Категорія: Без категорії

За останні три роки південні господарства ДП “Ліси України” висадили понад 5,5 тис. га лісу — це втричі більше, ніж за попереднє десятиріччя. Цієї весни продовжуємо роботу. 

Особлива увага — лісам, що постраждали від війни.

У Галицинівському урочищі у 2022-му проходила лінія оборони Миколаєва. Через російські обстріли вигоріло 169 гектарів хвойного лісу. Лише минулого року саперам вдалося завершити очищення масиву. Новий ліс із кримської сосни та клена висадили разом із бійцями 123-ї бригади ТрО. Саме вони тримали оборону міста.

Вперше висаджуємо ліс і на Херсонщині. До початку війни в області налічувалося 82 тис. га лісів. Наразі понад половина з них — в окупації. Деокуповані 40 тис. га майже повністю засмічені вибухонебезпечними предметами, а матеріально-технічна база знищена.

 

“Минулого року херсонські лісництва були приєднані до ДП «Ліси України». Завдяки нашій підтримці відновилося фінансування, працівники отримали зарплати та техніку. Стала можливою висадка нового лісу. Ще до війни я відвідував місцеві лісгоспи і можу сказати, що зараз ситуація кардинально змінилася на краще

 

Господарства південних регіонів нересурсні, менше з тим ми налаштовані збільшувати інвестиції в їхню охорону та відновлення. Минулого року в регіон інвестовано 40 млн грн, план на цей рік — 90 млн грн.

 

Наші пріоритети — посилення протипожежної безпеки (техніка, обладнання, навчання лісової охорони), відновленні лісів, створення рекреаційних пунктів, у яких приємно і безпечно відпочивати”, – каже Юрій Болоховець.

Південні ліси — це природний щит, який протистоїть перетворенню регіону на пустелю. Відроджувати їх можна було б швидше, якби не зарегульоване законодавство. Щоб прибрати «горільники», доводиться проходити вартісну і тривалу процедуру. Важливо, щоб про це говорили не тільки лісівники, а й місцеві громади.

 

“На Херсонщині традиційно перевірив процес виписки дров. Твердолистяні породи в наявності. Ціни не змінювалися вже три роки. Черг немає. Все відбувається швидко. Дрова також передали родині нашого загиблого воїна-лісівника”, – наголосив керівник ДП “Ліси України”.

З нагоди 40-х роковин Чорнобильської катастрофи висадили дерева на алеї поблизу корпусів центру, де щодня проходять лікування сотні пацієнтів. Тут допомагають людям, які постраждали від впливу радіації та проводять важливі наукові дослідження.

Також Столична філія ДП «Ліси України» підтримала пропозицію від закладу організувати додаткові обстеження для лісівників. У першу чергу для тих, хто постраждав внаслідок Чорнобильської трагедії.

Медичний центр – один з ключових у своїй сфері, де працює понад 1100 людей, які щодня роблять свою складну роботу. За словами керівника Володимира Жовніра, команда лікарів часто буквально витягує людей з найскладніших станів та береться за випадки, за які відмовляються навіть в найкращих центрах Європи. 

Окремий фокус – люди, які постраждали через Чорнобиль. Для них у центрі є спеціальні програми обстеження і лікування. 

Медики кажуть прямо: хвороба не дивиться ні на вік, ні на статус. Вона може торкнутися будь-кого – і в 20, і в 60 років. Тому регулярні обстеження – це не формальність, а необхідність. Чим раніше виявити, тим більше шансів стримати хворобу і продовжувати нормальне життя.

Нові затишні “Лісовички” для безпечного відпочинку на природі з’явились у лісництвах Сумської, Волинської, Рівненської та Харківської областей.

На території рекреаційних пунктів є всі базові зручності – альтанки, місця для багаття, дитячі і спортивні майданчики з необхідним інвентарем, вбиральні та паркомісця.

При будівництві були враховані потреби маломобільних людей. Зокрема, передбачено відсутність різких перепадів рельєфу, облаштовано пандуси та зручні маршрути пересування.

Як обирали локації для їх розміщення?

