Категорія: Без категорії

На конкурс надійшло понад 400 робіт з усіх регіонів країни. Така широка географія вкотре підтверджує: попри всі виклики, інтерес молоді до природи, лісу та його збереження лише зростає.

Кожна світлина – це окремий погляд дитини на ліс як на живу систему, що має власний ритм, настрій і цінність. У цих роботах – щирість, уважність до деталей і глибоке відчуття природи, яке не можна відтворити штучно.

Фотоконкурс показав високий рівень зацікавленості учнівської молоді та важливу роль учнівських лісництв у формуванні екологічної свідомості. Саме завдяки наставникам, педагогам і фахівцям галузі діти вчаться не лише бачити красу лісу, а й розуміти його значення. 

Для ДП «Ліси України» це має важливе значення, адже йдеться про формування нового покоління свідомих громадян, які цінують природні ресурси та відповідально ставляться до їхнього збереження. Це інвестиція не лише в майбутнє галузі, а й у сталий розвиток країни загалом. 

Обрати переможців було непросто, адже багато робіт вирізнялися змістовністю та художнім рівнем.

Слова Ліни Костенко «Цей ліс живий, у нього добрі очі…» стали не лише темою конкурсу, а й його сутністю – відчуттям, яке учасники змогли точно передати через об’єктив камери.

За результатами роботи конкурсної комісії визначено переможців:

І місце

Бейсюк Ілона – учениця 8 класу Пістинського ліцею Івано-Франківської області, вихованка Пістинського учнівського лісництва, за фото «Дубовий Нестор».

Керівник учнівського лісництва – Пліхтяк Петро Петрович.

 ІІ місце (розділили між собою):

Султанов Вадим – вихованець учнівського лісництва «Юні лісівники» Вертіївського ліцею Чернігівської області, за фото «Стійкість». Керівник – Поприткіна Дурсунгозель.

Лебедюк Володимир – учень 10 класу Вовковиївського ліцею Рівненської області, вихованець учнівського лісництва «Діброва», за фото «Очі лісу: мудрість природи у кожному грибі». Керівник – Чандик Людмила Іванівна.

Красний Олександр – учень 9 класу Остерського ліцею №1 Чернігівської області, вихованець учнівського лісництва, за фото «Світло зимового лісу». Керівник – Никитенко Галина Володимирівна.

Гафіяк Сергій – учень 7-А класу Лазещинського закладу загальної середньої освіти І–ІІІ ступенів Закарпатської області, вихованець учнівського лісництва, за фото «Барви лісу заворожують». Керівник – Бузак Любов Юріївна.

ІІІ місце (розділили між собою):

Таргонська Юлія – учениця 11 класу Народицького ліцею Житомирської області, вихованка Народицького учнівського лісництва, за фотогалерею «Я тут живий».

Керівник – Владиченко Тетяна Миколаївна.

Потапенко Євгенія – учениця 10 класу Остерського ліцею №1 Чернігівської області, вихованка учнівського лісництва, за фото «Нове життя лісу». Керівник – Никитенко Галина Володимирівна.

Навроцький Ілля – учень 9-Б класу Шепетівської гімназії №4 Хмельницької області, вихованець учнівського лісництва «Барвінок», за фото «Лісовий гість». Керівник – Стойко Оксана Анатоліївна.

Шумакова Діана – учениця Роменської загальноосвітньої школи І–ІІІ ступенів №11 Сумської області, вихованка учнівського лісництва «Совенятко», за фото «У цього лісу є душа». Керівник – Квашко Алла Анатоліївна.

Лагута Денис – учень 9-Б класу Шепетівської гімназії №4 Хмельницької області, вихованець учнівського лісництва «Барвінок», за фото «Стовпи». Керівник – Стойко Оксана Анатоліївна.

Бакун Наталія – учениця 9-Б класу Лазещинського закладу загальної середньої освіти І–ІІІ ступенів Закарпатської області, вихованка учнівського лісництва, за фото «Шафрани серед лісу». Керівник – Бузак Любов Юріївна.

Усі переможці найближчим часом отримають дипломи та подарунки.

Щира подяка керівникам учнівських лісництв за їхню невтомну і відповідальну працю, за підтримку, наставництво і віру в своїх вихованців. Саме завдяки вам формується покоління, яке вміє не лише бачити природу, а й розуміти та берегти її.

