Категорія: Без категорії

ДП «Ліси України» вже традиційно проводить подібні заходи. Цього разу зустріч відбулася на рекреаційному комплексі «Лісовичок» у Колках із військовослужбовцями, які проходять відновлення після поранень у медичному центрі реабілітації учасників бойових дій ЛМГТ «Advance centеr».

Подібні заходи реалізуються в межах ініціативи Першої леді України Олени Зеленської та відповідно до Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні.

ДП «Ліси України» послідовно працює над тим, щоб рекреаційні комплекси підприємства ставали інклюзивними та ще більше зручними для всіх.

Такі ініціативи на Волині об’єднують волонтерів, громадські організації, представників бізнесу та ветеранів війни, які разом створюють умови для психологічного та фізичного відновлення військових.

Цього разу захід організовано в межах третього грантового сезону «Misto.cafe» — кафе суспільного впливу, 80% прибутку якого спрямовується на соціальні ініціативи.

Під час зустрічі учасники спілкувалися з собаками, декламували поезію, насолоджувалися звуками скрипки, готували шашлик і просто насолоджувалися спокоєм лісу.

Особливу атмосферу створив нацгвардієць і ветеран війни, кінолог Володимир Лев із Рівненщини, який приїхав із трьома своїми собаками-терапевтами: лабрадоркою Еллі, молодою вівчаркою Босом і мисливським псом Кепом.

«Чому військові на фронті часто поруч із собаками? Бо це відчуття безпеки. З собакою спокійніше. Був випадок, коли мій пес зняв переді мною розтяжку — і ми всі повернулися живими. Потім йому допомогли, він вижив. Собака на війні відчуває небезпеку краще за людину», — розповів Володимир.

Після повернення з фронту, за його словами, саме каністерапія допомогла подолати труднощі адаптації до мирного життя. Тепер він ділиться цим досвідом з іншими військовими.

Серед учасників був і ветеран війни з селища Колки Олександр Миронюк, який невдовзі вирушає на протезування.

«Протез готовий, але ще багато роботи. Після щоденних прильотів просто посидіти в лісі, послухати пташок — це найкраща терапія», — зазначив він.

Напередодні початку осінньої лісокультурної компанії, за ініціативи Департаменту лісового господарства ДП «Ліси України», на базі Ярмолинецького і Шепетівського надлісництв філії «Подільський лісовий офіс» та Хмельницького насіннєво-розсадницького комплексу філії «Лісові репродуктивні ресурси» ДП «Ліси України» відбулася нарада-семінар «Сьогодення відтворення лісів з поглядом у майбутнє». У її роботі прийняли участь начальник відділу відтворення лісів Департаменту лісового господарства ДП «Ліси України» Р.В. Ільїн, директор філії «Подільський лісовий офіс» ДП «Ліси України» В.Б. Гончар, директор філії «Лісові репродуктивні ресурси» ДП «Ліси України» В.О. Климко, перший заступник начальника Південно-Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства О.О. Лукомський, головний лісничий філії «Подільський лісовий офіс» О.М. Гаврилюк, начальники Ярмолинецького та Шепетівського надлісництв І.І. Кирилюк і О.В. Заблоцький, провідний інженер з лісових культур відділу відтворення лісів ДП «Ліси України» О.І. Осіпчук, начальники відділів відтворення лісів усіх філій ДП «Ліси України». Участь у робочій  нараді  в режимі онлайн прийняли й усі керівники розсадницьких комплексів, що вирощують сіянці із закритою кореневою системою.

Учасників наради, у залі для засідань Ярмолинецького надлісництва,  привітали господарі: директор філії «Подільський лісовий офіс» В.Б. Гончар та начальник Ярмолинецького надлісництва І.І. Кирилюк. 

Програму і регламент роботи наради-семінару озвучив начальник відділу відтворення лісів ДП «Ліси України»  Р.В. Ільїн. У своїй доповіді він детально зупинився на готовності підрозділів підприємства до осінньої лісокультурної компанії, основних проблемах та на найбільш актуальних завданнях сьогодення, повнота та якість виконання яких, значною мірою, визначатиме результат роботи лісівників підприємства з відновлення лісів і лісорозведення. 

