Категорія: Без категорії
До повної заборони залишається рівно рік, але вже цього року планову «суцільну» заготівлю мінімізовано, вона не перевищуватиме 30% від затверджених лімітів. Це найменший показник за всі останні роки.
Одночасно підприємство по-новому налаштовує виробничі процеси та технології, готуючись господарювати в карпатських лісах за умови збереження лісового покриву.
Винятки можливі лише у випадках тотального всихання насаджень або задля ліквідації наслідків стихійного лиха (пожежі, вітровали тощо) після проходження процедури оцінки впливу на довкілля.
Наразі філія “Карпатський лісовий офіс” проводить навчання фахівців, які опановують технології, що застосовуються лісівниками Німеччини.
Закуповується обладнання, яке дозволить працювати в лісі, не завдаючи шкоди насадженням. Закладаються мартелоскопи – ділянки (майданчики), де відпрацьовується методика проведення вибіркової заготівлі для формування більш стійкого до змін клімату, різновікового, багатоярусного деревостану.
В усіх лісових господарствах регіону актуалізуються матеріали лісовпорядкування, які вже не передбачатимуть планових суцільних рубок.
Наближене до природи лісівництво стає реальністю в Україні!
Ми запускаємо зворотний відлік часу до моменту, коли заборона на суцільні рубки офіційно набуде чинності! І розповідатимемо вам, як лісове господарство Карпат адаптується до роботи в нових умовах!
Весняна лісокультурна кампанія активно підходить до завершення. Створення лісових культур проведено на площі понад 11,0 тис га, що складає 95% від завдання, при цьому було висаджено понад 70 млн шт. сіянців. Попри високий відсоток виконання, роботи не зупиняються і триватимуть доки дозволятимуть погодні умови.
Втім, висадити ліс – лише перший крок. Далі починається не менш важлива частина – догляд за ним, від якого залежить, чи приживаються культури і як швидко сформується повноцінний молодий ліс.
Лісівники розпочинають догляди як тільки з’являється перша зелень. Найраніше такі роботи стартували у Південній, Східній, Центральній, Подільській та Слобожанській філіях. Лісівники доглянули вже понад 500 гектарів незімкнутих лісових культур.
Догляди за лісовими культурами тривають протягом усього вегетаційного періоду. Як правило, на одній ділянці догляди проводять у середньому 3-4 рази на рік. Водночас їхня інтенсивність і тривалість у різних регіонах можуть суттєво відрізнятися.
Насамперед усе залежить від типів лісорослинних умов – тобто ґрунтів і клімату: на родючих і вологих ділянках трава та чагарники ростуть дуже швидко, тому їх доводиться частіше видаляти, тоді як на бідних або сухих ґрунтах доглядів може бути менше.
Важливі й біологічні особливості: наприклад, одні породи дерев ростуть повільно і потребують захисту від бур’янів та чагарників.
З огляду на обсяги робіт – а цього року заплановано догляди на 107 тис. га – основний акцент робиться на механізації. Понад 80% робіт лісівники виконують із застосуванням техніки, що дозволяє значно пришвидшити процес і ефективніше використовувати ресурси.
Зокрема, культиватори обробляють міжряддя лісових культур: розпушують ґрунт і підрізають кореневу систему трав’янистої рослинності. Це зменшує заростання ділянок і сповільнює повторне відростання бур’янів. Якщо ділянка більш заросла, у роботу йдуть мульчери та лісові ротоватори.
Для більш глибокого обробітку застосовуються дискові борони – вони розрізають і розпушують верхній шар ґрунту, розбивають ущільнення після дощів, завдяки чому коріння лісових культур отримує більше повітря і вологи.
Щоб виконувати ці роботи вчасно і без втрати якості, підприємство поступово оновлює техніку, яку використовує для доглядів. Протягом року ДП “Ліси України” планує замінити понад 200 одиниць застарілого обладнання.
У січні ДП “Ліси України” уклало договір зі словацьким виробником на постачання 11 скідерів. Наразі на заводі виготовлені перші дві одиниці. Перед відправкою в Україну наші фахівці особисто приїхали їх протестувати.
Це принциповий етап, адже йдеться не лише про якість техніки, а й про безпеку людей та надійність роботи в складних гірських умовах. Саме тому перевірку проводимо ще на заводі – до початку експлуатації.
Фахівці оцінили роботу двигуна, трансмісії та гідравліки. Окрему увагу приділили лебідці й трелювальному обладнанню, а також ходовій частині, гальмам і електроніці.
Перші одиниці надійдуть до України у найближчі тижні. Постачання ще 9 скідерів заплановане до середини літа.
Нова техніка працюватиме в Брустурянському, Бродівському, Рахівському, Ужгородському, Болехівському, Надвірнянському, Коломийському, Івано-Франківському, Вигодському, Осмолодському та Верховинському надлісництвах.
