Категорія: Без категорії
Єдиною державною лісовпорядною організацією, яка має право проводити лісовпорядкування в лісах сумарною площею понад 100 гектар, є ВО Укрдержліспроект. Таксатори цієї організації розпочали проведення підготовчих робіт, а далі – польові роботи.
Що змінилось при створенні ДП «Ліси України» на цьому етапі?
З метою отримання високоточних планово-картографічних матеріалів, в форматі експерименту, до виконання топографо-геодезичних робіт під час підготовчих робіт повторного базового лісовпорядкування додано зйомку перетинів квартальних просік високоточними GPS приладами. Це робить дорожчими лісовпорядні роботи, але якість матеріалів лісовпорядкування для ДП «Ліси України» в пріоритеті!
Такий експеримент проводиться на землях, які закріплені за філією «Вищедубечанське лісове господарство» Столичний лісовий офіс, а за результатами цих робіт буде прийнято рішення про доцільність їхнього проведення і в інших філіях, де плануються підготовчі роботи.
Після завершення підготовчих робіт відбудеться перша лісовпорядна нарада, про що на своєму сайті повідомить територіальний орган Держлісагентства не пізніше ніж за 10 днів.
Повторне базове лісовпорядкування проводиться раз на 10 років, а матеріали, отримані за результатами цих робіт, є основою для ведення лісогосподарської діяльності, саме тому ДП «Ліси України» приділяє їм таку увагу.
341,1 тис га – цього року саме на такій площі ДП «Ліси України» планує проведення польових робіт із повторного базового лісовпорядкування на Київщині.
Під час лісовпорядкування перед таксаторами ВО «Укрдержліспроект» стоять завдання: визначення змін, які відбулися в лісах за ревізійний період, встановлення якості та обсягу деревини, наявної в лісі. Це дасть змогу оцінити обсяги лісових ресурсів, їхню цінність та потенціал для використання.
Отримати необхідну інформацію таксатори зможуть завдяки закладенню необхідної кількості пробних площ, повторного обстеження пробних площ, які збереглися від попередніх лісовпорядкувань. Також буде проведено обстеження і дослідження лісових природних комплексів, визначено місця зростання та оселення рідкісних, та таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу.
Після завершення польових, розпочинаються камеральні роботи – обробка зібраної інформації та перенесення її в електронну базу. Там зводиться вся отримана інформація. Такі роботи зараз тривають у більшості філій на Черкащині в Центральний лісовий офіс.
За підсумками камеральних робіт проводиться друга лісовпорядна нарада. На ній матеріали лісовпорядкування, які проєктують плановану діяльність, що потребують оцінки впливу на довкілля, додаються до звіту з ОВД.
Фінальним результатом проведеного базового лісовпорядкування на ревізійний період (10 років) буде погодження та затвердження в установленому порядку поділу лісів на категорії, матеріалів лісовпорядкування, отримання позитивного висновку ОВД, після чого Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України затверджується розрахункова лісосіка.
З 2024 року організація налічує вже 49 членів з 27 європейських держав. Основною ціллю EUSTAFOR є знаходження консенсусу та узгодження позицій європейських країн щодо розвитку лісової галузі та її окремих механізмів.
У ході дискусії отримали чимало корисної інформації щодо напрацювань країн-членів Європейського Союзу та напрямків роботи організації в адвокації інтересів компаній-членів EUSTAFOR, зокрема в процесі розробки EU Forest Monitoring Framework Regulation, що вже широко обговорюється європейською лісовою спільнотою.
Також були обговорені питання щодо механізмів здійснення моніторингу, гармонізації баз даних всіх європейських країн, збереження цілісності національних моніторингових баз даних тощо.
У затверджених Генеральною Асамблеєю рекомендаціях EUSTAFOR наголошено, що при розробці будь-яких рамкових документів щодо лісогосподарювання, необхідно забезпечувати залучення безпосередньо субʼєктів господарювання з усіх європейських країн не тільки для обміну досвідом, а й для узгодження єдиної системи збору даних, що було б прийнятним та можливими для всіх країн, а також для вирішення питань бюджетування всіх заходів.
Обговорили план заходів організації на наступний рік, що окрім проведення щорічної конференції та семінарів включатиме й залучення експертів EUSTAFOR до співпраці в лісовій галузі в європейських інституціях всіх рівнів, зокрема Європейської Комісії.
