Категорія: Без категорії
“Завершилися основні торги 3-го кварталу. З найважливішого:
– Законтрактований практично весь об’єм круглого лісу – 98%. Дрова ПВ – 94%. Це рекорд, такого ще не було ніколи.
– Найбільша цінова динаміка, якщо порівнювати з 2-м кварталом, у сегменті вільхи-берези, де середні ціни за куб досягли майже 8 тис. грн/м3. Дуб перетнув «психологічну відмітку» у 20 тис. грн/м3, ясен подорожчав на 30% –до 6,6 тис. грн/м3. Сосна, ялиця – практично без змін. У середньому зростання цін на круглі лісоматеріали уповільнилось – приблизно 6% порівняно з 2-им кварталом.
– На дрова промислового використання ціни зросли на понад 20%. Практично однаково подорожчали всі сегменти – хвойні, твердолистяні, м’яколистяні. Зросли в середньому до 1,55 тис. грн /м3 ціни на паливні непромислові дрова. Це сигнал для населення – не чекайте осені, запасайтесь ще влітку дровами за соціальними цінами, які ДП «Ліси України» тримає стабільними!
– Важливо! ДП “Ліси України” сформувало стартові ціни 3-го кварталу за новим алгоритмом. Це був крок назустріч бізнесу. Стартові ціни не лише суттєво зменшились порівняно з цінами реалізації – по круглому лісу вони знизились навіть відносно стартових цін торгів 2-го кварталу (див. інфорграфіку)! Втім, як бачимо, учасники торгів швидко повернули все на свої місця. Що зайвий раз підтверджує – на відкритому ринку, за умови вільної конкуренції, стартова ціна на впливає на реалізаційну.
Не можу не згадати форвардні торги на друге півріччя, які відбулись перед основними аукціонами 3-го кварталу.
На форварди, як і обіцяли, ми виставили 30% від запланованої заготівлі. У підсумку – законтрактовано 96% круглої деревини та 91% дров ПВ.
Але головним є те, що переможці форвардів не прогадали. Більшість позицій – починаючи з дров ПВ – на торгах 3-го кварталу подорожчали.
Отже, запроваджені нами піврічні форвардні аукціони стали для деревообробників реальною можливістю планувати виробництво, фіксуючи ціну та обсяг ресурсу”, – говорить Юрій Болоховець.
Представники ДП «Ліси України» взяли участь у засіданні Керівного комітету швейцарсько-українського проєкту «Надання підтримки України в боротьбі з корупцією та поверненні активів» (Anti-Corruption and Asset Recovery Support project – ACARSU).
Йшлося про проміжні підсумки співпраці, подальші напрямки взаємодії та розроблення нової Антикорупційної стратегії України на 2026–2030 роки.
Під час заходу Базельський інститут управління (Basel Institute on Governance) надав інформацію про результати співпраці з українськими партнерами, зокрема, з ДП «Ліси України» ( минулого року інститут та ДП «Ліси України» підписали меморандум про співпрацю).
Протягом 2024-2025 років інститут здійснив аналіз корупційних ризиків в системі управління ДП «Ліси України», HR-функції, закупівлях. Були допрацьовані внутрішні антикорупційні положення, надана низка рекомендацій з мінімізації корупційних ризиків, окремі з яких вже імплементовані.
Наприклад, Basel Institute on Governance звернув увагу, що функція аудиту не діє як самостійна та незалежна структурна одиниця, а включена до складу Департаменту безпеки. Це створює ризик порушення гарантій незалежності внутрішніх аудиторів, можливості протиправного впливу на прийняття ними рішень та аудиторські висновки.
Рекомендація врахована: відділ аудиту функціонує як окрема структурна одиниця.
Серед іншого, змінений розподіл функціональних обов’язків керівництва підприємства, який дозволяє уникати надмірної концентрації повноважень у однієї особи.
Представники інституту також вказували на високий ризик втручання в роботу підприємства з боку представників державних органів влади. З цього року сформований незалежний орган управління – Наглядова рада ДП «Ліси України».
Співпраця ДП «Ліси України» з Базельским інститутом продовжується. В планах на 2025-2026 роки – оцінка корупційних ризиків у лісовому господарстві, заходи мінімізації ризиків у закупівлях, тренінги з проведення внутрішніх розслідувань.
Довідково
Базельський інститут управління — незалежна некомерційна організація, що спеціалізується на протидії корупції та поверненні активів. Інститут надає технічну підтримку українським інституціям, зокрема у сфері стратегічного аналізу ризиків, впровадження цифрових інструментів, навчання кадрів і розробки рішень для ефективного врядування.
