Місяць: Вересень 2026
Упродовж минулого тижня в Україні переважала тепла та переважно суха погода. Лише ближче до вихідних дощі зменшили рівень пожежної небезпеки на заході, півночі та частково в центрі країни.
За цей час у лісовому фонді ДП «Ліси України» виникло 46 лісових пожеж на площі 25,7 га. Майже 72% займань були спричинені військовими діями.
Через падіння уламків ворожих БПЛА виникли десятки лісових пожеж у різних регіонах.
Найбільше таких займань виникло на Чернігівщині — 17 пожеж на площі 10,8 га. Дронові атаки також стали причиною займань на Сумщині (1,91 га), Київщині (0,12 га), Житомирщині (0,12 га), Дніпропетровщині (0,5 га), Запоріжжі (0,7 га), Херсонщині (3,7 га), Миколаївщині (0,1 га) та Одещині (2 га).
У Мошнівському лісництві на Черкащині лісову пожежу площею 2,5 га спричинив ракетний удар.
Ще 4 невеликі лісові пожежі виникли через необережне поводження місцевих мешканців з вогнем на Чернігівщині, Черкащині та Хмельниччині.
Також незначні займання сталися на Львівщині, Харківщині та Івано-Франківщині — їхні причини встановлюються.
На Івано-Франківщині особливо складним виявилося гасіння пожежі у Вигодському надлісництві: вогонь охопив 0,4 га важкодоступної гірської місцевості на висоті 1200 метрів. Лісівники чотири дні пішки носили воду в ранцевих обприскувачах від найближчої лісової дороги, розташованої за 4 км.
У всіх інших випадках лісова охорона локалізовувала пожежі в середньому за 30–40 хвилин. Завдяки оперативному реагуванню середня площа однієї пожежі склала 0,5 га.
У найближчі три доби синоптики прогнозують надзвичайний рівень пожежної небезпеки переважно у південних областях. Просимо мешканців цих регіонів тимчасово утриматися від відвідування лісів.
Фахівці ДП «Ліси України» продовжують переймати кращі практики наближеного до природи лісівництва у європейських колег. Цього тижня в саксонському лісництві Айбеншток у Німеччині представники Карпатської філії вивчали, як переформовувати ялинові насадження в мішані й різновікові, вирощувати та заготовляти цінну деревину, мінімізуючи вплив на довкілля.
Високоякісна деревина в мішаних і різновікових лісах
У Саксонії своєчасний догляд за перспективними деревами, які в майбутньому забезпечать високоякісну деревину, поєднують із поступовим переформуванням деревостану. Природне поновлення лісу доповнюють посівом ялиці білої та садінням сіянців під наметом лісу. Так змінюють породний склад і вікову структуру насаджень, зберігаючи постійний лісовий покрив. Для карпатських листяних лісів, зокрема в передгір’ї, корисними можуть бути також німецькі методи природного поновлення дуба.
Розвинута мережа лісових доріг
Німецький досвід показує важливість узгодженого планування доріг, трелювальних волоків та лісогосподарських робіт. Продумана мережа доріг скорочує відстані трелювання та зосереджує рух техніки на визначених шляхах, зменшуючи пошкодження ґрунту, підросту й дерев. Тому будівництво та утримання лісових доріг у Карпатах мають спиратися на довгострокові плани й враховувати стійкість схилів, належне водовідведення та захист від ерозії. Водночас техніку й поєднання машинної та ручної праці потрібно добирати відповідно до рельєфу, стану ґрунту й насаджень.
Збереження водних ресурсів
Практиці відновлення боліт, утримання вологи та охорони джерел питної води німецькими лісівниками надається надзвичайне значення. Лісове господарство у Саксоніі нерозривно поєднано із захистом водозборів. Для Карпат цей досвід особливо важливий в умовах зміни клімату, посух і маловоддя. Тому збереження води має бути складовою всіх основних робіт – від планування рубок і прокладання доріг до відновлення насаджень.
Обмін досвідом із європейськими колегами допомагає ДП «Ліси України» готуватися до переходу на наближене до природи лісівництво. Із травня 2027 року в гірських лісах Карпат баступає в силу заборонена суцільні рубки головного користування, тож підприємство заздалегідь вдосконалює планування, навчає працівників, добирає відповідну техніку та розвиває інфраструктуру.
