Категорія: Без категорії
21-25 жовтня 2024 року на запрошення USAID/UKaid «Діяльність у рамках реформування державних підприємств України» (SOERA) делегація ДП «Ліси України», очолювана директором виконавчим Ігорем Лицуром, у складі представників уряду та державних підприємств України взяла участь у навчальній поїздці до Вільнюса (Литва), щоб ознайомитись з литовським досвідом реформування корпоративного управління, зокрема в лісовому господарстві.
У рамках поїздки проведено зустрічі з представниками Міністерства економіки та інновацій Литви, інших міністерств та державних підприємств Литви, Балтійського інституту корпоративного управління, Центру корпоративного управління.
Окрему увагу делегації ДП «Ліси України» було приділено ознайомленню з роботою лісової галузі Литви, у тому числі діяльності державного підприємства «Державне лісове господарство» Литви. Зокрема, відбулася зустріч з представниками компанії, Агентства лісових ресурсів Литви та Міністерства навколишнього середовища Литви. У ході зустрічі литовських колег поінформовано щодо лісової реформи в Україні. Зі свого боку, литовські представники надали детальну інформацію щодо стану реформування лісової господарства та процесу корпоратизації, який наразі проходить їх державне підприємство.
Участь в навчальній поїздці сприяла вивченню литовського досвіду реформування корпоративного управління в державному секторі, набуттю знань про специфіку розробки та використання інструментів корпоративного управління, таких як листи очікувань для державних підприємств та їх управлінських структур, а також встановленню контактів з представниками лісового господарства Литви. Отриманий досвід є важливим, оскільки Литва вважається моделлю успішних реформ у сфері державних підприємств і зіткнулася з багатьма подібними до України викликами під час реформування свого державного сектору.
Нашим підприємством на торги було виставлено понад 416 тис. куб. м деревини: лісоматеріали круглі хвойні та дров’яна деревина. Обсяги лотів від 3 до 12 тис. кубометрів. Лоти вперше формувалися новоствореними філіями на базі Карпатський лісовий офіс, Столичний лісовий офіс, Поліський лісовий офіс, Центральний лісовий офіс та Північний лісовий офіс.
Поставка протягом першого півріччя 2025 року. Ціна фіксована на весь період дії контракту.
Підсумок торгів: реалізовано 84% виставленого обсягу на 932 млн грн!
Середнє зростання ціни — 35%!
“Як для старту, це більше ніж задовільний результат. Довгострокові контракти обговорюються бізнесом ще з минулого року. І нам, і виробникам хотілося розпочати якомога швидше, але спочатку потрібно було відшліфувати процедуру квартальних торгів, збалансувати ринок, істотно збільшити рівень виконання контрактів”, – каже Юрій Болоховець.
Тепер, коли ринок врівноважений, забезпечено доступ до ресурсу як для малого і середнього, так і для великого бізнесу, а рівень виконання контрактів сягнув 95%, переходимо до нового етапу.
Плануємо, що згодом окрім піврічних контрактів запровадимо і річні. Українські виробники зможуть планувати діяльність на рік, знаючи, що гарантовано забезпечені сировиною.
“Дуже важливо, що ми досягли цього абсолютно ринковими інструментами: не обмежуючи конкуренцію, не поділяючи бізнес на більш та менш привілейований, не застосовуючи непрозорий «ручний» розподіл ресурсу.
Український досвід формування ринку деревини сьогодні з цікавістю вивчають наші колеги зі східноєвропейських країн. Це той випадок, коли ми навіть дещо випередили деякі країни ЄС”, – наголошує Юрій Болоховець.
На підприємстві триває процес реорганізації організаційної структури, при якій основні управлінські функції будуть передані в укрупнену філію.
Збереження існуючої моделі сертифікації, коли утримувачами сертифікатів буде новостворене надлісництво, залишається важливим завданням у процесі зміни організаційної структури. Така модель зменшує потенційні ризики пов’язані із груповою сертифікацією філії та водночас передбачає кадрове і ресурсне забезпечення надлісництва, яке бере на себе підвищені зобов’язання перед довкіллям і суспільством. Станом на зараз у ДП «Ліси України» за системою FSC сертифіковано 93 філії.
