Категорія: Без категорії
З лісовою галуззю пов’язано багато упереджень та стереотипів, які не мають нічого спільного із реальністю. Детально розберемо найпоширеніші з них
Міф №1. В Україні занадто великі обсяги лісозаготівлі
Насправді: загальна річна заготівля деревини в Україні складає 15 млн кубометрів. Водночас приріст деревини в лісах за цей же період складає 35 млн кубометрів.
Тобто заготівля в Україні складає трохи більше ніж 40% від приросту. Це надзвичайно ощадливий підхід до використання лісових ресурсів. В європейських країнах цей показник перевищує 80-90%. Наприклад, Німеччина використовує 95 млн кубометрів з 98-ми, а Польща – 38 млн кубометрів із 40-ка.
Міф №2. Лісівники проводять рубки там, де їм заманеться
Насправді: всю лісогосподарську діяльність ведуть за довгостроковими планами, які враховують природоохоронні зони, санітарний стан лісу, вік деревостану.
Річ у тім, що життєвий цикл лісів триває 80-120 років. Весь цей час ліс ретельно доглядають: захищають від шкідників, хвороб, охороняють від пожеж, піклуються про молоді культури, формують високопродуктивний деревостан. Логічним результатом цієї роботи є «збір урожаю» – заготівля стиглих дерев та висадка нових. Теж саме роблять фермери в аграрному секторі, але там цикл є набагато швидшим.
Тож лісівники чітко знають, коли і де проводити заготівлю деревини та висаджувати нові культури. Рубки проводять виключно в межах розрахункової лісосіки та на ділянках, де це передбачено матеріалами лісовпорядкування.
Міф №3. Людині не варто втручатися в процес формування лісів, природа сама впорається
Насправді: природний приріст деревини у лісах є набагато менший, аніж за умови сучасних методів господарювання, особливо у штучно створених лісах. Навіть здорові дерева в некерованому лісі дадуть набагато менше деревини.
Без рубок догляду та санітарних рубок ліс швидко заповнюється хворими, гнилими, засохлими деревами. А це збільшує ризик зараження здорових дерев та виникнення лісових пожеж.
Крім того, перестиглі дерева не тільки не абсорбують діоксид вуглецю, а навпаки – віддають його. Фактично застарілий ліс можна порівняти з ТЕЦ, яка спалює вугілля.
На противагу цьому контрольовані рубки омолоджують лісові масиви, зменшують поширення шкідників і хвороб, формують деревостани різного складу і форми.
Міф №4. Ділянки зі зрубами не відновлюють, вони занедбані
Насправді: зруби, які утворилися внаслідок господарської діяльності, заліснюють протягом двох років, як цього вимагає законодавство.
Перші кілька років дерева ростуть повільно, і їх важко помітити на ділянці. Тому складається враження, що вона закинута, але це не так. Щорічно лісівники висаджують нові ліси на всіх зрубах та забезпечують лісорозведення на нових територіях.
Міф №5. Лісівництво в Україні не відповідає європейським принципам
Насправді: Євросоюз визнає досягнення України у дотриманні принципів сталого та відповідального використання лісів. У 2025 році ми отримали статус країни з низьким ризиком знелісення та статус країни з низьким рівнем ризиків як країни-експортера деревини відповідно до європейського регламенту EUDR. Це найвища оцінка з усіх можливих.
Європейські експерти високо оцінюють трансформацію лісової галузі, про це йшлося в Брюсселі під час скринінгу українського законодавства та досягнень галузі за розділом 27 Угоди про асоціацію з ЄС. Зокрема, Єврокомісія відзначила успіхи цифровізації галузі: в Україні діють е-лісорубний квиток, на підставі якого заготовляють всю деревину, е-сертифікат походження деревини, який регулює експортні операції та е-ТТН з фото партії деревини – всю продукцію транспортують на її підставі. Також діє Електронна система обліку деревини, а торгівля перенесена на ліцензовані товарні біржі.
Крім того, близько 70% лісів, у яких веде господарську діяльність ДП «Ліси Україна», мають FSC сертифікат. Це означає, що управління в лісах відповідає трьом основним критеріям: воно екологічно належне, соціально відповідальне та надає достатню економічну вигоду без незворотних втрат лісових ресурсів.
