Автор: News
У сьогоднішній рубриці “Наші в ЗСУ” розповідаємо про добровільно мобілізованого працівника ДП “Ліси України”, який у ці святкові дні тримає оборону на Покровському напрямку в районі Добропілля.
До мобілізації Олександр Куцяк кілька років працював майстром лісу в Ніжиловицькому лісництві Макарівського надлісництва філії “Столичний лісовий офіс”. Свою професію він обрав не випадково – пішов батьківськими стежками. Його батько віддав роботі в лісі 36 років, і любов до цієї справи, разом із повагою до праці лісівника, передалася синові з дитинства.
“Я організовував лісогосподарські роботи: від збирання насіння до догляду за молодими насадженнями, які лише починали своє життя. Слідкував за тим, щоб ліс був захищений від пожеж, контролював процес заготівлі деревини, аби все відбувалося з дотриманням правил. Фактично, щодня дбав про ліс як про живий організм, який потребує постійної уваги та турботи” – розповідає Олександр Куцяк.
Навесні цього року Олександр добровільно ухвалив рішення мобілізуватися. Про вакансії у 32-й Сталевій механізованій бригаді він дізнався від знайомих і довго не вагався. Для нього це був не просто вибір місця служби, а усвідомлений крок – стати там, де його знання, витримка й відповідальність можуть бути справді корисними.
“До того як мене відправили на загальну військову базову підготовку, я взяв відношення від бригади. Підписав контракт на 3 роки. Це дає кращі умови служби, можливість обрати спеціальність, соціальні гарантії від держави після демобілізації”
Нині Олександр служить у бригаді на посаді стрільця-зенітника. Разом із побратимами він відповідає за прикриття логістичних маршрутів і вогневих позицій від ворожих безпілотників. Працюють на сучасних артилерійських зенітних установках. Його завдання — вчасно помітити загрозу в небі та не дати ворогу зірвати постачання чи завдати удару. Службу Олександр несе на Добропільському та Покровському напрямках, де від уважності й злагоджених дій таких бійців часто залежить безпека інших підрозділів.
“Протягом року ситуація на цьому напрямку погіршилась. Ворог постійно збільшує кількість ударних дронів. Буває по 70 на одну ділянку за день прилітає. Дистанційно мінують дороги. Звичайно в таких умовах нам стає все важче дістатись до позицій і періодично втрачається техніка. Особливо складно працювати у туман”, – каже Олександр Куцяк.
У такій ситуації аби убезпечити особовий склад, каже воїн-лісівник, важливо вчасно помітити загрозу. Використовують всі можливі засоби – особливо розвідувальні квадрокоптери, яких зараз дуже не вистачає.
“У цій нелегкій справі ми не залишаємося сам на сам – поруч із нами Спілка воїнів-лісівників України та ДП “Ліси України”. Лише кілька тижнів тому Володимир Ковальчук привіз нам квадрокоптери Mavic. Завдяки їм ми можемо заздалегідь перевірити, чи безпечний шлях до позицій, вчасно сховатися або змінити маршрут, зберігши найцінніше – життя. Не менш важливою стала допомога з інструментами для будівництва бліндажів, зарядними станціями та генераторами. Для нас така підтримка – не просто речі, а відчуття надійного тилу», — розповідає Олександр Куцяк.
Не залишає свого воїна-лісівника без уваги й рідна філія. До Дня працівника лісового господарства Олександра, як мобілізованого працівника, підтримали премією. А вдома на нього чекають найдорожчі: дружина та п’ятирічна донечка. Поки батько боронить країну, колеги Олександра подбали й про його родину – запросили дівчинку на театральну виставу, подарувавши їй трохи радості та світла.
Після завершення військового контракту, коли на фронті запанує стабільність і країна зустріне мир, Олександр мріє повернутися до своєї улюбленої справи – роботи в лісі. Він з усмішкою каже, що хоче перевершити батьків рекорд і присвятити лісовому господарству ще чотири десятки років життя, бережучи й примножуючи те, що любить і заради чого сьогодні боронить країну.
