Категорія: Без категорії

Після чергової дронової атаки ворога у Тетерівському надлісництві ДП «Ліси України» сталась лісова пожежа на площі 0,5 га. Загоряння вдалося помітити майже одразу завдяки системі відеоспостереження, тому вогнеборці швидко виїхали на місце.

Локалізація та ліквідація тривали кілька годин. Пожежна команда не могла ризикувати, адже існувала ймовірність повторного вибуху окремих частин безпілотника, а його уламки розлетілися на значну відстань. Саме через це кожен метр території доводилося перевіряти дуже уважно.

Після завершення гасіння робота не закінчується. Працівники продовжують оглядати територію, перевіряють місце падіння та стежать, щоб не виникли нові осередки займання.

Наразі пожежу повністю ліквідовано. Ситуація перебуває під постійним контролем, а лісова охорона й надалі моніторить територію, щоб у разі найменшої загрози відреагувати та не допустити поширення вогню.

Посилення ворожих атак значно ускладнює умови роботи у прикордонних лісництвах підприємства на Харківщині.

Найскладніша ситуація — у двох лісництвах Гутянського надлісництва.

Через високі безпекові ризики лісівники не можуть вивезти вже заготовлену продукцію, а проведення будь-яких робіт у прикордонній зоні на значній частині лісових кварталів повністю зупинено.

Ворог масово застосовує FPV-дрони на оптоволокні, які дають змогу точніше уражати великогабаритний транспорт на автошляхах. Також окупанти прицільно б’ють по АЗС області, що створює проблеми із забезпеченням пальним.

Гутянське та Золочівське лісництва безпосередньо межують із рф. Через воєнні ризики тут недоступними залишаються 9,6 тис. га лісових масивів. Через постійні обстріли на лісосіках заблоковано понад 1200 м³ заготовленої деревини.

Попри все, Гутянське надлісництво продовжує працювати там, де це дозволяє безпекова ситуація. За перше півріччя лісівникам вдалося реалізувати 29,5 тис. м³ деревини. Значну частину цього обсягу — 10,4 тис. м³ — становлять дрова паливні, які є критично важливими для забезпечення соціальної сфери та підготовки мешканців Харківщини до опалювального сезону в умовах енергетичної кризи.

Нині лісівники шукають альтернативні логістичні маршрути в обхід небезпечних зон, переглядають місця заготівлі та вживають додаткових заходів для захисту працівників і техніки.

Укус кліща, наслідком якого може стати небезпечне захворювання, це ризик, з яким тисячі працівників підприємства стикаються чи не щодня. 

Саме тому ДП «Ліси України» спільно з науковцями Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського працює над сучасною системою раннього виявлення кліщових інфекцій, профілактики та захисту працівників.

Найбільшу загрозу в Україні серед хвороб, які переносять кліщі, становить Лайм-бореліоз. З 2024 року хворобу віднесено до переліку особливо небезпечних інфекцій.

Симптоми Лайм-бореліозу не завжди проявляються одразу після укусу. Але за відсутності лікування захворювання може призводити до ураження опорно-рухового апарату, нервової та серцево-судинної систем. 

Саме тому рання діагностика є ключовим фактором успішного збереження здоров’я працівників.

Під час масштабного дослідження, проведеного цього року науковцями Тернопільського національного медичного університету, було обстежено 1268 працівників лісових господарств з десяти областей України. 

Антитіла до збудника Лайм-бореліозу виявили майже у кожного третього учасника, а в окремих регіонах рівень інфікування перевищував 60%. 

Отримані результати стали підставою для розширення дослідження. Дослідники наголошують, що Лайм-бореліоз – не єдина інфекція, яку переносять кліщі. Тому наступним кроком має стати комплексна оцінка ризиків для працівників лісової галузі та розробка ефективної профілактики. 

Що саме планується: 

Комплексне обстеження

Вперше в Україні працівників лісової галузі планують перевіряти не лише на Лайм-бореліоз, а й на інші небезпечні кліщові інфекції, зокрема кліщовий енцефаліт, анаплазмоз, бабезіоз і бартонельоз.

