Автор: News
Гірські ліси Карпат без суцільних рубок: ДП «Ліси України» пришвидшує темпи переходу на наближене до природи лісівництво
Починаючи з травня 2027 року суцільні рубки головного користування в гірських лісах Карпат під забороною. Вкрита лісом площа залишається постійно, що сприятиме збереженню біорізноманіття та формуванню природних більш стійких лісів.
Найважливіше при переході на нову систему – актуалізувати матеріали лісовпорядування, тобто по новому спланувати методи господарювання в лісі.
ДП «Ліси України» наразі актуалізує матеріали лісовпорядкування для 1,5 млн га лісів Львівщини, Закарпаття, Прикарпаття та Буковини, адже поточні матеріали створювалися ще під систему суцільних рубок. Новий підхід потребує значно детальнішої оцінки структури лісу, природного поновлення та біорізноманіття.
Роботи з актуалізації розпочались ще в березні та відбуватимуться у кілька етапів.
1.Підготовчі роботи. Таксатори фіксують зміни, що відбулися після останнього повторного базового лісовпорядкування; перевірили, які заплановані роботи вже виконані. Перший етап вже завершено!
2.Польові роботи. Наразі вони відбулись на 34% від загальної площі, де ведуться роботи з актуалізації матеріалів. Найбільше, в Чернівецькій області. Під час виїзду безпосередньо в ліс таксатори оглядають ділянки, де ще не проводились господарські заходи і визначать, які роботи необхідно запроектувати. Другий етап буде завершений за три місяці!
3.Камеральні роботи. На цьому етапі відбудеться автоматизована обробка даних польових досліджень, аналіз картографічних матеріалів та актуалізація інформації про лісовий фонд.
4.Друга лісовпорядна нарада, де уточнюють усі проєктні рішення та показники перед остаточним затвердженням матеріалів лісовпорядкування. Паралельно триватиме оцінка впливу на довкілля.
Якщо процес актуалізації рухатиметься такими ж темпами, матеріали лісовпорядкування для Карпатського регіону будуть повністю оновлені і підготовлені до подальшого процесу погодження і затвердження в установленому порядку ще цього року.
Паралельно опрацьовуємо технологію господарювання без суцільних рубок!
ДП «Ліси України» провело інвентаризацію пробних площ та закладає навчальні мартелоскоп-ділянки для практичних тренінгів фахівців з відведення і таксації лісосік, лісничих, їхніх помічників та фахівців з FSC сертифікації. Впродовж року через тренінги пройдуть 284 працівники. Перші 44 фахівці вже завершили навчання на курсах.
Цієї весни та осені в Україні створено ще 11 «Лісів пам’яті» – живих меморіалів на честь загиблих воїнів-лісівників. Загалом вже створено майже пів сотні таких лісів.
Проєкт розроблений відділом комунікацій ДП «Ліси України» як спосіб зберегти пам’ять про наших колег – працівників підприємства, частини великої лісівничої команди, які пішли захищати незалежність України та віддали за неї своє життя.
В Україні такі пам’ятні ліси ми створюємо у лісництвах, де працювали наші загиблі колеги. Це особливі місця пам’яті, де кожний висаджений сіянець нагадує про людину, яка жила своєю справою, любила ліс і стала на захист країни.
Цього року проєкт вийшов за межі України. Перший міжнародний «Ліс пам’яті» з’явився у Латвії – це перша країна, яка долучилася до ініціативи відділу комунікацій ДП «Ліси України». Для нас це надзвичайно важливо, адже це ще одне нагадування, що українці відстоюють право на незалежність всієї вільної Європи.
Уже восени проєкт продовжиться та розширить свою географію. До створення «Лісів пам’яті» долучаються Литва, Чехія та Хорватія. Надходять пропозиції організувати спільну висадку також з інших країн ЄС.
Наша ініціатива мобілізує та згуртовує проукраїнські сили Євросоюзу!
