Категорія: Без категорії

ДП «Ліси України» продовжує ініціативу Відділу комунікацій зі створення памʼятних лісів – незгасної пам’яті про наших колег, які віддали життя за Україну.

До мобілізації Руслан Баля працював майстром лісу у Чалівському лісництві на Полтавщині. Близько 20 років він присвятив лісовому господарству. Був справжнім професіоналом, любив свою справу і знав кожну ділянку лісу, за яку відповідав. Робота в лісі була його покликанням.

У 2024 році він став на захист держави. Служив гранатометником штурмового відділення у ЗСУ, мав звання молодшого сержанта. 8 січня 2025 року воїн загинув.

«Ліси памʼяті» – це місця тиші та вдячності за боротьбу у війні за Незалежній України. Це місця, де кожне дерево нагадуватиме про людину, яка жила лісом і віддала життя за країну.

Вшанувати пам’ять полеглого воїна-лісівника та посадити символічний ліс прийшли дружина із синами полеглого Руслана Балі, керівник ДП «Ліси України» Юрій Болоховець, учні Терешківського ліцею, колеги та демобілізовані працівники філії разом з головою Спілки воїнів-лісівників України Володимиром Ковальчуком.

У Чалівському лісництві, де працював наш загиблий колега, на площі 1,2 га лісівники висадили сіянці сосни звичайної, берези та калини.

Цієї весни памʼятні ліси зʼявляються в усіх лісових офісах ДП «Ліси України»:

На Рівненщині, у Костопільському лісництві, висадили «Ліс пам’яті» на честь загиблого колеги Вадима Плюща. До мобілізації він працював інженером лісового господарства та був відданим своїй справі фахівцем.

На Житомирщині створили «Ліс пам’яті» на честь загиблого лісівника Валерія Зандера. Його висадили на території Звягельського надлісництва – місці, звідки найбільше працівників стали до лав ЗСУ і яке зазнало найбільших втрат серед лісівників.

У Чернівецькій області висаджено «Ліс пам’яті» на честь воїна-лісівника Олександра Сторонського, який протягом двох років захищав Україну у найгарячіших точках.

На півдні України, у Заградіївському лісництві на Херсонщині, створено «Ліс пам’яті» на честь героя-лісівника Владислава Васильченка. Ця ділянка стала символом відродження – там, де ще недавно була війна, сьогодні з’являється нове життя.

На Чернігівщині висадку «Лісу памʼяті» присвятили нашому колезі – воїну-лісівнику Андрію Трихлібу, який загинув у грудні 2023 року, захищаючи Україну від російського ворога.

Висадка таких лісів продовжується і незабаром інформація буде оновлена на карті «Лісів памʼяті». Детальна інформація про проєкт є на нашому сайті.

Ми створюємо ці ліси, щоб пам’ять жила не лише в словах, а й у землі, в деревах, у тиші лісу. Щоб кожен сіянець нагадував: ціна нашої свободи – життя людей, які були частиною великої лісівничої родини.

У лісовому фонді філії “Карпатський лісовий офіс” росте дерево, яке вважають найвищим в Україні та Східній Європі. 

Йдеться про дугласію зелену (псевдотсугу Мензіса), що зростає на Закарпатті – у Тур’я-Реметівському лісництві Ужгородського надлісництва, в урочищі Розтоки.

Саме тут у 1906 році було закладено плантацію з понад 300 дерев цієї хвойної породи, завезеної з Північної Америки. На початку ХХ століття дугласію вважали перспективною інтродукованою породою і активно висаджували у європейських лісах. У карпатських умовах вона чудово акліматизувалася і сьогодні вражає своїми розмірами та могутністю.

Кілька років тому поблизу села Тур’я Ремета зафіксували справжнього рекордсмена – дугласію заввишки 66 метрів. Висоту дерева визначили за допомогою спеціалізованого дрона. Це один із найвищих представників цієї породи в Європі та найвище відоме дерево в Україні. 

Дугласія зелена належить до швидкорослих і довговічних хвойних порід. У природному ареалі вона може сягати 100–110 метрів заввишки, а окружність стовбура – до п’яти метрів. Середній вік таких дерев становить 800–1000 років.

У Карпатах порода добре прижилася: у змішаних буково-дугласієвих насадженнях вона сприяє швидшому розкладу підстилки, підвищує вітростійкість деревостанів і покращує властивості ґрунтів.

