Автор: News
Анатолію Скуйбіді – 77 років. Увесь свій трудовий шлях він присвятив роботі в лісовому господарстві. Зараз чоловік на заслуженому відпочинку, проте підтримку від ДП “Ліси України” продовжує отримувати. У нинішній час, каже, це велика допомога для пенсіонерів.
Підтримка працівників, які вийшли на пенсію, залишається в пріоритеті для компанії. Кожного року підприємство надає одноразову допомогу, у розмірі 8 тисяч гривень, пенсіонерам-лісівникам. За ці кошти вони можуть придбати дрова. Допомога розрахована на людей, які пропрацювали в лісовому господарстві понад 15 років та мають пічне опалення.
Анатолій Скуйбід уже як два роки отримує таку підтримку від Слобожанської філії. Чоловік понад 50 років пропрацював у лісовій галузі. На заслужений відпочинок пішов з Чалівського лісництва на Полтавщині, де працював майстром лісу.
“Допомога від ДП “Ліси України” важлива для мене, а ще дуже приємна увага. Я добросовісно завжди ставився до своїх обов’язків, тепер і мене не забувають. Дякую за це,” – розповів пенсіонер Анатолій Іванович.
Загалом, з початку року у Слобожанській філії таку допомогу отримало 217 пенсіонерів. Це суттєва підтримка та допомога на час опалювального періоду людям, які довго працювали в лісі та пішли на заслужений відпочинок.
Два перші трелювальні трактори – скідери – із запланованої цьогоріч партії вже прибули до надлісництв філії “Карпатський лісовий офіс”.
Це частина інвестиційного плану ДП «Ліси України», у межах якого для Карпатської філії передбачено постачання 11 сучасних скідерів. Нова техніка працюватиме у надлісництвах зі складними умовами високогірного рельєфу, де важливими є прохідність, надійність, безпека та ефективне транспортування деревини.
Скідер – це спеціалізований трелювальний трактор, призначений для перевезення деревини від місця рубки до верхнього складу. Для Карпатського регіону така техніка особливо актуальна, адже значна частина наявного тракторного парку – це машини 80–90-х років або переобладнані сільськогосподарські трактори, які не завжди відповідають реальним умовам роботи в горах.
Нові скідери мають посилену раму, повний привід, високий кліренс, потужні двигуни та лебідки з великим тяговим зусиллям. Вони краще пристосовані до роботи у складній гірській місцевості, забезпечують вищу прохідність, маневреність і продуктивність. За один рейс така машина може транспортувати значно більший обсяг деревини, що скорочує тривалість робіт і зменшує витрати пального.
Окремий акцент – безпека та комфорт операторів. Сучасні системи керування, краща ергономіка та технічні можливості нових машин дозволяють працювати ефективніше й безпечніше. Саме тому найближчим часом у філії відбудуться спеціальні навчання для операторів, які працюватимуть на цій техніці.
Оновлення машинного парку – це не просто закупівля нових тракторів. Це важливі інвестиції у розвиток підприємства, безпечніші умови праці, ефективніше лісове господарство та сучасний підхід до роботи в Карпатському регіоні.
ДП «Ліси України» продовжує поступово замінювати застарілу техніку на надійну, продуктивну й адаптовану до реальних умов українських лісів.
У Державних лісах Польщі розпочалися безпосередні протипожежні заходи
По всій країні працює розгалужена система моніторингу, виявлення та гасіння пожеж, яка дає змогу швидко реагувати й обмежувати втрати в лісах.
Безпосередні протипожежні заходи є ключовим елементом системи охорони лісів, спрямованим на швидке виявлення загроз і негайне вжиття заходів із гасіння.
Заходи проводяться в період найбільшої пожежної небезпеки й охоплюють повну мобілізацію польових служб, спостережних пунктів, а також співпрацю з Державною пожежною службою та іншими службами.
У чому полягають безпосередні протипожежні заходи?
Безпосередні протипожежні заходи в Державних лісах Польщі — це етап функціонування системи протипожежної охорони, під час якого всі її елементи переходять у режим повної оперативної готовності. Їх запускають у період підвищеної пожежної небезпеки — найчастіше від ранньої весни до осені, коли погодні умови сприяють виникненню та поширенню вогню.
