Автор: News
Ми постійно ведемо системну роботу із порятунку лісів та збільшенню площі лісового фонду – приєднуємо самосійні та «нічийні» ліси.
З початку 2025 року філії нашого підприємства оформили речові права на 9500 га територій – це самосійні і “нічийні” ліси та нові площі для лісорозведення.
1.“Нічийні” ліси – землі лісогосподарського призначення, які тривалий час залишаються без лісокористувача – знищуються пожежами та незаконними рубками. Зокрема, цього року підприємство оформило речові права на 6,3 тис га на Рівненщині.
2.Самосійні ліси – залісені території за межами лісфонду, як правило, землі запасу, або деградовані землі, які не використовуються для сільського господарства. Цього року ДП “Ліси України” оформило речові права на 2,5 тис га таких ділянок. Найбільше на Дніпропетровщині – 900 га.
3.Землі для лісорозведення – території, які не використовуються громадами, придатні для висадки лісу. Цьогоріч ми оформили речові права на 500 га таких територій.
У межах країни це невелика територія.
Підприємство зі свого боку ідентифікує такі ділянки, співпрацює з громадами та владою регіонів і направляє клопотання щодо передачі у державний лісовий фонд цих трьох категорій земель.
Плюс 9,5 тис га нібито значна територія, підприємством проведена величезна робота для її отримання та оформлення. Попереду ще більше роботи – по висадці, або відновленні лісу.
Але в масштабах країни 9,5 тис. га це відверто замало. Тому ми знову і знову звертаємось до місцевої влади та громад із закликом передати залісені території та ділянки, придатні для лісорозведення, у державний лісфонд під опіку ДП «Ліси України».
У рубриці “Наші в ЗСУ” продовжуємо розповідати про наших мобілізованих співробітників. Цього разу про тих, хто зараз знаходиться на найскладніший ділянці фронту, де бої не вщухають, а ворог продовжує тиснути.
Сергій Трофимчук понад 14 років пропрацював у лісі. Перед мобілізацією мав посаду інженера лісового господарства у Баранівському надлісництві філії “Столичний лісовий офіс”.
“Посада доволі відповідальна. Потрібно без шкоди довкіллю, правильно спланувати санітарну рубку пошкоджених дерев та нову висадку на тому місці, закласти молодий ліс та робити догляди за ним. Проводити заготівлю деревини керуючись чинними нормами”, – розповідає Сергій.
У червні 2024 року Сергій доєднався до ЗСУ. Потрапив у 152 окрему єгерську бригаду, яка тоді тільки формувалась. Почав планувати не висадку лісу, а роботу диверсійно-розвідувальних груп. Практично весь цей час разом з побратимами перебуває під Покровськом. Після навчань почав службу з посади бойового розвідника.
“Ситуація на цьому напрямку ще з минулого року загострилась. Я тоді виконував бойові задачі просто в кількох метрах від противника: збирав інформацію про дислокацію, озброєння та чисельність ворожих військ, заводили нашу піхоту, штурмували. Нам вдавалось утримувати позиції навколо Покровського напрямку, хоч це було нелегко. Чисельність ворога завжди більша”, – каже Сергій Трофимчук.
Після загострення хронічних хвороб Сергія перевели у підрозділ радіоелектронної розвідки. Зараз знаходяться в одному з найближчих населених пунктів до Покровська.
“Щоб там не казали про ворожий прорив – ми тримаємось, не все так катастрофічно як малюють. Побратими на бойових чергуваннях. Звісно зараз ускладнена логістика. Військові на бойові завдання ходять пішки і змінюють один одного. Адже використання будь якого транспорту в наших умовах – це одразу мішень для ворога”.
Основна задача Сергія – слухати розмови окупантів. Через спеціальні радіоприлади він визначає ворожу активність, маршрути пересування російських військових. Тоді його побратими корегують удари з артилерії, дронів-камікадзе, планують логістику для груп піхоти.
“Тримаємось за рахунок відваги та хоробрості наших хлопців, які попри все виконують всі поставлені бойові задачі”
А ще воїн-лісівник відзначає підтримку, яка надходить з тилу. Нещодавно звертався до Спілки воїнів-лісівників з проханням надати генератори та зарядні станції. Багато техніки працює в полях, її треба заряджати, а наявні генератори були зношені. Йому оперативно все привезли.
Разом з Сергієм воювати пішов його син – професійний військовий. Після закінчення військового училища доєднався до 95-ї окремої десантно штурмової бригади. На посаді мінометника виконував бойові задачі на Курщині, де отримав важкі поранення.
ДП “Ліси України” постійно підтримує родину Трофимчуків. Дружина Сергія отримує від підприємства премії за чоловіка, філія надала фінансову компенсацію на паливні дрова для будинку. Навідуються колеги з Баранівського надлісництва, питають про потреби, приносять продуктові набори.
Ми дуже пишаємось Сергієм та чекаємо на його повернення. Вдячні йому й іншим захисникам, які у надскладних умовах продовжують обороняти свою країну!
Указом Президента України відзначено Володимира Голованюка за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, та самовіддане виконання військового обов’язку та нагороджено орденом “За мужність” І ступеня.
Таким чином, воїн став повним кавалером цієї високої державної нагороди, маючи попередні відзнаки “За мужність” – ордени III та II ступенів.
Зараз Володимир героїчно тримає оборону на одному із найскладніших напрямків — Покровському.
Захисник ще з 2014 року добровольцем став на захист країни. Був у десантних військах на різних гарячих напрямках, виконував спецзавдання у ССО ЗСУ. Згодом, певний період часу повернувся до мирного життя.
З початком повномасштабного вторгнення, у 2022 році, він відразу мобілізувався добровольцем вдруге. Брав участь в обороні рубежів Полтавщини та сусідніх областей, а згодом мужньо боронив Херсонщину, де в районі Кринок отримав поранення, після якого був вимушений демобілізуватися.