Хто знає, скільки тварин живе в лісі? Де вони тримаються? Коли виходять на відкриті ділянки? І як зрозуміти, що вночі лісом хтось пересувався?
Це лише частина питань, на які щодня шукає відповіді мисливствознавець.
У ДП «Ліси України» працюють фахівці різних професій. Є серед них і рідкісні та дефіцитні спеціалісти, без яких неможливо забезпечити повноцінний догляд за лісовими екосистемами.
Адже лісове господарство – це не лише вирощування, заготівля та реалізація деревини. Ліс – це ще й тварини, птахи, рослини та складні взаємозв’язки між ними.
Саме за лісовою фауною стежить мисливствознавець. Він веде облік диких тварин, контролює стан їхніх популяцій, стежить за мисливськими угіддями, дбає про належні умови для тварин і протидіє браконьєрству. І це точно не кабінетна робота.
Щоб побачити те, що не завжди можна розгледіти неозброєним оком, мисливствознавець використовує різні прилади. Як він «бачить» ліс і які прилади допомагають йому щодня – розповідає провідний мисливствознавець Північної філії ДП «Ліси України» Павло Лашин.
Фотопастка
Маленький пристрій, який може цілодобово «стежити» за лісом без присутності людини. Фотопастки встановлюють на деревах, зокрема біля підгодівельних майданчиків. Щойно в зоні дії з’являється тварина – камера автоматично робить фото або відео. А сучасні моделі можуть передавати інформацію безпосередньо на телефон фахівця. Так можна дізнатися, які тварини живуть на певній території, скільки їх, коли вони активні та як поводяться.
А ще фотопастки допомагають фіксувати правопорушення, зокрема незаконне полювання.
Тепловізор
Особливо важливий у темну пору доби. Він «бачить» не світло, а тепло, яке випромінюють об’єкти. Тому тварину можна помітити навіть тоді, коли візуально її майже неможливо розгледіти.
Тепловізор використовують для спостереження та обліку диких тварин, а також під час нічних рейдів – зокрема для виявлення людей, які можуть перебувати в лісі з порушенням правил полювання.
Бінокль
Здавалося б, звичайний і добре знайомий прилад. Але для мисливствознавця він досі незамінний.
Бінокль дозволяє спостерігати за тваринами та птахами на значній відстані, не наближаючись і не турбуючи їх. За його допомогою можна визначити вид і стать тварини, а в окремих випадках – оцінити її вік або стан.
Наприклад, у оленів за характером рогів можна визначити стать тварини та спостерігати за її розвитком.
Тож робота мисливствознавця – це знання про лісову фауну + польовий досвід + сучасні технології.
Іноді, щоб зрозуміти, що відбувається в лісі, достатньо подивитися на екран фотопастки. А іноді – побачити тепловий силует у темряві чи уважно роздивитися тварину в бінокль.
Бо ліс – це жива екосистема, за якою потрібно спостерігати, доглядати та захищати.
На Львівщині, у Бродівському надлісництві, лісівники Карпатської філії ДП «Ліси України» проводять рубки догляду. Їхнє завдання – допомогти перспективним деревам рости й формувати здорове, стійке насадження.
Під час роботи лісівники визначають, які дерева залишити, а які заважають їхньому розвитку. Вилучають дерева, подальше збереження яких у складі насаджень недоцільне, пошкоджені й хворі, а також ті, що затіняють або пригнічують ріст перспективних. Так регулюють густоту та породний склад майбутнього лісу.
Після такого догляду дерева отримують більше світла, вологи й простору. Їхні крони та кореневі системи краще розвиваються, а самі насадження стають стійкішими до несприятливих умов.
Цю роботу проводять у різні періоди віку деревостану: у молодняках – освітлення й прочищення, згодом – проріджування та прохідні рубки. Кожен етап допомагає сформувати насадження, здатне краще витримувати посуху, протистояти шкідникам і хворобам.
За вісім місяців 2026 року на Львівщині рубки догляду провели на понад 2,7 тис. га. Загалом у лісах Карпатської філії – на понад 9 тис. га із запланованих на рік 12,8 тис. га.