Це перша закупівля підприємством техніки такого рівня – сучасних трелювальних тракторів, які створені саме для роботи в лісі, а не переобладнані з іншої техніки.
Чому це важливо?
Сьогодні у Філія “Карпатський лісовий офіс” для трелювання використовується близько 350 тракторів, із яких 285 – техніка 80–90-х років. Вона часто виходить з ладу, потребує дорогих або дефіцитних запчастин і не забезпечує необхідної ефективності в гірських умовах.
Що зміниться з новими скідерами?
Збільшиться прохідність. Посилена рама, повний привід, високий кліренс і потужні двигуни дозволяють скідерам впевнено працювати на бездоріжжі, у болотистій місцевості та в горах.
Більша ефективність роботи. Лебідки, які встановлені на трелювальних тракторах, двобарабанні, що підвищує продуктивність робіт. Вони забезпечують більше тягове зусилля і швидше трелювання деревини.
Безпека і зручність оператора. Сучасні системи дистанційного керування та плавного регулювання швидкості роблять роботу точнішою і безпечнішою.
Нові скідери не потребуватимуть значних витрат на обслуговування і з перших днів забезпечать стабільну роботу.
Цього року ДП «Ліси України» запланувало рекордні інвестиції у протипожежну техніку та обладнання – близько 400 млн грн. Це втричі більше, ніж минулого року.
Чому «Ліси України» інвестують у розвиток власної протипоженої системи, а не віддали цей напрям на аутсорс в ДСНС?
Наприклад, у Франції, Італії, Греції чи Польщі основну відповідальність за гасіння лісових пожеж несуть пожежно-рятувальні служби або служби цивільної безпеки, тоді як лісівники лише допомагають орієнтуватися на місцевості — надають карти, показують під’їзди та джерела води.
В країнах, де історично не має монополіста, а лісовим господарством займаються лісокористувачі різних форм власності – приватні, комунальні державні – цілком логічна централізація системи реагування на пожежі з боку держави.
В Україні та низці пострадянських країн історично склалася інша модель реагування. Вся відповідальність за організацію гасіння покладена на лісокористувача. ДСНС залучається, якщо виникла надзвичайна ситуація, яка визначається у ст. 2 Кодексу цивільного захисту України.
Відповідно до визначених наказом Міністерства внутрішніх справ України критеріїв, ДСНС можуть долучатися до гасіння лісових пожеж лише тоді коли площа поширення вогню досягає рівня надзвичайної ситуації (понад 50 га).
Відповідальність лісокористувача: нормативна база
У 2004 році Державним комітетом лісового господарства України був виданий наказ №278 “Про затвердження Правил пожежної безпеки в лісах України”. Документ чітко визначає, що “безпосереднє здійснення заходів щодо охорони лісів від пожеж, їх гасіння та обліку покладається на постійних лісокористувачів”.
Наразі найбільший лісокористувач в Україні – це ДП “Ліси України”, з площею лісового фонду майже 7 тис. га. Тобто ДП «Ліси України» відповідає за гасіння пожеж, всі інші структури можуть залучатись, але відповідатимуть за результат гасіння – лісівники!
Ці правила також зобов’язують підприємство мати державну пожежну охорону – фактично свої підрозділи, які базуються на лісових пожежних станціях або спеціальних пунктах, де зберігається вся необхідна техніка та обладнання для гасіння пожеж.
Лісокористувач також зобов’язаний забезпечувати профілактичні заходи – влаштування мінералізованих смуг, утримання лісових доріг у проїзному стані, облаштування пожежних водойм.
Кількість техніки та обладнання для протидії лісовим пожежам визначено постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2022 №612 «Про затвердження Порядку організації охорони і захисту лісів».
Саме на основі зазначених вимог ДП «Ліси України» формує план оновлення матеріально-технічної бази лісових пожежних станцій і комплектацію відповідних підрозділів!
Контракт з ДСНС: чому це неефективно?
Постанова Кабміну №612 крім іншого уточнює, що ДСНС може залучається до гасіння лісових пожеж, лише коли лісова пожежа виходить за межі “контрольованої ситуації” або є ризик, що вона такою стане. Це може бути: велика площа загоряння (понад 5 га) або швидке поширення вогню, складні умови (сильний вітер, спека, важкодоступна місцевість), нестача людей чи техніки у лісівників, загроза населеним пунктам, інфраструктурі або життю людей.
Отже, нормативна база в деяких складних випадках дає лісокористувачу права залучати ДСНС. Але це лише право! ДСНС може не приїхати ні на велику лісову пожежу, навіть коли вона набрала статус надзвичайної ситуації. На це є декілька причин.