Значну увагу у виступі було приділено стану виконання планових показників у сфері лісокультурного виробництва, питанням підвищення якості садивного матеріалу, використання новітніх технологій створення лісових культур та інших царин відтворення лісів. Доповідач також наголосив на важливості належної звітності і системного контролю за обсягами та якістю виконаних робіт, а також лісівничою ефективністю та екологічністю проведених осінніх заходів з відтворення лісів.

Щодо готовності до осінньої лісокультурної компанії та актуальності вирішення окремих завдань у процесі її проведення виступили начальники відділів відтворення лісів усіх філій ДП «Ліси України» та керівники насіннєво-розсадницьких комплексів з вирощування сіянців із закритою кореневою системою.

З тезисною доповіддю про шляхи удосконалення відтворення лісів України у контексті сучасних вимог і завдань на перспективу з урахуванням викликів і вимог сьогодення: глобального потепління клімату, підготовки до заборони суцільних рубок та необхідності прискорення переходу до сталого збалансованого ведення лісового господарства,  виступив професор кафедри відтворення лісів та лісової меліорації НУБіП України В.М. Маурер.

Надзвичайний інтерес учасників наради викликала змістовна і фахово цікава практична частина наради-семінару, що була проведена на об’єктах підготовлених лісівниками Ярмолинецького і Шепетівського надлісництв та Хмельницького насіннєво-розсадницькому комплексу. 

Під час реалізації практичної програми у Ярмолинецькому надлісництві, половина лісового фонду якого віднесена до природоохоронних територій, учасники наради мали змогу на прикладі місцевих лісівників познайомитися з неабиякими можливостями залучення коштів за рахунок побічних користувань (виробництва декоративного садивного матеріалу, заготівлі ягід, плодів та їх консервування, а також виготовлення концентратів харчових продуктів і страв швидкого приготування) для покращення фінансування робіт з відтворення лісів. Особливий інтерес учасники наради проявили до застосовуваних у надлісництві способів відтворення дібров, зокрема, лісівничого догляду за культурами і деревами майбутнього в процесі їх створення та вирощування. 

На Хмельницькому насіннєво-розсадницькому комплексі учасники наради мали змогу поглибити свої знання з технології виробництва сіянців із закритою кореневою системою, які сприятимуть більш ефективному використанню їх для створення культур головних лісотвірних видів у філіях ДП «Ліси України».

У Шепетівському надлісництві було оглянуто низку зрубів попередніх років з різним лісівничим потенціалом, що були залісненні сосною звичайною як шляхом створення культур, так і за використання її природного поновлення. 

В умовах надлісництва накопичено чималий досвід диференційованого використання для  створення культур сосни як висівом насіння, так і садінням сіянців з відкритою і закритою кореневою системою. 

Вкрай цікавими були приклади використання лісівниками надлісництва екоадаптаційних лісівничих заходів збереження на заліснюваних площах ознак і властивостей лісових екосистем (залишення підросту та окремих дерев листяних видів, передовсім дуба звичайного, утилізації порубкових залишків, тощо) з  метою  своєчасного переведення їх у вкриті лісовою рослинністю землі.

Лісівники Малого Полісся були серед перших в Україні, які успішно опанували посів насіння сосни звичайної для створення культур і лісокультурного сприяння природному   поновленню. Не дивно, що саме їм було доручено практичну порівняльну апробацію ефективності використання сівалок різних виробників, до якої долучилися і учасники семінару. Актуальність використання посіву насіння лісотвірних видів для відтворення сосняків і дібров суттєво зросте з введенням у дію положень Меморандуму, підписаного Україною про заборону суцільних рубок з 2030 року.

Під час підведення підсумків наради-семінару було наголошено на важливості проведення таких нарад, які не тільки уточнюють поточні завдання, а і сприяють обміну досвідом, поширенню ефективних  напрацювань  лісівників і, тим самим, підвищенню їх фахового рівня, що однозначно сприятиме удосконаленню відтворення лісів та загалом веденню лісового господарства. Учасниками наради прийнято рішення щодо доцільності проведення після завершення осінньої лісокультурної компанії аналогічного зібрання з порядком денним: підсумки виконання та якість робіт з відтворення лісів у 2025 році.

