Категорія: Без категорії
Зима — важкий період як для мисливських тварин, так і для єгерської служби ДП “Ліси України”, яка зараз працює в посиленому режимі. Щодня наші єгері дбають про понад 102 тисячі диких тварин, які обліковуються в мисливських угіддях підприємства.
Першочерговим завданням є підтримка енергетичного балансу звірів. Зокрема, єгері регулярно наповнюють годівниці сіном, зерновими та коренеплодами. Окрім самої підгодівлі, навколо кормових майданчиків обов’язково розчищають сніг, щоб тваринам було легше пересуватися та діставатися до кормів.
Водночас допомога з харчуванням має супроводжуватися надійною охороною, адже взимку дичина стає вкрай вразливою. Через значний сніговий покрив тварини швидко виснажуються і втрачають мобільність, що робить їх легкою здобиччю для браконьєрів, які часто користуються снігом, щоб вистежити звіра за слідами. Тому єгерська служба цілодобово патрулює угіддя для припинення будь-яких спроб незаконного полювання.
Окрім людського фактору, не менш важливою залишається охорона мисливських тварин від природних загроз – хижаків!
За останні роки популяція хижаків суттєво зросла. Повна заборона полювання з початку повномасштабного вторгнення порушила природний баланс, і хижаки почали масово полювати за мисливськими тваринами, що може призвести до зниження їхньої популяції.
Найбільш відчутне зростання популяції хижаків у західних та південних регіонах – Львівській, Івано-Франківській, Закарпатській, Волинській та Одеській областях. У наших мисливських угіддях все більше можна зустріти вовків, лисиць та шакалів. Таке збільшення кількості хижаків стало справжнім викликом, який потребує постійної уваги єгерської служби.
Окрім прямої загрози для дикої фауни, хижі тварини є потенційними розповсюдниками смертельно небезпечного захворювання – сказу. Він передається через укус хижака. Для диких тварин у мисливських угіддях це часто означає неминучу загибель. Водночас самі хижаки також масово гинуть від сказу: хвороба швидко виснажує тварину, робить її агресивною, дезорієнтованою.
Саме тому регулювання чисельності хижих тварин – це не полювання і не розвага. Це постійна кропітка робота єгерської служби ДП «Ліси України» спрямована на збереження природного балансу, популяції мисливських тварин і, перш за все, безпеки людей.
У кожній філії ДП «Ліси України» створені бригади мисливців під керівництвом єгерської служби, які займаються регулюванням чисельності хижих тварин. За кожною дільницею закріплена відповідальна особа з числа працівників філії, а також затверджений перелік мисливців, які залучаються до цих заходів. Регулювання розпочалось у листопаді і нині триває у 17 областях України.
Усі роботи проводяться виключно на законних підставах: дозволи надають територіальні органи Держлісагентства на основі рішень обласних військових адміністрацій.
Єгерські бригади ДП «Ліси України» продовжуватимуть посилену роботу з регуляції хижаків до кінця лютого.
Незважаючи на потужні снігопади, процес заготівлі цього року стартував значно динамічніше, ніж на початку 2025-го.
Традиційного січневого «святкового» затишшя, яке зазвичай триває кілька тижнів, практично не було.
У першій декаді динаміка заготівлі була втричі вищою, ніж торік, і з кожним днем обсяги заготівлі зростають. Уся техніка підприємства мобілізована на розчищення доріг, створення умов для роботи бригад заготівельників та вивезення готової продукції.
ДП «Ліси України» — надійний постачальник і докладе максимум зусиль для виконання всіх укладених контрактів із деревообробниками.
У філії “Столичний лісовий офіс” ДП «Ліси України» заготівельні роботи не припинялися ані на один день.
Пріоритет №1 – розчищення лісових доріг, щоб забезпечити безперебійну заготівлю та вивезення деревини. Для цього філія активно використовує нові трактори. Вони маневрені, ідеально підходять для вузьких лісових шляхів і пробивають сніг товщиною до 70 см. За добу один трактор розчищає в середньому 7-11 км доріг. Завдяки цій техніці більшість ділянок вдається тримати в робочому стані, а логістику – не зупиняти.
Найбільші виклики – на північних та північно-західних ділянках надлісництв Житомирщини. Тут сніговий покрив місцями перевищує понад 80 см, а окремі квартали тимчасово стали недоступними для важкої техніки.