Працював водієм у Зміївському надлісництві Слобожанської філії на Харківщині. Окрім основних робочих обов’язків, продовжував активно підтримувати військових разом зі Спілкою воїнів-лісівників. На початку 2025 року Володимир втретє мобілізувався добровольцем і нині тримає оборону під Покровськом.
Чоловік має дружину та четверо синів. Найстарший з них також воює за незалежність держави, два молодші – навчаються на лісівників у Лубенському лісотехнічному фаховому коледжі.
Пишаємося нашим колегою та висловлюємо глибоку вдячність за його стійкість та захист нашої країни.
У Національному університеті біоресурсів і природокористування України відбувся Форум «Science. Education. Business – 2025». Основний напрям дискусії – співпраця освітян, науковців та бізнесу задля відбудови України.
Захід об’єднав понад 500 учасників — CEO підприємств і компаній різних напрямів, представники органів державної влади, народні депутати України, ректори, проректори, декани провідних університетів країни, вчені академій наук, академічна спільнота. Від ДП “Ліси України” взяв участь генеральний директор ДП “Ліси України” Юрій Болоховець.
НУБіП сьогодні прагне бути національною платформою для обговорення і вирішення актуальних проблем розвитку країни.
“Університет виступає посередником між наукою, освітою і бізнесом, забезпечуючи інтеграцію знань у реальну економіку. Саме завдяки цьому НУБіП стає центром комунікації, інновацій та рішень, які сприяють відновленню країни, дозволяють чітко та академічно сформулювати шляхи удосконалення нормативної бази, надати пропозиції органам влади щодо необхідності вирішення важливих завдань відновлення та розвитку”, – зазначив ректор НУБіП Вадим Ткачук.
На форумі пройшли три дискусійні панелі. Одна з них «Університети та влада: стратегічне партнерство для відбудови України», де виступив генеральний директор ДП “Ліси України” Юрій Болоховець.
Наразі в НУБіП є три лісівничих спеціальності, на яких навчається близько 1200 студентів. Наше підприємство постійно співпрацює з освітянами аби збільшити кількість студентів. Один із важливих напрямів – посилення мережі шкільних лісництв. Саме в таких позашкільних навчальних закладах діти навчаються основам лісівництва та знайомляться з професією лісівника.
Пріоритет для ДП “Ліси України” – залишити молодь працювати в Україні, збільшити кадровий потенціал для розвитку лісової галузі. Кожного року майже 200 студентів проходить виробничу практику в ДП “Ліси України”. Найкращі отримують в нас роботу.
Ще один напрям співпраці з університетом – науковий. Фахівці проводять для нас низку досліджень. Зокрема, науковці інституту лісового і садово-паркового господарства та відокремленого підрозділу НУБіП «Боярської лісодослідної станції» розробляють проєкти зі створення демонстраційних ділянок у лісах Полісся для навчань лісівників наближеному до природи лісівництва.
Учасники форуму закликали Парламент і Уряд розширити стимули для бізнес-інвестицій у науку й освіту, забезпечити податкові пільги для інноваційних підприємств, а також сприяти впровадженню програм повернення молодих учених та підвищення соціального статусу освітян та науковців України.
Про це повідомив керівник підприємства Юрій Болоховець.
У 2025 році лісовими пожежами в Європейському Союзі знищено понад мільйон гектарів, що є рекордом за останні двадцять років спостережень.
Чотири держави-члени ЄС — Іспанія, Кіпр, Німеччина та Словаччина — переживають найгірший рік у цьому столітті.
Найбільш постраждала Іспанія: в країні вигоріло понад 400 тис. га лісу. В Румунії згоріло 126 тис. га, у Франції – 35 тис. га.
В Україні до негативних кліматичних чинників додаються військові. У багатьох регіонах значна частка загорянь пов’язана з падіннями ракет та дронів.
Але навіть за таких умов ДП «Ліси України» вдалося зменшити площу пожеж у 4 рази!
Якщо в 2024 рік вигоріло 6 тис. га, то у 2025 році (без Ізюмського надлісництва) – лише 1,5 тис. га.
Ситуацію в Ізюмському надлісництві, до якого увійшли деокуповані лісгоспи Харківщини, варто розглядати окремо. Торік до приєднання до ДП «Ліси України» у трьох згаданих лісгоспах вигоріло майже 13 тис. га лісу. Після приєднання до «Лісів України» у лісгоспи була передана нова пожежна техніка та інструменти, працівникам лісової охорони підвищили зарплати.
У результаті площу пожеж вдалося скоротити у майже 8 разів до 1,8 тис. га. Насправді це неймовірно низький показник, якщо зважати на те, що левова частка деокупованих лісів замінована й розташована поблизу зони бойових дій.
Як вдалося зменшити площу лісових пожеж?
1.Закуповуємо нову пожежну техніку
Цього року у більшість філій підприємства відправлені десятки нових лісопожежних модулів. Модулі – мобільні та швидкі. Можуть дістатися туди, де не проїде великий пожежний автомобіль.
Процес посилення лісової охорони триває постійно. Нещодавно оголошено чергові тендери на закупівлю 50 модулів для встановлення в кузови пікапів та 20 причіпних платформ із уже змонтованими лісопожежними модулями.
Вдячні за допомогу ДСНС, яка надала нам 37 одиниць пожежної техніки та 100 одиниць протипожежного обладнання. У стані приймання та підписання актів приймання-передачі ще 34 пожежні автомобілі.
2.Підвищуємо мотивацію лісової охорони
Цього року оклади працівників лісової охорони підвищилися в середньому на 20%. Кількість вакантних посад скоротилася, люди мотивовані працювати на результат.
