Категорія: Без категорії

Продовжуємо розповідати про те, як повномасштабне вторгнення змінило роботу лісового господарства у прифронтових регіонах. 

 

Друга наша історія – про Сумщину. 

 

Із загальної площі понад 287 тисяч гектарів лісів Сумщини майже 75 тисяч гектарів потенційно забруднені вибухонебезпечними предметами. Фактично понад чверть лісового фонду недоступна для будь-яких робіт.

 

Розмінування в області практично не проводиться. За весь час повномасштабної війни вдалося розмінувати менш ніж 4 гектари у Тростянецькому надлісництві. Через близькість до зони бойових дій масштабне розмінування наразі неможливе. Проводити цю роботу можна буде лише після завершення бойових дій.

 

З початку 2022 року на Сумщині вигоріло майже 407 гектарів лісу. Лише у 2026 році вже сталося 10 лісових пожеж на площі 8,83 гектара.

 

Війна впливає і на заготівлю деревини. Якщо до повномасштабного вторгнення в області заготовляли понад 773 тисячі кубометрів деревини, то у 2025 році цей показник зменшився до  675 тисяч кубометрів.

 

До останнього часу лісівникам вдавалося компенсувати великі втрати за рахунок перенесення рубок на більш безпечні території. Але цей резерв поступово вичерпується.

 

Окрема проблема –  ясеневі насадження, які переважно зосереджені саме на прикордонних територіях. Доступ до них втрачено, а замінити цей ресурс неможливо.

 

Війна б’є по бізнесу

Від російських атак потерпають не лише лісівники, а й підприємства, які працюють із деревиною.

 

ПП «Грант-Сервіс» – одне з найбільших деревообробних підприємств Сумщини та багаторічний партнер ДП «Ліси України».

 

У грудні 2025 року територію підприємства атакували два ударні безпілотники. Один із них влучив у виробничий цех. Було пошкоджено приміщення, обладнання та транспорт. 

 

У березні стався ще один удар –  безпосередньо по виробництву європіддонів.

 

Через загрозу повторних атак рятувальники не могли одразу розпочати гасіння пожежі.

У вогні згоріли чотири фури з готовою на експорт продукцією, ще сім вантажівок були пошкоджені уламками. Також знищено лісовоз, два легкові автомобілі та виробниче обладнання.

 

Підприємство досі не відновило виробництво повністю. Вартість окремих одиниць обладнання перевищує 100 тисяч євро.

 

Історія «Грант-Сервісу» — лише один із прикладів. Сьогодні деревообробний бізнес Сумщини працює в умовах постійного ризику, а частина підприємств змушена відкладати розвиток і зосереджуватися на збереженні виробництва та робочих місць.

 

Бізнес купує менше

 

Наслідки війни вже відчуває весь ринок.

 

На останніх торгах по Сумському надлісництву зафіксовано найнижчий рівень попиту на соснову деревину.

 

Коли під загрозою виробництво, логістика та безпека працівників, підприємства скорочують закупівлі сировини. Як наслідок, сповільнюється робота всього виробничого ланцюга –  від заготівлі до переробки.

 

Найцінніше –  люди

 

Попри все, головним пріоритетом ДП «Ліси України» залишаються працівники.

 

Колектив Осоївського лісництва вдалося повністю зберегти, хоча близько половини його території залишається недоступною.

 

«Увесь наш колектив –  переселенці. Ми залишили свої домівки та офіс лісництва. Тепер працюємо на базі іншого підрозділу: щоранку збираємося тут і виїжджаємо у ліс. Що буде завтра — ніхто не знає. Але поки є можливість працювати, будемо працювати», — говорить лісничий Осоївського лісництва Олександр Шиян.

 

Працівники, які залишаються працювати на прикордонних територіях, отримують додаткову 20-відсоткову надбавку до заробітної плати. За потреби люди можуть перевестися до інших філій підприємства.

 

Інвестиції у розвиток прикордонного регіону 

 

Попри постійні обстріли та близькість до кордону, ДП «Ліси України» продовжує інвестувати у розвиток лісового господарства в регіоні.  