1. Велика відстань до місця загорання
У 2017 році Кабінет Міністрів України видав розпорядження «Про схвалення Стратегії реформування системи Державної служби України з надзвичайних ситуацій».В результаті основним завданням ДСНС стало реагування на масштабні надзвичайні ситуації.
Постанова Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2020 року №1269 «Про територіальні органи Державної служби з надзвичайних ситуацій» змінила структуру ДСНС відповідно до нового поділу районів, який відбувся внаслідок реформи адміністративно-територіального устрою.
У результаті замість приблизно 500 районних підрозділів в ДСНС залишилося 136. Відстань від деяких віддалених лісових масивів до найближчого районного управління ДСНС багато десятків кілометрів. Переїзд пожежної техніки на таку відстань – це тривалий час та значні витрати.
2.Більша частина пожежних машин ДСНС потребує оновлення
Українські рятувальники отримують від міжнародних донорів нову техніку, але часто досі використовують застарілі машини, такі як ГАЗ-66, ЗІЛ-131 та «Урали».
Ці автомобілі відомі своєю витривалістю і здатністю проїхати там, де сучасна техніка іноді не справляється – особливо бездоріжжям або в лісі. Але водночас вони морально і технічно застарілі: споживають багато пального, частіше ламаються і не розвивають високої швидкості.
У реальних умовах це означає, що пожежні машини рухаються значно повільніше, ніж звичайний транспорт – у середньому близько 35 км/год по трасі, а на лісових дорогах ще повільніше. Через це рятувальники довше добираються до місця лісової пожежі, і площа поширення вогню може суттєво зрости.
3.Під час війни пріоритет ДСНС – ліквідація наслідків ворожих обстрілів
Пріоритети ДСНС під час воєнного стану регулюються Кодексом цивільного захисту України, який визначає порядок дій рятувальників.
У першу чергу ДСНС зосереджується на розборі завалів після обстрілів, порятунку людей, розмінуванні та реагуванні на руйнування критичної інфраструктури. А до гасіння лісової пожежі, навіть якщо це вже надзвичайна ситуація (де площа поширення вогню більше 50 га) ДСНС долучається лише тоді коли це не заважає виконанню основних завдань у зоні бойових ризиків.
У травні минулого року внаслідок влучання ворожого КАБу у прифронтовому Борівському лісництві вирувала лісова пожежа. Через посушливу спекотну погоду та сильний вітер за кілька годин вона досягла площі 110 га. Власними силами лісівники її ліквідували майже за добу.
“ Якби ми чекали рятувальників, за нашими підрахунками, лісова пожежа охопила б понад 1000 га лісу”, – згадує помічник начальника Ізюмського надлісництва філії “Слобожанський лісовий офіс” Олексій Шаповалов.
4.Послуги з аутсорсингу ДСНС не розраховані на великі лісові пожежі і коштують занадто дорого
Постанова Кабміну від 26 жовтня 2011 р. №1102 «Деякі питання надання платних послуг підрозділами Державної служби з надзвичайних ситуацій» дозволяє на платній основі залучати рятувальні підрозділи.
Йдеться про ті функції, які не пов’язані з реагуванням на надзвичайні ситуації. Це можуть бути як профілактичні чи превентивні заходи, а також залучення техніки для гасіння чи запобігання займанням на об’єктах (наприклад, під час робіт у лісі чи на лісосіках).
Теоретично, за окрему плату рятувальників можна залучити і на гасіння невеликої лісової пожежі. В ДП «Ліси України» вже розглядали цей варіант. Але ключове питання – чи буде це дешевше, ніж власні інвестиції.
Приклад розрахунку вартості приїзду ДСНС для лісової пожежі площею 0,03 га.
Виїзд на таке займання потребує залучення одного пожежного автомобіля з п’ятьма рятувальниками, які мають подолати близько 100 км (у дві сторони).
Середня швидкість ГАЗ-66, ЗІЛ-131 та «Уралів» по трасі складає 35 км/год. Тому лише дорога займає майже три години, ще дві – безпосередньо гасіння. У підсумку – майже п’ять годин роботи, 83 літри витраченого пального, повний бак води. Все разом понад 20 тис. грн.
«Площа минулорічних пожеж – приблизно 6 тисяч га (більшість з яких сталися на прифронтових територіях), послуги ДСНС обійшлась би нам у понад 3 млрд гривень», – зазначає заступник директора Департаменту лісового господарства ДП “Ліси України” Микола Гонтарук.
Пожежні підрозділи місцевих громад: марні сподівання
Відповідно розпорядження Кабміну «Про схвалення Стратегії реформування системи Державної служби України з надзвичайних ситуацій» функції гасіння пожеж у територіальних громадах повинна бути передана до місцевої пожежної охорони та добровільних пожежних команд.
Але значна частина громад не має фінансових ресурсів для повноцінного утримання пожежних підрозділів і техніки!