Роботи з лісорозведення та лісовідновлення вже проведено на площі понад 6,5 тис. га. 15% від висаджених сіянців мають закриту кореневу систему. Попередньо очікується, що до Великодніх свят по всій країні вдасться висадити близько 70% від запланованих обсягів. 

Які регіони висаджують найбільше?

Лісокультурна кампанія цієї весни у більшості регіонів стартувала вчасно. Традиційно, лісівники Південних та Східних регіонів розпочали першими садіння лісових культур ще на початку березня. В середині місяця доєдналися й інші області, де відтанув грунт та прийшло справжнє весняне тепло. 

За цей період лісівники філії “Південний лісовий офіс” повністю виконали заплановані обсяги робіт, також понад 70% садивного матеріалу було висаджено в лісництвах філії “Поліський лісовий офіс”. Майже половину від запланованого обсягу реалізовано в більшості  інших регіонів.

Цьому сприяла тепла та суха погода протягом березня. Це дозволило швидше підготувати ґрунт і почати висадку. А дощі, які пройшлись останнього тижня, допомогли укоріненню. 

Виняток становлять лише високогірні райони Карпат, куди повернулась сніжна погода – у лісництвах філії “Карпатський лісовий офіс” висаджено 10% від запланованого обсягу. Втім, весняна лісокультурна кампанія у цьому регіоні розпочинається зазвичай пізніше і триває найдовше. 

Які особливості?

Висаджуємо мішані ліси. Насадження формуємо  із поєднання хвойних (60%) і листяних (40%) порід. Практично скрізь надаємо перевагу місцевим видам. Це забезпечує кращу стійкість лісу до хвороб і кліматичних змін, підвищує його продуктивність і сприяє більш збалансованому розвитку екосистеми.

Відновлюємо ліси у прифронтових регіонах, що зазнали руйнувань через бойові дії та ворожі обстріли. На Херсонщині, у Заградіївському лісництві, лісівники вже висадили сосну кримську з домішкою листяних порід на декількох гектарах. На Харківщині, в Ізюмському надлісництві, відновлено 17 га лісу із запланованих 25 га.На Дніпропетровщині, у Павлоградському лісництві, вдалося відтворити 35 га лісу, знищеного пожежами.

Створюємо «Ліси пам’яті». Це проєкт відділу комунікацій ДП «Ліси України», який об’єднує живі символи вдячності та пам’яті про загиблих воїнів-лісівників. Цієї весни такі ліси з’явились на Рівненщині, Херсонщині, Житомирщині та у Чернівецькій області. Наразі створено більше 50 таких ділянок.

Скільки триватиме весняна лісокультурна кампанія?

Весняна висадка лісу триватиме доки для успішного приживання саджанців будуть сприятливі умови – достатня вологість ґрунту та помірна температура.

Відділ комунікацій ДП «Ліси України» продовжує ініціативу зі створення лісів на честь працівників, які загинули на війні. У межах проєкту створено єдину мапу, на якій зібрана вся інформація про кожну пам’ятну ділянку. Мапа постійно оновлюється, щоб кожен українець міг знайти найближчий «Ліс пам’яті», відвідати його та вшанувати пам’ять героїв.

Нову ділянку заклали поблизу Звягеля, на території Звягельського надлісництва Філія “Столичний лісовий офіс”. Саме тут найбільше працівників мобілізувалися до ЗСУ і найбільше втрат серед лісівників. Станом на зараз у підрозділі 10 загиблих працівників. Ще 6 людей мають статус зниклих безвісти. Ці цифри відомі кожному в колективі.

До садіння долучилася мама Валерія – Раїса Голованчук. Разом з нею працювали учні Городницького учнівського лісництва та демобілізовані працівники. Особливо зворушливою ця подія була для однієї з учениць, Вікторії – її батько нещодавно загинув на фронті, не давши ворожій групі прорватися до селища, де тримали оборону наші військові. 

Валерій народився у Звягелі й після закінчення місцевого училища опанував спеціальність столяра-різьбяра. Робота з деревом йому дуже подобалася, тому вже у 2014 році він влаштувався верстатником у Звягельське лісництво, де займався обробкою деревини.

