Категорія: Без категорії

Продовжуємо розповідати про роботу лісництв у прифронтових регіонах. Сьогодні — про Дніпропетровщину.

До складу ДП «Ліси України» в області входить 31 лісництво. Після початку повномасштабного вторгнення частина лісових масивів опинилася в зоні бойових дій або поблизу неї, що суттєво ускладнило ведення лісового господарства. Доступ до окремих територій був втрачений через бойові дії та мінну небезпеку.

Аби убезпечити життя працівників господарську діяльність довелося повністю призупинити у Межівському, Покровському, Великомихайлівському та Петропавлівському лісництвах. Частково функціонують Павлоградське та Великоолександрівське лісництва. Значно обмежено роботу Нікопольського та Марганецького лісництв.

Таким чином, сьогодні лісівники не можуть здійснювати господарську діяльність на 15% територій, які перебували в їхньому користуванні. Якщо до війни площа лісів на Дніпропетровщині, на яких велося господарювання, становила 92,2 тис. га, то нині — 78,7 тис. га.

У перші два роки повномасштабної війни заготівля скоротилася втричі

Недоступність частини лісів була далеко не єдиною проблемою, спричиненою війною. У перший рік війни зменшилася кількість лісозаготівельних бригад, адже значна кількість працівників покинула регіон, евакуюючи свої сім’ї у безпечніші місця. Ще 48 лісівників зі Східної філії ДП «Ліси України» були мобілізовані до лав ЗСУ.

У сукупності ці фактори суттєво вплинули на обсяги заготівлі деревини. Якщо у 2021 році було заготовлено 68 тис. м³ деревини, то у 2022 році — 33 тис. м³, а у 2023 році — 21,5 тис. м³.

З 2023 року ДП «Ліси України» розпочало системну підтримку лісових господарств прифронтового регіону

Попри всі труднощі, лісове господарство області продовжує розвиватися. Підприємство послідовно посилює матеріально-технічне забезпечення лісництв Дніпропетровщини.

Філія «Східний лісовий офіс» отримала десяток нових трелювальних гідрозахватів, що дозволило пришвидшити трелювання деревини та в окремих лісництвах надавати послуги з вивезення лісопродукції.

Вперше майстри лісу отримали новий транспорт для патрулювання та виробничих потреб, повністю компенсується вартість паливно-мастильних матеріалів.

Крім того, здійснюється доплата у розмірі 20% посадового окладу лісівникам, які працюють на територіях, віднесених до зон бойових дій.

Для лісництв області підприємство закупило лісопожежні модулі, нові пожежні автомобілі та інше протипожежне обладнання для оперативного реагування на надзвичайні ситуації. Це дозволяє зберігати значні площі лісів.

У Нікопольському та Марганецькому лісництвах вперше з лютого 2022 року, заплановано проведення санітарно-оздоровчих заходів. Це дозволить вийти на більші обсяги заготівлі деревини та покращити стан лісових насаджень. Роботи виконуватимуться виключно на ділянках, що перебувають поза зоною досяжності російських FPV-дронів.

У 2026 році на Дніпропетровщині рекордний план заготівлі деревини з початку повномасштабного вторгнення!

Як результат, на цей рік філією “Східний лісовий офіс” запланована заготівля 39,2 тис. м³!

З початку року вже реалізовано 15,3 тис. м³ лісопродукції, як хвойних, так і листяних порід. З них для потреб населення та соціальної сфери – 12,7 тис. м³. Решта для деревообробних підприємств та ЗСУ.

Порівняно з аналогічним періодом минулого року обсяги реалізації зросли на 128%.

Шалений попит спостерігався у січні та лютому, коли кожна машина з дровами означала для людей у приватних будинках з пічним опаленням можливість пережити морози.

Зараз попит знизився, але заклади соцсфери вже почали готуватися до наступного опалювального сезону завчасно. Дров вистачає – на складах наразі доступно 4,2 тис. м³. На залишках є і ділова деревина 0,9 тис. м³.

Ціни для населення та соцфери залишаються на рівні минулого року та тримаються в межах  від 819 грн до 1,7 тис. грн за м³.

