Місяць: Вересень 2026

Моделювати лісогосподарські рішення, порівнювати їх та оцінювати можливі наслідки ще до початку робіт – такі можливості дають сучасні цифрові інструменти. Їх практичне застосування фахівці Карпатської філії ДП «Ліси України» вивчали під час міжнародної літньої школи «Наближене до природи лісівництво – ближче до людей», організованої на базі Бернського університету прикладних наук (BFH-HAFL) у Швейцарії.

Обміни досвідом з європейськими колегами мають конкретну мету – підготувати українських лісівників до зміни моделі господарювання в Карпатах. Із травня 2027 року суцільні рубки головного користування в гірських лісах Карпатського регіону будуть заборонені. Замість них ширше застосовуватимуть вибіркові й поступові рубки, зокрема рубки переформування, що передбачають природне поновлення та збереження постійного лісового покриву.

Для Карпат це особливо важливо. Гірські ліси не лише дають деревину, а й захищають ґрунти й водозбори, стримують ерозійні процеси та зберігають біорізноманіття. Мішані, різновікові й багатоярусні насадження стійкіші до посух, сильних вітрів, хвороб і шкідників.

Перехід до нової моделі змінює весь технологічний процес – від інвентаризації та планування до відбору окремого дерева, його заготівлі й вивезення. У горах вибіркова заготівля складніша й дорожча, тому потребує підготовлених працівників, сучасної трелювальної техніки та розвиненої мережі лісових доріг.

Швейцарія – одна з провідних європейських країн у сфері наближеного до природи лісівництва. Тут цей підхід давно поєднують із сучасними технологіями, зокрема використовують мартелоскопи для навчання фахівців і перевірки лісівничих рішень. Такий досвід важливий для України напередодні змін.

Мартелоскопи – це навчальні ділянки, на яких кожне дерево пронумероване, обміряне й нанесене на карту, а його характеристики внесені до цифрової бази. Це дає змогу оцінити стан деревостану, визначити мету господарювання, провести навчальний відбір дерев і порівняти результати.

Роброблена фахівцями Бернського університету платформа martelage.sylvotheque.ch перетворює мартелоскоп на цифровий тренажер. Її бібліотека містить понад 250 ділянок із різних країн. Інтерактивні карти й панорамні знімки дають змогу провести віртуальний відбір дерев, порівняти сценарії та оцінити їхній вплив на запас, структуру й розвиток насадження, а також на його економічні та екологічні показники.

Мобільний застосунок MSC Mobile для Android та iOS працює в лісі навіть без доступу до інтернету й одразу показує результати. Повторні обміри та знімки допомагають простежити, як відбір дерев упродовж років впливає на природне поновлення, запас і структуру деревостану. Так можна оцінювати не лише окремий захід, а й довгострокові зміни в лісі. Цими інструментами лісівники можуть користуватися вже сьогодні.

За оцінкою лісівників філії, для системного застосування цих технологій в Україні потрібно розвивати мережу мартелоскопів, збирати й оновлювати дані за єдиними стандартами, мати сучасне вимірювальне обладнання, україномовний інтерфейс і підготовлених тренерів. Цифрові платформи також мають стати частиною постійного навчання лісничих, фахівців із відведення і таксації лісосік та FSC-сертифікації.

До прикладу, цьогоріч мартелоскоп закладено в ялицево-буковому лісі Порошківського лісництва Ужгородського надлісництва. Під час його створення професор BFH-HAFL Крістіан Россет ділився досвідом з українськими фахівцями. Тут можна навчати лісівників, порівнювати їхні рішення та адаптувати європейські методики до умов Карпат. 

У перспективі європейський досвід допоможе сформувати спільні критерії відбору дерев і підготувати фахівців до нової моделі господарювання. Цифрові інструменти не замінюють досвіду лісівника, а допомагають обґрунтовувати рішення й передавати знання колегам.

Літня школа відбулася в межах міжнародного проєкту From Crisis to Resilience with Close-to-Nature Forest Management in Ukraine, який реалізується у 2025–2029 роках за підтримки Velux Stiftung. Навчання об’єднало представників ДП «Ліси України», ВО «Укрдержліспроект», Лісового навчального центру, українських університетів, WWF-Україна та інших партнерських організацій.

У лісі неподалік гірського потічка на Тячівщині майстер лісу Брустурянського надлісництва Карпатської філії ДП «Ліси України» помітив знесиленого хижого птаха. Його перенесли в безпечне місце та надали необхідну допомогу.