З лютого 2023 року Валерій з позивним «Німець», служив навідником-оператором у 4-ій бригаді оперативного призначення Національної гвардії «Рубіж». Востаннє мама спілкувалася з сином 5 жовтня 2024 року. Він сказав, що їх мають вивести на відпочинок. 

На Сіверському напрямку, у районі Спірного на Донеччині, підрозділ виконував важливе бойове завдання – не дати противнику прорвати оборону. 6 жовтня 2024 року сталася «пекельна» ніч: окупанти вели щільний вогонь з усіх видів зброї, а згодом вдарили з «Солнцепьока». Валерій отримав тяжкі поранення, несумісні з життям та загинув разом з двома побратимами.

Цей ліс – живе нагадування про тих, хто працював у лісі та став на захист країни. 

Дерева будуть рости і нагадувати про Валерія Зандера та його колег.

Ініціатива по створенню «Лісів пам’яті» триває. На Житомирщині вже створено понад 20 ділянок на честь полеглих лісівників.

Українська лісова галузь переживає одну з наймасштабніших трансформацій за час незалежності. Ключовим драйвером цих змін стала цифровізація — системне впровадження електронних сервісів, автоматизованих платформ та аналітичних інструментів, що охоплюють усі етапи управління лісовими ресурсами: від заготівлі деревини до її реалізації.

Сьогодні цифрові рішення не лише підвищують ефективність галузі, а й забезпечують прозорість, зменшують корупційні ризики та відкривають нові можливості для інтеграції України до європейського ринку.

Цифрова трансформація є стратегічним пріоритетом, який відповідає як національним інтересам, так і міжнародним зобов’язанням України, зокрема в контексті адаптації до вимог ЄС. І вже сьогодні лісовий сектор має комплексну цифрову екосистему, яка дозволяє відслідковувати шлях деревини від конкретної ділянки заготівлі до кінцевого споживача.

Е-лісорубний квиток: основа легальної заготівлі

Одним із базових елементів цифрової системи є електронний лісорубний квиток, без якого сьогодні неможлива законна заготівля деревини.

Його формують через платформу ЕкоСистема, ця послуга є безкоштовною і надається протягом 10 робочих днів.

У 2025 році цей сервіс адаптували до вимог єврорегламенту EUDR, який встановлює жорсткі вимоги до простежуваності походження деревини. Зокрема е-лісорубний квиток містить геокоординати ділянок заготівлі, що дозволяє експортерам підтверджувати легальність походження деревини для європейських партнерів.

Е-сертифікат походження лісоматеріалів: контроль експорту

Ще однією ланкою цифрового контролю є електронний сертифікат про

походження лісоматеріалів. Він повністю замінив паперові документи при експорті продукції.

Цей сервіс забезпечує:

– автоматичне підвантаження даних із е-лісорубного квитка;

– виключення можливості оформлення документів на нелегальну деревину;

– інтеграцію з митними базами даних.

Все це дозволяє значно пришвидшити проходження контролю на кордоні та зменшити адміністративне навантаження на бізнес.

Електронний кабінет експортера: інструмент для роботи з ЄС

Важливим нововведенням стало створення Електронного кабінету експортера – спеціалізованого сервісу для забезпечення відповідності вимогам EUDR.

Цей інструмент дозволяє:

– перевіряти походження деревини за номером бирки, ТТН-ліс або е-лісорубного квитка;

– аналізувати ділянки заготівлі за геокоординатами;

– отримувати документи з QR-кодами для підтвердження достовірності.

Фактично, Електронний кабінет експортера стає одним з елементів спрощення виходу української продукції на ринок ЄС, забезпечуючи довіру міжнародних партнерів.

Геоінформаційна система: ефективне управління лісами

Окрему роль у цифровій трансформації відіграє геоінформаційна система управління лісами.

Ця платформа об’єднує:

– дані лісовпорядкування;

– результати дистанційного зондування Землі;

– інформацію національної інвентаризації лісів.

Функціонал ГІС дозволяє проводити комплексний просторовий аналіз стану лісів, зокрема  оцінку самозалісених територій та моніторинг змін у лісовому фонді.

Окремий модуль містить дані про вплив повномасштабного російського вторгнення на лісові ресурси України, що є критично важливим для післявоєнного відновлення.

Електронний облік деревини: контроль у режимі реального часу

Система електронного обліку деревини (ЕОД) – це ключовий інструмент оперативного контролю за рухом деревини.