3.Збільшуємо мережу рекреаційних пунктів
За два роки влаштували понад 100 нових сучасних рекреаційних пунктів. У цьому році відкриємо ще 50. Це повноцінні комплекси для безпечного дозвілля у лісі з усією інфраструктурою (дитячі та спортивні майданчики, вода, електроенергія, вбиральні, мангали тощо). Також постійно доглядаємо, ремонтуємо та облаштовуємо понад 1100 існуючих пунктів. Наявність «Лісовичиків» у рази зменшує ризик виникнення пожеж, спричинених людським фактором.
4.Інвестуємо у протипожежну інфраструктуру
Цього року влаштували 38,8 тис. км мінералізованих смуг. Провели догляд на 183,4 тис. км існуючих.
Утримуємо 3,5 тис. пожежних водойм, обладнуємо їх пірсами, встановлюємо водонакопичувальні резервуари, щоб навіть у спеку в кожній зберігався необхідний запас води.
Тривають роботи щодо закупівлі та встановленню 30 нових телевізійних систем спостереження та будівництву 24 нових спостережних веж. Задача повністю перекрити системою відеонагляду лісові масиви з високим ризиком виникнення пожеж. Загалом підприємство експлуатує майже 500 таких веж.
Прокладаємо лісові дороги. Цього року побудовані десятки нових ділянок по всій країні.
5.Висаджуємо мішані ліси з хвойних та листяних порід
Чисті хвойні насадження найбільш вразливі для пожеж. Тому ДП «Ліси України» створює виключно мішані насадження з хвойних та листяних порід. З кожним роком українські ліси ставатимуть більш стійкими до змін клімату.
Акція відбулася напередодні завершення програми Президента “Зелена країна” в частині висадки мільярда дерев.
У заході взяли участь студенти, науковці та керівництво університету, академічні колективи відокремлених структурних підрозділів, Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Хорватія в Україні пані Аніца Джамич та виконавчий директор ДП “Ліси України” Ігор Лицур.
Учасники заходу висадили дерева у пам’ять про тих, хто загинув, захищаючи Україну.
Для поповнення колекції ботсаду завезли і 3 види сосни, одна з яких – балканська. Вік її життя – до 1000 років.
“Ботсад НУБіП – символічне місце. Адже 4 роки тому саме тут ми спільно з університетом запустили програму Президента “Зелена країна”. А цієї осені “Ліси України” завершать її, і днями буде висаджено мільярдне дерево”, – наголосив виконавчий директор ДП “Ліси України” Ігор Лицур.
“Програма Президента “Зелена країна” наразі актуальна, як ніколи. Бо скільки лісів, скільки зелених насаджень на мирній українській землі винищив ворог! І все це українцям відновлювати”, – зазначив ректор НУБіП Вадим Ткачук.
До акції в регіонах доєдналися працівники Бережанського надлісництва філії “Подільський лісовий офіс”. Спільно зі студентами та викладачами Бережанського фахового коледжу висадили молоді дерева ялини та сосни, які згодом стануть частиною нового зеленого масиву.
У філії “Слобожанський лісовий офіс” підбивають підсумки пожежонебезпечного періоду. Цього року для Харківського регіону він був непростим. Попри постійні загрози, пов’язані з близькістю до зони бойових дій, кордону з росією та високою замінованістю територій, працівники лісництв доклали значних зусиль, аби максимально оперативно гасити найменші загоряння та рятувати ліс від вогню.
Завдяки самовідданій праці лісівників ДП «Ліси України», цього року вдалося значно зменшити площі загорянь в області. Порівняно з минулим роком площа пожеж зменшилася у 6,5 рази! З початку року на Харківщині працівники філії ліквідували 305 пожеж на площі 2072 га. Для порівняння, торік площа загорянь у регіоні складала понад 13 350 га.
Значна частина всіх пожеж на Харківщині — це наслідок постійних російських обстрілів.
Через високу замінованість та, у більшості випадків, відсутність доступу до лісових масивів, навіть найменший спалах швидко поширюється на значну площу.
Наразі у Харківській області замінованими та недоступними залишаються понад 170 тис. га лісу, з них – понад 144 тис. га в Ізюмському надлісництві. Тут з початку року виникло пожеж на площі 1819 га. Це у понад 7 разів менше, порівняно з минулим роком!
Після приєднання до ДП «Ліси України» Ізюмського надлісництва у березні поточного року, компанія забезпечила надлісництво необхідною технікою: пікапами з протипожежними модульними установками, новими пожежними рукавами та ранцевими вогнегасниками. Це дозволяє оперативно гасити вогонь у доступних та безпечних місцях.
Гасіння загорянь у цій зоні — це щоденний виклик та величезна небезпека. Практично кожне реагування вимагає залучення саперів, а робота відбувається у тісній співпраці з піротехнічними підрозділами.
Попри всі загрози, лісівники щодня докладають героїчних зусиль, борючись із вогнем у складних умовах воєнного часу, аби зберегти ліси регіону.
Сьогодні в рамках рубрики “Наші в ЗСУ” розповідаємо, як підтримка воїнів на фронті з тилу допомагає їм триматись в нинішніх надскладних умовах. Це не тільки про людяність, повагу, вдячність, моральну підтримку, а і про вклад в національну безпеку.
Олег Заблоцький з 2020-го року працював інженером ОЗЛ в Овруцькому надлісництві, філії “Столичний лісовий офіс”. Його робота полягала у збереженні лісових насаджень від шкідників і хвороб, організації заходів із запобігання лісопорушень.
У березні 2022 року він доєднався до ЗСУ. Потрапив у 3-тю окрему механізовану важку Залізну бригаду. Обороняв Київщину. Після запеклих боїв на підступах до столиці, Олег стояв на захисті Харківщини та частині Луганщини.
“Моя посада – командир відділення БПАК (безпілотних авіаційних комплексів). Виконуємо розвідку, коригуємо вогонь, вражаємо цілі з БПЛА”, – розповідає Олег.