У рамках семінару «Практична імплементація Регламенту ЄС (Принципів EUDR) щодо знеліснення в державних лісах» були запрошені представники Європарламенту та Єврокомісії, які розʼяснили деякі моменти щодо імплементації Принципів EUDR в країнах-членах ЄС і також Україні.
Представники Єврокомісії наголосили на тому, що відповідно до Регламенту ЄС (Принципів EUDR) щодо знеліснення в державних лісах на ринку ЄС дозволятиметься обіг лише тієї продукції, яка отримає сертифікат про належну перевірку відповідно до викладених в Принципах пунктів та не є деградованим лісом.
Плани ДП “Ліси України” на рік — понад 200 млн сіянців. Але показники не є самоціллю. Запроваджуємо принципи природного лісівництва. Створюємо якісні, високопродуктивні ліси, стійкі до змін клімату.
Генеральний директор Юрій Болоховець виділив ключові тренди цього року:
1. Майже вдвічі до 20 млн збільшуємо частку сіянців із закритою кореневою системою (ЗКС). Переваги: краща приживлюваність, висадка протягом більш тривалого періоду, скорочення витрат на догляд рослин. Для вирощування якісного садивного матеріалу з ЗКС продовжуємо відкривати нові насіннєво-селекційні центри і збільшувати потужність існуючих.
2. Оновлюємо лісонасіневу базу — ділянки лісу з найбільш генетично досконалим насінням. Плануємо створити 100 га клонових насаджень.
3. Продовжуємо відходити від суцільних монокультур. Висаджуємо в основному змішані породи (наприклад, сосна + дуб + липа або інші комбінації), додаємо до головних порід плодово-ягідні дерева. Це створює умови для біорізноманіття. У хвойних насадженнях обов’язково створюємо буферну зону з листяних порід. Це зменшує ризики виникнення пожеж.
4️. Враховуємо економічну складову: 29% від загального плану висадки складає дуб. Більш цінна деревина — це можливість у майбутньому збільшити доходи і, відповідно, інвестиції у збереження лісового фонду країни.
5️. Не лише заліснюємо зруби, а створюємо нові ліси! Задіяні всі вільні території для лісорозведення. Зокрема, готуємося до висадки на землях, переданих ДП «Ліси України» громадами та місцевою владою. Виснажені та деградовані землі вкриються молодими лісами та почнуть приносити користь.
6️. Породний склад 2024: 60% — хвойні породи: сосна, ялина, ялиця, модрина. 40% — листяні: дуб звичайний, вільха, ясен, клен, липа, горіх грецький. 99% — місцеві види. “Дерев-чужинців” менше відсотку — використовуємо лише там, де це дійсно виправдано.
“Висадка лісу — це велика робота та значні інвестиції. Лісівники не отримують субвенцій із держбюджету, як колись. На підготовку ділянок, насіння, саджанці, роботи з висадки та догляду витрачаємо лише зароблене з продажу деревини. Те, що ми сьогодні маємо ресурси потужно розвивати лісовий фонд є результатом реформи та детінізації галузі”, – говорить Юрій Болоховець
На жаль, частина лісів окупована, частина — забруднена вибухонебезпечними предметами, ще частина лісів відноситься до прифронтової зони. Деякі ділянки мають статус спеціального режиму і недоступні для господарювання. Але там, де можливо, цього сезону створимо нові та якісні ліси.
Що це означає? Філії ліквідуються. Основну роль починає грати первинна ланка (лісництва). Управління виробництвом, фінансами, персоналом, охорона праці та інші напрями передаються на рівень регіонального лісового офісу.
Ми поцікавилися, що про це думають лісівники:
“Реформа вже відбулася: створено єдине підприємство, регіональні офіси, об’єднані філії, але ж вся лісівнича робота – це ліс. Саме тому основний акцент має бути на посилення лісництв. Ця практика широко поширена в європейський країнах. Не будемо далеко ходити, візьмемо сусідню Польщу. Там лісництво – це 1,5-2,5 га лісу. Штат – лісничий, його помічник, можливо ще майстер лісу або єгер. Все. Решта адміністративного персоналу в надлісництвах. Треба зменшувати бюрократичний апарат і тоді буде порядок в лісі”, – Петро ЛАКИДА, голова Громадської ради при Державне агентство лісових ресурсів України.