На практиці це означає посилення дій, пов’язаних із виявленням, локалізацією та швидким гасінням пожеж. Ключову роль тут відіграє система спостереження й оповіщення, що охоплює протипожежні спостережні вежі, наземні та авіаційні патрулі. Оператори спостережних пунктів здійснюють постійний моніторинг лісових територій, а в разі виявлення диму негайно передають інформацію до пунктів оповіщення та диспетчеризації.
Безпосередні протипожежні заходи також передбачають підтримання сил і засобів гасіння в постійній готовності. Лісівники співпрацюють із Державною пожежною службою та добровільними пожежними дружинами, а за потреби використовують також спеціалізовану техніку, зокрема літаки для гасіння пожеж і гелікоптери. Завдяки розгалуженій мережі протипожежних під’їздів і пунктів забору води можна швидко дістатися до місця події та ефективно проводити гасіння.
Важливим елементом безпосередніх заходів є також поточне прогнозування пожежної небезпеки. Щоденні вимірювання вологості лісової підстилки та аналіз метеорологічних умов дають змогу визначати ступінь небезпеки й відповідно коригувати рівень готовності служб. У крайніх ситуаціях запроваджуються тимчасові заборони на відвідування лісу.
Мета безпосередніх протипожежних заходів — якнайшвидше виявити пожежу й загасити її на початковій стадії. Статистика показує, що переважну більшість пожеж у польських лісах ліквідовують на дуже ранньому етапі, ще до того, як вони охоплять більшу площу. Це результат ефективної роботи системи та доброї організації лісових і рятувальних служб.
Не менш важливою є й роль суспільства. У період проведення заходів особливо важлива пильність людей, які перебувають у лісах: швидке повідомлення про загрозу може суттєво обмежити наслідки пожежі.
Система протипожежної охорони Державних лісів Польщі
Система протипожежної охорони в Державних лісах Польщі — це комплексний механізм, спрямований на запобігання лісовим пожежам у Польщі, їх швидке виявлення та ефективне гасіння. Завдяки її належному функціонуванню більшість пожеж ліквідовують на початковій стадії, ще до того, як вони встигають охопити більшу площу.
Основою протипожежної системи є постійний моніторинг лісів. По всій країні працюють спостережні вежі та сучасні системи камер, які дають змогу виявляти дим і швидко визначати місце загрози. Саме швидка локалізація пожежі має ключове значення для ефективності гасіння.
Моніторинг доповнюють наземні та авіаційні патрулі. Лісівники й екіпажі патрульних літаків контролюють території, особливо вразливі до пожеж, насамперед у періоди посухи та високих температур. Завдяки цьому можна швидко реагувати на загрози, що виникають.
Важливим елементом системи протипожежної охорони лісів є відповідна інфраструктура.
Державні ліси Польщі мають розгалужену мережу лісових доріг — так званих протипожежних під’їздів, — які дають змогу рятувальним службам швидко дістатися до місця пожежі. Важливу роль відіграють також пункти забору води та протипожежні смуги, що обмежують поширення вогню.
Система протипожежної охорони також базується на прогнозуванні пожежної небезпеки. Щодня проводять вимірювання вологості лісової підстилки та аналіз погодних умов. На цій основі визначають ступінь пожежної небезпеки в лісах, що дає змогу коригувати рівень готовності служб і запроваджувати можливі обмеження, зокрема заборону на відвідування лісу.
Ключове значення для ефективності системи має також співпраця
Державні ліси Польщі взаємодіють із Державною пожежною службою, добровільними пожежними дружинами та іншими службами. Спільні дії дають змогу швидко й ефективно гасити лісові пожежі та мінімізувати втрати для природи.
Невід’ємним елементом системи є також освітні заходи. Інформаційні кампанії нагадують, що більшість лісових пожеж у Польщі виникає з вини людини. Саме тому так важливо дотримуватися правил безпеки під час перебування в лісі.
Завдяки поєднанню сучасних технологій, доброї організації та залученості служб система протипожежної охорони Державних лісів Польщі ефективно захищає польські ліси від пожеж.
Польща має одну з найбільших кількостей лісових пожеж у Європі — третє місце за річною кількістю пожеж. Водночас середня площа однієї пожежі є однією з найменших: 25-те місце серед 28 країн.
Державні ліси Фінляндії відновили понад 30 тисяч гектарів боліт упродовж 2020-х років
У Фінляндії державне лісове господарство продовжує масштабні роботи з відновлення природних екосистем. Лише торік різні підрозділи державних лісів відновили природний стан приблизно 2 800 гектарів боліт, а загальна площа відновлених боліт у 2020-х роках уже перевищила 30 тисяч гектарів. Окрім цього, на державних землях і водних територіях покращували стан багатьох інших природних оселищ.
