Місяць: Серпень 2026
На полях дорощування у лісонасіннєвих центрах ДП «Ліси України» зараз перебуває 13 млн сіянців із ЗКС. Основну частку посівів становить сосна звичайна — близько 10 млн сіянців. Також вирощуються сосна Палласа, дуб звичайний, модрина європейська, ялина європейська, ялиця біла, бук лісовий та клен-явір.
Минулого тижня температура повітря сягала майже +40 °C, що створювало високі ризики для посівів. Через інтенсивне випаровування вологи субстрат міг швидше пересихати, а висока температура — спричиняти перегрів кореневої системи. За таких умов особливо важливо забезпечувати стабільний водний режим і захищати сіянці від перегріву.
Тож у лісонасіннєвих центрах посилили догляд за сіянцями та скоригували режим їх вирощування. Зокрема, поля дорощування притіняли спеціальними сітками. Також лісівники збільшили інтенсивність поливу та посилили контроль за роботою автоматизованих систем.
Особливої уваги потребували червневі посіви, оскільки такі сіянці ще недостатньо сформовані та більш чутливі до високих температур і нестачі вологи.
Для підтримки розвитку сіянці також обробляють стимуляторами росту. Вони сприяють формуванню кореневої системи та допомагають легше переносити складні погодні умови.
Завдяки своєчасним заходам захисту лісонасіннєві центри пройшли період спеки без втрат. Ба більше, сіянці активно йдуть у ріст: березневі посіви сосни звичайної вже мають висоту близько 12 сантиметрів.
Частина вирощених сіянців буде використана під час осінньої лісокультурної кампанії, інші — навесні наступного року.
У липні ДП «Ліси України» сплатило майже 1 млрд грн податків — на 180 млн грн більше, ніж торік.
Один із факторів позитивної динаміки — зростання обсягів заготівлі та, відповідно, реалізації продукції.
У липні реалізовано найбільший цього року обсяг продукції — понад 1,14 млн м³, що на понад 120 тис. м³ більше, ніж у липні 2025 року. Загалом із початку року підприємство відвантажило споживачам 6,7 млн м³ деревини — майже на 500 тис. м³ більше, ніж за 7 місяців минулого року.
Бізнес отримав більше ресурсу для виробництва, домогосподарства та соціальна сфера — більше дров для опалення, а держава — більше відрахувань до бюджету.
Для вихованців Пістинського учнівського лісництва літо — час практичних занять і досліджень у лісі. Школярі вивчають місцеві породи дерев і рослин, спостерігають за природними процесами, знайомляться з роботою лісівників та проводять польові дослідження.
Учнівське лісництво Пістинського ліцею на Івано-Франківщині — одне з найактивніших в Україні. Минулого року його вихованці здобули Гран-прі Всеукраїнського зльоту учнівських лісництв. Чотири рази команда ставала переможцем обласних зльотів і тричі виборювала призові місця на всеукраїнському рівні.
Цього літа юні лісівники долучилися до дослідження причин і збудників хвороб гірських лісів. Під час польових обстежень ялицевих деревостанів Покутських Карпат науковці виявили паразитичні гриби, які раніше не фіксували в Україні на ялиці білій та дубі звичайному.
Особливо цікавою стала знахідка на одній із ялиць, де виявили одразу два різні види трутовиків. Щоб точно визначити їх, науковці відібрали плодові тіла грибів, міцелій і зразки пошкодженої деревини. Тепер матеріали досліджуватимуть у лабораторії, зокрема за допомогою ДНК-аналізу. Це допоможе встановити види грибів та оцінити потенційні ризики для карпатських лісів.
Для школярів участь у таких дослідженнях — можливість працювати безпосередньо в лісі разом із фахівцями та бачити, як проводять справжні наукові спостереження. Вони вчаться проводити польові обстеження, відбирати матеріали для лабораторного аналізу та працювати за методиками, які використовують науковці. Зібрані під час польових виїздів зразки стають частиною подальшої лабораторної роботи.
Такі дослідження важливі й для практичного лісівництва. Вчасно виявити хвороби та зрозуміти причини їхнього поширення — означає краще оцінювати стан деревостанів і шукати способи зберегти їхню стійкість.
Для юних лісівників це ще й можливість отримати досвід, який не замінить жоден підручник, — побачити ліс очима дослідника та вже сьогодні долучитися до роботи, від якої залежить його майбутнє.
Посушливі періоди, зміна кліматичних умов та зниження рівня ґрунтових вод — ці та інші фактори послаблюють дерева й створюють сприятливі умови для розвитку стовбурових, хвоєгризучих та інших шкідників. Як наслідок — масове всихання соснових насаджень.
