Категорія: Без категорії

Серед них 93 GNSS-приймачі на платформі Trimble, а також 41 пристрій у стандартній комплектації. 

Прилади використовуватимуть бригади з відведення і таксації лісосік.

GNSS-приймачі дозволять точно й автоматичного визначати межі лісових ділянок під час відведення та таксації, із фіксацією координат у цифровому вигляді з точністю до кількох сантиметрів.

Пристрій отримує сигнали від кількох супутників. На основі цих сигналів він розраховує координати точки, у якій знаходиться приймач. Чим більше супутників “бачить” приймач і чим якісніший сигнал, тим вища точність.

Які ще переваги у GNSS-приймачів?

✔ Автоматичний облік. Усі дані одразу з’являються у цифровому вигляді. Їх одразу можна завантажити.

✔ Зручна візуалізація. Ділянку можна одразу побачити на екрані. Є підтримка онлайн карт. Оператор має можливість задати межі зйомок.

✔ Унеможливлення людських похибок. Більшість вимірювань і фіксацій координат відбувається автоматично, а не вручну.

Дані з приймачів автоматично синхронізуватимуться з внутрішніми обліковими системами, що підвищить прозорість роботи, покращить контроль і оптимізує робочий час.

GNSS-приймачі на платформі Trimble  отримали філії Поліський, Карпатський , Подільський, Центральний та Північний лісові офіси ДП “Ліси України”. Вбудована платформа забезпечує точність до 2 см і не потребує використання наземних базових станцій для корекції даних.

Пристрої у стандартній комплектації отримали Столичний, Слобожанський, Південний та Східний лісові офіси. Такі приймачі використовують мережу наземних базових станцій, які корегують дані, отримані з супутників.

Загалом у лісництвах підприємства тепер уже є понад 200 GNSS-приймачів, які замінили застарілі прилади – бусолі, де всі дані працівником записувалися вручну на папері, що, в свою чергу, створювало додаткові ризики при вимірюванні ділянки.

Підприємство завершило 2025 рік успішно, із суттєвим зростанням фінансово-економічних показників. Прибуток понад удвічі більше, ніж торік – майже 8 млрд грн. Рентабельність майже 30%.  

Це дає змогу підсилити соціальні гарантії для працівників, які цього потребують.

Два тижні тому на загальній конференції трудового колективу був прийнятий новий Колективний договір, який включає розширену соціальну підтримку. 

Які основні зміни відбулись?

Діти з інвалідністю I-II груп з родин загиблих та безвісти зниклих наших мобілізованих працівників отримуватимуть фінансову підтримку в сумі мінімальної заробітної плати до 30 років. 

Введена одноразова допомога сім’ям загиблих та безвісти зниклих мобілізованих працівників. Порядок і розмір визначаються окремим рішенням керівництва підприємства.

Збільшена сума щорічної компенсації від підприємства на придбання дров на опалення будинків для пільгових категорій діючих та колишніх працівників. Тепер сума компенсації складатиме 8 тис. грн. 

Введені виплати для працівників, які проходять стажування. За фактично відпрацьований час виплата складає 75% від окладу. Також 15% до окладу отримають ті працівники, які здійснюють над ними менторство. 

Значно збільшили одноразову виплату для працівників, які виходять на пенсію. 

Вдвічі збільшилась одноразова матеріальна підтримка для працівників у яких народилась дитина, а також для тих, хто одружується або виходить заміж.  

Новий колективний договір вже набрав чинності і діятиме три роки. 

Цієї зими лісівники підприємства підготували понад 200 тонн кормів для диких тварин. Запаси вже розміщені в мисливських угіддях. 

До складів завезено 100 тонн зернових і 40 тонн сіна. Також заготовили понад 30 тисяч кормових віників і придбали 7 тонн солі. Єгерська служба регулярно поповнює майданчики свіжим кормом.

Суворі морози завжди приносить справжні випробування для диких тварин у лісі. Коли земля вкривається снігом та кригою, а температура падає нижче нуля, знайти їжу стає набагато складніше. 

На території угідь в філії облаштовано 135 спеціальних майданчиків для підгодівлі. Ці місця розташовані в тихих куточках лісу, подалі від доріг і стежок. Так тварини почуваються спокійно й безпечно. Запаси кормів будемо доповнювати весь сезон.

Навіщо лісівники роблять цю роботу? Передусім, щоб дикі звірі пережили морозну зиму здоровими й сильними. Підгодівля допомагає зберегти кількість тварин у лісі, що дасть сили виростити міцне потомство навесні. Так зберігається природна рівновага.