Ми щоденно переглядаємо та змінюємо маршрути перевезення, щоб ефективно використовувати розчищені шляхи та не допустити простою.
Паливо, мастила та ремонт техніки в таких умовах коштують значно дорожче – усі ці витрати підприємство покриває з власного бюджету. Робимо це, щоб підтримати бізнес та не дати зупинитися заготівлі деревини.
Нічні морози сягають -18 °C, вдень тримається -10…-12 °C. Попри це, понад 520 працівників щодня безпосередньо задіяні в заготівлі та вивезенні.
Більшість споживачів ставляться до ситуації з розумінням і терпінням. Наразі відставання від графіка відвантаження практично не має – саме завдяки щоденному розчищенню доріг і невпинній роботі бригад.
Дякуємо усім заготівельним бригадам, водіям, трактористам і майстрам лісу! Саме ваша праця в екстремальних умовах забезпечує стабільне постачання деревини на ринок.
Надворі мінус 12 градусів. Єгерська служба філії”Слобожанський лісовий офіс” ДП «Ліси України» завантажує харчі в автівку та розвозить їх по майданчиках для підгодівлі. У такі морози це обов’язкова процедура, адже низька температура та глибокий сніг значно ускладнюють тваринам пошук їжі. Саме тому лісівники Полтавщини та Харківщини постійно дбають про лісових мешканців.
Для цього в лісових масивах облаштовані спеціальні місця для підгодівлі. Загалом у регіоні налічується 115 стаціонарних годівниць, 172 солонці та 107 підгодівельних майданчиків.
Годівниці розташовують у затишних місцях, подалі від людей та автошляхів, щоб звірі мали вільний доступ до їжі й почувалися у безпеці. В Іскрівському лісництві розповідають: коли стає дуже сніжно і холодно, корми привозять майже щодня, в інший час — за потреби.
«Найчастіше до годівниць приходять козулі, кабани, зайці, куріпки, а також прилітають різні птахи. Дізнатися, хто завітав до лісової «їдальні», легко за слідами на снігу. Інколи на майданчики заходять навіть лосі. Козулі найбільше полюбляють вінички, а кабани — кукурудзу. Корму вистачає, ми починаємо заготовляти його ще з весни та влітку», — розповідає єгер Іскрівського лісництва Євгеній Пивовар.
У мисливських дільницях філії створено достатні запаси харчів: заготовлено понад 30 тонн зерна – кукурудзи та пшениці, близько 13 тонн сіна, 16 тисяч віників, 700 кг солі та різноманітні коренеплоди.
«Крім основних кормів, обов’язково розміщуємо солонці. Сіль містить важливі мінерали та мікроелементи, необхідні для імунітету тварин. Інколи ми навіть вимочуємо вінички в соляному розчині — так вони краще зберігаються і більше смакують звірам», — додає Євгеній Пивовар.
Підгодівля диких тварин взимку — важливий обов’язок єгерської служби компанії. Хоча звірі й пристосовані до життя в дикій природі, така підтримка допомагає багатьом із них пережити найскрутніші часи.
Минулого року за конкурсом підприємство відібрало 366 фахівців у склад оновленого кадрового резерву. Програма покликана забезпечити своєчасне заміщення ключових керівних посад – головного лісничого, головного інженера, начальника надлісництва, начальника управління з виробництва та лісничого у разі виникнення вакансій.
Після відбору учасники розпочали навчання розділене на кілька етапів.
Першим етапом стали дистанційні курси з базових навичок менеджменту, де резервісти опановували планування, організацію роботи, мотивацію персоналу та координацію процесів.
Наступний блок – «Професійний розвиток». Навчання тривали з початку жовтня до середини грудня. За цей час філія «Лісовий навчальний центр» провела навчання для п’яти груп на посаду лісничого філії – загалом 268 фахівців, 10 кандидатів на посаду головного лісничого, 11 – головного інженера, 11 – начальника управління з виробництва та 55 – начальників надлісництв.
Окремим етапом став тритижневий курс «Управління людьми через свідому комунікацію та взаємодію», який тривав у грудні.
Це навчання – не про «просто поговорити». Воно про те, як керівнику ефективно працювати з людьми: фокусувати команду на результаті, мотивувати, коригувати дії, залучати, підтримувати та приймати управлінські рішення. Окремий акцент було зроблено на вмінні спокійно та конструктивно працювати в конфліктних ситуаціях і вибудовувати довіру в команді.
