Категорія: Без категорії

Вольєрне господарство нашого підприємства – це понад 3,2 тис. га вольєрів, де утримується майже тисяча мисливських тварин. Найбільші популяції складають олень благородний, олень плямистий, лань європейська та муфлон. У наших вольєрах можна також побачити козуль, диких кабанів, фазанів та диких качок.

Лише на Житомирщині функціонує 11 вольєрів загальною площею понад 180 гектарів. Один з таких об’єктів діє у Явненському лісництві, де утримуються плямисті олені.

Вольєри облаштовані на великих лісових територіях з природними луками та водоймами, що виконує ряд важливих функцій для збереження біорізноманіття.

Захист від загроз: ізольована територія повністю нівелює ризики від браконьєрства та захищає вразливий молодняк від природних хижаків.Цілорічний ветеринарний контроль: єгерська служба постійно стежить за станом тварин, що дозволяє вчасно виявляти хвороби, проводити вакцинацію та контролювати генетичне здоров’я стада.

Харчова стабільність: фахівці облаштовують місця для підгодівлі та регулярно поповнюють годівниці. У зимовий період, коли природного корму стає менше, тварин забезпечують сіном, зерном, коренеплодами та кормовими вінниками.

Мінеральна підтримка: по всій території вольєрів облаштовані солонці, де тварини споживають мінерали, необхідні для здорового розвитку, міцного імунітету та росту рогів.

Завдяки цим перевагам створюються всі належні умови, щоб тварини почувалися комфортно та давали здорове потомство. Результат такої роботи добре помітний: щороку у вольєрах народжується молодняк, який з часом поповнює популяції вже у природному середовищі. 

Вольєрне господарство – це не про утримання тварин за парканом. Це про їхнє ефективне відтворення, збереження видів та відповідальне ставлення до дикої природи, яка потребує нашої підтримки сьогодні.

У Томилівському лісництві Білоцерківського надлісництва Столичної філії ДП “Ліси України” екологами виявлено рослини, занесені до Червоної книги України: півники безлисті, коручку чемерникоподібну, лілію лісову та підсніжник звичайний.

Дослідження на території лісництва розпочалися на початку 2025 року. Цього року  природоохоронці спільно з працівниками Томилівського лісництва продовжили обстеження території та виявили місця зростання ще трьох червонокнижних видів.

Такі рослини підтримують життя комах-запилювачів та є частиною природної екосистеми лісу. Всі вони зростають в межах одного біотопу, який розташований на кількох лісових виділах.

Наразі Українська природоохоронна група та лісівники ініціювали створення охоронної зони орієнтовною площею 23 га. 

Фахівці готують наукове обґрунтування та необхідні документи.

Охоронна зона не означає переведення території до природно-заповідного фонду та вилучення ділянки з господарського користування. 

Натомість охоронний статус дозволяє встановити запобіжники, які допоможуть зберегти червонокнижні рослини. 

У даному випадку охоронна зона створюється в межах захисного лісу – ділянок, які виконують важливі екологічні функції: захищають ґрунти від ерозії, водні об’єкти та прилеглу інфраструктуру. Тут уже діють певні обмеження на господарську діяльність, зокрема заборонені суцільні рубки.

«Після створення охоронної зони зміниться лише підхід до проведення окремих робіт: вибіркові санітарні рубки проводитимуться у другій половині року, коли ці рослини вже не квітнуть. На показники виробничої діяльності лісництва це не вплине», – розповідає інженер лісового господарства Столичної філії Валерій Закружний.

На території Рахівського надлісництва відбулися навчання для операторів гусеничних екскаваторів JCB JS200LC. Участь у заняттях взяли 11 працівників філії «Карпатський лісовий офіс» та 2 – Подільської філії ДП «Ліси України».

Навчання провели представники компанії CML (Констракшн Машинері) JCB. Вони ознайомили учасників із технічними характеристиками машини, особливостями керування, правилами експлуатації, технічного та сервісного обслуговування, а також вимогами безпеки праці.

Під час практичної частини оператори відпрацювали навички керування технікою та її використання у гірських умовах. Проходження такого навчання є однією з обов’язкових умов отримання допуску до самостійної роботи на екскаваторах.

