Категорія: Без категорії
Їх відзначили нагородами від Спілки воїнів-лісівників України. Дві нагороди вручили посмертно — батькам загиблого Івана Деркача з Волині та дружині Героя Валерія Бачинського з Рівненщини. Обидва стали на захист країни з перших днів війни.
У Поліській філії вже 25 загиблих колег. Їх пам’ять у колективах бережуть, підтримуючи рідних, встановлюючи пам’ятні стели та висаджуючи Ліси Пам’яті. Героїв вшанували хвилиною мовчання.
Сьогодні 267 колег виконують бойові завдання. 63 демобілізованих працівники вже повернулися до цивільного життя та на роботу в рідні лісництва.
Андрій Яцина, Віталій Рябущиць, Андрій Федас, Леонід Чумак, Іван Оласюк, Михайло Куземич, Олексій Карпік та Юрій Палюх також отримали відзнаки Спілки.
Такі зустрічі з демобілізованими стали традиційними. Багато колишніх воїнів-лісівників уже знайомі та неодноразово зустрічаються на різних подіях, і кожен такий момент стає етапом спільної пам’яті, вдячності та планів на майбутнє.
ДП «Ліси України» підтримує ветеранів та родини загиблих: передбачені щомісячні виплати на утримання неповнолітніх дітей, 20% доплата до посадового окладу ветеранам, фінансова допомога до 15 тис. грн за потреби, відшкодування витрат на оздоровлення та навчання у вишах, можливість переведення на вищі посади для працівників з досвідом та інші передбачені Колективним договором умови.
Цього дня вихованці Маневицького шкільного лісництва читали для захисників вірші, співали пісні та вручали браслети й сувеніри. Лісівники ділилися спогадами про справжню дружбу та підтримку. Обговорювали досвід ветеранів, адаптацію після повернення до мирного життя та інклюзивні програми ДП «Ліси України».
Два рекреаційні пункти на Волині вже частково адаптовані для людей з інвалідністю. Заходи з екореабілітації відбуваються тут постійно.
Ми не можемо змінити минуле, але маємо пам’ятати мужність і жертовність кожного воїна — нашого захисника.
У перші дні повномасштабного російського вторгнення у гірському Вижницькому районі була сформована рота добровольців, яка фактично складалася з лісівників.
До 4-ї річниці повномасштабного російського вторгнення в Україну, у стінах Подільського офісу, вшанували і дякували всім нашим працівникам, які долучилися до оборони країни з перших днів і місяців війни.
Сотні працівників лісової галузі трьох областей філії – Тернопільської, Хмельницької та Чернівецької стали на захист України у лютому 2022 року.
Від Спілки воїнів-лісівників директор філії Василь Гончар вручив відзнаки десятьом працівниками різних лісництв – майстрам лісу, єгерям, водіям, помічникам лісничих. Всі вони, як і дуже багато наших працівників, долучилися до оборони країни одразу.
Серед них – Віктор Паучек, єгер Селятинського лісництва на Буковині. Він пішов воювати на другий день повномасштабного вторгнення. Тоді зібрав у гірському Вижницькому районі роту добровольців – 90 людей, більшість з яких були лісівники. Батальйон, який назвали «Бойові гуцули», відразу поїхав на схід країни.
Вадим Макарчук, майстер лісу Климентовицького лісництва на Хмельниччині, отримав на війні багато нагород і медалей. Але про них говорить не охоче, більше згадує різні історії з непростих воєнних буднів. Вадим Миколайович теж пішов воювати 25 лютого 2022 року, долучився до батальйону добровольців з м. Шепетівка. На війні був поранений, лікувався. Повернувся у рідну лісівничу родину.
«Зараз 245 працівників Подільської філії захищають Україну. 114 лісівників демобілізовані, багато з них повернулися на роботу, – зауважив директор. – Ми підтримуємо наших ветеранів, родини військових, які загинули, безвісти зниклі чи були поранені. Бо, на жаль, 24 наших працівників віддали життя за Україну, 17 вважаються безвісти зниклими. 37 лісівників отримали на війні поранення».
