Автор: News
З початку року ДП “Ліси України” передало для військових 17 одиниць транспорту на суму понад 16 млн грн! Це за вартістю втричі більше, ніж за аналогічний період минулого року.
Транспорт з наших регіональних філій – Центрального, Столичного, Слобожанського, Карпатського, Подільського і Поліського лісових офісів. Серед допомоги пікапи L200, кросовери Renault Duster, вантажний КАМАЗ та екскаватори.
Всі передачі здійснювались для бригад де служать наші воїни-лісівники, а також на кілька підшефних підрозділів. Зокрема, 154 окремої механізованої бригади, батальйону підтримки 17 армійського корпусу, 68-ій окремій артилерійській бригаді, 116 окремій механізованій бригаді, 412 окремій бригаді Безпілотних Систем Nemesis, 71 окремій аеромобільній бригаді.
Передана техніка допомагає військовим виконувати конкретні задачі на різних напрямках фронту – швидше, безпечніше та ефективніше.
Пікапи Mitsubishi L200 потрібні для перевезення спорядження, роботи мобільних груп, доставки дронів і виїздів на позиції.
Кросовери Renault Duster використовують підрозділи розвідки та БПЛА. Вони менш помітні, маневрені й дозволяють швидко доставляти екіпажі дронів та обладнання.
Вантажний КАМАЗ із краном-маніпулятором необхідний для будівництва укриттів і фортифікацій. Він перевозить деревину та інші великі вантажі, а також допомагає швидко розвантажувати матеріали прямо на позиціях.
Екскаватори допомагають облаштовувати бліндажі, захисні споруди та укриття для техніки й артилерії. Гусеничні машини працюють на складних ділянках, а колісні – там, де важлива швидкість і мобільність.
Загалом від початку повномасштабної війни внесок лісівників у допомогу армії сягнув майже 1,8 млрд грн. Захисникам передано понад тисячу одиниць автотранспорту та спецтехніки. Підприємство підтримує більш як 50 бригад, де служать воїни-лісівники та кілька підшефних підрозділів.
Для ефективного управління лісами необхідна достовірна інформація про їхню площу, структуру, запаси деревини, стан насаджень та зміни, що відбуваються з часом. Саме для цього потрібна Національна інвентаризація лісів (НІЛ), яка надає відповідь на всі ці питання.
Що таке НІЛ
Національна інвентаризація лісів – це система регулярних вибіркових обстежень, у ході яких фахівці отримують статистично обґрунтовану інформацію про кількісні та якісні показники стану і динаміки лісів країни.
Фактично НІЛ є основою для формування сучасної лісової політики України та прийняття рішень щодо охорони й використання лісових ресурсів.
Основні завдання, які виконує НІЛ:
– оцінка ресурсного потенціалу лісів;
– забезпечення державного управління лісовою галуззю;
– підтримка стратегічного планування лісового господарства;
– ведення державного лісового кадастру;
– моніторинг довкілля;
– підготовка міжнародної звітності щодо стану лісів.
НІЛ є важливою складовою міжнародних зобов’язань України та одним із ключових елементів майбутньої інтеграції до європейської системи управління природними ресурсами.
Крім того, лісова галузь готується до виконання вимог Регламенту ЄС щодо боротьби зі знелісенням (EUDR), який передбачає прозорість походження деревини та простежуваність лісових ресурсів. Для цього необхідні точні цифрові карти лісів, актуальні бази даних, інтеграція супутникового моніторингу, системи підтвердження легального походження деревини. Саме Національна інвентаризація лісів створює інформаційну основу для виконання цих вимог.
Нові методи
На жаль, повномасштабне російське вторгнення суттєво ускладнило процес національної інвентаризації лісів через недоступність тимчасово окупованих територій, загрози безпеці польових груп, мінування лісових масивів та вимушене скорочення державного фінансування.
Через ці обставини темпи польових робіт значно знизилися. Втім, попри складні умови, проведення інвентаризації не припиняється – польові обстеження продовжуються у безпечніших регіонах країни, що дозволяє зберегти репрезентативність вибіркової мережі.