Оновлена карта лісів, а також детальна інформація про загиблих героїв незабаром з’явиться в реєстрі «Лісів пам’яті» на нашому сайті.
Минулого року ми завершили важливий етап президентської програми «Зелена країна» в частині створення «Мільярда дерев». Однак цього року темпів не знижуємо.
Весняна лісокультурна кампанія, яка тривала близько двох місяців, уже майже завершена. За цей час для лісовідновлення, лісорозведення, сприяння природному поновленню та доповнення лісових культур використали 84,5 млн штук садивного матеріалу – практично стільки ж, як і торік у цей самий період.
Найбільші обсяги лісокультурних робіт виконано у Волинській, Рівненській, Київській, Житомирській, Чернігівській та Сумській областях.
Цьогорічна кампанія вирізнялася не лише масштабами, а й якісними змінами у відтворенні лісів.
Зростання використання сіянців із закритою кореневою системою
Всього цієї весни висадили понад 6 млн сіянців із ЗКС. Це в 1,5 рази більше ніж минулої весни. Такі сіянці мають високий рівень приживлюваності та потребують менше доглядів.
Створення змішаних, більш стійких лісів замість монокультур
Близько 60% насаджень складають хвойні породи, 40% – листяні, переважно місцеві, адаптовані до клімату регіонів. У Карпатах поєднують ялицю, ялину, бук і сосну, що робить ліси ближчими до природних і стійкими до буревіїв, посух, шкідників і хвороб. У центральних регіонах сосна та дуб формують природні протипожежні бар’єри, а на півдні та сході додають плодокісточкові породи, які підтримують біорізноманіття.
Відновлення лісів на деокупованих територіях
На Київщині висадили ліс на ділянках, що були заміновані та пошкоджені під час окупації 2022 року. Території попередньо обстежили й очистили сапери ЗСУ, піротехніки ДСНС та фахівці з розмінування. На Миколаївщині в Галицинівському урочищі після розмінування почали відновлювати ліс на місці згарища висадивши кримську сосну та клен.
Такі ж роботи почали і на Херсонщині. На місці запеклих боїв у 2022 році висадили ліс із сосни кримської та супутніх порід. До роботи долучилися не лише лісівники, а й місцева громада.
Відновлення лісів після масштабних пожеж на Полтавщині
У 2024 році вогонь охопив 2,6 тис. га лісу в Новосанжарському та Малоперещепинському лісництвах. Наразі тривають локальні відновлення ділянок, а масштабне заліснення стартує після завершення оцінки впливу на довкілля. На згарищах планують висаджувати змішані ліси – сосну та дуб, що в майбутньому зробить насадження більш стійкими до пожеж.
Водночас важливо розуміти: не всі вільні ділянки лісового фонду можна автоматично заліснювати. Частина з них — це цінні природні екосистеми (луки, степи, болота, заплави).
Тому, для збільшення площ заліснення ДП «Ліси України» співпрацює з громадами та регіональною владою щодо передачі земель у постійне користування. Від початку року вже оформлено речові права на 2,6 тис. га – це землі запасу, самозалісені ділянки та території під лісорозведення. Аби розпочати роботи, на таких землях спочатку здійснюється первинне базове лісовпорядкування, а за потреби – оцінка впливу на довкілля.
Лісові масиви Карпатського регіону приховують чимало унікальних природних місць. Одне з них – озеро Росохан, загублене серед кам’янистих Горган на висоті 1120 метрів над рівнем моря. Його особлива магія – у віддаленості та майже незайманій дикій природі. Тут немає туристичного галасу – лише свіже гірське повітря, аромат хвойного лісу та кришталево чиста вода з бірюзовим відтінком.
Озеро розташоване на схилах хребта Аршиця, на території Мшанського лісництва Осмолодського надлісництва ДП «Ліси України». Росохан – гідрологічна пам’ятка природи місцевого значення та одна з природних перлин Івано-Франківщини.