Перехоплення туристичного потоку

Один з нових рекреаційних пунктів з’явився у передмісті Луцька біля села Струмівка. У цих лісових масивах місцеві мешканці часто розпалювали вогнище посеред лісу. Це призводило до лісових пожеж. Тому аби мінімізувати випадки займань у лісі тут облаштували рекреаційний пункт. До нього легко дістатись як громадським, так і власним транспортом. 

Запобігання стихійним сміттєзвалищам

Ще один новий рекреаційний пункт з’явився у Великовисторопському лісництві на Сумщині. Він знаходиться біля автомобільного шляху “Суми-Лебедин”. Потік транспорту великий. Деякі необачні водії залишали сміття вздовж узбіччя, що не тільки могло спричинити займання у пожежонебезпечний період, а й порушити баланс екосистеми. Відкриття нового “лісовичка” допоможе зменшити засміченість території, а місцеві мешканці та водії можуть відпочивати у спеціально облаштованому місці. 

Убезпечення населення від вибухонебезпечних предметів

Нещодавно органи місцевого самоврядування Зміївської громади заборонили громадянам відпочивати біля водойм, зокрема річки Сіверський Донець. Таке рішення ухвалили через небезпеку вибухонебезпечних предметів, які могли залишитися після бойових дій на Харківщині у 2022 році. 

Лісівники Жемчужівського лісництва завчасно передбачили загрозу. Новий рекреаційний пункт у с.Височинівка поблизу Змієва в буквальному сенсі збереже життя відпочивальникам. 

Всього на цей рік заплановано облаштування 50 нових “Лісовичків”. 

З 2023 року ДП “Ліси України” збудувало понад 150 нових рекреаційних пунктів і водночас постійно доглядає за близько 1000 існуючими. З початком пожежонебезпечного періоду лісівники ремонтують інфраструктуру, прибирають територію, створюють мінералізовані смуги для запобігання поширенню вогню.

Це не лише внесок у відновлення лісів, а й можливість на практиці побачити, як створюється ліс і чому ця робота така важлива.

Висаджені ділянки не залишаться без уваги – учнівські лісництва й надалі братимуть участь у догляді за молодими насадженнями.

Окрім лісовідновлення, частина учнівських лісництв відвідали екскурсії лісорозсадниками й долучилася й до прибирання лісів. 

До речі, садіння лісу діти полюбляють найбільше серед занять. Кажуть, що саме так відчувають свій вклад у відновлення природи. 

Для ДП “Ліси України” важливо формувати екологічну свідомість і відповідальне ставлення до природи серед молодого покоління. Разом виховуємо тих, хто берегтиме ліс завтра.

Реформа лісової галузі заклала принципове розмежування функцій контролю та господарювання. У її межах створено ДП «Ліси України», яке зосереджене на веденні господарської діяльності, тоді як контрольні повноваження передано 9 міжрегіональним управлінням. Такий підхід забезпечив прозорішу систему управління та підвищив ефективність діяльності галузі та підприємства зокрема.

Фінансово-економічне зростання

За останні роки ДП “Ліси України” продемонструвало суттєве зростання ключових показників. Зокрема, чистий дохід зріс із 14,5 млрд грн у 2020 році до 30,4 млрд грн у 2025 році, чистий прибуток – із 0,2 млрд грн до 6,9 млрд грн, сплата податків – із 6,1 млрд грн до 16,1 млрд грн.

Ці результати свідчать про підвищення ефективності управління ресурсами та фінансової стійкості галузі.

Цифровізація лісового господарства

Одним із ключових досягнень стала масштабна цифрова трансформація:

– впроваджено електронний лісорубний квиток;

– запроваджено е-сертифікат походження деревини;

– забезпечено фотофіксацію партій деревини в е-ТТН;

– функціонує електронний кабінет експортера;

– майже 100% ділянок заготівлі мають геокоординати;

– працює геоінформаційна система управління лісовими ресурсами.

Цифрові інструменти підвищили прозорість ринку деревини та контроль за її походженням.

Євроінтеграційний курс

Галузь активно інтегрується до європейського ринку: Україна отримала статус країни з низьким рівнем ризику в сфері експорту деревини. Також імплементовано вимоги регламенту ЄС щодо запобігання знелісенню (EUDR);

запроваджено електронні інструменти для експортерів. Це дозволяє українській деревині відповідати міжнародним стандартам і зберігати доступ до ринку ЄС.