Стратегічна мета державних лісів Фінляндії — збереження та посилення біорізноманіття на державних землях і водних територіях. У країні вже понад 30 років займаються відновленням природного стану на природоохоронних територіях і в лісах багатоцільового використання. За цей час планування, виконання та моніторинг природоохоронних заходів розвивалися у співпраці практичних фахівців і науковців.
Минулого року природоохоронні роботи фінансували як за рахунок доходів державного лісового господарства, так і за рахунок бюджетних коштів Міністерства довкілля та Міністерства сільського і лісового господарства Фінляндії в межах державної програми відновлення природних оселищ.
Особливу увагу приділяли болотам і водним об’єктам у лісах багатоцільового використання. Тут торік було відновлено близько 1 400 гектарів боліт. Відновлені території виводять із господарського використання — у майбутньому там більше не проводитимуть рубок чи інших заходів, що впливають на водний режим.
Витрати на відновлення та інші природоохоронні роботи становили близько одного мільйона євро.
«Відновлення боліт — це балансування між впливами на біорізноманіття, клімат і водні об’єкти. Не всі вигоди можна отримати негайно», — зазначає керівниця з питань землекористування державного лісового господарства Ріікка Мюллюля.
Окрім відновлення боліт, у лісах багатоцільового використання проводять й інші природоохоронні заходи: догляд за широколистяними та сухими сонячними оселищами, а також контрольовані випалювання.
Останніми роками важливою частиною роботи стали заходи з покращення стану водних об’єктів. Зокрема, торік було усунуто 102 перешкоди для міграції риб та інших водних організмів, а також відновлено близько 47 кілометрів водотоків.
Для реалізації цих завдань у різних регіонах Фінляндії найняли нових фахівців із водного господарства, які займаються плануванням відновлювальних робіт і підтримують фахівців із лісогосподарського планування.
«Під час планування відновлення малих водних об’єктів ми прагнемо до розгляду на рівні водозбірних басейнів, тобто у водному плануванні лісогосподарських заходів враховуємо не адміністративні межі, а природні межі», — розповідає Ріікка Мюллюля.
Комплексна мета таких заходів — зменшення потрапляння до водойм поживних речовин, завислих частинок і шкідливих речовин. Роботи концентрують там, де їхній екологічний ефект буде найбільшим.
Значний обсяг робіт із відновлення природи також виконують природоохоронні служби державних лісів Фінляндії. У 2025 році вони проводили заходи з покращення стану різних типів природних оселищ на державних природоохоронних територіях.
«Роботи загалом пройшли за планом і добре. Відновлення лісів за допомогою випалювання природоохоронні служби виконали в меншому обсязі, ніж планувалося; головною причиною стала нестійка погода на початку літа», — говорить керівниця напряму послуг із відновлення Йоганна Руусунен.
Одним із найбільших проєктів 2025 року стало відновлення болотного комплексу Верккісуо в містах Оулу та Пудас’ярві. На ділянці Конікайстот, яка раніше була осушена канавами, минулого літа перекрили осушувальні канави на площі 154 гектари. Це дозволило суттєво відновити природний водний режим території.
«Саме такі комплексні об’єкти відновлення, завдяки їхній високій ефективності, визнані важливими також у роботі з підготовки національного плану відновлення, яка нині здійснюється під керівництвом Міністерства довкілля. У Фінляндії ми маємо перевагу порівняно з багатьма іншими країнами ЄС, оскільки відновлення проводиться, а досвід накопичується ще з 1990-х років. Програма відновлення природних оселищ та природоохоронні проєкти, виконані переважно за кошти Європейського Союзу, тепер окуповують себе», — говорить керівник напряму послуг природоохоронних служб Сантту Карексела.
Загалом у 2025 році природоохоронні служби державних лісів Фінляндії відновили 1 395 гектарів боліт, 347 гектарів традиційних біотопів, 71 лісове оселище та 23 прибережні природні об’єкти. Також було відновлено близько 7 кілометрів струмків, покращено стан водно-болотних угідь на 23 об’єктах і проведено випалювання лісів на площі 29 гектарів.
