Категорія: Без категорії

За підсумками другого кварталу дохід підприємства від реалізації необробленої деревини сягнув 8,9 млрд грн. 

«Ліси України» на 40% збільшили надходження до державного і місцевих бюджетів!  Сплата податків у першому півріччі зросла на понад 1,7 млрд грн порівняно з аналогічним періодом 2024 року!

Прибуток після сплати податків використовуємо для закупівлі нової пожежної техніки (у найближчих планах — 10 великих пожежних машин), розбудови сучасних насіннєвих центрів та інфраструктури (лісові дороги, рекреаційні пункти тощо), відновлення лісових господарств на деокупованих територіях та механізації заготівлі (харвестери, форвардери, трактори тощо).

Дуже успішно показали себе піврічні контракти, запроваджені за ініціативи керівництва ДП «Ліси України». По форвардним договорах покупцями вибрана вся деревина – показник виконання 101%! 

Завдяки «форвардам» деревообробники можуть бронювати необхідний їм обсяг сировини та фіксувати ціну. У виграші і підприємство. Гарантійний внесок, який повертається лише після виконання 97% договору, мотивує покупців вибирати весь законтрактований обсяг продукції.

Наступного року частка «форвардів» буде збільшена, в планах річні контракти. 

За квартальними договорами другого кварталу відвантажено понад 95% лісоматеріалів, що, з огляду на специфіку системи реалізації (на торгах продається ще не заготовлена деревина) та умови контрактів (покупець має право вибрати до 90% обсягу), є дуже високим показником.

Більшість невиконань — з вини покупців, які або відмовляються від товару, або вчасно не проводять оплату. 

ДП «Ліси України» проводить гнучку політику щодо взаєморозрахунків, усвідомлюючи, що у виробників можуть виникати складнощі з обіговими коштами, адже вони не одразу отримують оплату за виготовлену лісопродукцію. 

Але всьому є межі. Тож інколи підприємству доводиться призупиняти поставки, допоки покупець не погасить заборгованість, що у певній мірі впливає на показник виконання контрактів. Втім, це поодинокі випадки. 

У цілому ситуація на ринку деревини наразі збалансована. Стрімке зростання курсу євро значно посилило позиції українських експортерів, тож прогнози по другому півріччю більше ніж оптимістичні”, – говорить Юрій Болоховець. 

“Багато з них отримали вищі державні нагороди. 

Сьогодні ми щиро вітаємо нашого майстра лісу з Дрогобицького надлісництва ДП “Ліси України” Дмитра Хомина з отриманням відзнаки “Золотий Хрест”. 

Дмитро з тих, хто в перший день повномасштабного вторгнення добровільно став на захист України. Зараз виконує бойові завдання у складі 80 десантно-штурмової бригади. 

Зупиняв ворога на Миколаївщині, ходив у контрнаступ на Херсонщині, приймав участь у обороні Кремінної, операції на Курщині, захисті Сумщини. 

Понад десять разів разом зі Спілкою воїнів-лісівників передавали Дмитру допомогу — радіостанції, термінали Starlink, генератори, зарядні станції, тепловізори, квадрокоптери, позашляховик та інше. 

Це вже не перша нагорода. Минулого року Дмитра за вдале виконання бойових завдань та збереження особового складу у важких ситуаціях нагородили відзнакою «Хрест Хоробрих».

Пишаємося неймовірно!”, – говорить Юрій Болоховець. 

Департамент безпеки ДП «Ліси України» підбив підсумки роботи у першому півріччі 2025 року.

Найменше незаконних рубок деревини зафіксовано у філії “Південний лісовий офіс” – Одещині та Миколаївщині, а також на Тернопільщині та Хмельниччині у філії “Подільський лісовий офіс”.

Обсяг заподіяної шкоди у зазначених регіонах мінімальній.   

Майже половина всіх незаконних рубок – це Харківщина та Дніпропетровщина.

Цього року ДП «Ліси України» приєднало харківські держлісгоспи з деокупованих територій, утворивши на їхній базі Ізюмське надлісництво. Перевірки приєднаних лісгсопів виявили масштабні порушення – матеріали передані безпекою ДП «Ліси України» правоохоронцям. Хто і на якій підставі вирубав тисячі кубометрів деревини — з’ясовують слідчі органи.

Статистика по Дніпропетровщині обумовлена обмеженим доступом лісової охорони до багатьох лісових масивів, адже регіон прифронтовий.

Цей саме фактор стосується практично всіх прикордонних областей – Сумщини, Чернігівщини тощо.

