Категорія: Без категорії

У Чехії відновили п’ять лісових водойм для боротьби з наслідками посухи

У Кршивоклатському регіоні в центральній частині Чехії завершили відновлення останніх трьох водойм із каскаду п’яти лісових ставків. Роботи виконали в межах другого етапу проєкту вартістю майже 6,75 млн крон без ПДВ. Завдяки реконструкції в місцевому ландшафті утримуватимуться тисячі кубометрів води, що сприятиме збереженню водних ресурсів і підвищенню стійкості екосистем до посух.

Перший етап проєкту реалізували торік. Тоді за 5,8 млн крон відновили водойми, розташовані у верхній частині каскаду.

Під час другого етапу реконструювали ще три водойми. За нормального рівня води вони зможуть накопичувати до 24 тисяч кубометрів води на площі близько 18 тисяч квадратних метрів. Це еквівалентно приблизно 160 тисячам наповнених ванн.

У межах робіт оновили донні водовипуски та аварійні переливи, укріпили й сформували греблі, а також впорядкували берегову лінію.

Відновлення водойм стало частиною ширшої програми збереження природних ресурсів у лісових масивах. Нещодавно в цьому ж регіоні також реконструювали дві невеликі водойми поблизу екологічної стежки.

«Новими є донні водовипуски й запобіжні переливи, було досипано та сформовано греблі й упорядковано береги», – сказав Томаш Рау, керівник управління водотоками для району басейну Бероунки в “Лісах Чеської Республіки” (Lesy ČR).

Загальна вартість другого етапу проєкту склала понад 6,74 млн крон, із яких майже 3,74 млн крон профінансували за рахунок дотаційних коштів.

Норвегія довірила найбільше лісогосподарське замовлення країни двом компаніям

Державна лісова компанія Норвегії Statskog обрала Glommen Skog і SB Skog постачальниками лісогосподарських послуг на 2027–2030 роки. Йдеться про найбільше лісогосподарське замовлення в країні, яке охоплює заготівлю деревини, відновлення лісів та догляд за молодими насадженнями.

Рішення ухвалили за результатами відкритого конкурсу, під час якого оцінювали не лише вартість робіт, а й екологічні та якісні показники. Такий підхід відображає прагнення Норвегії поєднувати економічне використання лісових ресурсів із довгостроковим збереженням лісових екосистем.

Glommen Skog відповідатиме за роботи у південній та західній частинах Східної Норвегії, а також у центральній і північній частинах Іннланнета. SB Skog працюватиме в регіонах Тренделаг і Нурланн.

«Ми ведемо діяльність відповідно до суворих стандартів якості та довкілля, що вимагає високої якості від наших постачальників. Крім того, ми враховували ціну, щоб і надалі залишатися стабільним і важливим постачальником для норвезької лісової промисловості. Після відкритого конкурсу з переговорами та ґрунтовного процесу ми плануємо укласти контракти і з Glommen Skog, і з SB Skog як нашими постачальниками на період 2027–2030 років», — говорить лісовий радник Statskog Андреас Ваннебо.

Statskog є найбільшим власником лісів у Норвегії та управляє 5,5 млн декарів продуктивних лісових угідь. Нові контракти передбачають заготівлю близько 1 млн кубометрів деревини протягом чотирьох років із середнім річним обсягом 264 тис. кубометрів.

Водночас ключовою частиною договорів є відновлення лісових ресурсів. Щороку в межах проєкту планують висаджувати близько 2,3 млн лісових саджанців і проводити догляд за молодими насадженнями. У Statskog наголошують, що саме догляд за молодняками є одним із пріоритетних напрямів роботи, адже від цього залежить стійкість майбутніх лісів до змін клімату, шкідників і природних ризиків.

Пропозиції учасників оцінювали за трьома критеріями: ціна становила 50% підсумкової оцінки, кліматичні та екологічні показники — 30%, а якість виконання робіт — 20%. За результатами оцінювання SB Skog отримала найвищий бал у північних районах країни, тоді як Glommen Skog стала лідером у південній частині.

Уся лісогосподарська діяльність Statskog здійснюється відповідно до Норвезького лісового стандарту PEFC та міжнародного екологічного стандарту ISO 14001. Це означає, що заготівля деревини має супроводжуватися обов’язковими заходами з відновлення лісів і збереження біорізноманіття.