Цього року ДП “Ліси України” завершило 19 наукових проєктів. Їхньою реалізацією спільно з науковцями займався сектор наукового забезпечення Департаменту розвитку та IT.
Основні напрями роботи – впровадження сучасних підходів до формування лісів і підвищення їхньої стійкості до кліматичних змін. Важливою складовою стала гармонізація лісогосподарської діяльності з природними процесами, захист біорізноманіття та впровадження інноваційних технологій у лісове господарство.
Усі дослідження проводилися разом із фахівцями наукових установ. До роботи долучилися науковці УкрНДІЛГА, НУБіП України та відокремленого підрозділу «Боярська лісова дослідна станція», Дніпровського національного університету імені О. Гончара, а також Поліського національного університету.
Які наукові проєкти серед ключових?
Розробка методики збереження цінних екосистем відповідно до міжнародних стандартів ведення лісового господарства для України
В українському лісовому законодавстві відсутні чіткі норми щодо виділення, оцінювання та збереження репрезентативних ділянок аборигенних екосистем, що призводить до труднощів у виконанні вимог FSC стандарту. Для подолання цієї проблеми ДП «Ліси України» ініціювало розробку науково обґрунтованої та практичної методики збереження репрезентативних ділянок аборигенних екосистем за участі фахівців УкрНДІЛГА.
Запропонована методика формує єдиний алгоритм дій, інструменти оцінювання та заходи збереження й відновлення екосистем відповідно до міжнародних стандартів лісового господарства.
Запобігання хвороб ясеневих насаджень
Всихання ясеневих деревостанів в Україні набуло величезних масштабів через зміну клімату, тривалі посухи та підвищення температури, що послаблює дерева і робить їх вразливими до стовбурових шкідників та хвороб, зокрема кореневої губки.
Науковці НУБіП розробили методи, які дозволяють запобігти хворобам ясеневих насаджень.
Критерії відбору дерев при проведенні рубок переформування у лісах Полісся
В цьому році ДП “Ліси України” прийняло Стратегію з переходу до наближеного до природи лісівництва. Вона передбачає поступову відмову від суцільних рубок, відновлення природної структури лісів, використання місцевого садивного матеріалу й створення мішаних насаджень. Такі підходи допомагають зберігати біорізноманіття та роблять ліси стійкішими до кліматичних змін.
Тож за ініціативи нашого підприємства фахівці відокремленого підрозділу НУБіП «Боярської лісодослідної станції» розробили проєкти зі створення демонстраційних ділянок у лісах Полісся (Поліський, Столичний та Північний лісові офіси). Лісівників на конкретних прикладах навчають проводити рубки переформування, забезпечуючи найкращий баланс між екологічною, економічною та соціальною складовими лісового господарства.
Розроблення оптимальної структури лісовідновлення та лісорозведення сіянцями із ЗКС
Кожного року ДП “Ліси України” збільшує показник використання сіянців із закритою кореневою системою на 10-15%. Адже вони легше зберігаються, транспортуються. Мають високий рівень приживлюваності. Потребують менше доглядів.
Науковці УкрНДІЛГА провели дослідження щодо використання оптимальної кількості сіянців основних лісотвірних видів із закритою кореневою системою на 1 га.
У наступному році сектор наукового забезпечення планує зосередитися на дослідженнях щодо відновлення лісів Полісся (Житомирщина, Київщина, Чернігівщина), які постраждали через війну.
У наступному році сектор наукового забезпечення планує зосередитися на дослідженнях щодо відновлення лісів Полісся (Житомирщина, Київщина, Чернігівщина), які постраждали через війну.
Також фахівці сектору спільно з науковцями опрацьовуватимуть природоощадливі технології заготівлі деревини в процесі рубок формування і оздоровлення лісів з використанням сучасної лісозаготівельної техніки.