Основні тенденції:

✔️ збереження надзвичайно високого попиту на лісопродукцію – контрактується майже весь об’єм;

✔️ продовження зростання цін на твердолистяні породи;

✔️ відносна стабілізація цін на хвойні породи.

Детальніше про результати:

Дерев’яна деревина промислового використання (ПВ): 

з виставлених на квартальні торги 381 тис. м³ законтрактовано практично 100%. Порівняно з 4 кварталом середня ціна дров зросла з 2,3 тис. грн/м³ до 2,6 тис. грн/м³.

Основна причина — подорожчання твердолистяних порід з 2,3 тис. грн/м³ до 3 тис. грн/м³. Водночас ринкова вартість хвойних порід суттєво не змінилась та складає 2,4 тис. грн/м³. 

Важливо зазначити — стартові ціни на аукціонах філій ДП «Ліси України» не підвищували. Як і на торгах IV кварталу, середня стартова ціна дров’яної деревини становила 1,4 тис. грн/м³.

Крім того, торги вперше відбувалися в умовах запровадженої Кабміном нульової квоти на експорт дров. Водночас у процесі конкурентної боротьби за ресурс учасники ринку вкотре вийшли на вищі цінові рівні.

Зазначимо, пропозиція для продажу дров’яної деревини ДП “Ліси України” практично порівну була розподілена між квартальними та піврічними (форвардними) торгами. 

Форварди на І півріччя відбулись раніше: продано 100% ресурсу (741 тис. м³), середня ціна продажу склала 2,4 тис. грн/м³.

Таким чином, інструмент хеджування цінових ризиків шляхом укладання довгострокових контрактів вчергове довів свою дієвість. Принаймні у першому кварталі продукція по піврічних контрактах на дрова буде дещо дешевшою.  

Круглі лісоматеріали: 

з виставлених на квартальні аукціони 775 тис. м³ продано понад 99,5%. Стартові ціни наші філії також тримали практично незмінними, однак середня ціна продажу порівняно з торгами IV кварталу зросла з 6,8 тис. грн/м³ до 7,3 тис. грн/м³.

Проте говорити про загальне зростання цін на ділову деревину було б неправильно.

Показова ситуація по фанерній сировині: береза подорожчала з 5,7 тис. грн/м³ до 7,6 тис. грн/м³, вільха натомість подешевшала з 6,7 тис. грн/м³ до 5,9 тис. грн/м³.

Середня ціна продажу дуба б’є нові рекорди та зросла з 22 тис. грн/м³ до 28 тис. грн/м³, на ясень — з 8 тис. грн/м³ до 11 тис. грн/м³.

Сосна ж навпаки подешевшала з 5,9 тис. грн/м³ до 5,6 тис. грн/м³.

На форвардні торги діловою деревиною на І півріччя було виставлено близько 25% ресурсу (654 тис. м³). Середня ціна продажу на форвардних торгах сформувалася трохи нижчою за квартальні та становила 7,2 тис. грн/м³. Водночас, якщо дуб і ясен учасникам торгів справді вдалося законтрактувати за цінами нижчими, ніж на квартальних торгах, то по хвойних породах ситуація зворотна.

Результати основних біржових торгів на 1 квартал 2026 року доступні тут.

На сайті нашого підприємства з’явилися нові зручні функції. 

Тепер для людей із порушеннями зору внизу сторінки працює спеціальний віджет – натиснувши на нього, можна обрати комфортний формат читання тексту.

Такий функціонал наші спеціалісти з Департаменту розвитку та IT реалізували в рамках Національної стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні. 

Працюючи над створенням віджету фахівці проаналізували спеціальні сайти та симулятори, які допомогли зрозуміти, як сприймають інформацію  люди з різними порушеннями зору. Опрацювали кілька варіантів віджетів для сайту і обрали найбільш доступний та адаптивний.

Що дозволяє віджет?

✔️ Перемикатися між різними рівнями контрастності, покращуючи видимість і роблячи текст та елементи більш помітними;

✔️ Налаштовувати розмір шрифту, висоту рядка та інтервал між літерами для кращого читання.

✔️ Лінійка для читання у віджеті доступності допомагає легше зосереджуватися на тексті. Вона підсвічує окремий рядок або частину тексту, зменшує візуальне навантаження та допомагає не «збиватися» під час читання

✔️ Монохромний режим робить сайт чорно-білим, прибираючи зайві кольори. Це допомагає людям із порушеннями зору, зокрема з підвищеною чутливістю до яскравих кольорів, краще бачити текст і зосереджуватися на змісті. У такому режимі сторінка виглядає спокійніше й менш втомлює очі.

