Категорія: Без категорії

На Київщині розпочався наступний етап моніторингу оселищ червонокнижних видів птахів. Він передбачає проведення робіт з кільцювання маленьких пташенят для відстеження їхньої міграції, виживання та стану популяцій у природному середовищі. 

До досліджень залучені фахівці WWF-Україна, науковці Київського зоопарку, ДП “Ліси України” та Західноукраїнське орнітологічне товариство.

Щорічний моніторинг триває з початку березня у лісовому фонді нашого підприємства.  На першому етапі лісівники спільно з представниками WWF-Україна перевірили чи повернулись птахи до своїх гнізд, а також шукали нові місця гніздування. Зокрема, такі виявили у Тетерівському надлісництві, де оселився орлан-білохвіст. Лісівники з науковцями наразі працюють над створенням нової охоронної зони. До прикладу, лише в цьому надлісництві діє 12 охоронних зон.

Кілька тижнів тому, орнітолог Київського зоопарку перевірив зростання нового потомства червонокнижних видів птахів – чорного лелеки, змієїда, підорлика малого та журавля сірого. 

“Зараз пташенята чорних лелек мають вік 6 тижнів. Це ідеальний час аби розпочати їхнє кільцювання. Бо їх вже не охороняє дорослий птах, а самі ще літати не вміють. Днями ми виїхали в ліс аби розпочати роботи. Зараз працюємо у заказнику, який розташований у Катюжанському лісництві ДП “Ліси України”, далі проведемо роботи у Тетерівському надлісництві”, – розповідає науковий співробітник відділу «Птахи» Київського зоопарку Олександр Панчук.

Кільцювання птахів –  це метод мічення птахів за допомогою надівання на лапку легкого металевого або пластикового кільця з індивідуальним номером та адресою орнітологічного центру. Цей спосіб є одним із головних інструментів екологічного моніторингу у світі. Кожне кільце працює як персональний «паспорт» птаха.

“Вже у серпні-жовтні розпочнеться процес міграції більшості червонокнижних птахів. Географія міграції доволі широка –  від наших південних регіонів і Туреччини до Центрально-Африканських країн. Вони періодично потрапляють на камери місцевих мешканців, орнітологів чи інших науковців. На знімках можна чітко побачити наші кільця, де написано “Український центр кільцювання птахів”. Це вказує, куди саме потрібно передати інформацію у разі знахідки”, – каже Олександр Панчук. 

Завдяки отриманим даним українські науковці дізнаються, куди саме летять птахи на зимівлю, якими шляхами вони рухаються та де роблять зупинки для відпочинку. На основі даних про міграцію створюються міжнародні заповідні зони та екологічні коридори для захисту червонокнижних птахів.

Повторний відлов або знахідка кільця дозволяє точно встановити вік птаха та його максимальну тривалість життя в дикій природі. Дані допомагають розрахувати рівень смертності серед молодих і дорослих особин, а також загальні коливання популяції.

Фахівці філії цього тижня відвідали лісництво Айбеншток у Німеччині. Деревину у лісництві заготовляють виключно поступовими та вибірковими рубками.

Лісівники повертаються на ділянку кожні 5–7 років, вилучаючи за один прийом близько 15% запасу деревини — насамперед стиглі та перестійні дерева, формуючи багатоярусний різновіковий деревостан.

Саме такі принципи з наступного року стануть обов’язковими у гірських лісах Буковини. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 454 від 23 квітня 2024 року, Путильське, Берегометське та Чернівецьке надлісництва відмовляться від суцільних рубок головного користування. З травня 2027 року на площі майже 200 тис. га філія зможе проводити переважно вибіркові та поступові рубки.

Загалом нові підходи до ведення лісового господарства застосовуватимуться на 33% лісового фонду Подільської філії.

Відмова від суцільних рубок головного користування вимагає ретельного планування та організації виробництва. Адже лісівники і надалі мають забезпечувати громади й деревообробні підприємства деревиною.