Лісівники з Дніпропетровщини також забезпечують потреби населення сусідніх Донецької та Запорізької областей

Рік тому до Східної філії приєднали держлісгоспи Донеччини, які на той момент ще не перебували під російською окупацією. Відтоді доступ до понад 90% цих територій уже втрачено.

Зараз лісівники планують провести вибіркові санітарні рубки у Маяцькому та Краснопільському лісництвах на площі 100 га та заготовити близько 2 тис. м³ деревини для потреб місцевого населення і військових. Роботи виконуватимуть у захисних касках і бронежилетах, а під час повітряних тривог заготівлю припинятимуть.

У Запорізькій області заготівля деревини за останній рік припинилася повністю. Водночас потреби місцевого населення забезпечують за рахунок ресурсу з найближчих лісництв Дніпропетровщини.

Цього року підприємство планує капітально відремонтувати, реконструювати та збудувати понад 60 лісових доріг загальною протяжністю близько 200 км. Роботи стартували ще на початку квітня, щойно погодні умови дозволили підрядним організаціям вивести техніку на об’єкти.

Станом на зараз ДП “Ліси України” здало в експлуатацію 5 об’єктів загальною протяжністю 16 кілометрів на Чернігівщині, Житомирщині та Волині.

У Горбачівському лісництві ДП «Ліси України» завершили капітальний ремонт лісової дороги протяжністю 2,8 км.

Будівництво дороги розпочали ще до реформи лісової галузі, за часів Остерського лісгоспу. Тоді через нестачу фінансування проєкт так і не вдалося завершити.

Після створення єдиної компанії ДП «Ліси України» з’явилася можливість повернутися до реалізації таких інфраструктурних проєктів і довести їх до завершення.

Дорога забезпечить оперативний доступ лісової охорони до лісових масивів для патрулювання та охорони лісів, а також полегшить під’їзд покупців до проміжного складу. Користуватимуться нею і мешканці навколишніх населених пунктів.

Розвиток лісової інфраструктури в регіоні триває. У Чернігівському надлісництві наразі тривають роботи ще на 9,4 км лісових доріг: 6,8 км ремонтують у Мекшунівському лісництві, ще 2,6 км реконструюють у Коляжинському лісництві.

Кабінет Міністрів України погодив створення національного природного парку  “Чорний Ліс” на території Кіровоградської області. Це буде перший нацпарк на Кіровоградщині. Над ним працювали довгий час, та питання зрушилось після ґрунтовної зустрічі і обговорення усіх сторін, яка відбулася у серпні минулого року в області.

До складу парку увійдуть понад 12,8 тис. га земель лісогосподарського призначення, які зараз перебувають у користуванні Чорноліського і Оникіївського надлісництв Центральної філії ДП “Ліси України”. Ці ділянки у подальшому будуть вилучені з постійного користування підприємства.

Рішення про створення національного парку стало результатом тривалої роботи науковців, природоохоронців, органів державної влади та лісівників. У процесі вдалося напрацювати рішення, яке забезпечить збереження унікальних лісових екосистем і водночас враховує потреби регіону.

Чорний ліс – важлива територія. Саме тут розташовані Чорноліський та Чутівський лісові масиви – унікальні широколистяні ліси на південній межі поширення лісів у Східній Європі, які є осередком збереження багатьох рідкісних видів флори та фауни. Частина з цих масивів уже давно мали заповідний статус, а тепер усі ліси будуть обʼєднані однією охоронною територією.

Для ДП “Ліси України” розвиток природно-заповідного фонду залишається одним із важливих напрямків роботи. Підприємство системно підтримує створення нових природоохоронних територій там, де це обґрунтовано науковцями та відповідає державній політиці збереження біорізноманіття.

«Латвійські державні ліси» застосовують високонапірну технологію для очищення водопропускних споруд

Акціонерне товариство «Латвійські державні ліси» (LVM) впроваджує сучасний підхід до догляду за лісовою інфраструктурою, використовуючи реактивні насадки з подачею води під високим тиском для очищення водопропускних споруд. Це дозволяє підтримувати належний стан лісових доріг, підвищувати ефективність меліоративних систем і сприяти стабільному розвитку лісового господарства.