У Карпатській філії нові гусеничні екскаватори використовуватимуть для будівництва й ремонту лісових автомобільних доріг, облаштування трелювальних волоків у гірській місцевості та розчищення шляхів. Техніку також залучатимуть до оперативного усунення наслідків паводків і зсувів.

За словами лісівників, належна професійна підготовка працівників є запорукою безпечного, ефективного та надійного використання сучасної техніки.

Зауважимо, що оновлення машинного парку відбувається у межах інвестиційного плану ДП «Ліси України». Упродовж 2026 року Карпатська філія має отримати 11 нових екскаваторів. Перші три машини вже надійшли до надлісництв.

За три з половиною роки на війні загинуло 210 мобілізованих працівників нашого підприємства, ще 133 вважаються зниклими безвісти. 

На жаль, майже щотижня ці жахливі цифри зростають.  На даний час без батька залишилися 182 дитини.

Для родин загиблих та зниклих безвісти працівників у ДП «Ліси України» діє система соціальних гарантій, передбачених Колективним договором підприємства.

Зокрема, на кожну дитину щомісяця здійснюються виплати у розмірі мінімальної заробітної плати до досягнення повноліття. Підтримка може продовжуватися до завершення здобуття першої вищої освіти, якщо дитина навчається за спеціальністю «Лісове господарство».  У такому разі передбачена можливість оплати навчання.

Для дітей з інвалідністю I–II груп виплати здійснюються до досягнення ними 30-річного віку.

Щоб дізнатися, як система соціальної підтримки працює на практиці, ми поспілкувалися з родинами загиблих воїнів-лісівників.

Людмила Баля втратила чоловіка понад рік тому. До мобілізації він працював майстром лісу у Чалівському лісництві на Полтавщині. Загинув під час виконання бойового завдання у с.Махнівка. Без батька залишилися двоє синів.

«На двох дітей отримую дві мінімальні заробітні плати. Старшому Антону незабаром виповниться 17 років, молодшому Богдану — 15, він вступає до коледжу. Зараз я не працюю, тому ці кошти дуже допомагають. Діти мають можливість відкладати гроші, самостійно купують одяг та інші необхідні речі, якими раніше забезпечував батько», — говорить Людмила Баля.

Чоловік Надії Харчишиної загинув два роки тому під час масованого ворожого обстрілу на Бахмутському напрямку. До повномасштабної війни Борис Харчишин майже 20 років працював у Баранівському надлісництві на Житомирщині. Без батька залишилися двоє синів — восьмирічний Назар і дванадцятирічний Тарас.

«У мене також мінімальна зарплата, тому ця допомога дуже важлива. Самій утримувати двох дітей було б складно. Кошти витрачаємо на харчування та лікування. У старшого Тараса є ортопедичне лікування, нещодавно зверталися і до ортодонта. Такі витрати важко покрити лише із зарплати, коли потрібно ще оплачувати комунальні послуги», — каже Надія.

Ірина Коротун втратила чоловіка Леоніда у 2022 році. Він працював електромонтером у Білокоровицькому надлісництві на Житомирщині та загинув під Бахмутом. Нині Ірина отримує виплати на молодшу доньку — 12-річну ученицю ліцею в Олевську.

«Ця допомога йде на найнеобхідніше — харчування, одяг, речі для доньки. Я зараз не працюю постійно, перебуваю на обліку в центрі зайнятості, маю лише сезонні підробітки. Тому самій утримувати дитину було б складніше».

Підтримка родин загиблих та зниклих безвісті воїнів-лісівників не обмежується лише виплатами. 

На постійному контакті з родинами філії нашого підприємства. Велика лісівнича родина завжди готова відгукнутись та прийти їм на допомогу.

30 жовтня 2024 року ДП «Ліси України» повідомило про затримання Національною поліцією спільно з працівниками внутрішньої безпеки підприємства групи місцевих «чорних лісорубів». Упродовж кількох років вони незаконно вирубували дерева на території Ясінянського лісового господарства на Закарпатті. Чоловіки вночі вивозили деревину кіньми до сусіднього селища Ясіня, де на приватних подвір’ях працювали нелегальні пилорами. Місцеві жителі не вважали це криміналом, аргументуючи тим, що «це ж наш ліс».