Своєю чергою державне лісове господарство у 2025 році відновило 1 403 гектари боліт у лісах багатоцільового використання, провело різні типи природоохоронних випалювань на площі 630 гектарів та відновило струмки й водотоки на 47 кілометрах.
У Румунії лісівники провели обробку понад 2,7 тисячі гектарів лісів від гусениць-шкідників
У Румунії Національна лісова адміністрація «Ромсільва» цієї весни провела масштабні заходи із захисту лісів від гусениць, що об’їдають листя дерев. У травні обробку здійснили на загальній площі 2 789 гектарів лісового фонду.
Найбільший обсяг робіт виконали в лісовому управлінні Яломіца — 1 404 гектари. Ще 887 гектарів обробили в лісовому управлінні Джурджу, 367 гектарів — у лісовому управлінні Келераші та 131 гектар — на територіях, якими управляє лісове управління Ілфов.
Необхідність проведення таких заходів визначили за результатами прогнозів і польових перевірок, які здійснювали фахівці Національної лісової адміністрації «Ромсільва». У кількох регіонах зафіксували збільшення чисельності гусениць-шкідників, здатних завдати серйозної шкоди листяним лісам.
Основною метою робіт було недопущення масового пошкодження деревостанів і збереження стійкості лісових екосистем.
Для обробки використали біологічний інсектицид на основі бактерій. У Національній лісовій адміністрації «Ромсільва» наголошують, що препарат вибірково діє лише на личинок шкідників і не впливає на здоров’я людей, лісову рослинність чи дику фауну в оброблених лісах.
Обробку лісів проводили за допомогою спеціалізованих літаків.
Подібні заходи в Румунії проводили й торік. Тоді обробку лісів від гусениць-шкідників виконали на площі 7 088 гектарів у лісових управліннях Джурджу, Яломіца та Келераші.
Наразі Національна лісова адміністрація «Ромсільва» управляє 3,13 мільйона гектарів державних лісів. Крім того, на договірних засадах вона надає лісогосподарські послуги ще для 1,1 мільйона гектарів лісів інших форм власності.
Усі державні ліси Румунії мають сертифікацію ведення лісового господарства відповідно до міжнародних стандартів.
У Швеції лісівники скорочують використання торфу у вирощуванні саджанців і переходять до екологічніших технологій
Шведська державна лісова компанія Sveaskog разом зі своїм підрозділом із виробництва садивного матеріалу «Шведські лісові саджанці» активно скорочує викиди парникових газів і змінює підходи до вирощування молодих дерев.
Уже сьогодні у виробництві саджанців вдалося замінити близько 75% торфу, який традиційно використовувався як основний компонент субстрату. Це дозволяє суттєво зменшувати вуглецевий слід кожного саджанця.
«Нам вдалося замінити 75% торфу для вирощування і при цьому вирощувати саджанці, які відповідають нашим високим вимогам до якості», — говорить Ребекка Ларссон, фахівчиня з вирощування у Sveaskog.
У компанії зазначають, що наступним кроком є повна відмова від торфу. Наразі активно випробовують альтернативні компоненти, зокрема деревне волокно, яке вже показує хороші результати у поєднанні з новими підходами до догляду за рослинами.
«2026 рік стане першим роком, коли ми взагалі не замовлятимемо чистий торф для вирощування. У всіх субстратах, у яких ми вирощуватимемо саджанці надалі, частку торфу буде в тій чи іншій формі зменшено».
Фахівці підкреслюють, що ключовим критерієм залишається якість посадкового матеріалу — насамперед добре розвинена коренева система та збалансований розвиток рослини. Саме це забезпечує кращу приживлюваність у лісі.
Результати вже помітні: саджанці добре приживаються та стабільно ростуть після висаджування. Їхній розвиток додатково відстежують у межах довгострокового моніторингу.
З 2023 по 2024 рік підрозділ «Шведські лісові саджанці» вже скоротив викиди парникових газів, пов’язаних із використанням торфу, на 17%. Загальна стратегічна мета компанії Sveaskog — зменшити викиди у своїй діяльності та ланцюгу постачання на 60% до 2034 року.
Сьогодні «Шведські лісові саджанці» є одним із найбільших виробників садивного матеріалу у Швеції, а вирощування здійснюється у п’яти розсадниках по всій країні.
ДП “Ліси України” реалізує проєкт з розширення найбільшого в Україні лісорозсадника по вирощуванню сіянців із закритою кореневою системою на Чернігівщині. До кінця 2027 року потужності лісорозсадника планують збільшити з 1,3 млн до 6,4 млн сіянців із ЗКС на рік.
