Категорія: Без категорії

Від часу створення «Ліси України» реалізує весь обсяг деревини на прозорих та конкурентних біржових торгах. Ринок сам формує ціни, які як зростають, так і знижуються, в залежності від ринкової кон’юнктури.

Водночас протягом двох років тривав діалог із бізнесом. Механізми ціноутворення, формування лотів, проведення торгів частково удосконалювалися. Були, наприклад, запроваджені аукціони із застосуванням механізму поетапного формування ціни (спочатку на підвищення, потім на зниження). Середньозважені ціни в розрізі областей розміщуються у відкритому доступі на сайті підприємства. 

“Нашою ключовою метою було створити дійсно ринкові гнучкі алгоритми, які б сприяли відкритості ринку для всіх сегментів (від малого до великого), балансу інтересів держави та приватного бізнесу. Саме на таких принципах базується розроблений ДП «Ліси України» Порядок використання деревини”, – каже Юрій Болоховець. 

Порядок оснований на сталих практиках, запитах ринку та врегульовує деякі неврегульовані питання продажу деревини.

Новації направлені на створення ще більш стабільних умов для роботи виробників і мінімізацію цінових дисбалансів, які інколи утворюються внаслідок нерівномірного попиту.

Отже, що змінюється:

1️⃣ Запроваджуються 6-місячні довгострокові контракти з фіксованою ціною.

Торги стартують вже в І декаді листопада. До продажу буде запропоновано понад 450 тис. куб. м деревини, в тому числі лісоматеріалів круглих хвойних порід близько 200 тис. куб. м, деревини дров’яної понад 250 тис. куб. м. Об’єми лотів в межах від 3 до 12 тис. куб. м. Довгострокові контракти — це додаткові гарантії та можливість для бізнесу планувати виробничу діяльність.

2️⃣ У зв’язку з реорганізацією «Лісів України» формування лотів до продажу здійснюватимуть новоутворені філії (нинішні лісові офіси), а прив’язка конкретного лоту буде здійснена до надлісництв, що утворюються замість діючих на сьогодні філій.

3️⃣ Стартові ціни аукціонів на необроблену деревину філії встановлюватимуться на підставі затвердженого Прейскуранту по кожному окремому сортименту в розрізі породи (групи порід), класу якості, групи діаметрів, довжини та базису поставки.

4️⃣ В основу формування Прейскуранту буде закладена поточна ринкова вартість базового сортименту, який є переважаючим у лісових насадженнях філії. Визначення ціни всіх інших сортиментів (в розрізі породи (групи порід), класу якості, групи діаметрів, довжини та базису поставки) здійснюватиметься через Єдину шкалу цінових коефіцієнтів, з врахуванням розмірно-якісних характеристик конкретного сортименту.

5️⃣ Для аукціонів із застосуванням механізму поетапного формування ціни (спочатку на підвищення, потім на зниження) встановлені чіткі критерії щодо можливості та черговості їхнього проведення, а також нормативів допустимого відсоткового пониження ціни в ході проведення аукціонів.

Завдяки змінам вже не виникатиме ситуацій, коли сортименти нижчої якості виставляються на торги по більш високий ціні, тому що минулого кварталу на нього ситуативно виник підвищений попит.

“Ціни залишаться ринковими, але збалансованими та справедливими. У бізнесу буде чітке розуміння умов, за яких призначаються аукціони із застосуванням механізму поетапного формування ціни (спочатку на підвищення ціни, потім на зниження ціни)”, – зауважує Юрій Болоховець

Ринок стане більш прогнозованим, що сприятиме розвитку української деревообробки.

У Карпатах триває осіння лісокультурна кампанія. На початку 2024 року у Карпатському лісовому офісі планувалося відтворення лісу на площі 3,3 тис. га. Наразі роботи вже виконано на площі 2,9 тис. га.

Щоб процес відтворення відбувався швидше, Карпатський офіс збільшив план за рахунок зрубів 2024 року. Додатково заплановано лісовідновлення на площі 454 га!

Загалом цього року в Карпатах ДП «Ліси України» висадить 14 млн сіянців! Замість всихаючих смерекових лісів створюються мішані, природні, більш стійкі до змін клімату ліси. Основні породи — бук, дуб, ялиця біла.

За останні два роки ДП «Ліси України» значно зменшило площу суцільних рубок у Карпатах порівняно з середнім показником за останнє десятиліття! Відповідно, не зменшуються, а навпаки, зростають площі, вкриті лісом!

На початок 2024 року в наших карпатських лісах залишалося 36 тис. га заліснених зрубів минулих років, які в процесі переведення в покриту лісом площу.