В умовах війни фінанси спрямовується на оборону. Багато чоловіків призвані на службу в ЗСУ і зараз просто немає ким заповнити посади у місцевій пожежній охороні.
Формально вимога існує, фактично в багатьох громадах вона не реалізована.
Інвестиції ДП «Ліси України» у пожежну безпеку: що плануємо цього року
Підприємство цього року планує придбати
– 16 сучасних великогабаритних пожежних авто українського виробництва. .
– 2 тисячі пожежних рукавів, більше сотні стволів,
– близько 700 ранцевих обприскувачів
– десятки лісопожежних модулів.
Почесний нагрудний знак Головнокомандувача ЗСУ воїна-лісівник отримав за виявлену мужність при виконанні бойових завдань.
Андрій один з тих, хто з 2022 року добровільно став на захист України. Мотивація була особистою та беззаперечною: вибити ворога з рідного дому. Він на власні очі бачив, що таке «рускій мір», провівши понад місяць в окупації. Як тільки з’явилася перша можливість виїхати, Андрій нею скористався – але не для того, щоб шукати безпеки в тилу.
Майже одразу після евакуації він приєднався до 34-ї бригади морської піхоти. Символічно, що вже кілька років він та його побратими тримають оборону саме на Херсонщині.
Торік Андрій, ризикуючи собою, самотужки перевозив поранених побратимів через відкриту місцевість. Попри постійні обстріли та пряму видимість для ворога, він не зупинився, поки всі хлопці не опинилися в безпеці. Саме за цей героїчний епізод на він отримав «Золотий хрест».
Цей героїзм для Андрія вже став звичною справою. Ще у 2023 році, працюючи у взводі забезпечення, він потрапив під мінометний обстріл, коли доставляв спорядження піхоті на острівні ділянки. Тоді уламки ворожої міни посікли йому ноги. За виконання завдання в надважких умовах, Андрій отримав відзнаку від Міністра оборони.
Наразі Андрій Латишев – стрілець-зенітник. Знищує ворожі ударні дрони, які летять з півдня Херсонщини та Криму.
У Філії “Південний лісовий офіс” на нього дуже чекають колеги. Вони постійно на зв’язку з Андрієм і готові будь-якої миті підставити плече – чи то волонтерською допомогою зараз, чи то теплим прийомом на роботі після повернення.
Цьогорічна весняна лісокультурна кампанія на Дніпропетровщині практично завершилась.
Попри складну безпекову ситуацію та неможливість працювати в частині прифронтових лісництв, лісівникам філії «Східний лісовий офіс» вдалося провести необхідні роботи з весняної висадки лісу на площі 394 га. Загалом для лісорозведення, лісовідновлення та сприяння природному поновленню використано 1,1 млн сіянців.
Фінальною крапкою стануть роботи з проведення доповнення лісових культур на площі 50 га найближчими днями.
Ключові акценти цієї кампанії:
Протидія поширенню лісових пожеж
Прифронтова область має доволі посушливий степовий клімат. Через недостатню вологу, переважаючі соснові насадження та ворожі обстріли ризик виникнення лісових пожеж дуже високий. Тому лісівники на всіх ділянках висаджували мішані ліси.
Головна порода – сосна звичайна (80%), супутні породи – дуб, клен, акація, сосна кримська та плодокісточкові дерева. Листяні породи часто виступають природним бар’єром для поширення вогню, особливо біля хвойних масивів.
Відновлення лісів після пожеж
У Павлоградському лісництві на площі 52,5 га завершили відновлення лісів на згарищах, що залишалися пусткою понад п’ять років. Раніше ці роботи були неможливими через сильне захаращення ділянок рештками горілих дерев. Проте завдяки новому потужному мульчеру, придбаному ДП «Ліси України», лісівники змогли переробити порубкові залишки, якісно підготувати ґрунт та висадити новий молодий ліс.
Використання сіянців із закритою кореневою системою.
Сіянці із ЗКС лісівники регіону висаджують другий рік поспіль. У цій лісокультурній кампанії їх кількість склала понад 430 тис. Такі сіянці мають високий рівень приживлюваності та потребують менше доглядів, краще переносять посуху.
Створення нових лісів
На площі 123,8 га лісівники висадили абсолютно нові ліси, що складає 103% від запланованих обсягів. Це деградовані сільськогосподарські землі в Новомосковському та Дніпровському лісництвах, які раніше передали місцеві громади під заліснення.
Також лісівники регіону долучились до всеукраїнської акції «Ліси пам’яті», у межах якої спільно з ветеранами та родинами загиблих воїнів створюють нові ліси на честь полеглих захисників.
Молодий ліс в Обухівському лісництві площею 1,4 га демобілізовані працівники присвятили восьми загиблим воїнам-лісівникам із філії «Східний лісовий офіс».