Загальна площа сертифікованих лісів за цією системою становить 4,60 млн га, що складає більше 70 % від загальної площі лісів підприємства. За системою PEFC у ДП «Ліси України» сертифіковано 7 філій загальною площею близько 254 тис. га.
Перша консультаційна зустріч з цієї теми була організована на початку вересня у Львові, де ДП «Ліси України» виступило з ініціативою проведення тестування можливості індивідуальної сертифікації надлісництва. І вже на базі філії «Тетерівське лісове господарство» ДП «Ліси України» було презентовано організацію виробничих процесів у Філії «Столичний лісовий офіс» та майбутньому надлісництві «Тетерівське лісове господарство» та вплив змін на процес сертифікації.
Серед учасників заходу представники Держлісагентства, керівництво ДП «Ліси України», директор FSC Україна Павло Кравець, виконавчий директор Асоціації «Національна Система Лісової Добровільної Сертифікації» (PEFC) Алла Оборська, керівник та представники органів із сертифікації, представники ТГ, контрагенти – покупці лісопродукції (зацікавлені сторони та сторони, чиї інтереси зачеплено).
Позиція ДП «Ліси України» полягає у тому, що процес реорганізації не стосується первинної ланки – лісництв. Виробничі процеси у лісництвах залишаються без змін. Вона також не впливає на лісогосподарську діяльність, не змінює сталі практики.
В процесі реорганізації ще більше уваги буде приділятись дотриманню вимог міжнародних стандартів системи ведення лісового господарства для України. У новоствореній філії «Столичний лісовий офіс», як і в інших філіях, з’явиться нова посада відповідального фахівця із сертифікації.
Новий етап реформування системи управління ДП «Ліси України», як відповідь на сучасні виклики, потребує посилення комунікації між зацікавленими сторонами. Лише наша спільна робота над адаптацією процесів лісогосподарювання до нових реалій, забезпечить відповідність міжнародним стандартам сталого лісокористування навіть у надскладних умовах.
Триває лісокультурна кампанія. На осінь заплановано висадити біля 100 млн штук садивного матеріалу на площі 9 тис. га. Роботи вже виконані на площі 5 тис. га.
Лісництва Карпатський лісовий офіс навіть перевиконали план (402 га замість 346,2 га). Висадили понад 116% від запланованого. У лідерах Поліський лісовий офіс, де висадили 92,7% (935,5 га), Столичний лісовий офіс – 91,9% (1379,2 га). Більше половини висадили і в інших регіонах.
Найбільш поширена формула висадки наступна:
65% — хвойні породи: сосна, ялина, ялиця, модрина. 35% — листяні: дуб звичайний, вільха, ясен, клен, липа, горіх грецький.
Така схема дає більшу продуктивність, стійкість до хвороб та вогню, кращу приживлюваність і більш швидкий ріст.
Серед запланованих до висадки на осінь лісових культур 7 млн мають закриту кореневу систему, частка сіянців із ЗКС постійно зростає.
Але лісокультурна кампанія – це не лише лісовідновлення, але й створення лісів на територіях, де їх раніше не було. Загалом цього року ДП «Ліси України» висадить нових лісів на площі понад 3500 га. Це землі або ДП «Ліси України» (не вкриті лісом), або ділянки для лісорозведення, які передають нам місцеві громади.
Майже всі ділянки у постійному користуванні ДП вже залісені. Лишаються, як правило, непридатні для висадки території – болота, степи, водні об’єкти, дороги.
Тому задля збільшення лісового фонду ми просимо допомоги у місцевої влади!
Цього року ми подали 335 звернень на передачу нам 24 240 га. А отримали позитивних рішень на площу всього 5 908 га. Найбільше цьому сприяли громади на Миколаївщині (32 позитивних відповіді) та Чернігівщині (20).
Але позитивне рішення – це лише початок процедури реєстрації ділянки. Цього року ми встигли оформили речові права лише на 2537 га переданих нам ділянок під лісорозведення.