Але завдяки зменшенню суцільних рубок за рік цей показник зменшився на 3–4 тис. га.

Є і втрати, але вони незначні і компенсуються. У 2024 році передано під видобування корисних копалин 58,7 га, але разом із тим протягом 2023-2024 років карпатськими філіями отримано позитивні рішення щодо передачі нам 838 га самозалісених земель, з яких уже на 271 га оформлено право постійного користування.

Отже, «вирубка Карпат» — це міф! Площа, вкрита лісом, зростає! Принаймні так відбувається в господарствах ДП «Ліси України»!

Два роки тому відбулася масштабна інвентаризація лісогосподарських земель. Колишні держлісгоспи об’єднувались у ДП “Ліси України”.  

Проте, під час проведення заходів на Закарпатті, реєстратор майнових прав Колочавської сільської ради вирішив скористатися нагодою, щоб переоформити лісогосподарські землі Соймівського та Пилипецького лісництв Міжгірського лісового господарства на інших лісокористувачів. Площа незаконно відібраних земель склала 2543,77 га. 

ДП “Ліси України” подало скаргу до Міністерство юстиції України. Її задовільнили та визнали це рішення протиправним. 

Реєстратору майнових прав Колочавської сільської ради вручено підозру у вчиненні кримінального правопорушення. Прокуратура подала позови щодо витребування земельних ділянок.  

Відкрито кримінальне провадження. Триває  досудове розслідування.

З початку року Міністерство економіки України затвердило нові Мінімальні вимоги щодо безпеки і здоров’я на роботі працівників лісового господарства та під час виконання робіт із зеленими насадженнями.

Підприємство створило робочу групу з розробки нових внутрішніх нормативних актів з охорони праці. Відділ охорони праці та цивільного захисту, провідні інженери лісових господарств, філій здійснювали виїздні наради та форуми на базі Карпатський лісовий офіс та Подільський лісовий офіс.

На перших етапах напрацювали пріоритетні напрямки роботи. Запровадили декілька пілотних проєктів.

На місці проведення лісогосподарських робіт вводяться чек-листи. Робочі місця працівників перевірятимуть за критеріями відповідності – укомплектованість бригади, наявність і застосування працівниками засобів індивідуального та колективного захисту, справність інструменту, допоміжних засобів, також укомплектованість медичної аптечки і т.д.

Проєкт запроваджують у філіях «Берегівське лісове господарство», «Ізяславське лісове господарство», «Черкаське лісове господарство» та «Чернівецьке лісове господарство».

Відбуватиметься трирівневий контроль безпеки праці від майстра лісу, лісничого до директора філії. Чек-листи відрізнятимуться в залежності від робочих місць.

Другий пілотний проєкт – карти ідентифікації небезпек та оцінки професійних ризиків.

Проєкт впроваджують у філіях “Болехівське лісове господарство”, “Жмеринське лісове господарство” та “Івано-Франківське лісове господарство”.

Проєкт надасть можливість оцінити професійні ризики та небезпеки працівників лісової галузі. Карти ризиків визначатимуть їх прийнятність та дозволяють вчасно вживати необхідні заходи.

Пілотні проєкти запровадили на три місяці. При успішній реалізації, вони запрацюють по всім лісовим господарствам ДП “Ліси України”.

На Львівщині ДБР, за матеріалами перевірки безпеки ДП «Ліси України» і з принципової позиції Спеціалізованої екологічної прокуратури, завершило розслідування щодо екс-керівника Славського лісгоспу, який привласнив землю та майно на суму 3 млн грн.

На одній з ділянок держпідприємства розташований «будинок лісника». Після реконструкції площа будівлі склала понад 200 кв. м, а загальна вартість землі та споруди – понад 3 млн грн.

Екс-директор є депутатом та головою постійної комісії з питань землекористування сільради Славської ТГ Львівської області. Він звернувся від імені своєї дружини до сільради за дозволом на виготовлення проєкту землеустрою ділянки нібито для ведення особистого господарства.

Після позитивного рішення він залучив трьох інженерів-землевпорядників, які «не помітили», що земля і будівля належать лісгоспу. На підставі підробленого проєкту сільрада передала землю дружині посадовця.

Після перевірки безпеки ДП «Ліси України» директора було звільнено. ДБР відкрило справу, а земля та будівлі повернуті.

На півночі України розпочали ще один етап розмінування лісів. Минулого тижня команда ТОВ «НВК Патрон Демайнінг» почала працювати у лісових масивах Коляжинського лісництва Ніжинської філії ДП «Ліси України». 