“У нашому випадку така оптимізація – це єдине та правильне рішення. Відсутність фінансування до реформи та безпосередня близькість наших об’єктів до бойових дій привели до кадрового голоду. Немає лісівників, у нас дуже багато вакансій! Проте вистачає бухгалтерів та економістів, яким, на жаль, немає що рахувати. Всім запропонуємо додаткове навчання та посади в лісництвах. Роботи дійсно вистачить всім”, — Олександр КРАВЧЕНКО, директор Східний лісовий офіс.
“Та модель управління, яка існує зараз, недосконала. Ми маємо багато прошарових посад, які на сьогодні дублюють функції або не мають повного навантаження. Це – зайві витрати на зарплати і утримання приміщень, які краще спрямувати на розвиток лісового господарства, лісорозведення та охорону лісу від пожеж. Кожна посада має бути ефективна і виправдана – саме така кінцева мета реформи управління в лісовій галузі”, – Олександр Грицай, директор Південний лісовий офіс.
“Ідея цих змін зробити роль лісництва основною – це правильно. Лісництво і робота в лісі – це головне в лісовій галузі. Документообіг – це другорядне. А зараз адмінресурс відтягує на себе велику кількість коштів, за рахунок яких можна б було збільшити оплату праці основним працівникам лісової галузі – лісничим, майстрам лісу. Зробити цю оплату праці конкуретною, щоб залучити молодь. Тим більше, за рік реформи ми перейшли на цифровий документообіг, електронні лісові квитки, електронну реалізацію. Це вивільняє певну кількість посад”, – Олександр Чикачов, директор філії “Вознесенське лісове господарство“.
“Якщо за рахунок цієї реформи буде можливе збільшення кількості майстрів лісу, які безпосередньо працюють на ділянках, то, звісно, це буде добре. Нам не вистачає людського ресурсу, зараз розпочинається лісокультурна кампанія і при тих об’ємах, що ми робимо, люди перевантажені. Ми готові навчити нових людей, було б бажання – роботи в нас вистачає”, – Віта Рябенька, ліснича Березнігуватського лісництва філії “Баштанське лісове господарство“.
Нова система видачі спеціальних дозволів працює з листопада минулого року. На етапі розробки та запуску ми прагнули зробити її більш прозорою, цифровізувати, посилити контроль і одночасно та спростити процедуру отримання дозволу. Адже саме з лісорубного квитка починається ланцюг обігу деревини. Квиток є підставою для оформлення сертифікату походження лісоматеріалів. Які перші результати?
“Контроль насправді посилився, особливо по санітарних рубках, де зазвичай виникає найбільше питань. Раніше лісгоспи затверджували в міжрегіональних управліннях Державне агентство лісових ресурсів України перелік заходів з поліпшення санітарного стану лісів. На його підставі самі (!) виписували лісорубні квитки. Тепер всі лісорубні квитки видаються управліннями Держлісагентства. Це значно зменшує ризик зловживань. Якщо під час опрацювання матеріалів міжрегіональним управлінням виявляються помилки чи неточності, заявка повертається на доопрацювання. Таких випадків чимало. Тож, як і передбачала реформа лісової галузі, відбулося реальне розділення контролюючих і господарюючих функцій”, – розповідає Юрій Болоховець.
Ще один аспект. Електронні лісорубні квитки заносяться в єдину базу. Це допомагає нам на центральному рівні здійснювати моніторинг. Наприклад, наші спеціалісти співставляють дані фотофіксації при відвантаженні деревини з даним лісорубних квитків. Аналізують класи якості та категорії сортиментів. Поєднання різних інструментів контролю дає можливість виявити спроби маніпуляцій. До речі, перелік Е-лісорубних квитків можна знайти на нашому сайті у розділі “відкриті дані”.
“Так, у філій стало більше роботи. Але треба звикати готувати документи більш якісно та відповідально. Відзначу роботу Подільського лісового офісу. Позитивні відповіді отримано на 97% поданих заявок. Нагадаю, що цифровізацією дозвільної системи маємо завдячувати Міністру захисту довкілля та природних ресурсів України Руслану Стрільцю та голові Держлісагентства Віктору Смалю”, – резюмує Юрій Болоховець.