Ключові результати курсу: навчання пройшли 87 учасників; курс складався з 3 модулів з поєднанням теорії та значного обсягу практики на реальних кейсах підприємства; виконано 3 домашні завдання з детальним розбором тематичної сінематографії, активними обговореннями та практичними вправами; проведено фінальне тестування.
Додатково, три найбільш активні учасники курсу отримають індивідуальний коучинг із зовнішнім експертом для поглиблення управлінських компетенцій. Кожному учаснику буде надано індивідуальний план розвитку на 2026 рік, сфокусований на розвитку однієї ключової управлінської компетенції для подальшого саморозвитку.
Паралельно завершилися практикуми для 279 учасників на посаду лісничого, спрямовані на розвиток базових управлінських навичок: мотивація персоналу, контроль, постановка завдань та прийняття рішень.
Через аналіз реальних відео-ситуацій майбутні лісничі відпрацювали чіткий алгоритм дій: від грамотного планування робіт на дільниці до контролю якості виконання та стимулювання працівників. Такий прикладний підхід дозволив учасникам не просто засвоїти теорію, а сформувати готові моделі поведінки для щоденного управління колективом лісництва.
За загальними підсумками навчання 87% учасників успішно пройшли повний цикл, включаючи професійний та управлінський блоки.
Середній результат фінального тестування склав 85%, що підтверджує високий рівень залученості та практичної цінності програм.
Отримані результати формують міцну основу для цілеспрямованого розвитку кадрового резерву та посилення управлінських компетенцій. Вони відкривають можливість перейти від засвоєння теоретичних підходів до їх усвідомленого й послідовного впровадження в практику управління.
Саме така інтеграція знань у щоденну роботу забезпечує сталі зміни та сприяє формуванню сильного, підготовленого до викликів майбутнього управлінського складу.
Надскладна ситуація в енергетиці. Маємо велику надію, що українські міста витримають. Але готуємося до будь-якого сценарію.
На складах ДП «Ліси України» наразі понад 220 тис. м³ дров. Заготівля триває безперервно, не зважаючи на вкрай ускладнену логістику склади постійно поповнюються.
Втім, попри тривалі відключення електроенергії, значного збільшення попиту на дрова не спостерігається.
З початку року по всій країні лісовими господарствами ДП «Ліси України» їх реалізовано лише 15 тис. м³. Тому без жодних сумнівів дров Україні вистачить.
Не менш пріоритетні для нас поставки палива для ЗСУ також реалізуються у повному обсязі відповідно до умов контрактів. За потреби ми готові до збільшення поставок.
Як і обіцяло ДП «Ліси України», ціни на соціальні дрова до кінця опалювального сезону залишаються незмінними. Тож, радимо домогосподарствам починати думати про наступний сезон та завчасно поповнювати запаси.
Відділ охорони праці та цивільного захисту ДП «Ліси України» системно працює над підвищенням рівня безпеки працівників, які залучені до виконання робіт підвищеної небезпеки. Ключову роль у цьому процесі відіграє застосування якісних, надійних та сучасних засобів індивідуального захисту (ЗІЗ).
Водночас, чинні вимоги до засобів індивідуального захисту в багатьох аспектах є застарілими та не повною мірою відповідають реальним умовам праці та сучасним ризикам, з якими стикаються працівники лісової галузі.
З метою впровадження кращих практик, Відділ охорони праці та цивільного захисту ДП «Ліси України» активно вивчає пропозиції як вітчизняних, так і провідних закордонних виробників та постачальників ЗІЗ. Особливу увагу приділено відповідності продукції міжнародним стандартам, ергономічності та довговічності.
У 2026 році заплановано відвідування виробничих майданчиків потенційних постачальників, що дозволить безпосередньо оцінити технології виробництва, рівень контролю якості та надійність запропонованих засобів індивідуального захисту.
Пропозиції щодо відвідування та вивчення виробництва ЗІЗ надсилайте на електронну пошту: Volodymyr.Artemenko@e-forest.gov.ua
Сертифікований оператор гуманітарного розмінування очистить 33 га лісу, який прилягає до житлового масиву м. Ірпінь в Макарівському надлісництві та ділянку 13 га вздовж автомобільної дороги біля села Феневичі в Іванківському надлісництві.