Спочатку птаха помилково прийняли за беркута. Проте фахівці встановили, що це молодий орлан-білохвіст – один із найбільших хижих птахів Європи, розмах крил якого може сягати 2,5 метра.

На лапі орлана виявили кільце з індивідуальним номером і написом «Budapest». Завдяки цим даним вдалося з’ясувати його походження: птаха кільцювали у гнізді 14 травня 2026 року на півдні Угорщини. За кілька місяців молодий орлан подолав чималу відстань і дістався Закарпаття.

Орлан-білохвіст лише зрідка з’являється в Карпатському регіоні, адже раніше вважалося, що цей вид уникає гір. Імовірно, птахи залітають сюди в пошуках нових кормових угідь або переміщуються вздовж гірських річок і водойм.

Наразі лісівники передали орлана до Реабілітаційного центру хижих птахів НПП «Синевир». Там він перебуватиме під наглядом фахівців, які оцінять його стан і подбають про відновлення.

Дорослого орлана-білохвоста легко впізнати за характерним білим хвостом. Вид занесений до Червоної книги України та потребує особливої охорони, зокрема через антропогенний вплив і втрату старих лісів, необхідних для гніздування.

У приміщенні повністю вигоріли чотири кабінети, вибило всі вікна та двері, значно пошкоджено дах.

Удар також пошкодив більшість оргтехніки та меблів, частково знищив документацію.

Оскільки атака сталася до початку робочого дня, працівники не постраждали. Увесь адміністративний персонал переведено на дистанційний режим роботи. 

Наразі працівники лісової охорони з навколишніх лісництв, які не перебувають на чергуванні, розбирають завали та виносять уціліле обладнання.

Безпекова ситуація на підконтрольній Україні частині Запорізької області значно ускладнилася. Попри це, чотири лісництва підприємства частково продовжують здійснювати у регіоні лісогосподарську діяльність. Ми не можемо залишити без необхідної підтримки сотні тисяч людей, які живуть у підконтрольній Україні частині області.

Особливо важливою ця робота стає напередодні опалювального сезону, коли зростає потреба в паливній деревині. Запорізьке надлісництво забезпечує дровами 16 лікарень, близько 30 блокпостів і сотні родин у селах на півночі області.

Лісівники працюють у надскладних умовах, постійно наражаючись на загрозу ударів FPV-дронів, КАБів та скидання ворожих мін. 

Аби мінімізувати ризики для працівників, ДП «Ліси України» забезпечило прифронтові лісництва Запорізької та Дніпропетровської областей 10-ма детекторами дронів. У працівників є сучасні рації для оперативного обміну інформацією. За сприяння військових на мобільні телефони працівників встановлене спеціальне програмне забезпечення, яке дозволяє відстежувати маршрути ворожих БПЛА.

Окремий напрям підтримки стосується лісівників, які через близькість до лінії фронту переїхали у безпечніші райони області, але продовжують приїжджати і працювати у прифронтових лісах. За роботу в громадах, віднесених до зон активних бойових дій, підприємство виплачує щомісячну надбавку у розмірі 20% до посадового окладу. Ці кошти, зокрема, допомагають покривати витрати на оренду житла після переїзду.

Аукціонні торги наразі завершені у Південній, Східній, Північній, Слобожанській та Центральній філіях. Залишаються Поділля, Карпати та Полісся, але певні тенденції вже можна визначити.

1.Попит на дрова промислового використання стабільно високий практично в усіх регіонах. Загалом законтрактовано 99% обсягів. Зростання ціни порівняно з поточною реалізаційною — у межах 10%. У III кварталі промислові дрова відвантажуються в середньому по 2,4 тис. грн/м³, а ціна на IV квартал становитиме 2,67 тис. грн/м³.

2.Щодо більшості круглих лісоматеріалів також законтрактовано майже весь обсяг продукції (дуб — 99%, ясен — 100%, ялина/ялиця — 91%). Значного коливання цін порівняно з поточними реалізаційними цінами не спостерігалося. Наприклад, ціна дуба класів А і B порівняно з поточною реалізаційною дещо зменшилася, класу C — практично не змінилася, класу D — зросла. Тож загалом на ринку продовжує зберігатися баланс між попитом і пропозицією.

3.Кругла сосна залишається єдиним сегментом, де пропозиція стабільно переважає попит. На торгах законтрактовано лише 50% виставленого обсягу. Одна з причин — системні удари ворога по логістиці та деревообробному виробництву в прифронтових регіонах, де хвойні лісоматеріали становлять левову частку пропозиції підприємства. 

