Категорія: Без категорії
З майже 2200 мобілізованих працівників нашого підприємства є представники практично всіх лісівничих посад – від виробничих до управлінських ланок. У сьогоднішній рубриці “Наші в ЗСУ” розповідаємо про добровільно мобілізованого головного мисливствознавця ДП “Ліси України”.
Володимир Соловей за освітою магістр екології. Після завершення навчання у НУБіП набував досвід роботи у мисливських господарствах Київщини та Чернігівщини. З початку 2023 року почав працювати головним мисливствознавцем у центральному апараті ДП “Ліси України”.
“Ми займались моніторингом диких мисливських тварин, що утримуються в напіввільних умовах,рахували їх чисельність, контролювали підгодівлю. Загалом такий важливий екологічний напрям роботи, спрямований на збереження та підвищення популяції диких тварин у лісі”, – розповідає Володимир Соловей.
На підприємстві Володимир пропрацював майже 2 роки. Пішовши оновити дані в ТЦК вирішив добровільно мобілізуватись. Під час проходження базової загальновійськової підготовки Володимир отримав відношення у Першу окрему важку механізовану бригаду.
“Спочатку це була базова для всіх посада стрілець-гранатометник. Але так як я маю вищу освіту, мене відправили на навчання в Академію сухопутних військ ім.П.Сагайдачного у Львів. Після кількомісячних навчань я повернувся і став командиром взводу звукометричної розвідки”
У підпорядкуванні воїна-лісівника – оператори звукометричного обладнання, логісти, водії та відповідальні за матеріально технічне забезпечення. Головне завдання взводу – отримання координатів розташування техніки ворога за допомогою спеціалізованої звукової розвідки. Хлопці зараз працюють біля російського кордону на Чернігівщині.
“Поблизу кордону в нас є обладнання,що допомагає виявити ворожі вогневі засоби. Наші оператори отримують та обробляють інформацію. Далі передають координати артилеристам. Працюють змінами з перервою на сон та побутові справи без свят і вихідних”, – говорить Володимир.
Робота на прикордонні це не тилова служба, як може здатись на перший погляд. Воїн лісівник каже, що незважаючи на відсутність стрілкотні, кількість застосування FPV дронів ворогом збільшилась кратно, особливо на оптоволокні. Ціляться по всьому, що рухається. Нещодавно влучили у бригаду електриків, яка відновлювала світло для найближчих селищ, де ще залишились люди.
Днями Володимир звернувся по допомогу до Спілки воїнів-лісівників України. Через все більші атаки ворожими дронами, воїнам стало складно діставатись до приладу, який фіксує ворожі цілі.
“Кожні три дні на ньому потрібно замінювати акумулятор. Тільки виїдемо, одразу на горизонті бачимо FPV. Володимир Ковальчук передав нам детектор дронів “Чуйка 3.0”, який одразу бачить сигнал ворожого БПЛА. Це можливість вчасно сховатись, втікти, сховати машину. Тепер моєму підрозділу працювати стало безпечніше”
Стабілізувавши роботу підрозділу, вперше за час служби воїн-лісівник пішов у відпустку і відразу приїхав до колег. Він з теплом згадує, як весь відділ приїхав до нього у Десну, де проходив базову загальну військову підготовку.
“Привезли мені солодощів, коштів, щоб міг купити собі чогось ще. Це було дуже круто. Бо коли тільки потрапляєш на військові навчання, якось ще незвично, і важко було адаптуватись до нових умов”
Після демобілізації Володимир збирається повернутись на улюблену роботу, в колектив, який за цей час став його справжньою підтримкою. А ще з нетерпінням чекає, коли кожного дня зможе бачити як росте його син у вільній та мирній Україні.
У межах 2,7 млн га мисливських угідь підприємства обліковується понад 102 тисячі диких тварин – зайці, козулі, кабани, європейські олені, плямисті олені,лані, вовки та борсуки.
Задача нашої єгерської служби їх охороняти, підгодовувати та сприяти відтворенню.
Особливо важливо підтримати нормальні умови існування диких тварин з настанням холодів. Тож, з початку грудня розпочалась зимова підгодівля, яка триває приблизно 100 днів.
Облік тварин наші фахівці здійснюють щороку і відповідно до матеріалів мисливського впорядкування заготовляють необхідну норму кормів. Вони збагачені мікроелементами, вітамінами та мінералами, які допомагають диким тваринам зберегти сили та адаптуватися до складних зимових умов.
Корм єгері залишають у годівницях, які спорудили ще до початку настання зими. Вони розташовані на ділянках, що захищають спокій диких тварин – невеликих галявинах або у рідколіссі.
Загалом для підгодівлі диких тварин заготовлено 477 тис. кормових віники, 1,1 тис. тонн зернових культур, 2,3 тис. шт зернових снопиків, півмільйона тонн сіна, 113 тис. тонн солі, 11 тис. тонн коренеплодів.
Кормові віники – це гілки листяних порід дерев, а саме берези, дуба, липи, осики та ліщини. Їх єгері заготовляють не пізніше червня, коли листя має найбільше поживних речовин. Після зрізування, гілки формують і зв’язують у пучки. Потім занурюють у солоний розчин, просушують у добре провітрюваних та захищених від потрапляння дощової води приміщеннях. Висушені пагони з листям зберігають до настання зими і зараз використовують для підгодівлі тварин.
Сіно важливий елемент підгодівлі, коли в сніжний період немає можливості здобути рослинну їжу.
Коренеплодами диких тварин годуємо в більш теплу безсніжну погоду. Зокрема це кормовий буряк, морква, картопля, ріпа чи брюква. Їх єгері викладають у підготовлені корита поставлені неподалік від годівниць.
Сіль компенсує мінерали, на які рослинний корм взимку бідний.
У залежності від погоди кількість кормів може збільшуватися або зменшуватися. Корм у годівнички єгері додають поступово з розрахунку на кілька днів.
