Місяць: Лютий 2026

Ситуація з енергопостачанням у регіонах залишається складною, тому продовжуємо підтримувати громади у цей складний час. 

Сьогодні у нас ще одна історія із Харківської області. Ситуація з електроенергією тут непроста. Ворог постійно завдає ударів по енергетичній інфраструктурі. У багатьох населених пунктах діє режим жорстких обмежень.

Лісівники Жовтневого надлісництва філії “Слобожанський лісовий офіс” вирішили підтримати у складній ситуації Ржавецький психоневрологічний інтернат та завезли дрова для потреб кухні. Наразі тут перебуває 140 підопічних, частину з яких евакуювали із зон бойових дій. 

Через часті відключення електрики, у закладі, як альтернативу для приготування гарячого харчування, використовують плити, що опалюють дровами. Це допомагає забезпечити безперебійне 4-х разове харчування для мешканців інтернату навіть в умовах тривалої відсутності електроенергії.

Така підтримка від лісівників дуже вагома, зазначають працівники закладу.

 “Ми щиро вдячні ДП “Ліси України” за допомогу. Цієї зими, як ніколи, ми потребуємо дров паливних, адже світла майже немає. Їжу готуємо кожного дня, все тепле і смачне завдяки ось такій печі й дровам, що у нас нині є”, – розповіла Альона Волотко, соціальний працівник Ржавецького психоневрологічного інтернату.

Працівники інтернату додали, що окрім звичайної печі мають ще і польову кухню. Інколи готують їжу саме там. Для цього використовують також дрова. 

Міць і стійкість нашої країни – у конкретних діях і добрих намірах. Сьогоднішня допомога інтернату поблизу Харкова — це ще один крок до нашої спільної витривалості. Кожна машина дров, доставлена до закладів — це наша спільна підтримка та прояв людяності у складні часи.

У Франції смертність дерев подвоїлася за 10 років! У відповідь лісівники вимушені застосовувати наближене до природи лісівництво!

Говоримо про це у нашій щотижневій рубриці «Міжнародний дайджест лісовий новин». 

Про загрозливу тенденцію свідчать дані останнього звіту (Mémento) IGN: за період 2014–2022 рр. загибель дерев становила в середньому 15,2 млн м³ на рік проти 7,4 млн м³/рік у період 2005–2013 рр.

Якщо врахувати, що в середньому щорічно Франція заготовляє 30 млн м³ деревини, то така тенденція виглядає загрозливою та може мати відчутний негативний вплив на лісове господарство.

У період з 2021 по 2023 рік у Франції налічувалося 186 мільйонів пошкоджених дерев (живих або сухостою віком менше ніж п’ять років) із загальної кількості 2,2 млрд дерев, що підлягають класифікації. Таким чином, середній показник пошкоджених лісових дерев становить 8%. Аналогічна частка спостерігається і в об’ємі (174 мільйони кубічних метрів пошкодженої деревини).

Найбільш постраждалими видами є ясень (пошкоджено 27% дерев цього виду), каштан (20%), дуб черешчатий та ялина звичайна (10%).

Подвоєння смертності частково зумовлене санітарними кризами, пов’язаними зі складними кліматичними умовами для дерев (посухи та високі температури), що є сприятливими для комах-ксилофагів (які харчуються деревиною), таких як короїди.

На карті нижче можна побачити зони, де цей показник є найбільш значущим. Помітно, що особливо постраждав схід Франції (де, зокрема, росте ялина, вразлива до короїда).

У відповідь на це висихання лісів команди ONF (Національне управління лісів) вживають заходів для підвищення стійкості лісових масивів. Вони використовують інструменти моніторингу, спостереження та прогнозування, а також створюють «мозаїчні ліси», засновані на різноманітті деревних порід, середовищ та методів лісівництва.

У сьогоднішній рубриці “Наші в ЗСУ” розповідаємо про лісоруба-добровольця, якого ворог застав практично біля свого будинку. В перші місяці війни пішов захищати рідну землю, змінивши роботу в лісі на кабіну танка. 

