Категорія: Без категорії
Заплановані дослідження спрямовані на вирішення деяких актуальних питань, які постають перед лісовим господарством. Це, зокрема, підвищення стійкості лісів до шкідників, адаптація насаджень до змін клімату та формування більш витривалих, посухостійких лісів. Також у фокусі уваги – наближене до природи лісівництво.
Основні напрями наукових досліджень:
Формування мережі демонстраційних ділянок (мартелоскопів) для досліджень, правильного планування рубок переформування та навчань лісівників у лісах Карпатського регіону та Полісся.
З наступного року рубки головного користування у високогірних лісах Карпат будуть під забороною. Натомість вводяться рубки переформування, які спрямовані на перетворення штучних одновікових насаджень у різновікові та мішані ліси, близькі до природних. Процес відбувається шляхом вибіркового видалення окремих дерев. Такі підходи допомагають зберігати біорізноманіття та роблять ліси стійкішими до кліматичних змін.
Згідно зі Стратегією ДП «Ліси України», з 2030 року наближене до природи лісівництво застосовуватиметься вже у 20% українських лісів.
Тож цього року науковці закладуть біля 10 демонстраційних ділянок в різних видах деревостанів у Карпатському регіоні, і біля 20 у Столичному та Північному офісах, проведуть перші прийому рубки переформування. Змоделюють майбутній ліс і навчать лісівників визначати цільові параметри — бажані показники складу, густоти та будови для конкретного типу деревостану.
Розробка системи моніторингу та заходів щодо мінімізації впливу омели австрійської на стійкість соснових лісів Полісся
Омела австрійська дедалі частіше з’являється у соснових лісах Полісся. Ця рослина – напів-паразит поселяється на гілках сосни і живиться соками дерева, через що воно слабшає, повільніше росте і стає більш вразливим до хвороб та шкідників. Її насіння розносять птахи, тому осередки зараження швидко з’являються в нових ділянках лісу.
Науковці напрацюють алгоритм дій як зупинити цей процес. Фахівці дослідять масштаби ураження соснових насаджень, умови, за яких паразит розвивається найактивніше, та визначать найбільш уразливі ділянки лісу. На основі цих досліджень будуть розроблені практичні рекомендації.
Роль інтродукованих лісотвірних видів у формуванні стійких лісових насаджень у посушливих умовах південних регіонів
Важливо зрозуміти, як інтродуковані деревні види поводяться у місцевих природних умовах. Через зміну клімату, тривалі посухи та деградацію ґрунтів аборигенні для південних регіонів деревні види не завжди добре приживаються або формують нестійкі насадження. Водночас інтродуковані види часто демонструють кращу посухостійкість і швидший ріст, тому їх усе частіше використовують під час лісорозведення та відновлення лісів.
Однак разом із потенційними перевагами виникає і низка питань. Деякі інтродуковані види можуть агресивно поширюватися, витісняти місцеві види, змінювати склад рослинності або впливати на стан ґрунтів і біорізноманіття. Тому важливо оцінити не лише їхню продуктивність, а й довгострокові екологічні наслідки такого поширення.
Регенеративне лісівництво: інтеграція малопоширених плодових культур у самовідновлювані лісові екосистеми ДП “Ліси України”
Ідея полягає в тому, щоб дослідити можливість введення малопоширених плодових дерев і кущів у лісові екосистеми як елемент регенеративного лісівництва. Такі дерева та кущі можуть підвищувати біорізноманіття, створювати додаткову кормову базу для птахів і тварин, а також залучати запилювачів – бджіл, метеликів та інших комах, що підтримують стабільність екосистеми.
Плодові породи також впливають на стан ґрунтів: їхнє листя та плоди, що опадають, формують природний шар органіки, покращують родючість ґрунту та водний режим, що особливо важливо для відновлення деградованих ділянок. Науковці мають визначити, які саме культури доцільно інтегрувати в лісові насадження, як вони впливатимуть на природне поновлення лісу, біорізноманіття та стійкість екосистем.