За словами лісівників, під час освітлень і прочищень отримують незначні обсяги дров.
Ці роботи належать до найменш рентабельних, але значних за обсягами у лісовому господарстві. Відтак їхній головний результат – здорові та стійкі ліси Карпатського регіону.
Щороку лісівники Миколаївщини, Одещини та Херсонщини заготовляють 60–80 тонн шишок сосни кримської, з яких отримують близько 500–800 кг насіння. Цього достатньо для вирощування до двох мільйонів сіянців на рік, створення нових соснових плантацій і закладання декоративних шкілок.
Перший на Півдні шишкосушарний комплекс підприємство встановило у 2024 році. За два роки експлуатації обладнання продемонструвало високу ефективність. Однак потужностей одного комплексу недостатньо, щоб повністю задовольнити потреби південних господарств у якісному насінні.
Частину сировини доводилося транспортувати для переробки до іншого регіону. Зокрема, у 2025 році до Львівського лісорозсадника було відправлено 56 тонн шишок, а у 2026 році — 16 тонн. Це додаткові витрати на транспортування, залежність від логістики та ризики, пов’язані з переміщенням значних обсягів сировини.
Саме тому цього року встановлюємо другий сучасний шишкосушарний комплекс.
Обладнання дозволяє виконувати основні етапи переробки безпосередньо в регіоні. Спочатку зібрану сировину очищують від лісового сміття. Потім шишки завантажують у спеціальні сушильні шафи, де під дією оптимальної температури вони розкриваються.
Наступний етап — вилучення насіння за допомогою спеціального барабана-центрифуги. Після цього насіння проходить додаткове очищення: спеціальне обладнання відокремлює крильця та легкі домішки. У результаті отримуємо якісний насіннєвий матеріал, готовий до подальшого використання.
Продуктивність одного комплексу становить до 280 кг сировини на добу. За рік він може переробляти до 40 тонн шишок.
Запуск нового обладнання дозволить повністю замкнути цикл заготівлі та переробки лісонасіннєвої сировини безпосередньо на Півдні.
Південний регіон отримає власну потужну виробничу базу для підготовки насіннєвого матеріалу, що є важливою складовою відновлення лісів.
Основну частину сіянців становить сосна звичайна – 3,6 млн штук. Серед інших порід – дуб звичайний, ялина європейська,модрина європейська, ялиця біла, бук лісовий та клен-явір. Усі сіянці із ЗКС вирощували з урахуванням потреб різних регіонів.
Орієнтовно найбільші обсяги сіянців наші лісонасіннєві центри планують відправити до лісництв Київської, Житомирської, Полтавської, Дніпропетровської, Хмельницької, Чернівецької та Тернопільської областей.
Більшість сіянців пройшли повний цикл вирощування, який розпочався у березні.
1.Підготовка насіння
Лісонасіннєву сировину переробили у шишкосушарках. Отримане насіння очистили та відкалібрували, після чого воно пройшло через висівні лінії й потрапило до касет із субстратом, насиченим поживними речовинами.
2.Вирощування у теплицях
Касети з насінням розмістили у теплицях, де вони перебували протягом трьох-чотирьох тижнів. Тут підтримували необхідну температуру, а автоматизована система зрошення забезпечувала сіянці вологою, необхідною для розвитку.
3.Дорощування на відкритих майданчиках
Після проростання у теплицях сіянці перенесли на поля дорощування. Аномальна спека влітку та потреба у достатній кількості вологи вимагали посиленого догляду. Фахівці притіняли поля дорощування спеціальними сітками, збільшували інтенсивність поливу та посилили контроль за роботою автоматизованих систем.
Березневі посіви вже досягли стандартних показників і мають висоту понад 20 см. Червневі посіви ще продовжують формувати верхівкову бруньку. Висота цих сіянців становить близько 10 см.
З 1 жовтня розпочнеться транспортування сіянців до лісництв. Перед відвантаженням сіянці підрахують, спакують у пучки з використанням поліетиленової плівки для утримання вологи та у ящики.
Ще 8,7 млн сіянців залишиться на полях дорощування до весни. З приходом холодної погоди працівники лісонасіннєвих центрів обернуть по периметру ізоляційним матеріалом виставлені піддони з касетами. Це допоможе стабілізувати температуру в прикореневій зоні і легше перенести морозний період.