Одразу по завершенню весняної лісокультурної кампанії лісівники Східної філії почнуть догляди за лісовими культурами. Запланований обсяг робіт на цей рік складає понад 3000 га.
Лісові пожежі залишаються однією з найбільших загроз для екосистем України, особливо в умовах війни та кліматичних змін. Для ефективного захисту лісів сформована комплексна система протипожежного захисту, яка поєднує технології, інфраструктуру, навчання та міжвідомчу взаємодію. Кожен із цих напрямків відіграє важливу роль у збереженні лісових масивів від вогню.
Сучасні системи моніторингу
Для раннього виявлення пожеж в Україні створена розгалужена система спостереження. Загалом це 460 пожежно-спостережних веж, з яких 387 обладнані відеосистемами. Вежі дозволяють контролювати великі території лісового фонду та оперативно виявляти навіть невеликі осередки займання.
Автоматизована система «Пожежі»
Цей цифровий сервіс містить єдину електронну базу даних про лісові пожежі,
моніторинг ситуації в режимі реального часу, а також аналіз перебігу гасіння. За допомогою даних дистанційного зондування Землі система виявляє температурні аномалії – потенційні осередки займання. Лісокористувачі отримують цю інформацію і можуть превентивно перевірити ділянку і запобігти виникненню пожежі.
Оновлення пожежної техніки
ДП «Ліси України» активно інвестує у модернізацію технічної бази. Серед ключових напрямків закупівля пожежних автомобілів, придбання лісопожежних модулів та оновлення спорядження – мотопомп, рукавів, обприскувачів. Сучасна техніка значно підвищує швидкість і ефективність гасіння пожеж. У 2026 році на оновлення техніки та спорядження планують витратити 400 млн грн.
Мінералізовані смуги та пожежні водойми
Мінералізовані смуги залишаються одним із найпростіших і водночас найефективніших способів стримування пожеж.
Для облаштування мінералізованих смуг розорюють землю та видаляють горючі матеріали – траву, хвою, листя, лишаючи самий ґрунт. Фактично вони виконують функцію бар’єра, який не дозволяє вогню поширюватися. Приміром, якщо зайнялася суха трава, мінералізована смуга зупинить розповсюдження полум’я.
Також важливим елементом протипожежної інфраструктури є пожежні водойми, які забезпечують запас води для гасіння. Лісівники забезпечують постійний догляд за ними, контролюючі наявність достатньої кількості води.
Рекреаційні пункти
Це важливий елемент профілактики пожеж. Рекреаційні пункти облаштовують у місцях з потенційно високими ризиками виникнення пожеж та значним туристичним трафіком. Такі пункти обладнані безпечними місцями для розведення вогню, мають мангальні зони та місця збору сміття. Це дозволяє мінімізувати випадки неконтрольованого розведення багаття в лісах та займання сміття.
Посилення взаємодії з рятувальниками
Ключовим елементом ефективної боротьби з пожежами є координація між лісівниками та співробітниками ДСНС.
Наразі сторони об’єднують зусилля у прогнозуванні пожежонебезпечної ситуації, швидкому реагуванні на загоряння та обміні даними й цифровими рішеннями.
Особливу роль відіграє забезпечення використання актуальної бази даних про лісові масиви, що дозволяє рятувальникам точніше оцінювати ситуацію та діяти оперативно. Адже саме швидкість виявлення пожежі мінімізує можливі втрати.
Навчання та спільні тренування
Щорічні навчання є основою злагодженої роботи у критичних ситуаціях. Під час тренувань відпрацьовують:
швидку комунікацію між підрозділами
оцінка оперативної обстановки
управління силами під час гасіння
визначення пріоритетів стримування вогню
розрахунок необхідної техніки та персоналу.
Паралельно проводиться профілактична робота: у 2025 році здійснено 9,4 тисячі рейдів для контролю за дотриманням правил пожежної безпеки. Такі заходи допомагають запобігати пожежам ще до їх виникнення.
Ефективність протипожежних заходів
Система захисту лісів України від пожеж сьогодні поєднує сучасні технології,
інженерні рішення, підготовку персоналу та ефективну взаємодію служб. Цей комплекс забезпечує відчутний результат: попри складні умови, Україна демонструє прогрес у зменшенні масштабів пожеж.
У 2025 році ліквідовано 1 238 пожеж, їхня загальна площа склала 5 565,5 га. Це на 38% менше за кількістю та на 77% менше за площею, ніж у 2024 році. При цьому 45% всіх лісових пожеж спричинені війною, це що залишається серйозним викликом для галузі.
Водночас варто пам’ятати, що збереження лісів від вогню – це спільна справа. Лісівники та рятувальники роблять все можливе, щоб попередити або швидко нейтралізувати вогонь. Але ці зусилля будуть ефективними лише за умов, що кожен відвідувач лісу усвідомить свою власну відповідальність.