Ми зібрали запитання та частину з них встигли поставили Голові Держлісагентства Віктору Смалю під час його публічного звіту. Публікуємо відповіді:
1.Дуже хороша норма в Земельному кодексі про самозалісені території. Але вона діє не на повну силу, оскільки громади не завжди хочуть визнавати самозалісені території. Чи планує агентство законодавчі ініціативи щодо обов’язкового визнання цих територій лісом, незалежно від форми власності? Бо внаслідок цього з’явились і приватні ліси на вже розпайованих землях.
Олександр Цега, лісничий Шепітського лісництва Путильського надлісництва філії «Подільський лісовий офіс»
Відповідь: «Ми не можемо одразу різко перейти від добровільної передачі цих земель до імперативної. У нас має бути нормальний процес взаємодії. І саме тому перед якимось жорсткими імперативними речами ми повинні запропонувати річ, яка влаштує і зацікавить територіальні громади.
Ця форма зацікавленості опрацьовується зараз. Розрахунок грошової матеріальної оцінки, розрахунок вартості землі по ріллі, він буде лягати у формі разової виплати від користувача до ОТГ. І це буде така форма інвестиційного плану. До того, як заходити в площину такого жорсткого імперативу ми будемо працювати з зацікавленістю громад в першу чергу».
2.З 2026 року в Карпатському регіоні стартує перехід до наближеного до природи лісівництва з відмовою від суцільних рубок у гірських лісах уже з 2027-го. Чи готова галузь до цього переходу кадрово, технологічно та нормативно? І яких екологічних та економічних результатів очікує Держлісагентство в найближчі роки?
Микола Сойма, інженер охорони та захисту лісу 1 категорії сектору охорони і захисту лісів в Закарпатській області відділу охорони і захисту лісів філії “Карпатський лісовий офіс”
Відповідь: «Станом на зараз — ні. У нас не внесені зміни до матеріалів лісовпорядкування. Це та основа, яка повинна лежати попереду всього. Якщо немає змін у матеріалах лісовпорядкування – немає запланованих заходів.
Зроблені вже підготовчі кроки до цього. Визначені типи лісу. Визначені потрібні типи деревостану. Тепер можна працювати із конкретними матеріалами лісовпорядкування. Ціль на 26-й рік — 1 млн га для ліспроекту для польових досліджень. Це означає, що близько 70% із цього мільйона припадає саме на Карпатський регіон. До квітня 2027 року ми точно будемо готові.
Станом на зараз, ні, звичайно. Тому що в нас дуже тісний графік. І 26-й рік повинен бути дуже динамічним.
Що стосується економічного ефекту: важливою для розуміння є норма приросту при господарюванні рубками переформування. Якщо звичайні заходи приносять приблизно від 4 до 5 кубічних метрів приросту на 1 га, то рубки переформування будуть давати до 12. Це більше, ніж удвічі. Але, звичайно, потрібно підготувати деревостан для цього. Це не буде з першого року. Але вже десятиліття друге ми перейдемо ось на отакі прирости. Ось це лежить в основі. І економічна модель переходу на рубки переформування доведена не тільки в Німеччині. Ця модель доведена і в Україні. І Анатолій Дейнека, який безпосередньо і закладав ці площі і протягом великої кількості років, спостерігав за тим, який вони дають результат саме ці методи, ці всі речі доводяться і в Європі і в Україні».
3.У нас у Вознесенському надлісництві є Андріївське урочище, яке відноситься до природньо-заповідного фонду. У 2022 році вигоріло 300 гектар урочища, на сьогодні згарище сягає 939 гектари, через природоохоронний статус ми не мали і не маємо можливості прибрати його. Деревина, яку можна було продати, втрачає цінність. Вже рік документи на зміну статусу і полощі урочища лежать на узгодження в Міністерстві. Чи може Держлісагенство повпливати на скорочення цих процесів, щоб «горільники» в межах ПЗФ можна було прибирати без проходження таких затяжних процедур?