У 2022 році на 26-ти гектарах лісів держлісфонду Чернігівщини тривалий час розміщувалися війська рф. З цих позицій вони обстрілювали населені пункти Чернігівської області. Завдяки українським захисникам ворог був вибитий, але після них вся територія досі залишається недоступною для лісівників. Ліси забруднені боєприпасами, нерозірваними снарядами, знищеною технікою та іншими небезпечними предметами.

Уже знайдено понад 30 одиниць вибухонебезпечних предметів, і це лише початок! На жаль, загалом близько 800 гектарів лісів у Ніжинській філії залишаються потенційно небезпечними – на цих ділянках не можливо здійснювати господарську діяльність.

Процес розмінування не швидкий і потребує обережного підходу, та головне, що він триває. Після завершення робіт з розмінування ДП “Ліси України” планує продовжити будівництво лісової дороги, яку почали будувати ще до повномасштабного вторгнення. Це значно полегшить боротьбу з лісовими пожежами, протидію незаконним вирубкам, забезпечить кращий доступ до лісових ресурсів і стане ще однією важливою артерією для лісівників. 

Безпека наших лісів — це наш спільний пріоритет!

Видання NGL.media опублікувало статтю «Фантастичні вирубки і де їх шукати». В публікації стверджується, нібито українські Карпати з 2000 року втратили 10% лісів.  Автори наводять інтерактивну карту «знелісення». Одразу з посиланням на думку «експертів» вкидається «пояснення» причин втрати лісів: «в Україні до 50-70% рубок є нелегальним», «ліс більше там не відновлюється», «документи у лісників, але їх дотримуються лише на папері» тощо.

А що насправді?

1️. Як на картах GLAD зникають ліси… Фінляндії, Латвії та Польщі

Інтерактивна карта Global Land Analysis and Discovery (GLAD), на які посилаються автори публікації, демонструє ситуацію з «втратою» лісів не лише в Україні.

https://glad.earthengine.app/view/global-forest-change…;

Навіть наочно добре видно, що найбільшої «втрати» лісів з 2000 року зазнали Фінляндія, Швеція, Латвія, Чехія, Польща, Німеччина.

Як же так? Адже ми звикли вважати ці країни взірцем екологічної свідомості!

Відповідь полягає в тому, що новий ліс на місці вирубки європейські лісівники висаджують через декілька років. У свою чергу, GLAD ідентифікує лісовий покрив, коли дерева досягають висоти понад 5 метрів. Тобто GLAD починає «бачити» новий ліс лише приблизно через 10 років. Насправді ж, ніякого масштабного знелісення не відбувається.

Наприклад, у травні 2014 року територією Ужгородського та колишніх Перечинського і Великоберезнянського лісових господарств пройшов буревій, внаслідок якого утворилися значні площі суцільних вітровалів і буреломів. Тому у період 2014-2016 років на території господарств зафіксований пік суцільних зрубів (суцільних санітарних рубок) із подальшим лісовідновленням. На даний час територія вкрита насадженнями із бука та клена-явора зі штучним введенням інших порід (модрини, сосни, ялиці, дугласії, дуба). А на картах GLAD це знелісені території!

Ми порівняли нібито знелісені ділянки лісництв на картах, опублікованих виданням, з тим, що є насправді, і виявили, що до червоних зон потрапили території, які ніколи не належали до земель лісового фонду. Вони є власністю місцевих громад. Натомість території лісового фонду залісені. Щоб переконатися в цьому, достатньо виїхати на місце і зробити фото.

Тобто за картами GLAD робити висновки щодо «втрати» лісів є абсолютно некоректним!

2️. Greenpeace позитивно про Україну і негативно про…країни ЄСД

Для підтвердження «фантастичних рубок» в українських Карпатах NGL.media посилається на минулорічний звіт Greenpeace.

https://www.greenpeace.org/…/4d55ce01-raport-karpacki…

Але висновки звіту не направлені проти України! У звіті стверджується, що за останні 5 років на понад 30% зросла швидкість втрати карпатських лісів на території… країн членів ЄС. А на території не членів тренд не змінився. На території ЄС за рік втрачається майже у 5 разів більша площа лісів, ніж за межами Євросоюзу.

У звіті вказується, що порівняно з іншими країнами карпатського регіону (Румунія, Словаччина, Польща, Угорщина, Чехія, Сербія) в Україні найбільшій відсоток лісів повністю захищених від людської діяльності! А ухвалені зміни до законодавства щодо захисту лісів Карпат дають надію на їхнє збереження.