Останні оновлення системи містять:

– мобільний додаток на базі Android;

– покращений інтерфейс і швидкість роботи;

– двофакторну авторизацію для адміністраторів;

– кабінет контрагента з доступом до ТТН-ліс.

Додатково впроваджені технічні заходи безпеки: автоматичне завершення сесій о 19:00 та обмеження доступу до системи поза межами України. Це суттєво знижує ризики несанкціонованого втручання та зловживань.

Шлях до сталого розвитку

Цифровізація лісової галузі вже сьогодні демонструє конкретні результати: спрощення процедур, підвищення ефективності управління та зростання довіри з боку міжнародних партнерів.

Подальший розвиток цифрових сервісів стане основою для сталого управління лісами, відновлення ресурсів після війни та повноцінної інтеграції України до європейського економічного простору.

У підсумку, цифрові технології перетворюють лісову галузь із традиційної ресурсної сфери на сучасну, прозору та інноваційну систему управління лісами.

Ви коли-небудь бачили, як весна прокидається на крутих схилах ярів? У самому серці Одещини, в Окнянському лісництві філії “Південний лісовий офіс”, зараз розгортається справжня магія. На фоні типового для цієї області рельєфу — серед глибоких яруг та мальовничих урочищ —  розквітає одна з найзагадковіших рослин України  – сон-трава (або простріл).

Ці волохаті фіолетові «дзвіночки» не просто гарні квіти. Вони – справжні виживальники! Їхнє густе сріблясте опушення — це «шубка», яка захищає ніжні пелюстки від підступних весняних заморозків.

Про походження сон-трави існує легенда про дівоче серце та злого лісовика.

Кажуть, давним-давно одна красуня втекла до лісу, рятуючись від переслідувань злого Лісовика. Коли вона зовсім вибилася з сил, лісовий дух напустив на неї чарівну змору. 

Дівчина впала на землю і перетворилася на ніжну фіолетову квітку, що навіки заснула під променями сонця. Кажуть, що саме тому свіжі листки сон-трави отруйні — від боязні до Лісовика, а висушені мають лікувальну силу — від доброго серця тієї дівчини.

У народі вірили, що якщо покласти квітку під подушку, вона принесе віщий сон. 

Сон-трава занесена до Червоної книги України. Через випасання худоби та розорювання степів її стає все менше. Окнянські яри з їхніми крутими схилами створюють ідеальний мікроклімат для цієї рослини.

Якщо ви зустрінете цю красу під час прогулянки — зробіть фото, загадайте бажання (кажуть, вони збуваються), але не зривайте квіти.

В Україні завершується надскладний опалювальний сезон. Ще восени ДП «Ліси України» обмежило реалізацію паливних дров виключно домогосподарствами та об’єктами соціальної сфери.

Це було єдине правильне рішення, адже в опалювальний період попит на дрова зріс майже в півтора раза — до 1,45 млн м³.

Протягом усієї зими на складах лісництв залишався резерв палива. Дефіциту ресурсу вдалося запобігти.

Наразі по підприємству запас дров становить 245 тис. м³.

З огляду на надскладну ситуацію підприємство зафіксувало ціну на соціальні дрова. У середньому протягом сезону вона становила 1,2 тис. грн з ПДВ, що вдвічі нижче за сформовану на біржі ціну дров промислового використання.

Наразі у населення ще є можливість придбати дрова за минулорічними цінами.

Хоча утримувати стару ціну підприємству стає дедалі складніше. Основна причина — паливо.

Ціна «соціальних» дров складається із витрат на заготівлю, трелювання, транспортування на склад (у середньому 650 грн), ПДВ та інших податків (приблизно 400 грн). Прибуток підприємства на одному кубі дров становить лише 34 грн (рентабельність обмежена на рівні 1–5%).

Тож здорожчання палива не може не вплинути на собівартість заготівлі та доставки. Зі свого боку ДП «Ліси України» зробить усе можливе для мінімізації негативних наслідків.

Підготовка до наступного опалювального сезону вже триває. Для населення і соціальної сфери заплановано заготовити на 400 тис. м³ більше, ніж торік, але підприємство закликає формувати заявки та закуповувати ресурс заздалегідь.

Це стосується не лише населення, а й закладів соціальної сфери, бюджетних установ та підрозділів МОУ.