Порожні ділянки під лісорозведення – це не те саме, що і самосійні ліси, які ми також переводимо до державного лісового фонду (по самосійних ми направили 3884 клопотання на 131 247 га, з яких отримали 718 позитивних відповідей на площу 27 739 га. Завершено процедури по переоформленню на площі 10 271 га. Найбільше сприяли громади на Чернігівщині (36 позитивних відповідей) та Полтавщині (79 позитивних відповідей)).
Навіть оформлення речових прав – не останній етап перед висадкою лісу. Після цього звертаємося до ВО “Укрдержліспроект”, де просимо провести первинне базове лісовпорядкування, яке включає польові та камеральні роботи. Якщо це раніше були землі сільськогосподарського призначення, проводиться процедура Оцінки впливу на довкілля.
Тобто, щоб отримати дозвіл на висадку нового лісу, лісівникам доводиться провести величезну роботи та витратити чималі кошти.
Ми готові висаджувати в рази більше нових лісів, але нам потрібні додаткові землі!
Починається робота 23 ланок, які здійснюватимуть контроль за дотриманням законодавства під час відведення і таксації лісосік. Роботи розпочнуться на днях.
Перевірятимуться ділянки рубок головного користування та рубок догляду, відведених на 2025 рік. Кожна ланка складатиметься з 3 лісівників, які приїдуть із різних лісових офісів. Це дозволить уникнути конфлікту інтересів при здійсненні перевірки.
Запроваджуємо двоступеневий контроль. Окрім контролюючих ланок будуть залучені представники міжрегіональних управлінь Державне агентство лісових ресурсів України, адже саме вони видають лісорубні квитки і мають бути впевнені, що відводи зроблені якісно з дотриманням вимог законодавства.
Як було раніше? Обласні управління рідко проводили контрольні переліки у зв’язку з нестачею працівників для їхнього здійснення. Контрольні переліки проводилися в малій кількості, хаотично у вибірковому порядку. Це могло створювати зайвий привід для зловживань.
Як це працюватиме зараз?
Відведення лісових ділянок для заготівлі деревини здійснює спеціалізована ланка з відведення і таксації лісосік. Спеціалісти проводять відмежування лісосік – встановлюють лісогосподарські стовпи, прорубують візири, визначають площу.
Після відмежування ділянок, призначених у рубку, проводиться перелік дерев, обмір модельних дерев, встановлення розряду висот. За результатами огляду стовбура і визначення наявних вад за зовнішніми ознаками дерева. Відмічені в рубку дерева розподіляють за технічною придатністю (ділові, напівділові, дров’яні). На основі зібраних даних розраховується переліково-оцінювальна відомість.
У свою чергу контролююча ланка перевірить якість робіт із відмежування лісосік і технічного оформлення матеріалів відведення на відведених лісових ділянках, здійснить контрольні переліки лісосік.
Роботу спеціалізованої ланки з відведення і таксації лісосік контролююча ланка вважатиме незадовільною за наступних умов:
✔️ при розходженні даних перевірки з даними відведення понад 10% (по діловій деревині – понад 15%) по ліквідному запасу на лісосіці, ліквідному запасу окремих порід, частка яких у складі деревостану 2 і більше одиниці;
✔️ при помилці у визначенні площі понад 2%;
✔️при незадовільному відмежуванню лісосік;
✔️відсутність у описовій частині відомостей при наявності на лісосіці цінних та рідкісних дерев, занесених до Червоної книги України, інших дерев, що не підлягають вирубуванню.
Якість проведених контрольних оглядів перевірятиме внутрішня безпека підприємства. Якщо буде виявлено, що посадові особи провели контроль неякісно, їх притягнуть до відповідальності.
Перші 50 працівників нагородили на урочистому заході на Житомирщині, в Ушомирському лісництві Столичний лісовий офіс. Тут зібралися екіпажі, які відважно боролися з вогнем у критичних ситуаціях, виїжджали на ліквідацію пожеж в інші регіони та філії. Вони допомагали не тільки рятувати лісовий фонд ДП “Ліси України” від вогню, а й надавали підтримку іншим лісокористувачам та громадам, адже ця проблема є нашою спільною бідою.