Під головуванням Прем’єр-міністерки України Юлії Свириденко відбулася розширена нарада за участі Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Олексія Соболева, заступника Міністра Тараса Висоцького, Генерального директора ДП «Ліси України» Юрія Болоховця, народних депутатів, представників лісової, деревообробної та меблевої галузей, профільних асоціацій. У центрі обговорення – подальший розвиток лісового сектору як стратегічної складової економіки з акцентом на глибоку переробку, створення робочих місць та експорт продукції з високою доданою вартістю.
Під час наради було представлено результати урядових рішень для стабілізації та розвитку галузі. Зокрема, до кінця 2025 року діє тимчасове квотування експорту необробленої деревини для захисту внутрішнього ринку. Відновлено видачу лісорубних квитків і продовжено строк дії матеріалів лісовпорядкування для уникнення простоїв підприємств.
Також схвалено Операційний план реалізації Державної стратегії управління лісами до 2035 року та створено нормативні умови для перетворення ДП «Ліси України» в акціонерне товариство з метою підвищення якості управління.
Окрему увагу приділено екологічним стандартам і євроінтеграційним зобов’язанням. Україна розпочала імплементацію Регламенту ЄС EUDR щодо запобігання знеліснення та деградації лісів і отримала статус країни з низьким ризиком. Паралельно впроваджується повний цифровий ланцюг простежуваності деревини – від електронного лісорубного квитка до GPS-трекінгу та фотофіксації, що мінімізує тіньові практики та гарантує законність заготівлі.
За підсумками наради Урядом визначено конкретні завдання для ДП «Ліси України» на найближчий період. Серед ключових пріоритетів – підвищення ефективності операційної діяльності, нарощування обсягів заготівлі та реалізації деревини на внутрішньому ринку, а також забезпечення стабільного та прогнозованого постачання сировини для українських переробників. Підприємству доручено активніше впроваджувати управлінські та цифрові інструменти, які підвищують прозорість і продуктивність роботи.
Крім того, на рівні державної політики опрацьовуються рішення щодо продовження нульового квотування експорту необробленої деревини у 2026 році, реформування біржової торгівлі деревиною, ухвалення законодавства з імплементації EUDR та дерегуляції процедур для збільшення обсягів заготівлі.
Уряд і надалі працюватиме у тісній взаємодії з ДП «Ліси України», бізнесом та експертною спільнотою, щоб лісова, деревообробна та меблева галузі повною мірою реалізували свій потенціал і стали одним із драйверів економічного відновлення України.
ДП «Ліси України» працює лише третій рік — не все вдається одразу, але фактом є те, що підприємству дедалі ефективніше та жорсткіше вдається протидіяти зловживанням у лісовій сфері.
За цей рік Департамент внутрішньої та економічної безпеки підприємства провів 672 контрольні заходи. Перевірено практично кожне друге лісництво. Виявлено порушення на понад 1,2 млрд грн, з яких майже 555 млн грн — це незаконні рубки (1,3 тис. фактів).
Серед інших порушень — незадовільне відведення та таксація лісосік, внесення недостовірних відомостей до системи ЕОД, нестача деревини, її лишки та неоприбуткована деревина.
За результатами перевірок до правоохоронних органів передано 232 матеріали. Зареєстровано 121 кримінальне провадження, ще 104 матеріали приєднано до вже зареєстрованих кримінальних проваджень, розпочатих за матеріалами Департаменту.
За 235 фактами, виявленими службою безпеки, вже повідомлено про підозру. Фактично левова частка випадків, про які повідомляють прокуратура, ДБР та поліція, розпочиналася саме з матеріалів Департаменту внутрішньої та економічної безпеки.
Так, цього року саме за матеріалами Департаменту правоохоронцям вдалося припинити діяльність злочинної групи, яку очолював колишній працівник ДП «ЛІАЦ». Група вносила несанкціоновані зміни до системи електронного обліку деревини. Уже оголошено 13 підозр, слідство триває.
До кінця 2025 року буде проведено 52 службові розслідування. До дисциплінарної відповідальності притягнуто майже 100 працівників підприємства.
Перед призначенням на посаду абсолютно всі претенденти проходять перевірку службою безпеки. За 2025 рік проведено майже 10 тис. таких перевірок, 315 претендентів було «забраковано».
Крім того, Департамент перевіряє основні заявки на закупівлю — цього року реалізовано понад 900 перевірок. Як наслідок, роботу Департаменту закупівель перезавантажено: призначено нового керівника та сформовано нову команду.
Сосновий шовкопряд – шкідник хвойних порід, гусениці якого під час живлення віддають перевагу хвої сосни звичайної, в рідкісних випадках – іншим хвойним породам. В результаті знищення хвої, дерева послаблюються, зменшується приріст.
Одночасно знижується стійкість окремих дерев і насадження в цілому до дії негативних чинників навколишнього середовища, в тому числі нападу інших груп шкідників.
В Україні це один із найбільш поширених видів хвоєгризучих шкідників. Найчастіше зустрічається у хвойних лісах Полісся та Лісостепу. У пік своєї активності у 2017 році лише на території Київщини стовбуровими шкідниками було уражено близько 16 тисяч га лісу. По всій країні хворіло десятки тисяч гектарів.
Захист лісу від шкідників та хвороб – важливий напрямок лісогосподарської діяльності. Він забезпечується шляхом систематичного спостереження за станом лісів, своєчасного виявлення осередків шкідників і хвороб лісу.
За сприятливих умов шкідники лісу періодично дають спалахи масового розмноження.
Саме під час спалаху масового розмноження хвоєгризучі та листогризучі комахи порівняно в короткі терміни здатні розповсюджуватися на тисячі гектарів і наносити лісовим насадженням сильні пошкодження. Це викликає втрату приросту, ослаблення і подальше всихання дерев або цілих насаджень.
За попередніми підрахунками інтенсивність розповсюдження шкідників лісу у 2025 році істотно зменшилась!
Цьому сприяло як вологе, здебільшого прохолодне, літо, так і вчасно проведені лісівниками профілактичні заходи.
Нагляд за шкідниками і хворобами лісу ведеться лісовою охороною на постійній основі із відповідною реєстрацією у книгах обліку.
Пріоритетним напрямком діяльності лісівників є впровадження біологічних методів боротьби із шкідливими комахами лісу – найефективнішим і найдешевшим способом. За допомогою таких методів можна відновити рівновагу в лісах і значно підвищити їх стійкість.