 

На Сумщину надходить нова техніка, будуються лісові дороги, облаштовуються рекреаційні пункти. Нещодавно лісівники отримали партію сучасних тракторів для догляду за лісовими культурами, підготовки ґрунту та вивезення деревини. Також автопарк поповнили нові автомобілі для патрулювання лісів і боротьби з пожежами.

У складних та небезпечних умовах триває заготівля деревини для потреб бізнесу та забезпечення населення дровами. Лісівники охороняють ліси від незаконних рубок, ліквідовують наслідки ворожих обстрілів і протидіють лісовим пожежам.

 

Війна дедалі більше обмежує можливості на прикордонні, але робота триває й надалі.

 

9 нових пожежних авто вже надійшли на початку року. Зараз розпочинається постачання ще 14-ти одиниць.

 

Основна причина оновлення габаритної пожежної техніки – зношений ресурс, який не оновлювався десятиліттями. У філіях підприємства налічується понад 500 пожежних автомобілів. Це машини, в основному, 80-90-х років випуску – ГАЗ-66, ЗІЛ-131 та «Урали», які давно вичерпали свій ресурс.

 

Натомість на зміну їм надходять нові пожежні автомобілі українського виробництва, виготовлені за європейськими стандартами.

 

Перед введенням першої партії техніки в експлуатацію її випробували у польових умовах спільно з представниками виробника. 

 

1.Завдяки сучасному обладнанню пожежний автомобіль забезпечує потужнішу та точнішу подачу води.

 

2.Сучасне повнопривідне шасі JAC N180, новий двигун і вдосконалена трансмісія забезпечують високу прохідність лісовими дорогами, піском і багнюкою, а також дозволяють швидше діставатися до місця пожежі.

 

3.Більша вантажопідйомність і запас води дозволяють довше працювати автономно без необхідності залучати додаткову техніку для підвозу води.

 

Тож, у квітні через систему Prozorro відбувся другий тендер. Економія від очікуваної вартості склала 13%. У рамках укладених договорів, постачання техніки очікується протягом пів року.

 

Нові пожежні автомобілі розподілимо між філіями з урахуванням ключових ризиків у регіонах.

 

Карпатська філія (3 авто) посилюється через нещодавні масштабні пожежі в горах і тривалу посуху; Східна (2 авто) – як прифронтова зона, де займання часто виникають через обстріли; Столична (5 авто), Північна та Поліська (по 2 авто на кожну) філії отримують техніку для посилення реагування у вразливих до вогню хвойних лісових масивах.

 

Кожна нова партія техніки враховує результати випробувань, тому характеристики нових пожежних машин дещо посилені!

 

Потужність насоса зросла більш ніж на 30% – до 3180 літрів за хвилину, що забезпечує оперативніше подання води та швидшу локалізацію займання. Подача води під високим тиском подвоїлася до 2400 літрів. А електрифіковані механізми змотування рукавів зменшують навантаження на екіпаж, скорочуючи час повернення техніки в готовність.

 

Збільшення кількості сучасних пожежних автомобілів дозволить нам оперативно зупиняти лісові пожежі на початкових етапах. Адже якщо виникне велика лісова пожежа нам доведеться залучати підрозділи ДСНС.  Тому оновлення пожежних авто дасть можливість рятувальникам зосередити сили на своїх першочергових завданнях – ліквідації наслідків обстрілів та порятунку людей.

 

Не зважаючи на посилення обстрілів підприємство у регіоні збільшили заготівлю дров та іншої лісопродукції, готуючись до опалювального сезону.

 

Від представників деревообробників часто доводиться чути: «До війни Україна  заготовляла більше деревини, де ці обсяги зараз?» 

 

Ми починаємо розповідь про те, як війна змінила лісове господарство багатьох українських регіонів. Що відбувається із заготівлею прифронтових регіонів, в яких умовах доводиться там працювати працівникам ДП «Ліси України».

 

Перша наша історія про Харківщину.

 

Загальна площа лісових масивів Харківської області становить 419,4 тис. га, з яких 308,8 тис. га підпорядковані Слобожанській філії ДП “Ліси України”. До війни тут функціонували потужні лісові господарства. Річні обсяги заготівлі понад 540 тис. м³.