Сьогодні цей велетень, якого екологи-дослідники назвали «Імператор Карпат», приваблює усіх, хто прагне на власні очі побачити одне з найвражаючих природних див Карпат. 

Водночас лісівники Карпатської філії дбають про збереження цього унікального дерева: доглядають за насадженнями, контролюють стан ділянки та оберігають природну перлину для майбутніх поколінь.

На території Новосанжарського лісництва філії “Слобожанський лісовий офіс” відбувся захід із відновлення лісу, що постраждав від масштабної стихії. У висадці дерев спільно з працівниками ДП «Ліси України» взяли участь начальник Полтавської ОВА Віталій Дяківнич, перший заступник голови Полтавської облради Олександр Лемешко, команда ГУ ДСНС у Полтавській області, місцева громада та вихованці учнівського лісництва.

У межах заходу учасники оглянули нову спецтехніку, придбану ДП «Ліси України» для посилення протипожежного захисту: новий пожежний автомобіль, всюдихідний пікап із протипожежним модулем та трактор із плугом для створення захисних бар’єрів.

Очільник ДП «Ліси України» Юрій Болоховець відзначив працівників лісового господарства та вогнеборців, які першими стали на захист лісу:

Віктора Кольбу, тракториста Новосанжарського лісництва;

Андрія Бутка, водія Малоперещепинського лісництва;

Сергія Моргуна, полковника служби цивільного захисту, начальника оперативно-координаційного центру ГУ ДСНС.

У вересні 2024 року Полтавщина зіштовхнулася з наймасштабнішою лісовою пожежею за останні роки. Стихія набула статусу надзвичайної ситуації. Вогнем було пошкоджено 2670 гектарів лісових насаджень у Малоперещепинському та Новосанжарському лісництвах. До ліквідації було залучено понад 430 осіб та 85 одиниць техніки.

“Боролися з вогнем більше 12 діб. Площа розповсюджувалася і ускладнювалася у зв’язку з погодними умовами, великим вітром, тому поширення йшло верховою пожежею. Завдяки злагодженій роботі наших рятувальників і лісівників вдалося наймасштабнішу пожежу загасити” — зазначив Сергій Славко, заступник начальника ГУ ДСНС у Полтавській області.

Масштабне відновлення лісів розпочнеться восени 2026 року після завершення процедури оцінки впливу на довкілля. Нині ж ДП «Ліси України» проводить локальні відновлення на ділянках до 1 гектара.

На ділянці замість монокультур учасники заходу висадили мішаний ліс: сіянці сосни звичайної із закритою кореневою системою та дуба звичайного. У майбутньому це дасть змогу виростити стійкий до пожеж та шкідників ліс.

“Вважаю, що спільними зусиллями з вересня-жовтня ми почнемо відновлювати ці великі площі. Будемо працювати в унісон. І як місцева влада, і як орган виконавчої влади, ДСНС, Ліси України для того, щоб відновлювати наші ліси, і в подальшому відновлювати нашу екологію”, — наголосив очільник Полтавської ОВА Віталій Дяківнич.

Загалом повне відновлення всіх згорілих територій планується завершити протягом найближчих років.

Вчора, під час повітряної тривоги, у лісових масивах Черкаського надлісництва Філія “Центральний лісовий офіс”, виникло дві лісові пожежі, обидві – у хвойних насадженнях.

Вільхівське лісництво 

Низову пожежу ліквідовано на площі 0,5 га. Гасили спільно з підрозділами ГУ ДСНС України у Черкаській області. Діяли оперативно і злагоджено, завдяки чому вдалось повністю ліквідувати вогонь протягом трьох годин.

Тясминське лісництво

Пожежу зафіксували о 15:50, вже о 16:30 її локалізували, а о 17:25 – ліквідували. Орієнтовна площа займання – 0,1 га. 

В обох випадках вдалося швидко зупинити поширення вогню та не допустити значних втрат лісу.

Крім цього, щоб не допустити перекидання вогню на лісовий фонд, лісівники Вільхівського лісництва допомогли ліквідувати пожежу на ділянці, що межує з насадженнями лісництва. Через наслідки обстрілів горів очерет на площі близько 0,5 га.

У пожежонебезпечний період будь-яке загоряння становить підвищену загрозу для лісу. Ситуація ускладнюється воєнними діями, тому лісівники працюють у посиленому режимі та постійно моніторять ситуацію під час повітряних тривог, щоб оперативно реагувати на можливі займання.

Під час гасіння таких пожеж першочерговим залишається збереження життя і безпека працівників.