Також у відповідь на виклики воєнного часу у 2023 році впровадили інвентаризацію лісів на основі дистанційного зондування Землі (ДЗЗ-інвентаризацію).
Ця система стала тимчасовою альтернативою традиційним польовим обстеженням та реалізовувалася в межах проєкту «Впровадження сталого лісового господарства» (SFI) за підтримки Федерального міністерства продовольства та сільського господарства Німеччини.
Загалом під час повномасштабної війни міжнародна допомога відіграє важливе значення у продовженні НІЛ. Вона спрямована на закупівлю сучасного обладнання для дистанційного зондування та моніторингу лісів, а також посилення технічного забезпечення польових і камеральних робіт. Крім того, міжнародні партнери допомагають із сучасними позашляховиками та комп’ютерною технікою, що суттєво підвищує оперативність збору й обробки даних
Пріоритети розвитку НІЛ
У найближчій перспективі пріоритетними напрямами розвитку національної інвентаризації лісів стане виконання низки завдань.
1. Продовження польових робіт у безпечних регіонах та забезпечення безперервності вибіркової мережі.
2. Посилення аналітичної складової: інтеграція наземних даних із матеріалами дистанційного зондування Землі та створення національних карт ключових лісових показників.
3. Розвиток цифрових інструментів збору й обробки даних, зокрема елементів централізованої ГІС-інфраструктури.
4. Подальша підготовка лісової галузі до впровадження вимог EUDR та інших європейських стандартів у сфері прозорості й простежуваності лісових даних.
Попри воєнні виклики, Україна продовжує формувати сучасну систему моніторингу лісів, яка відповідає міжнародним стандартам.
Через тепліші зими та ранній прихід весни кліщі в Україні стають активнішими значно раніше, а сезон їхньої небезпеки – довшим. Відповідно, медики та науковці фіксують зростання кількості кліщових інфекцій.
У групі найбільшого ризику – працівники лісового господарства, адже вони щодня працюють у природному середовищі, де мешкають кліщі.
Минулого року науковці Тернопільського національного медичного університету, у рамках співпраці з ДП “Ліси України”, провели дослідження поширення кліщових інфекцій серед працівників лісової галузі.
Для цього відібрали працівників з Поліської, Карпатської, Столичної та Подільської філій – по 100 людей з кожної. Лісівників перевірили на наявність збудників хвороби Лайма, природні осередки якої найбільш поширені саме у цих регіонах.
Науковці взяли аналіз крові на антитіла до бактерій борелій. Збудників виявили у кожного третього лісівника, який працює у листяних насадженнях, та у кожного четвертого працівника серед хвойних лісів.
Лайм-бореліоз – одна з кліщових інфекцій, яку спричиняють борелії, передається кліщами й уражає шкіру, опроно-рухову, серцево-судинну, нервову та інші системи і органи.
У частини людей хвороба може тривалий час проходити безсимптомно. Водночас у людей зі слабким імунітетом після укусу кліща часто з’являються характерне почервоніння, підвищення температури та загальне погіршення самопочуття.
У таких випадках важливо не зволікати з лікуванням. Саме тому ДП “Ліси України” на основі проведених досліджень звертається до Міністерства охорони здоров’я з пропозицією визнати хворобу Лайма професійним захворюванням для працівників лісової галузі. Це дасть можливість у майбутньому компенсувати витрати на лікування та забезпечити працівникам додаткові соціальні гарантії.
Втім, попереду червень – місяць найбільшої активності кліщів. Аби не допустити нових випадків інфекцій Відділ охорони праці та цивільного захисту підприємства нагадує про важливі правила, які допоможуть убезпечити лісівників.
Найперше – це правильний одяг. Він має максимально закривати тіло: щільні штани, довгі рукави, високий комір. Також варто використовувати головний убір, щоб захистити волосся.
Другий важливий елемент – репеленти. Це засоби, які відлякують кліщів. Їх варто наносити не лише на відкриту шкіру, а й на одяг, особливо на нижню частину штанів, рукави та взуття!