 

Проте війна все змінила. Понад 56% лісового фонду ДП “Ліси України” на Харківщини, а це понад 173,6 тис. га, є недоступними. Окуповані, заміновані, або є небезпечними через близькість до зони бойових дій. Протягом останніх кількох років розмінувати вдалося лише близько 1,5 тис. га.

 

З 2022 року через постійні ворожі обстріли та ведення бойових дій, лісові масиви постійно вигорали, площа пожеж за цей період сягнула — 24,7 тис. га.

 

Частину лісового фонду вдалось повернути з окупації, проводилась робота з відновлення роботи деокупованих господарств. Але наразі ситуація знову погіршується. Через постійні обстріли навесні 2026 року призупинили виробничу діяльність 6 лісництв області. Ворог здійснював прицільні прильоти БпЛА безпосередньо поблизу лісництв та поруч із проміжними складами під час навантаження продукції. 

 

До війни обсяги заготівлі складали  540 тис. м³ деревини, план на цей рік 327 тис. м³. Тобто щорічні втрати в обсягах заготівлі складають мінімум 200 тис.м3.

 

Втрачені не лише обсяги, але і якість. Понад половину заготівлі складають дрова, адже величезні лісові масиви, як зазначалось вище, вражені пожежами та уламками від боєприпасів.

 

Найбільше втрат зазнало Ізюмське надлісництво. Загальна його площа складає 149,5 тис. га, до якого увійшли три колишні держлісгоспи області – Ізюмський, Вовчанський та Куп’янський. Наразі понад 143,5 тис. га його угідь, а це понад 95%, є недоступними. 

 

Колишній Ізюмський держлісгосп одним із перших опинився в окупації — російські військові повністю знищили, спалили та розграбували його контори, техніку й виробничі цехи, а лісові ділянки лишаються недоступними через щільну замінованість.

Через близькість до лінії зіткнення та обстріли приборкувати вогонь лісівникам доводиться ледь не щодня. Оскільки відстань до лінії фронту на деяких ділянках становить від 3 до 20 км, лісові масиви регулярно потрапляють під ворожі удари. Зважаючи на високу мінну небезпеку, будь-який невеликий спалах може миттєво перерости у масштабну пожежу.

 

Виявляти нові займання тут у рази складніше, ніж у тилу: через безпекові обмеження неможливо використовувати сучасні системи відеонагляду. Замість стандартних камер спостереження за ситуацією стежать чергові на трьох спеціальних майданчиках, розташованих на височинах.

 

Саме тому на ліквідацію загорянь біля зони бойових дій вогнеборці виїжджають виключно групами з кількох машин та обов’язково у захисному спорядженні — бронежилетах і касках. Команда чітко керується картою розмінувань: якщо займання виникає на необстеженій території, спочатку викликають піротехніків для перевірки під’їзних шляхів, і лише після цього розпочинається гасіння.

 

Гасіння вогню розпочинається лише після відбою повітряної тривоги. Крім того, лісівники не вдягають формений одяг, аби не ставати очевидною мішенню для російських FPV-дронів.

 

«Кожна лісова пожежа поблизу лінії фронту — це колосальна відповідальність. Перш за все — за людей, їхнє життя та здоров’я», — ділиться помічник начальника Ізюмського надлісництва Олексій Шаповалов.

 

Ізюмське надлісництво дотаційне і тримається виключно завдяки підтримці підприємства. Допомога надається також іншим господарствам. Без інвестицій з центрального рівня втримати ситуацію в регіоні було б дуже складно.

 

Зокрема, ДП “Ліси України” протягом останніх двох років суттєво оновило автопарк та інвентар місцевих лісових господарств: надало високопрохідні пікапи з протипожежними модулями, ранцеві вогнегасники та трактори. Завдяки технічному переоснащенню площу лісових пожеж протягом минулого року вдалося зменшити майже в сім разів. Якщо у 2024 році в області вогонь охопив близько 13,6 тис. га, то у 2025 році цей показник вдалося втримати в межах 2 тис. га.

