Категорія: Без категорії

В Путильському надлісництві оголошено сім квазіпралісових і пралісових пам’яток природи місцевого значення. Йдеться про понад 50 га природних лісів та майже 200 га квазіпралісів, які в минулому зазнали мінімального антропогенного впливу (природна структура та видовий склад збереглися).

 

Квазіпралісові й пралісові ділянки у гірському Путильському надлісництві розташовані у важкодоступній місцевості та утворені старовіковими ялицями, а фауна і флора представлені як звичайними, так і рідкісними червонокнижними видами. Лісівники забезпечували охорону цих цінних лісів ще з 2019 року. Спільно з Управлінням екології та природних ресурсів Чернівецької ОВА і науковцями було проведено дослідження та підготовлено висновки, які стали підставою для віднесення ділянок до природно-заповідного фонду.

 

Посилення охоронного статусу та встановлення чітких меж надійніше убезпечить ділянки від впливу господарської діяльності та інших форм втручання.

 

Також було збільшено площу ще одного об’єкта ПЗФ місцевого значення — заповідного урочища «Буковий праліс» у Сокирянському надлісництві. Це теж цінний лісовий масив із суворим режимом охорони.

 

Наразі в Чернівецькій області загальна площа пам’яток природи місцевого значення (пралісів та квазіпралісів) становить понад 1004 га.

 

«Такі лісові масиви — пралісові ділянки — є важливим науково-пізнавальним об’єктом, що дає розуміння, як може формуватися ліс без втручання людини, — каже директор філії «Подільський лісовий офіс» Василь Гончар. — А ми й надалі забезпечуватимемо належне збереження не лише самих пралісів, а й їхніх охоронних зон».

За І півріччя підприємство поставило українським домогосподарствам, об’єктам соцсфери та військовим частинам рекордний обсяг дров для опалення — майже 1,46 млн м³, що вдвічі (!) більше, ніж торік.

 

Зазвичай найбільше дров купують в осінній період, але цього року «високий сезон» розпочався ще навесні.

 

Цього року підприємство активніше бере участь у публічних закупівлях дров, які проводили об’єкти соцсфери. Обсяги постачань до медичних та навчальних закладів, а також комунальних установ зросли майже вчетверо. На якісно новий рівень вийшла співпраця з військовими частинами: з початку року підрозділам Міністерства оборони за результатами відкритих торгів поставлено понад 50 тис. м³ дров. 

 

Задовольнити попит вдалося завдяки збільшенню заготівлі паливних дров: за І півріччя її обсяги зросли до 1,58 млн м³.

 

Наразі на складах підприємства є приблизно 230 тис. м³, чого цілком достатньо для забезпечення ритмічного відвантаження продукції.

 

Проте є регіони, де ситуація з дровами традиційно складна. Наприклад, як завжди гостро стоїть питання у негазифікованих районах Карпат та Буковини, які межують із територіями природно-заповідного фонду з обмеженим режимом ведення лісогосподарської діяльності.

 

На Київщині, Кіровоградщині та в деяких інших регіонах, де попит перевищує можливості заготівлі, підприємство ухвалює рішення щодо передислокації ресурсів із суміжних лісових господарств.

 

Дрова для домогосподарств, соціальних об’єктів та військових частин, як і раніше, підприємство реалізує практично за собівартістю (витрати на заготівлю, вивезення з лісосіки + податки).

 

Середня ціна твердолистяних дров у лісництвах підприємства — 1,39 тис. грн/м³, м’яколистяних — 950 грн/м³, хвойних — 1,12 тис. грн/м³. Поточні ціни біржових угод на дрова промислового використання в середньому у два рази вищі.

 

Наразі підприємство утримує ціни на фіксованому рівні. Обсяги заготівлі покривають потреби, тому причин для ажіотажу немає. 

 

Проте ми радимо всім робити запаси палива завчасно, ще влітку. Адже теплотворність дров (кількість тепла, що виділяється при згорянні) критично залежить від їхньої вологості. Найвищу енергоефективність мають саме добре висушені дрова.