Картування ризиків

На основі результатів обстежень будуть створені карти поширення кліщових інфекцій в Україні. Зокрема, буде визначено регіони циркуляції вірусу кліщового енцефаліту та різних видів борелій, що викликають Лайм-бореліоз. Це допоможе точніше оцінювати ризики, своєчасно призначати профілактичне лікування після укусів кліщів і обирати найбільш ефективну тактику лікування.

Розвиток медичної допомоги

Фахівці пропонують створити спеціалізований центр медичної та фізичної реабілітації для людей із хронічними наслідками Лайм-бореліозу та інших кліщових інфекцій.

Посилення профілактики

Науковці планують оцінити ефективність сучасних засобів захисту від кліщів, відібрати найбільш дієві акарациди та репеленти, а також удосконалити рекомендації щодо їх застосування. Окрема увага навчанням – фахівці Тернопільського медичного університету долучаться до проведення тренінгів, під час яких лісівників навчатимуть правильно оцінювати ризики, використовувати засоби захисту та діяти у випадку укусу кліща.

Співпраця з науковцями є частиною системної роботи ДП «Ліси України» над підвищенням безпеки праці. Нові підходи до діагностики, профілактики та навчання допоможуть краще захистити працівників, для яких робота в лісі щодня пов’язана з професійними ризиками.

Утримуємо ціни для населення та соцсфери на рівні минулого року.

Якщо за I півріччя 2025 року Східна філія підприємства заготовила 9,5 тис. м³, то заготівля цього року зросла до 19 тис. м³. Обсяг реалізації продукції збільшився у 2,4 раза. 

Зростання показників відбулося попри втрату значних площ лісового фонду. Три лісництва з Новомосковського надлісництва передані у військовий лісгосп. У зв’язку з наближенням лінії бойового зіткнення та збільшенням ризиків повітряних ударів обмежено доступ до низки лісництв Запорізького надлісництва (Межівського, Покровського, Великомихайлівського, Гуляйпільського). 

Водночас завдяки підтримці з центрального рівня вдалося оновити парк техніки лісництв. Також лісівники посилили роботу з відведення ділянок для проведення рубок формування та оздоровлення лісів. 

Розуміючи, у якому скрутному становищі перебуває населення прифронтових регіонів, підприємство не підвищувало ціни на дрова (порівняно з минулим роком коригування в межах 1 %). 

Наразі філія планує відновити лісозаготівельні роботи в Запорізькій та Донецькій областях. Уже проведено лісопатологічні обстеження, виконано відведення лісосік під санітарні рубки, подано заявки на закупівлю послуг із проведення лісозаготівельних робіт. 

Дефіциту дров та черг на сьогодні немає. Влітку попит дещо знизився, але лісові господарства прифронтових регіонів продовжують нарощувати темпи лісозаготівельних робіт, щоб мати запас деревини в осінньо-зимовий період.

З початку року 132 працівники ДП “Ліси України” пройшли навчання з наближеного до природи лісівництва. Серед них – лісничі, їхні помічники, майстри лісу, інженери лісового господарства та менеджери з FSC-сертифікації Карпатської та Подільської філій.

Після завершення курсу учасники склали іспити та презентували власні рішення щодо проведення рубок переформування.

Навчання проводять фахівці філії «Лісовий навчальний центр» на базі Малотур’янського та Людвиківського лісництв Вигодського надлісництва. Курси відбуваються у межах підготовки до переходу на нову модель ведення лісового господарства.

Вже з травня 2027 року у гірських надлісництвах Карпатської та Подільської філій суцільні рубки головного користування будуть заборонені. Натомість лісівники працюватимуть за принципами наближеного до природи лісівництва – з вибірковими рубками, природним поновленням лісу та мінімальним втручанням у екосистему.

Програма передбачає 45 годин навчання та поєднує теоретичний курс із практичними заняттями в лісі на спеціально закладених навчальних ділянках (мартелоскопах).

Саме практичні заняття, за словами провідного інженера лісового господарства Львівського надлісництва Назара Пелепишина, допомагають зрозуміти, як працюватиме нова модель ведення лісового господарства.

«На практиці найкраще розумієш, як працює наближене до природи лісівництво. Його головний принцип – зберегти ліс, а не вирубати його суцільно. Під час таких рубок забирають насамперед пошкоджені, ослаблені або ті дерева, які вже досягли потрібних розмірів, щоб дати більше простору для розвитку здорових деревостанів», – говорить Назар Пелепишин.