“Цього тижня передали 43‐їй окремій Артилерійській Бригаді імені гетьмана Тараса Трясила 5 напівпричепів для перевезення САУ – німецьких Panzerhaubitze 2000 та шведських Archer.
Підрозділи бригади розміщені по всій лінії фронту від Сум до Запоріжжя. З далекої відстані вони завдають точних та потужних ударів по противнику.
На озброєнні бригади — найкращі у світі самохідні артилерійські установки. Але перевозити сучасну дальнобійну артилерію на великі відстані — для ремонту або на інші ділянки фронту — нічим.
Тягачі й трали доводиться замовляти у приватного підрядника. Спочатку САУ везуть автотранспортом до залізничної станції, потім залізницею і знову автотранспортом. Деяка кількість тралів є в наявності, втім, наприклад, на вагу PzH 2000 (понад 60 тонн!) стара техніка не розрахована.
На замовлення бригади ДП “Ліси України” закупило для артилеристів партію новеньких тралів на суму понад 29 млн грн.
Техніка українського виробництва – потужна, надійна, повністю адаптована для перевезення САУ.
Відтепер бригада не втрачатиме дорогоцінний час не переміщення артилерійських установок. Дуже сподіваємось, це допоможе нашим героям зупинити ворожий наступ.
Від керівництва 43-ої бригади передаю вітання всій лісівничій родині «Лісів України». Я також дякую всій нашій команді. Шановні друзі, саме ваша праця дає можливість підприємству знаходити кошти на закупівлю потрібної військовим техніки», – говорить Юрій Болоховець.
В Україні дуже гостра потреба у формуванні та оздоровленні молодих лісів. Накопичено величезні площі молодняків, особливо в північних регіонах.
Потрібно їх правильно сформувати, через 15-25 років отримати здорові, стійкі до змін клімату насадження зі значно вищим запасом деревини. Втім, залучити підрядників для проведення рубок догляду стає дедалі складніше.
Роботи трудомісткі та небезпечні – деревина тонкомірна, заготівля вибіркова, а вихід деревини незначний.
В усьому світі для виконання таких робіт використовують лісозаготівельні машини – харвестори.
Техніка дороговартісна – підрядники поки що не готові її купувати, тож ДП «Ліси України» вирішує проблему самостійно.
У рамках інвестиційної програми 2025 ми оголосили закупівлю партії з 5 харвесторів для рубок догляду.
Одна така машина заготовляє 60–70 м³ деревини за день. В 3-4 рази більше, ніж збригада з трьох працівників (15–20 м³).
Середня вартість послуг із заготівлі деревини при таких рубках (без вивезення) — 425 грн/м³ без ПДВ. Собівартість заготівлі машинами — 300 грн/м³ без ПДВ.
Різниця – понад 8 млн грн на рік!
Сучасні багатоопераційні машини працюють із мінімальним втручанням у деревостій, адже мета рубок догляду — формування якісного деревостану.
Техніка на українському ринку практично не представлена, тому ми направили пропозиції напряму заводам-виробникам. Закуповуємо харвестори на умовах вивезення з заводу – самі організуємо логістику та розмитнення. Таким чином збільшуємо конкуренцію і уникаємо переплат.
Загалом інвестиційна програма ДП «Ліси України» на 2025 рік передбачає закупівлю багатоопераційних лісозаготівельних машин, тракторів, лісовозних причепів, трелювальних тракторів (скіделів) на суму понад 636 млн грн.
Цього тижня відбулась спільна зустріч Державного агентства лісових ресурсів України та ДП «Ліси України» з деревообробниками.
За підсумками заходу представник однієї з профільних асоціацій запропонував запровадити «чорні списки» недобросовісних учасників ринку.
На його думку, є категорії покупців, які на торгах завищують ціни, контрактують об’єми і не вибирають ресурс. У підсумку страждають інші добросовісні покупці, які змушені нібито переплачувати за деревину.
Чи дійсно на ринку присутній фактор «спекулятивних покупок»? Наскільки він впливає на ринок?
Щоб оперувати фактами, а не припущеннями, ми проаналізували виконання аукціонних договорів першого кварталу по кожному з покупців.
Загалом було реалізовано 2,1 млн м³ деревини. Кількість покупців, з якими укладені контракти, понад 2 тис.
1,6 тис. контрагентів вибрали 90% об’єму і більше (80% всього обсягу ресурсу).
Контрактом допускається відхилення у межах 10% від законтрактованого обсягу. Тож ці контрагенти сумлінно виконали умови договору.
229 покупців оплатили і вивезли від 70 до 90% законтрактованих лісоматеріалів (15%).