Період для можливого оскарження результатів конкурсу триватиме до 24 червня 2026 року, після чого компанія планує укласти остаточні контракти. Держава володіє 100% Statskog SF через Міністерство сільського господарства та продовольства Норвегії.

На заході Чехії лісівники встановлюють спеціальні будки для сов, щоб природним способом захищати саджанці від полівок

Про це повідомляють Ліси Чеської Республіки (Lesy České republiky, Lesy ČR).

Ініціатива є частиною довгострокової програми «Повертаємо сов до лісу», яку лісівники реалізують у співпраці з орнітологами. Її мета полягає не лише у підтримці популяцій рідкісних птахів, а й у відновленні природного балансу в лісових екосистемах.

«Завдяки розвішуванню гніздових будок і нашій співпраці з орнітологами в межах багаторічної програми “Повертаємо сов до лісу” кількість сов у ландшафті поступово зростає. Вони природно зменшують чисельність полівок, що нині особливо важливо в районах після каламітету», — говорить Любош Редліх, лісовий управитель із Горшовського Тина, який у західночеській обласній дирекції Lesy ČR відповідає за програму.

Для залучення різних видів сов лісівники встановлюють на деревах спеціально адаптовані гніздові будки. Результати цієї роботи вже помітні: дедалі більше птахів використовують їх для виведення потомства.

Зокрема, цієї весни фахівці зафіксували успішне гніздування кількох видів сов у лісах регіону.

«У травні ми закільцювали п’ятнадцять пташенят неяситі сірої з п’яти заселених будок для цього виду в насадженнях Лісового управління Клатови, а також Лісового управління Железна Руда. Там ще двоє цьогорічних пташенят чекають на кільцювання. І, на велику радість усіх, також чотирьох пташенят сича волохатого. Цей вид загніздився в наших будках у Шумаві взагалі вперше», — додав Редліх.

У Lesy ČR зазначають, що збільшення чисельності сов допомагає природним шляхом контролювати популяцію гризунів і водночас сприяє відновленню біорізноманіття в лісах, які останніми роками постраждали від масштабного всихання дерев та інших природних чинників.

Минулого опалювального сезону всі заклади соціальної сфери Хмельниччини, яких забезпечує дровами ДП «Ліси України», були з теплом. Останні місяці підприємство суттєво збільшило реалізацію дров для соцоб’єктів. «Ліси України» обирають як надійного постачальника, який реалізує легальну продукцію.

Сьогодні у межах проєкту Відділу комунікацій «Даруємо тепло» розповідаємо про забезпечення паливом багатопрофільної лікарні Ярмолинецької громади. До складу громади входять селище Ярмолинці і ще 33 села. Медичний заклад – єдиний такий у громаді, обслуговує більше 22 тисяч мешканців.

Лікарня опалюється не дровами, а тріскою. В середньому за опалювальний період закладу потрібно 2,5 тис м3 тріски. У медзакладі кажуть, тріска вигідніша: вартість виробництва тепла вдвічі дешевша ніж на газу.

Ярмолинецьке надлісництво також зацікавлене у постачанні саме тріски: її виготовляють не лише з дров, раціонально використовуючи майже увесь ресурс, який утворюється в результаті лісогосподарських робіт.

Спеціальний щепобійний комплекс виготовляє тріску на місці, цю послугу надає надлісництво.

«Котельню лікарні обслуговує наше комунальне підприємство, яке напряму працює з надлісництвом, – розповідає Ярмолинецький селищний голова Андрій Шутяк. – Надлісництво постачає якісне паливо. Нам вигідно співпрацювати, бо є можливість доставки. Заклади соцсфери у лісівників в пріоритеті, підприємство виграло тендер і фактично одразу  розпочалося постачання дров».

Ярмолинецька багато профільна лікарня має всі базові відділення, включаючи реанімаційне та відділення стаціонару на 115 ліжок. У 2023 році за кошти бюджету громади було придбано сучасний комп’ютерний томограф, тож тепер у заклад їдуть пацієнти й з інших громад.