Євген Валковський, провідний інженер лісового господарства філії «Південний лісовий офіс»
Відповідь: «Така проблема є не тільки в ПЗФ, а і в експлуатаційних лісах. Проблема полягає в тому, що у нас є великі зарегулювання у сфері оцінки впливу на довкілля. Будь-який горільник, в будь-якому лісі більше одного гектара – розчищення цього горільника передбачає проведення ОВД. Без ОВД це буде незаконною діяльністю. Саме це є причиною того, що навіть прифронтові ліси, які знаходяться безпосередньо в зоні бойових дій, до яких є доступ і які можна використати для фортифікаційних укріплень саме це є причиною чому вони не розробляються. І велика кількість сировини, яка поставляється на потреби оборони, їде з ресурсних областей. І це є причиною.
Тут не тільки про ПЗФ. Це в цілому по країні. Чи в 2025 році були спроби змінити? Були. І я вірю в те, що ми знайдемо цей баланс. Я вірю, що цей баланс знаходиться саме у використанні ресурсу, який постраждав від війни і у прифронтових областях.
Тому по ПЗФ точно ні, але по ОВД я вірю, що ми знайдемо цей баланс і підемо в площину роботи з лісами, які постраждали від війни. Можливо це навіть буде не у вигляді закону, а нормативно правового акту, який дозволить працювати у форматі експерименту.
У 2025 році у нас відбувся прецедент і вперше була прийнята постанова Кабміну, яка стосувалася нацпарку “Святі гори”. Це безпосередньо передній край зони бойових дій і цією постановою було врегульовано, що на потреби оборони без ОВД можна здійснювати заготівлю. Мені здається, що це наш реалістичний сценарій по якому будемо рухатись у 2026-му році. Все, що залежить від Державне агентство лісових ресурсів України, ми зробимо».
Консервний цех існує понад 50 років. Наразі він входить у структуру Ківерцівського надлісництва філія “Поліський лісовий офіс”. Це унікальне місце нашого підприємства, де виготовляють екопродукцію. Основа виробництва – березовий сік, варення та джеми з малини, ожини, брусниці, журавлини, чорниці, мариновані гриби, а також сублімована продукція.
За сезон ківерцівський консервний цех може переробити до 200 тонн соку, 5 тонн ягід та 3 тонни грибів.
А ще крім традиційних рецептур тут виготовляють крем-мед. На консервному цеху розробили технічні умови та власну рецептуру. Рідкий мед перетворюють на кремову консистенцію і додають туди висушені або сублімовані ягоди, горіхи зі спеціями.
Найчастіше таку продукцію реалізують у наших “Лісовичках”. Також на неї є попит у дошкільних навчальних закладах, інтернатах, школах. Це дало значний потенціал для зростання. Тож, у Поліській філії вирішили розширювати ринок збуту.
“Це товари з доданою вартістю. Вони виготовлені з натуральної сировини. Така продукція викликає високу зацікавленість, як у великих торгових мережах, так і у західних споживачів. Тому в нас з’явилось обґрунтоване бажання вийти на більш широкі ринки і можливо на експорт. Тож цілі амбітні”, – ділиться завідувач сектору рекреації побічного користування та сертифікації філії “Поліський лісовий офіс” Ірина Остапчук.
Аби реалізувати цю ідею працівники філії надали перевагу FSC. Наявність FSC-сертифікату підвищить довіру з боку покупців і партнерів, дозволить маркувати продукцію знаком FSC та відкриє доступ до ширшого ринку збуту.
Впродовж півроку працівники Ківерцівського надлісництва ретельно готувались, щоб відповідати вимогам FSC – збирали документи, які підтверджують, що продукція походить із відповідально керованих лісів.
Днями продукція ківерцівського консервного цеху успішно пройшла сертифікаційну оцінку.
“Для нас це дуже знакова подія. Це підтвердження, що походження нашої екопродукції відповідає усім вимогам, критеріям і основним принципам FSC. Також сертифікат засвідчує, що ягоди вирощуються без використання добрив, а продукція з них не містить хімікатів чи інших домішок ”, – каже Ірина Остапчук.
Тепер цех планує наростити заготівлю. Лісівники сподіваються, що вже цього року екопродукція Ківерцівського консервного цеху може з’явитись на полицях українських супермаркетів.
Це найбільша закупівля великої пожежної техніки за останні десять років. Оновлення автопарку дозволить суттєво посилити захист лісів Житомирщини та Київщини від вогню. Особливо важливо це в умовах кліматичних змін і воєнних дій.