На думку учасників навчання, нова модель дозволяє знайти баланс між господарськими потребами та збереженням лісових екосистем.Рубки переформування дозволяють отримувати деревину регулярно, не чекаючи десятиліттями, поки після суцільної рубки сформується новий деревостан.

«Ліс поступово буде оновлюватись сам, без масштабного штучного відновлення, а ми водночас вибиратимемо деревину без шкоди для екосистеми», – говорить лісничий Красницького лісництва Верховинського надлісництва Василь Шатрук.

Учасники навчання також наголошують, що новий підхід не лише змінює практику ведення лісового господарства, а й відповідає міжнародним стандартам відповідального управління лісами.

«Принципи наближеного до природи лісівництва тісно пов’язані з вимогами FSC-сертифікації. Тому впровадження цієї моделі є важливим кроком до більш сталого та відповідального ведення лісового господарства», – говорить фахівець із сертифікації лісового господарства філії «Подільський лісовий офіс» Віталій Зайчук.

Навчання триватимуть до жовтня. Загалом їх мають пройти 284 працівники гірських надлісництв Карпатської та Подільської філій. Саме вони впроваджуватимуть нову модель лісівництва, орієнтовану на природне відновлення та довготривале збереження лісів.

В Ісландії м’ясним борошном удобрять майже 1000 га деградованих земель для відновлення березових лісів 

Ісландське управління земель і лісів (Land og skógur) цього року внесе близько 1 500 тонн м’ясного борошна на майже 1000 гектарів деградованих земель. Органічне добриво використовуватимуть насамперед у молодих березових насадженнях, щоб прискорити їхній ріст і створити умови для природного поновлення лісів. Уперше значні обсяги м’ясного борошна застосують не лише на півдні, а й у Північній Ісландії.

Для цього управління уклало договір на постачання добрива з підприємством «Оркугердін» (Orkugerðin), розташованим у муніципалітеті Флоахреппюр (Flóahreppur).

Роботи вже тривають на територіях проєктів «Геклюскогар» (Hekluskógar) та Холасандюр (Hólasandur). Зокрема, на ділянках, де кілька років тому висадили березу, м’ясне борошно вносять не лише для підживлення молодих дерев, а й для покращення стану прилеглих територій.

За словами фахівця Ісландського управління земель і лісів Гардара Сваварссона, використання м’ясного борошна має подвійний ефект. Воно стимулює ріст молодих дерев, завдяки чому вони раніше починають плодоносити та поширюватися природним самосівом. Одночасно добриво підвищує родючість навколишніх ділянок, створюючи сприятливі умови для проростання насіння берези.

Саме на цьому принципі побудований проєкт «Геклюскогар». Березу висаджують окремими групами, або «островами», після чого створюють умови для її природного поширення на прилеглі території. У перспективі це дозволяє сформувати суцільний березовий ліс без масштабного штучного лісовідновлення.

До початку літніх відпусток планують внести від 500 до 600 тонн м’ясного борошна, після чого роботи продовжать.

Цього року управління також придбало новий розкидач органічних добрив. Машина вміщує більш ніж на тонну більше матеріалу, ніж попередні моделі, а система дозування автоматично регулює норму внесення залежно від швидкості руху трактора. Це забезпечує рівномірний розподіл добрива, ефективніше використання матеріалу та підвищує продуктивність робіт.

М’ясне борошно — органічне добриво місцевого виробництва, яке вже довело свою ефективність у проєктах із відновлення деградованих земель. Воно забезпечує триваліше живлення рослин, ніж мінеральні добрива, містить комплекс мікроелементів і сприяє формуванню рослинно-ґрунтової кірки, яка утримує вологу та створює сприятливі умови для природного відновлення рослинності. Завдяки цьому деградовані території швидше заростають місцевими видами, зокрема березою.

У державних лісах Естонії невдовзі завершиться період тиші під час гніздування птахів

Цьогорічний період тиші під час гніздування птахів у державних лісах, запроваджений Державним центром управління лісами (Riigimetsa Majandamise Keskus) наближається до завершення. У лісах із найбільшою чисельністю птахів пауза в проведенні рубок, що триває із середини квітня, цього року зберігатиметься до середини липня. У лісах із меншою щільністю гніздування роботи почнуть обережно й поступово відновлювати з липня.