«Взимку у нас не просто тепло, а дуже тепло. Ми дуже задоволені, як опалюється лікарня. Маємо чудові партнерські стосунки і налагоджену роботу з Ярмолинецьким надлісництвом. Дякуємо ДП «Ліси України», яке дуже відповідально ставиться до своїх зобов’язань постачальника», – каже Альона Соломон, директорка КНП «Ярмолинецька багатопрофільна лікарня».

Від початку 2026 року підприємство спрямувало на потреби українських захисників 533 млн грн. Для порівняння, за аналогічний період минулого року обсяг допомоги становив 75 млн грн.

Підтримку військових здійснюємо у трьох ключових напрямках.

1. Лісоматеріали для інженерних фортифікацій і захисних споруд

Це найбільша частина допомоги – понад 490 млн грн з початку року. У травні ДП “Ліси України” вийшло на рекордні обсяги поставок – щодня для потреб ЗСУ відправлялося майже 1,5 тис. м³ деревини, або близько 37 залізничних вагонів.

2.Оперативне забезпечення потреб підшефних бригад та мобілізованих працівників.

Підприємство продовжує через Спілку воїнів-лісівників України системно підтримувати українських військових. Від початку року обсяг такої допомоги перевищив 27 млн грн.

Щодня представники Спілки опрацьовують десятки заявок від мобілізованих лісівників підприємства. Також закривають запити бригад, де служать воїни-лісівники та підшефних підрозділів.

Зокрема, кілька тижнів тому закрили низку оперативних запитів одразу для кількох підрозділів. Допомогу отримали 116 окрема механізована бригада, 100-та окрема механізована бригада, Перший окремий штурмовий полк «Вовки Да Вінчі», 71 окрема аеромобільна бригада та 40 окрема бригада берегової оборони.

Серед важливих запитів – зарядні станції, генератори, РЕБи, розвідувальні дрони, FPV, комплектуючі до авто, монітори, планшети, детектори дронів, термінали Starlink і Mini Starlink.

3.Автотранспорт та спецтехніка.

Таку допомогу здійснюють безпосередньо регіональні філії підприємства. З початку року для військових передано 17 одиниць транспорту на суму понад 16 млн грн! Це за вартістю втричі більше, ніж за аналогічний період минулого року. 

Транспорт з наших регіональних філій – Центрального, Столичного, Слобожанського, Карпатського, Подільського і Поліського лісових офісів.  Серед допомоги пікапи L200, кросовери Renault Duster,  вантажний КАМАЗ та екскаватори.

Загалом від початку повномасштабної війни внесок лісівників у допомогу армії вже перевищив 1,8 млрд грн.

Літо — це пора відкриттів, пригод і нових вражень. Саме в цей час діти проводять більше часу на природі, знайомляться з лісом, водоймами та навколишнім світом. Водночас літній відпочинок потребує особливої уваги до питань безпеки.

Тому другий етап проєкту «Вікно у ліс» відділ комунікацій ДП «Ліси України» присвятив найменшим відвідувачам. Його мета — показати, що відпочинок у лісі може бути не лише цікавим і пізнавальним, а й безпечним.

«Влітку значно зростає кількість випадків, коли діти губляться в лісі або потрапляють у небезпечні ситуації поблизу водойм. Як соціально відповідальне підприємство, ми прагнемо не лише створювати комфортні місця для відпочинку, а й формувати культуру безпечного перебування на природі. У межах проєкту «Вікно у ліс» ми приділяємо особливу увагу безпеці дітей на наших рекреаційних пунктах», — зазначає керівниця соціальних проєктів ДП «Ліси України» Ксенія Григор’єва.

«Лісовички» — це сучасні рекреаційні простори для сімейного відпочинку та знайомства з природою. Тут ліс перестає бути просто місцем для прогулянок і стає простором для навчання, досліджень та нових відкриттів. Водночас такі локації допомагають спрямувати потік відвідувачів у спеціально облаштовані зони, зменшуючи навантаження на лісові екосистеми та ризики виникнення пожеж.

Один із таких рекреаційних пунктів — «Лісовичок» біля мальовничого Згоранського озера на Волині. Це унікальне місце. Тут не лише традиційні альтанки, працює кухня, облаштована територія, екостежка, а й створено спеціальне місце під кемпінг. З усіма необхідними зручностями. 