Так, у Greenpeace вважають, що на збереження лісів негативно впливає будівництво доріг, у якості прикладу згадали будівництво дороги у Вигодському лісовому господарстві. Але ж в Україні щільність мережі лісових доріг у гірській місцевості в рази поступається європейський! А нова дорога у Вигоді ніколи(!) не використовувалася для проведення суцільних рубок, тим більше у старовікових лісах. Дорога будувалася за грантові кошти і має здебільше соціальну функцію.

3️. Справжня проблема Карпатських лісів, яку чомусь не помітили у NGL.media

За останні два десятиріччя європейські країни карпатського регіону дійсно збільшили рубки. На картах GLAD можна побачити дуже масштабні рубки у Чехії.

Причина у масових всиханнях ялинових насаджень, пов’язаними зі змінами клімату та іншими факторами. Площа всихання ялинників у Карпатському регіоні України у 2016 році склала понад 36 тис. га, маса всихаючої на корені деревини становила більше 11 млн м3. Не зважаючи на всі зусилля лісівників, станом на 1 січня 2019 року загальна площа всихання ялинових лісів зменшилася лише до 26 тис. га.

Поруч із дорогою у Вигодському господарстві (яку згадували у Greenpeace) місцеві лісівники заклали моніторингові площі. У 2021 році на ділянці з тисячею дерев було 240 неліквідних дерев, у 2024 році – 420.  Проблема всихання не зникла, проблема прогресує.

У таких країнах, як Чехія, проблему всихання вирішили радикальними методами: за декілька років вирубали всі проблемні ділянки та висадили новий ліс (саме тому на певний період зменшилася площа, вкрита лісом). Україна, з огляду на позицію екологічної спільноти, рухається надто повільно, втрачаючи колосальні кошти через зниження якості деревини.

4️. Неминучість покарання за незаконні рубки

Тема незаконних рубок використовується у публікації дуже маніпулятивно. Але, якщо вже торкатися цієї теми, то варто погодитися з єдиним  – в Україні ще не працює принцип невідворотності покарання за незаконні рубки. В одиничних випадках передані безпекою ДП «Ліси України» правоохоронцям матеріали щодо незаконних рубок завершуються реальними термінами ув’язнення.

***

На завершення. Публікація про «фантастичні рубки» створена NGL.media за фінансової підтримки  проєкту EU4IM. Мета проекту – фінансово допомогти медіа зі Східної Європи створювати суспільно важливий контент, який базується на фактах. Під час підготовки матеріалу за грантові європейські кошти автори не звернулися за коментарем до жодної офіційної установи – Міндовкілля, Держлісагенства, Держліспроєкту, УкрНДІгірліс. Таке враження, що автори свідомо намагалися створити однобічне бачення ситуації та приховати важливі факти, що абсолютно не відповідає базовим принципам європейської журналістики.

Наприклад, у статті стверджується, нібито 80% втрат лісу припадають на лісництва Держлісагентства, решта – комунальні ліси, землі запасу і ліси Міноборони, Міносвіти чи Мінагрополітики. Чомусь випадково не згадуються нацпарки, хоча, судячи з карт GLAD, у них є «червоні плаями» знелісення.

Готуємо звернення до проєкту EU4IM – замість того, щоб допомогти суспільству країн Східної Європи об’єктивно розібратися у важливих проблемах,  грантові кошти використовуються для маніпуляції суспільною думкою та лобіювання інтересів певного кола осіб.

У ході наради були обговорені питання безпосередньо перспектив збільшення парку багатоопераційних лісозаготівельних машин і як наслідок того, це збільшення частки питомої ваги механізованої заготівлі лісу по відношенню до ручної заготівлі. 

Учасники виїзної наради оглянули роботу Харвестера та Форвардера на прохідній рубці, що проводиться у філії «Славутське лісове господарство» ДП «Ліси України». 

Ці дві багатоопераційні лісозаготівельні машини працюють в лісництві вже кілька років. Як пригадує та розповідає головний інженер філії «Славутське лісове господарство» Віктор Туринський – раніше для проведення подібної роботи було задіяно дві бригади по шість чоловік, які працювали вручну бензопилами. Роботи були довгими і затратними. 

З появою в лісництві багатоопераційних лісозаготівельних машин працювати стало значно легше та безпечніше. 

Як результат, що змінилось?

Фактично збільшився втричі обсяг заготовленої продукції, зменшилися витрати на її заготівлю. Задіяно менше людей у роботі. Один Харвестер замінює, по обсягах валки в зміну, дві бригади з шести чоловік.

Окрім збільшення втричі обсягу заготовленої продукції, знижується ступінь небезпеки для людей, що працюють на рубках. При роботі  багатоопераційної лісозаготівельної машини значно знижується небезпека травматизму від падіння стовбура на людину. 