У державних лісах періоду тиші під час гніздування дотримуються вже понад двадцять років. Цього року RMK призупинив рубки на довший, ніж зазвичай, період – до трьох місяців, щоб не турбувати птахів у найчутливіший період їхнього гніздування.

Упродовж цього часу основну увагу в державних лісах зосереджували на лісовідновленні, передусім на садінні та вирощуванні молодого лісу.

За словами Крісто Кокка, керівника напряму заготівлі деревини RMK, до відновлення робіт готуються за тим самим принципом, що й у попередні роки, — обережно та з урахуванням регіональних відмінностей.

«Після завершення найактивнішого періоду гніздування роботи в державних лісах не розпочнуться одночасно в усіх місцях і відразу в максимальному обсязі. Як і в попередні роки, ми відновлюватимемо їх поступово, враховуючи як можливе пізніше гніздування птахів, так і особливості конкретної лісової ділянки», — сказав Кокк.

Департамент довкілля Естонії (Keskkonnaamet) вважає піковим періодом гніздування проміжок від 15 квітня до 15 липня. У цей час гніздяться майже 90% лісових птахів. У лісах із меншою щільністю птахів лісокористувач має переконатися, що проведення робіт не порушуватиме їхнього гніздування.

Державний центр управління лісами (RMK) зберігає та примножує ліси й біорізноманіття Естонії для нинішніх і майбутніх поколінь. Своєю діяльністю RMK створює сприятливе середовище для життя людей в Естонії та зберігає природне різноманіття, щоб кожен житель країни міг жити повнішим життям. У RMK працюють понад 600 фахівців по всій Естонії, які займаються лісовідновленням, охороною природи, розвитком можливостей для відпочинку та збалансованим веденням лісового господарства.

У Німеччині проводять лісовпорядкування, яке визначить розвиток лісів на наступні 10 років 

У Лісовому об’єднанні співвласників Ротенбурга (Нижня Саксонія) розпочалося чергове лісовпорядкування території площею близько 290 гектарів. Роботи проводять фахівці Нижньосаксонських державних лісів (Niedersächsische Landesforsten), які вже багато років забезпечують професійний супровід об’єднання та консультують його членів щодо ведення лісового господарства.

Лісовпорядкування проводять приблизно раз на десять років. Під час нього оцінюють стан кожного насадження, визначають його склад, вік, запас деревини, природне поновлення та стійкість, після чого розробляють рекомендації щодо господарських заходів на наступне десятиліття. Саме ці матеріали стають основою для ухвалення управлінських рішень власниками лісів.

Проведення нинішнього лісовпорядкування доручили незалежному лісовпоряднику та фахівцю з лісових наук Андреасу Лангеру, який понад 30 років займається довгостроковим плануванням розвитку лісів.

«Ми раді, що нове лісовпорядкування проводить Андреас Лангер. Його багаторічний досвід і ретельний підхід до роботи створюють надійну основу для ведення лісового господарства протягом наступних десяти років», — говорить керівник Лісового управління Ротенбург Георг Боссельманн.

Щодня фахівець близько шести годин працює безпосередньо в лісі, а зібрані матеріали опрацьовує та систематизує вже в офісі.

«Кожне насадження розглядається окремо. Я визначаю деревні породи, вік, динаміку росту у висоту, запас деревини, стійкість, стан поновлення та особливості насадження. На цій основі я розробляю рекомендації на наступні десять років, але остаточне рішення завжди ухвалює власник лісу або правління Лісового об’єднання співвласників», — пояснює Андреас Лангер.

Під час роботи використовують як сучасні цифрові технології, так і традиційні інструменти. Фахівці працюють із цифровими та паперовими картами, аерофотознімками, матеріалами попередніх лісовпорядкувань, а також застосовують спеціальні прилади для вимірювання висоти дерев, визначення меж насаджень і оцінки запасу деревини.

«Старі лісовпорядні матеріали є для мене справжнім скарбом. Вони показують, як розвивалися насадження, і допомагають правильно оцінити зміни», — пояснює Лангер.

За його словами, навіть сучасна техніка не може повністю замінити професійний досвід.