У минулому році ДП «Ліси України» запровадило новий інструмент контролю. Електронна товарно-транспортні накладна (ТТН-ліс) доповнюються трьома фото вантажівки з деревиною з різних ракурсів.
ТТН з фото викладаються у відкритий доступ на сайті ? https://open.ukrforest.com/.
Поліцейський патруль, якщо зупинить вантажівку на дорозі, може одразу перевірити, чи відповідає вантаж заявленому у накладній.
Наразі фотофіксація запроваджена у всіх філіях ДП «Ліси України».
Процес запровадження відбувався не просто. Не всі адекватно сприйняли необхідність нововведення. Траплялися факти відвертого саботажу – в систему завантажувалися неякісні фото, при фотографуванні в темний період не використовувався спалах тощо.
Довелося застосовувати догани, проводити службові перевірки.
Проте позиція ДП «Ліси України» чітка: або працюєш за правилами, або йдеш з посади.
Кожен тиждень ДП «ЛІАЦ» проводить вибіркову перевірку якості заповнення ТТН та надає інформацію в ДП «Ліси України» та Державне агентство лісових ресурсів України.
Ситуація з якістю фото покращується, але повільно. Працювати ще є над чим.
Ще не етапі запуску фотофіксації довелося чути, що цей інструмент – не панацея від зловживань та нелегальної деревини.
Проте сьогодні ми вже маємо позитивний ефект від його використання!
У процесі аналізу ТТН фахівцями центрального апарату ДП «Ліси України» виявлені десятки випадків очевидної підміни класу якості деревини, коли під виглядом дров намагалися вивезти ділову деревину. За кожним із таких випадків призначалося службове розслідування.
Щодо ефективності перевірок на дорогах також маємо позитивний зворотній зв’язок від Нацполіції. Варто зазначити, що правоохоронці підключені до системи Електронного обліку деревини і мають доступ не лише до відкритої для публічного доступу інформації з ТТН. Поліцейські бачать клас якості деревини, контракт, за яким відвантажена деревина та іншу інформацію. І можуть швидко по гарячих слідах провести розслідування.
Система фотофіксації працює наразі ще в пілотному режимі. Ми уважно збираємо відгуки від експертів та бізнесу. Систематизуємо пропозиції щодо удосконалення. Проводимо тренінги та навчання для наших співробітників.
Система однозначно повністю не вирішить проблему нелегальної деревини. Але точно дає можливість як самому підприємству, так і правоохоронцям чітко моніторити, що насправді відвантажується з наших складів, яких по Україні тисячі.
Це на 60% більше ніж за той же період 2023 року. Після періоду застою реалізація пожвавилася. Залишки зменшилися. Обсяг законтрактованої деревини на торгах першого кварталу вже перевищив 2 млн куб. м. Додаткові аукціони продовжуватимуться до березня, проте сума контрактів за перший квартал вже сягнула майже 4,1 млрд грн та перевершила показник по необробленій деревині за аналогічний період 2023 року.
Що стосується цін. На сьогодні середня ціна реалізації складає приблизно 2,1 тис. грн за куб.м (за прогнозами наших фахівців, після реалізації дров ціна знизиться приблизно до 1,9 тис. грн за куб.м). У четвертому кварталі минулого року середня цін складала 1,75 тис. грн за куб. м. Спостерігається не лише зростання обсягів реалізації, але й позитивна цінова динаміка.
“Два тижні тому я розповідав про складну ситуацію на ринку, скорочення попиту через блокування експорту через західні кордони. Сказав, що попри всі негативні прогнози налаштований оптимістично”, – каже Юрій Болоховець.
Пройшло зовсім небагато часу. Запроваджені антикризові заходи дають результат. Зокрема, на підприємстві посилений контроль за виконанням контрактів. Якщо деревина виставлена на торги і викуплена, керівник філії має забезпечити її заготівлю та відвантаження згідно з узгодженим графіком поставки. Будь-які пояснення «чому не зроблено» не приймаються.