Значна частка цих споживачів проводить закупівлі дров через тендерні процедури на майданчику Prozorro. ДП «Ліси України» бере участь у таких закупівлях, якщо умови це дозволяють. На жаль, у деяких випадках замовники висувають вимоги, які унеможливлюють участь державного підприємства у тендері.

Це, зокрема:

– низька очікувана вартість (нижча за діючий прейскурант філій ДП «Ліси України»);

– технічні характеристики, які не відповідають стандартній продукції підприємства (наприклад, довжина дров до 1 м, обмеження за діаметром — від 15 до 30 см, вологість до 25%);

– стислі терміни поставки (наприклад, протягом декількох тижнів з моменту оголошення закупівлі);

– додаткові послуги, які місцевими філіями підприємства не надаються (доставка з розвантаженням, складуванням);

– надання «сертифікатів якості» та сертифікатів ISO різних типів.

У деяких випадках приватні підрядники (ФОПи) пропонують замовникам нижчі ціни на продукцію та послуги. Але державне підприємство, по-перше, постачає лише легальну продукцію, по-друге, сплачує з неї всі податки, які становлять чи не половину вартості.

Якщо замовник зацікавлений залучити до тендеру саме державне підприємство, ми рекомендуємо:

– при плануванні закупівель надсилати до філій ДП «Ліси України» запити на комерційну пропозицію (з метою визначення актуальних цін);

– технічні вимоги до предмета закупівлі привести у відповідність до чинних ТУ на дров’яну деревину (діаметр від 2 см, довжина до 1,95 м, без обмежень щодо вологості);

– розглянути можливість самовивозу продукції зі складів ДП «Ліси України»

З початку року ДП «Ліси України» уклало вже 647 договорів із закладами соціальної сфери, бюджетними установами та підрозділами МОУ на постачання 175 тис. м³ дров.

Роботи на цих об’єктах стартували ще восени минулого року в Карпатській, Північній, Подільській, Поліській та Столичній філіях. Проте через несприятливі погодні умови, які унеможливлюють будівництво у зимовий період, процес був призупинений. 

Наразі у більшості регіонів земля відтанула, тож підрядні організації повертаються до роботи.

Загальна протяжність будівництва лісових доріг, на яких роботи планують завершити, становить майже 90 км.

При будівництві лісових доріг передбачаються проміжні склади для зберігання, сортування та відвантаження лісопродукції. Встановлюються дорожні знаки та сигнальні стовпчики.

У процесі реалізації проєктів враховуються економічні та соціальні складові, забезпечуються протипожежні заходи. Ось як це виглядає на практиці: 

Збільшення лісозаготівлі

Нова лісова дорога, протяжністю понад 2 кілометри у Надвірнянському надлісництві надасть доступ до віддалених лісових масивів з запасом деревини у 22,7 тис. м3. Це дозволить збільшити планові показники по лісозаготівлі. Деревообробний бізнес отримає додатковий ресурс, а населення дрова для опалення. Дорога також спростить проїзд для пожежної техніки.

Зниження собівартості кубометра лісу

У Коростенському надлісництві (Лугинське лісництво) завершують будівництво лісової дороги довжиною 3 км. Раніше лісовозам доводилося або їхати 3 км розбитою грунтовкою, що збільшувало витрати на пальне та ремонт техніки, або робити гак у 10 км в об’їзд. Нова дорога дозволить скоротити маршрут, зменшити зношування техніки та прискорити вивезення деревини. У підсумку менше витрат на логістику в кожному рейсі дасть реальне зниження собівартості кубометра лісу приблизно на 20%.

Розвиток інфраструктури місцевих громад

Будівництво доріг у Путильському надлісництві протяжністю 2,6 км та 4 км скоротить шлях для мешканців гірських населених пунктів із районним центром на 10 км. Це значно полегшить доступ до медичних послуг, освітніх закладів, продуктових магазинів, адміністративних сервісів та інших необхідних ресурсів, підвищуючи якість життя у віддалених громадах.

Захист лісів від пожеж

Капітальний ремонт лісової дороги в Мекшунівському лісництві Чернігівського надлісництва значно підсилить протипожежний захист лісового фонду. Поруч із дорогою розташована природна водойма. Після ремонту лісової дороги пожежна техніка зможе швидко і безперешкодно до неї доїхати. Водойму додатково планують облаштувати пірсом, щоб забезпечити швидкий забір води для пожежної техніки. Додатково вздовж лісової дороги буде прокладена мінералізована смуга. 