«Жоден вимірювальний прилад не замінить досвідченого погляду. Техніка надає цифри, а досвід допомагає їх правильно оцінити. Лише поєднання обох складових дає змогу сформулювати обґрунтовані рекомендації щодо ведення лісового господарства», — так Лангер описує свою роботу.

Лісове об’єднання співвласників Ротенбурга існує з 1840 року та об’єднує 149 власників, які спільно управляють майже 290 гектарами лісу. Більшість насаджень становлять соснові ліси, проте близько чверті площі займають дубові та букові деревостани.

Об’єднання має сертифікат PEFC і з 2022 року бере участь у федеральній програмі «Кліматично адаптоване управління лісами». У найближчі роки головним завданням стане поступова перебудова стиглих хвойних насаджень у більш різноманітні та кліматично стійкі змішані ліси, які поєднуватимуть екологічні, господарські та рекреаційні функції.

Літній подарунок від Лісів Чеської Республіки для громадськості: регіональні новини тепер у мобільному застосунку «Клуб нового лісу»

Із липня Ліси Чеської Республіки (Lesy České republiky, Lesy ČR) публікують у мобільному застосунку «Клуб нового лісу» регіональну інформацію та новини про все, що відбувається в лісах. У застосунку кожен зможе дізнатися про перекриття доріг і стежок, роботи в лісі, пересування важкої техніки, попередження, а також про заходи та лісівничі проєкти. Тож тепер ніхто нічого не пропустить.

«Регіональний інформаційно-новинний портал — це новинка, яку ми свідомо запускаємо саме на початку канікул, коли люди частіше вирушають на природу. Завдяки цьому вони своєчасно, зрозуміло й в одному місці отримуватимуть важливу інформацію», — сказав генеральний директор Lesy ČR Йозеф Воячек.

Як це працює? Достатньо безкоштовно завантажити застосунок на мобільний телефон, вибрати у своєму профілі відповідний край, а потім отримувати найважливіші повідомлення та попередження.

«Громадськість часто бачить лише перекриту дорогу, лісову техніку або зміни в ландшафті. Завдяки нашим новинам у мобільному застосунку люди заздалегідь знатимуть і контекст того, що відбувається. Це важливо для туристів, велосипедистів і грибників, а також для жителів громад, старост і представників органів місцевого самоврядування. Наприклад, це може полегшити їм планування місцевих заходів», — додав Воячек.

Крім регіональних новин, у застосунку також доступні загальнодержавні попередження, важливі повідомлення та анонси заходів. Таким чином користувачі отримають практичного помічника, який підкаже, де слід очікувати обмежень, а куди можна вирушити за новими враженнями.

ДП «Ліси України» системно співпрацює з профільними закладами освіти, створюючи для молоді можливість отримати реальний виробничий досвід, працювати поруч із досвідченими фахівцями та вже під час навчання зробити перший крок до професії.

Сьогодні підприємство має 27 чинних договорів про співпрацю із закладами вищої освіти, фаховими коледжами та професійними ліцеями по всій Україні. Наприклад, ми співпрацюємо з Національним лісотехнічним університетом України, Національним університетом біоресурсів і природокористування України, Вінницьким національним аграрним університетом, Поліським національним університетом, Національним університетом «Чернігівська політехніка», Кременецьким лісотехнічним фаховим коледжем, Малинським фаховим коледжем, Шацьким лісовим фаховим коледжем ім. В. Сулька, Сторожинецьким лісовим фаховим коледжем, Лубенським лісотехнічним фаховим коледжем та іншими профільними закладами освіти.

Практику в ДП «Ліси України» проходять студенти за ключовими для галузі спеціальностями:

– «Лісове господарство» – майбутні лісничі, помічники лісничих та майстри лісу;

– «Садово-паркове господарство» – фахівці з вирощування садивного матеріалу та озеленення;

– «Агроінженерія» – інженери, механіки та спеціалісти, які забезпечують сучасне технічне оснащення підприємства.

Для підприємства виробнича практика – це один із найважливіших інструментів формування майбутнього кадрового резерву. Саме сьогодні студенти отримують можливість побачити сучасне українське лісове господарство зсередини, а підприємство – знайти мотивованих молодих фахівців, які вже завтра визначатимуть розвиток галузі.