Для філії це суттєвий виклик, адже у гірських надлісництвах Буковини попит на ресурс лише зростає. Домогосподарства завчасно готуються до наступного опалювального періоду. З початку року тут уже реалізовано понад 100 тис. м³ дров’яної деревини — значно більше, ніж торік. Гірські надлісництва практично повністю використовують розрахункову лісосіку — від 94 до 100,5%.

«Зберегти баланс між економікою та екологією дуже непросто. Німецьким колегам це вдається: відмова від суцільних рубок «Лісами Саксонії» не призвела до скорочення заготівлі деревини. Ми переймаємо їхні напрацювання», — підкреслює Василь Гончар, директор філії «Подільський лісовий офіс».

Німецькі лісівники кажуть, що отримують той самий ресурс, що й при суцільних рубках, але не за один захід, а поступово. У результаті постійно зберігається лісовий покрив, а потреба у санітарних рубках значно зменшується — ліси стають більш стійкими до змін клімату та інших негативних чинників.

Однак така система потребує зовсім іншої організації робіт. У Саксонії створили розгалужену мережу лісових доріг і постійних технологічних коридорів, а під час заготівлі та вивезення деревини використовують сучасні харвестери й форвардери. Це дає змогу мінімізувати пошкодження ґрунту та молодого підросту під час проведення рубок.

Досвід німецьких колег підтверджує: перехід до наближеного до природи лісівництва починається задовго до перших змін у лісі. Він потребує нових компетенцій та сучасної виробничої бази.

«Навчання з наближеного до природи лісівництва пройшли всі лісничі та їхні помічники, завершено польові роботи з актуалізації матеріалів лісовпорядкування, триває їх опрацювання. Паралельно розбудовуємо інфраструктуру. Зокрема, будуємо нову лісову дорогу протяжністю 6,4 км, капітально ремонтуємо інші шляхи, чекаємо на постачання нової техніки для пришвидшення цих процесів», — зазначає керівник Путильського надлісництва Валентин Штефанко.

Українські та німецькі лісівники домовилися про продовження співпраці та постійну консультативну підтримку.

«Найцінніше, що ми привозимо з цієї поїздки, — можливість напряму консультуватися з німецькими колегами. Щиро вдячні німецьким партнерам за відкритість, готовність ділитися досвідом і допомагати», — підсумував директор філії «Подільський лісовий офіс» Василь Гончар.

Швецькі лісівники виводять сосну майбутнього

Шведська лісопромислова компанія SCA (Svenska Cellulosa Aktiebolaget) готує насіннєві саджанці сосни наступного покоління — з до 30% кращою здатністю накопичувати вуглекислий газ і більшою толерантністю до теплішої погоди.

За планом, насіннєва плантація має постачати садивний матеріал для шведських лісів десь після 2030 року.

«Це має потенціал потужно й додатково збільшити накопичення вуглецю у шведських лісах, водночас даючи нам більшу впевненість у здатності впоратися з кліматом майбутнього», — говорить Ола Корен.

Упродовж кількох років SCA працювала над створенням нової ділянки з насіннєвими саджанцями сосни, яка тепер почала утворювати шишки. Через свій розсадницький напрям Norrplant SCA природним шляхом відбирає дерева з потрібними властивостями для селекційного поліпшення дерев.

Тому найновіша насіннєва посадка сосни містить насіннєві дерева з найкращими передумовами для доброго росту та з вищою стійкістю до теплішої погоди.

«Коли працюєш із перспективою майже на 100 років, хочеться настільки, наскільки це можливо, забезпечити, щоб те, що ми садимо сьогодні, добре росло й через кілька десятиліть. Саме тому ми активно працюємо над тим, щоб отримати найкращий садивний матеріал, який може запропонувати природа», — говорить Ола Корен.