Міф №6. Ніхто не контролює санітарні рубки
Насправді: інструменти контролю є, вони чітко визначені та працюють.
Санітарні рубки проводять на підставі Санітарних правил в лісах України (постанова КМУ № 555 від 27.07.1995).
До санітарних відносяться вибіркові та суцільні рубки, які здійснюють для поліпшення санітарного стану лісів з метою оздоровлення насаджень. Їх проводять у максимально стислі строки за умови недопущення негативного впливу на навколишнє природне середовище.
Призначення суцільних санітарних рубок відповідно до Санітарних правил в лісах України здійснюється спеціальними комісіями
До складу таких комісій обов’язково входять:
– представники власника лісів та постійного лісокористувача;
– співробітники територіального органу Держлісагентства;
– фахівці державних спеціалізованих лісозахисних підприємств;
– представники органу місцевого самоврядування, на території якого зростають насадження, що потребують суцільної санітарної рубки.
ДП «Ліси України» на своєму веб-сайті оприлюднює графіки відведення насаджень у рубки. Представники громадськості мають змогу за бажанням долучитися до процесу відведення насаджень у рубку.
Тож сьогодні кожен охочий може особисто взяти участь у контролі за проведенням санітарних рубок. Головне – мати бажання.
Міф №7. Прибрати з лісу деревину, пошкоджену стихійними лихами або пожежами, можна без проходження процедури ОВД
Насправді: для того, щоб прибрати пошкоджену стихійним лихом деревину, треба провести суцільну санітарну рубку, а розпочати її без проходження процедури ОВД неможливо.
Це питання регламентується постановою КМУ № 1010 від 13 грудня 2017 р. У ній чітко наведені критерії визначення планованої діяльності, яка не підлягає оцінці впливу на довкілля – повний їх перелік є тут surl.li/qplpdv. Але суцільних санітарних рубок у цьому списку немає, тож ніяких виключень для здійснення оцінки впливу на довкілля на проведення суцільних санітарних рубок немає, навіть якщо йдеться про подолання наслідків стихійного лиха.
ОВД триває до шести, а інколи до дев’яти місяців. За цей час деревина втрачає свою якість та вже не становить інтересу для деревообробників, тож продати її неможливо, а це недоотримані надходження до бюджетів всіх рівнів.
Міф № 8. В Україні низький рівень заповідання в лісах
Насправді: рівень заповідання у лісах Держлісагентства становить 17%. Загалом 50% всіх лісів України мають певні обмеження лісогосподарської діяльності, направлені на збереження екосистем та захист рідкісних видів.
Для порівняння: в країнах ЄС заповідність складає близько 5%, а більшість лісів є мультифункціональними, тобто поєднують природоохоронні та експлуатаційні функції.
Звісно Держлісагентство розглядає питання розширення природно-заповідних територій, але з врахуванням як екологічних, так і економічних та соціальних факторів.
Треба враховувати, що через повномасштабну війну в Україні суттєво скоротилися площі лісу, де можна вести господарську діяльність: близько 1 млн га тимчасово окуповані, ще 0,5 млн га потребують розмінування, 0,1 млн га перебувають в зоні активних бойових дій. Разом з тим фронту та деревообробній промисловості потрібна деревина, і лісовий сектор має її забезпечити та збільшити заготівлю – це одне з основних завдань уряду на цей рік.
Міф №9. Українські ліси менш захищені від пожеж, та більше від них потерпають, ніж у країнах ЄС
Насправді: попри те, що через високу температуру повітря, відсутність опадів та поривчастий вітер в окремих регіонах у 2025 році спостерігався підвищений рівень пожежної небезпеки, показники є набагато меншими, ніж у 2024-му.
Загалом минулого року зафіксовано 122 лісові пожежі на площі 5,5 тис. га, а в 2024 році було 1994 пожежі на площі майже 24 тис. га. У 2020 році ліс вигорів на площі понад 74,6 тис. га.
