Категорія: Без категорії
Підприємство послідовно впроваджує перехід на наближене до природи лісівництво. Він передбачає, що замість суцільних рубок лісівники застосовують вибіркові та поступові методи заготівлі, коли забирають окремі дерева, а ліс при цьому залишається цілісним.
У ширшому розумінні наближене до природи лісівництво – це ще і про відповідальність за збереження екосистем і біорізноманіття. На практиці така відповідальність передбачає збереження рідкісних видів флори та фауни, створення «зон спокою» для гніздування птахів. Головна мета – сформувати стійкий багатоярусний ліс, який здатний самовідновлюватися та протистояти кліматичним змінам.
Тож ця трансформація відбувається не лише у високогірних лісах Карпат, де з наступного року суцільні рубки головного користування будуть під забороною, а й в інших регіонах країни.
У Тетерівському надлісництві на Київщині частина екологічних підходів уже стала звичною практикою — і ці рішення напрацьовувалися у тісній співпраці з науковцями та природоохоронцями.
Зокрема, сьогодні тут понад 90% річного приросту деревини використовують без шкоди для лісу: на частині площ заготівлю планують так, щоб вікова структура насаджень змінювалась поступово, а не одномоментно. При цьому вилучається частина дерев з насадження, решта ж вирубується після появи природного поновлення господарсько-цінних порід. За такого підходу лісова ділянка лишається постійно вкритою лісовою рослинністю. Це стало можливим завдяки науковим експериментам з поступовими рубками, проведеними у регіоні ще понад 20 років тому.
Разом із цим, у співпраці з WWF-Україна Тетерівським надлісництвом Філія “Столичний лісовий офіс” створено 12 охоронних зон для червонокнижних птахів, зокрема чорного лелеки, змієїда, підорлика малого та журавля сірого. У цих зонах обмежено або повністю виключено лісогосподарські роботи в період гніздування, що дозволяє зберігати та відновлювати популяції рідкісних видів.
Окремим напрямом спільної роботи лісівників з Всесвітнім фондом природи є створення штучних оселищ для комах-запилювачів. У лісах розпочали встановлення імітацій природних жител медоносних бджіл та спеціальних конструкцій, які стануть домівкою для диких бджіл, джмелів та інших комах, які відіграють ключову роль у існуванні лісових екосистем. Саме вони забезпечують запилення рослин комахами, без чого неможливе повноцінне дозрівання насіння та відновлення флори.
Новий етап партнерства WWF-Україна та Тетерівського надлісництва закріпив Меморандум про співпрацю. Цей документ передбачає наступний етап взаємодії з таких питань:
– Розвиток наближеного до природи лісівництва.
– Надання переваги природному відновленню як частини кліматично-стійкого та дружнього до біорізноманіття відтворення лісів.
– Збереження біорізноманіття через управління мертвою деревиною, підтримку оселищ для запилювачів та інших видів, а також охорону та відтворення особливих цінностей для збереження відповідно до принципів і критеріїв FSC.
– Проведення науково-дослідної та експериментальної діяльності.
– Обмін знаннями та підвищення кваліфікації фахівців лісової галузі.
За два роки внаслідок реорганізації та спрощення структури чисельність працівників підприємства зменшилася майже на 10% і наразі становить 21,5 тис. осіб. Скорочено переважно адміністративні посади — численне керівництво лісгоспів.
У 2024 році в лісовому господарстві 28% зарплатного фонду витрачали на утримання адмінперсоналу. Зараз — лише 17%. Минулого року на зарплатах «управлінців» зекономлено майже півмільярда гривень.
Додаткові кошти спрямовано на підвищення оплати праці виробничої ланки, яка працює безпосередньо в лісі. Мотивація людей зросла, припинився відтік фахівців, на підприємство почала приходити молодь.
Особливу увагу приділили малоресурсним регіонам півдня та сходу, де працівникам лісгоспів раніше платили мізерні зарплати. Наразі виплати на підприємстві вирівняні й залежать від обсягу виконаної роботи, а не від цінності місцевого ресурсу.