Водойма лежить у кам’яній чаші гірського масиву та живиться водами гори Верх-Менчелик. Довжина озера – близько 60 метрів, а максимальна глибина сягає 4,5 метра. Походження Росохану й досі оповите легендами: за однією версією, озеро утворилося внаслідок гірського зсуву, за іншою – після падіння метеорита.
Навіть у найспекотніші літні дні вода тут залишається холодною й напрочуд прозорою – крізь її товщу видно кам’янисте дно, а навколо озера здіймаються багатолітні смереки.
Подорож до Росохану – це можливість хоча б на кілька годин сповільнитися, відчути справжню тишу Карпат, побути наодинці з природою та зробити неймовірні світлини серед дикої гірської природи.
А починається цей шлях з Осмолоди – старовинного гірського села, яке колись жило лісовим промислом і донині залишається воротами у справжню природу Горган.
Практично завершено реконструкцію рекреаційної зони поблизу Ківерців на Волині. Це сучасна, популярна локація для відпочинку серед лісу, яка вже виходить на фінальну стадію готовності. До кінця року на Волині також планують створити ще два нові рекреаційні пункти – у Володимир-Волинському та Любомльському надлісництвах.
Окремий напрям – інклюзія та реабілітація. Наприклад, «Лісовичок» у Колках Луцького району вже давно працює як простір для реабілітації та інклюзивного відпочинку. Цього року також планується завершити добудову з урахуванням повного спектра інклюзивних вимог – щоб простір був максимально доступним для всіх відвідувачів.
На Рівненщині найближчим часом запрацюють ще три нові рекреаційні пункти – у Дубнівському, Соснівському та Рафалівському надлісництвах. Після їхнього введення в експлуатацію в області буде вже п’ять сучасних рекреаційних зон за стандартами ДП «Ліси України».
Паралельно триває підготовка ще чотирьох локацій – у Костопільському, Березнівському, Сарненському та Клесівському надлісництвах.
Також варто відзначити рекреаційну зону у Воротнівському лісництві – одну з найвідоміших і найбільш впізнаваних на Волині, яка залишається популярною локацією для відпочинку та екотуризму.
Ці місця люди сприймають як туристичний потенціал і простори для відпочинку на природі. А для лісівників це в першу чергу острівки безпеки, які в рази зменшують ризики загорянь через необережне поводження з вогнем.
У координації з військовими дуже швидко виявили задимлення та направили пожежну команду.
Пожежу оперативно взяли під контроль. Площа загоряння – всього 0,01 га. Це дійсно мінімальна шкода. Лісівники показали високий рівень готовності та підготовки. А спокійна погода без вітру полегшила роботу.
На місці пожежі виявили уламки «Шахеда», зокрема залишки двигуна та інших частин дрона. Усе буде передано відповідним службам для подальшої роботи.
Для гасіння залучили пожежний автомобіль, трактор з плугом та 5 працівників лісової охорони філії “Столичний лісовий офіс”.
Сьогодні такі виклики для лісівників – це вже частина постійної роботи. Наші вогнеборці постійно тренуються гасити пожежі саме після дронових та ракетних атак. Окремо такі тренування проводяться разом з ДСНС.
Найбільші за площею лісові пожежі ліквідовані на Житомирщині (254,9 га), Львівщині (101,2) га, Чернігівщині (136 га), Закарпатті (79,9 га) і Київщині (103 га). Також траплялись поодинокі невеликі займання, які одразу загасили, на Харківщині, Сумщині, Полтавщині, Херсонщині, Черкащині, Кіровоградщині та Дніпропетровщині.
Така незвична кількість лісових пожеж виникла внаслідок тривалої сухої та аномально спекотної погоди, як для початку травня. В багатьох випадках правоохоронці розслідують версії з навмисними диверсіями. Також було зафіксовано перекидання пожеж з території інших лісо- та землекористувачів. Ускладнювали ситуацію і ворожі обстріли.