Водночас якщо ж порівнювати з країнами ЄС, то згідно зі статистикою Європейської служби інформації про лісові пожежі (EFFIS), 2025 рік став найгіршим за всю історію спостережень з 2006 року: у Євросоюзі ліс вигорів на площі понад 1 млн га. Тож твердження, що українські ліси захищені гірше, як мінімум некоректне.
Міф №10. Раніше рубали менше лісу
Насправді: якщо проаналізувати показник лісистості України в динаміці, то побачимо, що у 1950 році він становив 10%. Станом на 2026 рік маємо фактичну лісистість у 19% – це офіційні ліси та самозалісені території. Тобто цей показник не зменшився, а зріс майже вдвічі. Цього неможливо було б досягти, якби вирубувалося більше лісів, ніж колись.
Також слід враховувати ще один чинник: за всі роки Незалежності, тобто майже 35 років, лісівники жодного разу не перевищували дозволені обсяги заготівлі деревини. Навпаки використовувалося лише 60-70% дозволених обсягів.
І наостанок ще один факт: країни, які знаходилися у стані повномасштабної війни, як зараз Україна, ніколи не дотримувалися розрахункової лісосіки й максимально нарощували лісозаготівлю, фактично знищуючі свої ліси. Натомість сьогодні ми в умовах повномасштабної війни впроваджуємо європейські методи господарювання, дотримуємося розрахункової лісосіки та природоохоронних зобов’язань і створюємо нові нацпарки
Розповідаємо про це в рамках нашої щотижневої рубрики «Міжнародний дайджест лісових новин».
Лісовий масив у Стаффордширі (Staffordshire) сприятиме відновленню природи, боротьбі з кліматичною кризою та забезпечить місцевим громадам доступ до зелених зон
Лісове господарство Англії (Forestry England) створює знаковий лісовий масив площею 303 гектари у Стаффордширі (Staffordshire) — найбільший із тих, що воно висадило за більш ніж 20 років. Новий ліс, поблизу села Абботс-Бромлі (Abbots Bromley), матиме назву Баготс-Парк-Вуд (Bagots Park Wood) і є найновішою ділянкою, придбаною Лісовим господарством Англії (Forestry England) для розширення національних лісів, що перебувають під його управлінням.
Баготс-Парк-Вуд (Bagots Park Wood) проєктується з нуля таким чином, щоб сприяти відновленню природи та з’єднатися з уже наявними сусідніми лісовими масивами.
Після створення він поєднає важливі середовища існування, у яких уже мешкають такі добре відомі види дикої природи, як усі три аборигенні види тритонів, кажани, борсуки, широкий спектр лісових птахів, а також такі рослини, як плямиста болотна орхідея (spotted marsh orchid).
На основі масштабних обстежень ділянки та найновіших кліматичних наукових даних Лісове господарство Англії (Forestry England) висадить суміш ретельно дібраних деревних порід і передбачить по всій території відкриті простори. Такий підхід дасть змогу створити мозаїку оселищ, здатних адаптуватися й успішно функціонувати в умовах швидко мінливого клімату. У міру росту цей лісовий масив також акумулюватиме вуглець, підтримуватиме дику природу і з часом сприятиме сталому постачанню деревини як складова зеленої економіки Сполученого Королівства.
Після створення нового лісового масиву Лісове господарство Англії відкриє для місцевих жителів загалом понад 600 гектарів лісових територій для відвідування. Це включатиме Баготс-Парк-Вуд, а також понад 300 гектарів додаткової території в сусідньому Баготському лісі, який уже перебуває в управлінні Лісового господарства Англії, але раніше не був відкритий для громадськості. Завдяки доступу до обох ділянок місцеві жителі зможуть відвідувати новий і стиглий ліс поруч.
Центральний директор Лісового господарства Англії Педді Гарроп сказав:
«Створення лісового масиву такого масштабу — для нас рідкісний і захопливий момент. Із часу до 2005 року ми не мали можливості реалізувати проєкт такого масштабу, і цей проєкт є значною інвестицією в майбутнє природних ландшафтів Стаффордширу.