Новини нашого підприємства, ціни на деревину, планові показники заготівлі, інформація про лісорубні квитки або закупівлі тепер доступні для кожного відвідувача сайту!

Для тих, хто зараз тримає фронт – новорічних свят немає. У сьогоднішній рубриці “Наші в ЗСУ” розкажемо про воїна-лісівника, який разом з побратимами тримає Гуляйпільський напрямок. В житті звичайний лісоруб, а на фронті герой, який отримав відзнаку.

До мобілізації Максим Лебідь понад п’ять років працював вальником лісу у Конотопському надлісництві. Ліс для нього був не просто роботою – він виріс серед нього. Саме тому шлях у лісове господарство був щирим вибором. Це була справа, в якій він відчував себе на своєму місці. 

“Моя робота – це валка дерев, обрізання гілок, розкряжування стовбурів і підготовка лісоматеріалів до транспортування. З одного боку – це важка фізична праця, а з іншого – можливість цілий день працювати на природі, в лісі” – каже Максим Лебідь. 

У вересні 2022 року на роботу прийшла повістка. Максим, ні на хвилину не вагаючись, прийшов до ТЦК, пройшов медкомісію і вирушив на базову загальну військову підготовку. Після розподілу потрапив у 115 окрему механізовану бригаду. На Авдіївському напрямку обслуговував артилерійські системи. 

“Тоді дронів особливо ще ні у кого не було. Росіяни брали Авдіївку вже 9-й рік і не могли нікуди просунутись. Потім їм ще два роки знадобилось аби м’ясними штурмами з величезними втратами зайти в місто. “Друга” армія світу, як то кажуть”.

Коли використання дронів стало масовим явищем в армії, Максим перевівся на посаду оператора БПЛА. Здійснював розвідку ворожих позицій.  Згодом воїн-лісівник перейшов на службу у новосформовану 48-му окрему артилерійську бригаду, в якій служить і зараз. Пройшов Херсонщину, Запоріжжя, Курщину працюючи на мінометі. 

“Коли заходили на Курщину, я був дуже приємно здивований місцевим населенням. До нас місцеві вітались українською. Суміжні підрозділи їм допомагали з їжею, медикаментами. Ми нікого не ображали. Але коли росіяни контратакували, то зносили власні ж селища з лиця землі. Ось і вся різниця в тактиці двох армій”, – згадує Максим Лебідь. 

Вже рік Максим перебуває на Гуляйпільському напрямку, який за останні місяці став однією з найгарячіших точок фронту, на посаді старшого навідника міномету. 

“Наші позиції в одному селищі. Аби просуватись ворог задіює все, що тільки можна. Щоб бути непомітними, то вже штурмують по дві людини. Кілька спроб було зайти на наші позиції –  всі невдалі. Тільки злагоджена робота може дати такий результат. Хоча в самому Гуляйполі ситуація дуже складна”. 

За це Максима нещодавно нагородили “Козацьким Хрестом” за бойові заслуги – вручається за особисту мужність та високий професіоналізм. 

Каже, так триматися було б важко без допомоги з тилу. Максиму постійно допомагає Спілка воїнів-лісівників України – привозили  квадрокоптери, генератор, інструменти для облаштування бліндажів. Колеги теж хвилюються за нього. Надсилають речі, які просить воїн-лісівник, домашню їжу. А його батькам представники філії допомогли з дровами на зиму. 

Максим не уявляє себе після війни в іншій справі – тільки в лісі, серед звичної роботи.

На базі філії “Центральний лісовий офіс” ДП “Ліси України” (Вінниччина, Черкащина, Кіровоградщина) відбулася виїзна нарада, присвячена збільшенню заготівлі у 2026 році.

Ситуація у філії типова: розрахункова лісосіка рубок головного користування(РГК) у 2025 році становила 698,2 тис. м³, фактично освоєно 68% – 476,5 тис. м³.

Фактори, що обмежують освоєння лісосіки:

заборона проведення рубок у межах лісових ділянок природного походження віком понад 120 років і площею більше 4 га;

наявність на лісових ділянках червонокнижних видів рослин;

зарахування до обсягів використання розрахункової лісосіки виконаних у минулі роки суцільних санітарних рубок у пристигаючих і стиглих насадженнях (загальний обсяг таких рубок, зарахованих у рахунок РГК у 2025 році по Центральній філії, становить близько 35 тис. м³);

невиконання роботи підрядниками;

логістична недоступність деяких ділянок.