Станом на І квартал 2026 року середня заробітна плата у філіях ДП «Ліси України» становить:
лісничий — 46,5 тис. грн;
помічник лісничого — 38,3 тис. грн;
майстер лісу — 33,5 тис. грн;
майстер на лісозаготівельних роботах — 35,8 тис. грн;
водій на вивезенні лісу — 41 тис. грн;
тракторист — 36,5 тис. грн;
вальник — 39,7 тис. грн;
лісоруб — 31,6 тис. грн.
Зростання фонду оплати праці виробничої ланки забезпечило збільшення середньої зарплати на підприємстві з 24 тис. грн у 2024 році до 38 тис. грн у 2026 році.
Володимир Доминікін – лісничий Цепківського лісництва Рафалівського надлісництва. На початку повномасштабного вторгнення став на захист України. Командир роти 104-ї окремої бригади ТРО.
Восени минулого року під час виконання бойового завдання на Сумщині він втратив частину ноги, а іншу було пошкоджено численними уламками. Вже понад 6 місяців проходить лікування та реабілітацію.
За його героїзм і мужність в День захисників і захисниць України Володимир Зеленський особисто вручив нашому воїну Орден за мужність III ступеня.
Нині Володимир знаходиться у Рівненському обласному клінічному госпіталі. Днями ми його провідали.
Воїн-лісівник каже, що зараз готується до протезування яке має відбутися найближчими тижнями. Займається фізичними вправами, розминає м’язи. Готується повноцінно стати на ноги. Протез надав один із центрів воєнної травми за кошти міжнародних донорів.
Більш того, він виборов третє місце на ветеранських змаганнях «Кубок Серцевіра» на Чернігівщині у категорії «жим лежачи». За його словами, участь у таких змаганнях допомагає не втрачати внутрішню опору й триматися, попри всі труднощі.
Від імені всіх працівників ДП «Ліси України» передали Володимиру великодній кошик. Побажали якнайшвидшого одужання, сил та повернення до повноцінного життя.
Володимир не залишиться наодинці зі своїми труднощами. Ми готові підтримувати його на шляху лікування та відновлення.
Подальша служба Володимира наразі під питанням. Втім, сам він не втрачає оптимізму: у разі демобілізації планує повернутися до рідного лісництва. Там на нього чекають колеги – його робоче місце збережене, і він залишається частиною колективу.
Після повернення підприємство також забезпечить необхідну соціальну підтримку, передбачену колективним договором.
Напередодні свят працівники передали родинам захисників великодні кошики, поспілкувалися з рідними та висловили щиру вдячність за мужність і жертовність їхніх близьких.
У кожному домі лісівників зустрічали з теплом і щирими усмішками. Для підприємства важливо не залишати ці родини наодинці з їхнім болем, адже лісова галузь втратила своїх відданих працівників.
Підтримка родин є постійною: допомога з паливними дровами, сприяння з працевлаштуванням, а інколи — просто людська увага та підтримка. Нині серед працівників філії 22 загиблих і 14 зниклих безвісти. Пам’ять про їхній подвиг та турбота про їхні родини залишаються важливим обов’язком для ДП «Ліси України».
Водночас понад 100 працівників «Карпатського лісового офісу» нині служать у лавах Збройних сил України. З ними підтримують постійний зв’язок, адже це колеги й друзі, частина великої лісової родини. Вони боронять країну на фронті, а лісівники роблять усе можливе, щоб тут, у тилу, їхні родини відчували підтримку і турботу.
Родини знають, що лісівники завжди поруч і підтримають усім необхідним. Саме тому ці зустрічі завжди чекають з особливою теплотою. Ми постійно на контакті та допомагаємо усім необхідним: підвезти дрова, полагодити дах, перегнати машину на СТО, коли немає чоловічих рук, а десь – організувати транспорт до лікарні, особливо коли дороги після дощів розмиті.