Перша черга уже запрацювала
Виробництво запустилось у березні цього року. Наразі у лісорозсаднику функціонують дві теплиці загальною площею 1,2 тис. м² та поле дорощування площею 2,5 тис. м².
Після запуску комплексу тут уже розпочали повний цикл вирощування садивного матеріалу. Цього сезону уже висіяли 1,1 млн сіянців сосни звичайної.
Як вирощують сіянці
Перед висівом насіння пройшло ретельний відбір та підготовку у спеціалізованому цеху, де встановлені шишкосушарка та інше сучасне обладнання.
Після підготовки насіння висівали через автоматизовану лінію у касети із поживним субстратом. Після цього касети розмістили у теплицях, де для сіянців підтримували необхідний мікроклімат та забезпечувався автоматичний полив.Коли вони зміцніли, їх перенесли на поля дорощування, де зараз вони адаптуються до природних умов та формують міцну кореневу систему. Восени та наступної весни ці сіянці використають для лісовідновлення у Чернігівській та Київській областях.
Розсадник продовжують розширювати
Щоб збільшити обсяги вирощування, на території центру вже реалізують другу чергу проєкту – розпочалось будівництво чотирьох нових полів дорощування загальною площею 11,4 тис. м². Їх зведення планують завершити вже до кінця цього року. Паралельно ведеться проєктування ще трьох теплиць та двох полів дорощування.
Розширення площі для висіву дозволить збільшити потужності лісорозсадника щонайменше в 5 разів до кінця 2027 року.
Крім того, нова інфраструктура дасть змогу раніше розпочинати вирощування сіянців навесні, підтримувати стабільний мікроклімат та менше залежати від погодних умов.
Підприємство продовжує виплати компенсацій на паливну норму для пенсіонерів лісової галузі. Наразі вже опрацьовано 91% поданих заяв.
З початку року компенсації надійшли для 7,7 тис. пенсіонерів на загальну суму 61,6 млн грн.
Компенсації нараховували відповідно до норм колективного договору ДП “Ліси України”. Розмір компенсації на паливні дрова з нового року зріс до 8 тисяч гривень на людину.
Зокрема, в колдоговорі підприємства зазначається, що «компенсація поширюються на пенсіонерів, які звільнились з роботи в зв’язку з виходом на пенсію, працюючи на підприємствах, правонаступником яких є ДП «Ліси України» (пенсіонером підприємства також вважається працівник, який був звільнений за скороченням за два роки до настання пенсійного віку і до настання пенсійного віку перебував на обліку в центрі зайнятості) та безпосередньо на ДП “Ліси України”».
Йдеться про людей, які присвятили роботі в лісі все своє життя. Багато з них працювали у колишніх лісгоспах і сьогодні мають невелику пенсію. Тому вони потребують особливої підтримки та уваги.
Як отримати компенсацію?
– заява;
– довідка з сільської або міської ради про наявність в будинку пічного опалення або акт комісійного обстеження Сторони роботодавця та профспілки;
– копії документів, що підтверджують факт належності до зазначеної категорії;
– копія паспорта;
– копія довідки про присвоєння ідентифікаційного номера;
Оригінали заяв з необхідним переліком документів варто подавати у Первинну профспілкову організацію. Заяви можна принести як особисто, так і надіслати поштою у відокремлені первинні профспілки в регіональних філіях.
В середньому представники профспілок щотижня отримують від 200 заявок на паливну компенсацію від пенсіонерів. Їх розгляд відбувається впродовж кількох днів, а виплата відбувається протягом тижня.
Цього тижня ДП «Ліси України» провело форвардні аукціони з фіксованою ціною на ІІ півріччя 2026 року. Обсяг виставленого на торги ресурсу – 1,54 млн м³. Найбільша пропозиція (83% обсягу) – деревина дров’яна промислового використання (ПВ) – 877 тис. м³ та лісоматеріали круглі соснові – 395 тис. м³.
Обсяги та інші умови попередньо обговорювалися з бізнесом. Зокрема, стартові ціни відповідали минулорічному рівню, скоригованому на показник інфляції.
За результатами торгів законтрактовано практично весь ресурс, за винятком сосни круглої, відсоток продажу якої склав 67%. Непродані обсяги сосни виставимо пропорційно на основні квартальні торги ІІІ та IV кварталів 2026 року.