Лише уявіть: щоб завадити вивезенню арештованої деревини на склад, селяни розібрали міст, а діти розкидали на дорозі зварені з арматури «їжаки», які пробивали колеса вантажівок. За два роки зловмисники незаконно зрубали й викрали майже 3400 дерев, завдавши державі збитків на понад 55 млн грн.

До відповідальності притягнули й посадовців: у 2025 році Офіс Генерального прокурора та ДБР повідомили про підозру лісничому Лазещинського лісництва. Втім, багато хто вважав, що це нічого не змінить: «Як крали, так і будуть красти».

Після оптимізації та об’єднання філій «Рахівське ЛДГ» і «Ясінянське ЛМГ» було створено Рахівське надлісництво. Відтоді проблему незаконних рубок почали вирішувати комплексно. Сьогодні ще трапляються поодинокі порушення, але загалом ситуація суттєво змінилася на краще.

Як вдалося припинити цей незаконний промисел?

Реальна охорона лісу замість імітації

У лісництвах Ясінянської територіальної громади лісові дороги перекрили шлагбаумами. На контрольно-пропускних пунктах відновили цілодобове чергування із застосуванням систем відеоспостереження. Працівники надлісництва регулярно проводять рейди, використовують технічні засоби для виявлення порушень, встановлюють причетних осіб і передають зібрані матеріали правоохоронним органам.

Кадрове очищення

Було звільнено лісничого та кількох майстрів лісу, щодо яких виникли підозри у сприянні незаконній діяльності. Ще кілька працівників отримали дисциплінарні стягнення.

Легальна робота для місцевих жителів

Частина місцевих жителів, які раніше виправдовувалися тим, що в селі «іншої роботи немає», отримала можливість працювати легально. Деякі з них сьогодні офіційно залучені до робіт у лісництвах і займаються кінним трелюванням деревини в гірських умовах. Навички, здобуті у тіньовому секторі, тепер дають їм змогу чесно заробляти та утримувати свої родини.

Доступність дров для опалення

Рахівське надлісництво охоплює гірські територіальні громади, які взагалі не газифіковані, тому населення та заклади соціальної сфери критично потребують дров. Раніше їхня нестача або несвоєчасне постачання спонукали людей до самовільних рубок. Нині ж надлісництво повністю забезпечує потребу місцевих громад у паливній деревині.

Взаємодія лісівників, підприємців і керівництва громади

Лісівники провели низку нарад із місцевими підприємцями, лісозаготівельниками та деревообробниками за участю голови територіальної громади. Домовилися, що на місцевих пилорамах не буде деревини без документів, які підтверджують її легальне походження. Це спільна відповідальність, адже всі мають працювати в однакових і прозорих умовах.

Надлісництво також розпочало роботи з відновлення пошкоджених лісів: на ділянках, де раніше відбувалися самовільні рубки, тепер створюють нові лісові культури.

Завдяки постійному контролю, співпраці з правоохоронними органами та керівництвом громади, а також комплексним змінам масштабні незаконні рубки на цій території припинилися. Досвід Рахівського надлісництва доводить: ситуацію справді можна змінити. Для цього потрібно не лише карати злочинців, а й усувати соціальні причини виникнення злочинності та ліквідовувати ринок збуту нелегальної деревини.

Про це повідомили колеги з Латвії та поділилися свіжими світлинами. 

Через три місяці після висадки дерева у Талсінському краї поблизу Кампаркалнса демонструють високу приживлюваність та активний ріст. Це означає, що разом із ними продовжує жити й пам’ять про тих, хто віддав життя за свободу України.

«Ліси пам’яті» — це всеукраїнський проєкт відділу комунікацій ДП «Ліси України», започаткований на честь працівників підприємства, які загинули, захищаючи незалежність нашої держави. 

Цього року нам вдалося зробити ще один важливий крок – вивести цю ініціативу за межі України та започаткувати її в Європі.

Для нас це має особливе значення. Адже сьогодні українські захисники боронять не лише свою державу, а й безпеку та свободу всієї демократичної Європи. Саме тому дуже важливо, щоб пам’ять про їхній подвиг жила далеко за межами України.

Перший європейський «Ліс пам’яті» з’явився саме в Латвії. Його спільно висадили українські та латвійські лісівники, волонтери й партнери на честь працівників ДП «Ліси України», які загинули, захищаючи Україну.