У Корчинському лісництві філія “Поліський лісовий офіс” ДП «Ліси України» висадили сосну, березу та яблуню. Це перша ділянка із загалом понад 200 гектарів на території Костопільського надлісництва, запланованих для відновлення після масштабного бурелому цього літа. Щодо решти територій — триває процедура оцінки впливу на довкілля (ОВД), тож їх розробка розпочнеться зі значним відтермінуванням.

Цієї осені ДП «Ліси України» завершує програму Президента «Зелена країна» у частині висадки мільярда дерев. Розпочався фінальний етап — уже за місяць буде висаджено мільярдне дерево.

Втім, кількість не є самоціллю для лісівників.

«Відновлення українських лісів, збільшення площі лісового фонду має об’єднати суспільство, привернути увагу до екології та збереження біорізноманіття. Відновлення лісів — це складова відновлення нашої країни», — зазначив керівник ДП «Ліси України» Юрій Болоховець під час старту осінньої лісокультурної кампанії.

Особливу увагу на фінальному етапі «Зеленої країни» підприємство приділяє створенню нових лісів там, де їх раніше не було, та відновленню тих, що постраждали від війни, пожеж, буревіїв чи самовільних рубок.

Відновлення знищеного природою лісу на Рівненщині відбулося за участі колективу та студентів Надслучанського інституту НУВГП, а також родин лісівників із дітьми.

Серед них — Андрій Коробка, майстер лісозаготівель у Корчинському лісництві. Після служби на фронті, де був поранений під час обстрілу, він пройшов тривале лікування та реабілітацію й повернувся до улюбленої справи.

«Ліс також лікує», — каже Андрій. — «А на війні допомагали знання лісівника — уміння орієнтуватися на місцевості й вміння працювати з деревиною для будівництва бліндажів».

Мета акції з висадки дерев — не лише відновити зруйновані насадження, а й виховувати любов до лісу в дітей та молоді.

У філії “Слобожанський лісовий офіс” стартувала осіння посадкова кампанія та фінальний етап реалізації програми Президента «Зелена країна» у частині висадки мільярда дерев.

У рамках садіння лісу на Полтавщині створюють нові захисні насадження на землях запасу та переданих від громад під заліснення.

Свій перший саджанець сьогодні висадила 4-річна Маргарита. Вона разом із мамою долучилася до садіння нового лісу. Дівчинка радіє, адже на місці пустки біля водойми в майбутньому виросте великий мішаний ліс, який вона допомагала посадити.

 «Колись приїду сюди з однокласниками й покажу, який я висадила ліс!» — тішиться своєю роботою й 9-річна Дарина.

Захід із заліснення ділянки проводили на площі 3,5 га для укріплення берегів біля водойми. Тут висадили майже 20 тисяч сіянців сосни звичайної, дуба звичайного, берези. Створення нових лісів — важливий екологічний захід для утримання та збереження берегів річок. Це запобігає ерозії ґрунту, сприяє збереженню біорізноманіття та буде чудовим місцем відпочинку для майбутніх поколінь.

Зазначимо, на Полтавщині протягом осені 2021 — весни 2025 року працівники лісництв ДП «Ліси України» у рамках програми «Зелена країна» висадили понад 35 мільйонів дерев. Навесні лісівники висадили понад 3 мільйони сіянців лісових порід. Приблизно таку ж кількість планують висадити й восени.

На гарячу лінію підприємства надходять численні скарги про випадки шахрайства, щодо продажу дров’яної деревини. На різних інтернет сайтах  онлайн оголошень (OLX, Prom.ua та ін.) наразі є значна кількість оголошень з пропозицією дров. Деякі продавці, які не мають жодного відношення до ДП “Ліси України”, називають себе представниками підприємства та пропонують покупцям перерахувати гроші на карту. 

Людей запевняють, що це безпечно, бо це державне підприємство, тож ризику ніякого немає. Покупці роблять передоплату. Проходить деякий час, а дров люди так і не отримують. На телефонні дзвінки продавець вже не відповідає. Люди знаходять номери наших надлісництв або ж дзвонять на гарячу лінію підприємства і шукають правду.