 

У надлісництвах Полтавщини та Харківщини, де ведеться мисливське господарство, триває підготовка кормової бази до зими. Єгері активно збирають гіллячкові віники та косять сіно. Наразі вже створено запас із 5 тонн сіна та 9 тисяч штук віничків.

 

Віники є важливою основою раціону для багатьох копитних. Найчастіше заготовляють дубові гілочки, які особливо полюбляють козулі, олені та кабани. Крім того, лісівники сушать віники з кропиви — такі ласощі взимку рятують зайців.

 

Паралельно триває сінокіс. У частині господарств уже зібрали першу партію, в інших — просушують траву з луків, щоб згодом закласти на зберігання у сухі склади.

 

Наступний етап розпочнеться наприкінці літа — тоді єгері проводитимуть збір коренеплодів та зернових.

 

Загалом для підгодівлі звірів у господарствах Полтавщини та Харківщини необхідно близько 12 тонн сіна, 16 тисяч штук віничків, а також 24 тонни зерна пшениці та кукурудзи на сезон. Важливим елементом раціону є й сіль: солонці допомагають тваринам підтримувати мінеральний баланс, її вже придбали приблизно 300 кг.

 

Мисливствознавці зазначають: таких обсягів харчів цілком достатньо, аби підтримати лісових мешканців у морози та хуртовини, коли самостійно знайти їжу під товстим шаром снігу їм стає досить складно.

 

Порівняно з минулим роком обсяги безоплатних (!) поставок для Сил оборони зросли майже в 5 разів шляхом вилучення. Найбільший обсяг відвантажено в ІІ кварталі – понад 90 тис. м³. В середньому щодня підприємство направляє на фронт 20 вагонів лісопродукції.

 

Як і у випадку з реалізацією, ДП «Ліси України» сплачує за деревину для війська всі податки та збори до державного та місцевих бюджетів, а також покриває витрати на заготівлю, вивезення, доставку до залізничної станції та завантаження у вагони.

 

Продукція спрямовується у прифронтові області – Сумську, Харківську, Чернігівську, Дніпропетровську, Донецьку та Запорізьку, де вона критично необхідна для облаштування ліній оборони та інших захисних споруд. 

 

До кінця року від військових погоджено заявок на 280 тис. м³ деревини, тобто в ІІ півріччі обсяг поставок не зменшуватиметься.

 

Окремий напрям – забезпечення військових частин дров’яною деревиною для опалення. ДП «Ліси України» бере участь у тендерних закупівлях квартирно-експлуатаційних органів Міністерства оборони. 

 

З початку 2026 року філії підприємства уклали з ними договори на постачання близько 72 тис. м³ дров’яної деревини. Наразі вже відвантажено понад 57 тис. м³ продукції.

 

Усі потреби Сил оборони підприємство виконує в повному обсязі та у пріоритетному порядку

У Верховній Раді зареєстрований законопроєкт №15352 «Про обіг товарів, пов’язаних зі знелісенням та/або деградацією лісів». Він має стратегічне значення для лісової галузі, деревообробної промисловості та українського експорту, оскільки спрямований на гармонізацію національного законодавства з Регламентом ЄС EUDR.

 

Фактично йдеться про запуск в Україні системи, яка має забезпечити прозорість походження сировини та підтвердження, що продукція, яка потрапляє на європейський ринок, не пов’язана зі знелісенням чи деградацією лісів.

 

Регламент EUDR встановлює нові обов’язкові вимоги до операторів і трейдерів. Головна мета цих вимог – скорочення глобального знелісення, зменшення викидів парникових газів і втрати біорізноманіття через обмеження доступу на ринок ЄС продукції, пов’язаної з деградацією лісів.

 

У разі невідповідності новим вимогам ЄС продукція може бути класифікованою як така, що не має підтвердженого походження, та втратити доступ до європейського ринку. Це особливо критично для лісової та деревообробної галузей, які значною мірою орієнтовані на експорт. 