Після роботи в лісі – обов’язковий огляд тіла. Кліщі часто не одразу присмоктуються, тому є “вікно часу”, коли їх можна просто зняти. Особлива увага зонам за вухами, шиї, пахвам, талії та ногам.
Не менш важливо – огляд одягу та його струшування або прання після зміни. Бажано не залишати робочий одяг у житлових приміщеннях.
Безпека та здоров’я працівників серед головних пріоритетів ДП “Ліси України”.
Відтепер у відкритому доступі на сайті Ліси України є детальна інформація про лісопродукцію, яку у II півріччі підприємство пропонуватиме деревообробникам, населенню, соцсфері та ЗСУ.
Як відомо, на початку кожного року ДП «Ліси України» оприлюднює сортиментний план і сортиментну структуру лісопродукції, запланованої до реалізації.
Тепер інформація стане ще деталізованішою. Додатково публікуємо план заготівлі та реалізації в розрізі квартальних і форвардних аукціонів, обсягів та класів якості лісопродукції.
Наша мета — збільшити прогнозованість і збалансованість ринку деревини, стабілізувати ціни та підвищити відсоток виконання контрактів деревообробниками.
Загалом на друге півріччя ДП «Ліси України» планує запропонувати споживачам майже 6,3 млн м³ лісопродукції.
Понад 1,7 млн м³ зарезервовано для населення, соцсфери та потреб оборони. Продукція постачатиметься за соціальними цінами або безоплатно — для ЗСУ.
Майже 4,6 млн м³ лісопродукції плануємо виставити на квартальні та піврічні аукціони. Цей обсяг буде майже рівними частинами розподілений між торгами III і IV кварталів та форвардними піврічними аукціонами.
Форвардні контракти на II півріччя стартують у понеділок, 18 травня, а аукціонна сесія з продажу ресурсу на III квартал — у вівторок, 19 травня.
Графік проведення аукціонів можна переглянути тут.
Минулого тижня лісівники та рятувальники разом протистояли масштабним лісовим пожежам одразу у кількох регіонах України.
Найбільші загоряння виникли на Житомирщині, Чернігівщині, Київщині, Львівщині, Закарпатті та Рівненщині. Через тривалу посуху, сильний вітер та аномально високу температуру повітря, ситуація залишалась надзвичайно складною – вогонь швидко поширювався лісовими масивами.
У ці дні лісівники працювали пліч-о-пліч із підрозділами ДСНС. До гасіння були залучені сотні рятувальників, десятки одиниць спеціальної техніки, а в окремих випадках – навіть авіація. Роботи тривали цілодобово, часто у важкодоступній місцевості та в надзвичайно складних умовах.
Завдяки спільним, професійним і злагодженим діям вдалося ліквідувати всі осередки загорянь, не допустити поширення вогню на населені пункти та, найголовніше, – уникнути жертв і постраждалих.
ДП “Ліси України” щиро дякує Державній службі України з надзвичайних ситуацій, рятувальникам обласних управлінь за професіоналізм, оперативність, витримку та готовність у найважчі моменти працювати разом для збереження українських лісів.
Латвійські державні ліси відновлюють будівельні роботи на лісових дорогах
Цієї весни АТ «Латвійські державні ліси» поступово відновлює будівництво лісових доріг по всій Латвії. Погодні умови стають дедалі сприятливішими для будівельних робіт, тому роботи організовують відповідно до сезонних обмежень — вимог охорони довкілля та періоду весняного розмерзання доріг. Цього року LVM планує збудувати нові та реконструювати наявні лісові дороги загальною протяжністю 21,3 кілометра.
Інфраструктура лісових доріг є важливою складовою сталого лісового господарства: вона забезпечує доступ до лісових ресурсів, поліпшує пожежну безпеку та дає змогу організовувати лісогосподарські роботи протягом усього року.
Пояснює виконавчий директор з виробництва та будівництва LVM Карліс Волфс: «Будівництво лісових доріг тісно пов’язане з природними умовами та нормативними вимогами. Хоча весна цього року настала швидко і ми можемо поступово відновлювати будівельні роботи, повний обсяг робіт у багатьох місцях зможемо виконати лише після завершення весняного розмерзання доріг та закінчення сезонних обмежень».