Значного ажіотажу форвардні торги на ІІ півріччя не викликали у зв’язку з нестабільністю цін та попиту на світовому ринку продукції деревообробки.
Свідченням цьому є і значно менша кількість унікальних учасників форвардних торгів: близько 200 в ІІ півріччі проти 423 в попередньому періоді.
Сформована продажна ціна на дров’яну деревину ПВ встановилась на рівні фактичної реалізаційної ціни на даний час, в межах 2,4 тис. грн/м³.
По лісоматеріалах круглих загалом зростання становило від 7 до 39% в залежності від породи деревини. Так, по лісоматеріалах круглих дубових (CD) ціна продажу склала 15,0 тис. грн/м³, соснових – 4,4 тис. грн/м³, ясеневих – 6,0 тис. грн/м³, що є нижчими на 7-15% відносно поточної ціни реалізації.
Резюме:
Ринкові механізми працюють: після минулорічного ажіотажу ринок стабілізувався, а ціни скоригувалися. У більшості сегментів досягнуто балансу між попитом і пропозицією, а щодо сосни круглої навіть сформувався значний профіцит продукції.
Високий попит зберігається у сегменті дров ПВ: бізнес побоюється, що ресурс викупить населення (домогосподарства та соцсфера справді активно закуповують паливо, готуючись до складної зими – на середину травня реалізовано майже 1,1 млн м³ дров паливних, що удвічі більше ніж за той же період минулого року). Але навіть попри високий попит ДП «Ліси України» вдалося стабілізувати ціни і в цьому сегменті.
Україна посилює трансформацію лісової галузі одразу за кількома напрямами – від наближеного до природи лісівництва, розвитку сучасного лісового насінництва та експорту садивного матеріалу до стимулювання громад зберігати самосійні ліси й підвищення прозорості ринку деревини. В основі цих змін – оновлення законодавства, модернізація інфраструктури та створення нових економічних механізмів для розвитку галузі.
Україна нарощує потенціал експорту лісового садивного матеріалу
Одним із ключових напрямів є розвиток ринку лісового садивного матеріалу. Україна розглядає можливість виходу на європейський ринок сіянців та саджанців хвойних і листяних порід. Потенційна експортна виручка за п’ятьма основними породами – сосною, ялиною, ялицею, модриною та дубом – може сягнути майже 5 млн євро щороку, а прогнозований прибуток – близько 2 млн євро.
Для цього держава модернізує лісонасіннєві центри та розвиває систему сучасних розсадників. Наразі в Україні працює дев’ять сучасних лісорозсадників із загальною потужністю 14 млн сіянців на рік. До 2030 року виробництво планують збільшити більш ніж удвічі – до 30 млн сіянців щороку.
Ставка на європейський ринок та нове законодавство
Акцент робиться на вирощуванні сіянців із закритою кореневою системою, які мають високий попит у країнах ЄС. Внутрішня потреба України в такому садивному матеріалі оцінюється приблизно у 20 млн штук на рік, тоді як потенціал експорту може становити ще близько 10 млн сіянців щороку.
Паралельно уряд працює над оновленням нормативної бази. Зокрема, триває підготовка законодавчих змін щодо лісових репродуктивних ресурсів, удосконалення положень Лісового та Земельного кодексів, спрощення оформлення прав користування землями лісогосподарського призначення та врегулювання роботи підприємств після реорганізації. Також планується усунення правових колізій у процедурі видачі електронних лісорубних квитків і продовження строків оформлення речових прав на землі лісогосподарського призначення до 2035 року.
Громадам пропонують компенсацію за збереження самосійних лісів
Окремий напрям – збереження самосійних лісів. В Україні налічується близько 1,9 млн га земель, вкритих самозалісеними ділянками, які переважно мають статус земель сільськогосподарського призначення. Держава готує механізм стимулювання громад до передачі таких земель до лісового фонду.
Запропонований механізм передбачає компенсаційні виплати громадам у розмірі 64% від нормативної грошової оцінки ділянки. Компенсацію планують сплачувати рівними частинами протягом 4–8 років за рахунок постійного лісокористувача, який отримуватиме ділянку у користування.
Уряд розглядає цей інструмент не лише як екологічний, а й як економічний механізм. Збереження самосійних лісів дозволяє збільшувати лісистість країни, покращувати екологічний стан громад, створювати ресурси для енергетичної безпеки та формувати потенціал для залучення «зеленого» фінансування через карбонові сертифікати.