Якщо в деяких регіонах масштаби проблеми зменшуються, то на Черкащині ситуація, навпаки, загострюється. У 2024 році площа насаджень, уражених комплексом шкідників, у Черкаському надлісництві становила 12,8 тис. га, а у 2026 році — вже 17,7 тис. га.
Щоб своєчасно виявляти й локалізовувати осередки всихання, системно проводяться лісопатологічні обстеження та санітарно-оздоровчі заходи. Однак проблема залишається актуальною: виникають нові вогнища ураження, площа всихання зростає.
Найчастіше під час обстежень фахівці виявляють великого та малого соснових лубоїдів, короїдів, соснового вусача, златку, звичайного соснового пильщика, а також кореневу губку, опеньок осінній та омелу австрійську.
Найбільш поширена омела австрійська — це чагарник, який паразитує на деревах, послаблює їх, знижує життєздатність лісу та робить його більш вразливим до заселення стовбуровими шкідниками.
Головне завдання санітарно-оздоровчих заходів — вилучити уражені та заселені комахами дерева, щоб не допустити подальшого поширення захворювання. Адже хвора деревина є джерелом інфекції. Чим довше такі стовбури залишаються на ділянці, тим вищий ризик розселення шкідників на сусідні, ще здорові квартали. Крім того, великі площі сухостійних та ослаблених дерев поблизу населених пунктів становлять додаткову небезпеку у разі лісової пожежі.
На місці пошкоджених ділянок створюються мішані ліси з листяних та хвойних порід, які більш стійкі до хвороб, шкідників та несприятливих кліматичних умов.
На фото — один з осередків всихання у Свидівському лісництві Черкаського надлісництва площею 18 гектарів. На цій території вже розпочато суцільну санітарну рубку. Усі необхідні документи та висновок ОВД отримані. Тепер завдання лісівників — якнайшвидше локалізувати вогнище, вилучити пошкоджені дерева та після завершення робіт відновити ліс.
Третина Косівського району Івано-Франківської області — негазифікована. Це тисячі домогосподарств у таких селах, як Космач, Соколівка, Город, Бабин. Без дров, кажуть мешканці, не буде ані опалення, ані можливості приготувати їжу.
Але з дровами в районі традиційно складно, хоча Косівщина — один із найбільш лісистих районів Прикарпаття.
Ключова проблема — природоохоронні обмеження. Близько 57% території Косівського району належить до природно-заповідного фонду (ПЗФ). Із приблизно 45 тис. га лісового фонду понад 32 тис. га мають статус ПЗФ:
– 7,6 тис. га — НПП «Гуцульщина»;
– 20 тис. га — РП «Райагроліс» (приблизно 50% ПЗФ);
– 16 тис. га — Коломийське лісництво ДП «Ліси України» (93% ПЗФ).
Минулого року отримати ліміти на використання природних ресурсів у межах ПЗФ не вдалося. Цього року Карпатський лісовий офіс ДП «Ліси України» подав дві заявки на заготівлю 2,3 тис. м³ та 3,5 тис. м³. Першу заявку міністерство вже погодило. Ще 1 тис. м³ плануємо заготовити в експлуатаційних лісах.
Тож місцеві домогосподарства гарантовано отримають майже 3,3 тис. м³ дров. А за умови погодження другої заявки — майже 7 тис. м³.
Отримати ліміти цього року вдалося й лісівникам комунального лісгоспу — це ще декілька тисяч м³.
Торік у район доводилося доставляти дров’яну деревину великогабаритними вантажівками з інших лісництв Коломийського лісництва. Цього року місцеві лісництва поки що задовольняють попит власним ресурсом. Але якщо буде потрібно, додаткові обсяги дров у район обов’язково доставимо — ресурсу вистачає.
Від початку 2026 року Коломийське лісництво вже реалізувало населенню майже 15 тис. м³ паливної деревини, ще понад 1 тис. м³ — закладам соціальної сфери.
Водночас забезпечення Косівщини паливною деревиною залежить від стабільної роботи не лише лісництв ДП «Ліси України», а й усіх лісокористувачів району — комунальних лісгоспів та НПП «Гуцульщина».
Сьогодні в латвійському місті Огре відбулася офіційна церемонія відкриття першого табору для дітей українських воїнів-лісівників.
Ця поїздка стала результатом спільної роботи Спілки воїнів-лісівників України, ДП «Ліси України» та латвійських лісівників за підтримки латвійської асоціації «Saules Takas».