Наразі підрозділ Олега тривалий час знаходиться на Великобурлуцькому напрямку на Харківщині. Воїн-лісівник розповідає – працювати доводиться у надскладних умовах. З минулого року ворог активно обстрілює і намагається штурмувати позиції наших бійців.
“Бойові дії у 2022-23-у роках і зараз – це зовсім різні речі. Тоді нам було простіше, адже у ворога не було такої великої кількості дронів і іншої сучасної техніки. Ми виявили цілі, артилерія відпрацювала, піхота зайшла. Нині ж триває війна дронів. Вона змінює правила гри, змінює те, як ведуться бойові дії, як організована оборона і напад”.
Такі умови ускладнюють логістику, адже приблизний радіус дії FPV-дрона 35 кілометрів. Всі шляхи у цьому радіусі, а також пересування техніки та бойових екіпажів під пильним оком ворога. Скид з дрону, приліт КАБів, або обстріл з артилерії може статись у будь-яку мить.
“В нас теж була відповідна техніка, якою забезпечила бригада. Але в умовах інтенсивних бойових дій це все швидко втрачається. Автотранспорт, генератори, дрони – все це зараз просто розхідник. Тут без допомоги з тилу – ніяк”.
У липні минулого року до мобілізованих працівників та підшефних бригад на Харківщину приїжджав керівник ДП “Ліси України” Юрій Болоховець. Олег Заблоцький також був на зустрічі.
“Я йому розповів про всі ці умови, наші потреби. Він вислухав. Був змістовний діалог. Юрій Віталійович познайомив мене з головою Спілка воїнів-лісівників України Володимиром Ковальчуком. Я передав йому всі наші потреби. І з того часу підтримка регулярна. Представники спілки приїжджають практично щомісяця”, – говорить Олег Заблоцький.
Термінали Starlink, генератори, зарядні станції, розвідувальні квадрокоптери – те з чим до нього постійно приїжджає Спілка. Останній раз до нього навідались більше тижня тому. Олег каже, в умовах коли більше трьох років триває повномасштабна війна така підтримка не дає зневіритись. До того ж, він радий простому спілкуванню з колегами, якого так не вистачало.
Разом зі Спілкою будемо і надалі закривати необхідні потреби Олега. Бо вдома на нього чекають дружина та двоє діток – син та донька. Саме заради їхнього майбутнього він пішов захищати Україну. Ми також вдячні Олегу за захист та обов’язково чекаємо на роботу.
На Сумщині, у рамках програми Президента «Зелена країна», лісівники філії “Північний лісовий офіс” разом з учнями шкільного лісництва Нескучанське висаджували молодий ліс.
Учні цього лісництва – активні учасники TikTok-проєкту комунікаційної команди ДП «Ліси України» – FOREST KIDS.
Вони знімають ролики просто з лісу та показують, як виглядає життя шкільних лісництв зсередини і як цікаво досліджувати ліс.
На посадку приїхали й випускники – Ваня та Паша. Хлопці зараз навчаються у вишах, але з радістю повертаються до рідного шкільного лісництва – щоб побути на природі і передати досвід молодшим. Так само як колись цей досвід передали їм лісівники.
Мирослава та Катя вже відзняли кілька TikTok-відео просто на локації – щоб показати підписникам, як це круто – бути в лісі і створювати нові ліси власними руками. Кожен цього дня посадив своє дерево.
А поки друзі садили – учасниця шкільного лісництва Влада насолоджувалась гарячим лісовим чаєм із термочашки, яку отримала від ДП «Ліси України» за участь у FOREST KIDS.
І так – це теж частина процесу: зупинитись, подивитись навколо і відчути, що ліс — поруч.
Дорогі друзі!
ДП «Ліси України» активно співпрацює з партнерами з європейських країн – лісівниками Польщі, Чехії, Словаччини, Литви, Латвії, Німеччини, Фінляндії, Румунії, Угорщини, Молдови тощо. Відбувається активний обмін досвідом, обговорення актуальних проблем та викликів. На жаль, не про все важливе встигаємо розповісти.
Тож започатковуємо щотижневу рубрику «Міжнародний дайджест лісових новин» — публікуватимемо посилання на найцікавіші матеріали наших європейських колег.
1.У Чехії продовжується зниження обсягів заготівлі деревини
Наслідки нещодавньої короїдної катастрофи поступово вдається подолати. Площа лісових земель у Чехії й надалі зростає.
Ліси є невід’ємною частиною нашого природного середовища, але водночас мають і значне економічне значення. Вони є головним джерелом деревини, забезпечують багато інших екосистемних послуг і є важливим середовищем існування для численних видів тварин.
Інформацію про площу цієї екосистеми у вигляді розміру лісових земель уже тривалий час надає кадастр нерухомості. Між 2023 і 2024 роками площа лісових земель дещо зросла на 1 375 га і станом на 31. 12. 2024, за даними кадастру, досягла 2 683 138 га. Це відповідає 34,0 % загальної площі Чеської Республіки.
Найбільшу площу лісових земель із відчутною перевагою мав Південночеський край (381 629 га, 14,2 % лісів у ЧР).
Найвищу частку лісових земель у загальній площі краю мав Ліберецький край (44,8 %), найнижчу — столиця Прага (10,7 %) і Середньочеський край (27,5 %).
Державні ліси становили приблизно 54 % загальної площі лісів, а державне підприємство «Ліси Чеської Республіки» (Lesy České republiky) управляло 45 % усіх лісів.
Від 1950 року площа лісових земель збільшилася на 171 тис. га. Останнім часом, за даними кадастру нерухомості, площа лісових земель зростає приблизно на 1,4–2 тис. га на рік.
Високі обсяги заготівлі деревини у XXI столітті
Невід’ємною і традиційною складовою лісового господарювання є заготівля деревини – важливої відновлюваної сировини природного походження. Це багатофункціональний виробничий і будівельний матеріал, придатний також як джерело енергії, який відіграє важливу роль в історії людства. Заготівлю, однак, необхідно провадити з урахуванням сталості природного середовища.