“Увесь обсяг нереалізованої деревини має одразу без затримок виставлятися на додаткові торги. План по заготівлі має вчасно коригуватися відповідно до укладених контрактів. Щоб уникнути накопичення залишків та втрати якості. Ситуація поступово покращується. Сподіваюся, найскладніший період ми пройшли”, – розповідає Юрій Болоховець.
Складання та затвердження переліку інтродукованих видів дерев викликало у минулому році дискусію серед екологічної та лісівничої спільноти.
Такий перелік складається в Україні вперше. Дискусія вийшла за рамки наукової та фахової та перетворилася на інструмент інформаційної війни.
На темі «інвазійних» дерев почали відверто спекулювати.
У ЗМІ штучно створюється міф, нібито лісівники, зокрема, ДП «Ліси України» серед інших висаджують в Україні «заборонені» дерева, які завдають шкоди, «вбивають» біорізноманіття.
Треба розставити крапки над «і» та припинити спекуляції.
У сучасних умовах зміни клімату подальший розвиток лісового господарства та агролісомеліорації, зокрема діяльність, спрямована на розширення біорізноманіття, захист ґрунтів від ерозії, сприяння стійкості екосистем до шкідників і хвороб, збільшення обсягів поглинання й утримання вуглецю, виділення кисню, відновлення деградованих або порушених екосистем неможлива без використання інтродукованих видів.
Так, дійсно, конвенція ООН про біологічне різноманіття (від 19.12.2022, Монреаль), зобов’язує країни впроваджувати заходи щодо усунення, мінімізації або пом’якшення впливу інвазійних і чужорідних видів на біорізноманіття та екосистемні послуги.
Але немає єдиного на всі випадки переліку інвазійних видів!
Прийняття рішення щодо включення певного виду до переліку інвазійних потребує зваженого науково обґрунтованого підходу, який би базувався на аналізі польових досліджень. Для нашої країни з огляду на відмінність кліматичних умов та наявність декількох природних зон слід застосовувати виключно регіональний підхід.
З метою обґрунтованого застосування перспективних інтродукованих видів деревних порід, які не є загрозою для збереження біорізноманіття та не впливають негативно на біоценози аборигенних деревних видів, УкрНДІЛГА розроблено «Рекомендації щодо застосування інтродукованих деревних видів для створення насаджень різного цільового призначення в Україні та запобігання прояву їхньої інвазійної активності» (затверджені Вченою радою УкрНДІЛГА від 22.12.2023, протокол № 16).
У рекомендаціях передбачено впровадження інтродукованих видів з урахуванням регіонального та типологічного підходів.
Коротко щодо найбільш дискусійних видів, які в Україні поспіхом віднести до категорії «інвазійних».
Робінія звичайна внесена до національних списків інвазійних видів Австрії, Хорватії та деяких інших країн. Водночас є важливою частиною економіки в Болгарії та Румунії, де створюють плантаційні культури цього виду. В Україні її багато років використовують для заліснення схилів ярів і крутосхилів зі змитими ґрунтами в Лісостепу та Степу. У степових умовах вид забезпечує потреби регіону в цінній деревині. У Херсонській області відібрані плюсові дерева щоглової форми робінії, яка вирізняється виключно прямими стовбурами та високою продуктивністю. Результати сучасних досліджень деревостанів робінії звичайної на території філій «Олександрівське лісове господарство» та «Черкаське лісове господарство» ДП «Ліси України» виявили перспективність виду для створення захисних насаджень у Лісостепу (http://fasu.nltu.edu.ua/index.php/nplanu/article/view/708).
Засвідчено, що неконтрольоване розповсюдження виду відбувається переважно на антропогенно порушених землях, а також що його поширення можна контролювати лісогосподарськими та лісокультурними методами.
Дуб червоний представлений у 24 країнах ЄС, але має статус інвазійного виду лише у Чехії, Словенії, Польщі і Литві. 6 країн вважають його потенційно інвазійним, інші – ні. Цей вид залишається важливим джерелом деревини в багатьох країнах. В Україні виявляє високу продуктивність, якість, стійкість і за результатами комплексного оцінювання придатний для створення лісових і захисних насаджень. Результати досліджень, проведених у 2022–2023 рр., засвідчили, що природне поновлення дуба рясне, але вік самосіву переважно не перевищує трьох років на території 95 % обстежених деревостанів та в прилеглих виділах. В цілому визнано низькій рівень інвазійній активності цього виду.