Як протидіяли лісівники протягом року?
Розвішано понад 50 тисяч штучних гніздівель. Підвищення чисельності комахоїдних птахів у лісових насадженнях стримує масове розмноження різноманітних шкідливих комах лісу. Для прикладу – сім’я синиць за літо знищує близько 4 тисяч гусениць.
Огороджено і переселено понад 8 тисяч мурашників. Мурахи регулюють чисельність та порушують життєві цикли шкідників, поїдаючи яйця, личинки та дорослих особин. Одна велика колонія здатна захищати до 1-2 га лісу.
Проведено санітарні рубки на площі 89 тис га. Такі заходи проводимо як в осередках стовбурових шкідників, так і для боротьби з хворобами лісу, які призводять до масового всихання дерев. Найбільш розповсюдженими є коренева губка, опеньок осінній, соснова губка. Також санітарні рубки проводились для продовження життєздатності здорових дерев. Відкритий доступ до повітря та світла після санітарних рубок сприяє росту насаджень.
Санітарні рубки здійснюємо на основі матеріалів лісовпорядкування, лісопатологічних та комісійних обстежень.
До Департаменту внутрішньої та економічної безпеки ДП «Ліси України» надійшла інформація, що на одній із територій Чернівецької області ведуться незаконні рубки. Самозалісений «нічийний» ліс межує із Конятинським лісництвом ДП «Ліси України». Це – гірська Путильщина, буковинські Карпати.
Оперативно була сформована робоча група, щоб з’ясувати всі обставини. По дорозі до цього місця фахівці Департаменту викрили машину, завантажену деревиною, без жодної відповідної документації. Було викликано поліцію, яка встановлюватиме всі деталі незаконного вивозу деревини.
По дорозі в гори, було зафіксовано і кілька місць прихованих складів з деревиною, яка готувалася до вивозу. Ці факти теж задокументовані, повідомлено поліцію.
Як попередньо вдалося з’ясувати, територія «нічийного» лісу належить Путильській громаді. Інспектори Департаменту вивили сотні пнів, замаскованих гіллям чи присипані землею. Поламані дерева, розкидане гілля, пошкоджена коренева система дерев. Залишені троси від спецтехніки, за допомогою якої здійснювалося трелювання деревини.
Обстеживши самозалісену територію, зафіксували розмір пнів діаметром до 70 см. Ялинам і ялицям, які ростуть тут – по 50-70 років. Масштаби незаконних рубок – великі.
Мова йде про немалу площу – орієнтовно 50 гектарів. Незаконні рубки здійснювалися у кілька етапів – видно як зовсім свіжі і пні, так давніші. Більше того, чорні лісоруби потихенько пробиралися і на територію самого лісництва, де теж було виявлено незаконні рубки.
“Ці земельні ділянки наче є паями людей. Але права рубати ліс в будь-якому випадку не має ніхто. Бо є ціла процедура: проводяться дослідження, що підлягає рубці, а що ні, і якій – санітарній чи загальній, чи можна там робити насадження. На цій території, як ми побачили, не ведеться ніяка господарська діяльність – ніким. Хтось комусь просто дає можливість викрадати деревину і продавати”, – каже Василь Строїч, завідувач сектору Департаменту внутрішньої та економічної безпеки ДП «Ліси України».
Незаконна рубка відбулася за межею лісового фонду ДП «Ліси України», але ми зібрали всі докази та передали їх в правоохоронні органи. Нагадаємо, за самовільну рубку в «нічийних» лісах також передбачена відповідальність!
Наступного року ДП «Ліси України» перетвориться на акціонерне товариство «Ліси України». Урядовці кажуть, що це останній етап лісової реформи, яка розпочалася 2022 року з ліквідації держлісгоспів.
Журналісти НВ спробували розібратися, з якими результатами лісове господарство підійшло до корпоратизації та чому лісова реформа продовжує викликати дискусії.
Найбільші темпи зростання
Рішення про створення ДП «Ліси України» Кабмін ухвалив у вересні 2022-го: спеціалізоване лісогосподарське підприємство об’єднало дві третини лісового фонду країни.
Економічна ситуація на той час аж ніяк не сприяла реформуванню — експортна логістика зруйнована війною, внутрішній попит через зупинку будівництва значно знизився.
Але реформа одразу з лишком компенсувала негативні наслідки війни. 2023 рік «Ліси України» без будь-якої підтримки завершили з рекордним прибутком у понад 3 млрд грн. Хоча раніше лісгоспи спільно (!) генерували лише 200 млн грн прибутку, працюючи з рентабельністю менш ніж 3%. З урахуванням державних дотацій у 350 млн грн лісове господарство було збитковим.
2025 рік підприємство завершує новими рекордами.
Прогнозні показники: чистий дохід — 29,3 млрд грн, прибуток до оподаткування — 8 млрд грн, сплата податків — 15,6 млрд грн. Рентабельність (до оподаткування) зросла вдвічі — до 27%.
Це чи не найбільші темпи зростання серед усього державного сектору. Велику роль зіграло відновлення попиту на деревину, але в ДП «Ліси України» запевняють, що це лише одна з причин.
Оптимізовані витрати: уніфікований штат, проведена реорганізація та скорочена значна частина адмінперсоналу; закриті неконкурентні лісгоспні деревообробні цехи; ФДМУ передає на реалізацію непрофільні активи.
Продукція реалізується максимально прозоро: 100% деревини (окрім дров для населення та соцсфери, а також деревина для потреб ЗСУ) виставляється на біржові торги.
Створена служба внутрішньої безпеки: цього року більша частина матеріалів, з якими працюють правоохоронці, виявлена саме в результаті перевірок ВБ.
Реформовані закупівлі: у 2025 році вперше 97% бюджету закупівель спрямовано на Prozorro — економія перевищила 700 млн грн.
Завершення програми «Зелена країна»
Екологічна програма президента «Зелена країна» стартувала перед війною, але від зобов’язань лісівники не відмовилися і цієї осені обіцяний мільярд дерев висадили.