У 2024 році заготівля деревини (без кори) знову зафіксувала спад — у річному вимірі на 686 тис. м³ (–3,7 %) до 17 807 тис. м³. Порівняно з рекордною заготівлею 2020 року (35 754 тис. м³) відбулося зменшення вдвоє. Обсяг заготовленої деревини у 2024 році становив той самий рівень, що й у 2006 та 2016 роках (17 678 і 17 617 тис. м³). Це вище за середній рівень; за звичний обсяг у цьому столітті можна вважати приблизно 15–16 млн м³, тоді як у 50–60-х роках ХХ століття річна заготівля, за поодинокими винятками, трималася нижче 10 млн м³, найчастіше в межах 8–9 млн м³ (для порівняння: у 2020 році лише в Краї Височина було заготовлено 8,7 млн м³).
Як і 2023 року, заготівля деревини залишалася нижчою за річний приріст, тож баланс запасів деревини у лісах був позитивним. У 2018–2022 роках, навпаки, через ліквідацію масштабної короїдної катастрофи запас деревини зменшувався — особливо на території Моравії, де обсяги заготівлі досягали історичного максимуму.
Найбільші обсяги заготовленої деревини торік було зафіксовано в Південночеському краї (2 661 тис. м³), у Плзенському краї (2 252 тис. м³) та в Середньочеському краї, включно з Прагою (2 013 тис. м³). Ситуація таким чином повертається до норми, коли зазвичай найбільше деревини заготовляли в Південночеському краї, який також має найбільшу площу лісів. Інтенсивність заготівлі деревини становила 6,6 м³ деревини на гектар лісових земель, а на піку короїдної навали у 2020 році — 13,4 м³/га (у краї Височина — екстремальні 42,0 м³/га).
Минулого року частка вимушеної («випадкової») заготівлі у загальному обсязі заготівлі деревини зменшилася до 45,0 %, тобто до 8 019 тис. м³. Половину цієї заготівлі становила деревина, заготовлена через стихійні лиха. У річному вимірі обсяги вимушеної заготівлі скоротилися на 3 015 тис. м³. Найвищу частку вимушеної заготівлі зафіксовано в Моравсько-Сілезькому краї — 64,5 %; на цей край припало 10,2 % усієї такої заготівлі в Чехії. На Моравії вимушена («випадкова») заготівля відбувалася інтенсивніше, ніж у чеських краях. Найвищі територіальні частки у загальній вимушеній заготівлі в Чехії зафіксовано в Плзенському краї (12,2 %), Південночеському краї (11,6 %) та краї Височина (11,1 %), що пов’язано із загальним обсягом заготовленої там деревини.
Якщо подивитися на дані від 1950 року, то безсумнівно найвищі показники вимушеної заготівлі припадають на 2018–2022 роки, коли її частка в загальній заготівлі деревини сягала до 95 % (у 2019 і 2020 роках). Як причину цієї короїдної навали називають поєднання несприятливих кліматичних чинників (підвищені температури, посуха), масове розмноження короїда разом із недостатнім своєчасним втручанням проти цього шкідника, а також невідповідний видовий склад лісів із переважанням ялини. Варто також нагадати про ураган Kyrill, який у січні 2007 року завдав великих збитків у лісових насадженнях (буреломи, вітровали) і особливо сильно вразив південний захід країни. У наступні роки після урагану ліси зазнали інвазії короїда.
У Чехії традиційно заготовляють переважно хвойні породи дерев, і в роки стихійних лих ця тенденція ще посилюється. У 2024 році заготовлено 15 674 тис. м³ хвойних порід (88,0 % загального обсягу). Заготівля листяних порід зросла на 239 тис. м³ (+12,6 %) і досягла 2 133 тис. м³, що є найвищим показником щонайменше з 1950 року. Заготівля листяних порід понад 2 млн м³ спостерігається лише після 2010 року. Серед видів домінує ялина (68,5 %), далі йдуть сосна (13,9 %), бук (4,7 %) і модрина (4,4 %). Представленість хвойних порід відповідає звичній ситуації; вирішальну роль відіграє зменшення частки вимушеної («випадкової») заготівлі. Найбільше листяних порід заготовляли в Південно-Моравському краї (424 тис. м³), Злінському краї (313 тис. м³) та Оломоуцькому краї (245 тис. м³). Заготівля листяних порід у цих краях становила майже половину всієї заготівлі листяних порід у Чехії.
Площа штучного заліснення зменшується
Заліснення є ключовою діяльністю у лісовому господарстві, що забезпечує стабільну площу лісів. Воно включає штучне відновлення (посівом або садінням), але дедалі більшу роль відіграє природне відновлення.
Торік у Чехії, порівняно з 2023-м, площа штучного заліснення зменшилася на 5 728 га (–16,3 %) і склала 29 494 га. Обсяги все ще великі, але зі згасанням короїдної кризи темпи заліснення падають, а «лисі» площі, що виникли головно під час рубок через короїда, поступово зменшуються. Для порівняння: у 1950-х роках заліснювали значно більше — площі зазвичай перевищували 50 тис. га.
У межах заліснення цілковито переважає висаджування саджанців: його частка вже кілька десятиліть тримається близько 99 %, а торік становила 99,3 % (29 276 га). Посів насіння застосовувалася винятково — 219 га; для порівняння, у 1958 році таким способом було заліснено 7 233 га (13 % площі заліснення). Отже, під час заліснення переважно використовують садивний матеріал (саджанці). Торік було використано 159 713 тис. саджанців, із яких 58,0 % становили листяні породи. Середня витрата саджанців становила 5 455 шт. на гектар висаджування, для листяних порід — 7 116 шт./га, для хвойних — 4 125 шт./га. Кількість висаджених саджанців на одиницю площі знову зменшилася: на гектар використовували на 3,3 % (на 185 шт.) менше, ніж у 2023 році. В абсолютних обсягах найбільше саджанців було висаджено бука (38 021 тис., 23,8 % усіх саджанців) і дуба (37 712 тис., 23,6 % усіх саджанців). Частка ялини (смереки) все ще відносно висока — торік вона становила 22,3 % усіх саджанців і в останні роки трохи зростала.