Цієї весни в лісовому районі Кліве LVM провела очищення водопропускної споруди, використовуючи реактивні насадки з подачею води під високим тиском — ефективну технологію, що є щадною для самої споруди.

Під час обстеження лісових доріг у лісовому районі Кліве фахівці LVM встановили, що водопропускна споруда під дорожнім полотном лісової дороги Sūnu taka засмітилася, а в канаві перед нею підвищився рівень води. Це створювало загрозу як підмивання водопропускної споруди, так і підтоплення прилеглого лісу та дорожнього полотна. 

Щоб забезпечити вільний пропуск води й запобігти можливому довгостроковому пошкодженню дорожньої інфраструктури, було виконано роботи з очищення дорожньої водопропускної споруди із застосуванням спеціалізованого обладнання — реактивних насадок з подачею води під високим тиском.

Пояснює Улдіс Гріва, фахівець із будівництва та утримання структурного підрозділу «Надра та інфраструктура LVM» (LVM Zemes dzīles un infrastruktūra): «Реактивні насадки, працюючи струменем води під високим тиском, ефективно відшаровують і вимивають відклади, водночас не пошкоджуючи конструкцію водопропускної споруди. У процесі очищення водопропускну споруду було звільнено від накопичених наносів, піску, гілок, листя та інших забруднень, які з часом зменшують її пропускну здатність. Після завершення робіт підвищений рівень води перед водопропускною спорудою знизився.

 

Виконані роботи з очищення водопропускної споруди суттєво поліпшують роботу як придорожніх канав, так і, в цьому випадку, меліоративної системи. Вони зменшують ризик підтоплення лісових земель під час сильних дощів або танення снігу, а також сприяють збільшенню приросту запасу деревини, оскільки забезпечуються рівномірні гідрологічні умови. Регулярне обслуговування водопропускних споруд також є важливою передумовою збереження якості доріг і забезпечення безпеки руху».

 

Роботи виконувалися з дотриманням усіх вимог безпеки та охорони довкілля. На інших ділянках доріг, де спостерігається засмічення водопропускних споруд, також будуть проведені подібні профілактичні заходи з утримання.

В управлінні LVM перебуває понад 40 000 водопропускних споруд різного діаметра. Це важливі споруди на об’єктах лісової інфраструктури, адже вони виконують функцію невеликих мостів і забезпечують рівномірний рух води в канавах та річках.

Водопропускні споруди здебільшого розташовані під лісовими дорогами, загальна протяжність яких на всій території, що перебуває в управлінні LVM, сягає 12 444 км. Якби всі водопропускні споруди, якими управляє LVM, розмістити одну за одною, вони утворили б приблизно 400-кілометрову лінію — від Лієпаї до Даугавпілса.

Данія створює перший державний ліс без господарського втручання в межах «Зеленої тристоронньої угоди»

Державне агентство природи Данії розпочинає створення першого в країні державного лісу, який розвиватиметься виключно природним шляхом, без господарського втручання. Відкриття першого етапу проєкту заплановане на 1 червня 2026 року.

Новий ліс закладають на території колишніх сільськогосподарських земель поблизу міста Горсенс. Ініціатива реалізується в межах державної «Зеленої тристоронньої угоди» та передбачає формування великого природного масиву з пріоритетом відновлення екосистем.

Ліс для природи, клімату та людей

Ліс сприятиме розвитку біорізноманіття, поглинанню вуглецю та покращенню якості водних ресурсів. Окрему увагу приділяють захисту питної води в регіоні.

Водночас територію відкриють для мешканців, облаштувавши стежки та зони відпочинку поблизу міста.

У Державному агентстві природи Данії зазначають, що проєкт має демонстраційний характер і дозволить краще зрозуміти підходи до створення лісів без втручання людини.