Ця робота – результат співпраці ДП “Ліси України” та Центру гуманітарного розмінування, яка розпочалася ще навесні минулого року. Завдяки ініціативі Центру гуманітарного розмінування та за підтримки Уряду, на очищення лісів від вибухонебезпечних предметів спрямували кошти фандрейзингової платформи United24.
ДП «Ліси України» разом із Центром гуманітарного розмінування визначили лісові ділянки, які потрібно очистити в першу чергу – біля населених пунктів, рекреаційних зон та автомобільних доріг – там, де ризик для людей найбільший.
Згодом, як United24 зібрало необхідні кошти, Центр гуманітарного розмінування оголосив тендер про надання Послуг з розмінування (гуманітарного розмінування) земель лісового фонду. За результатами торгів розміновувати дані території буде ТОВ “Українське агентство розмінування”.
Очищення забруднених вибухонебезпечними предметами лісових ділянок буде проведено у декілька етапів протягом року:
Етап 1 – нетехнічне обстеження. Фахівці зберуть усю доступну інформацію: опитають місцевих мешканців, проаналізують карти, супутникові знімки. Таким чином окреслять потенційно небезпечні ділянки.
Етап 2 – технічне обстеження. Сапери вже вийдуть безпосередньо на місце, використовуючи спеціальне обладнання, щоб підтвердити наявність небезпеки. Саме на цьому етапі стане зрозуміло, які ділянки потребують повного розмінування і яким способом це краще зробити.
Етап 3 – розмінування. В залежності від результатів технічного обстеження, воно може відбуватись як вручну, так і за допомогою спеціалізованої техніки. В районах де велись бойові дії сапери перевірять ґрунт на глибину щонайменше 15 сантиметрів, адже вибухонебезпечні предмети можуть бути приховані під землею.
Етап 4 – знешкодження вибухонебезпечних предметів. Усе знайдене або безпечно вивозять для подальшого знищення, або підривають на місці з дотриманням усіх правил безпеки. Після цього ділянка вважається безпечною для людей.
Від початку повномасштабного вторгнення вже вдалося розмінувати 47,8 тис. га лісового фонду ДП “Ліси України”. Величезну частину цих робіт виконано силами саперних підрозділів ДСНС, МВС і військових. Ще кілька десятків гектарів розмінували комерційним способом.
Наразі гуманітарне розмінування залишається основним шляхом очищення лісів від вибухонебезпечних предметів.
Забрудненими залишаються величезні площі – ще понад 405 тисяч гектарів лісового фонду потребують розмінування. Співпраця з Центром гуманітарного розмінування допоможе робити це швидше, системніше і безпечніше для людей.
Початок 2026 року проходить у непростих погодних умовах. Сильні снігопади ускладнюють доступ до лісових масивів, роботу техніки та вивезення деревини. Попри це, заготівельні роботи не зупиняються. Колектив ДП «Ліси України» робить усе можливе, щоб забезпечити ринок ресурсом і виконати взяті зобов’язання.
Наприклад, станом на сьогодні надлісництва Рівненщини та Волині вже поставили споживачам 19,2 тис. м³ деревини — відповідно до укладених договорів.
У перші дні року активним залишався попит з боку населення та закладів соціальної сфери. Надлісництвами філії “Поліський лісовий офіс” для цих потреб уже реалізовано 1,5 тис. м³ дров’яної деревини.
Попит на лісопродукцію загалом залишається високим. Це підтвердили результати аукціонів І кварталу 2026 року та форвардних торгів на І півріччя. Фактично весь обсяг знаходить покупця ще на етапі торгів.
Загалом на аукціоні реалізовано 666,9 тис. м³ деревини — 100 % із запропонованого Поліською філією. З них 403 тис. м³ — ділової деревини, 264 тис. м³ — дров’яної промислового використання.
Найбільші обсяги круглого ділового лісу припадають на сосну. Її частка становить 354 тис. м³. Під час аукціону ціна сосни зросла зі стартової 4,2 тис. грн до 6,6 тис. грн за м³. Листяні породи користуються ще більшим попитом. Серед них стабільно затребувані береза, дуб, граб і ясен. Їх купують для переробки та енергетичного використання.
Берези продано 9,5 тис. м³. Ціна зросла від 4,8 тис. грн до 7,7 тис. грн за м³. Дуб демонструє найбільш високе зростання ціни: зі стартової 15,4 тис. грн до 24,8 тис. грн за м³. Обсяг реалізації дуба на Рівненщині та Волині становить 4,8 тис. м³.