 

Відповідно законопроєкт №15352 закладає основу для вільного експорту української продукції з деревини на ринок ЄС, а також для виконання міжнародних зобов’язань України у сфері європейської інтеграції та наближення національного законодавства до норм Європейського Союзу.

 

Документ формує правові та організаційні механізми, що забезпечать:

 

– запобігання знелісненню та деградації лісів;

 

– контроль обігу продукції, пов’язаної з такими процесами;

 

– простежуваність походження сировини;

 

– сумісність української системи регулювання з вимогами ЄС;

 

виконання умов європейської інтеграції та програми Ukraine Facility.

 

Що передбачає законопроєкт

 

1.Національна система простежуваності. Передбачається створення системи, яка дозволить відстежувати повний ланцюг походження продукції, пов’язаної зі знелісенням.

 

Ключовим елементом стане підтвердження походження сировини за допомогою:

 

– геолокаційних даних земельних ділянок;

 

– інформації про місце заготівлі;

 

– цифрових записів у державних системах.

 

2.Обов’язкова належна перевірка. Оператори, трейдери та експортери будуть зобов’язані збирати та зберігати інформацію про походження продукції, перевіряти її відповідність вимогам законодавства та подавати підтверджувальні дані при експорті.

 

3.Цифрова інфраструктура контролю. Передбачається створення електронного механізму перевірки походження продукції на базі державних інформаційних систем.

 

Це дозволить автоматизувати процедури перевірки, забезпечити цифрову простежуваність ланцюгів постачання та синхронізувати українську систему з європейськими базами даних.

 

4.Розширення електронного обліку деревини. Йдеться про удосконалення електронного обліку, сертифікати походження деревини та виробів із неї, а також посилення державного контролю за обігом деревини.

 

5.Зміни до Лісового кодексу України. Вони спрямовані на розвиток наближеного до природи лісівництва, підвищення якості лісовпорядкування та  ефективніше управління лісовими ресурсами. Крім того, передбачаються отримання актуальної та достовірної інформації про лісовий фонд та удосконалення системи заготівлі деревини.

 

Ухвалення та подальша реалізація цього законопроєкту дозволить:

 

– створити в Україні повноцінну систему запобігання знелісенню;

 

– забезпечити цифрову простежуваність лісової продукції;

 

– привести українські стандарти у відповідність до ЄС;

 

– зберегти та розширити доступ української продукції до ринку ЄС;

 

– підвищити довіру міжнародних партнерів до українського лісового сектору;

 

– зміцнити позиції України як надійного торговельного партнера.

 

Тривала літня спека створює додаткові виклики не лише для лісів, а й для пожежних водойм. Через активний розвиток водоростей вони потребують регулярного догляду, адже саме ці водойми забезпечують пожежну техніку запасами води під час гасіння загорянь. Тому протягом усього пожежонебезпечного сезону лісівники підтримують їх у належному стані.

 

Наразі у лісовому фонді ДП «Ліси України» налічується майже 2,9 тис. придатних до використання пожежних водойм, з яких понад 1,3 тис. – штучні. До системи протипожежного водозабезпечення також входять ставки та канали.

 

У спекотний період вода швидко прогрівається, що сприяє інтенсивному розмноженню водоростей і заростанню водойм. Це погіршує якість води, засмічує водозабірне обладнання та може ускладнити роботу пожежної техніки під час ліквідації загорянь.

 

Щоб запобігти цьому, лісівники регулярно очищують пожежні водойми від надлишкової рослинності. Спосіб очищення залежить від площі, глибини та ступеня заростання водойми.

 

Найчастіше використовують борону, яку трактор протягує по дну водойми. Зубці захоплюють водорості та іншу рослинність, після чого їх витягують на берег. 

 

На невеликих або важкодоступних водоймах застосовують троси чи пожежні всмоктувальні рукави, якими підтягують рослинність для подальшого прибирання. 

 

За потреби до робіт залучають екскаватори з довгою стрілою, які видаляють замулення та очищують берегову лінію від заростей.