Юрій Головач кілька років до повномасштабного вторгнення працював лісорубом у Чернігівському надлісництві. Цю роботу він обрав свідомо: хотів бути в лісі, працювати фізично серед тиші й дерев.

У лютому 2022 року тиша закінчилася. Російська військова техніка увірвалася в Ріпкінську громаду, де живе Юрій, з боку Білорусі. Замість роботи в лісі почалася боротьба за свій дім.

Понад місяць він, як і більшість місцевих, не стояв осторонь. Люди трималися разом і чинили реальний спротив окупантам: блокували рух ворожої техніки, перекривали дороги металевими «їжаками», засипали піском канали, щоб вода розливалася й перетворювала ліс на непрохідні болота для ворога.

«Нас було більше, ніж їх. 31 березня вони почали відступати з Чернігівщини. Це не був, як там кажуть, “жест доброї волі”. Тут з ними добре попрацювала Перша окрема танкова бригада. Саме тоді я й вирішив до неї приєднатися», – згадує Юрій.

У Першій окремій танковій бригаді він одразу став старшим механіком-водієм – перший досвід отримав ще під час строкової служби.

«Я керую танком і відповідаю за його технічний стан. Від механіка-водія залежить більша частина роботи машини. Якщо техніка справна і вчасно приїхала на позицію – значить, ми свою роботу зробили. А на війні це часто вирішує більше, ніж здається», – каже Юрій.

На гусеницях він проїхав більшу частину лінії фронту – від Авдіївки до Оріхова. 

Найважче, згадує Юрій, було в Кураховому, коли ворог масово почав застосовувати FPV-дрони та розвідку в умовах міського бою.

«Щойно ми виїжджали, і росіяни вже знали, що ми рухаємося і де знаходимось. Тому ми у відповідь задіювали РЕБ, власні дрони. Складно було й в Авдіївці, де доводилося працювати фактично в оточенні».

А ще Юрій з болем згадує, як під час бою за селище Нью-Йорк був смертельно поранений командир екіпажу, і він самотужки під обстрілами КАБів вивів танк цілим і неушкодженим. За час служби на Донбасі Юрій теж кілька разів отримував важкі поранення. В танк влучав ворожий «Ланцет». Воїна евакуювали з уламками в спині та тимчасовою глухотою. Згодом він пережив і удар протитанкової керованої ракети. Після лікування Юрій щоразу повертався у стрій.

Зараз підрозділ Юрія знаходиться на Покровському напрямку. Обстріли не стихають, а ворожі штурми відбуваються майже щодня.

Попри всі обставини Юрій наодинці не залишається. Йому постійно дзвонить лісничий аби дізнатись, що зараз необхідно. Колеги вже допомогли воїну з генератором, зарядною станцією, бензопилами та багато іншими корисними на фронті речами. Додатково допомогу надала і Спілка воїнів-лісівників України. 

Юрій говорить, що обов’язково повернеться на улюблену роботу після демобілізації. Хоче, як раніше, працювати лісорубом у рідному лісі – там, де все знайоме, зрозуміле й по-справжньому своє.

Зима у лісі — це завжди випробування для диких тварин. 

Лісівники філії “Північний лісовий офіс” ДП «Ліси України» регулярно заїжджають на підгодівельні майданчики — фактично через день. Перевіряють годівниці, додають корм і стежать, щоб у тварин була необхідна підтримка.

На Сумщині біля таких майданчиків нині часто можна побачити самиць оленя європейського. Вони тримаються ближче до корму, менше рухаються та бережуть сили — зима потребує багато енергії.

Особлива увага — саме до самиць. Попереду весна, і вони мають принести оленят. У цей період тваринам особливо важливо отримувати повноцінний раціон і необхідний комплекс поживних речовин та вітамінів — від цього залежить здоров’я майбутніх малят.

Підгодівля взимку — це про просту, але дуже важливу турботу. Про те, щоб лісовим мешканцям було трохи легше пережити холоди.