Присутніх привітали представники обласних військових адміністрацій із регіонів, де були найбільші пожежі: Філіп Пронін — начальник Полтавської ОВА, Юрій Миколаєнко — заступник начальника Кіровоградської ОВА, Євген Іванов — заступник начальника Харківської ОВА, Віктор Градівський — заступник начальника Житомирської ОВА, та Юрій Гарбуза — в.о. начальника управління ГУ ДСНС у Київській області.
Цього року вогонь охопив близько 6 тисяч га лісу. Було успішно ліквідовано 1400 пожеж у нашому лісовому фонді. Обстріли, підриви снарядів і вибухових пристроїв, диверсії, сильна посуха, людський фактор і неконтрольовані самосійні ліси — основні причини цьогорічних лісових пожеж. Проте, на відміну від 2020 року, коли вигоріли десятки тисяч гектарів, цього разу вдалося запобігти значним втратам.
Що допомогло ефективно діяти❓
▪️ Навчання та мотивація. Постійно проводимо курси й тренінги для працівників державної лісової охорони, враховуючи ризики бойових дій, мінної небезпеки та інші фактори, що впливають на організацію пожежогасіння. Ми адаптуємо навички працівників до нових умов. Пожежники та водії мають спецодяг, комфортні умови для роботи — місця для відпочинку, душові, харчування. Зарплати також суттєво підвищені.
▪️ Нове технічне забезпечення. Цього року значно посилили пожежні команди обладнанням для зв’язку, цифровими картографічними засобами та інструментами для координації дій різних підрозділів під час гасіння пожеж. На сучасні пожежно-спостережні вежі встановлено додаткові камери спостереження. Відео з камер надходить до лісництв, філій та центрального офісу.
▪️ Техніка швидкого реагування. Для працівників лісової охорони цього року закупили сучасні мотоцикли, зокрема Yamaha, які є мобільними завдяки компактним розмірам та підвищеній прохідності в умовах лісового бездоріжжя. Групи швидкого реагування також отримали нові ранцеві обприскувачі для гасіння низових пожеж.
▪️ Також почали використовувати дрони, які забезпечують зйомку з висоти, що дозволяє виявляти загоряння на ранніх стадіях і оцінювати поширення вогню в реальних умовах. Деякі моделі БПЛА оснащені тепловізорами для виявлення температурних аномалій.
▪️ Збільшили використання тракторів із ґрунтообробним обладнанням для створення мінералізованих смуг і розривів.
Під час заходу зосередили увагу на завданнях і викликах, які стоять перед підприємством на наступний рік.
Заплановано встановити 37 нових пожежно-спостережних веж та 41 телевізійну систему спостереження. На вразливих ділянках, що не покриваються камерами, будуть додатково патрулювати БПЛА.
Лісових пожежників буде посилено засобами радіозв’язку (GPS-навігація, рації), а для керування засобами й силами пожежогасіння будуть закуплені командно-штабні автомобілі.
Закупимо нові трактори європейського виробництва для створення десятків тисяч кілометрів мінералізованих смуг, протипожежних бар’єрів і розривів.
Лісництва, що мають острівні ділянки, вкриті лісом, отримають нові каркасні човни. Головне завдання — запобігти виникненню пожеж, незаконних рубок та браконьєрству в цих місцевостях.
Продовжимо програми з розмінування лісових доріг. Маємо перший накопичений досвід і сформований конкурентний ринок.
Створимо додаткові штучні пожежні водойми. Хоча таких у нас є вже кілька тисяч, у літній період деякі з них пересихають.
Посилимо підготовку висококваліфікованих лісових пожежників та керівників гасіння лісових пожеж. У 2025 році на базі філії “Лісопожежний центр” проведемо навчання ще для 1000 лісових пожежників та 450 керівників гасіння лісових пожеж.
Кабмін ухвалив зміни до правил здійснення рубок. Про це повідомив генеральний директор ДП “Ліси України” Юрій Болоховець.
Серед багатьох інших питань Кабміном унормовано рубки для нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту доріг на лісових ділянках та догляду за ними.
