Автор: News
ДП «Ліси України» працює другий рік.
Бренд асоціюється з сучасними європейськими практиками, корпоративними стандартами, цифровізацією, контролем. Це нові напрями діяльності, інвестиції у техніку, технології, підтримка дотаційних регіонів, розбудова мережі рекреаційних пунктів, нова система мотивації, навчання, підвищення кваліфікації.
Але як результати реформування змінюють низову управлінську ланку? Що відбувається у лісництвах?
Ми починаємо конкурс «Лідери змін».
Лісівники з різних регіонів України мають обрати лісництва, які за час реформи досягли найбільшого прогресу.Нас цікавить не лише економіка. Основна задача лісівників – охорона і захист лісу. Тому оцінюємо ефективність організації боротьби з пожежами та незаконними рубками. Дивимося, як відбувається боротьба з корупцією, впровадження цифрових інструментів. Претенденти на звання «Лідера змін» мають продемонструвати успіхи у всіх або більшості напрямах!
Сьогодні ми представляємо першого учасника конкурсу – Красноліське лісництво філії Східний лісовий офіс.
Лісові масиви Красноліського лісництва, а це 6396 га території, простягаються по обидва береги річки Самара на Дніпропетровщині.
Тут сталий колектив з 12 працівниками на чолі з лісничим Романом Гончаром, який обіймає цю посаду вже 9 років. До цього Роман також працював у лісництві, був і майстром лісу, і помічником лісничого, тож процеси реформування він оцінює з різних сторін:
“Змінився підхід до кожного з процесів. Аналізуються умови праці, прораховуються ризики, кожен робітник має право голоса. І до людей реально прислухаються. Не лише справедливі зарплати є показником змін. Те, що працівники лісництва нарешті мають необхідну техніку для роботи, те, що кожен може підвищити свій професійний рівень та бути впевненим у завтрашньому дні навіть у такі складні для країни часи – чи не це є головним? Чи дає реформування результат – так. І свідченням цьому є реальні зміни”.
Ключовий показник – охорона лісів від пожеж. У 2022 році на території Красноліського лісництва зафіксовано 20 пожеж, які охопили більше 100 га території. Рік 2023-ій – жодного (!) випадку пожежі не було допущено.
Це результат правильно обраної стратегії технічного переоснащення: після реформування вразливі регіони почали отримувати необхідну техніку та протипожежне обладнання. У 2022 році Красноліське лісництво мало на балансі лише один трактор. Тоді лісгоспи нересурних регіонів існували на дотаціях з бюджету, яких не вистачало на техніку. У 2023 технічний парк вже налічував нову високопрохідну автівку, два мобільних мотоцикли та додатковий трактор, які передало ДП “Ліси України”. Це дало можливість якісно патрулювати лісові масиви, швидко та оперативно здійснювати рейди та створювати вдвічі більше мінералізованих смуг.
Зросла мотивація людей. Зарплата майстра лісу у 2022 році, коли лісгосп ще був окремим підприємством, становила 5643 грн. Після реформування – збільшилася на 130%. У 2023 році оклад становив вже 13000 грн. Крім цього, у квітні цього року гендиректор ДП “Ліси України” підписав наказ про збільшення посадових окладів майстрів лісу, помічників лісничих та лісничих.
Реформування позитивно позначилось на висадці лісових культур та заготівлі насіння. У 2022 році було посаджено 37,7 га, у 2023 – 134 га. Посад матеріалу у 2022 було вирощено 18 тисяч штук, а у 2023 – 328 тисяч. На 50% збільшилася і заготівля насіння дуба – з 1000 кг до 1500 кг.
З початку року у філіях ДП «Ліси України» сталося 60 пожеж площею 78,8 га, з них частина викликана воєнними діями. Всі швидко локалізували. Але замінування та бойові дії залишаються ключовими ризиками виникнення пожеж!
Наразі залишаються нерозмінованими 167,3 тис. га лісів. Під обстрілами перебувають території десятків лісництв підприємства на сході, півночі, півдні.
Для протидії пожежам, спричиненими військовими діями, розгорнута масштабна робота.
ЗАМІНОВАНІ ДІЛЯНКИ
Співробітники філій збирають інформацію про небезпечні ділянки, встановлюють попереджувальні знаки про замінування. Робота координується з представниками ДСНС, Національною поліцією та представниками місцевої громади. Визначається перелік лісових кварталів та виділів, де можуть міститись небезпечні знахідки. Будь-які пожежі, які виникають на таких ділянках гасять лише представники ДСНС.