Ветерани, які зібралися у залі філії «Подільський лісовий офіс» говорили про те, як потужно і самовіддано воїни-лісівники поповнили ряди захисників України. Фактично у кожній громаді, де створювалися добровольчі загони, до них доєднувалися лісівники.
Нагорода від Спілки воїнів-лісівників України, як зауважували ветерани, дуже цінна.
Адже додають, що Спілка справді працює дієво, допомагаючи воїнам і ветеранам.
У форматі живого уроку з національно-патріотичного виховання, ветерани війни поспілкувалися з дев’ятикласниками чернівецької гімназії №7. Діти прийшли в офіс філії разом зі своїм класним керівником Ніною Трепко, вона є також мамою загиблого лікаря Владислава Трепка, який загинув 2015 року під час обстрілу в районі Дебальцевого. А серед присутніх учнів були діти, чиї батьки захищають України, загинули за неї, діти, яких війна вигнала з власної домівки.
Ветерани розповіли дітям про те, як пішли воювати, в яких гарячих точках перебували, як вперше зустрілися зі смертями побратимів і як після повернення додому робота у лісі стала для них важливою реабілітацією.
Хлопці та дівчата задавали ветеранам багато запитань. Спілкування було таким щирим і цікавим, що замість 45 хвилин традиційного уроку, зустріч затягнулася майже на дві години.
На запитання, що для них, девʼятикласників, зараз може бути важливим у плані допомоги Україні, один із ветеранів відповів:
«Ваше завдання зараз – добре вчитися, щоби у майбутньому ви чесно, віддано і фахово працювали на благо своєї країни».
Роковини повномасштабної війни — це не просто дата. Це біль, пам’ять, вдячність і сила. Це час, коли ми особливо гостро згадуємо всіх, хто став на захист держави, хто продовжує боротьбу сьогодні і хто заплатив найвищу ціну за нашу свободу.
Сумщина та Чернігівщина відчули війну одними з перших — у перші дні й навіть години вторгнення. Та попри шок і невизначеність, лісівники не стояли осторонь. Згуртувалася та стали до спротиву.
Уже в перший день багато працівників долучилися до лав Збройних Сил України, добровольчих та територіальних формувань. Ті, хто залишався на місцях, сприяли обороні: зупиняли ворожі колони, валили ліс, щоб унеможливити проїзд техніки, показували військовим лісові дороги й шляхи, відомі лише лісівникам.
14 лісівників отримали нагороди від Спілки воїнів-лісівників України — як символ вдячності, поваги та визнання їхнього внеску в захист держави.
Учні шкільного лісництва «Нескучанське» передали лісівникам малюнки, створені спеціально для них. Щирі дитячі роботи є теплим нагадуванням про те, заради чого триває боротьба.
Під час зустрічей також обговорили соціальні гарантії для демобілізованих працівників, передбачені колективним договором:
20% надбавка до заробітної плати;
щорічна допомога на придбання дров;
одноразова матеріальна допомога у розмірі 15 тисяч гривень.
Окрему увагу приділили темі інклюзивності. У 2026 році планується активне впровадження програм доступності, зокрема в рекреаційних пунктах «Лісовичок». Інклюзивність — це не формальність, а принцип і стандарт, до якого ми свідомо рухаємося, щоб лісові простори були відкритими та зручними для кожного.
24 лютого — день, який назавжди залишиться в нашій пам’яті. День, що об’єднав, загартував і показав справжню ціну свободи.
Ми пам’ятаємо. Ми вдячні захисникам. Ми тримаємося.