Як наслідок, на Сумщині законтрактовано лише 26% круглої сосни, на Чернігівщині — 42%. І це попри те, що стартові ціни були на 22–23% нижчими, ніж в інших ресурсних регіонах.

Втім, для недопущення втрати ресурсу підприємство впроваджує гнучку політику, адаптуючись до ринкової кон’юнктури. На торгах III кварталу на Сумщині було також реалізовано лише 42% виставленого ресурсу. Проте надалі ще 8% продали на додаткових торгах, а решту 50% — на додаткових торгах із пониженням ціни.

На Чернігівщині схожа ситуація: у III кварталі реалізовано 47%, на додаткових торгах — близько 28%, а на додаткових торгах із застосуванням механізму пониження ціни — 27%.

Квартальні торги тривають. Ми й надалі інформуватимемо учасників ринку про основні тенденції та результати.

Повернення з війни до цивільного життя і професійної діяльності стає для багатьох ветеранів і ветеранок складним викликом. Особливо для тих, хто через поранення вже не може виконувати роботу, якою займався до служби.

ДП «Ліси України» розширює можливості працевлаштування демобілізованих – йдеться не лише про працівників підприємства, які повернулися з фронту. Ми готові розглядати кандидатів із різним професійним досвідом та знаходити можливості для його застосування там, де є відповідні вакансії та потреба в компетентних фахівцях.

Понад рік тому ДП «Ліси України» долучилося до платформи «Кар’єра ветерана», яка допомагає ветеранам і ветеранкам знаходити роботу після служби. Один із таких прикладів – Артем Мартиновський, який із 13 серпня працює у Столичній філії ДП «Ліси України» провідним інженером з технічного сервісу відділу технічного сервісу.

За освітою Артем – інженер-механік. До повномасштабної війни працював на різних підприємствах автомобільного напрямку, тому добре знається на техніці та її обслуговуванні.

Артем пішов на фронт добровольцем. Спочатку служив старшим техніком роти, згодом став начальником КТП, а пізніше – командиром ремонтного підрозділу полку Сил спеціальних операцій. Під час виконання бойового завдання на Сумщині отримав поранення – компресійний перелом хребта.

Після повернення до цивільного життя Артем шукав роботу за фахом. У приватному секторі йому пропонували посади, пов’язані з технікою, однак частина з них передбачала значні фізичні навантаження. Після отриманого поранення такі умови могли ускладнити відновлення.

У ДП «Ліси України» оцінили його професійний та військовий досвід і знайшли напрям, де ці компетенції можна застосувати без постійного фізичного навантаження. Сьогодні Артем відповідає, зокрема, за замовлення запчастин для техніки філії – від тракторів та іншої лісогосподарської техніки до легкових автомобілів, які працівники використовують під час рейдів.

«Моя робота пов’язана з технікою, яку я добре знаю. Водночас вона дозволяє працювати без того фізичного навантаження, яке могло б завадити відновленню», – пояснює Артем.

Важливою для нього стала й можливість отримувати підтримку від підприємства у процесі відновлення. У ДП «Ліси України» діють програми соціальної підтримки працівників, зокрема передбачена допомога з оплатою лікування та реабілітації.

На рекреаційному пункті «Лісовичок» поблизу Кременчука відбувся захід для дітей з інвалідністю. Цього разу гостями лісівників стали підопічні ГО Інклюзія Без Обмежень зі спеціалізованими дитячим центром  «Колібрі» та «Центром Адаптації підлітків з інвалідністю».

Співпраця з цими закладами невипадкова. Мета соціального проєкту «Вікно у ліс» ДП «Ліси України» — зробити природу відкритою та доступною для кожного, створити простір для спілкування, психологічного відновлення та нових позитивних емоцій. Тож для дітей ліс став справжнім місцем релаксу, перезавантаження та нових відкриттів.

Для гостей лісівники підготували цікаву та смачну програму. Малеча разом із батьками та вихователями змістовно провела час і краще пізнала ліс через його дари. Для них провели майстер-клас із живцювання туї. Це чудова нагода власноруч долучитися до створення зелених насаджень та спостерігати, як вони ростуть. Сам процес захопив не лише малечу, а й дорослих.

У межах третього етапу проєкту наші відвідувачі мають змогу поласувати дарами природи. Учасники заходу смакували натуральним медом, ягідними джемами, ягодами та березовим соком, які лісівники власноруч заготовляють, а також дізналися чимало цікавого про їхні корисні властивості.