У ДП «Ліси України» кажуть, що результат достовірний. По кожній ділянці розроблявся проєкт лісових культур, указувалася кількість та порода сіянців (на кожному гектарі їх у середньому 6 тисяч). Наприкінці кожного садіння підписувався акт приймання, у кінці сезону проводилася інвентаризація.
Тож кожне деревце з мільярда пораховано. Загалом за час програми лісівники створили майже 170 тисяч гектарів лісу — це дві площі Києва, або 200 тисяч футбольних полів. Якщо раніше лісгоспи висаджували чисті насадження (переважно соснові), то в процесі програми створювали виключно мішані ліси. Поєднання хвойних і листяних порід зменшує ризики пожеж і забезпечує біорізноманіття.
У процесі «Зеленої країни» в Україні вперше почали масштабно застосовувати сіянці із закритою кореневою системою — ДП «Ліси України» побудувало 9 сучасних лісонасіннєвих центрів для їхнього виробництва.
У межах програми «Ліси України» провели й першу за багато років масштабну висадку лісів на півдні, відновили місцеві розсадники, реанімували місцеве лісове господарство.
За час «Зеленої країни» лісівники запустили програму збереження самосійних лісів, приєднали до держлісфонду та врятували близько 30 тисяч гектарів таких лісів.
Зменшення площі пожеж
Перед війною Україна пережила найбільші у XXI сторіччі лісові пожежі. У 2020 році вигоріло понад 70 тис. га лісів. Здавалося, що під час війни приборкати вогонь буде ще складніше — до кліматичних факторів додадуться військові. Але у 2025 році «Лісам України» вдалося скоротити площу пожеж у 4 рази — до 1,5 тис. га.
Відсоток втрати лісів в Україні у рази менший, ніж у країнах Євросоюзу, де цього року вогнем знищено рекордну площу лісів — понад 1 млн га.
Лісівникам вдалося стабілізувати ситуацію навіть на прифронтових територіях, де бойові дії тривають майже безперервно. Торік у деокупованих лісгоспах Харківщини, приєднаних до ДП «Ліси України», вигоріло майже 13 тис. га лісу, а після приєднання — лише 1,8 тис. га.
Велику роль зіграла закуплена підприємством нова пожежна техніка — мобільні та швидкі лісопожежні модулі. Вперше за багато років розпочалося оновлення і парку великогабаритних пожежних автомобілів.
Підприємством збільшено оклади працівникам лісової охорони. Кількість вакантних посад скоротилася, люди мотивовані працювати на результат.
Ризик виникнення пожеж, спричинених людським фактором, суттєво зменшують рекреаційні пункти. За два попередні роки ДП «Ліси України» влаштувало понад 100 таких пунктів, цьогоріч — ще 50. Це повноцінні комплекси для безпечного дозвілля у лісі з усією інфраструктурою. Загалом лісівники доглядають понад 1100 рекреаційних пунктів по всій країні.
Приборкати пожежі було б неможливо і без масштабних інвестицій у протипожежну інфраструктуру. У 2025 році ДП «Ліси України» влаштувало 38,8 тис. км мінералізованих смуг, проведено догляд за 183,4 тис. км наявних.
По всій країні створено 3,5 тис. пожежних водойм, ДП обладнує їх пірсами, встановлює водонакопичувальні резервуари. У процесі — встановлення додаткових 30 веж із телевізійними системами спостереження, загалом їх понад 400.
Порятунок і відновлення прифронтових територій
Одна з найбільших проблем лісового господарства — деокуповані та прифронтові держлісгоспи. Матеріально-технічна база розбита, лісові угіддя заміновані. Ані держава, ані місцева влада не мають ресурсів на утримання та відновлення таких лісгоспів. На допомогу прийшло ДП «Ліси України».
Цього року компанія приєднала три прифронтові лісгоспи на Харківщині, два — на Донеччині та два — на Херсонщині.
Ізюмське надлісництво на Харківщині (понад 144 тис. гектарів, або 90% території заміновано) «Ліси України» забезпечили сучасними пікапами з модулями та інвентарем для боротьби з пожежами, комп’ютерною технікою та іншими необхідними засобами. Завдяки співпраці з ДСНС розпочали розмінування першочергових ділянок у лісах. Зараз у надлісництві повністю запущений виробничий цикл: від посадки та догляду за лісовими культурами до заготівлі та реалізації деревини через товарні біржі.
Херсонське надлісництво охоплює звільнені після контрнаступу близько 40 тис. га держлісфонду на правобережжі. Завдяки «Лісам України» вперше восени цього року тут розпочалося відновлення лісів. На територіях, які вже пройшли розмінування, заготовляється деревина для населення та військових.
У Донецькому надлісництві з початку вторгнення вигоріло понад 5 тис. га лісів. Після приєднання до «Лісів України» ситуацію вдалося стабілізувати. Наразі з міркувань безпеки всі лісогосподарські роботи скасовано, родини працівників евакуйовано. ДП «Ліси України» забезпечує місцеве населення дровами з лісництв сусідніх Дніпропетровської та Харківської областей.
Діалог із бізнесом і відкриття інформації про контракти
Увесь 2025 рік продовжувалося зростання попиту та цін на деревину на біржі. Ще на початку березня «Ліси України» запропонували комплексний план зі збільшення пропозиції за умови дерегуляції нормативної та законодавчої бази.
Але дослухалися до лісівників лише восени: Кабмін ухвалив низку рішень, спрямованих на збільшення ресурсу для ринку, зокрема продовжив дію матеріалів лісовпорядкування. Однак законодавчі зміни щодо процедури Оцінки впливу на довкілля (ОВД) так і не ухвалені. Відповідно, обсяг заготівлі у 2025 році дещо скоротився, але плани на 2026-й оптимістичні — заготівля поступово зростатиме.
У «Лісах України» запевняють, що зацікавлені у стабільному попиті більше, ніж у зростанні цін. Тому останні два квартали року формували стартові ціни на біржові торги нижче рівня поточних цін реалізації. Утім, ринок кожного разу реагував зростанням ціни.
Як інструмент хеджування ризиків ДП «Ліси України» запропонувало бізнесу піврічні форвардні контракти з фіксованою ціною. Ідея спрацювала — на форвардних торгах викуповувалося 100% деревини, виконання контрактів також — 100%.