Продумано збудована й добре утримувана дорожня інфраструктура дає змогу ефективно організовувати постачання деревини, зменшувати транспортні витрати й водночас знижувати вплив на довкілля. Водночас дороги слугують і суспільству, забезпечуючи доступ до рекреаційних територій, а також місць збирання ягід і грибів.
Сезонні обмеження
На будівництво лісових доріг істотно впливають сезонні обмеження. На територіях, де виявлено потенційні місця існування охоронюваних птахів, будівельні роботи не дозволені з 1 березня до 30 червня. Крім того, на окремих об’єктах можуть діяти й інші індивідуально встановлені обмеження.
Натомість на територіях без природоохоронних обмежень дорожні будівельні роботи ранньої весни часто ускладнює весняне розмерзання доріг. У цей час на гравійних дорогах суттєво зменшується несуча здатність, тому запроваджуються обмеження за масою, які забороняють рух вантажних автомобілів із повною масою понад 7 тонн, щоб зберегти стан доріг. Це обмежує можливості будівельників доставляти на об’єкти як матеріали, так і техніку.
Крім того, роботи на об’єктах будівництва лісових доріг можна відновлювати лише після відтавання земляного полотна та відведення поверхневої води канавами або її вбирання в ґрунт.
Роботи відновлено на частині об’єктів
Попри сніжну й відносно сувору зиму, весна настала швидко. Сніг розтанув, а рівень води в канавах стрімко знижується. Тому будівельні роботи на об’єктах лісових доріг поступово відновлюються по всій території Латвії.
Наразі будівельні роботи відновлюються на 11 об’єктах лісових доріг загальною протяжністю 5,3 кілометра, оскільки для них не встановлено часових обмежень.
Водночас ще на 11 об’єктах загальною протяжністю 16 кілометрів роботи наразі повністю або частково обмежені. На цих об’єктах будівництво планують відновити в середині або в другій половині літа, коли завершаться встановлені обмеження.
У німецькій Баварії зафіксували найнижчий рівень пошкодження лісів короїдом за понад десятиліття
Про це повідомили у державному підприємстві «Баварські державні ліси», яке управляє лісами федеральної землі Баварія.
За даними підприємства, від липня 2025 року до кінця березня 2026 року обсяг деревини, пошкодженої короїдом, становив 316 714 щільних кубометрів деревини. Для порівняння, у 2024 фінансовому році цей показник перевищував 1,6 млн кубометрів.
«Ми змогли різко зменшити обсяги пошкодженої деревини порівняно з попередніми роками. Завдяки сприятливим погодним умовам і великій відданості наших працівників восени та взимку нам вдалося суттєво знизити вихідну популяцію короїдів», — зазначив член правління, відповідальний за лісівництво, Рудольф Плохманн.
У компанії пояснюють, що таких результатів вдалося досягти завдяки системній роботі лісівників восени та взимку. Під внутрішнім гаслом «Чистими — у зиму і крізь зиму» працівники всіх лісогосподарських підприємств послідовно шукали уражені дерева та своєчасно видаляли їх із лісу.
«Пошук і виявлення восени та взимку є надзвичайно важливими, оскільки короїди переважно зимують під корою», — пояснив Плохманн. «Якщо уражені дерева вчасно розробити, ще до відшарування кори, можна запобігти переходу жуків у ґрунт».
У Баварських державних лісах використовують також цифрові технології для боротьби зі шкідником. Лісівники фіксують уражені дерева через спеціальний мобільний застосунок, який дозволяє в режимі реального часу картографувати осередки пошкоджень та швидко координувати роботи.
Наразі активного льоту короїда у Баварії ще не зафіксували через прохолодну погоду. Комахи стають активними лише за температури приблизно від 16,5 °C і тривалості дня близько 14 годин.
Водночас у підприємстві наголошують: вирішальним фактором і надалі залишатиметься кількість опадів. Достатнє зволоження робить ялини значно стійкішими до ураження короїдом.