Потреба в спеціалізованих авто залишається великою. Багато діючих машин уже відпрацювали свій ресурс та погано справляються з бездоріжжям. Без оновлення техніки гасіння пожеж стає дедалі складнішим завданням.
Умови війни суттєво збільшують територію, які потребують посиленого протипожежного захисту. Ворожі дронові атаки та падіння уламків минулого року регулярно спричиняли малі пожежі, які без контролю могли перетворитися на масштабні згарища.
Кожен з п’яти нових автомобілів матиме повнопривідне шасі з підвищеною прохідністю.
Цистерни об’ємом від 4000 до 5000 літрів забезпечать тривалу автономну роботу.
Сучасні електричні пожежні стволи дозволять подавати воду на відстань до 60 метрів.
Захисні конструкції та посилена рама роблять техніку стійкою до складних умов експлуатації.
Закупівля охоплює не лише самі автомобілі, а й додаткове обладнання. Усе це комплектується разом, щоб екіпажі могли ефективно працювати з перших хвилин.
Оновлення автопарку – це частина системної роботи ДП «Ліси України». Щороку зростає фінансування на протипожежні заходи та моніторинг. П’ять нових автомобілів – лише початок великого оновлення.
Сьогодні в щотижневій рубриці “Наші в ЗСУ” розповідаємо про молодого воїна-лісівника, який між боями паралельно навчався, встиг одружитись у відпустці, а ще відчути мить, як це більше не побачити ворога.
Ігор Мельничук виріс у лісівничій родині і вирішив піти шляхом батька. Спершу здобув лісівничу освітув Шацькому лісовому фаховому коледжі, а згодом у Волинському національному університеті імені Лесі Українки. Вже після строкової служби в армії , Ігор майже 5 років працював у Новозборишівському лісництві Володимир-Волинського надлісництва: спершу помічником лісничого, а згодом лісничим.
Та життя змінилося миттєво 24 лютого 2022 року.
«Коли зрозумів, що почалася війна, я набрав батька, і ми разом пішли до ТЦК. Батько раніше вже брав участь в АТО, але його одразу розвернули через старі поранення. Мене ж взяли і розподілили у 14-ту окрему механізовану бригаду», – пригадує Ігор.
У перші місяці повномасштабної війни на посаді сапера Ігор займався мінуванням основних шляхів поблизу білоруського кордону аби остаточно зламати ворогу логістику. Потім Миколаївщина та Херсонщина, де доводилось працювати під щільним вогнем ворожої артилерії.
«Згодом нас перекинули на Харківщину під час контрнаступу. Наша роль полягала у відволіканні ворога на кільцевій Харкова, щоб основні штурмові підрозділи могли просуватися вперед. Постійно йшли бої, але одного ранку ми побачили: росіян немає, залишилась лише покинута техніка й позиції. Це було неймовірно», – з усмішкою пригадує Ігор.
Через кілька днів хлопців відправили на зачистку Куп’янська та околиць, які більше 8 місяців були під окупацією.
«У самому місті було важко: у магазинах – рублі, по радіо – російські новини, мобільного зв’язку немає. Добре, що я в школі гарно вчив географію й вмію орієнтуватися за паперовими картами та компасом. А досвід роботи в лісі теж дуже допоміг. Це нас врятувало», – пригадує Ігор.
Паралельно зі службою Ігор знайшов сили і на особисте життя – він закінчив магістратуру за своєю спеціальністю. А ще зробив дівчині пропозицію та одружився.
«Я навчався через Вайбер, коли був зв’язок. Документи за мене подала дружина, а іспити я здавав під час відпусток. Служба навчанням не завадила. За цей час я встиг зробити коханій пропозицію, зіграти весілля… і навіть народився син», – ділиться Ігор.
Останні півтора роки Ігор виконував бойові завдання на Куп’янському напрямку – був майстром авіаційних комплексів. За цей час ворог ще раз встиг майже окупувати місто, а потім знову накивати п’ятами.