У деяких тилових регіонах інша проблема – чорні лісоруби. В кінці минулого року біля села Ясіня Рахівського району поліція спільно з безпекою ДП «Ліси України» затримала групу місцевих мешканців, які організували незаконний промисел. Вони вирубали і вивезли на сусідні сільські пилорами до тисячі кубометрів деревини. Завдана шкода оцінюється у 40 млн грн. Це у декілька разів більше, ніж сума шкоди по регіону за перше півріччя 2025 року. Саме наслідки діяльності таких банд, впоратись з якими під силу лише правоохоронним органам, і формують сумну статистику самовільних рубок. 

Як змінилась загальна ситуація з незаконними рубками?

Статистика Державного агентства лісових ресурсів України свідчить про більш менш однакові середні цифри з року в рік. 

Результати першого півріччя 2025-го швидше за все не будуть виключенням.  

Насправді сьогодні лісова охорона фіксує в 3–4 рази менші обсяги незаконних рубок, ніж упродовж останніх десяти років до створення ДП «Ліси України».

Все інше – це результат роботи внутрішньої безпеки.

До реформи в галузі просто не існувало такої структури, як ВБ, націленої на системне виявлення порушень. Сьогодні її працівники фіксують те, що раніше приховували і що не потрапляло до офіційної статистики.

Тож суспільство нарешті почало бачити реальні цифри щодо незаконних рубок, а не фікцію, яку десятиліттями «малювали» у звітах.

Отже, відповідь однозначна: ситуація покращується, контроль посилюється. Але є фактори, на які лісівники в умовах воєнного стану не можуть вплинути.

49-й ОШБ «Карпатська Січ» тримає оборону на Торецькому напрямку, де тривають запеклі бої. Значно складніше стало доставляти боєприпаси та провізію на передову для штурмових підрозділів. На військові авто полюють ворожі FPV дрони, дістає артилерія. 

Допомогти вирішити проблему можуть наземні колісні дрони. Більшість бригад беруть їх на озброєння. Ці міні транспортери з дистанційним управлінням можуть розвивати швидкість до 80 кілометрів на годину та брати на себе 150 кілограм навантаження. Їх перевага – малопомітність. До того ж , втратити наземний дрон не так боляче, як особовий склад.  

Батальйон все активніше використовує такі наземні дрони. Але якість зразків, які надходять у військову частину,  їх не влаштовує. Поламана техніка несе більші ризики. Її треба евакуювати у тил вручну. 

У складі батальйону є взвод по обслуговуванню та ремонту безпілотних систем. На власній ремонтній базі можна відремонтувати пошкоджений дрон і паралельно зібрати нові. Спеціального обладнання у взводу немає. Використовують звичайні зварювальні апарати та інші прилади. Це не ефективно, адже ремонт таким чином триває досить довго. Дивлячись на досвід інших бригад, військові вирішили самі облаштувати професійну майстерню. 

49-й окремий штурмовий батальйон надіслав звернення до ДП “Ліси України”. Ми відгукнулись.  Долучили Спілка воїнів-лісівників України, яка знайшла необхідні інструменти та обладнання безпосередньо у виробників. 

Наразі відбувається доукомплектація обладнання. Міні-майстерня, крім набору інструментів, включатиме верстат для заточування свердел, токарно-гвинтовий верстат, стрічково-шліфувальний верстат, апарат плазмового різання та інше. Загальна вартість – понад 7 млн грн. 

В чому ще переваги власного виробництва наземних дронів? 

– Виробляти наземний дрон на власній потужності вдвічі дешевше

– Міні-завод збільшить продуктивність у 5 разів

Передача відбудеться незабаром!

З минулого року ДП “Ліси України” почало суттєво оновлювати не тільки автопарк, а і мототранспорт. У 2024-му закуплено 74 сучасних мотоцикли Yamaha. Найбільше їх відправилось у лісництва ресурсних філій –  Північного, Столичного та Поліського лісових офісів.

Чому саме мотоцикл?

Бо це — швидкість, прохідність та оперативний контроль. Там, де автівка не проїде, мотоцикл дає змогу:

– Швидко дістатися лісосіки чи ділянки в глибині лісу – вузькими стежками, крутими схилами.

– Оперативно реагувати на пожежі – на місце займання мотоцикл прибуває за 5 хвилин. При невеликій площі загоряння його можна одразу локалізувати ранцевими обприскувачами.

– Контролювати законність заготівлі – від перевірки на місці до обліку на складі.