Кожній родині передали великодній кошик з пасками, крашанками та смаколиками, а також щиро подякували за подвиг їхніх рідних – чоловіків, синів і батьків, які віддали найдорожче.
Однією з перших родин, яких відвідали лісівники, стала сім’я штаб-сержанта Віктора Рожка, який загинув 16 травня 2024 року.
До війни Віктор працював верстатником на лісопромисловому комплексі. У квітні 2023 року він мобілізувався до 3-го прикордонного загону Державної прикордонної служби України. У січні 2024-го разом із побратимами вирушив у зону активних бойових дій – у район зловісного Серебрянського лісництва. Під час ворожого мінометного обстрілу позицій відділення «Колорадо-7» біля Білогорівки на Донеччині Віктор отримав поранення, несумісні з життям. Як згадує його дружина Раїса Дмитрівна, Віктор прагнув змін в країні, вважав що ця війна надовго, якщо ми не станемо плече до плеча і не зупинимо «орду». Був чудовим сім’янином і разом з дружиною підняв на ноги двох прекрасних доньок – Яну та Олену.
Також лісівники завітали до родини Петра Козленка – водія пожежного автомобіля з Київщини.
У часи окупації Петро ризикував життям, допомагаючи односельцям: їздив до Іванківського хлібзаводу по хліб для родини та сусідів. Після звільнення Київщини одним з перших долучився до відновлення пошкодженої лісової техніки. У березні 2023 року він став до лав 81-ї бригади ДШВ. Тримав позиції на Луганщині та Донеччині, проходив навчання з розмінування в Польщі. У бою під Білогорівкою Петро ціною власного життя врятував двох побратимів, які потрапили під шквальний вогонь противника.
Лісівники підприємства впевнені: кожен, хто віддав своє життя за Україну, хто зараз перебуває в полоні чи зник безвісти, назавжди в нашій пам’яті.
У ці дні, коли особливо відчувається цінність родинного тепла, традицій і згуртованості, лісівники Центральної філії ДП «Ліси України» підтримали родини воїнів-лісівників. Ми відвідали 30 родин, вручили великодні кошики, поспілкувалися особисто та висловили слова підтримки. Для нас важливо бути поруч не лише на словах, а й у конкретних діях.
ДП «Ліси України» системно підтримує родини наших Героїв. Це про відповідальність, людяність і пам’ять, яка має жити не лише в серцях, а й у щоденній увазі.
Філія “Центральний лісовий офіс” втратила 16 воїнів-лісівників. Ще 14 вважаються зниклими безвісти – сподіваємося на добрі звістки про кожного. Це наші колеги, друзі, люди, яких ми пам’ятаємо і якими пишаємося.
Водночас понад 260 працівників філії нині боронять Україну у лавах Сил оборони.
Підтримуємо зв’язок із кожним і чекаємо додому з Перемогою. Ми поруч і завжди готові допомогти.
Перед святами лісівники Подільської філії ДП «Ліси України» відвідали родини воїнів-лісівників, які віддали життя за Україну та вважаються безвісти зниклими.
Пасхальні свята – це час тепла, надії та підтримки. Саме тому ми не лише приготували для родин наших Героїв пасхальні кошики, а й відвідали кожну таку сім’ю у всіх наших лісництвах. Аби поспілкуватися, підтримати, пригадати їхніх рідних, які присвятили не малу частину свого життя роботі у лісовій галузі.
Такі зустрічі – це далеко не формальність.
Батько одного з наших Героїв сказав у ці дні: «Нам телефонують з філії дуже часто, постійно цікавляться нашим життям. Телефонують і з Києва, зі Спілки воїнів-лісівників. Ми знаємо, що нашому горю важко зарадити. Але коли ми відчуваємо підтримку, нам стає легше».
За час повномасштабного російського вторгнення 25 воїнів-лісівників Філія “Подільський лісовий офіс” віддали своє життя за Україну. 18 вважаються безвісти зниклими. Бути з їхніми родинами – це найменше, що ми можемо зробити.