Ринок деревини роблять більш прогнозованим і відкритим
Ще одним кроком до реформування галузі стало підвищення прозорості ринку деревини. ДП “Ліси України” відкрило у публічному доступі деталізовану інформацію про обсяги лісопродукції, запланованої до реалізації у другому півріччі 2026 року.
Окрім сортиментного плану та структури продукції, тепер оприлюднюються дані про обсяги заготівлі та реалізації за квартальними і форвардними аукціонами, а також про класи якості продукції. Очікується, що це дозволить підвищити прогнозованість ринку, стабілізувати ціни та покращити виконання контрактів деревообробними підприємствами.
Загалом у другому півріччі планується реалізувати майже 6,3 млн м³ лісопродукції. Із них понад 1,7 млн м³ буде спрямовано для населення, соціальної сфери та потреб оборони – за соціальними цінами або безоплатно для Збройних сил України. Ще майже 4,6 млн м³ продукції виставлять на квартальні та форвардні аукціони.
Комплекс цих рішень має сформувати більш конкурентну, прозору та економічно стійку модель розвитку лісової галузі, орієнтовану як на внутрішні потреби країни, так і на інтеграцію до європейського ринку.
У Людвиківському лісництві Вигодського надлісництва філії «Карпатський лісовий офіс» відбулися практичні навчання з впровадження наукових підходів у щоденну роботу лісівників.
Головна тема – наближене до природи лісівництво. Це господарювання, яке враховує природну структуру лісу, його здатність до самовідновлення, стійкість деревостанів і довгостроковий розвиток екосистеми.
За рекомендацією Департаменту лісового господарства ДП “Ліси України” під час навчання лісівники опрацювали результати наукового дослідження «Особливості ведення лісогосподарської діяльності на основі цільового діаметру: ризики та можливі наслідки», виконаного фахівцями Українського науково-дослідного інституту гірського лісівництва імені П. С. Пастернака, м. Івано-Франківськ.
Особливу увагу приділили поняттю цільового діаметру, оцінці стиглості окремих дерев, формуванню різновікових і стійких деревостанів, а також ризикам застосування таких підходів у гірських лісах Карпат.
За словами лісівників, йдеться про зміну самої логіки господарювання. Зокрема, не діяти за однаковою схемою для всіх ділянок, а уважно «читати» конкретний ліс – його склад, вік, просторову структуру, природне поновлення та потенціал розвитку.
Такі навчання допоможуть лісівникам ухвалювати більш зважені рішення безпосередньо в лісі – з урахуванням природних процесів, біорізноманіття, стійкості насаджень і довгострокових наслідків для екосистеми.
Щороку ДП «Ліси України» надає одноразову допомогу пенсіонерам лісової галузі на придбання дров розмірі 8 тисяч гривень. Це підтримка для людей, які мають пічне опалення та понад 15 років стажу.
У філії “Північний лісовий офіс” таку допомогу отримують майже 1500 пенсіонерів. Уже близько 80% виплат здійснено, решта буде перерахована до кінця травня.
Серед тих, хто отримав підтримку, – Тетяна Іванівна Ковальчук. У лісовій галузі вона пропрацювала 42 роки, останні 20 – бухгалтером.
«Вже три роки отримую виплату від ДП «Ліси України». Для пенсіонерки це велика підтримка. Тримаємо з чоловіком невелике господарство, стараємося».
Тетяна Іванівна живе неподалік Сумського надлісництва та зізнається: найприємніше – відчувати, що про тебе пам’ятають і після завершення трудового шляху. Бо вдячність за роки праці – це не формальність, а реальна підтримка.
Нещодавно у лісах стали народжуватися малюки і зараз вони зростають або в дикій природі, або у спеціально створених контрольованих просторах для розведення диких тварин. Загальна площа таких територій у мисливських угіддях Волині та Рівненщини – близько 1,5 тис. гектарів.
Тут для тварин створюють максимально природні та комфортні умови: достатньо корму, укриття й мінімум стресу. За ними постійно наглядають лісівники та єгері.
Коли тварини підростають і адаптуються, їх випускають у дику природу. Частина залишається у контрольованому просторі для подальшого поповнення популяції.
Наразі лісівники доглядають уже 26 маленьких особин оленя благородного.
6 з цих малюків, які на фото, – у Любешівському надлісництві філії “Поліський лісовий офіс”.