Торік переважала площа, заліснена хвойними породами: їх висадили на 16 309 га, тобто на 55,3 % всієї заліснюваної площі. Перевага хвойних порід становила 3 123 га. Посилене використання хвойних порід особливо помітне у 1960-х роках: у 1981 році їхня частка піднялася до 87 % (зокрема ялина — 61 %), тоді як ще у 1960-му вона становила 59 %. У 2019–2021 роках невеликою мірою переважала площа, заліснена листяними породами, але після 2021 року знову поступово зростає площа заліснення хвойними.
Із окремих порід торік найбільшу заліснювану площу займала ялина (35,1 %), далі — бук (16,2 %), дуб (15,2 %) і сосна (8,4 %). Останніми роками помітне зростання використання модрини: її частка в загальному залісненні становила 5,1 %. Найнижча частка ялини була у 1950-х роках (за поодинокими винятками — менше 30 %), а 1954 року — лише 20 %. Частка бука у заліснюваній площі з часом коливалася: від мінімальних 1,6 % у 1981 році до 25 % у 2019-му.
Найбільше заліснювали в краї Височина (6 833 га, тобто 23,2 % усього заліснення в Чехії) — із переважанням хвойних порід за площею (59,4 %, з них ялина — 44,0 %). Хвойні породи найбільше використовували в Південночеському краї — 70,0 % заліснюваної площі краю.
Природне відновлення лісів досягло рекорду
Окрім штучного, активно застосовується природне відновлення, що ґрунтується на здатності лісів самостійно відновлюватися шляхом самосіву або випадання насіння. Щоб використати цей потенціал і досягти бажаної мети такого способу відновлення, необхідно зважати на місцеві умови.
У 2024 році площа природного відновлення становила 12 447 га (29,7 % загальної площі лісовідновлення) — на 2 881 га (30,1 %) більше, ніж у 2023 році. Це найвищий показник за всю історію Чехії (попередній рекорд — 10 088 га у 2022 році). Від 2020 року помітний різкий ріст природного відновлення лісів. Причина проста: треба знову заліснювати великі площі після лісових лих, а природне відновлення зазвичай дешевше, ніж штучне (саджанцями чи посівом).
У такому відновленні переважають хвойні породи — 52,4 %. Найчастіше відновлюються ялина (40,2 %) та бук (18,5 %). Важливу роль має й береза — 1 888 га, тобто 15,2 % усієї площі природного відновлення; це типова піонерна порода, що швидко з’являється на відкритих ділянках.
З погляду територіального розподілу природне відновлення лісу найбільше застосовували в краї Височина — 18,2 % від усього природного відновлення в Чехії. Це пов’язано з багаторічною масштабною кризою саме в цьому краї.
2.Лісівники Латвії в онлайн-режимі показали повний цикл гніздування рідкісного беркута
Орленя залишає гніздо, ведмедиця веде дітей на прогулянку. Унікальні кадри онлайн-камер.
Акціонерне товариство «Ліси Латвії» (AS Latvijas valsts meži, LVM) щодня дбає не лише про господарську цінність територій, що перебувають у віданні компанії, а й про добробут видів і екосистем, які там мешкають, та їхнє майбутнє. Один із напрямів — моніторинг різних видів птахів, який експерти LVM регулярно здійснюють з 2007 року.
Це потрібно, щоб відстежувати успішність гніздування птахів і оцінювати зміни популяцій та вплив лісогосподарської діяльності.
У випадку беркута (Aquila chrysaetos) та орла малого (Aquila pomarina) особливо важливими є дані, що збираються з онлайн-камер біля гнізд. Чим був особливий цей рік, докладніше розповідає Уґіс Бергманіс, фахівець із довкілля LVM та орнітолог, один із провідних дослідників малого орла не лише в Латвії, а й у Європі.
Задуманий Уґісом Бергманісом проєкт відеоспостереження за птахами стартував у 2008 році, коли ширшій громадськості надали можливість стежити за подіями та процесами в гнізді малого орла. Нині в межах реалізованого LVM онлайн-проєкту спостерігають за двома видами орлів — беркутом і малим орлом. Завдяки камерам дослідники мають змогу зазирнути в повсякденні миті з життя орлів, які інакше залишилися б невидимими людському оку. До того ж за подіями в місцях гніздування хижих птахів із великим захопленням стежать не лише орнітологи та фахівці з довкілля, а й суспільство й медіа, які в заголовках новин нерідко охоче прирівнюють події з життя орлів до перипетій людських взаємин.
Особлива подія — повний цикл гніздування беркута
Гніздо беркутів можна спостерігати через онлайн-камеру з 2017 року. Як розповідає Бергманіс, 2025 рік був дуже знаковим і увійде в історію, адже цього року вперше від моменту встановлення камери з’явилася можливість у прямому ефірі спостерігати повний цикл гніздування беркута в Латвії. Дослідник пояснює, що беркут, як і багато інших птахів, не гніздує щороку, а коли гніздує, це не завжди буває успішно. Натомість цього року все склалося дуже вдало: не лише вилупилося пташеня, а й воно успішно залишило гніздо.