Порівняно з дорослою сосною, яку сьогодні можна знайти у шведських лісах, очікується, що насіння з нової насіннєвої плантації SCA збільшить силу росту приблизно на 30%. Це означає суттєве покращення порівняно з попередніми поколіннями селекційно поліпшеного садивного матеріалу сосни.

«Це трохи схоже на перехід від старого іржавого Saab до сучасного електромобіля. Обидва, по суті, виконують ту саму функцію, але нове покоління робить ту саму роботу краще й ефективніше. На практиці це означає, що на кожному місці, де ми садитимемо, кліматичні показники суттєво покращаться», — говорить Ола Корен.

Садіння є і вже давно було найефективнішим та найнадійнішим способом виростити новий ліс після рубки. Завдяки підвищеним характеристикам садивного матеріалу різниця між садінням і покладанням на природне поновлення ще більше зростає.

«Сучасні ліси, які значною мірою посаджені садивним матеріалом попередніх поколінь, поглинають більше вуглекислого газу, ніж викидає Швеція. Це добре, але ми насправді не знаємо точно, якою буде стійкість нинішніх лісів, якщо стане трохи тепліше. Те, що ми робимо зараз, — це виводимо саджанець, завдяки якому кожна рубка й подальше лісовідновлення забезпечуватимуть більше накопичення вуглецю та зміцнену впевненість у майбутньому», — говорить Ола Корен.

Дощовий початок літа у Німеччині стримав активність короїда

У Баварських державних лісах повідомили, що ситуація з короїдом-типографом залишається контрольованою. Прохолодна погода в травні та достатня кількість опадів в перші дні червня стримала зростання популяції шкідника.

Під час планової перевірки однієї з пасток для короїдів, встановлених лісовим підприємством, лісничі Корбініан Штауфер і Максиміліан Радльмайр підрахували жуків, які потрапили до пастки.

Пастки використовують спеціальні феромони, що приваблюють короїдів і таким чином дають змогу оцінювати розвиток їхньої популяції. 

«Це літо починається радше спокійно. Через прохолодну погоду, холодні ночі на початку травня та дощову погоду останніх тижнів ми поки що не досягли критичного рівня чисельності», — пояснює лісничий Максиміліан Радльмайр, який відповідає за лісову дільницю Isartal площею близько 2 500 гектарів.

Його колега Корбініан Штауфер із лісової дільниці Giesinger Waldhaus також підтверджує нинішню ситуацію. Його лісова дільниця охоплює 1 950 гектарів — це приблизно 2 730 футбольних полів. Хоча завдяки перебудові лісу ця дільниця вже має дуже високу частку листяних порід і багато змішаних насаджень, ялина — деревна порода, яку уражує короїд, — наразі все ще залишається найпоширенішою породою з часткою близько 30%.

«Короїд починає літ лише приблизно від 16 градусів Цельсія. Цього року таких температур було досягнуто пізніше, ніж торік, — це наразі дає нам певне полегшення», — зазначає Штауфер.

Втім, пильність залишається необхідною. Якщо виявляють заселені короїдом дерева, лісове підприємство реагує негайно: їх якнайшвидше вивозять із лісу, щоб по можливості запобігти подальшому вильоту жуків і заселенню здорових дерев. Наразі ще не виявлено більших «осередків короїда», тобто кількох заселених дерев в одному місці. Заселення поки що обмежується окремими деревами.

Важливе зауваження щодо використання деревини: «Деревина не знецінюється через короїда-типографа», — пояснює Радльмайр. «Жук живе між корою і деревиною та не проникає в саму деревину. Хоча таким чином він перериває водопостачання дерева, внаслідок чого воно відмирає, саму деревину можна добре використовувати на лісопильному підприємстві».

Лісничі сподіваються, що нинішня позитивна ситуація збережеться: «Ми розраховуємо, що літо й надалі приноситиме нашим лісам достатньо опадів, а короїд не зможе швидко наростити чисельність».

З усмішкою вони підсумовують: «Ну, все гаразд — і нехай так і залишається».