Всього на цей рік в планах ДП “Ліси України” будівництво 60 лісових доріг загальною протяжністю більше 200 км.

У сьогоднішній рубриці “Наші в ЗСУ” ми знайомимо вас із воїном-лісівником, який свідомо обрав службу в морській піхоті. Це історія про мужність і витривалість, про взаємопідтримку та незламне прагнення захистити те, що виборювалося століттями.

Олександр Рак працював провідним інженером лісового господарства у центральному апараті ДП «Ліси України», а перед мобілізацією обіймав цю ж посаду у філії “Південний лісовий офіс”. 

У листопаді 2024 року отримав повістку. Без роздумів доєднався до ЗСУ. Сам обрав місце служби – 40-ва окрема бригада морської піхоти. 

Воїн-лісівник декілька разів пройшов спеціальну підготовку. Спочатку на базі ВМС України здобув спеціальні навички кулеметника. А згодом опановував навички морського піхотинця на базі НАТО в Румунії. 

Весь час служби Олександр тримає оборону на Херсонщині. У складі кулеметного розрахунку він прикривав сектор відповідальності свого підрозділу під час бою. 

«За півтора роки служби в нас не було жодного випадку, щоб російський військовий потрапив на правий берег. Але ворог здійснює постійні спроби атак. Останнім часом  росіяни масово запускають FPV дрони на оптоволокні намагаючись послабити наш потенціал перед здійсненням чергової спроби переправи і штурму».

Якщо на позиціях FPV на оптоволокні збивають з гладкоствольної зброї, то для тих хто підвозить необхідну техніку, продукти та інші речі першої необхідності – це дуже ускладнило роботу. 

Нещодавно Олександра було переведено до взводу наземних роботизованих комплексів на посаду оператора. Аби не припинилось постачання і була змога вивозити поранених Олександр звернувся до підприємства. Просив допомогти з наземним роботизованим комплексом. Колеги познайомили Олександра з представниками Спілки воїнів-лісівників України, через яку лісівниками надаються великі обсяги допомоги. 

«Дуже швидко ми отримали НРК. Він відмінно працює за будь-яких умов. Бере на себе до 300 кілограмів вантажу. Проблема з постачанням була швидко вирішена».

Крім того, філія “Південний лісовий офіс” допомагала його військовій частині з дровами. Колеги постійно підтримують з ним зв’язок і оперативно реагують на потреби.

Олександр зізнається, що йому приємна така увага. Це допомагає триматися й знаходити сили рухатися вперед. Він вірить, що війна обов’язково завершиться на нашу користь. Мріє повернутися до роботи в лісове господарство і щовечора повертатися додому, де на нього чекають рідні та домашній затишок.

Регуляторний модуль – це механізм, розроблений для підтвердження відповідності лісопродукції регулятивним вимогам конкретних ринків збуту. 

В умовах набрання чинності Регламенту (ЄС) 2023/1115 Європейського Парламенту та Ради від 31 травня 2023 року щодо забезпечення наявності на ринку Союзу та експорту з Союзу певних товарів та продукції, пов’язаних зі знелісненням та деградацією лісів (EUDR), що встановлює жорсткі вимоги до документального підтвердження законного та екологічно відповідального походження деревини, наявність Регуляторного модуля набуває особливого практичного значення.

Регуляторна заява FSC автоматично відображатиметься у первинному обліковому документі – товарно-транспортній накладній. Це суттєво спрощує для покупців лісопродукції підприємства процедуру належної перевірки відповідно до вимог EUDR, знижує ризики під час експорту та відкриває реальні можливості для виходу на вимогливі ринки ЄС.

«Реалізація цього проєкту стала результатом злагодженої роботи всіх причетних сторін. Потужний технічний інструментарій ДП «ЛІАЦ» забезпечив необхідну інфраструктурну основу, без якої впровадження Регуляторного модуля було б практично неможливим. 

 

Вагомий особистий внесок у підготовку та супровід проєкту зробив відповідальний фахівець із сертифікації філії «Центральний лісовий офіс» Андрій Бондар, чий професіоналізм визначив успіх на кожному з етапів. Колектив Чорноліського надлісництва продемонстрував готовність до нових викликів і високий рівень відповідальності, без якого жоден пілотний проєкт не може бути реалізований у встановлені строки та з належною якістю. 

