Автор: dev_jb

Плани ДП “Ліси України” на рік — понад 200 млн сіянців. Але показники не є самоціллю. Запроваджуємо принципи природного лісівництва. Створюємо якісні, високопродуктивні ліси, стійкі до змін клімату.

Генеральний директор Юрій Болоховець виділив ключові тренди цього року:

1.  Майже вдвічі до 20 млн збільшуємо частку сіянців із закритою кореневою системою (ЗКС). Переваги: краща приживлюваність, висадка протягом більш тривалого періоду, скорочення витрат на догляд рослин. Для вирощування якісного садивного матеріалу з ЗКС продовжуємо відкривати нові насіннєво-селекційні центри і збільшувати потужність існуючих.

2. Оновлюємо лісонасіневу базу — ділянки лісу з найбільш генетично досконалим насінням. Плануємо створити 100 га клонових насаджень.

3. Продовжуємо відходити від суцільних монокультур. Висаджуємо в основному змішані породи (наприклад, сосна + дуб + липа або інші комбінації), додаємо до головних порід плодово-ягідні дерева. Це створює умови для біорізноманіття. У хвойних насадженнях обов’язково створюємо буферну зону з листяних порід. Це зменшує ризики виникнення пожеж.

4️. Враховуємо економічну складову: 29% від загального плану висадки складає дуб. Більш цінна деревина — це можливість у майбутньому збільшити доходи і, відповідно, інвестиції у збереження лісового фонду країни.

5️. Не лише заліснюємо зруби, а створюємо нові ліси! Задіяні всі вільні території для лісорозведення. Зокрема, готуємося до висадки на землях, переданих ДП «Ліси України» громадами та місцевою владою. Виснажені та деградовані землі вкриються молодими лісами та почнуть приносити користь.

6️. Породний склад 2024: 60% —  хвойні породи: сосна, ялина, ялиця, модрина. 40% —  листяні: дуб звичайний, вільха, ясен, клен, липа, горіх грецький. 99% — місцеві види. “Дерев-чужинців” менше відсотку — використовуємо лише там, де це дійсно виправдано.

“Висадка лісу — це велика робота та значні інвестиції. Лісівники не отримують субвенцій із держбюджету, як колись. На підготовку ділянок, насіння, саджанці, роботи з висадки та догляду витрачаємо лише зароблене з продажу деревини. Те, що ми сьогодні маємо ресурси потужно розвивати лісовий фонд є результатом реформи та детінізації галузі”, – говорить Юрій Болоховець

На жаль, частина лісів окупована, частина — забруднена вибухонебезпечними предметами, ще частина лісів відноситься до прифронтової зони. Деякі ділянки мають статус спеціального режиму і недоступні для господарювання. Але там, де можливо, цього сезону створимо нові та якісні ліси.

Що це означає? Філії ліквідуються. Основну роль починає грати первинна ланка (лісництва). Управління виробництвом, фінансами, персоналом, охорона праці та інші напрями передаються на рівень регіонального лісового офісу.

Ми поцікавилися, що про це думають лісівники:

“Реформа вже відбулася: створено єдине підприємство, регіональні офіси, об’єднані філії, але ж вся лісівнича робота – це ліс. Саме тому основний акцент має бути на посилення лісництв. Ця практика широко поширена в європейський країнах. Не будемо далеко ходити, візьмемо сусідню Польщу. Там лісництво – це 1,5-2,5 га лісу. Штат – лісничий, його помічник, можливо ще майстер лісу або єгер. Все. Решта адміністративного персоналу в надлісництвах. Треба зменшувати бюрократичний апарат і тоді буде порядок в лісі”, – Петро ЛАКИДА, голова Громадської ради при Державне агентство лісових ресурсів України.

“У нашому випадку така оптимізація – це єдине та правильне рішення. Відсутність фінансування до реформи та безпосередня близькість наших об’єктів до бойових дій привели до кадрового голоду. Немає лісівників, у нас дуже багато вакансій! Проте вистачає бухгалтерів та економістів, яким, на жаль, немає що рахувати. Всім запропонуємо додаткове навчання та посади в лісництвах. Роботи дійсно вистачить всім”, — Олександр КРАВЧЕНКО, директор Східний лісовий офіс.

“Та модель управління, яка існує зараз, недосконала. Ми маємо багато прошарових посад, які на сьогодні дублюють функції або не мають повного навантаження. Це – зайві витрати на зарплати і утримання приміщень, які краще спрямувати на розвиток лісового господарства, лісорозведення та охорону лісу від пожеж. Кожна посада має бути ефективна і виправдана – саме така кінцева мета реформи управління в лісовій галузі”, – Олександр Грицай, директор Південний лісовий офіс.

“Ідея цих змін зробити роль лісництва основною – це правильно. Лісництво і робота в лісі – це головне в лісовій галузі. Документообіг – це другорядне. А зараз адмінресурс відтягує на себе велику кількість коштів, за рахунок яких можна б було збільшити оплату праці основним працівникам лісової галузі – лісничим, майстрам лісу. Зробити цю оплату праці конкуретною, щоб залучити молодь. Тим більше, за рік реформи ми перейшли на цифровий документообіг, електронні лісові квитки, електронну реалізацію. Це вивільняє певну кількість посад”, – Олександр Чикачов, директор філії “Вознесенське лісове господарство“.