 

Під час цьогорічної весняної лісокультурної кампанії в області висадили 236 га лісу, з яких 37 га в Ізюмському надлісництві на розмінованих ділянках.

 

Зважаючи на умови у прифронтових регіонах, підприємство підтримує людей, які там працюють: вони отримують 20% доплати до посадових окладів.

 

Попри виклики в регіоні, філія долучилась до цьогорічної програми підприємства зі збільшення заготівлі. З початку року заготовлено на 30 тис. м3 більше, ніж торік. Найбільша увага це забезпечення населення та ЗСУ. Зокрема, з початку року споживачам уже відвантажили близько 60 тис. м³ паливних дров.

 

З бізнесом ситуація дещо складніша, навіть той відносно невеликий обсяг ділової деревини, який заготовляється, повністю не реалізується. В області на складах є залишки продукції, їх розвантаження очікують вже з третього кварталу.  Тож із завдання з забезпечення ресурсом споживачів підприємство цілком впоралось. 

 

Але порівнювати сьогоднішню ситуацію з довоєнною фізично не можливо. Відновлення лісового господарства регіону потребуватиме величезних коштів і розтягнеться не на одне десятиріччя/

 

У п’яти лісництвах Коломийського надлісництва на Івано-Франківщині триває повторне базове лісовпорядкування у зв’язку із завершенням терміну дії попередніх матеріалів. Наразі фахівці ВО «Укрдержліспроект» проводять польові роботи: збирають актуальні дані про ліси, визначають склад і стан насаджень, а також планують необхідні лісогосподарські заходи.

 

Особливістю нинішнього лісовпорядкування є те, що воно вже враховує перехід до наближеного до природи лісівництва — сучасної моделі ведення лісового господарства, яка дедалі активніше впроваджується у провідних країнах світу. Із травня наступного року в гірських надлісництвах суцільні рубки головного користування будуть заборонені. Натомість основою ведення господарства стануть вибіркові рубки, природне поновлення лісів і мінімальне втручання у природні процеси.

 

Саме за такими принципами працюватиме лісове господарство майбутнього — більш стійке до кліматичних змін, екологічно збалансоване та орієнтоване на збереження природних екосистем. Тому до лісовпорядних робіт долучили не лише фахівців, а й вихованців учнівських лісництв. Адже саме ці діти через кілька років можуть стати новим поколінням українських лісівників, які працюватимуть за сучасними стандартами управління лісами.

 

Разом із таксаторами, науковцями та лісівниками на території Косівського лісництва учні не просто спостерігали за роботою фахівців — вони знайомилися з підходами, за якими розвиватиметься лісова галузь у найближчі десятиліття.

 

Юні лісівники з Пістинського учнівського лісництва брали участь у закладанні тренувальних пробних площ у різних типах лісу. Учні визначали основні таксаційні показники деревостанів та випробували чотири способи вимірювання висоти дерев — від простих інструментів до сучасних електронних висотомірів.

 

Крім того, школярі аналізували ґрунти, досліджували видовий склад рослинного покриву, грибів і представників фауни. Саме такий комплексний підхід лежить в основі наближеного до природи лісівництва. Сучасний лісівник сьогодні працює не лише з деревиною — він розуміє взаємозв’язки між усіма компонентами екосистеми: ґрунтом, рослинами, тваринним світом і кліматичними процесами.

 

Це дозволяє науково обґрунтовано планувати відновлення корінних деревостанів Покутських Карпат — лісів, які є більш стійкими до посух, екстремальних погодних явищ, нових хвороб і шкідників. У час стрімких кліматичних змін саме наближене до природи лісівництво розглядається як один із найефективніших інструментів збереження та розвитку лісів.

 

Також на ділянці рубки переформування, проведеної у 2021 році, заклали пробну площу — спеціально виділену ділянку для довгострокових спостережень і повторних вимірювань. Отримані дані дозволять оцінити, як змінюється стан насаджень після таких рубок та визначити їхню ефективність. Це особливо важливо, адже рубки переформування є одним із ключових інструментів переходу до нової системи ведення лісового господарства.