Швеція запускає масштабне дослідження взаємодії лісу та диких тварин

У південній Швеції стартувала дослідницька програма Klöv & Krona, яка має допомогти знайти баланс між веденням лісового господарства та збереженням популяцій диких тварин.

Причиною запуску програми стала ситуація, що склалася в регіоні: попри деяке зниження рівня об’їдання лісів, пошкодження дерев залишаються значними, а показники маси та розмноження лосів — низькими. Науковці вважають, що однією з причин є конкуренція за корм між лосями, благородними оленями, ланями та козулями.

«Ми хочемо, щоб і дикі тварини, і ліс були в доброму стані. Для нас важливо більше дізнатися про те, як взаємодіють управління дикими тваринами та лісове господарство. Якщо ми до того ж можемо сприяти збільшенню знань про багатовидове управління, ми охоче це робимо», — говорить керівник з управління дикими тваринами лісопромислової компанії Holmen Мікаель Бурстрем.

Дослідницьку програму очолюють Шведський університет сільськогосподарських наук та Шведський науково-дослідний інститут лісового господарства за підтримки кількох представників лісового сектору. Основну увагу приділять оленевим у південній Швеції, де пошкодження соснових насаджень через об’їдання залишаються серйозною проблемою.

У межах програми науковці досліджуватимуть: як догляд за лісом впливає на доступність корму; поведінку оленевих та їхній вплив на лісові екосистеми; способи зменшення пошкоджень лісу; нові інструменти для моніторингу популяцій.

Мета програми – отримати практичні знання, які допоможуть зменшити пошкодження лісів, покращити стан популяцій диких тварин і сприятимуть формуванню сталого та багатого на види лісового ландшафту.

Дослідження охопить територію Швеції на південь від озера Меларен і міста Еребру. Основними об’єктами вивчення стануть лось, козуля, благородний олень і лань, а в окремих дослідженнях також дикий кабан.

ДП «Ліси України» мобілізує лісову охорону та разом із Національною поліцією у посиленому режимі патрулює лісові масиви!

За прогнозами синоптиків, впродовж найближчих трьох діб температура повітря в Україні сягатиме +34°C, 28 червня у західних областях очікується +35…+38°C. 29-30 червня така висока температура пошириться на всю Україну.

За такої спеки достатньо лише іскри, щоб спровокувати пожежу, яка за лічені хвилини охопить десятки гектарів лісу. Необережність може обернутися масштабною екологічною катастрофою!

Лісові пожежі вже охопили країни ЄС. У Франції лише за один день вогонь знищив понад 170 гектарів лісу, а до його ліквідації залучили майже 400 пожежників і десятки одиниць техніки.

В Україні до кліматичних ризиків додаються ще й військові загрози. Обстріли, падіння ракет і БПЛА постійно спричиняють пожежі в лісах прикордонних і прифронтових регіонів.

Саме тому ДП «Ліси України» переводить усі сили у режим максимальної готовності.

На лісових пожежних станціях організовано цілодобове чергування.

Уся пожежна техніка напоготові, підготовлені пожежні водойми та під’їзди до них.

Обмежено в’їзд до лісових масивів. Лісові дороги перекриваються шлагбаумами.

Спільно з Національною поліцією та ДСНС посилюємо патрулювання, особливо у місцях масового відпочинку.

Закликаємо населення допомогти нам зберегти ліс та найближчим часом відмовитися від відвідування лісових масивів!

Для відпочинку на природі обирайте спеціально облаштовані рекреаційні пункти «Лісовичок». Це понад 1100 локацій по всій країні, де створені умови для безпечного та комфортного відпочинку без загрози для лісу.

У літню пору дітворі хочеться більше руху, пригод і нових вражень. Але для батьків не менш важливо знати, що місця для такого відпочинку справді безпечні. Саме тому розпочато другий етап проєкту «Вікно у ліс: безпека дітей», який започаткував Відділ комунікації ДП «Ліси України».