“Якщо за рахунок цієї реформи буде можливе збільшення кількості майстрів лісу, які безпосередньо працюють на ділянках, то, звісно, це буде добре. Нам не вистачає людського ресурсу, зараз розпочинається лісокультурна кампанія і при тих об’ємах, що ми робимо, люди перевантажені. Ми готові навчити нових людей, було б бажання – роботи в нас вистачає”, – Віта Рябенька, ліснича Березнігуватського лісництва філії “Баштанське лісове господарство“.

Нова система видачі спеціальних дозволів працює з листопада минулого року. На етапі розробки та запуску ми прагнули зробити її більш прозорою, цифровізувати, посилити контроль і одночасно та спростити процедуру отримання дозволу. Адже саме з лісорубного квитка починається ланцюг обігу деревини. Квиток є підставою для оформлення сертифікату походження лісоматеріалів. Які перші результати?

“Контроль насправді посилився, особливо по санітарних рубках, де зазвичай виникає найбільше питань. Раніше лісгоспи затверджували в міжрегіональних управліннях Державне агентство лісових ресурсів України перелік заходів з поліпшення санітарного стану лісів. На його підставі самі (!) виписували лісорубні квитки. Тепер всі лісорубні квитки видаються управліннями Держлісагентства. Це значно зменшує ризик зловживань. Якщо під час опрацювання матеріалів міжрегіональним управлінням виявляються помилки чи неточності, заявка повертається на доопрацювання. Таких випадків чимало. Тож, як і передбачала реформа лісової галузі, відбулося реальне розділення контролюючих і господарюючих функцій”, – розповідає Юрій Болоховець.

Ще один аспект. Електронні лісорубні квитки заносяться в єдину базу. Це допомагає нам на центральному рівні здійснювати моніторинг. Наприклад, наші спеціалісти співставляють дані фотофіксації при відвантаженні деревини з даним лісорубних квитків. Аналізують класи якості та категорії сортиментів. Поєднання різних інструментів контролю дає можливість виявити спроби маніпуляцій. До речі, перелік Е-лісорубних квитків можна знайти на нашому сайті у розділі “відкриті дані”.

“Так, у філій стало більше роботи. Але треба звикати готувати документи більш якісно та відповідально. Відзначу роботу Подільського лісового офісу. Позитивні відповіді отримано на 97% поданих заявок. Нагадаю, що цифровізацією дозвільної системи маємо завдячувати Міністру захисту довкілля та природних ресурсів України Руслану Стрільцю та голові Держлісагентства Віктору Смалю”, – резюмує Юрій Болоховець.

У минулому році ДП «Ліси України» запровадило новий інструмент контролю. Електронна товарно-транспортні накладна (ТТН-ліс) доповнюються трьома фото вантажівки з деревиною з різних ракурсів.

ТТН з фото викладаються у відкритий доступ на сайті 🔗 https://open.ukrforest.com/.
Поліцейський патруль, якщо зупинить вантажівку на дорозі, може одразу перевірити, чи відповідає вантаж заявленому у накладній.

Наразі фотофіксація запроваджена у всіх філіях ДП «Ліси України».
Процес запровадження відбувався не просто. Не всі адекватно сприйняли необхідність нововведення. Траплялися факти відвертого саботажу – в систему завантажувалися неякісні фото, при фотографуванні в темний період не використовувався спалах тощо.
Довелося застосовувати догани, проводити службові перевірки.

Проте позиція ДП «Ліси України» чітка: або працюєш за правилами, або йдеш з посади.
Кожен тиждень ДП «ЛІАЦ» проводить вибіркову перевірку якості заповнення ТТН та надає інформацію в ДП «Ліси України» та Державне агентство лісових ресурсів України.

Ситуація з якістю фото покращується, але повільно. Працювати ще є над чим.
Ще не етапі запуску фотофіксації довелося чути, що цей інструмент – не панацея від зловживань та нелегальної деревини.

Проте сьогодні ми вже маємо позитивний ефект від його використання!
У процесі аналізу ТТН фахівцями центрального апарату ДП «Ліси України» виявлені десятки випадків очевидної підміни класу якості деревини, коли під виглядом дров намагалися вивезти ділову деревину. За кожним із таких випадків призначалося службове розслідування.

Щодо ефективності перевірок на дорогах також маємо позитивний зворотній зв’язок від Нацполіції. Варто зазначити, що правоохоронці підключені до системи Електронного обліку деревини і мають доступ не лише до відкритої для публічного доступу інформації з ТТН. Поліцейські бачать клас якості деревини, контракт, за яким відвантажена деревина та іншу інформацію. І можуть швидко по гарячих слідах провести розслідування.

Система фотофіксації працює наразі ще в пілотному режимі. Ми уважно збираємо відгуки від експертів та бізнесу. Систематизуємо пропозиції щодо удосконалення. Проводимо тренінги та навчання для наших співробітників.