Українські та латвійські лісівники висадили перший «Ліс пам’яті» поза межами України.
Цього року такі ліси можуть з’явитися в багатьох інших країнах Євросоюзу.
«Пам’ять про загиблих має трансформуватися в рішучість світу зупинити агресію», — заявив Президент України Володимир Зеленський під час вручення премії Four Freedoms Award 2026.
Саме посилення міжнародної підтримки через усвідомлення подвигу українських героїв-лісівників є одним із завдань проєкту «Ліси пам’яті» ДП «Ліси України».
В Україні проєкт стартував ще минулого року. Акції проводяться в господарствах, де працювали загиблі працівники. Уже створено майже 50 пам’ятних лісів у різних регіонах країни.
Цього року ми звернулися до державних лісових компаній країн Євросоюзу та запропонували провести спільні висадки лісів пам’яті на честь українських воїнів-лісівників.
Отримали багато позитивних відгуків. Першими провести спільну акцію погодилися колеги з Латвії.
19 квітня латвійська делегація приїхала до України. Представники Латвійської ради лісової сертифікації на чолі з Едвінсом Заковічем, за підтримки Державної лісової служби Латвії та Національної асоціації військових, взяли участь у висадці «Лісу пам’яті» у Волинській області.
Цього ж дня волонтери з Латвії передали чергову масштабну партію допомоги для українських військових: сім автобусів для потреб різних підрозділів, зокрема два мікроавтобуси для бригад, де служать лісівники з Волині та Рівненщини.
Передача відбулася за участі Посла Латвії в Україні Андріса Пілдеговічса та заступника міністра закордонних справ України Олександра Міщенка.
23 квітня українські та латвійські лісівники висаджували пам’ятний ліс уже в Латвії — у Талсінському краї поблизу Кампаркалнса.
На ділянці встановлено пам’ятний знак і висаджено 2 тисячі сосен на честь майже 200 загиблих працівників ДП «Ліси України».
Організаторами висадки стали Латвійська рада лісової сертифікації спільно з Міністерством землеробства Латвії, компаніями Latvijas Finieris, Latvijas valsts meži, Державною лісовою службою, Laflora та Лісодослідною станцією. Участь у висадці взяли член наглядової ради ДП «Ліси України» Робертс Стріпніекс і голова Спілка воїнів-лісівників України Володимир Ковальчук.
«Сьогодні тут, на землі Латвії, ми не просто виконуємо свою щоденну роботу. Ми створюємо живий пам’ятник українським лісівникам, які відклали робочі інструменти, щоб зі зброєю в руках захищати свою Батьківщину, свободу та родини.
Меморіальний ліс у Латвії стане символом нашого незламного зв’язку. Ці дерева нагадуватимуть кожному перехожому про мужність українського народу та про ціну, сплачену за незалежність.
Від імені лісівників Латвії хочу сказати: ми з вами», — голова Латвійської ради лісової сертифікації Маріс Лиопа.
«Кожен із нас має друзів серед українців, тому міністр землеробства Латвії дуже високо оцінив цей проєкт — кожне дерево буде нагадуванням про українських героїв», — заявив радник міністра землеробства Латвії Дайніс Каролс.
Голова ради АТ «Latvijas Finieris» Улдіс Бікіс зазначив, що «Україну та Латвію об’єднала боротьба зі спільним ворогом».
«Ви для нас — приклад мужності та стійкості. Я дуже радий, що саме латвійська лісова галузь найбільше допомагає Україні», — заявив він.
«Ми висаджуємо ліс у місці, де точилися найбільш запеклі бої за незалежність Латвії, тому це символічно. Це пам’ять про наших і ваших героїв», — розповів генерал-лейтенант, голова правління благодійного фонду «Namejs» Раймондс Граубе.
Висадка «Лісу пам’яті» у Латвії привернула увагу численних латвійських ЗМІ, нагадавши нашим європейським друзям і партнерам про ту надзвичайну ціну, яку сплачує наша країна, стримуючи спільного ворога.
У планах відділу комунікацій ДП «Ліси України» — продовжувати акції в інших європейських країнах, гуртуючи союзників і збільшуючи частку проукраїнськи налаштованого суспільства.
У сьогоднішній рубриці «Наші в ЗСУ» розповідаємо про воїна-лісівника, який пройшов Ізюм і Бахмут, пережив важке поранення, довге лікування, але повернувся у стрій і керує аеророзвідкою.
Юрій Рочев прийшов працювати у лісову галузь одразу після закінчення Національного лісотехнічного університету у 2010 році. Пройшов шлях від маркувальника нижнього складу, майстра лісу до адміністратора електронного обліку деревини у Шепетівському надлісництві, філії “Подільський лісовий офіс”.