 

Паралельно лісівники розчищають під’їзди до водойм і місця забору води, прибирають повалені дерева, чагарники та інші перешкоди, які можуть завадити роботі пожежної техніки. 

 

Також в спеку відбувається обов’язковий контроль рівня води, стану берегів і справності під’їзної інфраструктури. 

 

Завдяки такому комплексу заходів пожежні водойми залишаються готовими до використання впродовж усього пожежонебезпечного періоду.

 

Німеччина: у Баварських державних лісах провели перше проріджування молодих насаджень для підвищення їхньої стійкості

У лісах федеральної землі Баварія триває догляд за молодими насадженнями, які були відновлені після масштабних вітровалів 1990-х років. Фахівці філії «Лісове господарство Зонтгофен» підприємства «Баварські державні ліси» (Bayerische Staatsforsten) завершили перше проріджування у Вірлінгерському лісі поблизу Бухенберга.

Під час першого проріджування лісівники вилучають окремі дерева, щоб дерева майбутнього отримували більше світла, простору та поживних речовин. Це сприяє формуванню стійкіших насаджень, здатних краще протистояти буревіям і тривалим періодам посухи, а також допомагає створювати кліматично стійкі змішані ліси.

«Важливою складовою цього заходу є цілеспрямована підтримка змішаних деревних порід», — пояснює лісничий Флоріан Целлер, який опікується державним лісом у Вірлінгерському лісі. «Так ми вже сьогодні закладаємо основу для породного складу лісу майбутнього».

Окрему увагу під час проведення робіт приділили збереженню лісових ґрунтів. Для цього використовували компактний харвестер і легкий форвардер, оснащені гусеничними ходовими системами. Завдяки більшій площі контакту з поверхнею така техніка зменшує тиск на ґрунт і допомагає уникнути його ущільнення.

«Саме у Вірлінгерському лісі це має вирішальне значення», — наголошує Янн Еттінг, керівник Лісового підприємства Зонтгофен. «Через численні болотні ділянки та вологі місцезростання ми тут надаємо великого значення роботі, що щадить ґрунт».

У підприємстві зазначають, що поєднання сучасної техніки та наближеного до природи ведення лісового господарства дає змогу ефективно проводити лісогосподарські заходи, водночас мінімізуючи вплив на довкілля. Такий підхід забезпечує сталий догляд за Вірлінгерським лісом і готує його до викликів, пов’язаних зі зміною клімату.

 

 

У Чехії воду з річки Морави подають до лісу, щоб допомогти насадженням пережити посуху

Чеські лісівники спільно з природоохоронцями та енергетиками реалізують незвичний проєкт із підтримки лісових екосистем у період спеки. У національній природній пам’ятці «Годонінська Дубрава» поблизу міста Годонін до лісу подають воду з річки Морави, щоб пом’якшити наслідки посухи.

Проєкт реалізують державне підприємство «Ліси Чеської Республіки» (Lesy ČR) у співпраці з Агентством охорони природи та ландшафту Чеської Республіки та енергетичною компанією ČEZ. Для цього використовують трубопровід електростанції «Годонін», який раніше слугував для транспортування суміші леткої золи та води до золовідвалу.

З 22 червня вода надходить у сухе русло водотоку Studená chodba, звідки поступово поширюється лісовими ділянками. Завдяки піщаним ґрунтам на водонепроникній глинистій основі волога добре накопичується та забезпечує водою лісові насадження й інші компоненти природної екосистеми.

У такий спосіб фахівці допомагають лісу краще пережити нинішній спекотний і посушливий період. Загалом планується подати до лісу близько 50 тис. м³ води. Очікується, що перекачування триватиме до вечора четверга, а витрати на проведення робіт покриє Агентство охорони природи та ландшафту Чеської Республіки.

 

 

У Фінляндії Metsä Group впроваджуватиме ШІ нового покоління в лісовій промисловості 

Metsä Group і Qutwo, фінська компанія у сфері штучного інтелекту та квантових технологій, розпочинають співпрацю, спрямовану на поглиблення використання штучного інтелекту в Metsä та впровадження ШІ нового покоління в основні процеси лісової промисловості. ШІ нового покоління означає рішення, здатні враховувати ширше коло змінних і водночас оптимізувати складні системи.