Ми чітко пам’ятаємо тих, завдяки кому Україна вистояла у лютому 2022-го. Серед добровольців, які з перших годин повномасштабного вторгнення змінили професійний одяг на військовий однострій, було чимало лісівників. Хтось приєднався до лав ЗСУ, хтось став на захист рідних домівок у складі ТРО.
Сьогодні у Південній філії ДП «Ліси України» відбулася тепла зустріч із ветеранами та діючими військовослужбовцями. Як символ глибокої вдячності, від Спілки воїнів-лісівників України вручили захисникам почесні відзнаки «За мужність та відвагу».
До заходу долучилися вихованці шкільного лісництва. По-чоловічому стримано воїни ділилися спогадами про перші місяці великої війни – історії кожного з них зараз складають спільний літопис боротьби за незалежність. Хтось досі в строю, хтось отримав поранення, хтось пройшов тортури полону… Присутні хвилиною мовчання вшанували пам’ять героїв, які не повернулися з бою.
Найбільш зворушливим моментом зустрічі стали погляди дітей – вихованців шкільного лісництва. Одягаючи на мужні руки захисників обереги-тризуби, вони дарували не просто сувеніри, а свою віру в мирне завтра.
Наразі 84 працівники філії продовжують тримати оборону на фронті. Дев’ятеро демобілізованих колег уже повернулися до роботи. ДП «Ліси України» забезпечує захисників спеціальним соціальним пакетом та щомісячною надбавкою у розмірі 20% від окладу, а Спілка воїнів-лісівників постійно підтримує зв’язок із захисниками та їх родинами.
Кожна нагорода “За мужність та відвагу” – це історія про вірність своїй землі, своєму лісу та самому собі. І поки одні тримають фронт, а інші повертаються до мирної праці, ми пам’ятаємо ціну кожного ранку. Бо лісівник – це той, хто звик дбати про життя, навіть коли навколо панує війна.
Це один з найбільших показників за охопленням надлісництв за останні 3 роки. Об’єкти включені до інвестиційного плану підприємства. Роботи стартують поетапно з середини цього року.
Перше весняне тепло традиційно паралізує рух: транспорт застрягає в багнюці, вивезення деревини призупиняється або суттєво обмежується. Заготівля на 2-3 місяці стає менш ефективною.
Лише дороги з твердим покриттям забезпечують надійний доступ до віддалених ділянок лісу. Ґрунтові шляхи швидко розмиваються та вимагають постійного відновлення. Інвестиції в логістику – ключ до виконання планів та контрактів з деревообробниками.
У Звягельському надлісництві заплановано будівництво найбільшої за протяжністю лісової дороги – понад 18 км. Вона забезпечить доступ до 1800 га лісових масивів. Під час відлиги ця територія майже недоступна для важкої техніки. Нова дорога дозволить не зупиняти заготівлю і вивезення деревини.
Ще один приклад – Словечанське надлісництво, де збудують понад 7 км дороги з твердим покриттям. Окрім створення «коридору» для лісозаготівельних бригад, новий шлях з’єднає 3 населені пункти, місцеві дороги до яких зараз перебувають далеко не в найкращому стані. Це сильно ускладнює доступ, особливо для важкої техніки, місцевих жителів та екстрених служб.
У Білокоровицькому надлісництві заплановано будівництво нової дороги протяжністю понад 3 км. Вона з’єднає кілька кварталів з діючою мережею та проміжним складом. Навесні саме тут рух техніки найчастіше зупиняється через важкопрохідну заболочену ділянку. Тверде покриття дозволить працювати без сезонних простоїв.
Щотижня до роботи в ДП “Ліси України” повертається в середньому 3-4 демобілізованих. Загалом сьогодні на підприємстві працює понад 550 ветеранів.
Більшість повертаються до цивільного життя та професійної діяльності з об’єктивних причин. Здебільшого через важкі поранення або ускладнені хронічні захворювання отримані під час служби. Процес інтеграції погіршується через необхідність долати не лише фізичні обмеження, а й глибокий психологічний розрив між бойовим досвідом і буденною рутиною.