У перший день повномасштабного вторгнення росіян Юрій завершив усі справи на роботі й без вагань став на захист країни. У складі 88 батальйону 106-ї окремої бригади Сил ТрО він був стрільцем у піхотній роті.
«Перші бойові виїзди у мене були на Донеччині поблизу Слов’янська. Тоді ще не було такого масового застосування дронів, тому артилерійські бої велися значно простіше», – пригадує Юрій Рочев.
Далі, як у багатьох, його бойовий шлях пройшов через Бахмутський напрямок. Там точилися одні з найважчих боїв, і саме тоді Юрій отримав своє перше серйозне поранення.
«На наші позиції при обороні Бахмута посипалися уламки після пострілу з ворожого АГС-17. Один із них пробив мені спину й легеню, посікло руку. Далі були чотири місяці лікарень і реабілітації. І вже під час лікування в Умані, стався неочікувано теплий момент: до мене прийшли місцеві лісівники. Це дуже тримало», – каже Юрій Рочев.
Підтримка продовжилась і коли Юрій з лікування повернувся назад на фронт. На Лиманський напрямок колеги з Шепетівки передавали все необхідне.
З 2024 і по сьогодні Юрій перебуває на Сумщині. З того часу воїна-лісівника познайомили з представниками Спілки воїнів-лісівників України. Її представники допомагали підрозділу Юрія детекторами дронів, комплектуючими на пікап, зарядними станціями, генераторами, РЕБами.
Зараз Юрій командир взводу, що спеціалізується на аеророзвідці. І, каже, така допомога дозволила вчасно виявляти небезпечні пересування ворога. І це не просто підтримка, а реальний інструмент збереження життя.
«Завдяки такій підтримці, я розумію, що на мене чекають після повернення. Тому після служби, я обов’язково прийду на свою улюблену роботу», – говорить Юрій.
За ним, як й іншими понад 2000 воїнів-лісівників, зберігається робоче місце. А після повернення Юрій отримає всі соціальні гарантії, передбачені колективним договором підприємства. І, мабуть, це найважливіше – знати, що є куди повертатися.
У Франції лісівники прибирають сухостійні каштани вздовж лісових доріг
У лісах Ла-Гранж дерева каштана, уражені чорнильною хворобою, поступово всихають і втрачають стійкість. Щоб зберегти безпечний доступ для відвідувачів, тут проведуть вибіркові рубки. Роботи розпочались 6 квітня 2026 року.
Триватимуть вони кілька місяців. На цей період алеї та лісові дороги вже підготовлено до відвідування — їх приведено у стан, що дозволяє безпечно пересуватися територією під час проведення робіт. Ділянки, де виконуватимуться рубки, позначено помаранчевим кольором.
Чому це необхідно
Чорнильна хвороба каштана уражає кореневу систему дерев. У результаті каштани поступово втрачають здатність отримувати воду й поживні речовини: листя дрібнішає, жовтіє та опадає, на стовбурах з’являються темні патьоки. З часом дерева всихають і перетворюються на сухостій, який може становити небезпеку для відвідувачів, особливо під час сильного вітру.
Як проходитимуть роботи
Рубки передбачають видалення уражених і потенційно небезпечних дерев. Здорові насадження зберігаються. У подальшому планується відновлення ділянок із використанням більш стійких до змін клімату порід.
Частина робіт виконуватиметься із застосуванням лісової техніки, що може тимчасово впливати на стан ґрунтових доріг і спричиняти шум. Після завершення всі пошкоджені ділянки буде відновлено. Деревину вивозитимуть на переробку, а частину гілля залишатимуть у лісі — воно природно перегниватиме та збагачуватиме ґрунт.
Ла-Гранж залишатиметься відкритим для відвідувачів. Роботи спрямовані саме на те, щоб зберегти можливість безпечних прогулянок. Водночас відвідувачів просять дотримуватися попереджувальних знаків і не заходити на ділянки проведення робіт та не наближатися до штабелів деревини.
У перспективі ліс поступово відновлюватимуть, формуючи більш стійкі насадження, здатні краще витримувати кліматичні зміни.
У польському Любліні стартували весняні лісовідновлювальні роботи
Майже 3 тисячі гектарів лісовідновлення і заліснення, близько 19,5 мільйона саджанців, а також низка заходів за участю місцевих жителів, шкіл і громадських організацій — у лісах Регіональної дирекції Державних лісів Польщі стартувала весняна лісовідновлювальна кампанія.
Цьогорічні заходи, приурочені до Міжнародного дня лісів, показують, що нове покоління лісу сьогодні постає не лише завдяки праці лісівників, а й дедалі частіше за участю суспільства.