Лише 35 покупців взагалі не забрали жодного кубічного метру. Це приблизно 6 тис. м³ – 0,3% від загального реалізованого обсягу.
Порушники пояснювали відмову відсутністю зовнішньоекономічних контрактів, обігових коштів, мобілізацію самих ФОП або їхніх працівників. Нереалізований об’єм був виставлений на додаткові торги та реалізований за ринковими цінами відповідно сформованому за результатами аукціонів прейскуранту.
До порушників застосували штрафні санкції. Більша їхня частина взагалі більше не виходила на аукціонні торги. Лише 12 компаній з 35 прийняли участь у торгах 2-го кварталу. Наразі нарікань на невиконання цими компаніями контрактів не зафіксовано.
Цифри свідчать – як системного явища «спекулятивних покупок» сьогодні не існує. Тож сформовані на аукціонних торгах ціни є абсолютно ринковими. Всі розмови про «переплату» – не більше ніж фантазії, які не спираються на факти.
ДП «Ліси України» проводить консультації з міжнародними брокерами, які займаються реалізацією вуглецевих сертифікатів.
Вуглецевий сертифікат (кредит) – підтверджує скорочення або поглинання певної кількості викидів CO₂.
У деяких розвинутих країнах дуже високі податки на викиди парникових газів. Тож місцеві виробники зацікавлені купувати сертифікати, таким чином компенсуючи власні викиди.
Наприклад, місцевий податок на викид вуглецю може сягати 117-120 євро/т. Натомість карбоновий сертифікат на європейському ринку сьогодні можна придбати в середньому за 40-60 євро/т. (20-50 доларів/т. в США).
За даними Світового банку, до 2030 року ринок вуглецевих сертифікатів може зрости в 15 разів.
У середньому гектар лісу поглинає за рік 3-4 тони вуглецю, це приблизно 120-140 євро на рік за поточними цінами.
Для отримання сертифікату потрібно пройти складу процедуру аудиту – вуглецеві кредити мають бути перевірені, сертифіковані та видані відповідно до стандарту.
Терміни, умови, процедури обговорюємо з потенційними партнерами, які пропонують послуги з реалізації українських «лісових» вуглецевих сертифікатів на міжнародних ринках.
Важлива умова – сертифікат реєструють лише на вперше залісену ділянку!
Отже, реалізація вуглецевих сертифікатів може стати спільним проєктом ДП «Ліси України» та місцевих громад. Ми нарешті отримаємо площі для виконання стратегічної задачі по збільшенню лісистості країни, громади – фінансовий стимул для передачі земель запасу під лісорозведення.
На Миколаївщині та Одещині Південний лісовий офіс створив розсадники посадкового матеріалу на площі 45 га.
Свій розсадник (від 0,3 до 3 га) зʼявився практично у кожному лісництві.
Ще рік тому тут ріс бур’ян. Завдяки інвестиціям підприємства розсадники відновлені – отримали обладнання для обробки ґрунту, поливу, затіняючі сітки, щоб зберегти сіянці від спекотного південного сонця. Сформований персонал.
На весну 2026 року планується отримати 25 млн сіянців, висаджених навесні цього року та восени минулого!
Цього вистачить для залісення 4-5 тис. га.
Значна частка посадкового матеріалу буде направлена на відновлення лісів деокупованих господарств Херсонщини, які цього року приєднаються до ДП «Ліси України».
1,5 га – площа пожеж, які за останній тиждень виникли на територіях ДП «Ліси України».
На Сумщині та Дніпропетровщині внаслідок падіння ворожих дронів та ракет сталося кілька невеликих займань, які майже миттєво загасили.
Єдине виключення – Харківщина, де на відміну від більшості інших регіонів сухо і спекотно.
У нещодавно приєднаному до підприємства Ізюмському надлісництві вигоріло майже 30 га лісу.
Зокрема, велика пожежа виникла у Старосалтівському лісництві (21 га). Вогонь, як це дуже часто трапляється, поширився з сусідніх самозалісених сілгоспземель.Територія лісництва замінована – пожежа супроводжувала детонацією мін та боєприпасів.
Ще одна пожежа на площі 4 га сталася через ворожі обстріли у Борівському лісництві.
Вогонь вдалося швидко локалізувати завдяки застосуванню нової техніки – лісопожежних модулів, які цієї весни ДП «Ліси України» передало в приєднані лісові господарства.
У решті регіонів лісівникам поки що сприяє дощова та прохолодна погода. Але літо лише розпочалось! Тому регіональні офіси не припиняють заходи з підготовки до протидії пожежам.