У розпал епідемії короїду недовикористання лісосіки компенсувалась масштабними санітарними рубками, але протягом 2023-2025 років потреба у санітарних рубках об’єктивно скорочується. У 2023 році у загальній структурі заготівлі санітарні рубки складали з 55%, в плані на 2026 рік – до 34%. 

Що збираємось робити?

У 2026 році філія планує підвищити рівень освоєння розрахункової лісосіки до 77% та заготовити 530,4 тис. м³ деревини, що майже на 54 тис. м³ більше, ніж у 2025 році.

Розширювати власні лісозаготівельних бригади: з 1 січня передбачено введення у штат ще 31 посади лісоруба. Це зменшить ризик невиконання робіт недобросовісними підрядниками. Також розглядається можливість збільшення кількості ланок з відведення і таксації лісосік, адже саме цей етап є необхідною передумовою початку заготівельних робіт.

Розвивати лісову дорожню мережу, що забезпечить доступ до ділянок, які раніше не могли бути залучені до господарської діяльності через відсутність можливості вивезення.

Більшу увагу приділяти рубкам догляду для формування якісного «товарного» деревостану.

Результати наради стануть основою для подальших управлінських рішень, спрямованих на збільшення заготівлі з дотриманням принципів сталого лісокористування.

У 2025 році ДП “Ліси України” зосередилося не лише на створенні нових рекреаційних пунктів, а й на переосмисленні вже існуючих локацій — щоб вони працювали для людей з різними потребами.

Безбар’єрність у лісі — це не про формальні рішення. Це про доступ до маршруту, зрозумілу навігацію, можливість почути, побачити й відчути ліс кожному.

Одним із найяскравіших прикладів такого підходу став Лісівничий молодіжний центр у Воротнівському лісництві Філія “Поліський лісовий офіс” на Волині.

Тут безбар’єрність — це не окремі елементи, а цілісна система.

Останнім часом у Центрі реалізовано низку практичних рішень: облаштовано маршрути з адаптованими доріжками, встановлено карту шрифтом Брайля, аудіогід, понижено підйоми та практично повністю адаптовано приміщення. Усе це дозволяє користуватися простором комфортно й без обмежень.

Водночас Центр залишається живим багатофункціональним простором.

Він працює для навчання, взаємодії, відновлення та розвитку громади. Лісівничий молодіжний центр об’єднує навколо себе лісівників, волонтерів, громадські організації, бізнес, молодь і дітей.

Сьогодні це не просто освітня локація, а точка активності та центр туризму регіону.За час роботи тут проведено 541 захід, участь у яких взяли близько 25 тис. осіб.

Діяльність Центру здійснюється відповідно до Положення та охоплює профорієнтаційний, еколого-освітній, науково-дослідницький і навчально-виховний напрями.

Важливою складовою роботи стала екореабілітація та безбар’єрність. ДП «Ліси України» активно втілює програму першої леді України Олени Зеленської.  У нинішніх умовах ліс є простором психологічного й фізичного відновлення для військових, ветеранів, їхніх родин, волонтерів і людей, які потребують підтримки. Учасники заходів Центру — різного віку й досвіду: від вихованців дитячих садків і членів шкільних лісництв до студентів волинських вишів, педагогів, діючих військових і ветеранів.

Центр активно розвиває партнерства.

До спільної роботи долучаються громадські та волонтерські організації, навчальні заклади, представники бізнесу та небайдужі мешканці громади. Саме ця взаємодія наповнює діяльність реальним змістом.

Екскурсії, майстер-класи, природоохоронні акції та освітні події залишаються важливою частиною роботи та формують сталу туристичну привабливість локації.

Окремий напрям діяльності — фахова підготовка майбутніх лісівників і формування кадрового резерву.Студенти працюють на лісових маршрутах, досліджують насіннєвий матеріал, вивчають технології вирощування садивного матеріалу, проходять практику у саду та на пасіці Воротнівського лісництва.

Підсумовуючи 2025 рік, Лісівничий молодіжний центр продовжує роботу з новими ідеями та планами на 2026 рік.

Майже 80 млн грн — це допомога із матеріальним  забезпеченням для наших підшефних бригад та мобілізованих працівників.  Ще майже 450 млн це безоплатна передача деревини для будівництва фортифікаційних та інженерних споруд на всі напрямки фронту. Загалом від початку повномасштабного вторгнення внесок лісівників у підтримку Збройних Сил України склав 1,8 мільярда гривень.

Лише протягом 2025 року здійснено понад 200 передач у більше ніж 50 бригад. Це допомога як для наших підшефних бригад – 71 окрема єгерська бригада, 68 окрема єгерська бригада, 43 окрема артилерійська бригада, 412 полк безпілотних систем Nemesis, так і для тих, які звернулись по допомогу вперше – 125 окрема важка механізована бригада, 110-та окрема механізована бригада, Перша окрема важка механізована бригада, 35-та бригада морської піхоти та ін.