Проєкт знайомить дітей і дорослих з сучасними рекреаційними пунктами, створені лісівниками. Але найголовніше – це спеціально облаштовані безпечні простори, де немає жодних ризиків.

Віднедавна наступний етап стартував і у Столичній філії ДП «Ліси України». Першими гостями стали вихованці Міського культурно-спортивного центру Житомирської міської ради. Для більшості це було перше знайомство з лісом. Серед учасників були й діти наших захисників, які наразі боронять нашу країну. 

«Ваша ініціатива зараз справді дуже потрібна. Безпека дітей має бути на першому місці. Ми читаємо місцеві пабліки про те, що в лісах знаходять небезпечні знахідки. Через це у багатьох складається враження, що ходити до лісу взагалі не можна. Ми вдячні лісівникам за запрошення до такого неймовірного місця, де дітки можуть спокійно бавитися. Також часто бачимо в новинах, як малеча потрапляє в халепу на річках чи губиться в незнайомих місцях. Саме тому такі рекреаційні пункти сьогодні справді потрібні. Хотілося б, щоб їх ставало ще більше», – поділилися враженнями представник центру Наталія Альшевська.

Лісівники показали, як облаштований рекреаційний пункт, розповіли, чому саме такі локації є найкращим місцем для відпочинку на природі. А ще нагадали прості правила поведінки в лісі, щоб кожен відпочинок залишав після себе лише гарні спогади.

Найбільше захоплення викликав творчий майстер-клас. Діти власноруч розмалювали футболки, а потім залишали кольорові сердечка одне одному як символ дружби й тепла. 

Після цього вже ніхто не сидів на місці. Одні ганяли м’яча, інші змагалися у теніс, хтось захоплено грав у настільні ігри, а біля мангалу вже чекали смачні частування. День промайнув настільки швидко, що додому їхати зовсім не хотілося.

Такі локації вже давно стали місцем, куди люди їдуть не лише на пікнік. Тут проводять зустрічі, екскурсії, майстер-класи, сімейні вихідні та відпочивають від міського шуму. І щоразу гостей стає дедалі більше.

Попереду ще багато теплих літніх днів. Тож якщо обирати відпочинок у лісі, то саме в таких рекреаційних пунктах, де все для комфортного дозвілля. А головне – це безпечний простір, де діти й дорослі можуть спокійно проводити час на природі.

Проєкт «Вікно у ліс» триває, тож незабаром ще більше дітей зможуть цікаво, активно й повністю безпечно провести свої канікули.

У межах Лисовицького лісництва Дрогобицького надлісництва Карпатської філії створено три нові охоронні зони загальною площею 31 га у місцях зростання білоцвіту весняного.

Це рішення стало результатом співпраці філії «Карпатський лісовий офіс» ДП «Ліси України», Львівської обласної військової адміністрації та ГО «Українська природоохоронна група – UNCG».

Головне завдання новостворених охоронних зон – зберегти місця зростання рідкісної червонокнижної рослини, яка потребує особливої уваги та охорони.

У межах цих територій білоцвіт весняний формує численні популяції, що свідчить про сприятливі умови для збереження цього вразливого ранньовесняного виду.

На території охоронних зон діятиме спеціальний режим збереження. Зокрема, заборонено проводити суцільні та поступові рубки, здійснювати лісогосподарські заходи у період з 1 березня до 31 липня, а також змінювати гідрологічний режим території.

Білоцвіт весняний (Leucojum vernum L.) – багаторічна трав’яниста рослина заввишки 10–35 см. Цвіте у березні–квітні, а плодоносить у квітні–червні. Розмножується насінням і вегетативно.

Цей вид зростає у вологих лісових і лучних екосистемах: у широколистяних, хвойних та мішаних лісах, на галявинах, узліссях, у заплавних вільхових, ясенево-вільхових і дубових лісах, а також на відкритих вологих луках. Рослина найкраще почувається на добре зволожених, щільних ґрунтах.