Підприємство підтримало й виробників, які постраждали внаслідок російських атак: деревообробникам запропонували відтермінування платежів за фактично відвантажену продукцію.
Соціальні ціни на дрова та відсутність черг
До складної зими в «Лісах України» почали готуватися заздалегідь. З жовтня ДП «Ліси України» призупинило реалізацію дров’яної паливної деревини для комерційних контрагентів, на аукціони така деревина не виставляється.
Щоденний обсяг реалізації дров для населення та соцсфери зріс і становить 12−15 тис. м³. На складах лісництв постійно доступно близько 150 тис. м³ паливної деревини.
Ціну на соціальні дрова (в межах 15 м³ на домогосподарство) підприємству вдалося втримати практично на рівні минулого року. Як і раніше, середня вартість — приблизно 1−1,1 тис. грн за м³ (із ПДВ). З огляду на складну ситуацію з енергетикою підприємство ухвалило рішення не змінювати ціни на дрова до кінця опалювального сезону. Хоча ринкова вартість дров ПВ для комерційних споживачів зросла майже удвічі.
Філії ДП «Ліси України» взяли участь у понад 600 процедурах тендерних закупівель для соціальної сфери. Також укладено понад 1 тис. прямих договорів із лікарнями, закладами освіти тощо.
Якою б складною не була зима, запевняють на підприємстві, дрова залишаються у вільному доступі. До кінця опалювального сезону ціни не змінюватимуть.
Ветеранська політика та допомога ЗСУ
Гострий дефіцит кадрів, на який скаржиться майже весь бізнес, не оминув і лісову галузь. ДП «Ліси України» не вистачає понад 2 тис. працівників для роботи в лісі — лісничих, майстрів лісу, вальників, трактористів. Нових людей залучати складно — потрібні освіта, навички, підготовка. Чоловіків часто фізично немає звідки брати, тож підприємство створює стимули для повернення ветеранів на робочі місця. Протягом 2025 року демобілізовано 140 воїнів-лісівників — і практично всі працевлаштовані в ДП «Ліси України».
Демобілізовані отримують доплату 20% до посадового окладу. Раз на рік підприємство надає допомогу до 15 тис. грн та ще 7500 грн на закупівлю дров для опалення. Лікування та оздоровлення — за рахунок ДП «Ліси України» (до 50 тис. грн на медикаменти та до 100 тис. грн на лікування), безкоштовне навчання у профільних закладах освіти.
Не дивно, що у «Лісів України» одна з найбільш чисельних та активних ветеранських спільнот, об’єднаних у Спілку воїнів-лісівників України.
Саме ветерани підприємства опікуються наданням допомоги ЗСУ, яка за 2025 рік становить понад 414 млн грн. Щотижня Спілка отримує від 50 своїх представників у бригадах десятки звернень. Закуплено й передано сотні дронів, тепловізорів, генераторів, зарядних станцій, комплектуючих до авто, детекторів дронів, засобів РЕБ.
Крім того, за час роботи підприємство безоплатно передало деревину для будівництва фортифікаційних та інженерних споруд на майже 1 млрд грн.
Прозорість і аудити
У 2025 році в «Лісах України» відбулося кілька революційних змін, які стосуються прозорості роботи компанії.
У лютому була сформована наглядова рада, до якої увійшли представники Канади, Фінляндії та Латвії. Члени ради ухвалили рішення про проведення незалежного аудиту діяльності підприємства, починаючи з 2022 року. Звернулися до Держаудитслужби та Антимонопольного комітету. Сформували підпорядковану Наглядовій раді Службу внутрішнього контролю (аудит, комплаєнс, управління ризиками). Окрім того, ініціювали так званий HR-аудит, який передбачає комплексне оцінювання топменеджменту.
Найбільша стаття витрат підприємства — послуги із лісозаготівлі — з цього року закуповуються на конкурентних торгах.
Компанія також вперше (!) повністю відкрила інформацію щодо укладених біржових контрактів (ціни, обсяги тощо) та результатів їх виконання. Такого рівня відкритості на ринку деревини немає в жодній європейській країні.
Корпоратизація та інвестиційний план
Як і всі інші державні підприємства, ДП «Ліси України» має бути корпоратизовано. Процес запущено у вересні — створені комісії з перетворення й інвентаризації.
Процедура передбачає переоцінку основних засобів, інвентаризацію, складання передавальних актів, затвердження статуту АТ і положень про органи управління АТ.
І в Кабміні, і на підприємстві запевняють: побоювання щодо приватизації лісів марні. 100% акцій АТ «Ліси України» належатиме державі. Держава також залишатиметься власником лісового фонду — АТ, як і ДП, буде лише постійним лісокористувачем.
Розмови про приватизацію були й на початку лісової реформи. Але за три роки жодну лісову ділянку не приватизували. Навпаки — повернули через суди тисячі гектарів територій, які приватні або комунальні власники «прихопили» у держлісгоспів.
Від корпоратизації в «Лісах України» очікують можливість співпраці з міжнародними фінансовими організаціями (EBRD, IFC тощо), адже АТ — зрозуміла для міжнародних інвесторів модель управління.
Основні напрями інвестування АТ «Ліси України» — модернізація пожежної техніки, механізація заготівлі, будівництво лісових доріг і комплекс заходів із впровадження природного лісівництва в Карпатах.
До реформи загальний річний обсяг інвестицій держлісгоспів становив не більш ніж 200 млн грн: коштів не вистачало не лише для розвитку, а й для оновлення матеріально-технічної бази. Інвестиційний план ДП «Ліси України» на 2026 рік — 2 млрд грн. Але завдяки корпоратизації та залученню міжнародного фінансування обсяг інвестиційної програми може бути збільшено у рази, що пришвидшить процес відновлення та технічного переоснащення лісового господарства.
Про те, з чим державне лісове господарство завершує цей рік, та які зміни очікують на “Ліси України” у 2026-му, – розповів РБК-Україна голова наглядової ради держпідприємства Олексій Кучер.
Наступного року найбільше держпідприємство країни “Ліси України” має перетворитися на державну акціонерну компанію.