– Моніторити важкодоступні ділянки – виявити хвороби дерев чи незаконну рубку було набагато важче.

Переваги мотоцикла:

Мобільність: компактні, прохідні, швидкі — ідеальні для бездоріжжя.

Економність: вартість мотоцикла приблизно десять разів менша ніж автотранспорту. Лісівники менше витрачають на технічне обслуговування. А  на 100 кілометрів мотоцикл споживає лише 3-4 літрів палива, коли автомобіль 10-15.

Простота в обслуговуванні: заправляються з каністри, потребують мінімум витрат.

Екологічність: так як закуплені мотоцикли споживають менше палива, відповідно і нижчі викиди вихлопного газу. Це зменшує вплив на довкілля. 

Лісівники таким оновленням задоволені. Зокрема, у Чернігівському надлісництві, яке минулого року отримало 5 мотоциклів, кажуть, що це чудове доповнення до автотранспорту і відзначають їх ефективність.  

Враховуючи отриманий у минулому році досвід, а також велику потребу у мототранспорті в інших регіонах, інвестиційним планом на цей рік передбачили закупівлю 211 мотоциклів. 

Окрім ресурсних філій, їх також отримають в Карпатському лісовому офісі, де важкодоступних ділянок найбільше, і на Півдні.

Минулого і позаминулого року наші фахівці проводили польові дослідження можливостей лазерного сканування на обладнанні, яке надавала спеціалізована компанія. Дослідження проводились як у хвойних, так і листяних насадженнях. Переконались, що дана технологія дозволяє точно змоделювати структуру лісових ділянок. Порівняли роботу різних видів Lidar сканерів.

Цього року підприємство здійснило закупівлю власного обладнання для сканування. 

На Боярській лісовій дослідній станції, яка є відокремленим підрозділом НУБІП, працівники ДП “Ліси України” продемонстрували значні можливості технології лазерного сканування з одночасним картографуванням дерев (SLAM) у соснових деревостанах. 

– Технологія дозволяє ідентифікувати всі дерева з діаметром стовбура від 2 і більше см. 

– Обробка даних у спеціалізованому програмному забезпеченні дає можливість визначити запас деревини, висоту та діаметри окремих дерев, а також середню висоту насаджень з точністю до 100%. 

– Використання лазерного ручного сканера замінює одразу кілька традиційних приладів, таких як мірна вилка, мірна стрічка, висотомір, засоби фото-відеофіксації.  Сканування соснового насадження за допомогою Lidar на площі 0,5 га зайняло 15 хвилин, тоді як вимірювання на такій площі лише діаметрів дерев мірною вилкою – понад годину. Це дозволить скоротити терміни та вартість таксаційних робіт.

– Автоматизоване визначення запасу деревини усуває вплив людського фактора і запобігає появі необлікованої деревини.

– З лазерним ручним сканером працює одна людина, коли лісову таксацію традиційним способом проводить група людей. 

“Зараз ми напрацьовуємо методику, за допомогою якої будемо проводити виробничу таксацію. Науковці НУБіП нам надали таксаційні дані ділянок, які ми відзняли за допомогою мобільного лазерного сканування. Після опрацювання результатів знімання у відповідному програмному забезпеченні, ми їх порівняємо і розробимо алгоритм, за допомогою якого будемо визначати показники, які важливі для виробничої діяльності”, – розповідає менеджер відділу діджиталізації та розвитку ІТ систем Департаменту розвитку та IT ДП “Ліси України” Ольга Морозюк. 

Одразу після завершення досліджень та напрацювання алгоритмів використання програмного забезпечення, обладнання буде використовуватись в наших філіях. В планах закупівля системи для повітряного лазерного сканування. Поєднання знімків 360⁰ з землі та повітряне сканування створить дуже точну цифрову 3D модель лісового масиву.

Філію «Північний лісовий офіс» відвідав генеральний директор ДП «Ліси України» Юрій Болоховець. Разом із командою обговорили ключове питання для прикордонного регіону — безпеку працівників.

Зараз значна частина апарату філії працює в місті Суми — лише за 30 км від кордону.

Обстріли, заходи ДРГ, пошкоджені адмінприміщення, ризиковані виїзди в ліс — з цим щодня стикаються лісництва на Сумщині. Це змушує по-іншому дивитися на організацію роботи.

Головне питання — як зберегти людей і водночас не зупинити виробничі процеси?

Кожен працівник сам вирішує, залишатися чи переїжджати. Наше завдання — дати вибір і підтримку.