Латвійські лісівники – справжні друзі України. Від початку повномасштабного вторгнення вони системно підтримують наших захисників. Завдяки співпраці українських і латвійських партнерів військові отримали сотні автомобілів, автобуси, мікроавтобуси, безпілотники, генератори, засоби зв’язку та інше необхідне обладнання. 

Ця допомога регулярно надходить до підрозділів, у яких служать працівники ДП «Ліси України».

Кожен «Ліс пам’яті», висаджений за кордоном, – це символ міжнародної солідарності, вдячності та спільної пам’яті про тих, хто сьогодні своєю боротьбою захищає майбутнє всієї Європи.

У Лісах Чехії відновили природні русла потоків, щоб краще утримувати воду

У Південній Чехії завершили кілька проєктів із відновлення природних русел потоків. Замість штучних дренажних канав тут знову з’явилися звивисті русла, невеликі водойми та заболочені ділянки. Це допоможе краще утримувати воду в природі, поповнювати запаси підземних вод і створити сприятливі умови для рослин та тварин.

Роботи провели на Дубенському та Боровому потоках поблизу Чеських Будейовиць, на Крижовому потоці в Шумаві, а також на притоках Хлумського потоку в природоохоронній зоні Бланський ліс. Проєкти реалізували державні Ліси Чехії (Lesy ČR) у межах програми «Повертаємо воду лісу» за підтримки Європейського Союзу.

Раніше багато потоків штучно випрямляли та поглиблювали, щоб осушити сільськогосподарські землі. Тепер, через зміну клімату, головне завдання — навпаки, затримати якомога більше води в ландшафті. Для цього старі канали засипали або змінили їхню форму так, щоб під час сильних дощів вода могла розливатися на заплави.

На Дубенському та Боровому потоках відновили майже 900 метрів русел і створили близько 1,5 тис. квадратних метрів невеликих водойм та заболочених територій. Вартість цих робіт становила 919 тис. чеських крон.

Ще масштабніші роботи виконали на Крижовому потоці та притоках Хлумського потоку. Тут відновили майже чотири кілометри водотоків і понад чотири гектари заплав.

«Ми відновили майже чотири кілометри водотоків і понад чотири гектари долинних заплав. Новостворені прибережні смуги потоків у сільськогосподарському ландшафті є цінними біотопами для комах, земноводних, птахів та інших тварин. Уже під час реалізації проєкту там можна було побачити, наприклад, ропуху зелену, чайку чубату та бекаса звичайного. Попри те що в цій місцевості й досі сухо, кількість зафіксованих рідкісних видів зростає», — сказав Мартін Полачек, керівник Управління водотоками для району басейну Влтави.

На реалізацію цих проєктів спрямували 12 млн чеських крон із Національної програми «Довкілля». До підготовки та виконання робіт також долучилися природоохоронні установи Чехії та адміністрації заповідних територій Шумава і Бланський ліс.

Після завершення сезону гніздування у лісах Нижньої Саксонії відновлять заготівлю деревини

Наприкінці липня або на початку серпня у лісництві Тьоренвальд (Thörenwald), що в Нижній Саксонії, розпочнеться планова заготівля деревини. Роботи стартують лише після завершення періоду гніздування птахів і появи молодняка у диких тварин. Вони триватимуть близько чотирьох тижнів.

Заготівлю проводитимуть у лісових масивах Цевенер Ае (Zevener Ahe) та Герренбрух (Herrenbruch) — популярних місцях для прогулянок, бігу та велопоїздок. На час робіт окремі лісові дороги й ділянки тимчасово закриють для відвідувачів.

«Саме тому, що цей лісовий масив багато людей використовують для відпочинку, особливо важливо послідовно дотримуватися встановлених обмежень. На жаль, у минулому неодноразово траплялося, що люди все ж заходили на закриті ділянки. Під час заготівлі деревини через падіння дерев, падіння гілок і роботу важкої лісової техніки існує безпосередня небезпека для життя. Тому ми просимо всіх відвідувачів лісу повністю уникати відповідних ділянок під час проведення робіт», — звернулася керівниця лісництва Джессіка Борде.