На тиждень відпочинку до Латвії приїхали 36 дітей із різних куточків України. У таборі зустрілися діти працівників шести філій ДП «Ліси України»: Карпатської, Північної, Столичної, Слобожанської, Подільської та Поліської.
Це діти наших лісівників, які загинули, зникли безвісти, були поранені або нині захищають Україну в лавах Сил оборони.
Попереду на дітей чекає насичений тиждень, сповнений нових вражень, знайомств та яскравих емоцій. На них чекають активний відпочинок, різноманітні заходи, екскурсії та знайомство з Латвією, поїздка до столиці – Риги, а також відпочинок біля моря.
Під час офіційного відкриття церемонії разом прозвучали гімни Латвії та України.
Дітям подякували за їхніх батьків – людей, які стали на захист України та, захищаючи свою державу, боронять безпеку всієї Європи.
Ми також висловили щиру вдячність латвійським друзям за неоціненну підтримку України у цей непростий час і за можливість подарувати дітям наших захисників тиждень відпочинку, радості та нових вражень.
Це перший спільний табір такого формату, але ми віримо, що він стане доброю традицією та ще одним міцним містком дружби між лісівниками України та Латвії.
Загальна протяжність нових доріг становить 5,2 км. Їх проклали у Галузійському лісництві на Волині та Любомирському лісництві на Рівненщині. Уздовж нових доріг облаштовано проміжні склади, де деревину сортують і готують до відвантаження споживачам.
Нові дороги дадуть змогу:
Зменшити витрати на вивезення лісопродукції
Нова лісова дорога протяжністю 4,7 км у Галузійському лісництві з’єднала два наявні шляхи. Завдяки цьому маршрут вивезення деревини до проміжного складу скоротився на 10 км, що дало змогу зменшити транспортні витрати.
Добудова 0,5 км дороги в Любомирському лісництві забезпечила прямий заїзд до проміжного складу Олександрійського лісництва. Тепер покупці можуть самостійно забирати придбану лісопродукцію.
Посилити протипожежну безпеку
Хвойні масиви Галузійського лісництва особливо вразливі до лісових пожеж через високий вміст смолистих речовин у деревині та хвої.
Нова дорога скоротила шлях для під’їзду великогабаритної техніки до лісових масивів.
У разі виникнення загоряння це дасть змогу лісівникам оперативніше локалізувати його на ранніх стадіях і не допустити подальшого поширення вогню.
Дорожнє покриття складається зі щебенево-піщаної суміші, що забезпечує довговічність доріг, стійкість до інтенсивних навантажень і несприятливих погодних умов.
У лавах ЗСУ наразі служать понад 2 тисячі працівників ДП «Ліси України». Десятки наших воїнів цього року з різних причин звільнилися з військової служби та повернулися на роботу на підприємство (про це ми розповідали в минулих публікаціях), тоді як інші лісівники продовжують поповнювати лави захисників.
Протягом липня оповіщення від ТЦК та СП за місцем роботи отримали 159 працівників підприємства. Варто розуміти, що повістка не означає автоматичного призову: здебільшого військовозобов’язаних викликають для уточнення військово-облікових даних, проходження ВЛК чи актуалізації інформації. Загалом від початку року лави Збройних Сил України поповнили 36 наших колег.
Важливо, що дехто з працівників ухвалив рішення служити добровільно. Наприклад, Віталій Патиковський з Олександрійського лісництва на Кіровоградщині пішов до війська за власним бажанням, хоча мав бронювання від підприємства.
«Хотілося допомогти Збройним силам своїми навичками. До того як прийшов у лісництво, я тривалий час працював водієм. Зараз планую підписати контракт із бригадою, яка виконує завдання на Донеччині, за своєю спеціальністю. Коли долучаєшся до війська добровільно, можеш самостійно обрати посаду, на якій служитимеш», — ділиться Віталій.
Олександр Буць — майстер лісу Ізяславського надлісництва на Хмельниччині — цього року завершив навчання в Білоцерківському національному аграрному університеті.
«Повістку отримав у квітні. Пройшов ВЛК, після чого мене направили на базову загальну військову підготовку. Зараз служу гранатометником у 46-й окремій аеромобільній Подільській бригаді. Перед відправленням на фронт ми пройшли додаткове навчання та злагодження. Одразу ніхто нас у бій не кидав», — розповідає Олександр.