Збереження таких територій з рідкісними рослинами – важливий крок для охорони біорізноманіття Карпатського регіону.

Напередодні Дня Конституції України начальник Чернігівської ОВА В’ячеслав Чаус вручив державні відзнаки людям, які щодня своєю працею зміцнюють Україну. Серед відзначених – наш колега, майстер лісу Корюківського лісництва ДП «Ліси України» Олексій Рубан. Йому присвоєно почесне звання «Заслужений лісівник України».

Це особлива нагорода для людини, яка багато років служить і лісу, і державі.

Понад 20 років Олексій працює у лісовій галузі. У 2024 році він став на захист України.  Під час виконання бойового завдання зазнав важкого поранення: втратив око та отримав серйозне ушкодження ноги. Потім були складні операції, тривале лікування та реабілітація.

Та навіть у найважчі моменти він знав, що вдома на нього чекають.  Колектив Корюківського надлісництва підтримував Олексія і запросив повернутися до роботи.

«Мені сказали, що чекають на роботі й що ліс допоможе мені швидше одужати», – згадує він.

І ліс справді допоміг.

У червні 2025 року Олексій повернувся до рідного колективу і знову став до роботи. Сьогодні він продовжує охороняти ліси прикордонної Чернігівщини, яка регулярно потерпає від ворожих атак.

Для ДП «Ліси України» надзвичайно важливо, щоб захисники після демобілізації поверталися до колективів. Підприємство підтримує ветеранів, а колективним договором для працівників, які мають почесні звання, передбачена щомісячна доплата у розмірі 20% до посадового окладу.

Щиро пишаємося Олексієм. Його історія – про незламність, відданість професії та любов до своєї справи. Про людину, яка спочатку боронила Україну зі зброєю в руках, а сьогодні знову береже український ліс.

Вітаємо з високою державною нагородою!

Другий етап всеукраїнського проєкту «Вікно у ліс», що започаткований відділом комунікацій ДП «Ліси України» та  присвячений безпечному відпочинку дітей на природі, стартував і у Центральній філії ДП “Ліси України”. 

На рекреаційному пункті «Лісовичок», який цьогоріч відкрили у Гайсинському надлісництві, учні школи №4 міста Гайсин, що проводять літні канікули, разом із лісівниками пізнавали ліс, та з користю проводили час. 

Однією з найцікавіших локацій став майстер-клас із живцювання декоративних рослин, листопадних та хвойних. Діти власноруч висаджували живці у спеціальні касети. Після того, як живці зміцніють і підростуть, їх висадять на території місцевої школи. 

Була і творчість. Разом розмальовували еко-сумки патріотичними візерунками. Готові екосумки діти забрали із собою на згадку про день, проведений з лісівниками.

Після активностей на дітей чекав смачний ланч з улюбленими смаколиками та напоями, який став приємним завершенням насиченого дня.

Головне, що весь захід відбувався у спеціально облаштованому рекреаційному просторі, де створені комфортні та безпечні умови як для відвідувачів, так і для самого лісу. Саме такі локації допомагають знайомити дітей з природою, формувати екологічну свідомість та культуру відповідального відпочинку.

Ми переконані, що любов до лісу починається з дитинства. А найкращий спосіб навчити берегти природу – дати можливість пізнати її ближче. Саме тому проєкт «Вікно у ліс» покликаний зробити відпочинок на природі не лише цікавим і пізнавальним, а й безпечним, доступним та комфортним для кожного.

У лісах Київської області стартував пілотний проєкт з встановлення штучних гнізд для комах-запилювачів. Ініціатива покликана підтримати біорізноманіття та частково компенсувати втрату природних мікрооселищ у лісових екосистемах.

Проєкт реалізує WWF-Україна спільно з Тетерівським надлісництвом ДП “Ліси України”.