Штучне гніздо беркута, яке у 2010 році створили Бергманіс із однодумцем, розташоване на острові в болоті, що перебуває у володінні LVM. Гніздо регулярно заселяли, і в 2016 році там також виріс молодий беркут, однак у наступні роки така подія більше не спостерігалася. Напевно, чимало хто пам’ятає події в гнізді 2020 року, коли через пандемію Covid-19 людям було заборонено збиратися і вони шукали альтернативні способи розваги. Для багатьох улюбленим заняттям стало спостереження за парою беркутів Спілве й Вірсіс. Того літа з яйця вилупилося пташеня Клінтс. На жаль, у середині літа самець Вірсіс зник, а пташеня загинуло через нестачу корму. Наступного літа Спілве відвідувала гніздо, були помітні й інші беркути, проте гніздування не відбулося ані тоді, ані впродовж наступних трьох років.
«Із усіх видів орлів, що трапляються в Латвії, беркут зустрічається найрідше. Біля кожного з відомих нам гнізд неможливо встановити онлайн-камеру, тож можна сказати, що цього року нам справді дуже пощастило. Цикл гніздування починається в момент, коли формується пара й відкладається яйце, а завершується, коли пташеня успішно вилітає з гнізда. Цей цикл триває приблизно шість місяців, і цього року кожен міг бути йому свідком. Ми отримали багато цінної інформації. Хоч головна мета проєкту з онлайн-камерами — наукове дослідження виду, від нього виграє й суспільство, і я знаю, що багато людей із великим захопленням стежили за подіями в гнізді та ділилися своїми спостереженнями на форумі — інтерес справді був дуже великий», — розповідає знавець орлів.
Користь і для науки, і для суспільства
Чому трансляції з пташиних гнізд такі важливі? По-перше, науковці можуть отримати детальнішу інформацію про звички різних видів птахів. Камери дають змогу зібрати цінні дані щодо різних біологічних аспектів, пов’язаних із гніздуванням: коли птахи починають будувати гніздо, коли відкладається перше яйце, скільки триває період гніздування, яким є корм птахів тощо. Завдяки цьому і в суспільстві поглиблюється розуміння природних процесів. Такі проєкти не є основною діяльністю LVM, однак мають дуже вагомий внесок і наукову цінність, наголошує орнітолог. Від часу встановлення камер вдалося отримати підтвердження кількох припущень щодо успішності гніздування малих орлів і беркутів, їхнього повсякденного життя та витривалості до різних випробувань — наприклад, пошуку корму й боротьби з конкурентами.
«Те, що відбувається в одному гнізді певного виду, можна певною мірою поширювати й на інші гнізда представників цього виду. Ця інформація також допомагає оцінити, які обмеження слід запровадити, щоб господарська діяльність людини в лісі не заважала природним процесам іти своїм ходом», — пояснює дослідник.
Експерт із довкілля розповідає: вкладається дуже багато роботи в узагальнення інформації та її публікацію. Наприклад, у міжнародному рецензованому журналі опубліковано дослідження Бергманіса та колеги з Латвійського університету, в якому зібрано відомості про кормову базу малого орла. З’ясовано, що цей вид переважно живиться жабами та мишоподібними гризунами — передусім польовими полівками, які у більшій кількості трапляються в екстенсивно освоєному сільському ландшафті. Це дозволяє дійти висновку, що на вид впливає не лише лісогосподарська, а й сільськогосподарська діяльність, адже, хоч гніздо будує в лісі, малий орел головним чином живиться на сільськогосподарських угіддях.
Ведмедиця з малятами у біотопі беркута
За допомогою камер прямої трансляції в межах освітньо-дослідного проєкту LVM «Putni un zvēri purvā» кожен може стежити не лише за орлами, а й за іншими подіями в болоті — природними процесами та активністю різних звірів. Усього за кілька метрів від гнізда беркутів, ближче до землі — у біотопі беркута — встановлено ще одну камеру, яка цього року зафіксувала справді вражаючі кадри — ведмедицю бурого ведмедя з трьома ведмежатами.
«Побачити, як ведмедиця з малятами перетинає зону гніздування беркута, було одним із найяскравіших подій цього сезону. Так, дослідники й раніше знали, що ведмеді в Латвії також розмножуються, але побачити в прямому ефірі, та ще й зі звуком, як мама переходить річку вбрід, а ведмежата кумедно чимчикують їй по слідах, — це справді унікальний досвід», — пригадує незвичайну подію дослідник орлів.
До того ж ця подія ще раз підтвердила, що в наукових дослідженнях важливу роль відіграє і залучення суспільства. «Цей факт допомогли встановити глядачі камер, які написали мені повідомлення в WhatsApp, що бачили бурих ведмедів. Це, своєю чергою, дало мені змогу зв’язатися з колегами з LVM і попросити записати відповідний фрагмент. Хто знає, інакше він, можливо, й залишився б непоміченим. Тож велике спасибі людям за пильність!» — наголошує орнітолог на значенні громадянської науки.
Нові відкриття та цікаві спостереження
Як розповідає Бергманіс, попереду велика робота — всю інформацію про орлів, здобуту цього сезону, належить проаналізувати й узагальнити, однак кілька висновків уже зроблено. Наприклад, змінилися попередні уявлення про звички гніздування беркута та малого орла. Перший починає гніздування приблизно на місяць раніше й відкладає яйця від кінця березня — на початку квітня. Тим часом малий орел зазвичай відкладає яйця наприкінці квітня — на початку травня, тобто на місяць пізніше. Пташенята беркута вилуплюються на місяць раніше, ніж пташенята малого орла, проте є цікава деталь: з гнізда пташенята обох видів вилітають майже одночасно — наприкінці липня або на початку серпня.
«Наше уявлення було таким, що наприкінці червня беркути вже поза гніздами, але ні! Дані підтвердили, що пташеня беркута цього року вилетіло з гнізда на 90-й день життя, у тримісячному віці. Натомість пташенята малого орла залишають гнізда у двомісячному віці. Ось аспект, про який ми досі не знали», — розповідає фахівець про нові відкриття.
Так само зафіксовано цікаві спостереження щодо кормової бази беркута.