Процес трансформації розпочався ще у лютому, коли Кабмін сформував незалежний орган управління компанії – наглядову рада ДП “Ліси України”.
До наглядової ради увійшли три незалежні члени з Канади, Фінляндії та Латвії – Маркіян Витвицький, Янне Харьюнпяя та Робертс Стріпніекс, а також представник держави – голова Державної регуляторної служби Олексій Кучер, якого згодом було обрано головою ради.
Запитали у пана Олексія, з якими результатами ДП “Ліси України” завершує рік та що планується далі.
– Пане Олексію, на останньому засіданні наглядова рада погодила проміжний звіт щодо досягнення цілей діяльності ДП “Ліси України”, а також звіт про виконання фінансового плану за підсумками трьох кварталів. Іншими словами, роботою підприємства ви задоволені?
– Ми не можемо бути не задоволені фінансовими показниками. Фінансовий результат перевершив наші очікування. Прибуток ДП “Ліси України” може сягнути 8 млрд грн – понад удвічі більше, ніж торік. Рентабельність також зросла у понад два рази до майже 30%.
За підсумками 11 місяців підприємство сплатило у бюджети всіх рівнів майже 15 млрд грн. На мій погляд, за темпами зростання фінансово-економічних показників ДП “Ліси України” один із лідерів державного сектору економіки.
– Але ж причина у зростанні вартості деревини?
– Більшою мірою так. Але це не адміністративне підвищення тарифів. Уся продукція, окрім дров для населення та соціальної сфери, реалізується ДП “Ліси України” виключно на відкритих, прозорих і конкурентних торгах.
Підприємство не лише не відступило від цього принципу, а й зробило ще один крок до відкритості – почало публікувати інформацію про всі укладені на біржі контракти. Будь-хто може перевірити, хто, яку продукцію та за якою ціною законтрактував.
– Споживачі, тобто бізнес, зовсім не радіє зростанню цін та закликає збільшити пропозицію деревини.
– Нагадаю, лісівники протягом двох років закликали змінити законодавство та нормативну базу, які ускладнюють дозвільні процедури, обмежують заготівлю та призводять до втрати цінного ресурсу. Наглядова рада також намагалася привернути увагу владної вертикалі до наявної проблеми. Нарешті протягом останніх пів року потрібні рішення почали ухвалюватися.
Ми бачимо, що Уряд та Міністерство економіки приділяють значну увагу розвитку лісового господарства та забезпеченню роботи деревообробної промисловості. До речі, ми запросили до участі в засіданні Наглядової ради міністра Олексія Соболєва. Це те, чого ніколи раніше не було.
Але треба розуміти: одночасно збільшити заготівлю неможливо, оскільки будь-якому виїзду бригади заготовників на лісосіку передує тривала бюрократична дозвільна процедура. Крім того, в Україні понад 2 млн га лісів об’єктивно недоступні для господарювання – тимчасово окуповані, заміновані, розташовані в зоні дислокації військових частин тощо.
– Як би не було, у лісівників стало більше коштів – яким чином контролюється їх витрата?
– Уточню: у першу чергу від зростання вартості деревини все ж таки виграла держава. Понад половину коштів від її реалізації спрямовують у вигляді податків та зборів до бюджетів усіх рівнів. Водночас додатковий фінансовий ресурс отримало і лісове господарство.
Наглядова рада в межах своїх функцій докладає максимум зусиль для контролю за їх використанням. Зокрема, ми запровадили таку форму контролю: менеджмент ДП “Ліси України” щомісяця до 10-го числа повинен надавати Наглядовій раді інформацію щодо витратних договорів на суму, що перевищує 1 млн грн.
Окрім цього, ми отримуємо дані за всіма ключовими напрямами – виконання річного інвестиційного плану, виготовлення матеріалів лісовпорядкування, стан оформлення речових прав, дані з реєстру наказів з кадрових питань. Тобто ми постійно тримаємо руку на пульсі.
Ще у травні ми погодили спрямування 500 млн грн на підвищення зарплат виробничому персоналу – лісничим, помічникам лісничих, майстрам, водіям, трактористам, вальникам лісу.
Середня зарплата на підприємстві зросла з 22 тис. грн до 29 тис. грн. Це дозволило зупинити відтік людей. Водночас радою ухвалено рішення не нараховувати генеральному директору квартальні премії до завершення воєнного стану. Варто зауважити, що це була особиста ініціатива керівника, яку Наглядова рада підтримала.
Наглядова рада прагне не лише аналізувати інформацію, яку нам надають, – важливо мати власні незалежні інструменти для її збору та систематизації.
Саме тому Наглядова рада ухвалила рішення про створення Служби внутрішнього контролю (СВК), до складу якої входять підрозділи внутрішнього аудиту, комплаєнсу (контролю дотримання законів, нормативних актів та внутрішніх політик) і управління ризиками. Штат СВК призначається Наглядовою радою та підпорядковується їй. Це – наші “очі”, які, я сподіваюся, дозволять об’єктивно оцінювати всі процеси на підприємстві. Нового керівника внутрішнього аудиту вже призначено.
– В одному з інтерв’ю ви зазначили, що наглядова рада виходить із ініціативою щодо проведення незалежного зовнішнього аудиту, яка його доля?
– Тендери проведено, підрядників обрано. ТОВ “КРОУ ЕРФОЛЬГ УКРАЇНА” здійснюватиме аудит фінансової звітності за 2025 рік, а ТОВ “ГРАНТ ТОРНТОН ЛЕГІС” – за 2022-2024 роки. Група компаній Грант Торнтон Україна – це частина глобальної мережі Grant Thornton, яка представлена у понад 150 країнах світу. Загальний дохід глобальної мережі у 2024 році склав 8 млрд доларів США. Crowe Erfolg Ukraine є членами Crowe Global, 9-ї у світі за величиною міжнародної аудиторської мережі. В України обидва підрядника входять у десятку найбільші аудиторських компаній.
Ми також направляли запрошення компаніям “Великої четвірки” аудиторських фірм, але, на жаль, вони не виявили бажання брати участь у тендері.