Оператор сидить у гарно захищеній кабіні з комфортними, безпечними умовами роботи і з задоволенням виконує свою роботу, що є дуже важливим у важких умовах для праці. Важливим це є і для підприємства.  

Інвестуючи значні кошти у придбання багатоопераційних лісозаготівельних машин (Харвестер, Форвардер) підприємство інвестує в свій розвиток, розвиток галузі і безпеку людей. 

Обидві багатоопераційні лісозаготівельні машини, що використовуються філією, американського виробництва, фірми John Deere. 

Харвестер оснащений сучасними системами навігації та контролю, що дозволяє здійснювати точне обрізання деревини під потрібні розміри, з мінімальними втратами та пошкодженнями стовбурів. Завдяки своїй маневреності Харвестер може виконувати вибіркову заготівлю дерев, зменшуючи шкоду для ґрунту та молодих дерев. 

Загалом збільшення парку сучасних багатоопераційних лісозаготівельних машини дозволить більш ефективно використовувати людський ресурс та знизити витрати підприємства на лісозаготівлю.

Під час виїзної наради керівництва ДП “Ліси України” у Подільський лісовий офіс заїхали на відкриття осінньої лісокультурної кампанії. У Славутському лісництві керівники висадили лісові культури із закритою кореневою системою на площі 0,8 га.

Головний лісничий філії “Славутське лісове господарство” Олександр Веремій розповідає, що після Другої світової війни була практика висаджування однієї породи дерев. У цьому регіоні це були чисті соснові насадження. Клімат змінюється, а сосна, особливо у молодому віці, виявилась дуже нестійкою до вогню. До того ж, часто вражалась короїдом. 

Тому філія поступово почала переходити до мішаних видів насаджень, які є більш продуктивні, стійкими до хвороб та вогню. Почали додавати листяні породи. На ділянці висадили дворічні сіянці сосни, дуба, модрини та ялини із закритою кореневою системою. Сіянці вирощені в розсаднику філії “Лісові репродуктивні ресурси”. 

В чому перевага сіянців із ЗКС?

✅Відсутність проблем зі зберіганням до висадки у грунт.

✅100% приживлюваність. Коренева система саджанців не травмується. Оскільки їх виймають з контейнерів і висаджують з грудкою землі.

✅Потребують менше доглядів та площу. Раніше кількість сіянців з відкритою кореневою системою  коливалась від 8 до 10 тисяч на гектар, зараз достатньо від 3 до 5 тисяч садивного матеріалу із ЗКС на гектар. Це дозволяє висадити більше матеріалу, який у майбутньому дасть високий економічний ефект. 

На рік філія висаджує до мільйона сіянців із ЗКС. Як ручним способом, так і колісним. 

Якщо брати показники по всій Україні, то у цьому році завдяки 9 лісонасіннєвим центрам маємо 25 млн саджанців із ЗКС. З кожним роком показник зростає на 10-15%. Це шлях до повного переходу на європейські умови вирощування та садіння лісових культур.

У рамках виїзної наради керівництва ДП «Ліси України» у Подільський лісовий офіс обговорювали необхідність будівництва нових лісових доріг. Як приклад, оглянули нову лісову дорогу, відкриту цього року у філії «Славутське лісове господарство».

Шлях завдовжки 6,4 км проходить через три лісництва (Крупецьке, Славутське та Миньківське) і з’єднує їх із наявною автомобільною дорогою.

Це найбільша лісова дорога з твердим покриттям у філії. Раніше на будівництво такої дороги до об’єднання держлісгоспів у єдине підприємство не вистачало коштів. Завдяки реформі це стало можливим!

Через нову транспортну артерію у лісництвах вдалося не лише збільшити обсяги вантажоперевезень, але й значно скоротити витрати на вивезення лісопродукції, зокрема завдяки створенню додаткових проміжних складів.

Якщо раніше деревину доводилося доставляти на відстань 8-15 км, то тепер ця відстань становить лише 1-2 км. Це дозволяє заощаджувати по 210 гривень на кожному кубометрі. За прогнозами фахівців, загальна сума економічного ефекту за наступні 10 років складе понад 25 млн гривень.

У лісових масивах багато молодих насаджень. Без цієї дороги належний догляд за ними та їхня протипожежна охорона були б значно ускладненими.

Лісівники також доглядають за самою дорогою. Час від часу залучають власний грейдер, щоб очистити її від рослинності на узбіччях.

Величезну перевагу отримали й місцеві мешканці. Завдяки збудованому шляху жителі села Романіни тепер мають швидке сполучення із Славутою. Цей маршрут удвічі коротший за об’їзну дорогу, тому користь очевидна.