«Показовим було те, що у травні беркут приносив до гнізда переважно лише птахів. Чому так? Бо малята ссавців або ще не народилися, або вони такі малі, що тримаються біля матері чи ховаються у норах — як у випадку єнотовидних собак і лисиць. Починаючи з червня, частка ссавців у кормі беркута істотно зросла — це були молоді єнотовидні собаки, лисенята, козенята європейської сарни та інші», — ділиться спостереженнями Бергманіс.
Орнітолог з легкою іронією додає: у біотопі беркута околиця нерідко виглядає, мов поле бою, вкрите пір’ям і кістками тварин. Оскільки здобич буває доволі важкою, її не завжди приносять до гнізда — часто поїдають неподалік, на якомусь горбочку або просто на землі. Встановлено також, що беркут перед тим «обскубує» впольованих тетеруків, глухарів і качок на землі, аби легше було доправити їх до гнізда.
«Нас, людей, звісно, цікавить, як наша господарська діяльність — сільське чи лісове господарство — впливає на біорізноманіття. В інтересах LVM здійснювати цю діяльність якомога дбайливіше щодо природних цінностей, наявних у лісах, і моніторинг птахів у цьому випадку дуже допомагає. Моніторинг не відповідає на запитання, чому відбуваються коливання чисельності того чи іншого виду — це вже інша наука. Натомість моніторинг по суті дає відповідь на запитання, які саме зміни відбуваються в популяціях, а далі вже завдання науки — спробувати пояснити, чому виникають ці коливання», — додає Бергманіс.
3.Лісівники Польщі захищають молоді насадження від незаконної заготівлі хвойних гілок
Кінець жовтня та початок листопада — час особливо інтенсивної роботи для лісової охорони (Straży Leśnej) та служб, що з нею співпрацюють. Так відбувається через черговий етап акції «Stroisz», яка щойно стартувала в «Державних лісах» (Lasy Państwowe).
Метою акції є протидія незаконній заготівлі гілок хвойних дерев, які використовують для виробництва вінків для особливих подій і різдвяних прикрас. Щороку з лісів викрадають величезні обсяги хвойного гілля (stroisz), а вартість шкоди для лісових культур багаторазово перевищує ринкову ціну вкрадених гілочок. Наприклад, за підрахунками RDLP Krosno, 13 м³ stroisz вартістю 767 злотих, викрадених на території одного з тамтешніх лісництв, спричинили реальну шкоду в молодняку на 10 745 злотих.
Легальна хвойна зелень — гарна традиція без шкоди для природи
Традиція прикрашати могили букетами та вінками з ялицевих або ялинових гілочок глибоко вкорінена в польській культурі. Зелена хвойна зелень (stroisz) у поєднанні з теплим сяйвом свічок створює особливий настрій задумливості й пам’яті.
«На жаль, зростаючий попит на хвойну зелень спричиняє дедалі частіші випадки її крадіжок і нищення молодих дерев. Дуже часто зрізання гілок лише на один пучок хвойної зелені означає знищення всього молодого дерева — ялиці або ялини. У деяких місцях масштаб руйнувань настільки великий, що цілі ділянки молодого лісу потребують повторного відновлення», — підсумовує Вітольд Бяловський, лісничий Лісництва Руново.
Купуйте з легального джерела
Лісівники підкреслюють, що немає потреби відмовлятися від оздоб, виготовлених із хвойної зелені (stroisz) — важливо, щоб вони походили з легальних джерел. Хвойну зелень можна заготовляти з плантацій або під час доглядових заходів, які проводять «Державні ліси» (Lasy Państwowe), таких як проріджування та прочищення. Продавці легальної хвойної зелені мають відповідні документи, що підтверджують її походження. Обираючи такі оздоби, ми підтримуємо не лише збалансоване лісове господарство й захищаємо природу від спустошення, але й даємо можливість розвиватися місцевим підприємцям.
Патрулі в лісах і дорожні перевірки
У рамках акції «Stroisz» «Лісова охорона» (Straż Leśna) проводить посилені перевірки в місцях, особливо вразливих до крадіжок, а також на прилеглих дорогах. Перевіряється законність походження хвойної зелені (stroisz) та здійснюється нагляд за рухом транспортних засобів, які можуть перевозити незаконно заготовлене гілля.
«У діях лісівників допомагають сучасні технології — лісові камери, фотопастки та дрони. Як і щороку, до акції долучаються також інші служби, щоб максимально протидіяти лісовому шкідництву. Спільні патрулі, наприклад, лісової охорони і поліції, також запобігають браконьєрству, засміченню лісів і незаконним позашляховим рейдам водіїв кросових мотоциклів і квадроциклів», — зазначає Лукаш Пшипашняк, в.о. Головного інспектора лісової охорони Генеральної дирекції «Державних лісів».
Щороку лісова охорона проводить понад 4000 перевірок і виставляє близько 500 штрафів (у розмірі до 500 злотих) за незаконний продаж хвойної зелені (stroisz). Крім того, лісова охорона має можливість звертатися до суду з клопотанням про накладення штрафу в розмірі до 5000 злотих.
Метою акції «Stroisz» є охорона лісових ресурсів, просвітницька робота з населенням і підтримка відповідальних практик у торгівлі природними лісового походження продуктами.
Ліс є спільним добром, а його охорона — наш спільний обов’язок. Тому закликаємо обирати хвойну зелень (stroisz) з легальних джерел. Це простий спосіб поєднати шану до близьких із турботою про природу, — додає Анна Хощ-Сендровська, прессекретар «Державних лісів».
Акція «Stroisz» — це не лише боротьба з незаконною заготівлею гілок, а й нагадування про відповідальне користування дарами природи. Завдяки залученню лісівників і силових служб можливо обмежити шкоду, завдану лісам, і захистити молоді дерева від спустошення. Обираючи легальну хвойну зелень, кожен із нас може сприяти охороні природи та збереженню краси польських лісів для майбутніх поколінь.