У наступному році підприємство планує розширювати пропозицію лісопродукції. Програма збільшення лісозаготівлі, серед іншого, передбачає створення власних заготівельних бригад.
Підрядники, з якими ми укладаємо договори на лісозаготівлю за результатами тендерних процедур у Prozorro, не завжди встигають виконати необхідний обсяг робіт. Причини часто є об’єктивними, зокрема мобілізація працівників.
Водночас наші споживачі — деревообробна галузь — потребують стабільного, ритмічного та прогнозованого постачання ресурсу.
За таких умов власні бригади забезпечують дотримання виробничих графіків і гарантоване виконання планів заготівлі.
Під час створення бригад особливу увагу приділяємо залученню ветеранів — учасникам бойових дій підприємством надається спеціальний соціальний пакет.
Найбільш активно в цьому напрямі працює філія «Центральний лісовий офіс», де раніше було найбільше питань до підрядників.
Сьогодні у філії налічується 109 працівників лісозаготівельних бригад — вальників лісу та лісорубів різних розрядів. Протягом року чисельність бригад було збільшено на 10%. З 1 січня 2026 року філія вводить у штат ще 31 посаду лісоруба.
Власні лісозаготівельні бригади працюють у шести надлісництвах філії. За рік вони заготовили майже 176 тис. м³ деревини — близько 15% від загального обсягу. Втім, ключовими є навіть не обсяги, а можливість своєчасно забезпечити заготівлю там, де підрядник не впорався.
Збільшення власної заготівлі відбудеться також завдяки розширенню парку спеціальної техніки. У філії “Центральний лісовий офіс”, як і в багатьох інших, уже працює власний комплекс «харвестер–форвардер», який у середньому заготовляє 110 м³ деревини за одну зміну. Наступного року ДП «Ліси України» закупить десятки одиниць нових заготівельних машин, що в рази збільшать частку саме механізованої заготівлі.
Зимові канікули діти учнівських лісництв філії “Подільський лісовий офіс” розпочали з користю.
11-класники Романківецького ліцею імені Костянтина Поповича, що у Чернівецькій області, побували у Сокирянському лісництві. Тут разом із нашими працівниками вони зробили сім шпаківень та дві годівнички. Пізніше у них гніздитимуться птахи та знаходитимуть собі їжу.
Виготовлення шпаківень та годівничок – один з елементів екологічного виховання. Адже у процесі роботи діти також пригадували, як живуть птахи зимою, як знаходять собі їжу.
В Улашківському лісництві, що на Тернопільщині, діти взяли участь у приготуванні корму для диких тварин та побували у дендропарку, який закладений у лісництві та складається із секцій хвойних та листяних порід дерев.
Старшокласники Сосулівської філії Улашківського опорного ЗЗСО I-III ступенів були із вчителькою біології. Спочатку під керівництвом лісничого та працівників лісництва вони підготували корм для диких тварин і розклали його у приготовлені місця – буряк, сіно, сіль, кукурудзу.
А вже у дендропарку наші працівники розповіли дітям про хвойні насадження, догляд за ними, в тому числі взимку.
Вихованці Пліщинського учнівського лісництва Хмельницької області разом із працівниками Шепетівського надлісництва побували у майстерні ‘Мануфактура віночків”. Ця приватна майстерня знаходиться у м. Шепетівка. Власниця пані Алла Бунечко розповіла учням, а це були дівчата 8 класу, історію зародження різдвяних вінків, технологію їх створення.
У майстерні для виготовлення вінків використовуються тільки екоматеріали. Дівчата робили віночки з ялиці, прикрашали шишками та сухофруктами
– Для різдвяних вінків не потрібно масового вирубування ялинок, – розповіли ученицям працівники надлісництва. – А потім такі вироби легко утилізуються, розкладаючись природньо.
Загалом у філії “Подільський лісовий офіс” ДП “Ліси України” діє понад 40 учнівських лісництв. Переважна частина – на Хмельниччині.