“Розвиток мережі лісових доріг – один із пріоритетів ДП “Ліси України”. Дороги – це оперативне реагування та локалізація лісових пожеж. Крім того, вони забезпечують доступ до ресурсів – саме дороги дають підприємству можливість заготовляти необхідний ринку обсяг деревини з достатнім рівнем рентабельності. Врешті-решт, дороги – це одна зі складових переходу до природного лісівництва”, – розповідає генеральний директор ДП “Ліси України” Юрій Болоховець.
За його словами, нові лісові дороги проєктуються так, щоб у максимально стислі терміни повертати інвестиції. Підрядники для виконання робіт визначаються на Prozorro.
Цього року ДП «Ліси України» запланувало будівництво понад 100 об’єктів (ділянок) лісових доріг. Завдяки доступу до нового ресурсу економічний ефект складе майже 2 млрд грн.
Як зазначив Юрій Болоховець, будівництво 165 кілометрів уже завершено, 106 кілометрів – на завершальній стадії. Проте частину проєктів ще не вдалося реалізувати, адже нормативна база щодо прокладання лісових доріг певний час залишалася неврегульованою, що призвело, на жаль, до зупинки деяких проєктів.
Тепер це питання, як і багато інших, унормовано.
Прогалини в нормативній базі більше не блокуватимуть розвиток лісового господарства та не стануть приводом для необґрунтованого тиску з боку силових і контролюючих структур.
“Вдячний колегам із Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України та Державного агентства лісових ресурсів України, які брали участь у процесі вдосконалення нормативної бази. Це справді важливі зміни”, – наголосив Юрій Болоховець.
Минулого місяця ЗМІ облетіла новина про нібито виявлені екологічною інспекцією масштабні незаконні рубки на території Лазещинського лісництва філії «Ясінянське лісомисливське господарство» Карпатський лісовий офіс.
Насправді «сенсації» не сталося. Протягом 2023–2024 років у господарстві як лісовою охороною, так і безпекою «Ліси України» регулярно фіксувалися факти незаконних рубок.
Крадії (місцеві мешканці) вивозили зрубані дерева на конях до сусіднього села Ясіня, де на приватних подвір’ях розташовувалися нелегальні пилорами.
«Ліси України» — не правоохоронний орган, тому лісівники наразі не мають права навіть зупиняти транспорт, не кажучи вже про затримання злочинного угруповання, яке може чинити озброєний опір. Лісівники також не вправі заходити на приватні подвір’я, де місцеве ОЗУ зберігає крадену деревину. Це функція силових структур.
Лісівники згідно зі своїми обов’язками фіксували рубку та передавали матеріали до поліції. Ще у червні 2023 року за нашими матеріалами було відкрито кримінальне провадження, до якого регулярно додавалися нові факти перевірок, проведених безпекою «Лісів України».
Нарешті, минулого тижня оперативниками управління стратегічних розслідувань та слідчими Нацполіції в Закарпатській області за процесуального керівництва спеціалізованої екологічної прокуратури та за участі безпеки ДП «Ліси України» крадіїв було затримано на гарячому. Проведено масові слідчі дії у місцях, де члени угруповання зберігали деревину. Як з’ясувалося, у крадіжках брало участь чимало місцевих мешканців. Крадений бук, ялину, смереку бандити перепродавали місцевим ФОПам.
Навіть після приїзду правоохоронців учасники банди поводилися дуже зухвало. Щоб завадити вивезенню заарештованої деревини на склад лісового господарства, місцеві мешканці розібрали міст і по дорозі розкидали «їжаки» з арматури, які пробивали колеса вантажівок.
Чому банду тривалий час не могли знешкодити?
– Крадіжки деревини фактично є промислом багатьох місцевих мешканців, які не вважають це криміналом, бо «це наш ліс». Тому проблема є соціальною і потребує залучення місцевої влади.
– Правоохоронцям було важливо зловити не лише «лісорубів», але й задокументувати весь ланцюг, включаючи місця зберігання, схеми збуту, нелегальні цехи переробки.
– Справою займається прокуратура; встановлюється можлива причетність до банди співробітників правоохоронних органів та лісового господарства.