«Приємно бачити, що ідеї, закладені в Зеленій тристоронній угоді, тепер стають реальністю у вигляді великого суцільного лісового масиву… Сподіваємося, він допоможе нам краще це зрозуміти», — зазначив заступник директора Державного агентства природи Данії Мадс Єнсен.

Спільний проєкт і участь громади

Ліс створюється у співпраці державних і місцевих структур. У перспективі його площа становитиме близько 400 гектарів: перші 160 гектарів уже підготовлені, ще частину планують засадити наступного року.

Місцева громада та бізнес також долучаються до проєкту, підтримуючи його розвиток та передаючи саджанці для висадження.

«Це чудово, що ми отримуємо нову природну територію так близько до міста… Це означає, що багато жителів зможуть користуватися лісом у повсякденному житті», — зазначив мер міста Горсенс Петер Сьоренсен.

«Ми бачимо, що багато хто хоче долучитися до зеленої трансформації… і ставати активною частиною розвитку лісу», — сказав генеральний директор організації, що координує озеленення проєкту Кім Нільсен.

Інвестиція в майбутнє водних ресурсів

Окрему увагу приділено захисту підземних вод, адже територія майбутнього лісу розташована у важливій водоохоронній зоні.

«Цей проєкт є важливим для нас, тому що він і створює більше природи, і допомагає берегти нашу питну воду. Для нас це довгострокова інвестиція в чисту питну воду для багатьох жителів регіону», — зазначив Андреас Боесен, представник водопостачальної компанії.

Очікується, що наступний етап створення лісу буде реалізовано у 2028 році.

Як пережити посуху та жуків: у Німеччині вивели формулу лісів майбутнього

Поки клімат підкидає лісникам нові виклики у вигляді аномальної спеки та навал шкідників, німецькі науковці та лісівники знайшли порятунок у звичайному насінні. На початку червня фахівці з усієї країни з’їхалися до лісового центру в Еррелі, щоб домовитися, як за допомогою новітніх технологій виростити міцні дерева, здатні витримати будь-які примхи погоди.

Нещодавно у німецькому місті Еррел відбулася велика дводенна зустріч, яка зібрала експертів із дев’яти регіонів Німеччини. Головна тема — як збирати, переробляти та готувати насіння дерев так, щоб воно дало сильне і здорове потомство.

Чому звичайне насіння більше не підходить?

Через зміну клімату ліси дедалі частіше потерпають від сильних буревіїв, тривалої посухи та шкідників (наприклад, жуків-короїдів). Старі ліси, де часто росли дерева лише одного виду, швидко гинуть.

Щоб врятувати природу, лісники переходять на новий підхід: висаджують змішані ліси з різних видів дерев, які краще пристосовані до місцевих умов. А для цього потрібне насіння найвищої якості.

«Вимоги до насіння постійно зростають через примхи клімату. Тому лісівникам і вченим так важливо працювати разом і шукати нові рішення», — пояснив керівник насіннєвого центру Андреас Пройс.

Новітні технології та «дитячі садочки» для дерев

Щоб отримати ідеальний посівний матеріал, лісові підприємства повністю оновлюють свою техніку та покращують процеси. Центр в Еррелі, який вважається одним із найсучасніших у Європі, навіть будує додатковий великий цех, адже попит на якісне насіння через масову загибель дерев сильно зріс.

Більшу частину насіння відправляють у спеціальні розсадники. Там молоді дерева вирощують від 1 до 4 років, перш ніж висадити в ліс. Особливу увагу зараз приділяють саджанцям у спеціальних контейнерах — для них насіння має бути ідеально чистим і мати дуже високу схожість.

Перевірка на практиці

Зустріч завершилася екскурсією до місцевого лісу. Там учасникам наочно продемонстрували різні види молодих дерев у контейнерах та показали найкращі способи їх висаджування у ґрунт.

Завдяки такій співпраці німецькі фахівці планують забезпечити країну різноманітним і генетично стійким насінням, яке допоможе зберегти ліси для наступних поколінь.

Підприємство має перетворитися на компанію із сучасною цифровою інфраструктурою, яка забезпечуватиме стале управління лісовими ресурсами держави, гарантуватиме прозорість і прогнозованість ринку деревини та стане надійною основою для розвитку всього лісопромислового комплексу України.