Наповнення цієї допомоги формувалося безпосередньо з урахуванням реальних потреб фронту. Найчастіше військові зверталися за РЕБами та детекторами дронів. Також гострою залишалася потреба у FPV-дронах з додатковими комплектуючими та квадрокоптерах для розвідки й точних ударів. Серед інших важливих запитів – генератори, зарядні станції, обладнання для зведення укріплень, транспорт, 3D-принтери. Усе це — речі, які рятують життя і допомагають ефективно виконувати бойові завдання.

Яким чином передавалась  допомога?

Адресні передачі для мобілізованих працівників підприємства

Зазвичай такої допомоги найбільше. Вона відбувається через Спілка воїнів-лісівників України. Щотижня її голова Володимир ковальчук та 20 регіональних представників отримують десятки звернень. За місяць закривають понад 50 різних потреб воїнів-лісівників.

Передачі для бригад, де служать мобілізовані працівники

Цього року Спілка воїнів-лісівників обрала понад 50 своїх представників у різних бойових бригадах. Це мобілізовані лісівники, які сьогодні служать на передовій і зсередини знають, чого насправді потребують підрозділи, де вони воюють. Вони добре розуміють запити своїх побратимів і стають надійним живим зв’язком, завдяки якому допомога приходить саме тоді й туди, де вона найбільш потрібна. Так Спілка чітко бачить, що є найважливішим у конкретний момент. А ще це не лише про матеріальну підтримку – це про увагу та турботу.

Допомога підшефним бригадам

Часто допомога для війська – це велика техніка й транспорт, які потрібні бригадам не на один день, а з прицілом на майбутнє. Такі закупівлі бере на себе підприємство. Зокрема, для 43-ї окремої артилерійської бригади було придбано п’ять тралів для перевезення САУ на суму понад 29 мільйонів гривень. Це техніка українського виробництва, спеціально адаптована під західні зразки самохідної артилерії.

Те, що необхідно вже тут і зараз, передавали наші філії. Для тієї ж 43-ї артилерійської бригади регіональні підрозділи передали власні екскаватори для облаштування капонірів та автомобіль X-Trail.

Найоперативніші й точкові потреби закриває Спілка. Від неї 71-ша окрема єгерська бригада отримала тисячу плат бойової ініціації для FPV-дронів, десятки квадрокоптерів Mavic, 3D-принтери та інше важливе обладнання. А для 68-ї окремої єгерської бригади Спілка передала розвідувальні й ударні дрони та засоби радіоелектронної боротьби.

Про головні результати ДП «Ліси України»:

понад 8 млрд грн прибутку — більше, ніж за всі попередні роки;

понад 15 млрд грн сплачених податків — абсолютний рекорд;

до 2 млрд грн інвестицій у відновлення та розвиток;

під час війни (!) виконано програму Президента «Зелена країна» — висаджено 1 мільярд дерев;

в умовах постійних обстрілів у 4 рази скорочено площу пожеж;

врятовано десятки тисяч гектарів самосійних і нерозподілених лісів.

“Результат, як кажуть, на табло, і об’єктивно оцінювати роботу команди варто саме за ним — навіть якщо ви не наш уболівальник.

Показники підприємства — не збіг обставин і не подарунок долі.

Це послідовна політика сильного централізованого управління та контролю, прозорих закупівель, відкритої й конкурентної реалізації продукції!

ДП “Ліси України” — вже не просто підприємство, що опікується лісами. Ми — справжній донор державного бюджету.

Дореформена роздроблена й корумпована система не мала й десятої частки наших результатів, залишаючись джерелом збагачення для обраних.

Саме тому лісова реформа і сьогодні викликає жорсткий спротив. Тіньові схеми та прибутки завжди знаходять прибічників — у залишків старої системи з’являються нові союзники.

Тиск і переслідування, що тривали цього року, — не про мене особисто. Це спроби зупинити зміни, які вперше за роки незалежності зробили ліс справді державним ресурсом.

Тому я вдячний усій нашій великій команді, яка пройшла цей рік гідно, зберегла єдність і показала результат.

Спочивати на лаврах не збираємося.

Плани на наступний 2026 рік амбітні: цифровізація управління, нові глобальні системи контролю, механізація та збільшення заготівлі, масштабні проєкти з розмінування.

Потенціал зростання не вичерпано — ми лише починаємо!”, – наголосив Юрій Болоховець.