– Болюча для державного сектору тема закупівель. Що з ними?
– Є безумовний прогрес: 97% бюджету закупівель спрямовується на відкриті конкурентні торги – настільки високого показника у державному лісовому господарстві ще ніколи не було. Економія на закупівлях з початку року становить понад 700 млн грн. На відкриті торги Prozorro вперше на 100% виставляється лісозаготівля – найбільша за обсягом стаття закупівель підприємства.
Тим не менш, довіряй, але перевіряй. Наглядова рада звернулася до Державної аудиторської служби України з ініціативою проведення перевірки публічних закупівель ДП “Ліси України” за 2025 рік – щодо дотримання вимог законодавства, обґрунтованості очікуваної вартості, законності вибору процедур та ефективності використання коштів.
Крім цього, Наглядова рада звернулася до Антимонопольного комітету України з проханням провести перевірку процедур публічних закупівель на предмет наявності ознак порушень конкурентного законодавства.
– Чим завершилася історія закупівлі автоматизованої системи управління (ERP)?
– Крапку в процесі закупівлі ERP ще не поставлено. Концепцію запровадження системи було розроблено до створення наглядової ради, і нині члени ради мають інше бачення. Один із них – Маркіян Витвицький – має досвід упровадження ERP у Канаді.
На нашу думку, неможливо передбачити все наперед, доцільніше рухатися крок за кроком, послідовно впроваджуючи найбільш важливі модулі системи управління. Наступного року процес закупівлі ERP буде обов’язково перезавантажено. Ми постійно тримаємо це питання у фокусі уваги.
– Судячи з “Міндічгейту”, підбір кадрів для держкомпаній не завжди проводиться прозоро. Що з цим робити?
– Єдиний варіант – незалежна, об’єктивна оцінка. За ініціативою Маркіяна Витвицького планується проведення незалежного комплексного оцінювання топ-менеджменту підприємства щодо рівня його фаховості, ефективності, ділової етики. Так як це робиться у всьому світі. На конкурсі має бути обрана HR-компанія з відповідною експертизою.
Іншими словами, наступного року ДП “Ліси України” очікує шість різних аудитів – два незалежних зовнішніх, державний, внутрішній, HR-аудит та перевірка Антимонопольного комітету. За результатами ми безумовно зробимо необхідні висновки.
Крім того, Наглядовою радою затверджені Антикорупційну політику та Правила ділової етики підприємства, які розроблялися спільно з Базельским інститутом управління відповідно до кращих міжнародних практик.
– Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко нещодавно заявила, що наглядові ради мають забезпечити належне та невідкладне реагування на повідомлення від правоохоронних органів щодо правопорушень стосовно посадових осіб. Як це реалізувати на практиці?
– Ще влітку цього року ми проявили ініціативу та звернулися до всіх ключових правоохоронних органів – Офісу Генерального прокурора, ДБР, БЕБ, НАБУ та Національної поліції – з проханням надати інформацію щодо кримінальних проваджень, які стосуються менеджменту нашого підприємства. Для своєчасного реагування та ухвалення об’єктивних рішень Наглядовій раді необхідні підтверджені факти. Іншими словами, всі доступні нам інструменти контролю ми вже задіяли.
– Ви дуже активна наглядова рада…
– Це дійсно так, без перебільшення. Протягом цього року відбулося вже десять засідань ради і до кінця року планується ще одне позачергове. Також проведено понад тридцять робочих нарад і зустрічей. Сформовано три комітети, які провели дев’ять засідань. Усі члени ради максимально активно долучаються до обговорення та вирішення питань. Ми створили офіс корпоративного секретаря, адже одна людина фізично не може впоратися з обсягом завдань, який ми ставимо.
– Але ваша активність не всім напевно подобається. У телеграм-каналах з’явились публікації щодо кримінального провадження, пов’язаного з виплатою винагороди членам Наглядової ради…
– Обставини відкриття провадження мені не відомі, але за зверненням громадської організації це зробити дуже не складно. Щодо медіа-кампанії проти Наглядової ради, то зі списку задіяних інформаційних ресурсів стає зрозумілим, що кампанія повністю проплачена. Члени ради розуміють, що це спроба тиску, та сприймають абсолютно адекватно. Ані на нашу позицію, ані на нашу роботу такі кампанії не впливатимуть.
Насправді всі виплати членам Наглядової ради здійснюються прозоро та строго відповідно законодавству. З кожним членом Наглядової ради ДП “Ліси України” укладено цивільно-правовий договір, затверджений наказом Держлісагентства.
Розмір винагороди визначений на основі Політики винагороди членів наглядових рад, затвердженою Кабінетом Міністрів України (постанова № 1369 від 29 листопада 2024 року).
Крім того, членам Наглядової ради підприємство компенсує витрати, пов’язані з виконанням ним своїх повноважень, за умови їх документального підтвердження. Наприклад, витрати на проїзд від місця проживання до місця проведення засідання Наглядової ради.
– Ваші очікування від корпоратизації?
– “Ліси України” – це підприємство європейського рівня, а в перспективі – й світового. Корпоратизація – це шлях до визнання з боку міжнародних партнерів. Це також можливість залучення міжнародного фінансування для розвитку компанії, адже чинна організаційно-правова модель державного підприємства західному світу не зовсім зрозуміла.
В Україні корпоратизація дає право спрямовувати кошти від реалізації непрофільних активів на розвиток. І, звичайно, корпоратизація – це корпоративне управління. На мою думку, всі найкращі інструменти корпоративного управління вже задіяні.
– Які зміни очікують лісове господарство?
– Ми нещодавно затвердили Стратегічний план розвитку ДП “Ліси України” на 2025–2029 роки. Основний акцент – на балансі економіки та екології, розвитку природного лісівництва. Ми плануємо збільшувати заготівлю в межах установлених законодавством лімітів із поетапним скороченням частки суцільних рубок та покращенням якості лісів за рахунок формування більш стійких до пожеж і змін клімату природних деревостанів.
Член Наглядової ради Робертс Стріпніекс понад двадцять років очолював “Ліси Латвії”, має величезний досвід, і я дуже вдячний йому за активну участь у розробці стратегії.