Також у передвеликодні дні ми не забули і теж завітали до родин поранених воїнів, демобілізованих, тих, хто воює. Бо ДП «Ліси України» — це велика лісівнича родина, і підтримка воїнів та їхніх близьких завжди є нашим пріоритетом.
Напередодні світлого свята Великодня лісівники філії “Слобожанський лісовий офіс” ДП «Ліси України» відвідали родину свого безвісти зниклого колеги — Миколи Рафальського. Вони передали святковий кошик, поспілкувалися з рідними та висловили безмежну вдячність і повагу за захист країни від російських загарбників.
Дружина захисника, Наталія Рафальська, зазначає, що такі зустрічі є надзвичайно важливими та потрібними для сімей.
Понад 20 років Микола працював у Борівському лісництві на Полтавщині пожежним бійцем. Колеги згадують його як віддану та сміливу людину, з якою можна було йти «і у вогонь, і у воду». Щирий, добрий, справжній друг та сумлінний фахівець — таким він залишився у пам’яті колективу. У 2024 році Микола став на захист Батьківщини, воював на Покровському напрямку. Після чергового бойового завдання він вважається зниклим безвісти.
Однак його велика родина — дружина, двоє дорослих дітей, невістка та маленька онука, а також уся лісівнича спільнота — не втрачають надії. Вони чекають на диво: що їхній воїн-лісівник повернеться додому живим і неушкодженим.
Великдень — це час надії, відродження та єдності. Саме в такі дні особливо важливою є людська підтримка, щире спілкування та відчуття, що ти не один. Ми з гостинцями відвідали родини загиблих та безвісти зниклих працівників, аби підтримати та не залишити поза увагою у ці особливі дні.
Лісівників філії зустрічали з усмішками та теплом у кожному домі. Компанія не залишає поза увагою родини, які втратили близьких, а лісова галузь — цінних співробітників. Така допомога є системною: вона триває не лише перед великими святами, а протягом усього року.
Ми постійно підтримуємо родини наших загиблих та зниклих безвісти колег: допомагаємо з паливними дровами, за можливості працевлаштовуємо, а іноді — просто даруємо тепле людське спілкування.
Ми не маємо права забути подвиг наших колег. Підтримка їхніх родин — це пріоритетне завдання для ДП «Ліси України». Наша компанія — це одна велика родина, де шанують і цінують кожного.
У сьогоднішній рубриці “Наші в ЗСУ” – історія воїна-лісівника, який уже понад дев’ять років захищає Україну. За цей час він пройшов шлях від водія і піхотинця до командира відділення, побував у найгарячіших точках фронту і не раз дивився ворогу в очі.
До війни Олексій Грама працював інженером лісового господарства у нинішньому Верхньодніпровському лісництві філії “Східний лісовий офіс”. У 2017 році, в розпал ООС, він добровільно підписав контракт і пішов до війська. Свою службу розпочав у 93-й окремій механізованій бригаді “Холодний Яр”, де на Луганщині працював водієм у різних підрозділах.
Але справжнім випробуванням стала повномасштабна війна.
“У ніч на 24 лютого ми терміново виїхали на Сумщину, у Тростянець. Коли заїхали в місто – побачили величезну колону ворожої техніки. Довелося окопатися і цілий місяць тримати оборону. Працювала наша артилерія, танки, авіація. І в якийсь момент вони просто розвернулися і втекли”, – згадує Олексій.
Та це був лише початок. Далі – звільнення Харківщини, важкі бої за Соледар і Бахмут.
“Найважче було у Бахмуті. Там я вже був і водієм, і піхотинцем. Ми воювали з “вагнерівцями”. Їх було дуже багато – хвилями йшли в наступ. Перші гинули, за ними одразу інші. Бувало, що вони стрибали прямо в наші окопи – обличчям до обличчя. Ми відстрілювались як могли”, – розповідає він.