Кожне місце, де ми висаджуємо дерева, є унікальним. Ми ретельно вивчаємо ґрунт, історичні особливості ландшафту та інші важливі чинники, перш ніж спроєктувати цей особливий лісовий масив. Свого часу ми представимо місцевим жителям та іншим зацікавленим сторонам наші проєктні рішення й вислухаємо їхню думку. Місцеві жителі зможуть проводити час у цьому новому лісі, який стане довговічним природним надбанням для майбутніх поколінь».
Наразі Лісове господарство Англії (Forestry England) розпочинає детальне планування і тісно співпрацюватиме з місцевими громадами та організаціями в міру формування пропозицій. Попередні проєктні рішення буде оприлюднено пізніше цього року в межах громадського обговорення, щоб допомогти жителям вплинути на те, яким чином розвиватиметься цей важливий новий лісовий масив.
Проєкт фінансується через урядовий Фонд природи для клімату (Nature for Climate Fund) і є частиною ширшої програми Лісового господарства Англії (Forestry England) зі створення нових, кліматично стійких лісів по всій країні.
Із 2021 року вони висадили понад 2 мільйони дерев у межах 17 нових лісових масивів загальною площею понад 1 140 гектарів. Кожен лісовий масив проєктується так, щоб витримувати загрози, пов’язані зі зміною клімату, шкідниками, хворобами та втратою біорізноманіття, і успішно розвиватися в майбутньому.
На базі філії “Слобожанський лісовий офіс” відбувся практичний урок для вихованців учнівського лісництва «Лісоwood» Великобудищанської загальноосвітньої школи І-III ступенів. Діти вчилися створювати ліс майбутнього за сучасними технологіями.
На території Розсошенського лісництва школярі долучилися до відповідальної практичної роботи — закладання жолудів у спеціальні касети. Це перший і надважливий етап вирощування сіянців дуба звичайного із закритою кореневою системою (ЗКС). Така методика дозволяє рослинам краще приживатися та швидше рости після висадки у відкритий ґрунт.
Робота з учнівським лісництвом має систематичний характер. Ще восени учні зібрали два мішки добірних жолудів, а нині отримали чудову нагоду власноруч продовжити справу, розпочату кілька місяців тому.
Для школярів поїздка до лісництва стала справжньою пригодою, що дозволила зазирнути за лаштунки професії. Тут діти не лише відчули себе справжніми лісівниками, а й побували на екскурсії у декоративному розсаднику та відвідали рекреаційний пункт.
«Я в учнівському лісництві вже три роки. Дуже подобається дізнаватися більше про ліс та роботу лісівників. Це справді захоплює, особливо коли можна побувати на такій екскурсії та спробувати щось зробити самому. Сьогодні було надзвичайно цікаво та пізнавально», — поділився враженнями 14-річний учень 9 класу Андрій Горшковоз.
Школярі активно співпрацюють із професійними лісівниками: вони неодноразово брали участь у висадці лісу та щовесни долучаються до охорони первоцвітів, беруть участь у науковій роботі.
ДП «Ліси України» спільно з Товариством лісівників України підтримує розвиток учнівських лісництв. Такі ініціативи — це не лише про екологічну освіту, а й про формування відповідального покоління та важливий крок у професійній орієнтації молоді.
У сьогоднішній рубриці “Наші в ЗСУ” розкажемо про воїна-лісівника, який змінив мирну роботу серед лісу на фронтові дороги, але не втратив віри в людей і силу підтримки з тилу.
Ігор Вандик – професійний лісівник. Закінчивши Харківський національний аграрний університет відразу прийшов на роботу у ліс. Пройшов шлях від майстра на лісозаготівлях до провідного інженера лісового господарства у Сумському надлісництві філія “Північний лісовий офіс”.
А з початку повномасштабного вторгнення, як і більшість його колег та знайомих, обрав військову службу. Ігор без вагань доєднався до Краснопільської місцевої роти охорони, у той час, коли ворожі колони вже рухалися вулицями населених пунктів.
Згодом вступив до лав 58-ї окремої мотопіхотної бригади, де служив водієм у стрілецькому батальйоні. Уже в перший рік служби Ігор пройшов через Куп’янський і Бахмутський напрямки.