Гледичія колюча не є інвазійною в лісах, але може стати такою на відкритих місцях, тому в Європі вважається потенційно інвазійною. Вид світлолюбний і його легко контролювати в насадженнях за допомогою садіння тіньовитривалих порід дерев і кущів. Поки що в Центральній і Східній Європі не було доведено жодного негативного впливу цього виду на місцеве біорізноманіття. В Україні насадження гледичії створені переважно в степовій зоні, окремі ділянки є в Лісостепу. Вид виявився більш посухостійким ніж дуб звичайний. За результатами досліджень гледичія визнана перспективною для створення захисних насаджень в умовах сухого Степу (Дерев’янко, Левон, 2007). За дослідженнями 2023 року у степовій частині Кіровоградської області інвазійної активності виду не виявлено. Визначення перспективності впровадження гледичії та рівня її інвазійної активності в інших регіонах України потребує додаткових досліджень.
Горіх чорний не включений до списків інвазійних видів жодної країни Європи. В Україні вид росте у лісових і захисних насадженнях. Узагальнення досвіду науковців показує, що горіх чорний в Україні є перспективним для лісового господарства, придатним як для отримання деревини високої якості, так і плодів для підгодівлі птахів і тварин. Вид виявив високі показники росту в умовах сухого груду Лісостепу й Степу, тому є перспективним видом для створення лісових культур і захисних насаджень на рівнинній території. За дослідженнями 2022–2023 рр. у Тернопільській, Кіровоградській, Полтавській і Харківській областях інвазійної активності горіху не виявлено.
Маслинка вузьколиста не включена до переліків інвазійних видів країн Європи. В Україні вид досить розповсюджений у захисних насадженнях Степу. Посухостійкий, не вибагливий до родючості ґрунту, надає перевагу добре освітленим ділянкам. Коріння маслинки вузьколистої здатне фіксувати азот, завдяки чому це дерево може рости навіть на неродючих кам’янистих схилах. Вид важливий для існування орнітофауни в степових умовах. Маслинка вузьколиста рекомендована для створення захисних насаджень у жорстких природно-кліматичних умовах Степу.
Таким чином, обґрунтованість висадки перелічених вище видів дерев у лісовому господарстві треба розглядати для кожного випадку окремо.
Ніякої «зради» у їхньому використанні немає і бути не може.
Завідувач відділу селекції, генетики та
біотехнології УкрНДІЛГА, к.с.- г.н. Лось С.А.
Пров.н.с. відділу селекції, генетики та
біотехнології УкрНДІЛГА, к.с.- г.н. Терещенко Л.І.
Проф. каф. агротехнологій
та лісового господарства
Національного університету
Чернігівська політехніка, д.с.-.г.н., проф. Гайда Ю.І.
В планах ДП «Ліси України» на 2024 рік посилити роботу зі збереження самосійних лісів. За різними оцінками, у тому числі за матеріалами дешифрування супутникових знімків, виконаного ВО «Укрдержліспроект», виявлено понад 1,7 млн га лісових насаджень поза межами лісового фонду України. Значну частину з них займають самосійні ліси. Регіональним підрозділами ДП поставлена задача активніше комунікувати з обласною та місцевою владою, громадою, землевласниками. Збереження самосійних лісів має об’єднати суспільство, перетворитись на спільну мету.
Легалізація самозалісених діялнок це не лише збільшення площу лісів держави.
Як зазначає академік Лісівничої академії наук України, член-кореспондент НААН України Петро Іванович Лакида, самосійні ліси мають унікальну екологічну функцію (вуглецедепонування, киснепродукування тощо).
Системні дослідження з цієї проблематики проведені у 2022-2023 роках науковцями Навчально-наукового інституту лісового і садово-паркового господарства НУБіП України (П. Лакида, В. Блищик) в межах виконання науково-дослідної роботи «Інтегральна оцінка екосистемних функцій самосійних лісів на землях сільськогосподарського призначення в контексті їх сталого використання», замовником якої було МОН України.