Стартові ціни на дрова не змінювалися і залишилися на рівні 1,4 тис. грн за м³. Підвищення вартості цього виду ресурсу відбувалося лише під час торгів через конкуренцію покупців.
У сегменті дров’яної деревини промислового використання найбільший попит зафіксовано щодо берези та граба. Береза зросла зі стартової 1,3 тис. грн до 3 тис. грн за м³. Граб — із 1,6 тис. грн до 3,6 тис. грн за м³.
У сьогоднішній рубриці “Наші в ЗСУ” розповідаємо про воїна-кулеметника, який після 10 років роботи у лісі став на захист країни. Його історія – це про мужність на фронті, підтримку побратимів, службу в найгарячіших точках, і неймовірну витримку у складних обставинах.
Віталій Шутеєв – лісівник, який присвятив лісовому господарству 10 років свого життя. До початку повномасштабного вторгнення Віталій був майстром лісу в Літківському лісництві Коростенського надлісництва – людиною, для якої ліс був не просто роботою, а частиною життя. Паралельно отримав професійну освіту у Малинському лісотехнічному коледжі.
Та коли війна прийшла на нашу землю, його відповідальність за рідний край вийшла далеко за межі лісу. Захист країни став таким самим усвідомленим вибором.
“Я ще у 2012 році давав присягу на вірність українському народу. Тому коли росіяни розпочали повномасштабний наступ на нашу землю – не роздумуючи вирішив мобілізуватись. Дома в мене залишилася дружина і двоє діток. Хвилювалась, але розуміла, що я йду в першу чергу для їх захисту” – каже Віталій Шутеєв.
Спочатку Віталій охороняв об’єкти критичної інфраструктури на Житомирщині. Згодом у грудні 2022 року перевівся у 30 окрему механізовану бригаду.
“Тоді ми були під Бахмутом. Стримували штурми найманців з ПВК “Вагнер”. Їх просто кидали як м’ясо. Вогнева підтримка нашої піхоти відбувалась за допомогою артилерії. Ні дронів, ні якоїсь іншої новітньої техніки ні в одної зі сторін тоді ще не було. Але на той час – це була одна з найгарячіших ділянок фронту”
З кінця 2023 Віталій обороняє Куп’янськ. Воїн-лісівник пригадує своє здивування, коли побачив, як змінилось місто через рік після деокупації.
“Моє перше враження – це часткова відбудова міста: ремонтувались будинки, працювали магазини, відновлюввались комунікації. І це враховуючи постійні обстріли ворогом міста. Проте згодом ситуація для наших бійців почала погіршуватись. Росіяни намагались потрапити в Куп’янськ через газові труби, каналізацію, окопались навколо населеного пункту”.
Зараз Віталій служить на посаді головного сержанта взводу – займається навчанням особового складу, забезпеченням, а також паралельно виконує бойові завдання – б’є по позиціям ворога з крупнокаліберного кулемету.
“Розвиток технологій змінив ситуацію на полі бою. Наші дронарі почали використовувати багато розвідувальних і ударних БПЛА, навчились обходити дію ворожих РЕБ. Запускали їх через оптоволокно. Ворог з міста витіснений. Але в них такої техніки теж вистачає. Зараз ми тримаємо фронт на околицях міста і спроби ворожих штурмів не припиняються ні на мить”/
У таких складних обставинах Віталій не один. Його завжди підтримують колеги, підприємство разом зі Спілкою воїнів-лісівників України – передавали радіостанції, інструменти для будівництва укриттів. Нещодавно допомогли із засобом РЕБ для авто та зарядною станцією.
“Багато доріг постійно під обстрілами, тож логістика дуже складна. Швидко замінити бійців на позиціях – непросте завдання. Тому переданий РЕБ реально рятує: він захищає від дронів на радіокеруванні. А зарядна станція дає можливість безперебійно живити все необхідне обладнання, коли іншого виходу просто немає”.
Про його родину також потурбувалася філія “Столичний лісовий офіс” яка надала дрова для опалення будинку.
Сам Віталій зізнається: після демобілізації мріє повернутися у ліс. Знову одягнути лісівничу форму, вийти на знайомі стежки, працювати серед дерев і тиші, яка так контрастує з війною.
А ми чекаємо на нього. Чекаємо живим і здоровим у нашій великій лісівничій родині – там, де своїх пам’ятають, підтримують і завжди раді поверненню.