Як пояснюють у Державних лісах Нижньої Саксонії, ці роботи потрібні не лише для заготівлі деревини, а й для догляду за лісом. Частину хвойних дерев вибірково приберуть, щоб листяні породи отримали більше світла й простору для росту. Так формують змірацюватимуть як спеціальні лісозаготівельні машини, так і лісівники з бензопилами. Техніка використовуватиметься переважно у хвойних насадженнях, а там, куди вона не може дістатися, дерева зашані ліси, які краще витримують наслідки зміни клімату.

Працюватимуть як спеціальні лісозаготівельні машини, так і лісівники з бензопилами. Техніка використовуватиметься переважно у хвойних насадженнях, а там, куди вона не може дістатися, дерева заготовлятимуть вручну.

Окрему увагу приділять ставкам у лісовому масиві Цевенер Ае. Навколо них приберуть частину дерев і чагарників, щоб водойми отримували більше сонячного світла. Надалі за цими ділянками регулярно доглядатимуть, аби вони не заростали й залишалися придатними для життя жаб, тритонів, комах та інших мешканців водно-болотних угідь.

Лісове управління міста Ротенбург (Rotenburg) просить жителів і гостей регіону поставитися з розумінням до тимчасових обмежень і не заходити на закриті ділянки до завершення робіт. Це необхідно насамперед для безпеки людей.

В Англії на рік закриють популярну лісову стежку через роботи з догляду за лісом

У середині липня в Англії розпочнуться масштабні лісогосподарські роботи в лісі Тансталл (Tunstall). Протягом приблизно року тут вибірково вирубуватимуть частину дерев, щоб поліпшити стан лісу, а також тимчасово закриють автостоянку Сендгаллс (Sandgalls) і туристичну стежку Вікінгів (Viking Trail).

Роботи проводитиме Управління лісами Англії у межах довгострокової програми догляду за лісами Сендлінгс.

Лісівники пояснюють, що йдеться не про суцільну вирубку, а про проріджування. Частину дерев приберуть, щоб інші отримали більше світла, простору й поживних речовин. Це допоможе сформувати здоровіший і стійкіший до зміни клімату ліс, а також сприятиме природному поновленню дерев і розвитку трав’яного покриву.

Через роботу важкої техніки та лісовозів окремі ділянки лісу стануть небезпечними для відвідувачів. Саме тому на весь період робіт закриють автостоянку Сендгаллс і стежку Вікінгів, а деякі дороги й входи до лісу тимчасово перекриватимуть.

Попри це, сам ліс залишиться відкритим для відпочинку. Відвідувачів просять не заходити на закриті ділянки й дотримуватися попереджувальних знаків.

Після завершення робіт маршрут стежки Вікінгів можуть змінити. Остаточне рішення ухвалять після оцінки стану лісу, а до відновлення стежки планують залучити волонтерів.

Перед початком робіт лісівники провели обстеження території, щоб виявити рідкісні види тварин і птахів. Під час заготівлі вони й надалі стежитимуть за дикою природою, а в разі потреби змінюватимуть або тимчасово зупинятимуть роботи.

Управління лісами Англії наголошує, що деревина з лісу Тансталл використовується для виробництва будівельних матеріалів, меблів, огорож, пакування та інших виробів. Більшу частину заготовленої деревини перероблятимуть місцеві підприємства, що також підтримує зайнятість і розвиток сільських громад.

10 липня на позачерговому засіданні Наглядова рада ДП «Ліси України» розглянула низку важливих кадрових питань. Зокрема, головою Наглядової ради обрано Маркіяна Витвицького, а Ірину Грузінську — його заступницею. Комітет з питань призначень та винагород посадовим особам очолив Робертс Стріпніекс, а комітет з питань аудиту продовжив очолювати Янне Харьюнпаа.

Після обрання головою Наглядової ради Маркіян Витвицький окреслив принципи, якими керуватиметься Наглядова рада у своїй роботі, та бачення наступних етапів розвитку підприємства.

«Обрання головою Наглядової ради є для мене великою честю. Щиро дякую колегам за довіру.

ДП «Ліси України» є одним із найбільших державних підприємств України та управляє одним із найцінніших природних ресурсів держави. Підприємство забезпечує тисячі робочих місць, щороку сплачує мільярди гривень до державного бюджету та відіграє важливу роль в економічній стійкості, екологічній безпеці та майбутньому відновленні України.