Саме після цього, каже Олексій, війна почала змінюватися. З’явилися дрони, нові технології, захищений зв’язок – усе це допомогло стримувати чисельно переважаючого ворога значно ефективніше.
Велику роль у цьому відіграла і підтримка з тилу. Колеги з рідного лісництва допомогли налагодити зв’язок зі Спілкою воїнів-лісівників. Разом із ДП “Ліси України” вони не раз передавали необхідне обладнання, зокрема Starlink і зарядні станції.
Сьогодні Олексій – командир відділення 151-ї окремої механізованої бригади. Працює на Куп’янському напрямку, займається аеророзвідкою. Каже, що після перемоги обов’язково повернеться до лісу – до своєї справи, яку добре знає і любить.
У лісництві на нього чекають. Ми всі чекаємо. Чекаємо кожного нашого воїна-лісівника!
Кінне трелювання у Мон-Нуарі (Mont Noir): щадний метод для збереження вразливого природного середовища
У лісовому масиві Мон-Нуар (Mont Noir) у Фландрії (Flandres) з 23 по 26 лютого 2026 року відбулася операція з кінного трелювання деревини, організована Національним управлінням лісів Франції (Office national des forêts, ONF) та Департаментом Нор (Département du Nord). Метою було вивезти нещодавно заготовлену деревину, водночас зберігши ґрунти, ландшафти й біорізноманіття цієї території, яку активно відвідують люди.
На височинній частині Мон-Нуару (Mont Noir) складний рельєф і майже повна відсутність лісової дорожньої мережі робили застосування механізованої техніки непридатним. Тому для виконання трелювання в найкращих екологічних умовах було обрано саме кінне вивезення деревини.
Упродовж чотирьох днів сім ваговозних коней — першерони (percherons), комтуа (comtois), північні ваговози (trait du Nord) та бретонські ваговози (bretons) — працювали на крутій і багнистій ділянці в серці лісового масиву, який відвідує багато людей. Цей традиційний метод дає змогу діставатися зон, недоступних для техніки, і водночас істотно обмежувати вплив на ґрунт та рослинність.
Роботи виконувала компанія SMDA — «Сучасний догляд за деревами» (Soins modernes des arbres, SMDA) на замовлення Департаменту Нор (Département du Nord), який є власником території, під керівництвом Національного управління лісів Франції (Office national des forêts, ONF), що здійснює управління цим масивом.
Зберегти природне середовище, яке є водночас і відвідуваним, і вразливим
Мон-Нуар (Mont Noir) ведеться за системою нерівновікового високостовбурного лісу (futaie irrégulière) — методу, який підтримує баланс між різними віковими класами та сприяє різноманіттю деревних порід. Роботи стосувалися передусім каштану їстівного, який є панівною породою на цій ділянці.
Ця рубка здійснюється в межах підходу до сталого лісоуправління, спрямованого на те, щоб урізноманітнити породний склад на ділянці; сприяти кращому розвитку дуба і бука, частка яких тут є меншою; обмежити поширення каштану їстівного, який у цьому місці є надто конкурентним.
У перспективі розкриття лісового намету дасть більше світла стежці, що веде до головного входу в парк, — для зручності відвідувачів і кращого стану рослинності.
Традиційне вміння на службі сталого лісоуправління
Окрім екологічної цінності, ця операція також сприяє підтримці французьких порід ваговозних коней і професій, пов’язаних із кінним трелюванням. Цей метод повною мірою відповідає умовам Мон-Нуару (Mont Noir): мінімальне втручання, точність переміщення, дбайливе ставлення до ґрунту та ландшафту.
Після цього заготовлені сортименти буде вивезено за межі масиву. Частину деревини Департамент Нор (Département du Nord) зможе використати безпосередньо завдяки мобільній пилорамі, яку заплановано розгорнути на місці, зокрема для виготовлення кілків та інших технічних виробів.