Підприємство приділяє цьому велику увагу. В ДП “Ліси України” діє ефективна програма соціальної підтримки, яка допомагає відновлюватися та знову стати повноцінною частиною лісівничої спільноти. Про неї ми вже неодноразово писали.
Але наші працівники часто питають, а що пропонується на національному рівні і як отримати цю допомогу?
Спектр державної підтримки досить широкий. Це соціальні та фінансові виплати, житлові пільги та транспортні знижки. Ветерани отримують необхідну медичну допомогу, протезування та реабілітацію. Також доступні освітні та робочі програми, можливості займатися спортом, а для тих, хто хоче розвивати власну справу – гранти та підтримка бізнесу.
Уряд послідовно цифровізує ці послуги. Усі державні сервіси зібрані в одному розділі застосунку Дія, що значно спрощує життя тих, хто вчора повернувся з фронту.
Про проєкти Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства, Мінцифри, Мінветеранів та Державного центру зайнятості розповідаємо далі.
1.Електронне працевлаштування та оформлення трудових відносин через цифрову систему Обрій і Портал Дія
За ініціативи Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства, Міністерства цифрової трансформації та Державного центру зайнятості Кабмін схвалив проєкт постанови щодо реалізації експериментального проєкту з працевлаштування та оформлення трудових відносин в електронній формі. Він працюватиме за допомогою Єдиної інформаційно-аналітичної системи Обрій.
Експеримент запроваджується строком на два роки.
Як пояснюють у Міністерстві економіки, довкілля та сільського господарства, це практичний крок до повністю цифрових трудових відносин: без паперових заяв, наказів і особових справ. В рамках пілотного проєкту буде протестовано електронне прийняття на роботу, звільнення та ведення кадрової інформації в єдиній цифровій системі.
Технічно функціонал запрацює у ІІІ кварталі 2026 року.
2.«Кар’єра ветерана»: цифрова платформа для пошуку роботи та нових можливостей для ветеранів та ветеранок
Знайти справу до душі після служби, гідну досвіду ветеранів і ветеранок, їхніх цінностей та прагнення розвиватися, можливо на сучасній цифровій платформі «Кар’єра ветерана», створеній Українським ветеранським фондом Мінветеранів.
Цей цифровий майданчик забезпечує повний супровід — від пошуку роботи до працевлаштування, включно із рекомендаціями з підготовки резюме та проходження співбесіди, практичні поради, а також спеціальний відеокурс.
На платформі вже розміщено понад 32 тисяч вакансій, що постійно оновлюються – із них більш як 5200 залишаються актуальними й наразі.
Водночас “Кар’єра ветерана” корисна і для роботодавців – вони можуть запропонувати Захисникам і Захисницям приєднатися до команди у своїх компаніях, підприємствах або організаціях.
3.Цифровий інструмент для супроводу ветеранів і ветеранок ОСКАР.
Раніше не існувало єдиної централізованої системи обліку запитів ветеранів/ветеранок. Інформація зберігається в різних форматах — від Excel і Word до особистих файлів фахівців із супроводу. Через це втрачається історія взаємодії при зміні фахівця, ускладнюється міжрегіональна координація, а формування звітності вимагає значних часових витрат.
Система ОСКАР, створена Мінветеранів, дає змогу централізовано реєструвати звернення ветеранів і ветеранок, вести їхні індивідуальні справи, координувати роботу фахівців із супроводу та відстежувати результати на місцевому, регіональному та національному рівнях, щоб швидше і якісніше надавати допомогу.
Ця система перетворює хаос розрізнених запитів на злагоджений цифровий організм, де кожен ветеран отримує конкретний результат.
Запуск системи відбувається поетапно. З 12 січня розпочалось пілотне впровадження для фахівців із супроводу у Дніпропетровській, Харківській, Хмельницькій та Чернігівській областях. Невдовзі — масштабування по всіх регіонах України.