Задача лісівників – вчасно передати інформацію, надавати підтримку ДСНС та протидіяти перекиданню вогню на інші території. Відділу з охорони праці спільно з ДСНС провели для майже 2 тис. працівників, залучених для роботи в лісі, навчання щодо поводження з вибухонебезпечними предметами. Ще 300 співробітників пройшли навчання з профілю “Керівник гасіння лісової пожежі”, що відбулися на базі філії “Лісопожежний центр”.
ПРОТИДІЯ ПЕРЕКИДАННЯ ВОГНЮ
Перш за все небезпечні ділянки відмежовані за допомогою листяних узлісь. Або за допомогою лісових плугів прокладаються смуги шириною 100-300 м із посухостійких листяних порід.
До нового пожежонебезпечного періоду підприємством закуплено 90 нових лісових плугів.
Якщо на межі чистих і забруднених вибухонебезпечними предметами (ВНП) є соснове насадження, на ньому проводять рубку переформування або ландшафтну рубку. Сосна в молодому віці дуже нестійка до вогню. Відтак, на таких місцях утворюють змішані насадження.
Ще один дієвий метод, аби вогонь із забруднених лісів не перекинувся на чисті, — мінералізовані смуги. Соснові ліси з ВНП відмежовані від інших ділянок лісового фонду трьома мінералізованими смугами. Вони розташовані на відстані 3-5 метрів одна від одної.
Всього на цей пожежонебезпечний період філіями ДП «Ліси України» прокладено 8,7 тис. км мінералізованих смуг. За 1 квартал – 5,2 тис. км. На сьогоднішній день у порівнянні з минулим роком зазначені заходи виконані на 120%.
Якщо вогонь наближається впритул до незабрудненого лісового фонду, у підготовленого та навченого персоналу є запалювальні апарати. За їхньою допомогою здійснюється відпал у бік пожежі. Зустрічний вогонь зупиняє її поширення. Також відбувається валка дерев кронами в сторону вогню. Замочуються наземні рослинні матеріали.
ДРОНИ, СНАРЯДИ, РАКЕТИ
Лісова охорона має вміти розрізнити типи збитих ракет, снарядів чи дронів, щоб оцінити можливі наслідки та повідомити про ситуацію ДСНС та поліцію.
Якщо виникла локальна пожежа, то гасять її, задіюючи все наявне обладнання. В минулому році на території філії «Вищедубечанське лісове господарство» внаслідок збиття ракети відбулося одночасно 9 займань. Пожежу миттєво локалізували. Цього року допомагає не тільки досвід, але й нова техніка.
Пожежники швидко дістаються місця загоряння на мотоциклах Yamaha з ранцевими оприскувачами і гасять низову пожежу. Наступна черга – пожежні автомобілі або ж лісопожежні модулі і локалізують її повністю. Допомагають у виявленні пожеж поблизу замінованих ділянок дрони, які є у групи лісової охорони та камери встановлені на спостережних вежах. Місце загоряння лісу визначається автоматично на моніторі у пожежного спостерігача. Якщо це замінована ділянка – лісова охорона викликає ДСНС.
Майже кожен тиждень отримуємо сумні звістки з фронту. Опікуємося родинами загиблих. Вшановуємо пам’ять кожного, хто віддав життя за країну.
“Цього року у ДП “Ліси України” з’явилася добра традиція називати на честь загиблих воїнів лісові урочища. Також обговорюємо з родинами та місцевими громадами перейменування вулиць.Перші три вже перейменовані”, – розповідає генеральний директор ДП “Ліси України” Юрій Болоховець.
З’явилася вулиця Ігоря Рембача, який працював трактористом у Зіньківському лісництві філії “Ярмолинецьке лісове господарство”. Посмертно нагороджений орденом “За мужність”. Філія звернулася до сільради, тепер у рідному селі Майдан-Олександрівський є вулиця на його честь.
У селі Висоцьк на Рівненщині з’явилася вулиця воїна-лісівника Василя Костюка, який загинув біля Роботине.
На Буковині в селі Клішківці одна з вулиць тепер носить назву Вячеслава Білого з Клішковецького лісопункту філії “Сокирянське лісове господарство”.
“Пам’ять про героїв – це сила наступних поколінь. Зробимо все, щоб її зберегти”, – підсумовує Юрій Болоховець.