Процес висівання відбувався протягом березня. Сіянці хвойних порід кілька тижнів перебувають у тепличних комплексах, що знаходяться в наших лісорозсадниках. У цей період створюються оптимальні умови для проростання, адаптації та формування міцної кореневої системи

На наступному тижні їх почнуть переміщувати з теплиць на поля дорощування. 

Загалом у цьому році заплановано виростити 13 млн сіянців із ЗКС основних лісотвірних порід: сосни звичайної, сосни Палласа, дуба звичайного, а також ялиці білої, ялини європейської, модрини європейської, клена-явора, бука лісового. 

Найбільші обсяги заплановані у Львівському, Сумському, Хмельницькому та Чернігівському лісорозсадниках. 

Як тривала підготовка?

Перед тим, як почалось висівання був проведений великий етап робіт – від заготівлі шишок і жолудів до їх переробки в лісонасіннєвих центрах. 

Шишки хвойних дерев, зокрема сосни та ялини, лісівники заготовляють переважно на початку зими. Водночас жолуді дуба збирають раніше – на початку осені. Букові горішки достигають у вересні–жовтні. А насіння клена-явора достигає зазвичай у серпні–вересні.

Одразу після збору сировина доставляється до лісорозсадників. Хвойні породи проходять обробку в шишкосушарках.  Жолуді, навпаки, не потребують сушіння, але проходять очищення та сортування. Усі види насіння додатково калібрують, щоб забезпечити однорідність майбутніх сіянців.

До початку висіву насіння зберігається у холодильних камерах, де створюються стабільні та контрольовані умови протягом усієї зими. Це дозволяє максимально довго зберігати його життєздатність і посівні якості. 

Які особливості вирощування?

Навесні насіння проходить через висівну лінію і потрапляє в касети із субстратом, насиченим поживними речовинами.

Спочатку висівають насіння хвойних порід, оскільки касети з сіянцями утримують у тепличних комплексах протягом 3-4 тижнів. Роботи будуть проведені у кілька прийомів протягом весни. 

Натомість насіння листяних порід буде висіяне протягом квітня безпосередньо на поля дорощування, адже воно швидше адаптується до відкритого ґрунту і не потребує тривалого «тепличного старту». 

Коли сянці потраплять на лісові ділянки?

Частина вирощених цієї весни сіянців буде використана під час осінньої лісокультурної кампанії. Інші – весною наступного року.

За рахунок чого плануємо збільшити частку сіянців із ЗКС?

З наступного року кількість вирощених сіянців із ЗКС плануємо збільшити до 19 млн, а у 2028 – не менше 25,4 млн. 

Це можливо за рахунок розширення площ для висіву. Для цього в різних лісорозсадниках заплановане будівництво 20 полів дорощування та 8 теплиць. Нові теплиці дозволять висіяти більше насіння хвойних порід за один прийом, а завдяки додатковим полям дорощування ми зможемо розширити породний склад вирощених сіянців із ЗКС.

FSC Україна провели масштабний форум «Цінності FSC сертифікації: збалансовані рішення для відповідального лісогосподарювання та довіри суспільства».

Захід зібрав понад 100 учасників – утримувачів сертифікатів, представників деревообробного бізнесу, громадських організацій, органів влади та органів із сертифікації.

На форумі учасники підбили підсумки п’ятирічного періоду впровадження FSC стандарту для України. Представники FSC Україна зауважили, що поліпшення внутрішніх систем управління FSC-сертифікованих лісогосподарських підприємств, посилення вимог з охорони праці та зміна підходів до збереження біорізноманіття в лісі можуть бутим основою системних змін у галузі на її стратегічному, тактичному та оперативному рівнях з урахуванням пріоритетів відповідального господарювання.

Водночас, головним завданням розвитку сертифікації залишається пошук балансу між часто протилежними інтересами: економічними, екологічними та соціальними. Серед ключових викликів – збереження довіри до системи сертифікації, прозорість ланцюгів постачання та адаптація стандартів до умов сьогодення (зміни клімату, війни й післявоєнного відновлення тощо).

«Цей форум – перша нагода за багато років підвести реальну риску, маючи конкретний результат. Ми робимо це в екстраординарних умовах війни, реформ і щоденних викликів, пов’язаних із безпекою людей і розвитком країни. FSC – це унікальна платформа, де ми можемо разом знаходити рішення, які забезпечують консенсус і, найголовніше, розвиток на майбутнє», – наголосив національний представник FSC в Україні Павло Кравець.