Про це заявив голова Комісії з перетворення ДП «Ліси України» Ігор Зубович під час виступу на Міжнародному лісопромисловому форумі у Львові в межах Industry Forum Lviv 2026.

Ігор Зубович наголосив, що успішність процесу перетворення та досягнення зазначених цілей залежать від партнерства держави й бізнесу.

«Дуже приємно бачити, що навіть у надзвичайно складних умовах війни деревообробна галузь модернізується, інвестує в нові технології, обладнання та енергоефективність, експортує продукцію і конкурує на зовнішніх ринках. Ми щиро зацікавлені в розвитку української деревообробної та меблевої промисловості. Готові спільно з бізнесом обговорювати шляхи підтримки наших виробників», — зазначив Ігор Зубович.

За його словами, питання, які сьогодні турбують бізнес, — це не лише доступність ресурсу та ціни, а й нестача оборотних коштів. Іноземні споживачі української продукції, як правило, працюють на умовах відстрочки платежу. В Україні це створює проблему дебіторської заборгованості за реалізовану лісопродукцію, що обмежує можливості розвитку ринку. ДП «Ліси України» постійно перебуває в діалозі з бізнесом, знає і розуміє, з якими викликами доводиться стикатися виробникам, та спільно напрацьовує ефективні рішення.

У своєму виступі керівник ДП «Ліси України» серед іншого відзначив важливу роль української лісівничої науки.

«Без науки немає розвитку, а тим більше — сталого розвитку. Ми відкриті та готові до співпраці з науковими установами. Нам важливі ваші думки. Важливі ваші ініціативи. І важлива ваша праця з підготовки молодих фахівців для лісового господарства, яких нам сьогодні так не вистачає», — заявив Ігор Зубович.

Під час форуму представникам бізнесу презентували детальну аналітичну інформацію щодо обсягів і структури лісозаготівлі, реалізації продукції ДП «Ліси України» за всі роки діяльності підприємства, а також дані про залишки продукції та структуру ринку.

Відкриття цього масиву даних — черговий крок до підвищення прозорості та прогнозованості діяльності підприємства, посилення конкуренції й відкритості українського ринку лісопродукції.

У межах заходу також відбулася відкрита зустріч «Підтримка діалогу для забезпечення сталого розвитку лісового сектору України», організована FSC Україна. Одним із ключових питань стало перетворення ДП «Ліси України» на акціонерне товариство та його вплив на лісовий сектор. Детальніше про питання, які порушувалися під час цієї зустрічі, розповімо в наступних публікаціях.

Літо — час відпусток у дорослих та канікул у малечі. У цей період чимало батьків “ламають голову” над тим, де поблизу безпечно організувати цікаве й комфортне дозвілля для малечі. ДП “Ліси України” пропонує своє рішення: наші обладнані усім необхідним рекреаційні пункти, які чудово підійдуть для сімейного дозвілля.

Саме тому акція “Вікно у ліс” проводиться в усіх безпечних регіонах країни для кожного, хто шукає затишний та доступний відпочинок на лоні природи.

Лісівники Слобожанської філії вже організовували еколого-просвітницький захід для мам та дітей з ГО “Полтава Даун синдром”. Цим самим ми показуємо, де можна спокійно та затишно провести час, адже наші локації доступні для всіх верств населення.

Про переваги такого проведення часу на рекреаційному пункті “Лісовичок” у Розсошенському лісництві неподалік Полтави дізналися і вихованці денного табору Щербанівського ліцею Щербанівської громади.

Тут затишно, немає палючого сонця, крони дерев створюють приємну тінь, а головне — є все для безпеки гостей: облаштовані альтанки зі столами та лавочками, мангальна зона, вбиральня, сміттєві баки, а також майданчик для дітлахів.

Для маленьких гостей сектор комунікації Слобожанської філії ДП “Ліси України” підготував захопливу програму: веселу пізнавальну вікторину про ліс та його мешканців, запальну руханку та цікаву екскурсію територією комплексу.