Цього року в країнах Європи вирують рекордні лісові пожежі. Внаслідок зміни клімату вразливими стають навіть регіони, де ризик виникнення займань зазвичай є незначним.
Саме тому підприємство продовжує посилювати лісництва технікою та обладнанням для гасіння пожеж. Зокрема, лісопожежні станції на Хмельниччині, Тернопільщині та Буковині отримають 80 нових ємностей для води.
Ємності зберігатимуться в пунктах зосередження протипожежного інвентарю.
Габарити резервуарів відповідають розмірам кузова пікапа. За лічені хвилини їх разом із мотопомпою та пожежними рукавами можна встановити на автомобіль. Таким чином звичайний пікап, який використовується в господарстві, перетворюється на мобільну пожежну машину.
Поява цих ємностей дозволить у разі потреби залучати до гасіння пожеж навіть транспорт, який зазвичай задіяний на інших роботах.
Першими обладнання отримали Ізяславське та Шепетівське надлісництва на Хмельниччині, де переважають хвойні масиви на піщаних ґрунтах, а ризик виникнення пожеж є одним із найвищих.
Харвестер Vimek 470 розрахований насамперед на прорідження, прохідні та санітарні рубки. Найкраще машина працює з деревами діаметром 20-25 см, а максимальний діаметр, який може охопити – до 40 см.
Головна перевага цієї моделі – компактність. Машина може маневрувати між деревами та працювати на ділянках, де великій техніці просто не вистачило б місця.
Харвестер виконує одразу кілька операцій: захоплює дерево, спилює його, протягує стовбур через систему вальців, зрізає гілки та проводить розкряжування. Машина автоматично захоплює і відміряє стовбур та розпилює його на окремі відрізки.
Під капотом – дизельний двигун 55,4 кВт. Паливний бак – 65 літрів, якого в середньому вистачає на робочу зміну. Машина має кран з вильотом до 7,5 метра і спеціалізовану харвестерну головку Keto 42 для обробки дерев.
Низьке розташування місця оператора забезпечує огляд ділянки заготівлі під кронами дерев та сприяє зменшенню вібрацій від роботи обладнання. Керування основними функціями машини винесене на джойстики, а всі ключові параметри роботи відображаються на центральному 12,1-дюймовому дисплеї. Система автоматично контролює процес обробки стовбура за заданими параметрами.
У навчанні операторів і тестуванні машини приймає участь представник виробника Матіос Перссон. Він передає лісівникам підприємства практичний досвід роботи з шведськими харвестерами, а також вивчає особливості українських лісів і місцевих умов заготівлі. Цей досвід враховується у подальшій розробці та вдосконаленні техніки.
Навчання оператора харвестера триває не менше трьох місяців – теорія плюс практика.
Оператор має оцінити ділянку перед початком роботи, спланувати рух машини, визначити напрямок валки та місця складування деревини. Фактично оператор відповідає за весь процес на ділянці – від вибору дерева до формування готового складу деревини, який потім забиратиме лісовоз.
Дослідження тривали з початку березня до кінця серпня — від повернення птахів із зимівлі до початку осінньої міграції.
Моніторинг дозволяє відстежувати стан популяцій рідкісних видів, виявляти місця їхнього гніздування та зміни, які можуть впливати на успішність розмноження. Отримані дані також необхідні для створення охоронних зон навколо гнізд та врахування природоохоронних обмежень під час планування лісогосподарських заходів.
Цьогоріч до моніторингу були залучені фахівці Тетерівського надлісництва ДП «Ліси України», експерт WWF-Україна та науковий співробітник відділу «Птахи» Київського зоопарку Олександр Панчук за сприяння Західноукраїнського орнітологічного товариства.
Дані дослідження допомогли виявити наступні тенденції:
Зафіксували вплив посухи на розмноження чорного лелеки
Тривала суха погода цього літа призвела до обміління малих річок, пересихання боліт і зменшення кормової бази. Для чорного лелеки це особливо важливо, адже він живиться переважно рибою та земноводними і полює у водоймах. Через нестачу корму птахам було складніше вигодовувати потомство, тому цього року в гніздах зафіксували менше пташенят чорного лелеки.