«У нас присутні діти з інвалідністю та особливими освітніми потребами. Вони та їхні родини потребують більшої уваги, тому такі ініціативи вкрай необхідні. Сьогодні діти поспілкувалися, емоційно розвантажилися, дізналися багато нового, подихали свіжим повітрям і побешкетували. Дякуємо ДП «Ліси України» за такі простори, це дуже важливо. Ми обов’язково сюди повернемося», — зазначила голова ГО «Інклюзія без обмежень» Ганна Андрієнко.

Соціальний проєкт «Вікно у ліс» реалізується в рамках Національної стратегії безбарʼєрності, ініційованої Оленою Зеленською.

Попит на дрова цього сезону в усіх регіонах країни б’є рекорди. Великий запит є не лише на найбільш бюджетний варіант – необроблені дрова з лісосіки, а й на вже готові до використання колоті дрова. Причина дуже проста – робочі руки останнім часом у дефіциті. Частина покупців готова заплатити більше, щоб не мати клопоту з розпилюванням та коленням.

Цього сезону у наших господарствах у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях запущено в роботу 12 дровоколів, значна частина яких раніше не використовувалася. За зміну один дровокол може переробити до 20 кбм дров. Колемо переважно твердолистяні породи: дуб, граб, ясен та інші.

Один із прикладів – Дубіївський нижній склад Черкаського надлісництва. Тут двома дровоколами від початку року вже переробили понад 1100 кбм колотих дров – усі реалізовано.

Готову продукцію можна придбати в риштуванні або насипом – залежно від потреби.

Загалом у центральних регіонах з початку року підприємство реалізувало населенню та соціальній сфері понад 445 тис. кбм дров, що в 1,5 раза більше, ніж за аналогічний період минулого року:

Вінницька область – 172,9 тис. кбм

Черкаська область – 151,3 тис. кбм

Кіровоградська область – 121 тис. кбм

Обсяги поточної заготівлі (близько 3,6 тис. кбм щодня) дають можливість хоч і «з коліс», але задовольняти попит.

Ціни на дрова для населення у Черкаській, Вінницькій та Кіровоградській областях однакові:

І група (твердолистяні) – 1380 грн/кбм з ПДВ

ІІ група – 1020 грн/кбм з ПДВ

ІІІ група – 840 грн/кбм з ПДВ

Як придбати дрова?

Це можна зробити у найближчому лісництві. Для оформлення замовлення необхідно мати паспорт та ІПН і написати відповідну заяву. Оплатити можна на місці за QR-кодом, у відділенні банку чи пошти або через онлайн-банкінг.

Минулого місяця підприємство безоплатно передало для потреб ЗСУ 28,7 тис. м³ лісопродукції. Переважно це кругла деревина для будівництва фортифікацій і ліній оборони. У середньому щодоби відвантажували близько 925 м³, або 23 залізничні вагони.

Загалом від початку року для фронту підприємство відвантажило 206,9 тис. м³ лісопродукції. Це більш ніж утричі перевищує обсяг відвантажень за аналогічний період минулого року (67,5 тис.м³).

Ресурс спрямовуємо в усі прифронтові області: Чернігівську, Сумську, Харківську, Дніпропетровську, Донецьку та Запорізьку. Поставки здійснюються повністю за кошти підприємства.

Та за цифрами відвантажень стоять конкретні потреби військових. Про те, як саме лісоматеріали використовують на фронті, ми поговорили з мобілізованим працівником ДП «Ліси України» Василем Надрагою. Нині він командує батальйоном логістики нашої підшефної 68 окремої аеромобільної бригади.

Бійці бригади виконують бойові завдання на Сумському напрямку. Щомісяця тут використовують у середньому до 300 м³ лісоматеріалів. Їх застосовують за двома основними напрямами:

Будівництво бліндажів

Для бліндажів використовують деревину як хвойних, так і листяних порід. Переважно це деревина класу якості D. Не має принципового значення, чи це сухостій, головне, щоб деревина залишалася міцною та не була уражена гниллю.

Кругляк військові самостійно розпилюють на дошку та інші пиломатеріали. Їх використовують для внутрішніх конструкцій та укріплення. Частину кругляка залишають для перекриття бліндажів. Деревину укладають у кілька шарів, після чого засипають ґрунтом.

Бліндажі з’єднують ходами сполучення, утворюючи опорні пункти. Такі укриття допомагають захистити військових від уламків та вибухової дії під час артилерійських і реактивних обстрілів, а також від атак FPV-дронів.