Інфраструктура
Лише за тиждень у лісництвах Філія “Північний лісовий офіс” створено 412 км мінералізованих смуг, проведено догляд на 907 км. За останній місяць 1,4 тис. км мінсмуг створено на Київщині та Житомирщині. У Філії “Центральний лісовий офіс” влаштували 457 км нових мінсмуг та виконали догляд за існуючими 2 тис. км. У Подільському лісовому офісі відремонтували 13 спостережних веж.
Оновлення парку пожежної техніки та інвентарю
У Філії “Слобожанський лісовий офіс” придбали 517 напірних пожежних рукавів, 400 ранцевих вогнегасників, пожежні стволи та ін. У лісництва Центрального лісового офісу надійшли партія нових лісопожежних модулів, які зараз встановлюють на пікапи. Ще шість лісопожежних модулів отримали лісництва на Дніпропетровщині та Запоріжжі. На Сумщині та Чернігівщині за тиждень лісівники облагородили 26 пірсів пожежних водойм для забору води.
Навчання особового складу
За місяць у Центральному лісовому офісі за курсом “Керівник гасіння лісової пожежі” пройшли 42 працівники. Курс підготовки лісового пожежного – 30. В Подільському лісовому офісі проведено понад 200 лекцій для місцевого населення щодо правил поведінки в лісі.
З 27 по 31 травня 2025 року в Торонто відбулася торговельна місія UFMA, в межах якої було представлено продукцію власного виробництва ДП «Ліси України». Вже під час заходу розпочалися перші переговори щодо потенційних експортних контрактів.
Ініціатором участі підприємства у виставці виступив член наглядової ради ДП «Ліси України» Маркіян Витвицький, котрий є віце-президентом, головою Комітету з інновацій та технологій Канадсько-української торгової палати.
«У ДП «Ліси України» – значний потенціал у сфері побічного користування, зокрема у виробництві екологічної харчової продукції. Це товари з доданою вартістю, виготовлені з натуральної сировини, фактично – з дикоросів. Саме така продукція викликає високий інтерес у західного споживача. Розширення експортних ринків — не лише логічний крок, а й ефективний інструмент для диверсифікації доходів підприємства», — зазначив Маркіян Витвицький.
Захід об’єднав провідних українських виробників харчових продуктів, а також представників канадських торговельних мереж, байєрів та імпортерів. Торговельна місія була організована UFMA у партнерстві з Canada-Ukraine Chamber of Commerce за підтримки Embassy of Ukraine in Canada / Посольство України в Канаді, міжнародної платформи Nazovni.online та Офіс з розвитку підприємництва та експорту й національного проєкту Дія.Бізнес.
Консервний цех Маневицького надлісництва Поліського лісового офісу успішно пройшов конкурсний відбір та виконав усі вимоги для участі в місії. Це дозволило підприємству презентувати продукцію потенційним закордонним партнерам.
Наразі до експортного портфеля входять: варення, джеми, перетерті ягоди без термічної обробки та сублімована продукція.
Екопродукція з Волині і раніше була представлена на ринках Канади, Ізраїлю, Польщі, Німеччини та США.
Варто зазначити, що саме Канада свого часу стала одним із перших експортних напрямків для лінійки ягідної продукції.
В Україні ці товари доступні у рекреаційних комплексах «Лісовичок» або онлайн: lisovychok.com.ua.
У травні 2025 року філія «Північний лісовий офіс» першою серед філій ДП «Ліси України» долучилася до державної програми компенсацій за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб. У результаті лише за січень 2025 року було працевлаштовано 72 людини, за що підприємство нещодавно отримало понад 1,6 мільйона гривень на їхні зарплати.
Держава компенсує 8 тисяч гривень на місяць за кожного працевлаштованого ВПО протягом трьох місяців, а для осіб з інвалідністю — протягом шести. Отримані 1 625 000 гривень повністю спрямовано на оплату праці внутрішньо переміщених осіб.
«Ми провели велику підготовку: сформували загальні відомості, але на кожну людину збирали окремі пакети документів (накази на прийняття, довідки ВПО, ідентифікаційні коди, відомості про зарплати робітників за 3 місяці, накази на відпустки, лікарняні листи) та оформили заяву на кожного працівника. Всі документи пройшли ретельну перевірку в обласному центрі зайнятості. Наші нові працівники — мешканці прикордонних населених пунктів, деякі з них втратили все. Наша мета — допомогти їм почати нове життя», — зазначає начальник відділу із розрахунків з працівниками Ганна Урусова.
Компанія і надалі активно використовує державні можливості для підтримки ВПО. Ми готуємо нові пакети документів для отримання компенсації для нових внутрішньо переміщених осіб. Ми віримо: головне — діяти, а не чекати.