 

Попри літні канікули, вихованці учнівського лісництва із захопленням долучилися до польових досліджень. Для них це не лише можливість закріпити знання на практиці, а й шанс побачити, яким буде сучасне лісівництво завтра.

 

Залучаючи дітей до практичної роботи, ми не просто навчаємо їх основам професії. Ми формуємо покоління, яке розумітиме цінність природних екосистем, мислитиме категоріями довгострокового розвитку та зможе працювати з лісом не як із ресурсом, а як із живою системою, яку необхідно зберегти для наступних поколінь.

 

Сьогодні ділимося ще однією історією про мужність та відвагу наших працівників, які з першого дня повномасштабного вторгнення міцно тримають оборону країни та дають нам віру у завтрашній день.

 

Один з них – наш колега, Олександр Скляренко. Чоловік близько тридцяти років пропрацював у лісовому господарстві. Був майстром лісу, старшим майстром, лісником у колишньому Кременчуцькому лісгоспі, нині –  Миргородському надлісництві Слобожанської філії. 

 

З початком повномасштабного вторгнення, у лютому 2022 року, не вагаючись, пішов захищати країну. Щобільше, в Олександра вся родина військових. Дружина Валентина – медик і син Олег – начальник інженерної служби у військовій частині. Обоє нині захищають Україну на Одещині.

 

Олександр – головний сержант танкової роти, зараз тримає оборону на Харківщині. Довгий час воював на Донеччині. Був у найгарячіших місцях під Авдіївкою та Бахмутом. За відважність та виконання бойових завдань отримав  Орден «За мужність» III ступеня. Раніше були нагороди та нагрудні знаки, але орден отримав вперше, розповів чоловік.

 

“Ми були під Куп’янськом на виконанні бойових завдань, але вже в складі піхотних підрозділів, оскільки танки зараз стали надто вразливі. Там так було “трохи гаряче”, – поділився спогадами чоловік.

 

Під час виконання бойових завдань воїн-лісівник отримав двічі поранення, кожного разу після реабілітації повертався на позиції. Останній раз з побратимами тримав оборону 77 днів.

 

Після завершення війни, Олександр Скляренко хоче повернутися працювати в лісництво. Тут його чекають та зберігають за ним робоче місце. Чоловік мріє про скорішу перемогу та мирне спокійне життя.

 

Пишаємося нашим захисником! Щиро вітаємо з заслуженою нагородою та зичимо міцного здоров’я та миру!

 

Цього року підприємство планує капітально відремонтувати, реконструювати та збудувати понад 60 лісових доріг загальною протяжністю близько 200 км. Роботи стартували ще на початку квітня, щойно погодні умови дозволили підрядним організаціям вивести техніку на об’єкти.

 

Станом на зараз ДП “Ліси України” здало в експлуатацію 5 об’єктів загальною протяжністю 16 кілометрів на Чернігівщині, Житомирщині та Волині.

 

Лісові дороги виконують дві основні функції. Насамперед вони забезпечують оперативний доступ пожежної техніки до лісових масивів. Окрім цього, вони  спрощують логістику та зменшують витрати на вивезення лісопродукції.

 

Саме тому вздовж нових лісових доріг влаштовуються проміжні склади для зберігання, сортування та подальшого відвантаження деревини.

 

Нижче – приклади того, як це реалізується на практиці:

 

Охорона лісів від пожеж

 

Оновлена дорога в Мекшунівському лісництві Чернігівського надлісництва суттєво посилила протипожежний захист лісів. Поруч розташована природна водойма, до якої пожежна техніка тепер може швидко дістатися з лісопожежної станції для забору води. У планах також облаштування пірсу, що дозволить спростити забір води. 

 

Для Чернігівщини це особливо важливо, адже в регіоні переважають хвойні ліси, які через високий вміст смол і легкозаймисту підстилку є більш вразливими до пожеж, ніж листяні насадження.

 

Зниження собівартості кубометра лісу

У Лугинському лісництві Коростенського надлісництва завершили будівництво нової лісової дороги протяжністю 3 км. Нова дорога скоротила маршрут для вивезення деревини до проміжного складу на 10 км, що дозволило покращити логістику та зменшити транспортні витрати. Очікується, що це сприятиме зниженню собівартості одного кубометра деревини приблизно на 20%.