Серед ключових результатів:

– завершено реалізацію програми «Зелена країна»;

– збережено 60 тис. га самозалісених земель та 30 тис. га лісів, не переданих у користування;

– створено 9 лісонасіннєвих центрів;

– облаштовано 154 рекреаційні пункти;

– продаж деревини переведено виключно на ліцензовані товарні біржі;

– запроваджено форвардні контракти.

Також ухвалено низку ключових рішень, що формують сучасну політику у сфері лісового господарства:

– оновлено Операційний план реалізації Державної стратегії управління лісами до 2035 року на 2025-2027 роки, який визначає конкретні кроки для сталого розвитку галузі;

– запроваджено експериментальний проєкт імплементації європейських вимог щодо запобігання знелісенню, що забезпечує контроль походження деревини для експорту;

– внесено зміни до порядку лісовпорядкування, зокрема продовжено термін дії відповідних матеріалів для стабільної роботи галузі;

– спрощено процедуру корпоратизації ДП «Ліси України», що дозволяє трансформувати підприємство в акціонерне товариство зі 100% державною власністю;

– врегульовано питання забезпечення внутрішнього ринку деревиною;

– затверджено форми документів для цифрових сервісів у галузі, зокрема е-лісорубного квитка з геоприв’язкою та спрощення процедур для догляду за лісосмугами.

ДП «Ліси України» за короткий період продемонструвало здатність працювати як сучасний державний оператор: зростання доходів, прибутку та податкових надходжень свідчить про підвищення продуктивності використання ресурсів і формування фінансово стабільної моделі. У сукупності ці зміни формують нову модель лісової галузі – більш прозору, економічно ефективну, технологічну та інтегровану у європейський простір. Це створює передумови для подальшого розвитку деревообробки, збільшення доданої вартості всередині країни та зміцнення ролі лісового сектору як важливої складової економіки України. 

Подальший розвиток фокусується на переході до наближених до природи методів лісівництва, збільшенні обсягів заготівлі з урахуванням екологічних вимог, оновленні підходів до лісовпорядкування та завершенні корпоратизації ДП «Ліси України». Це має закріпити досягнуті результати та забезпечити стійке зростання галузі в середньо- та довгостроковій перспективі. 

У грудні минулого року загальною конференцією трудового колективу ДП “Ліси України” затверджено новий колективний договір терміном дії до 2028 року. Тож надання соціальних пільг у І кварталі здійснювались з урахуванням оновлених змін. 

Рівень соціальної підтримки працівників підвищився. Зокрема, зросла компенсація на паливні дрова, збільшено виплати при виході на пенсію, а також посилено підтримку родин загиблих воїнів-лісівників.

У цілому соціальна програма підприємства охоплює широкий спектр допомоги – від надбавок, деяких одноразових виплат до компенсації витрат на оздоровлення ветеранів, оплати їхнього лікування або проведення хірургічних операцій.

Серед ключових напрямів підтримки у І кварталі:

– 604 учасника бойових дій кожного місяця отримували 20% до окладу.

– 39 демобілізованих працівників отримали одноразову матеріальну допомогу у розмірі до 15 тисяч гривень.

– Понад 139 тис. гривень компенсовано демобілізованим працівникам за лікування та проведення хірургічних операцій.

– Більше 5,3 тисяч діючих та колишніх працівників, які вийшли на пенсію та потребують допомоги, отримали компенсацію за паливні дрова на загальну суму 42,6 млн грн. З січня компенсація зросла до 8 тис. грн. на людину.

– На 188 дітей з родин загиблих або зниклих безвісти воїнів-лісівників здійснювались щомісячні виплати. Зокрема, за І квартал виплачено 4,8 млн грн.

– Нараховано майже 3 млн грн одноразової допомоги працівникам, які вийшли на пенсію.

– Понад 19 млн. грн виплачено надбавок за виконання особливо важливої роботи у зоні бойових дій.

Загальна сума соціальної допомоги, виплаченої за перший квартал 2026 року ДП «Ліси України», склала майже 90 млн. грн.