До гасіння всіх лісових пожеж було залучено тисячі одиниць нашого власного протипожежного обладнання і техніки. Серед них нові закуплені пожежні машини, трактори з плугами для прокладання мінсмуг, лісопожежні модулі, тисячі ранцевих обприскувачів, сотні мотопомп.
На всіх великих пожежах лісівникам допомагали представники ДСНС. Наприклад, на Закарпатті рятувальники залучали авіацію для гасіння пожежі у важкодоступних гірських ділянках лісу.
Поширення жодної з лісових пожеж в населенні пункти не допущено!
Пожежна ситуація в лісових екосистемах покращилась наприкінці тижня, коли в більшості регіонів пройшли дощі та істотно знизилась температура повітря.
Зокрема, за останню добу ліквідовано 1 велику пожежу на Чернігівщині, площею 136,9 га. В Морівське лісництво лісова пожежа поширилась з самосійних лісів. До її ліквідації також були залучені рятувальні підрозділи, адже територія забруднена вибухонебезпечними предметами.
Також ліквідовано 4 невеликі пожежі на площі 3 га в прифронтовому Ізюмському надлісництві. Всі внаслідок ворожих обстрілів під час обіцяного рф “перемир’я”.
Наразі єдина неліквідована пожежа площею 5,8 тис га знаходиться на півночі Чернігівщини – у Єлінському, Тихоновицькому і Перелюбському лісництвах.
Власними силами її загасити неможливо, адже це прикордонна зона, де постійно працюють ворожі дрони і влучають у все що рухається. Вздовж 10 кілометрової зони від цієї пожежі лісівники створили мінсмуги. Дисковими боронами та плугами обробили території між лісовими культурами, вздовж доріг і поблизу населених пунктів, створюючи бар’єри для вогню. Відтак, до жодного з сіл пожежа не дійшла, потреби евакуації населення не було.
За останньою інформацією, на місці цієї пожежі пройшов дощ. Її поширення припинилось, а площа охоплена вогнем почала зменшуватись.
Україна має майже 40 мільйонів гектарів мисливських угідь, але для того, щоб галузь працювала максимально ефективно, потрібно оновлення законодавства, спрощення бюрократичних процедур, цифровізація та сучасні механізми управління.
Мисливство в Україні має значний потенціал для розвитку економіки непромислових територій, створення робочих місць, залучення ветеранської спільноти. Саме тому сьогодні актуальним є питання комплексної реформи мисливського господарства, яку обговорювали на першому Стратегічному форумі з розвитку мисливської галузі України, що відбувся на Рівненщині.
Зокрема йдеться про розробку та узгодження єдиних підходів до відновлення мисливського господарства в Україні на засадах сталого розвитку з урахуванням необхідності збереження біорізноманіття, ефективного моніторингу епізоотичної ситуації та впровадження сучасних стандартів біобезпеки в умовах воєнних і післявоєнних викликів.
«У нашому користуванні знаходиться 2,6 млн га мисливських угідь, у які лише минулого року ми інвестували понад 117 млн грн. Ми підтримуємо ідею оновлення законодавства та необхідність змін за певними напрямками. Зокрема це стосується спрощення процедури надання мисливських угідь у користування, зменшення їх мінімальної площі, відновлення ланки мисливствознавців», – наголосив генеральний директор ДП «Ліси України» Юрій Болоховець.
Перші кроки до реформування вже зроблені: минулого року ухвалена Стратегія розвитку галузі мисливського господарства України на період до 2035 року, а також розроблені та затверджені єдині для всіх користувачів мисливських угідь Правила державного обліку мисливських тварин. Тепер справа за оновленням законодавства.
Новий закон про мисливське господарство
Одним із ключових напрямків змін має стати ухвалення нового Закону України «Про мисливське господарство». Він покликаний модернізувати галузь відповідно до європейських стандартів та врегулювати низку важливих питань:
– запровадження прозорих правил користування мисливськими угіддями;
– удосконалення системи навчання та іспитів для мисливців;
– цифровізація документів і дозволів;
– створення єдиних електронних реєстрів;
– покращення інвестиційного клімату;
– посилення контролю за дотриманням екологічних норм.