“Мені дуже подобається це місце. Я вже тут була, ми приїздили сюди з моєю хрещеною та сестрою. Смажили м’ясо, гуляли, дихали свіжим повітрям, каталися на гойдалках, було весело”, — поділилася враженнями вихованка табору Ельвіра Мірзаєва.

Дехто з екскурсантів завітав сюди вперше і був приємно здивований, що такі сучасні та безплатні локації розташовані зовсім поруч.

Працівники лісництва розповіли, що цей об’єкт є досить популярним серед місцевого населення, а постійні екскурсії та гості тут — уже звична річ.

“Щороку наші рекреаційні пункти по всій філії приймають тисячі людей. Найбільший попит мають зони поблизу швидкісних автошляхів та біля міст. Наші “Лісовички” обирають за зручність та безпеку”, — додала керівниця сектору комунікацій філії Лілія Гнатенко.

Загалом у Слобожанській філії створено 15 рекреаційних пунктів, з них 9 — на Полтавщині та 6 на Харківщині.

Ми відкриті до партнерства та раді кожному гостю наших “Лісовичків”.

Меморандум про стратегічну співпрацю між підприємствами підписали голова комісії з перетворення ДП «Ліси України» Ігор Зубович та керівник Microsoft в Україні Євген Кагановський.

Основними напрямами взаємодії є впровадження сучасних корпоративних інструментів штучного інтелекту (AI), кібербезпека, захист даних і навчання персоналу. За словами Євгена Кагановського, Microsoft надаватиме ДП «Ліси України» консультаційну підтримку, яка ґрунтуватиметься на успішному досвіді цифровізації підприємств аналогічного профілю в інших країнах.

«Ви можете бути впевнені, що дані підприємства гарантовано перебуватимуть під вашим контролем, а весь обсяг інформації буде об’єднано в єдину структуровану систему з можливістю в перспективі застосовувати сучасні корпоративні сервіси на основі AI-технологій», — зазначив Євген Кагановський.

Ігор Зубович наголосив, що розвиток ДП «Ліси України» нерозривно пов’язаний із процесом цифровізації. Нові технології відкривають перед бізнесом вражаючі можливості: використання штучного інтелекту автоматизує управлінські процеси, підвищує ефективність і прозорість, вивільняє людські ресурси та оптимізує витрати.

«Підприємству потрібно рухатися значно швидше. Важливо перезавантажити цей напрям роботи та ліквідувати відставання, спираючись на консультаційну підтримку провідних технологічних компаній і вже апробовані в розвинених країнах рішення. Дякую Microsoft Ukraine за готовність сприяти цифровізації «Лісів України», зокрема надавати глобальну експертизу щодо захисту даних та впровадження інструментів AI», — зазначив Ігор Зубович.

Пояснюємо, як це зробити найпростіше!

У соціальних мережах інколи можна побачити дописи про те, як громадяни, підозрюючи незаконну рубку, намагаються перевіряти вантажівки з деревиною.

Так, проблема незаконних рубок справді існує. Порушення фіксує лісова охорона підприємства. Особливо багато таких випадків у самосійних лісах на землях сільськогосподарського призначення або в лісах, не наданих у користування.

Водночас ДП «Ліси України» щодня завантажує близько тисячі лісовозів. Це десятки тисяч кубометрів лісопродукції, заготовленої законно, з дотриманням усіх дозвільних процедур і сплатою податків.

Що робити, якщо перевезення деревини викликає сумніви?

1.Перевірка через ЛІАЦ

Перед тим як ухвалювати рішення про виклик поліції, можна самостійно за кілька хвилин перевірити, чи здійснюється перевезення лісопродукції легально.

Для цього зайдіть на сайт ЛІАЦ та введіть номер транспортного засобу. Відобразиться дата, номер товарно-транспортної накладної та інша інформація. Натиснувши номер ТТН, можна переглянути деталізовані дані: дату, лісокористувача, отримувача, марку авто, об’єм деревини, фото лісовозу з різних ракурсів, контрагента та навіть прізвище водія.