Головною проблемою таких батальйонів на той час була гостра нестача техніки. Фактично не вистачало засобів, щоб повноцінно стримувати ворожі атаки, тому дістатися до позицій було непросто. Останні кілометри бійцям часто доводилося долати пішки, особливо на відкритій місцевості або серед щільної міської забудови.
«У місті ворог може бути за кожним вікном, за кожними дверима, під кожним підвалом. Тут немає чіткої лінії фронту – вона проходить крізь під’їзди, дахи й навіть дитячі майданчики. До того ж постійно працює ворожа авіація».
Дещо легше, за словами Ігоря, ставало на лісистих ділянках .Там можна було надійно замаскуватись і тримати оборону
Втім, у таких умовах, зізнається він, надзвичайно важливо відчувати підтримку тилу. Тому Ігор звертався не тільки до волонтерів, а і до колег та підприємства, які допомогли налагодити зв’язок зі Спілка воїнів-лісівників України. Її представники передавали необхідне обладнання для авто, детектор дронів українського виробництва. Це допомогло безпечніше пересуватися на передовій.
Нині Ігор продовжує службу у складі 66-ї окремої механізованої бригади, де обіймає посаду штаб-сержанта групи логістики. Попри всі випробування, поруч із ним завжди залишаються рідні та колеги – телефонують, підтримують, додають сил.
Ігор зізнається: понад чотири роки війни – це важко. Та він не втрачає віри, що мир і перемога обов’язково настануть. Його найбільша мрія – повернутися до мирного життя, бути поруч із родиною і знову працювати в лісі, серед природи.
Цієї весни лісівники ДП «Ліси України» створять на Сумщині ще 3,9 гектара нового лісу. Та за цією цифрою — значно більше, ніж просто чергова висадка.
Це фінал великої історії, яка триває з 2007 року.
Саме тоді Глинська громада (на той час — Глинська сільська рада) почала передавати Глинському лісництву землі, від яких відмовилися аграрії. Виснажені, деградовані, переважно піщані ґрунти — вони вважалися непридатними для сільського господарства.
Колись тут працювала система дренажних каналів і зрошення. З часом вона занепала: інфраструктуру демонтували, а земля залишилася — виснажена, заросла бур’янами та травою.
Там, де інші бачили безперспективну територію, лісівники побачили шанс.
Упродовж майже двох десятиліть у користування лісництва передали 78,1 гектара таких земель. Крок за кроком їх відновлювали: висаджували ліс, підбирали породи, пристосовувалися до складних умов. Основу насаджень сформували хвойні породи/
Сьогодні більша частина цієї території вже вкрита лісом.
І цієї весни роботу буде завершено — висадять останні 3,9 гектара. Тут створять насадження з хвойних порід і дуба.
«Поки що ділянка ще тримає воду після зими, але ми щодня стежимо за умовами. Як тільки погода дозволить — одразу розпочнемо роботи», — розповідає лісничий Володимир Чернець.
Ця історія — про відповідальність і віру в результат. Про те, що навіть землю, від якої відмовилися, можна повернути до життя. І про те, що для лісівників не існує «непотрібних» гектарів — є лише ті, які ще чекають свого лісу.
Телевізійні системи спостереження – це фактично “очі” лісу: встановлена на щоглу камера з поворотним механізмом (огляд 360 градусів) дозволяє контролювати місцевість в радіусі від 35 кілометрів і більше. Дальність огляду залежить від висоти щогли і рельєфу місцевості.
Їхнє завдання – працювати на випередження: фіксувати загрозу поширення вогню в лісі ще на початковій стадії і давати можливість оперативно реагувати.
Наразі в ДП «Ліси України» функціонує 415 телевізійних систем спостереження, із яких 379 встановлені на пожежно-спостережних щоглах (вежах) у лісовому фонді, а решта – на щоглах мобільних операторів.
У цьому році заплановано облаштувати ще 29 нових щогл із телевізійними системами спостереження. Насамперед орієнтуємось на території із підвищеними ризиками.
Південь
Вперше щогли з телевізійними системами спостереження з’являться на Одещині (Дачнівське та Ширяївське лісництва), а також планується розширення мережі на Миколаївщині (Новоодеське, Прибузьке та Миколаївське лісництва).