Попереджаємо! Регіональні підрозділи ДП “Ліси України” не розміщують повідомлень  на сайтах оголошень та в жодному випадку не пропонують перерахувати кошти за продукцію на приватну картку фізичної особи. 

Як купити дрова у ДП “Ліси України”:

Крок 1. Звертаєтесь до найближчого лісництва/надлісництва, яке реалізує дрова. Весь перелік з контактами є на нашому сайті 

https://e-forest.gov.ua/kupyty-drova/. 

Крок 2. Приходите у лісництво/надлісництво, приносите з собою паспорт та ідентифікаційний код. Пишете заяву.  Придбати можна до 15 кубометрів в рік на одну фізособу. 

Крок 3. У надлісництві вам нададуть реквізити для оплати. Здійснити оплату можна як через термінал у лісництві/надлісництві, так і у відділенні банку або через онлайн-банкінг.

Крок 4. Визначаєте час та місце, забираєте дрова. 

Інший спосіб, замовити через онлайн-магазин “ДроваЄ”.

Якщо вам пропонують оплатити шляхом перерахування коштів на приватну картку – це точно не філія ДП “Ліси України”, а приватний продавець. Дуже часто, серед них можна наштовхнутись на шахрая. 

Тож, якщо ви зіштовхнулись з фактами шахрайства, радимо негайно звертатись до правоохоронних органів. 

На базі Сумського лісонасіннєвого центру, збудованого в межах інвестиційної програми ДП «Ліси України», триває пакування першої партії сіянців дуба звичайного із закритою кореневою системою (ЗКС).

Уже найближчими тижнями посадковий матеріал буде передано лісництвам для осінньої висадки в межах програми Президента України «Зелена країна» 

Начальник лісонасіннєвого центру Станіслав Копил розповідає:

«Маємо осіннє замовлення:

✔️ 150 тисяч сіянців для лісництв філії “Північний лісовий офіс”;

✔️ 483 тисячі – для лісництв філії “Слобожанський лісовий офіс”.

Пакування здійснюється відповідно до всіх технологічних вимог. Сіянці обережно дістаємо з контейнерів, перевіряємо стан кореневої системи, після чого укладаємо в ящики для транспортування. У кожному ящику – 120 рослин, на один піддон припадає 30 ящиків».

За словами Станіслава Копила, цей етап особливо важливий для команди:

«Це наша перша партія сіянців. Процес навіть трохи хвилюючий, адже ми нарешті дійшли до фінальної мети – забезпечити лісництва сучасним посадковим матеріалом. Увесь цикл – від насінини до готового сіянця – відбувався тут, на базі лісонасіннєвого центру».

Використання сіянців із закритою кореневою системою – це сучасний підхід до відтворення лісів, який відповідає принципам наближеного до природи лісівництва. Такий матеріал відзначається вищою приживлюваністю, стійкістю до зовнішніх чинників та можливістю продовження термінів висадки.

Один з аспектів переходу до природного лісівництва — це відтворення лісу шляхом природнього поновлення. 

Вводитимуться додаткові породи, які сприяють формуванню лісу з основних лісотвірних порід, що є більш стійким до хвороб, шкідників і кліматичних змін. 

Важливим залишається питання, як допомогти природному поновленню, не порушуючи природну структуру лісу.

Наші фахівці з Відділу відтворення лісу та їх регіональними колегами, а також науковцями зібрались у філії “Подільський лісовий офіс”, аби обговорити способи та технології, які є найбільш оптимальними.

У Шепетівському надлісництві оглянуті ділянки попередніх років, при відновлені зрубів, що здійснюється шляхом природного поновлення, з метою їх  своєчасного переведення у вкриті лісом землі  по цінних лісотвірних породах. На ділянках проводяться ефективні заходи зі сприяння природному поновленню, зокрема висівання лісового насіння та  комплекс доглядів (мінералізація грунту, обробіток грунту щодо створення сприятливих умов для проростання насіння, догляд за підростом цінних порід тощо).

Разом з тим, продемонстровано лісову ручну сівалку, яка ефективно використовується не лише для висівання в розсадниках, а також для сприяння природного поновлення, має механізм регулювання для кратності норми та глибини висівання насіння.