Одним з найгостріших викликів залишається питання розмінування лісів. Звичайні технології потребуватимуть багатомільярдних інвестицій та десятирічь роботи, тому потрібні інноваційні рішення. У цьому напрямі активно працює член наглядової ради Янне Харьюнпяя. Проводяться консультації з українськими структурами, відповідальними за розмінування та міжнародними виробниками спеціалізованої техніки.
– Ви якось сказали, що з формуванням наглядової ради підприємство стає більше суб’єктним. Чи дійсно з формуванням ради “Ліси України” отримали суб’єктність?
– “Лісам України” цього року довелося пройти кількамісячний період турбулентності. Позиція Наглядової ради забезпечила стабільність у роботі підприємства: у цей час не було допущено втрати керованості чи зовнішнього втручання в кадрові та виробничі процеси. Саме це я називаю здобуттям суб’єктності.
Закупівлі ведуться системно, згідно з інвестиційним планом
Потреба в оновленні машинного парку залишається гострою. Значна частина автомобілів застаріла і часто перебуває на ремонті. Зношеність техніки висока, оскільки експлуатується по бездоріжжю та в лісових умовах. Співробітники тоді змушені залучати власні авто для обходів за ввіреними лісами. Відсутність необхідної техніки не знімає відповідальності за охорону, пожежну та іншу безпеку лісу.
Обходи лісів — щоденні та масштабні. Середня площа обходу лісництва на Волині та Рівненщині становить близько 1300 га, що приблизно дорівнює третині площі міста Луцька. Деякі ділянки ще більші. Масштабність зростає через віддаленість та розкиданість лісових масивів.
Ще одним фактором є те, що нинішні лісопорушники використовують високопрохідну техніку. Лісівники можуть ефективно протидіяти їм лише з такими ж сучасними автомобілями. Нові машини дозволяють патрулям швидко реагувати, забезпечують безпеку працівників і дають можливості більшого контролю над ситуацією.
З початку війни десятки автомобілів з Поліської філії передано на потреби ЗСУ. Найбільш необхідні машини вилучаються для фронту, адже цей процес оперативний. На місцях проводиться доукомплектування автопарку — державні закупівлі потребують часу.
Сучасна техніка в лісі — не розкіш. Без неї ефективна робота в лісництві неможлива, особливо зараз, коли вимоги та критерії до роботи лісівників зросли в рази.
Про ці та інші рішення наглядової ради читайте в інтерв’ю Олексія Кучера «РБК-Україна».
Основні тези:
Підприємство успішно завершує рік. Економічні показники перевершили всі очікування – прибуток (до оподаткування) майже 8 млрд грн, рентабельність (до оподаткування) майже 30%, що понад удвічі більше ніж торік. Сплачено понад 15 млрд грн податків.
Від зростання вартості деревини виграла насамперед держава. Водночас додатковий фінансовий ресурс отримало і лісове господарство, тому наглядова рада докладає максимум зусиль для контролю за їхнім використанням.
Менеджмент ДП «Ліси України» щомісяця до 10-го числа повинен надавати наглядовій раді інформацію щодо витратних договорів на суму, що перевищує 1 млн грн. Наглядова рада також вимагає надавати дані за всіма ключовими напрямами — виконання річного інвестиційного плану, виготовлення матеріалів лісовпорядкування, стан оформлення речових прав, дані з реєстру наказів з кадрових питань.
Наглядова рада прагне не лише аналізувати інформацію, яку їй надають, але також мати власні незалежні інструменти для її збору та систематизації. Саме тому наглядова рада ухвалила рішення про створення Служби внутрішнього контролю (СВК), до складу якої входять підрозділи внутрішнього аудиту, комплаєнсу (контролю дотримання законів, нормативних актів та внутрішніх політик) і управління ризиками.
Наглядова рада звернулася до Державної аудиторської служби України з ініціативою проведення перевірки публічних закупівель ДП «Ліси України» за 2025 рік — щодо дотримання вимог законодавства, обґрунтованості очікуваної вартості, законності вибору процедур та ефективності використання коштів.
Наглядова рада звернулася до Антимонопольного комітету України з проханням провести перевірку процедур публічних закупівель на предмет наявності ознак порушень конкурентного законодавства.
За ініціативою члена наглядової ради Маркіяна Витвицького планується проведення незалежного комплексного оцінювання топ-менеджменту підприємства щодо рівня його фаховості, ефективності, ділової етики. На конкурсі має бути обрана HR-компанія з відповідною експертизою.
У наступному році ДП «Ліси України» очікує шість різних аудитів – два незалежних зовнішніх, державний, внутрішній, HR-аудит та перевірка Антимонопольного комітету. За результатами наглядова рада зробить необхідні висновки.
Наглядовою радою затверджені Антикорупційна політика та Правила ділової етики підприємства, які розроблялися спільно з Базельским інститутом управління відповідно до кращих міжнародних практик.
Наглядова рада звернулася до всіх ключових правоохоронних органів — Офісу Генерального прокурора, ДБР, БЕБ, НАБУ та Національної поліції — з проханням надати інформацію щодо кримінальних проваджень, які стосуються менеджменту підприємства.
Протягом цього року відбулося вже десять засідань ради і до кінця року планується ще одне позачергове. Також проведено понад тридцять робочих нарад і зустрічей. Сформовано три комітети, які провели дев’ять засідань. Створено офіс корпоративного секретаря.
Щодо медіа-кампанії проти наглядової ради, то зі списку задіяних інформаційних ресурсів стає зрозумілим, що кампанія повністю проплачена. Члени ради розуміють, що це спроба тиску, та сприймають абсолютно адекватно. Ані на позицію наглядової ради, ані на її роботу такі кампанії не впливатимуть.
Наглядова рада затвердила Стратегічний план розвитку ДП «Ліси України» на 2025–2029 роки. Основний акцент — на балансі економіки та екології, розвитку природного лісівництва.
«Лісам України» цього року довелося пройти кількамісячний період турбулентності. Позиція наглядової ради забезпечила стабільність у роботі підприємства: у цей час не було допущено втрати керованості чи зовнішнього втручання в кадрові та виробничі процеси.