Попри складні погодні умови зими 2026 року, лісівники філії “Карпатський лісовий офіс” ДП “Ліси України” продовжують виконувати основні лісогосподарські роботи. Одним із важливих етапів цієї роботи є відведення лісосік.

Відведення лісосік – комплекс підготовчих заходів, які проводять під час планування рубок. Саме вони визначають обсяги, якість і законність лісокористування. У процесі відведення фахівці встановлюють межові стовпи, прорубують візири, уточнюють межі ділянок та точно визначають їх площу та запас.

Для чого проводять відведення лісосік:

– чітко визначають межі ділянок, призначених для рубки;

– встановлюють площу, порідний склад, вік і загальний стан деревостанів;

– наносять межі ділянок на карти та плани лісових масивів;

– позначають дерева, що підлягають рубці або мають бути збережені.

Після відмежування майбутньої лісосіки розпочинається етап таксації. Під час цих робіт спеціалісти оцінюють породний склад насаджень, середню висоту та діаметр кожного відведеного у рубку дерева, повноту і запас деревини, а також санітарний стан і якість деревостану.

До прикладу, в Рахівському та Осмолодському надлісництвах Карпатської філії нині проводять роботи з відведення і таксації лісосік на ділянках головного користування, тобто планової господарської діяльності.

Для забезпечення точності й якості виконання цих робіт у філії використовують сучасне вимірювальне обладнання. Зокрема, для філії «Карпатський лісовий офіс» цьогоріч закуплено партію нових GNSS-приймачів, які дають змогу максимально точно фіксувати межі лісосік та проводити таксацію лісів. Крім того, під час таксаційних робіт працівники застосовують висотоміри Haglof EC II та Haglov Vertex laser geo та сучасні електронні мірні вилки Haglof. Також у роботі на ділянках використовуються захищені ноутбуки, отримані від колег-лісівників з Чеської Республіки, що дозволяють ефективно та оперативно опрацьовувати первинні дані.

Зауважимо, що робота інженерів лісового господарства з відведення і таксації лісосік у Карпатському регіоні має свої особливості. У звʼязку із гірським рельєфом, часто до лісосіки, яку необхідно відвести, можливо дістатися тільки пішки протягом кількох годин. У таких випадках роботи в лісових фондах плануються на кілька днів, а лісівники залишаються на ночівлю поблизу ділянок в мисливських будиночках чи на лісовому кордоні.

За даними сектору таксації відділу лісового господарства філії, упродовж 2025 року фахівці Карпатської філії провели відведення лісосік на 11 060 ділянках. З початку поточного року вже підготовлено 1 172 таких об’єктів у лісових масивах філії.

Попит на дрова серед населення цих регіонів й надалі зростає. Для багатьох родин, які мешкають у приватних будинках із твердопаливними котлами або пічним опаленням, це фактично єдина можливість обігріти оселю та пережити холодний період.

Весь попит лісництва філії закривають вчасно. 

З початку року філія “Східний лісовий офіс” реалізувала майже 2,8 тис. м³ дров’яної деревини для населення та соціальної сфери. Це в 5 разів більше ніж за аналогічний період минулого року.

Заготівля лісопродукції здійснюється з нарощуванням обсягів. У всіх лісництвах Дніпропетровської та Запорізької областей, де відбувається заготівля, дрова є в достатній кількості та у вільному доступі – як твердих, так і хвойних порід. Наразі це понад 3,2 тис. м³. Водночас запланований річний обсяг заготівлі становить 32,9 тис. м³.

У Гуляйпільському, Межівському, Великомихайлівському, Покровському, Петропавлівському лісництвах заготівля лісопродукції, через близьке розташування до зони бойових дій,  не відбувається. Родини співробітників евакуйовано в більш безпечні місця. Населення забезпечується дровами з інших лісництв.

Важливо, що протягом опалювального сезону ДП “Ліси України” ухвалило рішення не підвищувати ціни на дрова для населення. Вони залишаються на рівні минулого сезону: у Східній філії середня вартість становить 1,5 тис. грн за м³ з ПДВ.