Водночас, працюємо над тим, щоб цей процес удосконалювати і механізувати. Зокрема, планується збільшити використання спеціалізованої техніки. Це дозволить зменшити частку ручної праці та збільшити рівень механізації лісокультурних робіт.

Одним з альтернативних методів відтворення лісу за умов наближеного до природи  лісівництва є відтворення лісів сіянцями із закритою кореневою системою, що забезпечує менші витрати садивного матеріалу та забезпечує кращу приживлюваність.

Цьогоріч, як і завжди, лісівники ДП “Ліси України” посилено працюють над створенням найбільш сприятливих умов для зростання лісових культур.

Зокрема на Черкащині, Вінниччині і Кіровоградщині лісівники філії “Центральний лісовий офіс” провели рубки догляду на 9 259 га, перевиконавши план (8 162 га) на 13%.

За видами рубок це:

освітлення — 1 571 га;

прочищення — 1 752 га;

проріджування — 1 424 га;

прохідні рубки — 4 212 га.

Рубки догляду проводяться на різних етапах росту дерев і є необхідною умовою вирощування якісного, стійкого лісу.

Освітлення формують насадження бажаного складу і густоти.

Прочищення забезпечує склад і рівномірне розміщення дерев головної породи на площі, формують оптимальну структуру майбутнього деревостану.

Проріджування дає змогу створити найкращі умови для формування стовбура і крони дерев у насадженні.

Прохідні рубки призначені для збільшення приросту дерев та підвищення стійкості. Їх проводять у більш зрілих лісах, готуючи їх до головного користування. 

Варто розуміти, що рубки догляду – це не той лісогосподарський захід, з якого лісівники отримують прибуток. Навпаки, це затратна частина роботи, адже головна мета таких рубок не економічна вигода, а створення оптимальних умов для розвитку лісу.

Рубки догляду – це системна, кропітка робота, без якої неможливо виростити здоровий, продуктивний і стійкий ліс.

Цієї осені підприємство завершує програму Президента «Зелена країна» у частині висадки мільярду дерев. Стартував фінальний етап – вже за місяць буде висаджено мільярдне дерево.

Втім, кількість не є для лісівників самоціллю. 

«Відновлення українських лісів, збільшення площі лісового фонду має об’єднати українське суспільство, привернути увагу до проблем екології та збереження біорізноманіття. Відновлення лісів — це складова відновлення нашої країни», — зазначає керівник ДП «Ліси України» Юрій Болоховець.

Особливу увагу на фінальному етапі «Зеленої країни» наше підприємство приділяє створенню нових лісів там, де їх раніше не було, або відновленню лісів, що постраждали внаслідок військових дій, пожеж, буревіїв, самовільних рубок. 

Тож, перша посадка дерев цієї осені відбулася на Київщині у Хотянівському лісництві (Димерське надлісництво) біля Нижньої Дубечні. Минулого року на цьому місці майже гектар молодого лісу вигорів після падіння ракети. Загалом із початку року у Димерському надлісництві внаслідок падіння БПЛА та ракет вигоріло понад 60 га лісу. З початку війни — це сотні гектарів.  

Відновлювали знищений війною ліс разом з вихованцями Вишедубечанського шкільного лісництва, студентами НУБіП та дітками працівників Димерського надліснинцтва. 

«Ми створюємо нові ліси для наступних поколінь українців, отже, дуже важливо виховувати у наших дітей та молоді любов до лісу, відповідальне до нього ставлення», — заявив Юрій Болоховець. 

Ділянка, де вибухнула ракета, відновлюється за сучасною технологією – разом із сосною висаджується горобина, береза, калина. 

Сосна – головна лісоутворююча порода на півночі країни, швидкоростуча, невибаглива до ґрунтів. Це високотоварна ділова деревина – ресурс для промисловості та будівництва.

Береза росте швидше за сосну й утворює природну тінь, що допомагає молодим соснам краще прижитися.

Горобина приваблює птахів і сприяє природному поширенню насіння.

Калина виконує роль підліску, формує захисний шар, зменшує пересихання ґрунту і водночас є природним бар’єром для поширення вогню.

Поєднання хвойних та листяних порід зменшує ризики масштабних пожеж, сприяє біорізноманіттю.

Сіянці сосни з закритою кореневою системою висіяно у селекційно-насіннєвому центрі на Житомирщині. 