 

Окремо варто відзначити роль аудиторської компанії Preferred by Nature (PbN)  та її аудиторів. 

 

Регуляторний модуль FSC®️ є порівняно новим інструментом у міжнародній практиці лісової сертифікації, і станом на сьогодні коло органів із сертифікації, акредитованих для проведення аудитів із його застосуванням, а також аудиторів, які пройшли відповідну підготовку, залишається вкрай обмеженим.

 

Саме тому наявність у компанії PbN акредитованих аудиторів із підтвердженою компетентністю для проведення аудитів за Регуляторним модулем стала необхідною і безальтернативною передумовою реалізації цього проєкту. 

 

Проведений аудит вирізнявся високим рівнем методологічної точності, системністю підходу та суворим дотриманням принципів незалежності й неупередженості», – зазначає завідувачка сектору лісової сертифікації Галина Домашовець.

Для підприємства це принципово новий рівень сертифікації – без прецеденту не лише в ДП «Ліси України», а  і серед лісогосподарських підприємств у Європі.

«Цей пілотний проєкт засвідчує, що українське лісове господарство – попри всі виклики сьогодення – не лише зберігає взяті на себе міжнародні зобов’язання, а й послідовно ставить та досягає амбітних цілей у напрямі відповідального лісогосподарювання та інтеграції у глобальний ринок сертифікованої лісопродукції. Віримо, що Чорноліське надлісництво відкрило першу сторінку нового розділу в історії ДП «Ліси України» – і ця сторінка буде не останньою на шляху інтеграції до ЄС та зміцнення позицій вітчизняної продукції з деревини на глобальних ринках в умовах нових регуляторних вимог» – зазначив Національний представник FSC Україна Павло Кравець.

Розповідаємо про це в рамках нашої рубрики «Міжнародний дайджест лісових новин».

Державний центр управління лісами (Riigimetsa Majandamise Keskus, RMK) розпочинає масштабне відновлення вологих напівприродних луків, у межах якого буде поліпшено їхній природний стан загалом на площі 500 гектарів по всій Естонії.

Вологі луки — це території, які частину року перебувають під водою або є постійно вологими. Саме водний ритм формує їхнє видове багатство.

Весняні повені приносять наноси й поживні речовини, вплив моря підтримує приморські луки відкритими, а тимчасове надмірне зволоження стримує наступ лісу.

Без догляду ці території починають заростати чагарниками та очеретом. На приморських луках починають домінувати ялівці і сосни, а на заплавних луках — вільха і осика. Відкритий ландшафт зникає, а разом із ним — багато видів рослин і птахів, що гніздяться на землі.

Керівник відділу охорони природи Державного центру управління лісами Каупо Кохв підтвердив, що вологі луки є одними з найбагатших на види угруповань в Естонії.

«Коли вони заростають, зникають види, яким потрібне відкрите й вологе середовище існування — від орхідей до перелітних птахів», — сказав Кохв.

Роботи з відновлення охоплюють переважно видалення чагарників і деревної рослинності, розкриття зарослих очеретом ділянок, а за потреби — вирівнювання поверхні ґрунту, щоб відновити характерний для лук водний режим і знову зробити їх придатними для косіння або випасання.

За словами Кохва, відновлення є перегонами з часом.

«Якщо догляд припиняється на тривалий час, збіднюється і насіннєвий банк, прихований у ґрунті. Чим швидше ми зможемо знову повернути луки до режиму догляду, тим більша ймовірність відновити їхнє видове багатство», — пояснив він.

Доглянуті вологі луки також відіграють важливу роль у сільському господарстві та продовольчій безпеці. Вони забезпечують середовища існування для запилювачів і слугують місцями зупинки для перелітних птахів, допомагаючи зменшити тиск на сільськогосподарські поля. Крім того, відкриті водно-болотні угіддя підвищують зв’язність ландшафту та його стійкість до кліматичних змін.

Роботи виконуються в межах проєкту «Забезпечення сприятливого стану видів і оселищ та різноманіття ландшафтів», який підтримується Фондом згуртування Європейського Союзу  у період 2021–2027 років.