«Metsä вже давно використовує ШІ на своїх виробничих підприємствах і в операціях із постачання деревини. Наше партнерство з Qutwo виводить це на новий рівень. Разом ми можемо працювати з дедалі складнішими викликами та розробляти нові інтелектуальні рішення для підтримки нашого бізнесу», — говорить Анні Расінен, директорка з бізнес-ШІ в Metsä.

Qutwo надасть Metsä свою платформу штучного інтелекту та квантових технологій Qutwo OS. Мета — збільшити цінність, одержувану з деревної сировини, і посилити міжнародну конкурентоспроможність Metsä.

«Конкурентоспроможність європейської промисловості залежатиме від того, наскільки швидко вона розвиватиме ШІ нового покоління. Відданість Metsä Group довгостроковому розвитку разом із Qutwo створює спроможності, які жодна зі сторін не могла б побудувати самостійно. Це дає змогу європейським компаніям бути на передовій технологій, а не йти за іншими», — говорить Петер Сарлін, засновник і голова Qutwo.

Перші ініціативи зосереджені на підвищенні продуктивності переробних ліній на заводах і оптимізації закупівлі деревини. У закупівлі деревини ШІ дасть змогу краще використовувати багато чинників одночасно, допомагаючи ефективніше спрямовувати використання деревини від лісу до заводу та збільшувати загальну цінність.

«Наша мета — суттєво збільшити цінність, одержувану з деревини, і зменшити змінні витрати між лісом і заводом. Разом із Qutwo ми просуваємо абсолютно нові типи розробок зі значним потенціалом», — говорить Юха Юмппанен, виконавчий віцепрезидент із постачання деревини та лісових послуг у Metsä.

Metsä вже використовує ШІ, зокрема, для прогнозування пошкоджень лісу, ціноутворення в торгівлі деревиною та лісівничих послугах, а також для оцінювання лісового біорізноманіття.

На заводах співпраця зосереджена передусім на підвищенні продуктивності переробних ліній санітарно-гігієнічного паперу. Перероблення — це етап виробничого процесу, на якому базовий папір із папероробної машини переробляється у готову санітарно-гігієнічну продукцію. ШІ дає змогу оптимізувати виробничий процес, підвищувати ефективність, збільшувати виробничу потужність і зміцнювати конкурентоспроможність Metsä на ринку.

Qutwo швидко стала одним із найцікавіших гравців Європи у сфері ШІ та квантових обчислень. Співпраця з Metsä демонструє, як ШІ нового покоління може розв’язувати складні промислові виклики та допомагати формувати сталу конкурентну перевагу для європейської промисловості на глобальних ринках.

У Данії відбулася конференція EUSTAFOR 2026 з питань державного лісового господарства 

Щорічна конференція державних лісів EUSTAFOR 2026 у Данії поєднала польові виїзди, професійні дискусії та обмін досвідом між державними лісогосподарськими організаціями Європи. Програма була зосереджена на практичних питаннях сучасного лісоуправління: охороні біорізноманіття, лісівництві, наближеному до природи, створенні нових лісів, ролі державних лісів у збереженні вуглецю, виробництві біомаси, рекреації та захисті водних ресурсів.

Слово hygge у данському контексті означає атмосферу затишку, гостинності й невимушеного спілкування. Саме таку атмосферу організатори поєднали з насиченою фаховою програмою конференції.

Конференція розпочалася 10 червня з офіційного відкриття після засідання Виконавчого комітету EUSTAFOR. Інавгураційна вечеря відбулася в історичному маєтку Норре-Восборг (Nørre Vosborg Manor), де учасники мали змогу ознайомитися з історією данського лісового господарства та елементами місцевої культури.