«Тут ми фактично здійснюємо відкладене господарське втручання: цю ділянку тривалий час не розробляли. Кінне трелювання було найбільш придатним рішенням для роботи в цьому вразливому середовищі з максимальним збереженням ґрунтів. Ця операція дасть змогу забезпечити більше світла і сприятиме різноманіттю деревних порід, зокрема дуба і бука», — Жан Айєлло (Jean Ayello), лісовий технік Національного управління лісів Франції (Office national des forêts, ONF).
Лісогосподарське підприємство Фіхтельберг (Forstbetrieb Fichtelberg) Баварських державних лісів (Bayerische Staatsforsten) розпочинає лісозаготівельні роботи для формування кліматично стійкого змішаного лісу та підвищення безпеки руху
У найближчі тижні Лісогосподарське підприємство Фіхтельберг (Forstbetrieb Fichtelberg) Баварських державних лісів (Bayerische Staatsforsten) розпочне лісозаготівельні роботи вздовж потоку Грассеманнсбах (Grassemannsbach) між Фордергайєрсбергом (Vordergeiersberg) і долиною Льохляйнталь (Löchleinstal). Метою є поетапне переформування наявного деревостану в кліматично стійкий змішаний ліс, а також одночасне підвищення безпеки руху вздовж муніципальних доріг.
Керівник сервісного підрозділу Лісогосподарського підприємства Фіхтельберг (Forstbetrieb Fichtelberg) Флоріан Манске (Florian Manske) характеризує ці роботи як важливу складову формування кліматично адаптованих лісів:
«Тут ми створюємо простір і доступ світла для наступного покоління лісу зі змішаних деревних порід. Наша мета — ліс, який значно краще витримуватиме спеку, буревії та шкідників, ніж старі насадження».
Особливо в районі Моорбаду (Moorbad) ліс буде обережно розріджено, щоб створити кращі умови росту для молодих листяних порід і посилити цінні біотопи.
До комплексу робіт також входять розчищення та поліпшення стану зони відпочинку на трав’яному майданчику біля Моорбаду (Moorbad), а також догляд за потоком Грассеманнсбах (Grassemannsbach) у місці витоку з водно-болотної території. Завдяки цьому весь біотоп отримає помітне екологічне поліпшення. Одночасно учні-практиканти Лісогосподарського підприємства Фіхтельберг (Forstbetrieb Fichtelberg) здобудуть практичний досвід у сфері сучасного, наближеного до природи лісівництва — із застосуванням сучасної лісозаготівельної техніки.
Роботи на місці координує Йоганнес Гофманн (Johannes Hofmann) із Баварських державних лісів (Bayerische Staatsforsten):
«Це втручання було завчасно тісно узгоджене з громадою. Ми ретельно дбаємо про те, щоб якнайкраще поєднати захист лісу, біорізноманіття та потреби відвідувачів».
Другий основний напрям робіт стосується забезпечення безпеки руху вздовж муніципальної дороги «Хюгеле» (Hügele) до очисної споруди Грассеманн (Grassemann-Kläranlage). Завдяки видаленню нестійких або навислих дерев і поліпшенню світлового профілю дороги цю ділянку планується в довгостроковій перспективі зробити безпечнішою та сухішою. Додатково буде розчищено територію навколо дитячого майданчика та майданчика для пляжного волейболу на узліссі у Флекклі (Fleckl), щоб підвищити комфорт відвідувачів.
Очікується, що роботи триватимуть близько трьох тижнів. У цей період можливі короткочасні перекриття та ускладнення руху. Лісогосподарське підприємство Фіхтельберг (Forstbetrieb Fichtelberg) просить мешканців і відвідувачів поставитися до цього з розумінням. Після завершення робіт, імовірно, буде доступна дров’яна деревина для реалізації.
Стабільна лісогосподарська діяльність, значний приріст і масштабне посилення догляду за молодняками
Державна компанія Statskog (Statskog) у 2025 році поставила 274 000 кубометрів деревини на лісопильні підприємства та підприємства деревообробної промисловості. Водночас приріст у лісах був значно вищим, що створює великий потенціал для майбутнього формування доданої вартості в державних лісах.