Збільшення обсягів заготівлі та своєчасне забезпечення попиту в нересурсному регіоні стали можливими завдяки постійній підтримці з боку ДП “Ліси України”. Протягом минулого року для філії було придбано 10 нових трелювальних гідрозахватів для виконання лісозаготівельних робіт. Крім того, філія вперше отримала тракторний лісовозний напівпричіп із гідроманіпулятором.

Це дозволило не лише пришвидшити процес трелювання, а й запропонувати покупцям додаткові послуги з вивезення та відвантаження лісопродукції, зробивши забезпечення дровами ще більш оперативним і зручним для людей.

ДП “Ліси України” послідовно підтримує та опікується мережею 423 учнівських лісництв, які відвідують понад 19 тисяч учнів. Підприємство надає учням можливість знайомитися з роботою лісового господарства на практиці: організовує екскурсії, практичні заняття, долучає дітей до посадки та догляду за лісами, природоохоронних і дослідницьких заходів, а також запрошує лісівників-практиків до наставництва.

Згодом більшість дітей вступають у профільні навчальні заклади та повертаються в галузь уже спеціалістами.

“Важливою в цьому напрямку залишається координація роботи з науковими установами. Дітям потрібна не лише практика але і якісний методичний супровід – чіткі програми, рекомендації, навчальні матеріали, що полегшують роботу лісівників з дітьми. Наставники, здебільшого фахівці з наших лісництв, потребують відповідної мотивації”, – каже виконавчий директор ДП “Ліси України” Ігор Лицур.

Тож ДП “Ліси України”, Національний еколого-натуралістичний центр учнівської молоді та “Товариство лісівників України” об’єднали зусилля аби підготовку майбутнього покоління лісівників зробити якіснішою. 

Під час зустрічі представники підписали меморандум про співпрацю і сформували спільну дорожню карту, яка визначає конкретні кроки та пріоритети розвитку учнівських лісництв:

– систематичне проведення курсів підвищення кваліфікації для керівників учнівських лісництв;

– забезпечення належної матеріальної підтримки керівників учнівських лісництв;

– проведення обміну досвідом з усіх напрямків роботи учнівських лісництв;

– активізація по залученню учнів до участі у щорічних всеукраїнських заходах;

– розробка навчальних програм, які відповідатимуть сучасним вимогам;

– налагодження ефективної взаємодії з профільними вищими навчальними закладами та науковими установами.

“Сьогодні наше головне завдання – виховати молоде покоління так, щоб вони залишались працювати в Україні і дати для цього всі можливості», – наголосив Директор Національного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді Володимир Вербицький.

Незаконну рубку знайшли під час інспекції на території Шурдинського лісництва Путильського надлісництва працівники Департаменту внутрішньої та економічної безпеки ДП «Ліси України» спільно з  державною лісовою охороною філії «Подільський лісовий офіс». 

На площі приблизно в гектар, зрубано майже 300 дерев – ялина та бук віком 70-80 років. Орієнтовно 400 кубометрів деревини. Сума збитків – понад 5,4 млн. грн. Майже вся деревина вивезена.  

За матеріалами базового лісовпорядкування, територія належить до державного лісового фонду – це Шурдинське лісництво Путильського надлісництва. 

Проте незрозумілим чином дехто оформив на дану ділянку державний акт з цільовим призначенням – ведення товарного сільськогосподарського виробництва. 

На якій підставі відбулось відчуження держлісфонду без погодження з лісокористувачем, має з’ясувати прокуратура. Матеріали правоохоронцям передані.

Втім навіть формальна наявність акту на землю не дає право на вирубку лісу без проходження дозвільної процедури та отримання лісорубного квитка. 

Закликаємо представників ЗМІ, екологічної спільноти, громадських організацій до максимального розголосу цієї кричущої ситуації.