Тривалий час лісові господарства регіонів не могли дозволити собі їхнє облаштування, бо були дотаційними. Це створювало серйозну проблему. Пожежі часто виникали не безпосередньо в лісі, а в прилеглих очеретах чи відкритих територіях і вже звідти перекидались на лісові масиви. Без телевізійних систем відеоспостереження виявити такі загоряння на ранній стадії було практично неможливо – вогонь фіксували вже тоді, коли він набирав силу.
Прифронтові лісництва
Будівництво щогл з ТСС заплановане у прифронтовому Ізюмському надлісництві, а також у прикордонних Гутянському та Зміївському надлісництвах на Харківщині.
Тут ризик виникнення пожеж значно вищий через постійні обстріли, падіння уламків та значні території, які забруднені вибухонебезпечними предметами. Доступ до таких територій часто обмежений або небезпечний, що ускладнює патрулювання і вчасне виявлення загорянь. Саме тому камери на щоглах стануть інструментом постійного контролю: вони дозволять дистанційно відстежувати ситуацію, оперативно фіксувати пожежі та швидко координувати дії підрозділів.
Регіони з домінуючими хвойними насадженнями
Десятки щогл з ТТС заплановано облаштувати на Полтавщині, Кіровоградщині та Чернігівщині – областях, де найбільш поширені соснові насадження. Вони особливо вразливі до пожеж. Тому вчасне закриття всіх “білих” плям для раннього виявлення загорянь тут особливо критичне.
День постачальника підприємство проводить вперше. Участь у заході взяли народні депутати, представники Федерації роботодавців України (ФРУ), Київської школи економіки (КШЕ), представники правоохоронних органів, громадських організацій, журналісти-розслідувачі, численні виробники та імпортери спеціалізованої техніки, обладнання, інструменту, постачальники паливо-мастильних матеріалів, тощо.
Як зазначив керівник ДП «Ліси України» Юрій Болоховець, до реформи капітальні інвестиції державних лісових господарств складали 200 млн грн, натомість цього року у підприємства інвестиційний план складає 4,2 млрд грн, в якому 2,2 млрд грн – це продукція, яка виробляється в Україні.
Завдяки централізації управління, ефективності та прозорості «Ліси України» наповнює бюджет країни, забезпечує ЗСУ та спрямовує мільярдні інвестиції у розвиток.
«Умовою рекордних інвестицій є прозорі, відкриті та прогнозовані закупівлі. Ми презентуємо ринку наш інвестиційний план, щоб залучити максимальне коло виробників та постачальників, збільшити рівень довіри, почути позицію бізнесу щодо проблематики закупівель», – наголосив Юрій Болоховець.
Директор Департаменту закупівель ДП «Ліси України» Михайло Стаєцький повідомив, що за останній рік підприємство значно покращило якість процесу закупівель. Кількість тендерів із порушенням зменшилася з 7% до 1%, а кількість тендерів з подальшим оскарженням – з 8% до 2%, що відповідає показникам лідерів ринку.
«Ми стандартизували умови, адаптували технічні вимоги під реалії та можливості ринку, збільшивши рівень конкуренції. Мінімізували участь у закупівлях посередників, зробили ставку на українських виробників та офіційних імпортерів, якщо товар в Україні не виробляється. Працюємо над тим, щоб бізнесу була зрозуміла логіка наших рішень, щоб бізнес мав можливість якнайкраще підготуватися до торгів. Саме на це спрямована перша публічна велика зустріч з постачальниками», – заявив Михайло Стаєцький.
Інвестиційна політика державного лісового господарства більше не базується на фрагментарних рішеннях, розповів директор Департаменту розвитку ДП «Ліси України» Олександр Шуст.
«Наш підхід – комплексний. Ми формуємо цілісний операційний контур підприємства. Ключові напрями розвитку – це механізація лісозаготівлі, транспорт і логістика, дорожньо-будівельна інфраструктура, цифровізація та єдина система управління підприємством», – зазначив Олександр Шуст (детальніше про інвестиційний план підприємства та найважливіші закупівлі ДП «Ліси України» на наступні роки розповімо у наступних публікаціях).