Серед можливих рішень:

– переведення до підрозділу філії у більш безпечній частині Сумщини;

– перехід у підрозділи на Чернігівщині;

– переведення до інших філій ДП «Ліси України» в інших областях.

Такі приклади вже є: працівники з Сумщини переїжджають із родинами на Слобожанщину чи до Центральної України й продовжують свою роботу. Це спосіб залишитися в професії та подбати про безпеку близьких.

Генеральний директор звернув увагу на необхідність відпрацювати режим віддаленої роботи для апарату філії. Ворог зупинений і відкинутий. Але ризик посилення обстрілів  Сум залишається. 

Більшість працівників лісових господарств ДП «Ліси України» на Сумщині залишаються на своїх місцях. Для тих, хто продовжує працювати в зоні бойових дій, передбачена доплата у розмірі 20%.

Не всі можуть або хочуть виїжджати — і це нормально. Але ми повинні мати план на випадок будь-якого розвитку подій.

Нові лісопожежні модулі з’являться в Івано-Франківському, Надвірнянському, Коломийському, Сколівському, Самбірському, Рахівському, Міжгірському та Хустському надлісництвах.  

Найгостріша потреба у лісопожежних модулях у гірських районах Закарпаття. Цього року на Закарпатті була аномально тепла та малосніжна зима. Весна почалась з сухої погоди та різкого потепління. За два тижні березня лише у Міжгірському надлісництві виникло 3 великі лісові пожежі від 7 до 17 га. Боротися з вогнем лісівникам допомагали підрозділи ДСНС. Гасіння ускладнювалось тим, що великі габаритні машини не могли проїхати у високогірну місцевість. 

Схожа ситуація весною виникла у Радехівському та Сколівському надлісництвах на Львівщині. 

Доїхати у важкодоступну місцевість може лише мобільна та малогабаритна техніка, як от пікапи обладнані лісопожежними модулями. У Карпатського лісового офісу було 18 лісопожежних модулів. Із 21 надлісництва лише 6 мали лісопожежні модулі. На всю Закарпатську область був лише один. 

Нова техніка значно посилить можливість швидкого реагування на займання. Лісопожежні модулі встановлюються на пікап за 2 хвилини, розгортання на місці – 3 хвилини. Екіпаж – дві людини. 

Лісопожежний модуль встановлений на пікап може проїхати у важкодоступну  місцевість, туди куди не дістануться великі габаритні машини. Модулі мають ємність від 500 до 600 літрів води, чого достатньо для ліквідації пожежі до 0,5 – 1 га.   

Нагадаємо, цього року інвестиційним планом ДП “Ліси України” передбачена закупівля 28 лісопожежних модулів. З них 25 вже придбано для лісництв Східного, Центрального, Південного, Північного, Карпатського та Столичного лісових офісів. Закупівля ще 3х відбудеться на регіональному рівні Столичним лісовим офісом.

Східний лісовий офіс у другому кварталі втричі збільшив заготівлю деревини. За другий квартал філія реалізувала понад 4 тис м³ деревини. 

Для населення за ІІ квартал 2025 року Східний лісовий офіс реалізував 1,8 тис м3 дров’яної деревини. У всіх лісництвах Дніпропетровської та Запорізької областей, де відбувається заготівля, у достатній кількості та вільному доступі є дрова всіх категорій – як твердих, так і хвойних порід. 

Складна ситуація у прифронтових лісництвах, де заготівля через близькість до фронту тимчасово неможлива – Гуляйпільське (Запорізька область), Великомихайлівське та Межівське лісництва (Дніпропетровська область). Родини співробітників евакуйовано в більш безпечні місця. Але працівники приїжджають та продовжують виконувати свою роботу на місцях. В разі подальшого загострення ситуації їм запропонують вакантні посади в інших лісництвах. 

З початку року припинена діяльність Нікопольського, Марганецького та Апостолівського лісництв. Східний лісовий офіс звернувся до місцевої влади з пропозицією частково відновити їх діяльність. Населення забезпечується дровами з інших лісництв, але велика відстань впливає на кінцеву вартість. 

З огляду на те, що регіон нересурсний, власних доходів від реалізації деревини лісництвам не вистачає для забезпечення своєї діяльності. Тому  ДП “Ліси України” максимально допомагає технікою для протидії лісовим пожежам, догляду за лісовими культурами та заготівлі лісопродукції. Зокрема, нещодавно філія отримала 6 лісопожежних модулів, які встановили на пікапи; 5 гідравлічних захватів для тракторів, якими трелюють деревину. 