Саме тут малеча з місцевого дитячого садочка разом із мамами знайомилася з «Лісовичком» — добрим господарем лісу, який вчить берегти природу та бачити ліс як живий світ, сповнений цікавих історій і відкриттів.

Окремою подією стала зустріч із представниками лісової охорони. Лісівники просто й доступно розповіли дітям про свою роботу, показали, як щодня дбають про ліс, охороняють його від пожеж та стежать за порядком.

Діти із захопленням оглядали службовий транспорт і спеціальне обладнання, ставили десятки запитань та навіть спробували себе в ролі маленьких дослідників.

Програма заходу була легкою, динамічною та захопливою: руханка, вікторина про лісових мешканців, інтерактивні завдання та багато щирих емоцій. Водночас кожен елемент був спрямований на те, щоб у доступній формі розповісти дітям про правила безпечного відпочинку в лісі та біля водойм.

На «Лісовичку» безпека і комфорт відчуваються одразу. Тут усе створено для того, щоб родини могли якісно проводити час разом, відпочивати на природі та відкривати для себе ліс без зайвих ризиків.

«Для наших дітей це був справжній день відкриттів. Вони не просто гуляли — вони пізнавали світ через гру та емоції. Дуже цінно, що все відбулося у безпечному середовищі. Діти активно включалися, ставили запитання — і це найкраще свідчення того, що такий формат працює. Подібні заходи формують любов до природи з раннього віку. “Лісовичок” — важлива локація для нашої громади. Тут відпочивають родини, відбуваються зустрічі та народжуються нові ініціативи. Щиро вдячні ДП «Ліси України» за таку можливість», — зазначила директорка Згоранського закладу позашкільної освіти Тетяна Богдан. 

«Як мама, я щиро вдячна за цю ініціативу. Тут усе продумано до дрібниць — безпечно, цікаво та сучасно. Діти отримали нові знання і яскраві емоції. Моя донька вже питає, коли ми повернемося сюди знову. Дуже важливо, що такі місця доступні для кожної родини», — ділиться враженнями мама Наталія.

Для багатьох дітей ця зустріч стала першим знайомством із «Лісовичком». Але точно не останнім.

Сьогодні в структурі ДП «Ліси України» функціонує понад 1000 рекреаційних пунктів «Лісовичок» по всій країні. Майже 200 із них — нового зразка, створені відповідно до сучасних вимог безпеки, комфорту та доступності. Уже цього року підприємство планує облаштувати ще 74 нові рекреаційні пункти.

Нагадаємо, нещодавно відділ комунікацій ДП «Ліси України» реалізував перший етап проєкту «Вікно у ліс», запущений у межах Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні за ініціативи першої леді України Олени Зеленської. По всій країні відбулися заходи за участю ветеранів та людей з інвалідністю.

Другий етап проєкту продовжує цю роботу, але вже зосереджується на безпеці дітей. Адже сучасний рекреаційний простір у лісі має бути не лише місцем відпочинку, а й територією турботи, розвитку та рівних можливостей для кожного. Саме такими «Лісовички» бачать і надалі у ДП «Ліси України».

Повномасштабна війна завдала українським лісам безпрецедентних втрат. Проте навіть у цих надзвичайно складних умовах Україна має шанс не лише відновити природні екосистеми, а й закласти фундамент для сучасної кліматичної політики та сталого розвитку. Одним із ключових напрямів такого підходу може стати використання концепції лісів кліматичного резерву та збереження самозалісених територій.

Внаслідок російської агресії значна частина українського лісового фонду залишається недоступною для повноцінного господарювання. Із 10,4 млн га лісового фонду України майже 800 тис. га перебувають під тимчасовою окупацією, понад 500 тис. га залишаються замінованими, ще близько 100 тис. га розташовані у зоні активних бойових дій.

Фактично мова йде майже про п’яту частину лісових ресурсів країни, використання яких наразі є неможливим або суттєво обмеженим. Однак навіть за таких умов ці ліси не припиняють виконувати свою головну місію –  підтримувати екологічну рівновагу.

Потенціальні можливості

Заміновані території, попри неможливість їхнього використання, продовжують накопичувати вуглець, регулювати водний баланс, формувати локальний клімат, захищати ґрунти від ерозії та підтримувати біорізноманіття.