«Це був важкий час. Нам дуже допомогли колеги з Поліського офісу. Завдяки їхній співпраці з латвійськими волонтерами до нас приїхали десятки авто, зарядні станції. Неодноразово приїжджали представники Спілка воїнів-лісівників України. Привозили комплектуючі до авто, електропічки, засоби для будівництва укріплень. Так і тримались».
Нещодавно воїна-лісівника перевели на посаду інструктора. Тепер він навчатиме новоприбулих військових азам ведення бою, передаватиме досвід, здобутий у найнебезпечніших умовах.
Ігорові ще немає й тридцяти, а він уже пережив те, що багатьом не доводиться бачити за все життя. Попри це, він мріє про день, коли війна закінчиться і він знову повернеться в ліс – слухатиме шелест дерев і спів птахів, а не свист ворожих снарядів. Це його просте, але щире бажання – мир, спокій, природа і родина поруч.
Після років вогню та руйнувань на деокуповану Херсонщину повертається життя. Філія “Південний лісовий офіс” розпочала весняну кампанію з відновлення лісових масивів, знищених війною.
Масштаби втрат вражають. До 2022 року площа лісів області сягала понад 83 тисячі гектарів, проте більша частина масивів досі лишається під окупацією. Із майже 40 тисяч гектарів, прийнятих філією після реорганізації, практично кожен метр (39 241 га) вважається потенційно замінованим і чекає на розмінування.
Символом відродження стала ділянка у Заградіївському лісництві. У 2022 році тут панувало згарище – ліс вигорів внаслідок запеклих боїв. Сьогодні ж на цих 1,8 гектарах висадили молоді саджанці сосни кримської у поєднанні з листяними породами. До лісівників приєдналися і місцеві жителі – ті самі люди, які у 2022-му під обстрілами, власноруч намагалися приборкати полум’я, рятуючи рідну землю.
На цьому місці лісівники символічно висадили «Ліс пам’яті» у рамках проєкту відділу комунікацій ДП “Ліси України”. Висадку присвятили герою-лісівнику Владиславу Васильченку, який змінив професію на зброю і віддав життя за свободу України. У цей знаковий день разом із лісівниками саджанці висаджували дружина та донька загиблого воїна.
Відновлення лісів Херсонщини – це довгий шлях. Під час поточної весняної кампанії планують засадити перші 4,5 гектари, а загалом протягом 2026 року на місці знищених окупантами масивів постане 13 гектарів нового молодого лісу.
Лісівники Східної філії працюють в умовах підвищеної небезпеки через близькість до зони бойових дій. За останній рік зона вогневого контролю ворога суттєво розширилася.
У Донецькій, Запорізькій областях, а також у Межівському, Великомихайлівському, Покровському, Нікопольському, Марганецькому та Петропавлівському лісництвах Дніпропетровської області лісогосподарська діяльність повністю припинена.
Пояснюється це тим, що працювати в умовах постійного ризику артилерійських і мінометних обстрілів та ударів FPV-дронів – пряма загроза життю і здоров’ю працівників. Безпека людей залишається для нас найвищим пріоритетом.
Саме тому, цього року заплановані площі для садіння та доповнення лісу будуть меншими. Під лісорозведення та лісовідновлення виділено 1 тис га (понад 450 га будуть залісені та доповнені цієї весни). Роботи відбудуться у відносно безпечних лісництвах Дніпропетровської області.
Весняне садіння розпочнеться вже з наступного тижня, адже у регіон прийшло справжнє тепло. У цьому році лісівники Східної філії використають 4 млн. сіянців, вирощених у власних лісорозсадниках.
Які особливості матиме цьогорічна лісокультурна кампанія на прифронтовій Дніпропетровщині?
Відмова від монокультур
Лісівники висаджують мішані ліси. Сосна – головна порода, вона добре приживається на місцевих ґрунтах. В якості додаткової породи – дуб, який стійкий до посух, шкідників та пожеж. Дубові ліси мають густу підстилку з листя, яке горить повільніше, ніж хвоя. Тому вони часто виступають природним бар’єром для вогню, особливо біля хвойних масивів. Також в якості доповнення лісівники використають сіянці ясена та абрикосу.
Використання сіянців із закритою кореневою системою.