Облаштування капонірів

Капоніри – це заглиблені укриття для військової техніки, зокрема самохідних артилерійських установок. Їх облаштовують там, де техніка може заїхати та сховатися від ураження і спостереження з повітря. Деревину використовують для опор і конструкцій, на яких тримаються маскувальні сітки. Маскувальні сітки допомагають приховати САУ від виявлення ворожими дронами.

Чому саме деревина?

Бетон, безумовно, міцніший матеріал. Але його використання потребує значно більше часу, ресурсів і техніки: потрібні арматура, бетонозмішувачі та інше обладнання. До того ж велика будівельна техніка добре помітна противнику і може стати ціллю.

В умовах фронту деревина має важливу перевагу: її можна швидко доставити, обробити та використати для облаштування необхідних укриттів без залучення великої кількості важкої техніки.

Попри складну безпекову ситуацію на Харківщині лісництва продовжують працювати над створенням якісних деревостанів.

Протягом минулого літа роботи з догляду за лісом в області провели на площі понад 1080 га. Найбільші обсяги робіт виконали у Жовтневому та Зміївському надлісництвах. Водночас процес не припинявся і в прифронтовому Ізюмському надлісництві. Тут, на безпечних ділянках, у насадженнях, закладених протягом останніх кількох років, з початку року проведено догляди на площі 55 га.

Чому так важливий догляд за молодими насадженнями?

Це необхідно для створення сприятливих умов для росту молодих дерев, підвищення їхньої приживлюваності та формування здорового й продуктивного лісу.

Особливо це стосується молодих насаджень віком 3–5 років. Догляд за ними триває протягом усього вегетаційного сезону – з травня по жовтень. Проте найінтенсивніший період припадає саме на літо, коли рослини перебувають у фазі активного росту.

Догляд за різними породами дерев має свої особливості. До прикладу, листяні породи, зокрема дуб, висаджують на родючих ґрунтах, де трава й чагарники ростуть дуже швидко. Такі ділянки потребують у 2–3 рази більше уваги – 4–5 обробок на рік, а також й ручних доглядів.

Звісно, графік робіт лісівники коригують індивідуально, зважаючи на погоду та стан конкретної ділянки.

Як проводять догляд?

– Основний обсяг робіт виконують за допомогою тракторів зі спеціалізованим навісним обладнанням – дисковими боронами, культиваторами, роторними косарками та мульчерами.

– Ручний спосіб застосовують безпосередньо в рядках та важкодоступних місцях, куди не може під’їхати техніка, – з використанням кущорізів.

Що це дає лісовим культурам?

– Догляд дає змогу головним лісоутворювальним породам – зокрема дубу та сосні – повноцінно розвиватися, не конкуруючи за світло, вологу й поживні речовини з травами, чагарниками та другорядними породами.

– Розчищення міжрядь покращує доступ молодих дерев до світла, води та повітря, що сприяє їхньому активному росту.

– Регулярний догляд допомагає молодим деревам швидше набирати силу, змикати крони та формувати повноцінне лісове насадження. Крім того, прибирання сухої трави та іншої рослинності в міжряддях зменшує кількість легкозаймистого матеріалу та ризик поширення низових пожеж.

З наближенням опалювального сезону попит на дрова продовжує зростати. Особливо це відчувається у прифронтових регіонах. За минулий місяць на Дніпропетровщині, Запоріжжі та Донеччині підприємство реалізувало понад 5,4 тис. м³ дров’яної деревини. Для регіону це надзвичайно великий обсяг.

Найактивніше дрова купують мешканці приватного сектору, розташованого навколо агломерацій Верхньодніпровськ — Кам’янське та Самар. За останній рік тут оселилося чимало родин переселенців із зон бойових дій. Після минулої зими люди охочіше обирають саме приватні будинки з пічним опаленням.

Щоб запобігти дефіциту та чергам, довелося значно збільшити обсяги заготівлі. У серпні минулого року Східна філія заготовила трохи більше 2 тис. м³ деревини, а цього року за той самий період — понад 4,7 тис. м³. Загалом за 8 місяців заготовлено вже 27 тис. м³, що перевищує результат за весь минулий рік.

Перекривати зростаючий попит також допомогли вчасно сформовані склади, де зараз зберігається понад 4 тис. м³ деревини.

Темпи заготівлі й надалі залишатимуться високими: на вересень філія запланувала заготовити не менше 4 тис. м³.

Ціни на дрова непромислового використання порівняно з ІІ кварталом цього року практично не змінилися:

* I група (твердолистяні породи) — 1 749 грн;

* II група (сосна, вільха) — 1 218 грн;

* III група (м’яколистяні породи) — 849 грн.