Суттєві покращення роботи системи закупівель ДП «Ліси України» відзначили і присутні на заході представники бізнесу. Серед переваг роботи з підприємством виступаючі назвали: «постійний діалог з ринком, що дає можливість правильно підготуватися до торгів», «якісну підготовку технічних вимог завдяки тому, що категорійний менеджер-закупівельник взаємодіє з технічними спеціалістами», «чесну конкуренцію та відсутність прихованих умов і “шлагбаумів”», «адекватні терміни оплати продукції, яких підприємство дотримується», «пришвидшення процесу закупівлі».
Чому підтримка переробки є стратегічно важливою
Розвиток переробної промисловості є одним із ключових чинників економічного зростання, особливо в умовах війни та післявоєнного відновлення. Деревообробна та меблева галузі формують додану вартість всередині країни, забезпечують зайнятість і зміцнюють експортний потенціал України. Підтримка цих секторів дозволяє перейти від сировинної моделі до економіки глибокої переробки.
Роль держави та ключових інституцій
Формування ефективної політики підтримки галузі відбувається у тісній взаємодії держави та бізнесу. Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України забезпечує розробку та впровадження програм фінансової підтримки, адаптацію інструментів до потреб підприємств і координацію міжвідомчої роботи.
Державне агентство лісових ресурсів України відіграє важливу роль у формуванні прозорих і передбачуваних умов доступу до сировини, що є критично важливим для стабільної роботи деревообробних підприємств.
Своєю чергою, ДП «Ліси України» як найбільший державний оператор на ринку деревини забезпечує практичну реалізацію політики у сфері управління лісовими ресурсами, впровадження ринкових механізмів продажу деревини та підвищення ефективності галузі. Спільна робота цих інституцій дозволяє формувати комплексний підхід до розвитку переробки.
Основні інструменти державної підтримки
Сьогодні державна політика фокусується на пошуку оптимальних напрямів і механізмів державної підтримки підприємств деревообробної та меблевої галузей. Розглядається три можливі напрями.
Перший – пільгове кредитування в межах програми «Доступні кредити 5-7-9%», що дозволяє бізнесу залучати фінансування на розвиток із мінімальним фінансовим навантаженням. Другий – гранти на модернізацію виробництв, спрямовані на оновлення обладнання та підвищення ефективності підприємств. Третій – гранти на міжнародну сертифікацію (FSC, ISO, CE), які відкривають доступ до зовнішніх ринків і підвищують конкурентоспроможність української продукції.
Енергонезалежність як новий пріоритет
В умовах енергетичних ризиків особливого значення набуває підтримка енергонезалежності підприємств. Бізнес потребує інструментів для інвестування в сонячні електростанції, системи накопичення енергії, генератори, безперебійні системи живлення та інтелектуальні системи енергоменеджменту. Такі рішення дозволяють уникати простоїв, знижувати витрати та забезпечувати стабільність виробничих процесів.
Окремим напрямом є створення спеціальних програм або підкатегорій грантів, орієнтованих саме на енергетичну стійкість. Це особливо актуально для малого та середнього бізнесу, який не має ресурсів для повного переходу на відновлювані джерела енергії, але може суттєво зменшити ризики завдяки точковим інвестиціям.
Очікуваний економічний ефект
Реалізація комплексної підтримки переробної галузі має потенціал забезпечити системний економічний ефект. Йдеться про щорічну підтримку кредитного портфеля на рівні 4–5 млрд грн та модернізацію до 120 підприємств на рік. Водночас очікується суттєве скорочення розриву продуктивності праці з європейськими країнами.
Крім того, розвиток галузі сприятиме створенню до 2 500 нових робочих місць щороку та забезпечить додаткові податкові надходження до бюджету в обсязі до 2,5 млрд грн протягом п’яти років.
Вектор на конкурентоспроможність і експорт
Підтримка деревообробної та меблевої галузей формує основу для переходу до більш технологічної та конкурентної економіки. Інвестиції в модернізацію, сертифікацію та енергонезалежність дозволяють українським підприємствам виходити на нові ринки, збільшувати обсяги експорту та закріплювати позиції у глобальних ланцюгах доданої вартості.