Вже другий рік поспіль на Сході лісівники використовуватимуть сіянці із ЗКС. У цій лісокультурній кампанії їх кількість складе 1,5 млн шт. Такі сіянці мають високий рівень приживлюваності та потребують менше доглядів.
Створення нових лісів
На площі 350 га лісівники висадять абсолютно нові ліси. Це деградовані сільськогосподарські землі раніше передані місцевими громадами. Ліси на такаих ділянках покращують екологічний стан території, захищають ґрунти від ерозії та створюють захисні пояси для навколишніх земель. Спеціалісти філії спільно з представниками громадських організацій та екологами проводили обстеження цих ділянок.
Більш того, минулого року Східна філія оформила речові права на понад 900 га переданих самозалісених земель. Після проведення первинного базового лісовпорядкування лісівники зможуть належно проводити охорону і захист цих лісів.
Впродовж півроку навчання пройдуть 278 лісничих та помічників лісничих із Карпатської та Подільської філій на базі Малотур’янського та Людвиківського лісництв Вигодського надлісництва. Заняття проводитимуть фахівці філії «Лісовий навчальний центр».
Програма складається з 45 годинного навчання і передбачає як теоретичний курс, так і практичні заняття в лісі на закладених ділянках (мартелоскопах).
У теоретичній частині курсу слухачі опрацюють технологію проведення рубок переформування – процесу, під час якого одновікові чисті штучні насадження поступово перетворюються на різновікові та змішані, що за структурою нагадують природні ліси.
Вивчатимуться методи відбору дерев до рубки, інтенсивність втручання та способи сприяння природному поновленню, щоб ліс міг відновлюватися самостійно без масових посадок.
Окремий блок буде присвячений технічному забезпеченню та плануванню робіт. Курс охоплює питання екологічно безпечної заготівлі деревини, з використанням мобільних канатних установок та сучасних лісових машин, які мінімально пошкоджують ґрунт, що особливо важливо для гірських умов Карпат.
Практичні заняття відбудуться на спеціальних демонстраційних ділянках.
Минулого року три такі ділянки заклали працівники філії «Лісовий навчальний центр» Микола Чернявський, Вікторія Кашуба, Роман Фалько разом із лісничим Віталієм Штукою та начальником надлісництва Ігорем Лазорком. На ділянках проведені перші прийоми рубки переформування у смерекових і буково-ялицевих деревостанах.
Наших фахівців навчать моделювати майбутній ліс та визначати цільові параметри — бажані показники складу, густоти та будови для конкретного типу деревостану.
Під час практичних польових занять учасники відпрацюють навички відбору дерев у рубку. Замість суцільної рубки лісівники вчитимуться вилучати лише хворі, стиглі та перестійні дерева, звільняючи місце для появи наступного молодого покоління. Головний критерій успіху – збереження 60–75% життєздатного підросту, який має забезпечити відновлення лісу природним шляхом.
Наступним буде контроль якості виконаних робіт. Лісничі працюватимуть з технологічними картами та оцінюватимуть стан ділянок після втручання.
По завершенню навчань слухачі складуть іспит – нададуть свої пропозиції з проведення рубки переформування, представлять відомість відібраних дерев у рубку на першому етапі робіт з переформування насаджень.
У Карпатському регіоні весна вже впевнено нагадує про себе плюсовою температурою та сонячними днями. Однією з її найяскравіших ознак стало масове цвітіння шафрану Гейфеля у дендропарку «Березинка», за яким доглядають лісівники Берегівського надлісництва філії “Карпатський лісовий офіс”.
Цими днями триває пік цвітіння квіток: на площі понад 20 гектарів розквітли десятки тисяч фіолетових первоцвітів, які ще називають крокусами. Щовесни їхнє цвітіння перетворює парк на справжній фіолетовий квітковий килим.
Щороку «Березинка», що неподалік міста Мукачево, приваблює тисячі відвідувачів з різних куточків України. І це не випадково – на Закарпатті саме тут можна побачити шафрани у таких масштабах. За словами лісівників, для цієї ранньої рослини тут склалися ідеальні природні умови: шафран добре почувається на підзолистих ґрунтах під буковими насадженнями.