4.Ветеран PRO: цифровий простір для ветеранів і ветеранок у Дії
Минулого року Мінцифри і Мінветеранів презентували новий цифровий простір у застосунку Дія – Ветеран PRO.
На платформі Ветеран PRO ветерани, ветеранки та їхні родини можуть знайти всі ключові державні послуги в одному місці: оформити документи та підтвердити статус, отримати соціальні та фінансові виплати, житлові пільги, транспортні знижки, медичну допомогу, протезування та реабілітацію, скористатися освітніми та робочими програмами, брати участь у спортивних ініціативах і отримувати гранти чи підтримку для власного бізнесу. Усе відбувається в режимі онлайн, зручним і зрозумілим способом.
Мінцифри та Мінветеранів розвиватимуть цифрову інфраструктуру ветеранських сервісів і надалі. У планах — додаткові формати інформування, підтримка фахівців супроводу, інструкції, відео, вебінари та навчальні заходи.
5.Програма «Ветеранський спорт»: де можна використати кошти на спортивні заняття
Міністерство у справах ветеранів України спільно з Міністерством цифрової трансформації України розпочали другий етап прийому заявок на участь у програмі Ветеранський спорт.
Ця ініціатива надає можливість ветеранам та учасникам бойових дій з інвалідністю отримувати щоквартальну фінансову допомогу в розмірі 1 500 грн для відвідування спортивних залів, басейнів та інших закладів фізичної культури. Реєстрація триватиме з 1 по 20 квітня включно.
Як подати заявку? Увійти до застосунку Дія. Перейти до розділу «Сервіси» та обрати послугу Ветеранський спорт. Вибрати Дія.Картку для отримання виплат та надіслати заяву. Після схвалення заявки кошти надходитимуть автоматично через шість днів після оформлення заявки на Дія.Картку.
Фінансова допомога може бути використана у будь-якому спортивному закладі, що має код категорії продавця (МСС) 7941 «Фізична культура і спорт» або 7997 «Клуби — заміські клуби, членство (спортивний, відпочинок, спорт)». Це дозволяє ветеранам обирати серед широкого спектру спортивних закладів по всій країні.
6.Всеукраїнські та міжнародні змагання для ветеранів та ветеранок.
У 2026 році ветерани, ветеранки та їхні рідні зможуть долучитися до всеукраїнських і міжнародних змагань, навчально-тренувальних зборів та відбіркових турів, які відбуватимуться в різних регіонах України та навіть за кордоном.
Зробити це можна зателефонувавши на «гарячу лінію» Мінветеранів (15-45, кнопка 9), «Єдину ветеранську лінію» (15-28), або через портал «е-Ветеран».
Цьогоріч Календар змагань та заходів зі спорту ветеранів війни охоплює широкий спектр видів спорту, зокрема: ампфутбол, волейбол сидячи,баскетбол на кріслах колісних, джиу-джитсу, богатирське багатоборство, петанк, піклбол, теніс, кросфіт, стрільба з лука, сноубординг, вейкбординг, гольф.
Серед ключових подій року – три найвизначніші міжнародні заходи у світі спорту ветеранів війни: участь української збірної в Invictus Germany Sports Festival 2026 та Marine Corps & Air Force Trials, а також Міжнародні спортивні змагання з джиу-джитсу Abu Dhabi World Professional Jiu-Jitsu Championship.
Це той випадок, коли допомога від ДП “Ліси України” була вчасною та потрібною.
Родина Репалів мешкає поблизу Полтави. Мама Світлана та батько Володимир разом виховують чотирьох прийомних дітей. Тетяну, Дмитра, Діану та Анастасію.
Також мають і вже дорослих біологічних дітей – старший син Андрій зараз боронить Україну в лавах ЗСУ. Молодший Артем теж пройшов пекло війни, отримав складне поранення і нині проходить шлях відновлення.