 

Розвиток місцевої дорожньої інфраструктури

 

Нова лісова дорога протяжністю 1,6 км у Любомльському надлісництві дозволила перенаправити рух лісовозного транспорту з доріг загального користування на спеціально облаштований лісовий маршрут. Це зменшує навантаження на місцеву дорожню мережу.

 

На фінальному етапі будівництва ще 7 лісових доріг загальною протяжністю 21 км у Поліській, Подільській та Карпатській філіях. Плануємо завершити роботи до кінця липня.

 

Карпатська філія ДП «Ліси України» долучається до заходів із відновлення природної популяції струмкової форелі — цінного виду риби, що є важливим елементом екосистем гірських водотоків Карпат та індикатором чистоти водного середовища.

 

У межах екологічної ініціативи до річок Брустурянка, Мокрянка та їхніх приток випущено понад 20 тисяч мальків струмкової форелі.

 

Для формування сприятливих умов існування та відтворення виду працівники Карпатської філії здійснюють комплекс природоохоронних заходів: облаштовують невеликі штучні перепади на малих річках, проводять роботи з укріплення берегів та надають фахову консультативну й практичну підтримку щодо зариблення водойм на території лісництв.

 

Ефективність відновлення популяції струмкової форелі значною мірою залежить від стану природного середовища — якості води, стану русел, берегових екосистем та загального екологічного балансу водотоків.

 

Струмкова форель мешкає у прохолодних чистих водоймах зі швидкою течією та кам’янистим дном. У період нересту її вилов заборонений, що є важливим механізмом збереження та відновлення природних популяцій.

 

Щорічні заходи із зариблення сприяють збереженню біорізноманіття Карпатського регіону, підтримці екологічної рівноваги гірських річок та формуванню відповідального ставлення до природних ресурсів.

 

Вселення риби здійснюється за кошти групи енергетичних компаній, які експлуатують малі гідроелектростанції та реалізують природоохоронні заходи, спрямовані на збереження екосистем, що можуть зазнавати впливу внаслідок будівництва та експлуатації гідротехнічних споруд.

Підтримка України з боку європейських держав продовжує набувати нових практичних форм. Черговим свідченням солідарності європейських партнерів стало ухвалення Стокгольмської декларації міністрів під час Десятої Міністерської конференції FOREST EUROPE у Швеції.

 

У документі вперше на такому рівні закріплено конкретні зобов’язання щодо підтримки українського лісового сектору в умовах російської агресії та в період майбутньої відбудови країни.

 

Що передбачає європейська допомога

 

Міністерська конференція FOREST EUROPE є однією з найважливіших міжнародних платформ для обговорення питань лісової політики на європейському континенті. Участь у ній беруть міністри, керівники профільних агентств та представники державних установ, відповідальних за розвиток лісового сектору.

 

Процес FOREST EUROPE об’єднує 44 європейські країни та Європейський Союз. Це означає, що рішення та домовленості, ухвалені в його межах, мають значний вплив на формування європейської політики у сфері сталого управління лісами.

 

Для України така підтримка є особливо цінною. Фактично йдеться про широку коаліцію держав, які не лише висловлюють солідарність, а й готові брати участь у конкретних проєктах допомоги та відновлення. Наявність щонайменше 44 країн-партнерів відкриває додаткові можливості для залучення інвестицій, міжнародної експертизи та технічної підтримки.

 

Стокгольмська декларація міністрів є головним підсумковим документом Міністерської конференції FOREST EUROPE. Вона визначає спільні політичні пріоритети та стратегічні напрями співпраці у сфері лісового господарства для всіх країн-учасниць процесу. Саме тому включення до неї окремого пункту щодо України має не лише символічне, а й практичне значення.

 

Важливо, що положення про підтримку України були внесені до декларації за ініціативою української сторони. Запропоновану редакцію схвалили держави-учасниці процесу FOREST EUROPE, що стало результатом активної роботи представників українського лісового сектору та конструктивного діалогу з європейськими партнерами.