В процесі досліджень було закладено 27 тимчасових пробних площ на ділянках самосійних соснових лісів Українського Полісся у віці від 4 до 18 років. Камеральні дослідження та моделювання росту цієї категорії насаджень та порівняння їх параметричної структури з ростом і продуктивністю штучних та природних сосняків у цій же географічній зоні дозволяє зробити висновки, що самосійні соснові ліси в молодому віці тільки надземною частиною депонують вуглецю більше за штучні і природні деревостани на 10‒20 %.
Результати досліджень показують, що самосійні соснові ліси досягають середнього діаметра 10 см у віці 15-20 років. Їхня середня висота у цьому віці знаходиться в межах 6‒14 м. При середній висоті 10 м та відносній повноті 0,9 з 1 га самозаліснених земель надземною частиною соснових лісів депонується понад 30 т вуглецю (рис.).
При цьому варто зазначити, що значна частина вуглецю депонуються у підземній фітомасі та ґрунті, що має істотний вплив на вуглецевий баланс, а відтак важливість збереження самосійних лісів від вирубування і викорчовування.
На думку Петра Івановича Лакиди, нові факти, виявлені в процесі дослідження екосистемних функцій самосійних лісів на землях сільськогосподарського призначення можуть слугувати ще одним аргументом для їх збереження від тотального вирубування чи викорчовування.
У 43 рази скорочена площа пожеж. Збережені десятки тисяч га лісу, який зазвичай втрачався щорічно. Це результат зростання ефективності управління, мотивації, правильно обраної стратегії технічного переоснащення.
На територіях ДП “Ліси України” висаджено 195 млн дерев – це більше, ніж загалом по всій Україні у минулому році. З поправкою на величезні втрати лісового фонду програма Президента «Зелена країна» успішно виконується. Вперше за багато років масштабна висадка проводиться у південних та східних господарствах. Робимо ставку на будівництво сучасних насіннєвих центрів і збільшення частки сіянців із закритою кореневою системою.
Прибуток зріс у понад два рази до 3 млрд грн. І це в умовах падіння середньої ціни знеособленого куба деревини і зменшення (хоча і незначного) обсягу реалізації! Пригадуєте, як до початку укрупнення та реформування державні лісгоспи сумарно показували не більше 200 млн прибутку, отримуючи 350 млн грн дотацій від держави?
Рентабельність зросла з 6% до 14%.
Обсяг сплачених податків у бюджети всіх рівні збільшився на понад 1 млрд грн та досяг рекордних 10,5 млрд грн.
Сплата дивідендів державі збільшиться в три рази.
Середня зарплата зросла на 2 тис грн, задача на наступний рік – суттєво збільшити зарплату низової ланки, яка працює у лісі.
Значну частину закупівель переведено через Prozorro. Економія склала майже 300 млн грн. І це економія від мінімальних ринкових цін. Якщо порівнювати з тим, як раніше закуповували лісгоспи, ми зберегли не менше мільярда гривень.
За рік речові права оформлені на площу понад 700 тис га, у 2024 році плануємо повністю завершити оформлення територій ДП «Ліси України». Процес тягнувся багато років, що сприяло незаконному відчуженню державного лісового фонду.
Оформлені речові права на 5,3 тис. га самосійних лісів та територій під лісорозведення – це результат зростання довіри до «Лісів України» з боку місцевих громад.
У процесі будівництва 256 км доріг – це фундамент для збільшення економічних показників у наступні роки. Замовлення вперше розміщуються через Prozorro, вперше є реальний контроль за обсягом та якістю виконаних робіт.
Надана допомога ЗСУ на суму близько 300 млн грн – майже 100 тис. м3 лісоматеріалів, 122 одиниці техніки!
Понад тисячу (!) перевірок філій підприємства проведено Департаментом безпеки, запроваджені нові інструменти боротьби з незаконними рубками, такі як фотофіксація завантаженої на автомобіль деревини. Ще ніколи у лісовий галузі не було настільки системної та комплексної системи контролю.
56 дотаційних майнових об’єктів, на які роками витрачалися кошти підприємства, реалізовані через Фонд державного майна.
Цього року ми взяли дуже високу планку. Задача на наступний рік не лише втримати рекордні показники. А значно їх покращити. Потенціал для цього є. Але про плани детально поговоримо вже на початку наступного року.
Юрій Болоховець, генеральний директор ДП “Ліси України”