Східний лісовий офіс також докладає зусиль для виходу на самоокупність: посилився контроль за відводами та заготівлею – на 30% зріс вихід ділової деревини, також зросла частка дров ПВ, яка реалізується через біржу.

Огляд наслідків буревію на Рівненщині провели безпосередньо в лісі. Виїзну нараду ініціював директор філії “Поліський лісовий офіс” ДП “Ліси України” Сергій Чуприна. Участь у ній взяли перший заступник Голови Держлісагентства Володимир Бучко, заступник голови Рівненської ОВА Олександр Кохан, перший заступник голови обласної ради Микола Кучерук, начальник обласного управління ДСНС Володимир Захарчук, начальник філії «Рівнелісозахист» ДСЛП «Київлісозахист» Олександр Кошин, екологи, науковці, деревообробники та журналісти.

У ЧОМУ ПРОБЛЕМА

Стихія знищила понад 700 гектарів лісу в Костопільському надлісництві, але підприємство не може оперативно розпочати ліквідацію наслідків бурелому на понад 200 гектарах — через законодавчу вимогу проходження процедури оцінки впливу на довкілля (ОВД). Це створює нову загрозу: економічну, екологічну та управлінську.

Постраждали 81 лісовий виділ у семи лісництвах Костопільського надлісництва. У 18 виділах ушкоджено 90–100% деревостанів — це понад 200 гектарів, які потребують суцільної рубки. Ще 63 ділянки мають ступінь пошкодження від 25 до 80%. На багатьох площах дерева зламані навпіл або вирвані з корінням. Найбільше постраждали сосна, дуб, вільха, береза.

ВТРАТИ

Процедура ОВД триває щонайменше 4-6 місяців і коштує до 1 мільйона гривень. За цей час деревина втрачає товарну якість. У сосни частка ділових сортиментів падає з 60% до нуля вже через 5 місяців. У берези та вільхи — аналогічно. Якщо розпочати роботи негайно, підприємство могло б отримати до 288 млн грн доходу. Після затримки залишиться лише 147 млн. Втрати сягнуть 141 мільйона гривень. Держава недоотримає щонайменше 55,5 млн грн у вигляді податків і рентної плати.

Сергій Чуприна наголосив на критичному впливі затягування розробки ушкоджених ділянок на лісову екосистему та економіку: «Ми маємо сотні гектарів знищеного лісу — це не планова рубка, а наслідки стихії. Це вже екологічні втрати — постраждали значні площі. Але зараз дуже важливо не допустити економічних втрат і вчасно забрати деревину. Проте й це неможливо через необхідність проходження процедури ОВД».

Володимир Бучко звернув увагу на суперечність між намірами закону та його дією в надзвичайних ситуаціях: «Це той випадок, коли закон, задуманий для захисту довкілля, навпаки — створює нові загрози. Нам потрібна законодавча гнучкість у таких ситуаціях і ми працюємо над цим».

Олександр Кохан акцентував на економічних втратах і ризиках для громад: «Цей буревій — не лише екологічне, а й економічне лихо. Маємо діяти швидко і в межах закону. Це питання не лише лісової та деревообробної галузей, а й екології та стабільності місцевих бюджетів. Якість деревини знижується з кожним днем. Якщо зволікати — посилимо ризики пожеж та економічні втрати. Працюємо спільно з усіма рівнями влади».

Олександр Савицький зазначив про критичність ситуації для деревообробного сектору: «Ми спеціалізуємось в тому числі на переробці високоякісної берези та вільхи — саме тих порід, які дуже швидко втрачають свої ділові властивості. І саме зараз, коли ринок деревини гостро потребує додаткових обсягів, втрачати цінний ресурс через бюрократичні перепони — абсурд. Це удар не лише по виробниках, а й по всій економіці, яка потребує стабільності та швидких рішень».

ДСНС та екологи попереджають про підвищений ризик лісових пожеж. Науковці застерігають: пошкоджені ділянки — ідеальне середовище для розмноження шкідників. Якщо не втрутитися вчасно, існує ризик поширення хвороб на здорові насадження.

Очевидне рішення, але втрачені можливості

ОВД у випадках стихійного лиха фактично завжди отримує позитивний висновок. Але навіть ця передбачувана формальність затягується, потребує часу і коштів. Кожен місяць зволікань перетворюється на втрати: ресурсні, фінансові, екологічні.

За підсумками наради домовилися про підготовку спільних звернень до Верховної Ради, Кабінету Міністрів України – щодо врегулювання підходів до ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій у лісах.