 

У документі країни-підписанти підтвердили готовність докладати зусиль для забезпечення сталого управління лісами України. Йдеться про підтримку під час російської військової агресії та у період післявоєнного відновлення.

 

Особлива увага приділяється відбудові лісового сектору, який зазнав значних втрат через бойові дії, пожежі, мінування територій та руйнування інфраструктури.

 

Європейські партнери також підтвердили готовність розвивати довгострокову двосторонню та багатосторонню співпрацю з Україною. Такий підхід передбачає координацію зусиль держав, міжнародних організацій та профільних установ для реалізації спільних проєктів, обміну досвідом і залучення необхідних ресурсів.

 

Відбудова лісового сектору як частина відновлення України

 

Ліси відіграють надзвичайно важливу роль у забезпеченні екологічної безпеки держави, збереженні біорізноманіття, боротьбі зі зміною клімату та підтримці економічного розвитку регіонів.

 

Водночас внаслідок повномасштабної війни значна частина українських лісів опинилася в зоні бойових дій або під тимчасовою окупацією. Частина лісових масивів постраждала від обстрілів та пожеж, а великі площі потребують обстеження та розмінування. У таких умовах міжнародна підтримка набуває особливого значення.

 

Відновлення лісового господарства потребуватиме не лише фінансових ресурсів, а й сучасних технологій, наукових підходів, міжнародного досвіду та координації між багатьма країнами. Саме тому закріплення відповідних зобов’язань у Стокгольмській декларації створює основу для системної співпраці на роки вперед.

 

Експерти наголошують, що відновлення лісового сектору є важливим компонентом загальної відбудови України. Йдеться не лише про відновлення пошкоджених територій, а й про створення більш стійкої та сучасної системи управління лісами, яка відповідатиме європейським стандартам та принципам сталого розвитку.

 

Ініціатива Forest Friends for Ukraine 

Одним із важливих результатів конференції стала підтримка ідеї щодо створення спеціальної робочої групи Forest Friends for Ukraine під керівництвом України. Передбачається, що робоча група стане механізмом для розробки, узгодження та координації заходів підтримки українського лісового сектору.

 

До її завдань може входити формування спільних програм відновлення, залучення міжнародної технічної допомоги, координація донорських ініціатив, обмін професійним досвідом та напрацювання рішень для подолання наслідків війни у лісовому господарстві.

 

Також планується залучення до роботи групи міжнародних партнерів і спостерігачів, що дозволить розширити коло учасників та забезпечити максимальну ефективність співпраці.

 

Сигнал про незмінну підтримку України

 

Ухвалення Стокгольмської декларації вкотре демонструє, що європейська спільнота продовжує підтримувати Україну та готова допомагати їй не лише у подоланні наслідків війни, а й у реалізації довгострокових програм розвитку.

 

Особливо важливо, що відповідні зобов’язання зафіксовані у міжнародному документі, який визначатиме подальшу співпрацю держав-учасниць FOREST EUROPE. Це свідчить про розуміння європейськими країнами необхідності комплексної підтримки України та її природоохоронного сектору.

 

Завдяки спільним зусиллям України та її міжнародних партнерів створюються передумови для відновлення лісів, розвитку сучасного лісового господарства та зміцнення екологічної безпеки держави. А підтримка з боку десятків європейських країн підтверджує, що Україна залишається важливим партнером європейської спільноти на шляху до відбудови, сталого розвитку та інтеграції до європейського простору.

На першому етапі ми «відкривали ліс» для людей з фізичними обмеженнями, на другому — спільно з партнерами проводимо заходи для дітей. Навчаємо малечу любити й знати ліс, змалку виховуємо в них культуру безпечного відпочинку на природі.

 

Минулими вихідними в рекреаційному пункті Заліщицького лісництва, що біля села Добрівляни на Тернопільщині, працівники ДП «Ліси України» влаштували справжній літній табір для учнів Заліщицької школи № 2. Цей «Лісовичок» філія «Подільський лісовий офіс» створила два роки тому. Місце біля Дністра приваблює як місцевих мешканців, так і туристів.

 

Програму розробили спільно з місцевими педагогами та Управлінням освіти Заліщицької міської ради. Дітям запропонували спортивні естафети, арттерапію, де школярі створювали картини за допомогою повітряних кульок, та урок музики.