Система однозначно повністю не вирішить проблему нелегальної деревини. Але точно дає можливість як самому підприємству, так і правоохоронцям чітко моніторити, що насправді відвантажується з наших складів, яких по Україні тисячі.

Це на 60% більше ніж за той же період 2023 року. Після періоду застою реалізація пожвавилася. Залишки зменшилися. Обсяг законтрактованої деревини на торгах першого кварталу вже перевищив 2 млн куб. м. Додаткові аукціони продовжуватимуться до березня, проте сума контрактів за перший квартал вже сягнула майже 4,1 млрд грн та перевершила показник по необробленій деревині за аналогічний період 2023 року.

Що стосується цін. На сьогодні середня ціна реалізації складає приблизно 2,1 тис. грн за куб.м (за прогнозами наших фахівців, після реалізації дров ціна знизиться приблизно до 1,9 тис. грн за куб.м). У четвертому кварталі минулого року середня цін складала 1,75 тис. грн за куб. м. Спостерігається не лише зростання обсягів реалізації, але й позитивна цінова динаміка.

“Два тижні тому я розповідав про складну ситуацію на ринку, скорочення попиту через блокування експорту через західні кордони. Сказав, що попри всі негативні прогнози налаштований оптимістично”, – каже Юрій Болоховець.

Пройшло зовсім небагато часу. Запроваджені антикризові заходи дають результат. Зокрема, на підприємстві посилений контроль за виконанням контрактів. Якщо деревина виставлена на торги і викуплена, керівник філії має забезпечити її заготівлю та відвантаження згідно з узгодженим графіком поставки. Будь-які пояснення «чому не зроблено» не приймаються.

“Увесь обсяг нереалізованої деревини має одразу без затримок виставлятися на додаткові торги. План по заготівлі має вчасно коригуватися відповідно до укладених контрактів. Щоб уникнути накопичення залишків та втрати якості. Ситуація поступово покращується. Сподіваюся, найскладніший період ми пройшли”, – розповідає Юрій Болоховець.

У 43 рази скорочена площа пожеж. Збережені десятки тисяч га лісу, який зазвичай втрачався щорічно. Це результат зростання  ефективності управління, мотивації, правильно обраної стратегії технічного переоснащення.

На територіях ДП “Ліси України” висаджено 195 млн дерев – це більше, ніж загалом по всій Україні у минулому році. З поправкою на величезні втрати лісового фонду програма Президента «Зелена країна» успішно виконується. Вперше за багато років масштабна висадка проводиться у південних та східних господарствах. Робимо ставку на будівництво сучасних насіннєвих центрів і збільшення частки сіянців із закритою кореневою системою.

Прибуток зріс у понад два рази до 3 млрд грн. І це в умовах падіння середньої ціни знеособленого куба деревини і зменшення (хоча і незначного) обсягу реалізації! Пригадуєте, як до початку укрупнення та реформування державні лісгоспи сумарно показували не більше 200 млн прибутку, отримуючи 350 млн грн дотацій від держави?

Рентабельність зросла з 6% до 14%.

Обсяг сплачених податків у бюджети всіх рівні збільшився на понад 1 млрд грн та досяг рекордних 10,5 млрд грн.

Сплата дивідендів державі збільшиться в три рази.

Середня зарплата зросла на 2 тис грн, задача на наступний рік – суттєво збільшити зарплату низової ланки, яка працює у лісі.

Значну частину закупівель переведено через Prozorro. Економія склала майже 300 млн грн. І це економія від мінімальних ринкових цін. Якщо порівнювати з тим, як раніше закуповували лісгоспи, ми зберегли не менше мільярда гривень.

За рік речові права оформлені на площу понад 700 тис га, у 2024 році плануємо повністю завершити оформлення територій ДП «Ліси України». Процес тягнувся багато років, що сприяло незаконному відчуженню державного лісового фонду.

Оформлені речові права на 5,3 тис. га самосійних лісів та територій під лісорозведення – це результат зростання довіри до «Лісів України» з боку місцевих громад.

У процесі будівництва 256 км доріг – це фундамент для збільшення економічних показників у наступні роки. Замовлення вперше розміщуються через Prozorro, вперше є реальний контроль за обсягом та якістю виконаних робіт.

Надана допомога ЗСУ на суму близько 300 млн грн – майже 100 тис. м3 лісоматеріалів, 122 одиниці техніки!

Понад тисячу (!) перевірок філій підприємства проведено Департаментом безпеки, запроваджені нові інструменти боротьби з незаконними рубками, такі як фотофіксація завантаженої на автомобіль деревини. Ще ніколи у лісовий галузі не було настільки системної та комплексної системи контролю.

56 дотаційних майнових об’єктів, на які роками витрачалися кошти підприємства, реалізовані через Фонд державного майна.

Цього року ми взяли дуже високу планку. Задача на наступний рік не лише втримати рекордні показники. А значно їх покращити. Потенціал для цього є. Але про плани детально поговоримо вже на початку наступного року.

Юрій Болоховець, генеральний директор ДП “Ліси України”