З початку цього року 10 воїнів-лісівників демобілізувалися та повернулися до роботи в ДП «Ліси України». Лише за останній тиждень до колективу приєдналися ще троє наших захисників. Сьогодні на підприємстві працює понад 550 ветеранів.

Повернення до цивільного життя та професійної діяльності для багатьох із них зумовлене об’єктивними причинами – найчастіше це важкі поранення або ускладнені хронічні захворювання, отримані під час служби.

Водночас показовим є те, що понад 90% демобілізованих працівників обирають повернення до роботи. Це свідчить не лише про високу мотивацію самих ветеранів, а й про ефективну систему соціальної підтримки на підприємстві, яка допомагає відновлюватися та знову стати повноцінною частиною лісівничої спільноти.

За всіма ветеранами зберігаються робочі місця та надаються соціальні гарантії:

Одразу після повернення на роботу виплачується матеріальна допомога в розмірі мінімальної заробітної плати. Зокрема, цього тижня її отримав Андрій Тарасюк — верстатник деревообробних верстатів 4 розряду з Ковельського надлісництва.

У разі потреби тривалого лікування підприємство надає фінансову допомогу: до 50 тис. грн на медикаменти та до 100 тис. грн на хірургічне лікування (за наявності підтвердних документів).

Всі демобілізовані працівники з посвідченням учасника бойових дій отримують доплату 20% до посадового окладу. Також раз на рік, за потреби, може надаватися фінансова допомога до 15 тис. грн.

Раз на рік ветерани, які опалюють житло пічним опаленням, можуть отримати компенсацію на придбання дров у розмірі 8 000 гривень. У січні таку допомогу отримали раніше демобілізовані майстри лісу Путильського надлісництва Тарас Міцкан та  Юрій Кера.

Підприємство відшкодовує витрати на оздоровлення демобілізованих працівників та може профінансувати здобуття освіти у профільних навчальних закладах лісогосподарського спрямування відповідно до норм колективного договору.

Пам’ятаємо і підтримуємо родини загиблих!

На жаль, війна забирає життя. Сьогодні ми маємо вже 191 загиблого воїна-лісівника. 

Тож окрему увагу приділяємо дітям із родин загиблих та безвісти зниклих. До досягнення 18 років їм щомісячно виплачується допомога в розмірі мінімальної заробітної плати, а дітям з інвалідністю I–II груп — до 30 років.

Ми одна лісівнича родина, у якій пам’ятають про кожного, хто став на захист України!

Сучасне обладнання вже передано для роботи лісівникам та щоденно використовується у підрозділах філії. Це ще один крок до точного обліку лісу та прозорості процесів.

GNSS-приймачі використовують фахівці з відведення і таксації лісосік. Саме ці спеціалісти визначають межі лісових ділянок перед заготівлею та обліком деревини. Від їхніх вимірювань залежить точність усіх подальших рішень.

Пристрій працює просто: він отримує сигнали від кількох супутників. Ці сигнали допомагають розрахувати точне місце на карті. Завдяки цьому лісники можуть з 100% точністю визначити точки в лісі, не покладаючись лише на ручні вимірювання.

Переваги GNSS-приймачів очевидні. 

По-перше, вони забезпечують високу точність – похибка становить всього декілька сантиметрів.

По-друге, пристрої записують дані в електронному вигляді автоматично, без потреби в паперових нотатках. Це економить час і зменшує ризик людської помилки.

По-третє, GNSS-приймачі стійкі до погодних умов – вони працюють у дощ, сніг чи туман, на відміну від старих інструментів.

По-четверте, вони інтегрують усі дані з комп’ютерними програмами, що полегшує аналіз і створення карт. Це робить всю роботу лісівників сучаснішою і в рази швидшою.

Загалом у надлісництвах  філії “Столичний лісовий офіс” є понад 40 таких GNSS-приймачів. 

Вони поступово замінюють старі бусолі, коли вимірювання та розрахунки працівники вели вручну на папері. Ця модернізація допомагає підприємству йти в ногу з часом.