Тематична бесіда із учнями 8-9 класів – вихованцями учнівського лісництва, відбулася у Конюхівському ліцеї. Лісничий Конюхівського лісництва Бережанського надлісництва, що на Тернопільщині Іван Куриляк розповів хлопцям та дівчатам про те, як живе ліс взимку, як працюють лісівники у цей період. Також говорили про те, як захищаються хвойні насадження у святковий час. Співпраця лісництва та ліцею тривала впродовж року. Діти восени збирали жолуді, разом із лісівниками готували корм для диких тварин.
Завдяки такій формі співпраці лісництв з освітніми закладами, діти знайомляться з лісівничою справою. А головне, що учнівські лісництва – це дієва форма залучення молоді до охорони природи. Таким чином лісівники навчають дітей любити та поважати ліс, знати його особливості та вміти за ним доглядати.
Об’єкти готові та відкриті для відвідувачів. Основний акцент – зменшення кількості пожеж, безпека та максимальна зручність. До кінця року буде побудовано ще 5 рекреаційних пунктів.
Одна рекреація облаштована на Житомирщині. Дві – на території Київської області. Локації обирали там, де люди регулярно зупиняються та відпочивають. Усі розташовані в межах громад.
Усі рекреаційні пункти є повністю безкоштовними. У кожному пункті є базові умови для відпочинку. Все зроблено з урахуванням безпеки дітей і дорослих та відповідають критеріям безбар’єрності. До кожного передбачені зручні під’їзди. Дістатися можна без заїздів у глиб лісу.
Головне завдання – запобігання лісовим пожежам. У пожежонебезпечний період хаотичний відпочинок створює загрози. Облаштовані зони знижують імовірність випадкових загорянь. Це прямий внесок у збереження лісу. В 2025 році завдяки рекреаційним комплексам зменшено кількість пожеж у найбільш ризикованих територіях в 2,5 рази.
Ще один напрям – безпека під час війни. Лісові масиви можуть бути небезпечними через наслідки дронових атак. За межами перевірених зон ризик значно вищий. Рекреаційні пункти зменшують ці загрози.
Будівництво рекреаційних пунктів – це частина інвестиційного плану підприємства. Вона відповідає реальним вимогам воєнного часу. Такі об’єкти зменшують ризики для людей і для лісу.
З майже 2200 мобілізованих працівників нашого підприємства є представники практично всіх лісівничих посад – від виробничих до управлінських ланок. У сьогоднішній рубриці “Наші в ЗСУ” розповідаємо про добровільно мобілізованого головного мисливствознавця ДП “Ліси України”.
Володимир Соловей за освітою магістр екології. Після завершення навчання у НУБіП набував досвід роботи у мисливських господарствах Київщини та Чернігівщини. З початку 2023 року почав працювати головним мисливствознавцем у центральному апараті ДП “Ліси України”.
“Ми займались моніторингом диких мисливських тварин, що утримуються в напіввільних умовах,рахували їх чисельність, контролювали підгодівлю. Загалом такий важливий екологічний напрям роботи, спрямований на збереження та підвищення популяції диких тварин у лісі”, – розповідає Володимир Соловей.
На підприємстві Володимир пропрацював майже 2 роки. Пішовши оновити дані в ТЦК вирішив добровільно мобілізуватись. Під час проходження базової загальновійськової підготовки Володимир отримав відношення у Першу окрему важку механізовану бригаду.
“Спочатку це була базова для всіх посада стрілець-гранатометник. Але так як я маю вищу освіту, мене відправили на навчання в Академію сухопутних військ ім.П.Сагайдачного у Львів. Після кількомісячних навчань я повернувся і став командиром взводу звукометричної розвідки”
У підпорядкуванні воїна-лісівника – оператори звукометричного обладнання, логісти, водії та відповідальні за матеріально технічне забезпечення. Головне завдання взводу – отримання координатів розташування техніки ворога за допомогою спеціалізованої звукової розвідки. Хлопці зараз працюють біля російського кордону на Чернігівщині.