Саме тому такі масиви можна розглядати як ліси кліматичного резерву –  особливу категорію територій, які здатні відігравати важливу роль у міжнародній кліматичній політиці.

Оскільки процес їхнього розмінування триватиме десятки років, ці ліси фактично залишатимуться недоторканими протягом тривалого часу, а отже й надалі ефективно поглинатимуть атмосферний вуглекислий газ. Це створює підґрунтя для інтеграції України до міжнародних механізмів «зеленого» фінансування та розвитку системи карбонового кредитування.

Окремим перспективним напрямом є використання потенціалу карбонового ринку. Оскільки заміновані ліси продовжують акумулювати вуглець, вони можуть стати основою для формування карбонових проєктів та випуску відповідних сертифікатів.

Кошти, отримані від їх реалізації, можуть бути спрямовані на майбутнє розмінування, відновлення пошкоджених екосистем та розвиток лісового господарства. Таким чином природоохоронна функція лісу фактично працюватиме на забезпечення власного відновлення.

Самозалісені землі: прихований ресурс України

Не менш важливим резервом для зміцнення кліматичної стійкості є самозалісені території. За результатами аналізу супутникових знімків в Україні налічується майже 1,9 млн гектарів земель, які юридично залишаються сільськогосподарськими, однак природним шляхом вже перетворилися на повноцінні лісові екосистеми.

Такі ліси виникли без участі людини та виконують усі необхідні екологічні функції. Їхнє офіційне визнання дозволить забезпечити належний захист, зберегти біорізноманіття та збільшити загальну площу лісів країни.

Завдяки співпраці із громадами понад 60 тис. га самозалісених територій вже отримали офіційний статус лісів. Водночас потенціал добровільної передачі таких земель постійним лісокористувачам поступово вичерпується. Саме тому наступним етапом має стати створення системи фінансового стимулювання місцевих громад.

Наразі Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства опрацьовує компенсаційний механізм, який дозволить громадам отримувати фінансову підтримку після передачі самозалісених земель лісокористувачам.

Передбачається, що громада отримуватиме компенсацію у розмірі 64% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, а лісокористувач сплачуватиме цю суму рівними частинами протягом чотирьох-восьми років.

Такий підхід створює баланс між інтересами держави, місцевого самоврядування та лісової галузі, одночасно забезпечуючи збереження природних екосистем.

Зелене відновлення як стратегія майбутнього

Сьогодні Україна має унікальну можливість інтегрувати питання охорони довкілля до загальної стратегії післявоєнної відбудови. Ліси кліматичного резерву та самозалісені території здатні стати не лише інструментом боротьби зі зміною клімату, а й важливим джерелом міжнародних інвестицій та сталого економічного розвитку.

Перетворення природних ресурсів на основу для залучення «зеленого» фінансування, впровадження карбонових механізмів та розширення площі офіційно визнаних лісів дозволить Україні не лише долати наслідки війни, а й сформувати сучасну модель управління природними ресурсами, орієнтовану на довгострокову екологічну та економічну стійкість.

Саме тому збереження та розвиток лісових екосистем сьогодні стає не лише питанням охорони природи, а й важливою складовою національної безпеки, кліматичної політики та майбутньої післявоєнної відбудови держави.

Продовжуємо розповідати про те, як повномасштабне вторгнення змінило роботу лісового господарства.

Наступна історія – про Чернігівщину.

Сьогодні понад 67 тисяч гектарів лісів області залишаються недоступними через безпекову ситуацію. Із майже 420 тисяч гектарів лісового фонду це близько шостої частини території. Ця цифра постійно змінюється залежно від ситуації на прикордонні.

Попри обмеження, ДП “Ліси України” вдається утримувати обсяги заготівлі деревини. У 2024 році на Чернігівщині заготовили 863,6 тис. кубометрів деревини, у 2025 році – 888,2 тис. кубометрів.

Втім, у прикордонних надлісництвах війна дедалі більше впливає на роботу. Найбільше наслідки відчуває Новгород-Сіверське надлісництво.

До повномасштабного вторгнення сюди приїжджали покупці деревини з усієї області. Сьогодні ситуація змінилася. Через постійні обстріли та ризики для логістики підприємства не готові забирати ресурс поблизу кордону, де будь-якої миті можливі нові атаки.