Окрім короїда, у Баварії також суттєво зменшилися загальні обсяги пошкодженої деревини від інших факторів — посухи, буревіїв, сніголамів та грибкових захворювань. Загальний показник пошкоджень у 2026 фінансовому році становив 517 828 щільних кубометрів деревини, що також є найнижчим рівнем за понад десять років.
Виробництво вже створене, проте необхідна гармонізація української нормативної бази з європейською та запровадження відповідної системи сертифікації.
Зміни до законодавства обговорювали під час наради за участі голови Комітету ВРУ з питань екологічної політики Олега Бондаренка, народних депутатів, заступника міністра економіки Тараса Висоцького, голови Держлісагентства Віктора Смаля та голови комісії з перетворення ДП «Ліси України» Ігоря Зубовича.
Два роки тому, у квітні 2024 року, парламент ухвалив за основу законопроєкт № 9116 «Про лісові репродуктивні ресурси», який унормовує виробництво й використання насіння, сіянців і саджанців лісових дерев. Документ запроваджує правовий механізм реєстрації, моніторингу та контролю якості продукції, який відповідає вимогам європейського законодавства у сфері репродуктивних ресурсів.
Як зазначив Ігор Зубович, для «Лісів України» законопроєкт № 9116 — це фундамент для подальшого розвитку лісонасіннєвої справи, передусім мережі сучасних насіннєво-селекційних центрів. Підприємство вже має 9 таких центрів, а сумарна потужність виробництва в найближчій перспективі становитиме 25–30 млн сіянців на рік. Інвестиції в розбудову мережі лише 2026 року становитимуть 270 млн грн.
Звісно, у пріоритеті — внутрішній ринок: створення сучасного садивного матеріалу з високою приживлюваністю для відновлення лісів на деокупованих і постраждалих територіях. Водночас українська продукція має всі шанси успішно конкурувати на європейському ринку.
Місцем для проведення наради не випадково обрали Кіпті на Чернігівщині, де навесні цього року запрацювала перша черга найбільшого в Україні насіннєвого центру із вирощування сіянців із закритою кореневою системою. Наразі на території центру триває будівництво другої черги — полів дорощування, на наступний рік заплановано зведення третьої черги — теплиць. У результаті буде створено 8 млн посівних місць.
Збільшення потужності центру дозволить планувати вихід на ринок ЄС.
Під час наради також обговорили законодавчі зміни, пов’язані з процесом корпоратизації ДП «Ліси України».
З початку року для потреб Сил оборони вже відвантажено майже 80 тис. м³ деревини загальною вартістю понад 335 млн грн. Середній обсяг поставок становить близько 750 м³ на добу – це орієнтовно 19 вагонів лісопродукції щодня.
У порівнянні з минулим роком обсяги поставок істотно зросли. У першому кварталі 2026 року для ЗСУ передали – понад 50 тис.м³, що у вісім разів більше за перші три місяці 2025-го.
Забезпечення відбувається за організованою системою взаємодії між військовими та ДП «Ліси України».
Спочатку військові частини визначають потреби та формують відповідні запити. Далі підприємство опрацьовує всі заявки та розподіляє між своїми філіями.
Найбільше лісопродукції відправляється з ресурсних Поліської, Столичної, Карпатської та Північної філії. Переважно це хвойні породи. Найбільший попит на тонкомірні лісоматеріали.
Деревина спрямовується у прифронтові області – Сумську, Харківську, Донецьку та Запорізьку, де вона критично необхідна для облаштування ліній оборони та інших захисних споруд.
Всю деревину передаємо безоплатно. ДП «Ліси України» покриває витрати на заготівлю, транспортування до залізничних станцій, завантаження у вагони, а також сплачує всі податки та збори у бюджет.
Окремий напрямок роботи – забезпечення військових дров’яною деревиною для опалення.
Попри завершення опалювального сезону, квартирно-експлуатаційні управління Міноборони вже завчасно розпочали підготовку до наступної зими та проводять закупівлі через систему Prozorro. Після виділення фінансування КЕУ оголошують тендери, а філії ДП «Ліси України» беруть в них участь. Підприємство надає всю необхідну інформацію щодо наявних обсягів, умов поставки та можливостей відвантаження.