“Поблизу кордону в нас є обладнання,що допомагає виявити ворожі вогневі засоби. Наші оператори отримують та обробляють інформацію. Далі передають координати артилеристам. Працюють змінами з перервою на сон та побутові справи без свят і вихідних”, – говорить Володимир.
Робота на прикордонні це не тилова служба, як може здатись на перший погляд. Воїн лісівник каже, що незважаючи на відсутність стрілкотні, кількість застосування FPV дронів ворогом збільшилась кратно, особливо на оптоволокні. Ціляться по всьому, що рухається. Нещодавно влучили у бригаду електриків, яка відновлювала світло для найближчих селищ, де ще залишились люди.
Днями Володимир звернувся по допомогу до Спілки воїнів-лісівників України. Через все більші атаки ворожими дронами, воїнам стало складно діставатись до приладу, який фіксує ворожі цілі.
“Кожні три дні на ньому потрібно замінювати акумулятор. Тільки виїдемо, одразу на горизонті бачимо FPV. Володимир Ковальчук передав нам детектор дронів “Чуйка 3.0”, який одразу бачить сигнал ворожого БПЛА. Це можливість вчасно сховатись, втікти, сховати машину. Тепер моєму підрозділу працювати стало безпечніше”
Стабілізувавши роботу підрозділу, вперше за час служби воїн-лісівник пішов у відпустку і відразу приїхав до колег. Він з теплом згадує, як весь відділ приїхав до нього у Десну, де проходив базову загальну військову підготовку.
“Привезли мені солодощів, коштів, щоб міг купити собі чогось ще. Це було дуже круто. Бо коли тільки потрапляєш на військові навчання, якось ще незвично, і важко було адаптуватись до нових умов”
Після демобілізації Володимир збирається повернутись на улюблену роботу, в колектив, який за цей час став його справжньою підтримкою. А ще з нетерпінням чекає, коли кожного дня зможе бачити як росте його син у вільній та мирній Україні.
У межах 2,7 млн га мисливських угідь підприємства обліковується понад 102 тисячі диких тварин – зайці, козулі, кабани, європейські олені, плямисті олені,лані, вовки та борсуки.
Задача нашої єгерської служби їх охороняти, підгодовувати та сприяти відтворенню.
Особливо важливо підтримати нормальні умови існування диких тварин з настанням холодів. Тож, з початку грудня розпочалась зимова підгодівля, яка триває приблизно 100 днів.
Облік тварин наші фахівці здійснюють щороку і відповідно до матеріалів мисливського впорядкування заготовляють необхідну норму кормів. Вони збагачені мікроелементами, вітамінами та мінералами, які допомагають диким тваринам зберегти сили та адаптуватися до складних зимових умов.
Корм єгері залишають у годівницях, які спорудили ще до початку настання зими. Вони розташовані на ділянках, що захищають спокій диких тварин – невеликих галявинах або у рідколіссі.
Загалом для підгодівлі диких тварин заготовлено 477 тис. кормових віники, 1,1 тис. тонн зернових культур, 2,3 тис. шт зернових снопиків, півмільйона тонн сіна, 113 тис. тонн солі, 11 тис. тонн коренеплодів.
Кормові віники – це гілки листяних порід дерев, а саме берези, дуба, липи, осики та ліщини. Їх єгері заготовляють не пізніше червня, коли листя має найбільше поживних речовин. Після зрізування, гілки формують і зв’язують у пучки. Потім занурюють у солоний розчин, просушують у добре провітрюваних та захищених від потрапляння дощової води приміщеннях. Висушені пагони з листям зберігають до настання зими і зараз використовують для підгодівлі тварин.
Сіно важливий елемент підгодівлі, коли в сніжний період немає можливості здобути рослинну їжу.
Коренеплодами диких тварин годуємо в більш теплу безсніжну погоду. Зокрема це кормовий буряк, морква, картопля, ріпа чи брюква. Їх єгері викладають у підготовлені корита поставлені неподалік від годівниць.