Як наслідок, скоротився попит на ділову деревину. Натомість стабільно високим залишається попит на дрова. Для багатьох жителів прикордоння вони залишаються основним джерелом тепла та можливістю забезпечити побут під час перебоїв з електропостачанням.

За п’ять місяців 2026 року На Чернігівщині заготовили понад 119 тис. кубометрів дров’яної деревини проти 113 тис. кубометрів за аналогічний період минулого року.

Частину продукції передають на потреби Збройних сил України. Від початку року військовим уже відвантажили майже 12 тис. кубометрів деревини.

Дев’ятнадцять ударів по деревообробному підприємству

Від російських атак потерпають не лише лісівники, а й деревообробні підприємства області.

Один із найбільших споживачів лісопродукції Чернігівщини – компанія «Slav Forest» – до атаки щомісяця закуповувала близько 15 тис. кубометрів деревини.

Після удару 19 російських дронів виробничі потужності підприємства зазнали серйозних пошкоджень. Попри це компанія продовжує працювати та поступово відновлює виробництво.

Щоб підтримати бізнес, який залишається на прикордонні, ДП «Ліси України» запровадило спеціальні умови для підприємців із прикордонних громад. Зокрема, для них діє відтермінування оплати за деревину до 20 днів.

Лісництва більше немає. Колектив залишився.

У червні 2025 року внаслідок обстрілу було знищено адміністративну будівлю Орликівського лісництва.

Сьогодні недоступними залишаються близько 40% його території.

«Контори немає. Вона була знищена під час обстрілу. Доступу до неї та прилеглих кварталів ми не маємо. У самій Орликівці сьогодні фактично не залишилося мешканців. Частина будинків знищена внаслідок обстрілів, а ситуація продовжує ускладнюватися. Якщо раніше головною загрозою були артилерійські обстріли, то сьогодні над дорогами постійно полюють FPV-дрони. Майже щодня пошкоджуються цивільні автомобілі та будинки», – розповідає помічниця лісничого Орликівського лісництва Оксана Бардакова.

Попри втрату приміщення колектив вдалося повністю зберегти. Працівники роз’їхалися по сусідніх населених пунктах. Частина працює із Семенівки, частина – з інших сіл прикордоння.

Працівники намагаються не збиратися в одному місці. Більшість робочих питань вирішують дистанційно. Для зв’язку використовують Starlink, наданий ДП «Ліси України», який возять із собою та підключають просто від автомобіля.

Інвестиції у захист лісів

Саме прикордонні ліси сьогодні перебувають під найбільшою загрозою пожеж.

Навесні цього року в Корюківському надлісництві сталася найбільша лісова пожежа в Україні. Вогонь охопив 5800 гектарів лісу.

Для боротьби з такими загоряннями ДП «Ліси України» продовжує інвестувати у технічне оснащення підрозділів навіть в умовах війни.

Цього року в Корюківському надлісництві встановили нову пожежну вежу спостереження.

Також область отримала нові пожежні автомобілі, пожежні модулі та ранцеві оприскувачі.

Попереду найскладніший період пожежонебезпечного сезону. Спека та російські обстріли продовжують створювати ризик нових масштабних загорянь.

Саме тому посилення системи охорони лісів залишається одним із пріоритетів для ДП «Ліси України».

У межах XXVII Міжнародної виставки «Деревообробка 2026» у Львові відбулася відкрита зустріч «Підтримка діалогу для забезпечення сталого розвитку лісового сектору України», організована FSC® Україна. Одним із ключових питань стало перетворення ДП «Ліси України» на акціонерне товариство та його вплив на лісовий сектор.

Особливу увагу учасники приділили питанню збереження FSC-сертифікатів під час цього процесу.

Сьогодні у користуванні ДП «Ліси України» перебуває 6,9 млн гектарів земель лісового фонду, з яких 4,6 млн га сертифіковано за системою FSC.

Наявність сертифікації є однією з ключових умов, що дає змогу деревообробним підприємствам експортувати продукцію на європейські ринки, де простежуваність і відповідальне походження деревини є обов’язковими вимогами.