Представники ДП «Ліси України» під час форуму розповіли про власні практичні підходи до ключових викликів.

Зокрема, підприємство впровадило процедуру залучення зацікавлених сторін відповідно до вимог міжнародних стандартів, яка забезпечує систематичне консультування та інформування осіб і організацій, на яких впливає лісогосподарська діяльність. Відповідно до стандарту, місцеві громади, громадські організації та органи державної влади мають можливість брати участь у діалозі щодо лісогосподарювання у культурно прийнятний для них спосіб. ДП «Ліси України» прагне, щоб такий діалог був не формальним, а справді змістовним – адаптованим до потреб кожної групи зацікавлених сторін і спрямованим на пошук збалансованих рішень в інтересах як лісової галузі, так і суспільства загалом.

Також минулого року ДП «Ліси України» успішно поновило FSC-сертифікати після реорганізації оргструктури підприємства. Наразі оновлено сертифікати на понад 97% раніше сертифікованих площ. Це дозволило зберегти доступ покупцям сертифікованої лісопродукції підприємства на міжнародні ринки.

«FSC-сертифікація у цьому контексті – це не лише підтвердження відповідності міжнародним стандартам, а й інструмент формування культури відповідального лісогосподарювання, що стимулює постійне вдосконалення та забезпечує невиснажливе лісокористування, зберігаючи українські ліси для наступних поколінь», – зазначила завідувачка Сектору лісової сертифікації Департаменту лісового господарства ДП «Ліси України» Галина Домашовець.

Розповідаємо про це в рамках нашої рубрики «Міжнародний дайджест лісових новин». 

Національна адміністрація лісів — Ромсилва (Regia Națională a Pădurilor – Romsilva) висадить приблизно 25 мільйонів лісових сіянців у межах двох кампаній із заліснення — весняної та осінньої, що проводитимуться цього року.

Програма відновлення лісів державної форми власності, які перебувають в управлінні Ромсилви (Romsilva), передбачає відновлення 9 500 гектарів лісового фонду протягом року. Із цієї площі 5 920 гектарів буде відновлено природним шляхом, а 3 580 гектарів — шляхом штучного відновлення, тобто за допомогою робіт із заліснення.

Крім того, у межах програми відновлення державних лісів буде виконано роботи з поточного доповнення насаджень на площі 2 619 гектарів, а також роботи з відновлення насаджень, пошкоджених стихійними лихами, на 1 550 гектарах лісового фонду.

Для виконання робіт із заліснення, відновлення та доповнення Ромсилва (Romsilva) використає приблизно 25 мільйонів лісових сіянців, більшість із яких вирощено у власних лісових розсадниках.

Обсяг коштів, виділених на роботи з відновлення лісів — заліснення, доповнення, відновлення, підготовку території та ґрунту, догляд за насадженнями і природним поновленням, а також на сприяння природному поновленню, — становить 337 мільйонів леїв; ці кошти надходять із фонду збереження та відновлення лісів.

За останні шість років Національна адміністрація лісів — Ромсилва (Regia Națională a Pădurilor – Romsilva) відновила 83 584 гектари лісового фонду державної форми власності, з яких 26 736 гектарів — шляхом робіт із заліснення, а 56 848 гектарів — шляхом природного відновлення; при цьому було висаджено понад 155 мільйонів лісових сіянців.

Увесь І квартал підприємство працювало у надзвичайно складних умовах – у січні та лютому крижані дощі, снігопади, тривалі морози, відключення електрики, у березні – розмиті паводками дороги та стрімке подорожчання палива.

Але запит промисловців підприємство задовільнило: порівняно з минулим роком заготівля зросла на понад 500 тис.  м³ до майже 3 млн м³. 

Частина бізнесу, яка постійно казала про дефіцит, виявилась не готовою виконати свою частину зобов’язань. Збільшився відсоток відмов покупців від законтрактованих ще минулого року обсягів. Причини як об’єктивні – проблеми з логістикою та електроенергією, так і суб’єктивні – очікування корекції цін у ІІ кварталі.

Але це не завадило підприємству збільшити фінансовий показник на понад 2,5 млрд грн (у І кварталі 2025 року реалізація продукції склала 5,8 млрд, прогноз на І квартал 2026 року – 8,3 млрд грн).