Сіль компенсує мінерали, на які рослинний корм взимку бідний.
У залежності від погоди кількість кормів може збільшуватися або зменшуватися. Корм у годівнички єгері додають поступово з розрахунку на кілька днів.
Під головуванням Прем’єр-міністерки України Юлії Свириденко відбулася розширена нарада за участі Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Олексія Соболева, заступника Міністра Тараса Висоцького, Генерального директора ДП «Ліси України» Юрія Болоховця, народних депутатів, представників лісової, деревообробної та меблевої галузей, профільних асоціацій. У центрі обговорення – подальший розвиток лісового сектору як стратегічної складової економіки з акцентом на глибоку переробку, створення робочих місць та експорт продукції з високою доданою вартістю.
Під час наради було представлено результати урядових рішень для стабілізації та розвитку галузі. Зокрема, до кінця 2025 року діє тимчасове квотування експорту необробленої деревини для захисту внутрішнього ринку. Відновлено видачу лісорубних квитків і продовжено строк дії матеріалів лісовпорядкування для уникнення простоїв підприємств.
Також схвалено Операційний план реалізації Державної стратегії управління лісами до 2035 року та створено нормативні умови для перетворення ДП «Ліси України» в акціонерне товариство з метою підвищення якості управління.
Окрему увагу приділено екологічним стандартам і євроінтеграційним зобов’язанням. Україна розпочала імплементацію Регламенту ЄС EUDR щодо запобігання знеліснення та деградації лісів і отримала статус країни з низьким ризиком. Паралельно впроваджується повний цифровий ланцюг простежуваності деревини – від електронного лісорубного квитка до GPS-трекінгу та фотофіксації, що мінімізує тіньові практики та гарантує законність заготівлі.
За підсумками наради Урядом визначено конкретні завдання для ДП «Ліси України» на найближчий період. Серед ключових пріоритетів – підвищення ефективності операційної діяльності, нарощування обсягів заготівлі та реалізації деревини на внутрішньому ринку, а також забезпечення стабільного та прогнозованого постачання сировини для українських переробників. Підприємству доручено активніше впроваджувати управлінські та цифрові інструменти, які підвищують прозорість і продуктивність роботи.
Крім того, на рівні державної політики опрацьовуються рішення щодо продовження нульового квотування експорту необробленої деревини у 2026 році, реформування біржової торгівлі деревиною, ухвалення законодавства з імплементації EUDR та дерегуляції процедур для збільшення обсягів заготівлі.
Уряд і надалі працюватиме у тісній взаємодії з ДП «Ліси України», бізнесом та експертною спільнотою, щоб лісова, деревообробна та меблева галузі повною мірою реалізували свій потенціал і стали одним із драйверів економічного відновлення України.
ДП «Ліси України» працює лише третій рік — не все вдається одразу, але фактом є те, що підприємству дедалі ефективніше та жорсткіше вдається протидіяти зловживанням у лісовій сфері.
За цей рік Департамент внутрішньої та економічної безпеки підприємства провів 672 контрольні заходи. Перевірено практично кожне друге лісництво. Виявлено порушення на понад 1,2 млрд грн, з яких майже 555 млн грн — це незаконні рубки (1,3 тис. фактів).
Серед інших порушень — незадовільне відведення та таксація лісосік, внесення недостовірних відомостей до системи ЕОД, нестача деревини, її лишки та неоприбуткована деревина.
За результатами перевірок до правоохоронних органів передано 232 матеріали. Зареєстровано 121 кримінальне провадження, ще 104 матеріали приєднано до вже зареєстрованих кримінальних проваджень, розпочатих за матеріалами Департаменту.
За 235 фактами, виявленими службою безпеки, вже повідомлено про підозру. Фактично левова частка випадків, про які повідомляють прокуратура, ДБР та поліція, розпочиналася саме з матеріалів Департаменту внутрішньої та економічної безпеки.