Сильні державні підприємства починаються зі сильного корпоративного управління. В Україні формується нова культура управління державними компаніями — прозора, професійна та відповідальна. ДП «Ліси України» є одним із підприємств, що проходить цей шлях.

Кілька років тому державне лісове господарство пройшло через масштабне об’єднання. Понад 150 окремих лісогосподарських підприємств стали єдиною компанією. Це був важливий крок, однак попереду ще багато роботи: необхідно завершити інтеграцію процесів, уніфікувати стандарти роботи, зміцнити систему управління та сформувати єдину корпоративну культуру.

Саме тому після формування незалежної Наглядової ради нашим першим кроком стало отримання об’єктивної картини стану підприємства.

Наглядова рада ініціювала комплексну незалежну оцінку ключових напрямів діяльності підприємства. Вона охоплює шість аудитів і перевірок, включаючи перше в історії підприємства залучення незалежних зовнішніх аудиторів, посилення функції внутрішнього аудиту, а також взаємодію з Державною аудиторською службою та іншими компетентними державними органами.

Мета цієї роботи зрозуміти реальний стан підприємства, визначити можливості для вдосконалення, своєчасно виявити ризики та створити міцну основу для довгострокового розвитку. Уже сьогодні ми отримуємо перші результати, а керівництво підприємства працює над планами реагування з конкретними заходами, відповідальними особами, термінами виконання та системою регулярної звітності перед Наглядовою радою.

Одним із перших практичних результатів незалежних аудитів стали рекомендації щодо посилення контролю за управлінням державними активами. Аудит підтвердив необхідність детально проаналізувати історію формування окремих активів, результати їх інвентаризації, операції з відчуження та стан оформлення речових прав.

Розглянувши результати аудиту, Наглядова рада підтримала ці рекомендації та доручила керівництву підприємства провести комплексний аналіз. До завершення незалежної оцінки активів Наглядова рада рекомендувала призупинити операції з їх відчуження, за винятком випадків, пов’язаних із забезпеченням потреб сектору безпеки й оборони.

Наступним важливим етапом стане проведення відкритого та професійного конкурсу з відбору нового генерального директора. Водночас для Наглядової ради це не є кінцевою метою. Наша роль полягає не в тому, щоб управляти підприємством у щоденному режимі. Наше завдання — забезпечити, щоб воно працювало за зрозумілими правилами, із професійним менеджментом, належною системою контролю та високими стандартами доброчесності. Саме такі інституції забезпечують стабільність, розвиток і довіру.

Сильні люди важливі, але сильні інституції ще важливіші.

Одним із наступних стратегічних етапів розвитку підприємства стане його корпоратизація та перетворення на акціонерне товариство.

Це рішення належить до компетенції держави як власника підприємства. Водночас Наглядова рада вже сьогодні взаємодіє з державою, профільними органами влади та іншими учасниками цього процесу, щоб допомогти якісно підготувати корпоратизацію відповідно до найкращих міжнародних практик корпоративного управління. Ми переконані, що цей етап створить міцну основу для подальшого розвитку підприємства, підвищення його ефективності та відкриє нові можливості для залучення інвестицій у майбутньому.

Наглядова рада визначила кілька ключових напрямів роботи, які спрямовані на трансформацію підприємства у сильну та сучасну державну компанію:

– ефективне використання фінансових ресурсів підприємства через сучасні системи управління, цифрові рішення та належний контроль;

– модернізація лісового господарства за допомогою сучасної техніки, цифрових технологій та інновацій;

– створення умов для залучення інвестицій і розвитку партнерства з бізнесом;

– забезпечення максимальної відкритості і прозорості у діяльності підприємства відповідно до найкращих стандартів корпоративного управління;

– інвестування в людей — створення справедливої системи винагороди, залучення сильних менеджерів, розвиток системи професійного зростання працівників;

– підтримка відкритого і конструктивного діалогу із працівниками, державою, бізнесом та суспільством, адже довіра є основою будь-яких довгострокових змін.

Ми усвідомлюємо, що зміни на підприємстві такого масштабу не відбуваються швидко. Це довгострокова робота, яка потребує професійності, послідовності та партнерства. Зусиль лише Наглядової ради не достатньо. Необхідна спільна робота держави як власника, менеджменту підприємства, працівників, профільних органів влади, бізнесу та міжнародних партнерів.