З початку 2026 року філії підприємства уклали договори з квартирно-експлуатаційними органами МОУ на постачання близько 70 тис. м³ дров’яної деревини. Наразі відвантажено понад 34 тис. м³ продукції.
Лісівники працювали без зупинки майже всю добу та відпрацювали одразу кілька небезпечних викликів. Найбільше навантаження припало на північ Київщини та ліси поблизу столиці.
Загальна площа пожеж склала понад 4,3 гектари.
Але вона могла бути в рази більшою, якби не швидка реакція, нова техніка напоготові та відпрацьована до автоматизму робота пожежних команд.
У Бориспільському надлісництві постраждало Вишеньківське лісництво. Після фіксування на камерах загоряння на місце одразу виїхала група вогнеборців. До гасіння залучили пожежний автомобіль, трактор з плугом і 10 працівників лісової охорони. Площа пожежі склала 0,8 га.
Проблем додала бойова частина дрона, яка не здетонувала. Працював саперний підрозділ ДСНС під охороною периметру Нацполіцією. Остаточний розмір пошкоджень ще уточнюється.
В Іванківському надлісництві загоряння сталося в Оранському лісництві. На ліквідацію пожежі направили пожежний автомобіль, 2 пожежні модулі, трактор з плугом і 10 лісівників.
Вогонь охопив площу 2 гектари та ледь не дійшов до кордону Чорнобильської зони. Гасіння ускладнював сильний вітер. Полум’я швидко змінювало напрямок і поширювалося смугою. Попри це пожежу вдалося стримати.
У Тетерівському надлісництві займання сталося в Поташнянському лісництві. Для роботи залучили 3 пожежні автомобілі, 2 пожежні модулі та 11 лісівників. Пожежу ліквідували на площі 1 гектар.
Минулого року ДП “Ліси України” запустило програму навчання практикам наближеного до природи лісівництва для лісничих Карпатського офісу. Її організували спільно з Національним лісотехнічним університетом у Львові. Курси підвищення кваліфікації пройшло понад 200 лісничих.
З 20 квітня на базі Малотур’янського та Людвиківського лісництв Вигодського надлісництва на Івано-Франківщині розпочались нові курси.
Заняття проводять фахівці філїї «Лісовий навчальний центр». Вони спрямовані для ширшої категорії працівників (лісничі, їхні помічники та менеджери з FSC-сертифікації) з гірських надлісництв Карпатської та Подільської філій. Саме тут з травня 2027 року суцільні рубки головного користування будуть заборонені.
Заняття тривають 5 днів і поєднують теорію з практикою безпосередньо в лісі.
Під час теоретичних занять, лісівники опановують рубки переформування – підхід, за якого одновікові штучні насадження поступово переводять у більш природні, стійкі різновікові ліси. Також вивчають, як правильно відбирати дерева для рубки та сприяти природному поновленню лісу без масового садіння.
Окрему увагу приділяють екологічній заготівлі деревини. Йдеться про використання сучасної лісозаготівельної техніки та мобільних канатних установок, які мінімально пошкоджують ґрунт, що особливо важливо для гірських лісів Карпат.
Практичні заняття проходять на трьох спеціальних демонстраційних ділянках – мартелоскопах. Їх торік заклали у Вигодському надлісництві працівники філії «Лісовий навчальний центр» Микола Чернявський, Вікторія Кашуба, Роман Фалько разом із лісничим Віталієм Штукою та начальником надлісництва Ігорем Лазорком.
Тут учасники вчаться моделювати майбутній ліс, визначати цільові параметри деревостанів та відпрацьовують навички відбору дерев у рубку. Замість суцільних рубок лісівники навчаються способів відтворення корінних лісів, формування цільових деревостанів, за якого необхідно вилучати лише хворі, небажані, а також стиглі дерева відповідної якості, сприяючи при цьому появі та росту насіннєвого природного поновлення бажаних порід.
Перші дві групи – загалом 44 працівники – вже пройшли курси, склали іспити та презентували власні рішення щодо проведення рубок переформування.
Навчання триватимуть до жовтня і їх пройдуть 284 слухачі.