Завдяки зростанню заготівлі обсяг лісопродукції на складах ДП «Ліси України» порівняно з початком минулого року зріс на понад 300 тис. м³, тож у  вітчизняної промисловості є всі можливості планувати збільшення виробництва.

Рекордне збільшення пропозиції сприяло стабілізації цін на лісоматеріали.

На основних торгах ІІ кварталу, які щойно завершились, середня ціна знеособленого кубу деревини порівно із стартовою зросла на 29%, але по відношення до поточної (сформованою на торгах І кварталу) зменшилась з 5,2 тис. грн/м³ грн до 4,9 тис. грн/м³.

Ключовий фактор корекції – ділова деревина. Наприклад, кругла сосна в середньому «опустилась» з 5,7 тис. грн/м³ до 4,7 тис. грн/м³.

Хоча законтрактовано майже 100% лісоматеріалів, але фактично на ринку утворився профіцит ділової деревини. Ціни після тривалого періоду зростання скорегувались і стабілізувались.

Вдалось зупинити і стрімке зростання цін на дрова промислового використання (ПВ), адже ДП «Ліси України» додатково виставило на аукціони ІІ кварталу 120 тис. м³ дров’яної деревини. За підсумками торгів середня ціна зафіксована на рівні 2,5 тис. грн/м³.

Потреба у збільшенні обсягів дров’яної деревини залишається, саме тому у ІІ кварталі ДП «Ліси України», сформувавши значні запаси круглої деревини, більше уваги приділятиме рубкам омолодження та догляду лісів, які забезпечують більшу частку дров.

Пожежна водойма – це спеціально облаштований природний або штучний резервуар, призначений для забезпечення водою у разі виникнення лісових пожеж. У критичний момент вони мають допомогти врятувати лісівникам величезні території.

У лісовому фонді підприємства в минулому році обліковувалося 3,5 тис. пожежних водойм. З них 1,5 тис – це природні водойми, такі як річки та озера. Ще близько 2 тис. – штучно створені лісівниками водойми, а також ставки та канали. 

На початок року кількість природних пожежних водойм дещо знизилась – дала про себе знати зміна клімату та зниження рівня підземних вод. 

Протягом березня, коли сходить останній лід із водойм, представники державної лісової охорони розпочинають їхню підготовку до пожежонебезпечного сезону. 

Перш за все, лісівники її оглядають і складають план робіт. Визначають, де треба очистити дно, де відремонтувати пірс, а де – посипати під’їзд щебнем. Розраховується необхідна кількість техніки для виконання робіт.

Основна частина роботи –  прибирання мулу та рослинності. Навесні, після танення снігу, у водойми потрапляє додатковий пісок, листя та гілки, що вимиваються з берегів. За допомогою спецтехніки лісівники зрізають очерет і надмірну водну рослинність, щоб вони не заважали забору води. Екскаватор з ковшем очищає дно від мулу, піску та гілок, вирівнює його.

Після цього ремонтуються пірси. Спочатку лісівники перевіряють конструкцію. Якщо виявляють пошкоджені або гнилі дошки, їх замінюють на нові, міцні та стійкі до вологи. Металеві елементи пірсу (болти, кріплення, опори) оглядають на наявність іржі, при необхідності замінюють або підфарбовують спеціальними антикорозійними засобами.

Розмиті ділянки під’їзних шляхів підсипають щебнем, ущільнюють ґрунт, щоб пожежна техніка могла безпечно дістатися до води.

Особлива увага приділяється запасу води: глибина і об’єм мають бути достатніми, щоб у найспекотніший період літа можна було забрати не менше 100 кубометрів. Весною водойми поповнюються за рахунок танення снігу та дощів. Втім, погодні умови не завжди сприяють цьому. У разі низького рівня води її перекачують з інших водойм, річок або встановлюють водонакопичувальні резервуари. 

Біля водойм обов’язково має бути інформаційна табличка «Пожежна водойма» з вказанням її об’єму. Якщо вона пошкодилась, лісівники її відновлюють.  Конструкції роблять такими аби вони витримали дощ, сонце, вітер, не вигорали і не деформувались.

Після всіх робіт пожежна  водойма стає повністю готовою до використання. Протягом року лісівники перевіряють її стан щоквартально, щоб вчасно виявляти потенційні проблеми та підтримувати готовність водойми до швидкого використання під час лісових пожеж.

Крім того, технічний стан пожежних водойм щорічно на початку пожежонебезпечного періоду перевіряється представниками пожежно-рятувальних підрозділів ДСНС.