Ліс Stråsø: біорізноманіття і природні національні парки

Перший польовий день, 11 червня, розпочався з відвідання лісу Стросе (Stråsø Forest). Основну увагу було приділено природним національним паркам і лісам, вилученим із господарського використання для розвитку біорізноманіття. Учасники обговорювали, як природоохоронні цілі реалізуються на практиці та як поєднувати охорону природи з багатофункціональним веденням лісового господарства.

За останні 10 років природоохоронна політика Данії дала змогу збільшити площу лісів, відведених для біорізноманіття, з 6 000 га до 70 000 га. Крім того, передбачено створення 20 нових природних національних парків із відкритим підходом до управління.

Ліс Стросе (Stråsø Forest) нині перебуває на перехідному етапі. Зокрема, проводиться видалення чужорідних видів і формування структурної різноманітності, щоб створити кращі умови для природних процесів у майбутньому.

Ліс Klosterheden: наближене до природи лісове господарство

Після відвідання західного узбережжя Данії учасники продовжили польову програму в лісі Клостергеден (Klosterheden Forest), де були представлені практики наближеного до природи лісового господарства.

Західне узбережжя Данії належить до найбільш ерозійно вразливих узбереж Європи. У середньому море щороку “з’їдає” близько 2 метрів берегової лінії, а на особливо вразливих ділянках без захисту — до 8 метрів на рік.

У лісі Клостергеден (Klosterheden Forest) учасникам показали практичні лісогосподарські операції, зокрема використання подрібнювача деревини, форвардера та ґрунтового бура, змонтованого на екскаваторі, для підготовки місць під садіння. Також було продемонстровано заготівлю сухих дерев, які збирають і подрібнюють на тріску безпосередньо в лісі.

Близько 50% загального щорічного обсягу заготівлі, що становить 550 000 м³, використовується як біомаса у вигляді деревної тріски. Водночас виробництво тріски не є самоціллю: воно економічно уможливлює своєчасне проведення перших проріджувань.

З 2005 року всі державні ліси Данії почали перехід до наближеного до природи лісового господарства. Із 110 000 га лісів, якими управляє Данське агентство природи (Danish Nature Agency / Naturstyrelsen), 48 000 га ведуться за принципами такого підходу, зокрема й ліс Клостергеден (Klosterheden Forest).

На окремих ділянках уже росте нове покоління місцевих деревних порід, висаджене у 2025 році, яке формує мішані насадження.

Повернення бобрів у природне середовище та відновлення водно-болотних оселищ

Окремий блок польової програми був присвячений охороні природи та поверненню бобрів у природне середовище — реінтродукції виду, що розглядається як один із інструментів збагачення біорізноманіття. Боброві загати сприяють утворенню природних водно-болотних ділянок, допомагають утримувати воду в ландшафті та створюють нові оселища для багатьох видів.

Цей приклад став частиною ширшої дискусії про те, як природні процеси можуть підтримувати цілі державного лісоуправління — від відновлення біорізноманіття до адаптації лісових ландшафтів до зміни клімату.

Ліс Anebjerg: створення нових лісів і залучення громад

12 червня учасники відвідали ліс Анеб’єрг (Anebjerg Forest), де основну увагу було зосереджено на створенні нових лісів і залученні зацікавлених сторін. Ця тема є важливою для багатьох європейських країн, які прагнуть збільшити лісистість і водночас забезпечити підтримку місцевих громад.

У ХІХ столітті, після тривалого знеліснення для сільського господарства та заготівлі паливної деревини, ліси вкривали лише близько 2–4% території Данії. Нині лісистість країни становить близько 15%, або 630 000 га суші. Довгострокова мета — збільшити цей показник приблизно до 20–25% території країни до кінця століття.

Ліс Анеб’єрг (Anebjerg Forest) розташований поруч із містом і спроєктований як простір, що поєднує рекреаційні функції, наближене до природи лісове господарство та захист підземних вод після інтенсивного сільськогосподарського використання території. Він також має стати місцем для відпочинку, маунтинбайкінгу та ознайомлення громадськості з лісовим господарством.

