Місяць: Квітень 2026
На території Новосанжарського лісництва філії “Слобожанський лісовий офіс” відбувся захід із відновлення лісу, що постраждав від масштабної стихії. У висадці дерев спільно з працівниками ДП «Ліси України» взяли участь начальник Полтавської ОВА Віталій Дяківнич, перший заступник голови Полтавської облради Олександр Лемешко, команда ГУ ДСНС у Полтавській області, місцева громада та вихованці учнівського лісництва.
У межах заходу учасники оглянули нову спецтехніку, придбану ДП «Ліси України» для посилення протипожежного захисту: новий пожежний автомобіль, всюдихідний пікап із протипожежним модулем та трактор із плугом для створення захисних бар’єрів.
Очільник ДП «Ліси України» Юрій Болоховець відзначив працівників лісового господарства та вогнеборців, які першими стали на захист лісу:
Віктора Кольбу, тракториста Новосанжарського лісництва;
Андрія Бутка, водія Малоперещепинського лісництва;
Сергія Моргуна, полковника служби цивільного захисту, начальника оперативно-координаційного центру ГУ ДСНС.
У вересні 2024 року Полтавщина зіштовхнулася з наймасштабнішою лісовою пожежею за останні роки. Стихія набула статусу надзвичайної ситуації. Вогнем було пошкоджено 2670 гектарів лісових насаджень у Малоперещепинському та Новосанжарському лісництвах. До ліквідації було залучено понад 430 осіб та 85 одиниць техніки.
“Боролися з вогнем більше 12 діб. Площа розповсюджувалася і ускладнювалася у зв’язку з погодними умовами, великим вітром, тому поширення йшло верховою пожежею. Завдяки злагодженій роботі наших рятувальників і лісівників вдалося наймасштабнішу пожежу загасити” — зазначив Сергій Славко, заступник начальника ГУ ДСНС у Полтавській області.
Масштабне відновлення лісів розпочнеться восени 2026 року після завершення процедури оцінки впливу на довкілля. Нині ж ДП «Ліси України» проводить локальні відновлення на ділянках до 1 гектара.
На ділянці замість монокультур учасники заходу висадили мішаний ліс: сіянці сосни звичайної із закритою кореневою системою та дуба звичайного. У майбутньому це дасть змогу виростити стійкий до пожеж та шкідників ліс.
“Вважаю, що спільними зусиллями з вересня-жовтня ми почнемо відновлювати ці великі площі. Будемо працювати в унісон. І як місцева влада, і як орган виконавчої влади, ДСНС, Ліси України для того, щоб відновлювати наші ліси, і в подальшому відновлювати нашу екологію”, — наголосив очільник Полтавської ОВА Віталій Дяківнич.
Загалом повне відновлення всіх згорілих територій планується завершити протягом найближчих років.
Вчора, під час повітряної тривоги, у лісових масивах Черкаського надлісництва Філія “Центральний лісовий офіс”, виникло дві лісові пожежі, обидві – у хвойних насадженнях.
Вільхівське лісництво
Низову пожежу ліквідовано на площі 0,5 га. Гасили спільно з підрозділами ГУ ДСНС України у Черкаській області. Діяли оперативно і злагоджено, завдяки чому вдалось повністю ліквідувати вогонь протягом трьох годин.
Тясминське лісництво
Пожежу зафіксували о 15:50, вже о 16:30 її локалізували, а о 17:25 – ліквідували. Орієнтовна площа займання – 0,1 га.
В обох випадках вдалося швидко зупинити поширення вогню та не допустити значних втрат лісу.
Крім цього, щоб не допустити перекидання вогню на лісовий фонд, лісівники Вільхівського лісництва допомогли ліквідувати пожежу на ділянці, що межує з насадженнями лісництва. Через наслідки обстрілів горів очерет на площі близько 0,5 га.
У пожежонебезпечний період будь-яке загоряння становить підвищену загрозу для лісу. Ситуація ускладнюється воєнними діями, тому лісівники працюють у посиленому режимі та постійно моніторять ситуацію під час повітряних тривог, щоб оперативно реагувати на можливі займання.
Під час гасіння таких пожеж першочерговим залишається збереження життя і безпека працівників.
Процес висівання відбувався протягом березня. Сіянці хвойних порід кілька тижнів перебувають у тепличних комплексах, що знаходяться в наших лісорозсадниках. У цей період створюються оптимальні умови для проростання, адаптації та формування міцної кореневої системи
На наступному тижні їх почнуть переміщувати з теплиць на поля дорощування.
Загалом у цьому році заплановано виростити 13 млн сіянців із ЗКС основних лісотвірних порід: сосни звичайної, сосни Палласа, дуба звичайного, а також ялиці білої, ялини європейської, модрини європейської, клена-явора, бука лісового.
Найбільші обсяги заплановані у Львівському, Сумському, Хмельницькому та Чернігівському лісорозсадниках.
Як тривала підготовка?
Перед тим, як почалось висівання був проведений великий етап робіт – від заготівлі шишок і жолудів до їх переробки в лісонасіннєвих центрах.
Шишки хвойних дерев, зокрема сосни та ялини, лісівники заготовляють переважно на початку зими. Водночас жолуді дуба збирають раніше – на початку осені. Букові горішки достигають у вересні–жовтні. А насіння клена-явора достигає зазвичай у серпні–вересні.
Одразу після збору сировина доставляється до лісорозсадників. Хвойні породи проходять обробку в шишкосушарках. Жолуді, навпаки, не потребують сушіння, але проходять очищення та сортування. Усі види насіння додатково калібрують, щоб забезпечити однорідність майбутніх сіянців.
До початку висіву насіння зберігається у холодильних камерах, де створюються стабільні та контрольовані умови протягом усієї зими. Це дозволяє максимально довго зберігати його життєздатність і посівні якості.
Які особливості вирощування?
Навесні насіння проходить через висівну лінію і потрапляє в касети із субстратом, насиченим поживними речовинами.
Спочатку висівають насіння хвойних порід, оскільки касети з сіянцями утримують у тепличних комплексах протягом 3-4 тижнів. Роботи будуть проведені у кілька прийомів протягом весни.
Натомість насіння листяних порід буде висіяне протягом квітня безпосередньо на поля дорощування, адже воно швидше адаптується до відкритого ґрунту і не потребує тривалого «тепличного старту».
Коли сянці потраплять на лісові ділянки?
Частина вирощених цієї весни сіянців буде використана під час осінньої лісокультурної кампанії. Інші – весною наступного року.
За рахунок чого плануємо збільшити частку сіянців із ЗКС?
З наступного року кількість вирощених сіянців із ЗКС плануємо збільшити до 19 млн, а у 2028 – не менше 25,4 млн.
Це можливо за рахунок розширення площ для висіву. Для цього в різних лісорозсадниках заплановане будівництво 20 полів дорощування та 8 теплиць. Нові теплиці дозволять висіяти більше насіння хвойних порід за один прийом, а завдяки додатковим полям дорощування ми зможемо розширити породний склад вирощених сіянців із ЗКС.