У підсумку, державна підтримка переробної промисловості є не лише інструментом стабілізації, а й фундаментом довгострокового економічного розвитку України.
Лісівники разом з екологами зробили важливий крок – заклали нову лісову ділянку. До спільної справи долучилися фахівці Департаменту екології та природних ресурсів Одеської ОДА.
На схилі, який засадили новим лісом у Великомихайлівському лісництві поблизу Трудомирівки, постійно змивається ґрунт опадами та талою водою, йде поступове руйнування.
Акація, яку висадили, з часом створить міцну кореневу мережу, що стримуватиме зсуви, збереже ґрунт та зупинить руйнацію.
Філія “Південний лісовий офіс” у тісній співпраці з обласними департаментами екології ретельно обирає ділянки для заліснення. Адже важливо не просто садити ліс, а робити це відповідально, зберігаючи унікальний степ і водночас відновлюючи природний баланс.
Крок за кроком — відновлюємо, зберігаємо, захищаємо!
Навчання стартує вже у квітні й триватиме протягом року. Заняття проводитимуть фахівці філії «Лісовий навчальний центр» на базі Лугинського та Північно-Східного регіональних навчальних відділень.
Програма підготовки складається з двох напрямів. Загалом 1156 працівників державної лісової охорони пройдуть курс «Лісовий пожежний», ще 598 – підвищать кваліфікацію за програмою «Керівник гасіння лісових пожеж».
Курс «Лісовий пожежний» – основа професії!
Його проходять учасники, які тільки влаштувались працювати на лісові пожежні станції або представники державної лісової охорони, які проходили курс більше трьох років тому.
Заняття, тривалістю 3 дні, поділені на теоретичну і практичну частини.
На теоретичній частині слухачі дізнаються як організована охорона лісів, хто за що відповідає, як взаємодіють різні служби. Важливо, що акцент робиться не лише на правилах, а й на розумінні природи пожеж.
Значна увага приділяється безпеці. Майбутній лісовий пожежний вивчає правила роботи в небезпечних умовах, користування засобами індивідуального захисту, принципи оцінки ризиків і дій у критичних ситуаціях. В українських реаліях особливо важливим є блок про роботу на територіях, забруднених вибухонебезпечними предметами. Це знання, які можуть врятувати життя.
Далі теоретичні навички відпрацьовуються у польових умовах. Учасники працюють із реальним обладнанням: ручними інструментами, пожежними рукавами, автоцистернами, мотопомпами. Вони вчаться прокладати рукавні лінії, організовувати водозабір, створювати мінералізовані смуги та взаємодіяти в команді.
По завершенню навчання слухачі складають теоретичний іспит та проходять практичне оцінювання, після чого отримують посвідчення про проходження курсу. Навчений фахівець уже готовий працювати на пожежі.
Курс «Керівник гасіння лісових пожеж» – управління процесом!
Щоб не просто працювати на пожежі, а керувати всім процесом – цього вже замало. Тут починається зовсім інший рівень відповідальності.
Потрапити на курс «Керівник гасіння лісових пожеж» можна лише маючи чинне посвідчення лісового пожежного. Тобто це наступний крок для тих, хто вже має досвід і базові навички.
Якщо лісовий пожежний відповідає за свою ділянку роботи, то керівник відповідає за всю пожежу: людей, техніку, результат і безпеку.
Великий акцент цього курсу робиться на стратегії й тактиці: не просто гасити, а планувати дії – де зупиняти пожежу, які сили залучати і як розподілити ресурси.
Окремо відпрацьовуються управлінські навички і взаємодія служб: організація роботи підрозділів, координація з ДСНС та іншими структурами, забезпечення зв’язку і безпеки.
Ключова частина курсу – робота оперативного штабу, де моделюється реальна надзвичайна ситуація: від збору інформації до прийняття рішень і контролю їх виконання.
У підсумку ці два курси створюють цілісну систему підготовки. Перший дає навички і розуміння роботи “в полі”. Другий вчить керувати цією роботою. Разом вони формують фахівця, який не лише вміє боротися з вогнем, а й здатен організувати цю боротьбу так, щоб вона була максимально ефективною і безпечною.