До підприємства звернулись представники 15-го армійського корпусу. У їх підпорядкуванні знаходиться більше 10 бригад. Це механізовані, артилерійські, гірсько-штурмові та розвідувальні підрозділи, які беруть участь у боях на різних ділянках фронту.

Задача корпусу – забезпечити злагоджену роботу бригад. Зокрема укомплектувати підрозділи необхідною технікою та засобами для ефективного ведення бойових дій.

Наразі артилерійські підрозділи дуже потребують додаткових екскаваторів. З приходом весни ворог поновив штурмові дії на Покровському напрямку та на Сумщині. Тому необхідно надійно заховати артилерійські установки, аби російські БПЛА не побачили їх розташування. Також військові облаштовують додаткові позиції для піхоти, бліндажі. 

Усі ці роботи неможливо виконати без екскаваторів. Тому філії підприємства оперативно відгукнулися на запит. Поліська, Центральна та Столична філії передали кілька одиниць гусеничних та колісних екскаваторів у відмінному стані. Спілка воїнів-лісівників України зустрілись з представниками корпусу та передала ключі від техніки. 

Гусеничні екскаватори допоможуть працювати на найскладніших ділянках – поблизу заболоченої місцевості і лінії зіткнення, де важлива стійкість і прохідність. Колісний екскаватор військові залучатимуть туди, де треба оперативно виконати будівництво і переміститись на наступну ділянку.

Екскаваторами допомагаємо військовим не вперше. Минулого року для 43-ї артилерійської бригади Поліська філія передала декілька екскаваторів для облаштування капонірів, а також підприємство закуповувало трали для перевезення артилерійських установок.

Загалом від початку повномасштабної війни внесок лісівників у допомогу армії сягнув майже 1,8 млрд грн. Захисникам передано понад тисячу одиниць автотранспорту та спецтехніки. Підприємство підтримує більш як 50 бригад, де служать воїни-лісівники та кілька підшефних підрозділів.

Україна активно рухається шляхом цифровізації, і лісове господарство не є винятком. Одним із ключових інструментів цієї трансформації стала Геоінформаційна система управління лісовими ресурсами. Вона стала зручним і потужним цифровим інструментом, що відкриває нові можливості для ефективного управління лісами.

Що таке ГІС і як вона працює

Геоінформаційна система (ГІС) – це сучасна інтегрована платформа, яка забезпечує централізований збір, систематизацію, зберігання, оновлення, аналіз і візуалізацію даних про ліси України.

Фактично це найповніше джерело інформації про лісовий фонд країни. Система об’єднує одразу кілька типів даних:

– матеріали лісовпорядкування;

– дані дистанційного зондування Землі;

– результати національної інвентаризації лісів;

– інші галузеві інформаційні ресурси.

На основі цієї інформації користувачі можуть отримати комплексне уявлення про стан лісів – від загальної картини до конкретної ділянки.

Втім ГІС не просто карта – це повноцінний інструмент для аналізу та ухвалення рішень. Серед її ключових можливостей:

– візуалізація просторових даних про ліси;

– перегляд квартально-видільної мережі лісового фонду;

– відстеження змін у лісовому покриві;

– ідентифікація самозалісених територій.

Окремо варто відзначити, що система містить дані про наслідки російської збройної агресії для лісів України. Це робить її важливим інструментом не лише для моніторингу, а й для планування відновлення постраждалих територій.

Загалом використання ГІС дозволяє значно підвищити якість управління лісовими ресурсами. Завдяки системі можна: проводити глибокий просторовий аналіз, прогнозувати зміни у лісовому фонді, моделювати сценарії ведення лісового господарства. Це означає, що рішення приймаються не «на око», а на основі точних даних.

Нові технології: від паперу до супутників

Цифровізація лісової галузі включає не лише програмні рішення, а й сучасне обладнання. Інженери-таксатори ДП «Ліси України» переходять від ручних вимірювань до використання GNSS-приймачів, які дозволяють визначати координати з точністю до 2 см.

Переваги такого підходу очевидні:

– автоматичний збір даних у цифровому форматі;

– миттєва візуалізація на карті;

– мінімізація людських помилок;

– висока точність вимірювань.