У фіналі на учасників очікував конкурс на знання лісу. Переможці отримали від лісівників сучасну енциклопедію про довкілля. Завершився захід смачною піцою.

 

«Дякуємо ДП «Ліси України» за запрошення. Ми, педагоги, разом із дітьми отримали величезний заряд позитиву. «Лісовичок» — це чудове місце, вражає його сучасна естетика та водночас продуманість», — зазначила директорка школи Іванна Павловська.

 

Протягом останніх трьох років Філія “Подільський лісовий офіс” облаштувала 26 рекреаційних пунктів (у Чернівецькій області — 14, у Тернопільській та Хмельницькій — по 6). На рекреаційних пунктах нового зразка, як правило, є 3–4 альтанки, зони для приготування їжі, занять спортом та розваг (гойдалки, турніки тощо).

 

Загалом у філії працює 173 рекреаційні пункти, кожен з яких доглядають, ремонтують та прибирають.

 

Цього року на Тернопільщині філія відкриє ще два сучасних «Лісовички». Рекреаційний пункт у Копичинецькому лісництві Чортківського надлісництва запрацює восени. Він розташований біля населеного пункту на автошляху, що пролягає через лісовий масив. Територія пункту охоплює галявину, де з’явиться справжнє футбольне поле.

 

Також у планах — облаштувати «Лісовичок» у Кременецькому надлісництві неподалік Тернополя. Його завдання — перехоплювати потік відпочивальників з обласного центру.

 

«За рік рекреаційні зони філії відвідує майже 200 тисяч людей. Щоб відпочивальники не розводили багаття у лісі, ми пропонуємо для приготування їжі використовувати мангали на території рекреаційного пункту. Минулого року в лісових масивах ДП «Ліси України» у Тернопільській та Чернівецькій областях не було зафіксовано жодної пожежі, і рекреаційні пункти в цьому зіграли важливу роль. Наша рекреаційна мережа — це одночасно і безпека нашого лісу, і безпека людей. Відвідування пунктів безкоштовне. Ми дуже раді, що наші пункти все частіше стають місцем не лише для відпочинку, але й для культурних та освітніх заходів. Філія завжди відкрита для співпраці з місцевими громадами у цьому напрямі», — зазначив директор Подільського лісового офісу Василь Гончар.

З травня 2027 року у гірських надлісництвах Карпатської та Подільської філій суцільні рубки головного користування будуть заборонені. Натомість лісівники працюватимуть за принципами наближеного до природи лісівництва – з вибірковими рубками, природним поновленням лісу та мінімальним втручанням у екосистему.

 

Наразі триває актуалізація матеріалів лісовпорядкування для 1,5 млн га лісів Львівщини, Закарпаття, Прикарпаття та Буковини, адже чинні матеріали були сформовані ще під іншу систему ведення господарства — із домінуванням суцільних рубок.

 

Лісовпорядні роботи виконують фахівці ВО «Укрдержліспроект». Вони комплексно переосмислюють підходи до планування господарства в гірських лісах, приділяючи особливу увагу таким критичним компонентам:

 

Природне поновлення: Оцінка здатності лісу відтворюватися самостійно без штучного садіння.

 

Групово-вибіркове господарство: Проєктування рубок формування та оздоровлення лісів таким чином, щоб забирати лише окремі дерева або невеликі групи, залишаючи лісовий покрив постійним.

 

Мертва деревина: Фіксація та залишення певної кількості сухостою та валежнику. Це не «захаращеність», а основа біорізноманіття, дім для сотень видів комах, мохів та грибів, а також природний утримувач вологи.

 

У роботі  фахівці «Укрдержліспроекту» застосовують дані дистанційного зондування Землі та ГІС-технології для точного картографування, проводять детальний облік підросту й підліску та оцінюють структуру насаджень, щоб максимально точно визначити потенціал майбутнього лісу.

 

У підсумку ці роботи мають сформувати нову основу для управління гірськими лісами – більш природну, стійку й наближену до того, як ліс відновлюється без втручання людини.