19-річний Дмитро також вже обрав свій шлях — навчається у військовому училищі на оператора дронів.
Цього року через постійні російські обстріли нашої енергосистеми та тривалі відключення світла, сім’я опинилася в критичній ситуації. Будинок, повністю залежний від електроприладів, перестав тримати тепло. Зігрітися можуть лише дровами, тому довелося перейти на альтернативне джерело опалення.
Працівники Полтавського надлісництва філії “Слобожанський лісовий офіс” вирішили підтримати родину у складній ситуації та завезли дрова для обігріву будинку.
“Ми не були готові до таких до таких тривалих відключень. Бувало таке, що температура повітря в будинку була 9 градусів тепла. Зверталися до всіх, кого знали, за допомогою. Багато хто обіцяв, але лише лісівники відгукнулися та дотрималися обіцянки з дровами. Дякуємо вам за тепло в нашому домі. Тепер діти менше будуть хворіти.” – розповів прийомний батько Володимир Репало.
У будинку багатодітної родини тепер тепло і затишно. Запасів дров вистачить до завершення опалювального сезону, тож зможуть пережити цю зиму в комфортних умовах.
Поки сини боронять країну на фронті, а майбутній захисник Дмитро опановує військову справу, тил забезпечує родині надійну опору.
Допомога від лісівників – це не просто паливо, це символ того, що в складні часи ніхто не залишається наодинці зі своїми проблемами.
2-4% відсотка від суми контракту: лісова адміністрація Фінляндії нагородила підрядників, які займаються лісозаготівлею за якісну роботу!
Розповідаємо про це у рамках нашої щотижневої рубрики «Міжнародний дайджест лісових новин».
Лісова адміністрація Фінляндії оголосила про премії підрядникам у сферах лісозаготівлі та підготовки ґрунту на загальну суму 225 000 євро за добре виконану роботу. Бонуси за якість отримали 17 компаній з різних куточків Фінляндії за результатами підрядів минулого року.
«Якість роботи, яку виконують підприємці з лісозаготівлі, має надзвичайно велике значення для добробуту багатоцільових лісів. Наприклад, стан дерев, що залишаються в лісі після рубки, має важливий і прямий вплив на ріст лісів та збільшення поглинання вуглецю», — зазначає директор із роботи з клієнтами Пасі Кортеніемі.
Підприємці можуть отримати винагороду в розмірі близько 2–4% від суми виплат за підряди, здійснені протягом року. Для отримання премії від підприємців вимагається стабільно висока якість роботи.
Було б дуже непогано, щоб така сама система стимулів працювала в Україні.
Сьогодні в традиційній рубриці «Наші в ЗСУ» ми розповідаємо історію воїна-лісівника, який змінив кабіну лісозаготівельної машини на броню десантних військ.
Роман Шуневич присвятив лісовому господарству майже десять років. У Бродівському надлісництві, що на Львівщині, працював трактористом на лісозаготівельних роботах, трелював стовбури та вивозив деревину на верхні склади.
У грудні 2022 року Роман вирішив мобілізуватись. В цей час на передовій вже 5-й рік поспіль служив його молодший брат.
«До повномасштабної я ніколи не тримав зброї в руках і не служив. Але було чітке розуміння: рано чи пізно доведеться йти. Треба захищати країну, треба допомогти брату. Я почав готувати себе морально, а потім просто пішов до ТЦК», – зізнається Роман Шуневич.
Коли запитали, чи готовий до служби в ДШВ, Роман просто відповів: «Згоден». Місяць інтенсивних навчань пролетів швидко, і невдовзі він став частиною легендарної 46-ї окремої аеромобільної бригади, у лавах якої воює і нині.