Отримали нові дані про міграцію
GPS-трекер дозволив відстежити міграцію одного з молодих чорних лелек. Наприкінці серпня він залишив гніздову територію та вирушив на південь. Наразі птах уже понад тиждень перебуває в Болгарії.
Такі дані допомагають науковцям визначати, які території лелеки використовують під час міграції для зупинок і відпочинку. Якщо птахи регулярно зупиняються в одних і тих самих місцях, ці території можуть отримати додатковий природоохоронний статус.
Виявили нове поселення орлана-білохвоста
Ще в березні лісівники Тетерівського надлісництва та фахівці WWF-Україна помітили нове гніздо де оселилася нова пара орланів-білохвостів. Згодом вони вивели нове потомство. На цій підставі Столична філія спільно з науковцями готує обґрунтування для створення навколо гнізда нової охоронної зони.
«Дякуємо лісівникам Тетерівського надлісництва, які допомагають у дослідженні, повідомляють про стан гнізд, виїжджають на обстеження та забезпечують доступ до віддалених лісових ділянок. А, найголовніше, дотримуються балансу між лісогосподарською та природоохоронною діяльністю», – каже науковий співробітник відділу «Птахи» Київського зоопарку Олександр Панчук.
У Тетерівському надлісництві такий моніторинг проводять щороку, цьогоріч його здійснили вже у 19-й раз. Спільна робота лісівників і природоохоронців над збереженням рідкісних видів птахів триватиме й надалі.
Красноїльська громада, що за кілька кілометрів від румунського кордону, — одна з найбільших у Чернівецькій області. Її населення становить 11 тисяч мешканців. Громада негазифікована, тому опалення переважно пічне.
В межах нашого проєкту «Даруємо тепло» ми поспілкувалися з головою громади та її мешканцями, щоб дізнатися, чи задоволені вони співпрацею з нашим підприємством.
Цього року попит на дрова практично по всій країні значно вищий, ніж минулого сезону.
Буковина не є винятком. Через сильні морози багато хто спалив запаси палива ще в лютому. Тож до наступної зими всі готуються ретельніше, а обсяги реалізації дров — рекордні.
Проте, за словами селищного голови Степана Драгуна, більшість домогосподарств, яких у Красноїльській громаді майже 4 тисячі, дровами вже забезпечені.
«Співпрацюємо із ДП «Ліси України» дуже ефективно. Багато людей звертаються до селищної ради, і ми їм пояснюємо, як можна придбати дрова, в які лісництва їхати, маємо постійну комунікацію з лісничими. Черги є, але вони невеликі. У громаді проживає 20 родин наших захисників, які зараз воюють. Ще 14 наших мешканців вважаються зниклими безвісти, троє загинули. Такі родини лісництва забезпечують дровами першочергово. З доставкою ми допомагаємо», — розповідає Степан Драгун.
Мешканці громади, до якої, крім Красноїльська, входить ще село Стара Красношора, купують дрова у п’яти сусідніх лісництвах. В середньому кожне домогосподарство замовляє по 5–7 кубометрів. Лише в одному Лаурському лісництві щомісяця реалізовують понад 200 кубометрів дров.
Директорка Красноїльського ліцею № 3 Ольга Прунь — дружина військового. До початку вересня вона вже запаслася дровами.
«Мій чоловік від лютого 2022 року, коли пішов добровольцем, воює — він уже п’ятий рік на війні. Зараз у складі рідної 82-ї десантно-штурмової бригади перебуває на Запорізькому напрямку. Ми щороку купуємо до 10 кубометрів дров. Коли чоловік був удома, він колов, я складала, зараз колоти мені допомагають. І запастися дровами я мушу до 1 вересня, бо коли починається школа, на дрова в мене вже не буде часу. Тому дрова замовляла завчасно, мені їх одразу, без затримки, привезли», — каже пані Ольга.
«У нас у громаді — 8 закладів освіти та одна лікарня. Тендери на постачання палива також виграло ДП «Ліси України», тому і навчальні, і медичні заклади вже до початку вересня були повністю забезпечені дровами», — розповідає Степан Драгун.
За його словами, з жовтня мешканці громади починають закуповуватися.