Підприємство всебічно підтримує мобілізованих під час служби та гарантує збереження робочого місця. Після повернення до цивільного життя демобілізовані працівники можуть скористатися програмою соціальної підтримки, яка включає:
– доплату 20% до посадового окладу для учасників бойових дій (УБД);
– одноразову матеріальну допомогу в розмірі мінімальної заробітної плати;
– щорічну фінансову допомогу до 15 000 грн;
– компенсацію витрат на придбання дров до 8 000 грн;
– компенсацію витрат на лікування та допомогу в реабілітації.
Від початку року в країнах Європейського Союзу вогонь знищив понад 460 тисяч гектарів лісів. Цей показник суттєво перевищує середні історичні значення. Минулого тижня аномальна спека прийшла і в Україну. Температура повітря подекуди сягала +40 °C, що створювало надзвичайно високі ризики виникнення та поширення лісових пожеж.
Але працівникам нашого підприємства вдалося неймовірне! Попри аномальні погодні умови та воєнні загрози, ДП «Ліси України» втримало ситуацію під контролем. За тиждень у лісах підприємства по всій країні зафіксували 79 лісових пожеж загальною площею менше ніж 74 га. Середня площа однієї пожежі не перевищила 1 га!
Це означає, що займання виявляли максимально оперативно, а до їхньої ліквідації одразу залучали людей і техніку. Такий результат свідчить про високу ефективність роботи лісової охорони та професійну організацію процесу гасіння пожеж.
Окрема подяка — нашим колегам і друзям із ДСНС України. Ліквідація лісових пожеж потребує злагодженої взаємодії. Лісівники оперативно виявляють займання, локалізують осередки та забезпечують роботу на місці, а рятувальники ДСНС підсилюють наші команди технікою, особовим складом і професійною експертизою.
Спільна робота дозволяє швидко приборкувати вогонь і мінімізувати його наслідки.
Зазвичай причиною більшості лісових пожеж є людський фактор. Проте минулого тижня займання виникали здебільшого через падіння БПЛА та уламків ракет, детонацію мін унаслідок підвищення температури та інші воєнні фактори.
Тож ми щиро дякуємо українцям, які в цей небезпечний період дотримувалися правил пожежної безпеки: не відвідували лісові масиви, не розпалювали багаття та обирали для відпочинку майданчики мережі рекреаційних пунктів «Лісовичок». Такий рівень культури й відповідальності — надзвичайно важливий внесок у збереження українських лісів.
Але пожежонебезпечний сезон триває. Лісова охорона перебуває у повній готовності до нових викликів. Не втрачаймо пильності: найкраща пожежа — та, якій вдалося запобігти
Вони бачили, як змінювалися держави й покоління людей, а самі за цей час лише набрали сили. На Закарпатті, у Лужанському лісництві Великобичківського надлісництва, ростуть три велетенські секвоядендрони – дерева, для яких сто років життя фактично лише початок.
Лісівники Карпатської філії ДП «Ліси України» регулярно доглядають за цією територією в межах лісового фонду: прибирають сміття, стежать за станом дерев та оберігають ботанічну пам’ятку природи від пошкоджень. Місце стає дедалі популярнішим серед туристів, тож важливо, аби людська цікавість не заважала велетням рости далі.
Історія цих секвоядендронів у Карпатах розпочалася ще у 1920 році. На місці зрубу тоді облаштували тимчасовий розсадник, де висіяли насіння різних порід дерев, серед них – і екзотичних для наших широт секвоядендронів. Із того посіву до наших днів збереглися три дерева-гіганти. Водночас через великий кореневий відросток одного із них може здатися, що дерев тут чотири.
Нині секвоядендронам близько 106 років. Їхня висота становить від 45 до 55 метрів, а діаметр стовбурів – від 26 до 130 сантиметрів. Ростуть велетні на висоті близько 520 метрів над рівнем моря.
Ще у 1969 році унікальні дерева взяли під охорону. Сьогодні ботанічна пам’ятка природи місцевого значення «Секвоя» займає 0,5 гектара. Її створено для збереження рідкісних для України екземплярів секвоядендрона велетенського (Sequoiadendron giganteum).
Батьківщина цього виду – Північна Америка. Секвоядендрон належить до наймасивніших і найдовговічніших дерев планети: окремі його представники живуть понад 3 тисячі років.
Недарма секвоядендрони називають ще «мамонтовими деревами». Їхні масивні гілки із заокругленими кінцями нагадують бивні мамонта, а товста волокниста кора може сягати десятків сантиметрів.
Лісівники переконані: за належної охорони та догляду побачити цих карпатських велетнів зможуть ще багато поколінь. Бо сотня років для «мамонтового дерева» – лише початок великої історії.