Бойове хрещення вчорашнього тракториста відбулося у самому пеклі – під Бахмутом та Соледаром. У розпал найкривавіших подій на цьому напрямку Роман, уже як піхотинець, тримав оборону на околицях міст. Саме там йому довелося зійтися впритул із загонами ПВК «Вагнер», відбиваючи штурм за штурмом у виснажливих боях.
«Вони лізли наче навіжені, зовсім без гальм. Бувало, підіб’ємо когось, він лежить – стікає кров’ю, а все одно тягнеться до автомата. Замість здатися в полон, обирали вірну смерть. Там не було варіантів: або ми їх, або вони нас».
Згодом Роман був водієм у Запорізькій області. Поблизу Роботиного підвозив боєкомплекти підрозділам на передову. А потім знову Донбас: понівечена в боях Мар’їнка та затяжна оборона на підступах до Курахового.
«Людей не вистачало, тож я був і водієм, і піхотинцем одночасно — на тих дорогах, де кожен метр прострілювався ворожими FPV-дронами та артилерією. Там і назбирав своїх поранень: спочатку уламки від міни прошили ногу, потім “камікадзе” влетів прямо в наш БТР, а під Мар’їнкою, коли ми опинилися в оточенні, накрило черговим прильотом і контузило. Але трохи підлікувався і знову назад до своїх, бо інакше ніяк», – згадує Роман.
Зараз воїн-лісівник перебуває на Новопавлівському напрямку на Дніпропетровщині. Каже, труднощі тут незмінні: надважкий підвіз боєприпасів та евакуація поранених під постійною загрозою обстрілу. Розуміючи це, група логістики бригади вирішила шукати додаткові ресурси у волонтерів. Звернулися до Романа, знаючи, що лісівники один одного завжди підтримають. І не помилилися.
«Колеги то гуму на авто передадуть, то запчастини. Саме через них я вийшов на Спілка воїнів-лісівників України та став їхнім представником у бригаді. Тепер усе працює чітко: командування дає список потреб, я передаю його Спілці – і допомога приходить майже миттєво. РЕБи, “нічники”, зарядні станції… З такою підтримкою нам стало і легше, і значно безпечніше»
Попри те, що війна відгукнулася хронічними хворобами, Роман і думки не має залишити побратимів у таку важку хвилину. Проте він мріє про день, коли нарешті повернеться додому, відновить сили й знову стане до роботи в рідному лісі.
Ми ж, разом зі Спілкою, продовжуємо підтримувати його зараз і гарантуємо: після повернення Роман отримає повний пакет соціального захисту, передбачений Колективним договором, включно з необхідною реабілітацією. Бо наше спільне завдання – подбати про нього так само віддано, як він сьогодні дбає про наш мир.
Зима 2026 року стала справжнім випробуванням для українців. Постійні удари російських військ, зруйнована інфраструктура, сильні морози… У такі моменти особливо відчуваєш, наскільки важливо бути поруч і підтримати одне одного.
Саме тому Уряд Юлії Свириденко розпочав програму адресної допомоги для тих, хто найбільше цього потребує. До неї долучилися найбільші державні підприємства – і ДП “Ліси України” серед них.
Організацію процесу та формування списків отримувачів забезпечили у Департамент соціального захисту населення Запорізької ОДА, а команда Східної філії ДП «Ліси України» подбала про те, щоб тепло цих пакунків якомога швидше дійшло до людей.
Для нас це не просто гуманітарна ініціатива. Це про турботу. Про тепло, яке можна передати з рук у руки. Про відчуття, що ти не сам.
“Теплі пакунки” отримають маломобільні люди, громадяни у складних життєвих обставинах, люди з інвалідністю та одинокі пенсіонери – ті, для кого ця зима стала особливо складною.
Першу партію допомоги вже передано мешканцям Запоріжжя – місту сильних і незламних людей. І в кожному пакунку — не лише необхідні речі, а й частинка нашої вдячності, поваги та щирої підтримки.
Разом вистоїмо. Разом зігріємо!