Голова комісії з перетворення ДП «Ліси України» Ігор Зубович, який відвідав захід FSC, підкреслив, що в межах корпоратизації відбудеться зміна організаційно-правової форми підприємства — з державного підприємства на акціонерне товариство, 100% акцій якого належатимуть державі.

Водночас сама сутність діяльності підприємства, його функції, відповідальність і підходи до ведення лісового господарства залишаться незмінними.

Корпоратизація не передбачає змін у системі управління сертифікованими лісами, а надлісництва й надалі залишатимуться утримувачами FSC-сертифікатів, забезпечуючи безперервне виконання всіх вимог міжнародного стандарту.

Підприємство забезпечує відкритість процесу перетворення та завчасно інформує про його етапи офіс FSC Україна й інші органи системи добровільної лісової сертифікації.

Співпраця ДП «Ліси України» та FSC Україна залишається конструктивною і спрямованою на розвиток системи лісової сертифікації.

«Відкритість ДП „Ліси України“ у питаннях корпоратизації свідчить про готовність відповідати на виклики цього перетворення, вибудовуючи прозорі партнерські відносини з ринком і тим самим зміцнюючи ланцюги постачання. Зі свого боку, ми сприятимемо цьому, привносячи конструктивність у діалог і прогнозованість розвитку FSC-сертифікації», — зазначив директор FSC Україна Павло Кравець.

Відповідно до Державної стратегії управління лісами України, підприємство планує збільшити площу сертифікованих лісів до кінця 2027 року.

Для цього ДП «Ліси України» працює над підвищенням безпеки лісогосподарських робіт на потенційно небезпечних територіях. Підприємство також веде діалог із суспільством та екологічною спільнотою задля забезпечення прозорості й узгодженості рішень у галузі.

Окремим напрямом взаємодії з FSC є адаптація до вимог EUDR — регламенту ЄС, спрямованого на запобігання потраплянню на ринок продукції, пов’язаної зі знелісненням. Документ також посилює вимоги до простежуваності та легальності деревини, тож збереження сертифікації безпосередньо сприяє готовності українських експортерів до нових правил ринку.

У місцевих ЗМІ розповіли про створення меморіального лісу поблизу Національного парку Велебіт та відзначили масштаб, міжнародний та загалом суспільний вплив ініціативи відділу комунікацій ДП «Ліси України».

Проєкт «Ліси пам’яті» в Україні реалізується вже кілька років. Цієї весни він вийшов на міжнародний рівень. Після першого меморіального лісу в Латвії ініціативу підтримали й у Хорватії.

У своїх публікаціях хорватські журналісти підкреслюють, що ініціатива формує ширший європейський контекст вшанування та поступово перетворюється на важливий інструмент збереження пам’яті й миру у світі. 

Окрему увагу медіа приділяють вибору локації — району Башке-Оштаріє поблизу Велебіту, який має особливе значення для історії хорватського лісівництва. Адже саме тут понад двісті років тому формувалися перші організовані лісові структури країни.

Керівник лісового підрозділу в Госпічі Іван Томленович додає:

«Для нас це не просто висадка дерев. Це пам’ять про людей, які працювали в лісі, охороняли його і загинули через війну. Йдеться і про наших, хорватських, і про українських колег».

Мер Карлобага Борис Смойвер наголошує:

«На початку великої війни люди з України приїжджали сюди, рятуючись від обстрілів. Частина вже повернулася додому, але багато українських родин залишаються тут. Для нас важливо підтримувати їх і бути поруч».

Представники громади Карлобага також долучилися до ініціативи та навіть посилили меморіальні заходи лісівників. В центрі міста спільно з українцями, які проживають в Хорватії,  висадили липу – як символ шани, підтримки та поваги до українського народу.

Минула зима в умовах постійних блекаутів та обстрілів чітко показала: важливою альтернативою для кожного стають не лише безперебійні зарядні станції, а й дрова, без яких громадам складно обійтися.

Саме про такі історії підтримки громад, шкіл, лікарень та інших соціальних установ розповідає проєкт відділу комунікацій ДП «Ліси України» «Даруємо тепло».

ДП “Ліси України” ефективно впоралося із постачанням дров для населення та закладів соціальної сфери, і вже зараз готується до наступного холодного сезону. Компанія стає не просто надійним постачальником, а підприємством, яке дарує тепло в прямому та соціальному сенсі.