Практичний обмін між державними лісогосподарськими організаціями

Конференція завершилася прощальним прийомом у Вестермелле (Vestermølle), де учасники мали змогу підсумувати отримані висновки та продовжити професійні контакти перед наступною зустріччю EUSTAFOR у Словенії.

Програма конференції показала широкий спектр викликів і рішень, із якими сьогодні працюють державні лісогосподарські організації Європи: від охорони біорізноманіття й наближеного до природи лісового господарства до створення нових лісів, залучення громад, захисту водних ресурсів і використання деревної біомаси.

Водночас конференція підтвердила важливість практичного обміну в мережі EUSTAFOR, де стратегічні цілі поєднуються з реальним управлінням лісами на місцях.

 

 

До наради, присвяченої підготовці Білої книги* розвитку галузі, долучилися: голова Комітету ВРУ з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк, голова Комітету ВРУ з питань екологічної політики та природокористування Олег Бондаренко, голова Комітету ВРУ з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Андрій Герус, народні депутати Олександр Ковальчук, Богдан Кицак, Олександр Матусевич, заступник міністра економіки Тарас Висоцький, в.о. голови Держлісагентства Володимир Бучко, керівник ДП «Ліси України» Ігор Зубович, представники Офісу Президента, WWF-Україна, бізнес-асоціацій та експерти.

 

Лісопромисловий комплекс — це не лише надходження до бюджету та значна частина ВВП. Соціальний, екологічний і навіть енергетичний аспекти відіграють не менш важливу роль. Але темпи розвитку галузі, як вважають ініціатори створення Білої книги, є недостатніми. Європейським країнам вдається і значно більше заготовляти, і виробляти продукцію з більшою доданою вартістю. Україні ж перешкоджають зарегульованість, бюрократичні бар’єри та протиріччя, які стримують збільшення ресурсної бази.

 

Для розкриття потенціалу лісового господарства, переробної та меблевої промисловості потрібна стратегія, що базуватиметься на балансі інтересів. Така стратегія має бути підтримана всіма стейкхолдерами – державою, бізнесом, громадами, екологами та науковцями.

 

Саме тому до підготовки технічного завдання зі створення Білої книги її ініціатори планують залучити представників усіх зацікавлених сторін. Майданчиком для проведення експертних зустрічей та нарад обрано ДП «Ліси України».

 

«Перша зустріч пройшла дуже конструктивно, адже у нас єдина ціль – посилення України, розвиток економіки, забезпечення соціальної сфери, захист довкілля та підтримка євроінтеграційного курсу. Дякую ініціаторам проєкту, які запропонували ДП «Ліси України» як майданчик для напрацювання єдиного бачення розвитку галузі. Політика підприємства сьогодні полягає у відкритості та готовності до діалогу. Ми — державна компанія, яка ставить на перше місце інтереси держави та суспільства», — наголосив Ігор Зубович.

 

*Біла книга (white paper) — це офіційний або аналітичний звіт, який детально розкриває суть певної проблеми та пропонує конкретні шляхи її вирішення. Вона містить експертні дослідження, статистику і часто є своєрідним путівником для ухвалення рішень.

 

У травні та червні реалізація перевищила 1 та 1,1 млн м3 на місяць і продовжує зростати!

 

З початку року підприємство стрімко наростило заготівлю (про що ми вже розповідали у попередній публікації). Реалізація у І півріччі також зростала, але дещо меншими темпами. Порівняно з І півріччям 2025-го споживачам відвантажено +300 тис. м3 лісопродукції.

 

Бізнес не надто активно вибирав продукцію у І кварталі – вплинули відключення електроенергії та проблеми з логістикою через тривалі морози. Але у ІІ кварталі ситуацію вдалося вирівняти. У червні досягнутий максимум реалізації з початку року – 1,14 млн м3. Якщо споживачі не збавлятимуть темпи, запланований на цей рік обсяг заготівлі і відповідно реалізації буде виконано.