Як проходить практика в ДП «Ліси України»?

Практична підготовка студентів побудована за єдиним алгоритмом у всіх філіях підприємства.

1. Спочатку Департамент з персоналу разом із лісовими офісами аналізує кадрові потреби підприємства та спільно з навчальними закладами формує графіки проходження практики.

2. Після цього за кожним студентом закріплюється досвідчений наставник — лісничий або профільний інженер. Майбутні фахівці проходять усі необхідні інструктажі з охорони праці, техніки безпеки та пожежної безпеки.

3. Далі починається головне – реальна виробнича практика. Студенти працюють безпосередньо в лісі: беруть участь у створенні лісових культур, догляді за насадженнями, таксації, знайомляться із сучасною технікою, цифровими технологіями та принципами ведення сталого лісового господарства.

Керівники практики готують характеристики на кожного студента, відзначаючи найперспективніших кандидатів для подальшого працевлаштування.

Найкращі випускники після завершення навчання отримують пропозиції приєднатися до команди ДП «Ліси України».

Чи можна працевлаштуватися у ДП “Ліси України” після проходження практики?

Результати 2025 року підтверджують ефективність такого підходу: протягом року виробничу практику у філіях ДП «Ліси України» пройшли 1333 студенти.

За результатами практики 107 випускників отримали пропозицію роботи та стали працівниками підприємства. Це 12% усіх практикантів старших курсів.

Більшість молодих спеціалістів розпочали кар’єру з ключових виробничих посад – майстрів лісу та профільних інженерів, поступово долучаючись до розвитку найбільшого лісогосподарського підприємства України.

Сьогодні, коли галузь проходить масштабну трансформацію, залучення молодих фахівців набуває особливого значення. Саме вони працюватимуть із сучасними цифровими технологіями, розвиватимуть наближене до природи лісівництво, впроваджуватимуть нові підходи до охорони та відновлення лісів.

ДП «Ліси України» запрошує студентів проходити виробничу практику та будувати кар’єру разом із підприємством. Адже саме сьогодні формується команда, яка визначатиме майбутнє українського лісового господарства.

Південна філія ДП «Ліси України» розпочала створення першого велосипедного маршруту територією одного з найунікальніших лісових масивів Миколаївщини – Трикратського лісу.

Трикратський ліс – справжня природна перлина українського півдня. Саме тут серед степового ландшафту понад два століття тому було створено рукотворний ліс, який сьогодні вражає поєднанням вікових дубів, гранітних каньйонів, стрімких скель, лісових озер і унікальних природних ландшафтів.

Новий маршрут об’єднає найцікавіші туристичні локації:

– урочище «Лабіринт» – мережу звивистих алей між віковими дубами, закладених графом Віктором Скаржинським;

– Травневу поляну – місце, яке щовесни вкривається різнобарв’ям степових і лісових рослин;

– 300-річний дуб – один із символів Трикратського лісу та живий свідок його історії;

– Білі скелі – унікальні виходи світлого граніту, сформовані мільйони років тому;

– Арбузинський каньйон – одна з найвідоміших природних пам’яток півдня України зі стрімкими гранітними схилами;

– урочище «Василева пасіка» – місце, що зберігає історію традиційного лісового бджільництва;

– лісове озеро, яке стало домівкою для багатьох видів диких тварин і птахів.

Для комфортного та безпечного відвідування маршрут буде повністю промаркований. На ключових зупинках встановлять сучасні інформаційні стенди з описом природних об’єктів, історією місцевості, правилами перебування в лісі та навігацією.

Створення велосипедного маршруту – це ще один крок ДП «Ліси України» до розвитку сучасної рекреаційної інфраструктури та популяризації природної спадщини України. Ми прагнемо, щоб українські ліси ставали не лише місцем збереження природи, а й простором для активного, пізнавального та безпечного відпочинку.

Державну нагороду ветерану війни вручили з нагоди Дня Української Державності.

Ігорю Мниху – 60 років. Він працівник Корюківського лісопромислового комплексу ДП «Ліси України».

На захист України він став ще у 2014 році, був учасником АТО, а згодом продовжив службу в лавах Збройних Сил України. З 2020 по 2025 рік проходив військову службу у званні майора, віддано захищаючи незалежність і територіальну цілісність нашої держави.