Тимчасове призупинення приймання деревини лісовою промисловістю наприкінці року, а також складні умови проведення робіт через велику кількість опадів восени 2025 року призвели до дещо нижчого, ніж планувалося, рівня заготівлі.
«Наш загальний обсяг заготівлі був сталим і передбачуваним для всього виробничо-збутового ланцюга. Водночас ми спрямовуємо значні ресурси на розвиток норвезького лісового сектору через дослідження, розроблення технологій та різні експериментальні проєкти», — каже директорка з лісового господарства державної компанії Statskog (Statskog) Моніка Гріндберг (Monica Grindberg).
Приблизно половину деревини від державної компанії Statskog (Statskog) було поставлено на лісопильні підприємства. Решта надійшла до деревообробної промисловості.
Значний приріст у лісах
Приріст у державної компанії Statskog (Statskog) у чотири рази перевищує обсяг заготівлі. Щорічний приріст у лісах Statskog (Statskog) становить близько 1 000 000 кубометрів, тоді як обсяги заготівлі трималися в межах 250 000–280 000 кубометрів на рік.
«Значна частина приросту припадає на молоді ліси, які ще не досягли віку стиглості для рубки, а також на площі, визнані непридатними для експлуатації», — каже Гріндберг.
Державна компанія Statskog (Statskog) планує з 2027 року вийти на рівень заготівлі близько 300 000 кубометрів на рік.
Садіння, відновлення боліт і форми рубок
У 2025 році державна компанія Statskog (Statskog) висадила близько 2,5 мільйона нових дерев у межах довгострокової роботи з лісовідновлення. Під керівництвом Statskog (Statskog) було відновлено 525 декарів боліт, що є важливим заходом для збереження біорізноманіття, водного режиму та клімату.
Statskog (Statskog) збільшила застосування закритих рубок. Це більш щадна форма ведення лісозаготівлі, яка зберігає структуру лісу. У 2025 році 13 % площ, на яких проводилася заготівля, припадало саме на закриті рубки.
«Ми поєднуємо активне й ефективне ведення господарства з урахуванням екологічних вимог. Закриті рубки є важливим інструментом у тих місцях, де це є професійно обґрунтованим», — каже керівниця лісового напряму.
Масштабне посилення догляду за молодняками у 2026 році
На 2026 рік державна компанія Statskog (Statskog) планує зберегти поточний рівень заготівлі, одночасно посиливши роботу у сфері лісокультурних та природоохоронних заходів:
– заготівля: 280 000 м³
– садіння: 2,4 мільйона саджанців
– догляд за молодняками: 15 000 декарів
– внесення добрив: 4 500 декарів
– відновлення боліт: 1 000 декарів
Збільшення обсягів догляду за молодняками означає подвоєння порівняно з попередніми роками, коли середній показник становив близько 7 000 декарів на рік. Термін ungskogpleie у норвезькому лісівництві відповідає саме догляду за молодняками.
«Посилення догляду за молодняками має вирішальне значення для майбутньої якості, приросту та стійкості наших лісів. Це довгострокова й пріоритетна інвестиція», — каже Моніка Гріндберг (Monica Grindberg).
Заготівля в різних частинах країни
Лісогосподарська діяльність державної компанії Statskog (Statskog) охоплює значну частину країни. Середні показники за період 2021–2024 років демонструють такий розподіл заготівлі:
– Іннландет (Innlandet): близько 156 000 м³ (59 %)
– Тренделаг (Trøndelag): близько 44 000 м³ (17 %)
– Нурланн (Nordland): близько 29 000 м³ (11 %)
– Бускеруд (Buskerud): близько 23 000 м³ (9 %)
– Телемарк (Telemark): близько 4 000 м³ (2 %)
– Естфолл (Østfold): близько 5 000 м³ (2 %)
– Агдер (Agder): близько 3 000 м³ (1 %).