Весна традиційно є одним із найважливіших періодів для лісівників. Саме в цей час розпочинається інтенсивне лісовідновлення — створення нового покоління лісу на ділянках, де раніше було зрубано стиглі насадження. Підготовка ґрунту, висаджування молодих дерев, використання природного поновлення та подальший догляд є основою сталого лісового господарства, що забезпечує безперервність і стійкість лісових екосистем.
Напередодні Міжнародного дня лісів Державні ліси Польщі започаткували загальнонаціональну акцію «Садимо разом із природою». У межах ініціативи підкреслюється, що ліси майбутнього формуються вже сьогодні.
«Садіння дерев — це інвестиція в майбутнє: результати цих дій будуть помітні лише через кілька десятиліть, а то й більш ніж через сто років. Ліси виконують багато функцій — природоохоронних, соціальних і господарських, — тому їхнє відповідальне відновлення є таким важливим», — зазначають у регіональній Дирекції.
У 2026 році в межах Регіональної дирекції Державних лісів у Любліні (Regionalna Dyrekcja Lasów Państwowych w Lublinie) заплановано лісовідновлення і заліснення на площі майже 3 тисячі гектарів. Це територія, що відповідає площі понад 4 тисяч футбольних полів і майже у вісім разів перевищує площу центру Любліна (Lublin).
«Лісовідновлення — один із найважливіших елементів лісового господарства. Кожне висаджене сьогодні дерево — це інвестиція на десятиліття. Наша мета — створення лісів, більш різноманітних, стабільних і стійких до змін клімату», — підкреслює Ян Коваль, директор Регіональної дирекції Державних лісів Польщі у Любліні.
Для цьогорічної кампанії передбачено використання близько 19,5 мільйона саджанців. Із них 11,5 мільйона — хвойні породи, а 8 мільйонів — листяні, частка яких поступово зростає. Серед основних порід — сосна, дуб, бук і вільха. Також важливе місце займають біоценотичні породи, що підвищують біорізноманіття лісів.
«Зростання частки листяних порід є свідомим напрямом лісового господарства, яке ми ведемо. Змішані ліси більш стійкі до посухи, хвороб і екстремальних погодних явищ», — пояснює Павел Пєкарчик, начальник Відділу лісового господарства Регіональної дирекції Державних лісів у Любліні.
Близько 70% робіт буде виконано навесні, решту — восени. Найбільші площі лісовідновлення цього року заплановані в надлісництвах Нова Демба, Руднік, Розвадув, Влодава та Янув-Любельський.
Цьогорічна кампанія у Люблінській дирекції демонструє, що сучасне лісівництво — це поєднання професійної роботи та широкої участі суспільства. Нові ліси створюються з розрахунком на майбутні покоління, але вже сьогодні — разом із людьми.
Популяція лубоїдів — шкідників сосняків — зросла у Литві
Середня чисельність короїдів, що пошкоджують сосняки, — лубоїдів — на територіях спостереження дещо перевищила багаторічний середній рівень. Ці шкідники прогризають ходи під корою живих сосен. Державна лісова служба здійснює моніторинг популяції лубоїдів із 2008 року. За весь період спостережень їхня чисельність не досягала рівня, який становив би загрозу виникнення в лісах масових осередків пошкоджень.
У 2026 році було продовжено щорічний моніторинг популяції небезпечних стовбурових шкідників лісових дерев — великого і малого соснових лубоїдів. Його проводять у 4 регіональних підрозділах Державного лісового підприємства: у 11 лісництвах, на 58 лісових ділянках. Із цього року моніторинг більше не проводять у колишніх 12 облікових пунктах Швенчьонеляйського регіонального підрозділу , оскільки після розширення військового полігону в цій місцевості доступ до більшості облікових насаджень став неможливим.
Тому замість цього регіону, починаючи з 2026 року, постійний моніторинг популяції лубоїдів розпочато в Вайшнюнайському лісництві Ігналінського регіонального підрозділу — у 12 пунктах спостереження за шкідником, де у 2023–2024 роках сформувався осередок поширення соснового пильщика. Там у 2024–2025 роках проводився тимчасовий моніторинг, щоб з’ясувати, чи зросте популяція соснових короїдів після пошкодження, завданого комахами, що об’їдають соснову хвою.
Популяцію лубоїдів оцінюють за верхівками соснових пагонів, що опали на лісову підстилку і в серцевині яких жук-лубоїд вигриз хід, унаслідок чого вони були обламані вітром. Візуально ці пагони виглядають як «обрізані». У кожному пункті обліку на площі 100 м² (у смузі 2 метри завширшки і 50 метрів завдовжки) під кронами сосен збирають усі дрібні зламані соснові пагони. Після цього з них відбирають і підраховують пагони з характерними пошкодженнями, завданими лубоїдами. Кількість знайдених «обрізаних» пагонів відображає чисельність популяції шкідника в оцінюваному сосняку.