Якщо всі дані збігаються — перевезення є легальним.

2.Зверніть увагу на маркування

Бирки можуть встановлюватися як на окрему колоду, так і на партію деревини (зокрема на менш цінну продукцію — дрова та круглі лісоматеріали нижчих класів якості).

3.Якщо залишаються сумніви

Якщо деревина відвантажена філіями ДП «Ліси України», і після перевірки через сервіс ЛІАЦ у вас залишилися запитання щодо законності її походження, ви можете звернутися на гарячу лінію ДП «Ліси України» — 0-800-602-541. Кожне звернення щодо незаконних рубок реєструється.

Додаткову інформацію можна надіслати на електронну адресу: pravda@e-forest.gov.ua. Наші фахівці оперативно звернуться до відповідної філії та перевірять, чи здійснювалося відвантаження без порушень. За потреби представники філії виїдуть на місце для додаткової перевірки.

Тут можна повідомити  про незаконні рубки.

4.Звернення до правоохоронних органів

Якщо пояснення не задовольняють, ви маєте право звернутися до правоохоронних органів. Водночас у більшості випадків ситуацію можна з’ясувати або через перевірку в системі ЛІАЦ, або за допомогою звернення на гарячу лінію ДП «Ліси України».

Ми вдячні громадянам, які не залишаються байдужими та сприяють виявленню незаконних рубок і каналів збуту нелегальної продукції.

Спільні зусилля суспільства, правоохоронців і лісівників дозволяють ефективніше захищати українські ліси та протидіяти крадіжкам деревини.

Рік тому, наприкінці травня 2025 року, наглядова рада ДП «Ліси України» ініціювала проведення незалежних аудитів річної фінансової звітності підприємства та затвердила критерії відбору аудитора.

Своє рішення члени ради мотивували тим, що «суспільство має бути переконане, що результати діяльності підприємства відповідають задекларованим даним». Крім того, проведення незалежного аудиту є складовою процесу корпоратизації ДП «Ліси України».

Наразі аудити завершено, а звіти оприлюднено на сайті підприємства.

Фінансову звітність за 2022–2024 роки, підготовлену відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку — НП(С)БО, перевіряла компанія «Грант Торнтон Легіс», яка є частиною міжнародної мережі Grant Thornton — одного зі світових лідерів у сфері аудиту, податкового та бізнес-консалтингу.

Аудитор підтвердив, що фінансова звітність в усіх суттєвих аспектах складена відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Незалежний аудит фінансової звітності за 2025 рік проводила компанія «Кроу Ерфольг Україна», яка входить до складу Crowe Global — восьмої за величиною міжнародної мережі у сфері бухгалтерського обліку, аудиту та консалтингу. Оскільки з 1 січня 2025 року ДП «Ліси України» перейшло на міжнародні стандарти фінансової звітності, аудит за цей період проводився відповідно до вимог МСФЗ.

У звіті зазначено, що «фінансова звітність ДП «Ліси України» достовірно в усіх суттєвих аспектах відображає фінансовий стан підприємства, його фінансові результати та рух грошових коштів».

Аудитори також навели окремі зауваження, пов’язані, зокрема, з обмеженістю інформації щодо первісної вартості активів. Частина майна, яке перейшло підприємству від державних лісогосподарських підприємств, була сформована ще за радянських часів, а первинна документація в окремих випадках втрачена.

Втім, це не завадило ДП «Ліси України» успішно пройти незалежний аудит фінансової звітності за всі чотири роки роботи.

Зокрема, незалежний аудит підтвердив зростання виручки підприємства з 22,7 млрд грн у 2023 році та 23 млрд грн у 2024 році (за НП(С)БО) до рекордних 29,9 млрд грн у 2025 році (за МСФЗ). Також підтверджено зростання чистого прибутку з 3 млрд грн у 2023 році та 2,8 млрд грн у 2024 році до 6,9 млрд грн у 2025 році.