Лісівники нагадують: шафран Гейфеля занесений до Червоної книги України, тому зривати ці квіти заборонено. За незаконний збір, продаж або пошкодження червонокнижних рослин передбачена адміністративна відповідальність – штраф від 510 до 3655 грн з можливою конфіскацією рослин (ст. 88¹, ст. 90 КУпАП).
Тож, відвідуючи дендропарк «Березинка», варто пам’ятати просте правило: шафрани краще фотографувати й збирати враження, а не зривати квіти. Нехай ці фіолетові вісники весни щороку розквітають у карпатських лісах і тішать усіх, хто приходить помилуватися їхньою красою.
«Ми пройшли цю зиму, найбільш складну за всі роки війни. Росіяни хотіли перетворити цю зиму на знищення України й українців. Але Україна не зламалась», – заявив Президент України Володимир Зеленський.
ДП «Ліси України» ще з минулого літа ретельно готувалось до складної зими. Створювало склади, контролювало наявність дров у кожному лісництві. Збільшувало обсяги заготівлі.
У січні-лютому на попит суттєво вплинули масовий переїзд мешканців міст у сільську місцевість та тривалі морози.
Запасів дров, створених домогосподарствами та об’єктами соцсфери, почало не вистачати.
Але завдяки роботі лісівників дефіциту палива не виникло!
Вже під час опалювального сезону ДП «Ліси України» поставило населенню та соцсфері понад 1,1 млн м³ дров.
Найбільші обсяги розкуплені населенням у Львівській, Івано-Франківській, Закарпатській Волинській, Рівненській, Кіровоградській, Черкаській та Вінницькій областях.
Найчастіше населення обирало дрова твердих порід (дуб, граб, клен, ясен, бук) – реалізовано 841 тис м³. Менший попит був на сосну/вільху – 214 тис м³ та дрова м’яких порід – 118 тис. м³.
Протягом усього опалювального сезону ДП «Ліси України» не підвищувало ціни на дрова для населення та соціальної сфери. Вони залишились на рівні минулого сезону, удвічі нижче ніж ринкові!
Середня ціна реалізованих під час опалювального сезону дров – 1,2 тис. грн за м³ (ринкова 2,5 тис.м3).
На даний час складах підприємства ще доступно 215,4 тис. м³ деревини. Всі заявки задовольняються.
А ще цієї зими колектив підприємства за власною ініціативи підтримав заклади соціальної та освітньої сфери, наукові установи, багатодітні родини та інші вразливі верстви населення, які залишились без тепла. У найхолодніші місяці зими ми разом змогли не тільки вистояти, а і зберегти найважливіше – людяність та взаємопідтримку.
Лише деякі приклади нашої допомоги:
У Києві ми допомогли з дровами для польової кухні, яку розгорнули ДСНС на Троєщині. Тисячі мешканців, які на тривалий час залишились без опалення та електрики, мали змогу зігрітись та поїсти гарячої їжі.
У столичному ботанічному саду імені М.М. Гришка допомогли врятувати цінні види флори в оранжереях передавши машину дров для опалення.
На Харківщині завезли дрова для потреб кухні Ржавецького психоневрологічного інтернату. Це дало можливість забезпечити безперебійне 4-х разове харчування для мешканців інтернату в умовах тривалої відсутності електроенергії.
На Чернігівщині передали дрова для опалення спортивній школі в місті Городня, де тренуються й навчаються 240 дітей.
На Сумщині забезпечили теплом обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей.
На Кіровоградщині відвезли машину твердолистяних дров багатодітній сімʼї Шмуратових з с. Петрове. У родині зростає 10 дітей, троє з них – усиновлені малюки, а а старший син захищає Україну у війську.
На Черкащині лісівники забезпечили дровами сімʼю двох захисників і енергетика.
На Рівненщині підтримали зоопарк, в якому перебуває близько 140 видів тварин. Крім дров, передали сіно та кормові віники.
На Івано-Франківщині передали 20 кубометрів твердолистяних дров Оздоровчому центру соціально-психологічної допомоги «Тепло крилатої душі», де лікуються військові.
У Чернівецькій області допомогли дровами соціальному центру, де проживають люди похилого віку.