Попереду ще багато викликів. Ми усвідомлюємо масштаб відповідальності, водночас ми переконані, що успішне майбутнє ДП «Ліси України» залежить не від окремих людей, а від сили інституцій, професійного управління та послідовного дотримання правил. Це шлях, який перетворить державні підприємства на основу сильної національної економіки та зміцнить довіру суспільства до держави. Адже довіра будується не словами, а правилами та інституціями».

Основна загроза для лісів Дніпропетровщини — безперервні російські обстріли. Близько 80% усіх загорянь у лісових масивах спричинені бойовими діями, а найчастіша причина пожеж — падіння ворожих безпілотників.

Найнебезпечніше, коли дрон влучає у важкодоступні ділянки лісу з чистими хвойними насадженнями. Через високу смолистість сосни та значну кількість сухої лісової підстилки вогонь поширюється дуже швидко, а дістатися до осередку займання великогабаритній пожежній техніці складно.

Протягом останнього року підприємство передало лісництвам регіону 26 лісопожежних модулів. Завдяки цьому вдалося зменшити площу пожеж уп’ятеро. Від початку цього року в області виникло 26 лісових пожеж на площі майже 15 га. За аналогічний період минулого року — 59 пожеж, які охопили понад 70 га лісу.

На жаль, інтенсивність обстрілів лише зростає. Тому регіону щойно передали ще шість нових лісопожежних модулів, встановлених на пікапах. Нова техніка працюватиме у лісництвах із найбільшими хвойними масивами: Царичанському, Шульгівському, Паньківському, Котовському, Новомосковському та Кочерезькому.

Переваги лісопожежних модулів:

Швидкість і маневреність. Компактні модулі мають високу прохідність і дістаються осередку займання навіть у важкодоступних місцях. Час розгортання — близько трьох хвилин, що дає змогу ліквідувати пожежу ще до того, як вогонь пошириться на значні площі.

Запас води. Вбудована ємність для води дає змогу оперативно розпочати гасіння без пошуку найближчого джерела водопостачання, що особливо важливо у віддалених лісових масивах. Продуктивність насоса — до 500 літрів води за хвилину.

Безпека. Пожежний рукав завдовжки 20 метрів дає змогу працівникам гасити вогонь на безпечній відстані від осередку займання.

На території Болехівського надлісництва Карпатської філії підприємства розташована одна з найвідоміших природних пам’яток Українських Карпат — Скелі Довбуша.

Лісівники Карпатської філії постійно дбають про цю унікальну територію: прибирають і впорядковують її, доглядають за місцями відпочинку, відновлюють альтанки, встановлюють інформаційні вказівники, стежать за дотриманням природоохоронного режиму, запобігають самовільним рубкам і перекривають лісові дороги для захисту природних комплексів від заїзду позашляховиків.

Скельний комплекс розташований поблизу Болехова та села Бубнище у Поляницькому лісництві, неподалік від межі Івано-Франківської і Львівської областей. Кам’яні велетні, оточені карпатськими лісами, створюють особливу, майже містичну атмосферу. 

Недарма Скелі Довбуша називають одним із українських «місць сили».

Пам’ятка природи загальнодержавного значення займає площу 100 гектарів. Її скельні масиви, ущелини та окремі утворення із сірого ямненського пісковику сформувалися понад 70 мільйонів років тому на дні прадавнього моря.

Сьогодні скелі височіють серед буково-ялицевих і буково-смерекових лісів, які виконують важливі водоохоронні, ґрунтозахисні та кліматорегулюючі функції, є оселищем диких тварин і місцем зростання рідкісних рослин.

Не менш цінною є історія цієї території. За припущеннями дослідників, у давнину скелі могли бути святилищем, а згодом – природною фортецею. За переказами, колись вони стали прихистком для опришків. Саме з постаттю їхнього легендарного ватажка Олекси Довбуша пов’язані численні місцеві легенди та сучасна назва пам’ятки.

Нині поєднання унікальних геологічних утворень, карпатських лісів, багатої історії та легенд робить Скелі Довбуша одним із найцінніших природних і туристичних об’єктів Українських Карпат.