Відновлення українських лісів, пошкоджених або знищених внаслідок російської агресії, є одним із ключових напрямів екологічної та економічної відбудови країни. Уряд зробив важливий крок у цьому напрямі, затвердивши новий порядок використання коштів державного бюджету для фінансування заходів із ведення лісового та мисливського господарства, охорони та захисту лісів.

Документ визначає сучасний механізм державної підтримки галузі та створює додаткові можливості для відновлення лісових екосистем на територіях, які постраждали від бойових дій та окупації.

Війна завдала лісам безпрецедентних втрат

За роки повномасштабного вторгнення російська агресія завдала українським лісам значних збитків. Пошкоджено близько 2,9 млн гектарів лісових територій, а понад 690 тис. гектарів потребують розмінування. Частина лісових масивів вигоріла внаслідок обстрілів, інші були знищені через бойові дії або стали недоступними для проведення необхідних лісогосподарських заходів.

Відновлення таких територій – це тривалий процес, який потребує значних ресурсів, сучасного моніторингу та системної державної підтримки. Адже посадити новий ліс – лише перший етап. Не менш важливо забезпечити його догляд та збереження впродовж перших років життя.

До 50% компенсації на відновлення лісів

Ухвалений урядом порядок передбачає спрямування бюджетних коштів на кілька стратегічно важливих напрямів. Зокрема, запроваджується часткова компенсація – до 50% вартості робіт із відновлення лісів на територіях, де велися або тривають бойові дії, чи які перебували в тимчасовій окупації.

Також фінансування буде спрямовано на ведення державного лісового кадастру, проведення національної інвентаризації лісів та підтримку постійних лісокористувачів, які не здійснюють заготівлю деревини в порядку рубок головного користування.

Новий механізм дозволить прискорити відновлення пошкоджених лісових екосистем, покращити систему обліку та моніторингу лісових ресурсів, а також посилити екологічну безпеку країни в умовах війни та післявоєнної відбудови.

Робота, яка триває щодня

Для лісівників ДП «Ліси України» відновлення знищених війною насаджень уже давно стало щоденною практикою. Особливо складною ця робота є у південних регіонах, де поєднання наслідків бойових дій, посушливого клімату та високих температур створює додаткові виклики.

Висадка сіянців – лише початок. Упродовж перших трьох-п’яти років молоді дерева потребують постійного догляду, адже без нього значна частина насаджень не витримає конкуренції з дикорослою рослинністю за вологу, світло та поживні речовини. Саме тому лісівники регулярно проводять розпушування ґрунту, видаляють бур’яни та забезпечують належний догляд за молодими культурами. Частина робіт виконується механізовано, а безпосередньо між саджанцями – вручну.

Миколаївщина: від згарища до молодого лісу

Показовим прикладом відновлення є одна з ділянок Прибузького лісництва на Миколаївщині. У 2022 році лісовий масив повністю вигорів після влучання керованої авіабомби. Від соснових насаджень залишилося лише згарище.

Після розчищення території навесні 2023 року лісівники висадили новий ліс. Попри складні погодні умови, тривалу посуху та спеку, завдяки системному догляду молоді сосни успішно прижилися й продовжують рости. Роботи з догляду триватимуть доти, доки крони дерев не зімкнуться й новий ліс не стане самодостатньою екосистемою.

На 2026 рік працівниками відповідної філії ДП «Ліси України» запланований догляд за лісовими культурами на площі понад 10,2 тис. гектарів, і ці роботи тривають.

ДП «Ліси України» – основа післявоєнного відновлення лісів

ДП «Ліси України» сьогодні є ключовою інституцією, яка забезпечує практичну реалізацію державної політики у сфері лісовідновлення. Підприємство не лише висаджує нові ліси, а й здійснює комплекс заходів із догляду за молодими насадженнями, охорони лісів від пожеж, боротьби зі шкідниками, проведення лісовпорядкування та відновлення екосистем, що постраждали від війни.

Запровадження нового механізму державної підтримки дозволить посилити цю роботу та залучити додаткові ресурси для відновлення українських лісів. Адже збереження та примноження лісового фонду –це не лише питання екології, а й важливий внесок у безпеку, стійкість і майбутнє України.