У найближчий тиждень старт осінньої лісокультурної кампанії відбудеться у всіх лісових господарствах ДП «Ліси України». Відновлюємо та висаджуємо нові ліси разом із дітьми, школярами, студентами. «Зелена країна» — це країна, яку ми створюємо для них, у якій їм жити та працювати!

Підприємство оголосило два тендери на закупівлю лісопожежних модулів через систему Prozorro. Перший передбачає постачання 50 модулів для встановлення у кузов пікапів, другий — 20 причіпних платформ із уже змонтованими лісопожежними модулями.

Лісопожежний модуль — це компактний, мобільний комплекс спеціального обладнання, призначений для гасіння лісових пожеж, особливо у важкодоступних місцях, куди не може дістатися великий пожежний автомобіль. Вони обладнані пожежними рукавами, насосом, ємністю для води (500 літрів) та комбінованим розпилом. На сьогодні, така техніка є надзвичайно ефективною в локалізації невеликих лісових пожеж. 

Обидва типи лісопожежних модулів виконують однакову функцію, але різняться за конструкцією та умовами використання. В чому різниця?

 Модулі встановлені у кузов пікапа більш маневрові. Пікап може проїхати у важкодоступні місця по вузькій лісовій дорозі або ділянкою з пересіченою місцевістю. Такий варіант підходить, коли потрібна швидкість і точність дій. Наприклад, коли лісова  пожежа у важкодоступній місцевості тільки виникає, і її площа близько 0,1 га. В такому випадку є можливість загасити її одразу. У цьому році ДП “Ліси України” оголосило закупівлю 86 пікапів. Поставка 49 планується у цьому році.  

Лісопожежний модуль на причіпній платформі зазвичай використовують там де лісові пожежі виникають не часто або у якості підмоги до локалізації великої пожежі. В такому разі можна використати більшу ємність для води. А причіпну платформу можна приєднати до різних транспортних засобів, зокрема тракторів або позашляховиків

Для яких філій закуповуємо нові лісопожежні модулі? 

Філія “Південний лісовий офіс” — 20 лісопожежних модулів. У цьому регіоні була велика нестача сучасної пожежної техніки. 

Філія “Східний лісовий офіс” — 14 лісопожежних модулів. Цього року на Дніпропетровщині та Запоріжжі ускладнилась військова ситуація – почастішали прильоти ворожих дронів, КАБів та ракет, наблизилася лінія фронту. Також нещодавно до підприємства приєднались Донецькі лісгоспи, де внаслідок бойових дій виникло 1,9 тис га лісових пожеж, що складає 98% від усіх займань в області.

Філія “Столичний лісовий офіс” — 13 лісопожежних модулів. Київщина чи не щоночі потерпає від прильотів ворожих дронів. Часто прилітає просто на територію лісового фонду. Середня площа таких пожеж 0,2 га. Лісопожежний модуль ідеальний засіб для гасіння таких пожеж. 

Філія “Карпатський лісовий офіс” — 6 лісопожежних модулів. Відправляться у надлісництва Закарпаття та Львівщини, які раніше їх не мали. Лісові пожежі, які виникали навесні цього року у гірській місцевості, вимагають нових підходів до протипожежних заходів.   

Філія “Слобожанський лісовий офіс”  — 5 лісопожежних модулів.  Їх будуть використовувати і як додатковий засіб  підтримки при локалізації великих пожеж, зокрема в Ізюмському надлісництві, а також в якості основного при невеликих пожежах на Полтавщині. 

Філія “Північний лісовий офіс” — 10 лісопожежних модулів. Цього року ускладнилась ситуація на Сумщині внаслідок військових дій. Надлісництва в області потребують додаткових засобів для гасіння невеликих займань внаслідок прильотів. 

Філія “Центральний лісовий офіс” — 2 лісопожежних модулі. Черкащина влітку потерпала від ворожих обстрілів, внаслідок яких виникали лісові пожежі.

Оновлення пожежної техніки відбувається постійно. Навесні ДП “Ліси України” закупило та поставило у філії 25 лісопожежних модулів, зокрема і в прифронтові лісництва. Ще 3 модулі закупила Столична філія на регіональному рівні.