До війни Ігор Мних працював головним механіком одного з лісогосподарських підприємств Чернігівщини. За роки його служби лісова галузь зазнала масштабних змін: було проведено реформу, ліквідовано окремі лісгоспи та створено єдине державне підприємство «Ліси України». Попри всі структурні зміни, підприємство незмінно дотримується принципу: за кожним мобілізованим працівником зберігається робоче місце. Тож після повернення з війни Ігорю Мниху запропонували іншу посаду.

Його бойовий шлях, сила духу та відданість Україні є прикладом справжньої мужності й честі.

Щиро пишаємося нашим колегою! Дякуємо за захист України, самовіддану службу та особисту мужність

В Україні понад 1 млн гектарів самосійних лісів залишаються поза повноцінним правовим захистом. Це колишні сільськогосподарські землі, які природним шляхом заросли деревами. Їх інтеграція до лісового фонду може стати одним із найбільш економічно ефективних і екологічно доцільних способів збільшення лісистості країни.

Шляхи впровадження європейських підходів до збереження таких лісів обговорили під час зустрічі заступника міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тараса Висоцького з представниками німецького проєкту «Сприяння плануванню та впровадженню багатофункціонального сталого ведення лісового господарства в Україні» (SFI) за участі ДП “Ліси України” та Держлісагентства.

Самосійні ліси – цінний природний ресурс

Самосійні ліси формуються природним шляхом на землях, які тривалий час не використовуються для ведення сільського господарства. Такі насадження краще адаптовані до місцевих природних умов, є більш стійкими до посух, вітровалів та інших кліматичних викликів, а їх створення не потребує значних фінансових витрат, характерних для штучного лісорозведення.

Водночас через законодавчі неузгодженості та складність зміни цільового призначення земель ці території часто залишаються у «сірій зоні» та можуть втрачатися.

Німецький досвід як основа для української моделі

У Німеччині поводження із самосійними лісами врегульоване на законодавчому рівні. За останні 30 років площа лісів у країні збільшилася більш ніж на 200 тис. гектарів, причому понад половина нових лісів сформувалася саме шляхом природного самозаліснення покинутих сільськогосподарських земель і колишніх військових полігонів.

Після досягнення визначених критеріїв такі території офіційно набувають статусу лісу. Для власників земель діє система державної підтримки, яка компенсує витрати на догляд за молодими насадженнями, втрачений дохід від сільськогосподарського використання земель та стимулює збереження лісів як природних поглиначів вуглецю.

Цей досвід може стати основою для формування української моделі управління самосійними лісами та вдосконалення національного законодавства.

ДП «Ліси України» – ключовий учасник реформування лісового господарства

Пошук механізмів збереження самосійних лісів є складовою комплексної реформи лісової галузі, яку реалізує Мінекономіки спільно з міжнародними партнерами.

Важливу роль у впровадженні цих змін відіграє ДП «Ліси України», яке забезпечує практичне впровадження сучасних підходів до ведення лісового господарства. Підприємство послідовно переходить до моделей наближеного до природи лісівництва, розвиває цифрові інструменти управління лісовими ресурсами, бере участь у впровадженні вимог європейського законодавства щодо простежуваності походження деревини та використовує сучасні технології інвентаризації лісів.

Спільний проєкт охоплює ключові напрями розвитку галузі

Німеччина підтримує реформування лісового сектору України з 2017 року в межах «Німецько-українського аграрно-політичного діалогу». Наразі триває другий етап проєкту SFI, який реалізовуватиметься до вересня 2027 року.

Окрім напрацювання рішень щодо самосійних лісів, проєкт спрямований на:

– адаптацію українського законодавства до вимог Регламенту ЄС щодо запобігання знелісненню (EUDR);

– розвиток сучасної системи інвентаризації лісів із використанням технологій дистанційного зондування Землі;

– впровадження принципів наближеного до природи ведення лісового господарства замість практики суцільних рубок.

У зустрічі також взяли участь міжнародний керівник проєкту SFI Фолькер Зассе та перший секретар, радниця з питань сільського господарства, продовольства та регіональної ідентичності Посольства Федеративної Республіки Німеччина в Україні Івонн Галль.