«Мисливство – це величезна галузь, яка в США та Європі приносить десятки мільярдів прибутку. В Україні, що має майже 40 млн га мисливських угідь, ця сфера збиткова. Тому нам вкрай необхідно оновлення законодавства та велика реформа. Це має значення не тільки для розвитку самої галузі, а також для соціально-економічного розвитку непромислових територій й для посилення обороноздатності країни, адже мисливці знають, що таке зброя, і вміють нею користуватися», – зауважив ініціатор законопроєкту, народний депутат Ігор Марчук.
Цифровізація
Одним з елементів реформування мисливської галузі стане цифровізація. Зокрема йдеться про створення централізованої електронної системи, яка дозволить: вести єдиний реєстр мисливців, контролювати видачу документів, формувати статистику по регіонах, здійснювати аналітику щодо популяцій тварин та відмовитися від паперових ліцензій.
Такі рішення сприятимуть прозорості, спрощенню адміністративних процедур та зменшенню корупційних ризиків.
Біобезпека та контроль захворювань
Повномасштабна війна суттєво вплинула на мисливську галузь України: в багатьох регіонах через воєнний стан полювання обмежене або повністю зупинене. Це спричинило не лише економічні труднощі для користувачів мисливських угідь, а й створило нові екологічні та біологічні ризики.
Порушення природного балансу, зміна міграційних маршрутів тварин, замінування територій та обмеження контролю за популяціями диких звірів стали серйозним викликом для держави.
Особливо гостро постала проблема стрімкого збільшення чисельності хижаків: з 2021 по 2025 рік чисельність шакалів зросла на 913%, лисиць – на 133%, а вовків – майже на 96%.
Це вже створює реальні загрози для сільських територій та фермерських господарств. У багатьох громадах фіксуються випадки сказу, напади на домашню худобу, а також поява хижаків безпосередньо у населених пунктах. У таких умовах регулювання чисельності диких тварин стає питанням не лише мисливства, а й біобезпеки, захисту населення та збереження екологічного балансу.
Саме тому особливу увагу планують приділити створенню сучасної системи моніторингу епізоотичної ситуації, впровадженню швидких механізмів реагування та посиленню співпраці з міжнародними експертами.
Сталий розвиток та збереження біорізноманіття
Реформа мисливської галузі базуватиметься не лише на економічних інтересах, а й на принципах сталого розвитку. Серед ключових завдань:
– збереження біорізноманіття;
– підтримання екологічного балансу;
– науковий супровід управління популяціями;
– відновлення природних середовищ;
– впровадження біотехнічних заходів.
Сучасне мисливське господарство має працювати як частина екосистемного управління природними ресурсами, а не лише як окрема господарська діяльність.
Мисливська галузь у розвитку громад
Мисливське господарство може стати важливим фактором економічного розвитку сільських територій. Галузь здатна стимулювати розвиток інфраструктури, створювати робочі місця та забезпечувати додаткові надходження до місцевих бюджетів.
Особливе значення це має для непромислових регіонів, де мисливський туризм та супутні послуги можуть стати одним із ключових джерел розвитку місцевої економіки.
Окремим напрямком також розглядається залучення ветеранів до роботи у сфері мисливського господарства та розвитку ветеранського підприємництва.
Час системних змін
Сьогодні мисливська галузь України перебуває на етапі, коли точкових рішень уже недостатньо. Саме тому комплексна реформа, цифровізація, оновлення законодавства та впровадження європейських підходів мають стати основою розвитку галузі у найближчі роки.
Мета цих змін – створення сучасної, прозорої та ефективної системи мисливського господарства, яка одночасно сприятиме збереженню природи, розвитку економіки та зміцненню безпеки держави.