Про тісну взаємодію лісівників та установ соціальної сфери розповіли Великобудищанській громаді на Полтавщині. Вже не перший рік місцева сільська рада закуповує паливні дрова у Гадяцького надлісництва Слобожанської філії. Громаду приваблює відкрита співпраця та вчасне постачання сировини, завдяки чому в закладах завжди тепло. Тут дровами опалюють ряд приміщень: дитячий садок, школу, будинок культури та інші будівлі. 

“Сьогодні енергетична безпека є головним завданням для кожного з нас. Ми навчилися розрахувати на власні сили, шукати альтернативні рішення та будувати надійні партнерства. Саме тому співпраця з ДП «Ліси України» є критично важливим для життєдіяльності громади. Закуповуємо продукцію через систему Prozzoro. Це партнерство дає нам упевненість у тому, що наші заклади соціальної сфери будуть забезпечені теплом,” — розповіла секретар Великобудищанської сільської ради Лариса Даниленко.

Цьогорічні запаси для освітніх установ розпочали заготовляти ще навесні. Наразі придбали вже близько 1,5 тис. м³ твердого палива. Роблять це заздалегідь, щоб мати час порубати й підсушити деревину та зустріти зиму у повній готовності.

Зокрема, сім років поспіль лісівники привозять дрова до Веприцького опорного ліцею. Залежно від погоди, за сезон тут спалюють близько 450–500 м³ сировини. Будівля школи велика й немає газового постачання, тож без дров навчальний заклад просто не зможе функціонувати взимку.

“У школі середня температура 18-20 градусів взимку. Діти не мерзнуть, бо постійно заклад опалюється. У котельні працюють робітники, які контролюють систему опалення та вчасно підкидають дрова. Уже зараз маємо запаси на новий сезон. Співпрацюємо з ДП “Ліси України”, бо довіряємо. Це добропорядні постачальники тепла,” — зазначила директорка Веприцького опорного ліцею Ірина Іщенко.

У ліцеї навчається двісті дітей. Завдяки надійному теплопостачанню, школярі завжди перебувають у комфортних умовах під час занять.

ДП “Ліси України” нині активно забезпечує паливом школи, дитячі садочки, лікарні та інші об’єкти соціальної інфраструктури по всій Україні. Підприємство має як широке коло постійних клієнтів, які звертаються до лісівників роками, так і знаходить нових замовників через публічні торги.

Компанія не лише забезпечує дровами установами, а й дарує громадам тепло, спокій та впевненість у тому, що взимку вони будуть зігріті.

Це один з ключових етапів, від якого залежить, чи приживеться молодий ліс і яким він буде через десятки років. До кінця червня маємо виконати план 2 кварталу на 100%.

Більшість робіт виконуємо механізованим способом. Все більше допомагає сучасна техніка, яку підприємство закупило за останній рік. 

Серед неї – італійський трактор Landini та мульчер, який працює в Коростишівському надлісництві на Житомирщині.

Італійський мульчер допомагає швидко очистити площі від пнів та заростей. Він подрібнює їх прямо під час руху. Таке обладнання потребує великої потужності, тому старі трактори з таким навантаженням просто не впоралися б. Новий Landini має достатньо сил, щоб працювати разом з мульчером. Ось чому потрібна нова техніка. Те, на що раніше працівникам потрібно було витратити до тижня важкої роботи, машина може виконати менше ніж за один день. 

Під час доглядів прибираємо траву, бур’яни та чагарники, які заважають лісовим культурам правильно розвиватися. Перші 2-3 роки для молодого лісу найважливіші – без догляду може загинути до 45% сіянців на ділянці.

Через сильні дощі техніка не всюди може працювати в лісі. А через вологу трава, бур’яни та чагарники ростуть набагато швидше. Вони забирають у молодих дерев світло та поживні речовини, тому потрібно вчасно провести догляди.

Найбільше площ уже обробили в Овруцькому, Радомишльському та Білокоровицькому надлісництвах. 

Усі роботи проходять під постійним контролем наших лісівників. Адже догляд за молодим лісом – це інвестиція у майбутні ліси.