Це дозволяє створювати максимально точну цифрову карту лісів України та ефективно контролювати лісокористування.

Крім того, перехід до точного геопросторового обліку відповідає європейським вимогам. Зокрема, регламент ЄС щодо знеліснення (EUDR) передбачає необхідність підтвердження походження деревини з точними географічними координатами. І вже сьогодні ми формуємо систему, яка здатна забезпечити такі вимоги, що важливо для міжнародної співпраці та довіри до українського ринку деревини.

Геоінформаційна система управління лісовими ресурсами України – це не просто технологічна новинка, а фундамент для сучасного, прозорого та ефективного управління лісами.

Вона допомагає краще розуміти стан лісів, планувати їх відновлення та розвиток і оперативно реагувати на виклики. Це нові можливості не лише для фахівців, а й для всієї країни, адже йдеться про збереження одного з найцінніших природних ресурсів України.

Богдан Костючик (23.08.1983 – 28.06.2023) — інженер-енергетик Ковельського надлісництва ДП «Ліси України». Працював тут майже 20 років. Його знали як щиру, відкриту людину, яка завжди підтримає і допоможе.

Він родом із села Дубечне Ковельського району. Жив із родиною. Планував майбутнє після перемоги — хотів створити сім’ю, мати дітей. Любив малечу, легко знаходив із нею спільну мову. Був надійним другом, хорошим колегою і підтримкою для побратимів.

Загинув 28 червня під час ворожого обстрілу.

Сьогодні його пам’ять увічнили — у висадженому лісі.

До ініціативи долучилися брати Героя Петро та Віталій Костючики, заступник міністра закордонних справ України Олександр Міщенко, т.в.о. начальника Волинської ОВА Роман Романюк, голова Спілки воїнів-лісівників України Володимир Ковальчук, голова Ковельської РДА Ольга Черен, лісівники та міжнародні партнери з Латвії.

Спеціально для висадження приїхали члени Ради сертифікації лісів Латвії на запрошення ДП “Ліси України”.

Ініціатива «Ліси пам’яті», започаткована ДП «Ліси України», вже об’єднує людей не лише в Україні, а й за кордоном.

Робота триває. На жаль, філія “Поліський лісовий офіс”  у цій війні вже втратила 25 працівників. Пам’ять про кожного буде вшанована.

Молодий ліс площею 1,4 га в Обухівському лісництві Дніпровського надлісництва присвятили восьми загиблим воїнам-лісівникам із філії «Східний лісовий офіс».

Висадка відбулася напередодні Дня довкілля. До неї долучилися голова Дніпропетровської ОВА Олександр Ганжа, представники ГУ ДСНС у Дніпропетровській області, Південно-Східного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства, демобілізовані працівники філії, а також учасники проєкту підтримки ветеранів війни «Титани UA».

Всього учасники акції висадили 7,5 тис. сіянців сосни із закритою кореневою системою. Це абсолютно новий ліс на місці деградованих сільськогосподарських земель, які раніше передала місцева громада. 

“У 2026-му в області вже висадили майже 104 гектари дерев. У планах до кінця року – втричі більше. Так регіон відновлює природний баланс. Адже російська агресія завдає шкоди і екосистемі”, – зазначив голова Дніпропетровської ОВА Олександр Ганжа. 

Водночас для ветеранів ця акція має й глибший зміст. Окрім можливості вшанувати пам’ять своїх полеглих побратимів, спільна праця над створенням нового лісу стає для них і своєрідною формою відновлення та повернення до мирного життя.

Наразі у Східній філії працює 12 демобілізованих лісівників. Більшість пройшли важкий бойовий шлях, отримали серйозні поранення. 

«Ліси пам’яті» – проєкт комунікаційного відділу ДП «Ліси України», у межах якого лісівники спільно з ветеранами та родинами загиблих створюють нові ліси на честь полеглих захисників. 

На прифронтовій Дніпропетровщині лісівники подібними акціями вшановують полеглих Героїв з кінця 2022 року. На їх честь за цей час вже висаджено кілька десятків гектарів лісів.