Щоб запобігти подальшим набігам «чорних лісорубів» на ліс, шляхи, якими вивозилася незаконна деревина, перекриті. Важкою технікою викопані рови. Проте остаточно вирішити проблему можливо лише, якщо запропонувати місцевій громаді інші некримінальні варіанти заробітку та забезпечивши реальне покарання для всіх учасників банди.
11 021 куб. м сосни днями відправлено до прифронтових регіонів для будівництва інженерно-технічних і військових споруд. Лісоматеріали виїхали з філій Поліського лісового офісу, Столичного лісового офісу, Слобожанського лісового офісу, Північного лісового офісу та Центрального лісового офісу. Найбільше постачання здійснюється з ресурсних регіонів Полісся.
Кінцеві пункти призначення — Харківщина, Донеччина, Запоріжжя та Херсонщина.
Деревина призначена для п’яти військових частин інженерних військ, які займаються будівництвом фортифікаційних споруд на першій лінії оборони: бліндажів, вогневих споруд, траншей. Робимо все максимально швидко, бо зараз зволікати не можна.
Ціна поставки включає вартість вивезення з проміжного складу, завантаження у вагони та доставку залізницею. Щоб зменшити витрати, обшиваємо вагони дошками, збільшуючи їх місткість, адже лише на залізницю припадає майже половина вартості.
Нагадаємо, у вересні ДП “Ліси України” уклало найбільший у цьому році договір із Міністерство оборони України на постачання майже 65 тис. куб. м круглих лісоматеріалів! Цей договір — найбільш раціональний механізм поставок деревини для військових. Завчасно резервуємо необхідний ресурс для ЗСУ, плануємо логістику, оптимізуємо витрати. Уникаємо ситуацій, коли виникає ажіотажний попит у прифронтових регіонах, а в інших деревина не викуповується. Усе відбувається без посередників та перекупників.
Загалом цього року підприємством укладено 10 договорів із військовими частинами на постачання 97 тис. куб. м деревини, більшість із яких виконана на 95%.
Проте, більшість поставок здійснюється на безоплатній основі шляхом вилучення. Цього року передано 185,2 тис. куб. м деревини на суму 335,5 млн гривень, що майже вдвічі більше, ніж минулого року.
Усі заявки закриваємо на 100%, адже розуміємо важливість і значущість деревини для будівництва укріплень!
За декілька останніх років і підприємцями, і лісівниками проведена величезна робота. Зокрема, бізнес інвестував чималі кошти у створення сучасних виробництв. Як результат, на тлі зменшення обсягу заготівлі в Україні в рази зросли надходження від експорту продукції деревообробки.
“Є чим пишатися і лісівникам. Реалізована реформа, запроваджений прозорий ринок з рівним доступом для всіх учасників. Уже в перший рік роботи ДП “Ліси України” відмовилося від державних дотацій і отримало прибуток понад 3,5 млрд грн. Проте у галузі ще залишаються величезні невикористані можливості!”, – говорить Юрій Болоховець.
Не лише бізнес, а й присутні на заході представники екологічної спільноти погоджуються з тим, що Україна недостатньо використовує лісовий ресурс. Щорічно на 10 мільйонах гектарів українських лісів приростає 40 млн кубометрів деревини, але ми не заготовляємо і половини цього обсягу. Маємо всі підстави, як і лісівники Німеччини, Польщі та інших європейських країн, збільшувати заготівлю, не порушуючи міжнародно визнані екологічні вимоги та стандарти.
“У нормативній площині найбільший виклик — завершення підготовки та ухвалення Закону «Про ринок деревини». На мою думку, закон потрібен. Його мета — закріпити кращі напрацювання лісової реформи, щоб стати фундаментом, на який довгі роки будуть спиратися і лісівники, і деревообробники. Бізнес та депутати ще дискутують щодо окремих положень останньої редакції, проте головне — вже ніхто не ставить під сумнів запроваджені нами фундаментальні принципи — вільний для всіх доступ до ресурсу та конкурентну, прозору систему торгів”, – підсумував Юрій Болоховець.