 

Протягом І півріччя відбувалося поступове корегування цін від максимумів кінця 2025 року. Корекція торкнулася ділової деревини всіх порід (детальніше на графіку), крім дров. Реалізаційна ціна дров’яної деревини промислового використання залишилась на рівні 2,5–2,4 тис. грн/м3.

 

Середній показник виконання контрактів за півроку – 88%. З урахуванням відмов покупців або втрати права придбання – 97%: іншими словами, у 75% випадків невиконання контрактів це відповідальність покупця.

 

У прифронтових регіонах (Сумщина, Чернігівщина, Харківщина) деревообробники не вибрали близько третини законтрактованих об’ємів. Причина здебільше об’єктивна – безпекова ситуація. Ворог цілеспрямовано знищує прифронтову інфраструктуру та промисловість.

 

Втім, не обійшлося і без випадків, коли деякі учасники ринку зривали контракти, розраховуючи на зниження цін у наступному періоді. Особливо це стосується форвардних піврічних контрактів з фіксованою ціною.

 

На зростаючому ціновому тренді минулого року виконання по форвардам складало 100%, на зниженні цього року – лише 70%, що говорить про необхідність вдосконалення умов таких контрактів.

 

Низька активність у І кварталі і невиконання контрактів призвели до зростання залишків продукції на складах. Підприємству довелося проводити гнучку політику – не затребувану деревину (в основному це ділова деревина сосни) виставляти на так звані «голландські» аукціони на пониження ціни. У І кварталі через «голландці» реалізовано майже 100 тис. м3 із середнім зниженням цін по діловій деревині сосни до 23%. У ІІ кварталі – 284 тис. м3 із середнім зниженням цін по діловій деревині сосни до 18%.

 

У результаті за ІІ квартал вдалося на 140 тис. м3 зменшити залишки продукції на складах, з яких лісоматеріалів круглих хвойних порід – 127 тис. м3. Таким чином, залишки ділової деревини сосни на складах скоротилися на 30%.

 

Варто визнати і деякі недопрацювання філій підприємства. Зокрема, у Карпатському регіоні кілька надлісництв не забезпечили ритмічну заготівлю та відвантаження через бюрократичні затримки із матеріалами лісовпорядкування і, відповідно, відсутністю лісорубних квитків. Зараз активно працюємо задля недопущення таких прикрих випадків у подальшому.

 

Що далі?

 

Незважаючи на складну ситуацію у прифронтових регіонах, обсяги відвантаження зростають, що свідчить про досягнення ситуативного балансу між попитом і пропозицією. Тож підприємство послідовно працює над збільшенням пропозиції, плануючи цього року запропонувати ринку +1 млн м3 лісопродукції.

Усі сталися в Димерському надлісництві ДП «Ліси України». Роботи тривають з 10 години ранку. 

 

Дві пожежі вже вдалося локалізувати. Ще на двох ділянках триває локалізація та гасіння. Головне зараз – не дати вогню перекинутися на нові ділянки лісу. Загальна площа наразі складає 1,1 га.

 

Роботу суттєво ускладнює погода. Сильний вітер постійно змінює напрямок полум’я, а суха лісова підстилка, висушена аномальною спекою, допомагає вогню швидко поширюватися.

 

Попри складні умови, вогнеборці працюють на межі своїх можливостей. Загалом на місцях загорянь працює понад 55 лісівників. Залучені чотири пожежні автомобілі, трактори та пожежні модулі. 

 

Одне з найважливіших завдань зараз – забезпечити безперервний підвіз води, щоб пожежні могли не зупиняти гасіння ні на хвилину.

 

Водночас небезпека ще не минула. Залишки бойових частин можуть повторно детонувати навіть через кілька годин після падіння. Через це існує ризик нових осередків займання, а кожен виїзд потребує максимальної обережності.

 

Тому лісівники працюють разом з підрозділами ДСНС. Спільними силами вони не лише гасять пожежі, а й роблять усе можливе, щоб не допустити поширення вогню та нових спалахів. 

 

Ситуація залишається складною, але боротьба за кожен гектар лісу триває!