Лісівники спільно з підрозділами ДСНС понад дві доби боролись з гірською лісовою пожежею поблизу селища Воловець на Закарпатті. До гасіння були залучені сотні лісівників та рятувальників, десятки одиниць техніки. Для моніторингу представники ДСНС залучали авіацію і дрони. Площа пройдена вогнем склала 65,2 га.
Всього за останню добу лісівникам вдалось загасити 21 лісову пожежу на площі понад 102 га!
Найбільше ліквідовано лісових пожеж на Житомирщині (6), Закарпатті (5) Харківщині (3), Івано-Франківщині (2). А також по одній на Сумщині та Львівщині.
Значно покращилась ситуація і з гасінням 7 великих лісових пожеж. Триває повна ліквідація на загальній площі 215 га у Львівській, Рівненській, Житомирській та Київській областях, які виникли внаслідок тривалої сухої погоди та високих температур повітря в останній тиждень.
На Львівщині у Річківському та Михайлівському лісництвах лісова пожежа площею 94,5 майже погашена. Лісівникам та рятувальникам допомогли погодні умови – вперше за кілька тижнів тут пройшов дощ. Наразі ще триває тління пнів та порубкових решток. Лісівники виїхали на обстеження аби порахувати завдану шкоду.
На Київщині масштабну пожежу в Шевченківському лісництві спричинили прильоти ворожих дронів. Вчора ввечері її вдалося локалізувати на площі 70 га. Лісівники спільно з рятувальниками працюють цілодобово.
На Житомирщині у Словечанському лісництві поширення вогню зупинене на площі 36 га.
На Рівненщині завершується гасіння лісової пожежі у Глинівському лісництві на площі 15 га. Одночасно лісівники допомагають у гасінні сусіднім лісокористувачам, з території яких лісова пожежа перекинулись на наш лісовий фонд.
Велику роль у гасінні цих пожеж відіграли не тільки погодні умови, які покращились вчора ввечері, а і нова протипожежна техніка та обладнання. Пожежні авто, трактори з плугами для прокладання мінсмуг, лісопожежні модулі, тисячі ранцевих обприскувачів, сотні мотопомп допомогли лісівникам не допустити поширення вогню в бік населених пунктів!
ДП “Ліси України” суттєво наростило підтримку українських військових. Якщо за перший квартал 2024 року підприємство спрямувало на потреби фронту понад 90 млн грн, то за перші три місяці 2026 року сума допомоги вже склала 251 млн грн.
Підтримка здійснюється у трьох основних форматах.
1.Лісоматеріали для будівництва фортифікацій та інженерних споруд.
Це найбільша частина допомоги – понад 218 млн грн за 1 квартал 2026-го. ДП «Ліси України» покриває витрати на заготівлю, транспортування до залізничних станцій, завантаження у вагони, а також сплачує всі податки та збори у бюджет.
2.Оперативне забезпечення потреб підшефних бригад та мобілізованих працівників.
Така допомога здійснюється через Спілку воїнів-лісівників України. За перший квартал цього року спрямували 21,3 млн грн. Представники Спілки мають десятки своїх представників у бригадах через яких отримують звернення.Спілка закупила та передала більше 50 одиниць техніки та обладнання. Найбільше військові просили FPV-дрони та оптоволокно, РЕБи, детектори дронів, 3D-принтери, наземні роботизовані комплекси. А взимку дизельні обігрівачі.
3.Автотранспорт та спецтехніка.
Часто допомога для війська – це велика техніка й транспорт, які потрібні підшефним бригадам не на один день. Ними допомагають безпосередньо регіональні філії підприємства. Вони передали 10 легкових автомобілів та два екскаватори загальною вартістю майже 12 млн грн.
Загалом від початку повномасштабної війни внесок лісівників у допомогу армії сягнув майже 1,8 млрд грн. Захисникам передано понад тисячу одиниць автотранспорту та спецтехніки. Підприємство підтримує більш як 50 бригад, де служать воїни-лісівники та кілька підшефних підрозділів.