Так, цього року саме за матеріалами Департаменту правоохоронцям вдалося припинити діяльність злочинної групи, яку очолював колишній працівник ДП «ЛІАЦ». Група вносила несанкціоновані зміни до системи електронного обліку деревини. Уже оголошено 13 підозр, слідство триває.
До кінця 2025 року буде проведено 52 службові розслідування. До дисциплінарної відповідальності притягнуто майже 100 працівників підприємства.
Перед призначенням на посаду абсолютно всі претенденти проходять перевірку службою безпеки. За 2025 рік проведено майже 10 тис. таких перевірок, 315 претендентів було «забраковано».
Крім того, Департамент перевіряє основні заявки на закупівлю — цього року реалізовано понад 900 перевірок. Як наслідок, роботу Департаменту закупівель перезавантажено: призначено нового керівника та сформовано нову команду.
Сосновий шовкопряд – шкідник хвойних порід, гусениці якого під час живлення віддають перевагу хвої сосни звичайної, в рідкісних випадках – іншим хвойним породам. В результаті знищення хвої, дерева послаблюються, зменшується приріст.
Одночасно знижується стійкість окремих дерев і насадження в цілому до дії негативних чинників навколишнього середовища, в тому числі нападу інших груп шкідників.
В Україні це один із найбільш поширених видів хвоєгризучих шкідників. Найчастіше зустрічається у хвойних лісах Полісся та Лісостепу. У пік своєї активності у 2017 році лише на території Київщини стовбуровими шкідниками було уражено близько 16 тисяч га лісу. По всій країні хворіло десятки тисяч гектарів.
Захист лісу від шкідників та хвороб – важливий напрямок лісогосподарської діяльності. Він забезпечується шляхом систематичного спостереження за станом лісів, своєчасного виявлення осередків шкідників і хвороб лісу.
За сприятливих умов шкідники лісу періодично дають спалахи масового розмноження.
Саме під час спалаху масового розмноження хвоєгризучі та листогризучі комахи порівняно в короткі терміни здатні розповсюджуватися на тисячі гектарів і наносити лісовим насадженням сильні пошкодження. Це викликає втрату приросту, ослаблення і подальше всихання дерев або цілих насаджень.
За попередніми підрахунками інтенсивність розповсюдження шкідників лісу у 2025 році істотно зменшилась!
Цьому сприяло як вологе, здебільшого прохолодне, літо, так і вчасно проведені лісівниками профілактичні заходи.
Нагляд за шкідниками і хворобами лісу ведеться лісовою охороною на постійній основі із відповідною реєстрацією у книгах обліку.
Пріоритетним напрямком діяльності лісівників є впровадження біологічних методів боротьби із шкідливими комахами лісу – найефективнішим і найдешевшим способом. За допомогою таких методів можна відновити рівновагу в лісах і значно підвищити їх стійкість.
Як протидіяли лісівники протягом року?
Розвішано понад 50 тисяч штучних гніздівель. Підвищення чисельності комахоїдних птахів у лісових насадженнях стримує масове розмноження різноманітних шкідливих комах лісу. Для прикладу – сім’я синиць за літо знищує близько 4 тисяч гусениць.
Огороджено і переселено понад 8 тисяч мурашників. Мурахи регулюють чисельність та порушують життєві цикли шкідників, поїдаючи яйця, личинки та дорослих особин. Одна велика колонія здатна захищати до 1-2 га лісу.
Проведено санітарні рубки на площі 89 тис га. Такі заходи проводимо як в осередках стовбурових шкідників, так і для боротьби з хворобами лісу, які призводять до масового всихання дерев. Найбільш розповсюдженими є коренева губка, опеньок осінній, соснова губка. Також санітарні рубки проводились для продовження життєздатності здорових дерев. Відкритий доступ до повітря та світла після санітарних рубок сприяє росту насаджень.
Санітарні рубки здійснюємо на основі матеріалів лісовпорядкування, лісопатологічних та комісійних обстежень.