Комахи-запилювачі відіграють важливу роль у лісових екосистемах. Переносячи пилок між квітками, вони забезпечують запліднення рослин. Завдяки цьому формуються плоди та ягоди з насінням, які слугують кормом для птахів і ссавців та допомагають лісу природно відновлюватися. 

Для життя і розмноження багатьом видам запилювачів потрібні природні укриття – дупла в деревах, відмерла деревина, тріщини в корі, порожнисті стебла рослин або відкриті ділянки ґрунту.

Водночас через тривале втручання людини в природні процеси таких мікрооселищ стає менше. У результаті навіть за наявності достатньої кількості квітів комахам-запилювачам може бракувати місць для гніздування та розмноження. За оцінками міжнародних дослідників, щороку світ втрачає від 1% до 2,5% загальної біомаси комах.

Щоб частково компенсувати цей дефіцит природних оселищ, у Тетерівському надлісництві лісівники спільно з природоохоронцями встановили перші чотири комплекси штучних гніздових структур для комах. 

Їх розмістили на узліссях, лісових галявинах, заплавах річок і територіях поблизу боліт. Це місця із багатою кормовою базою та тривалим періодом цвітіння рослин.

“Так звані готелі для комах не замінюють природні процеси та структури. Вони можуть бути лише додатковим інструментом підтримки запилювачів у місцях, де бракує відмерлої деревини та інших природних оселищ”, – зазначає начальник Тетерівського надлісництва Сергій Федоренко. 

Для комах встановили кілька типів штучних оселищ: «готелі» з очерету для диких бджіл і ос, штучні дупла для медоносних бджіл та гніздові блоки для бджіл-теслярів. 

“Ми прагнемо підтримати запилювачів та дослідити, наскільки такі рішення можуть сприяти зростанню біорізноманіття в лісовому ландшафті, та чи можуть вони компенсувати втрату природних мікрооселищ. Цей проєкт про маленькі рішення, які можуть мати великий вплив на екосистеми”, – коментує менеджер лісових проєктів WWF-Україна Ганна Лобченко. 

Наразі проєкт перебуває на початковому етапі. У його межах заплановано створити близько 50 точок зі штучними гніздами. Одну з таких локацій лісівники також хочуть включити до екологічного маршруту для школярів і студентів. 

Після встановлення оселищ розпочнеться етап спостережень. Науковці та лісівники відстежуватимуть, які види комах заселяють штучні гнізда, наскільки активно ними користуються та як змінюється активність запилювачів на цих ділянках протягом сезону.

Це другий етап всеукраїнського проєкту «Вікно у ліс», який започаткував відділ комунікацій ДП «Ліси України». Якщо перший етап був спрямований на те, щоб зробити рекреаційні простори підприємства доступнішими для людей з інвалідністю, то цього разу головну увагу приділили дітям, їхній безпеці та культурі відповідального відпочинку на природі.

Днями на рекреаційних локаціях Рахівського надлісництва лісівники Карпатської філії разом із гірськими рятувальниками Головного управління ДСНС України у Закарпатській області провели пізнавальні заняття для молоді Лазещинського учнівського лісництва. Дітям розповіли, як поводитися в лісі й горах, яких небезпек варто остерігатися та що робити у складних ситуаціях.

Літо в Карпатах – час піших мандрівок, таборування і знайомства з природою. Саме в цей період діти частіше бувають у лісі, ходять у гори та відпочивають біля річок. Водночас такі активності потребують знань і уважності: як не загубитися, що робити у разі травмування, яких рослин, грибів, комах чи тварин варто уникати та як правильно поводитися в гірській місцевості.

Під час зустрічі лісівники розповіли дітям про можливі небезпеки, які можуть трапитися під час відпочинку в Карпатах. На інформаційних стендах показали поширені в горах види отруйних змій, небезпечних комах, грибів і рослин. Окремо говорили про правила поведінки під час зустрічі з дикими тваринами та про те, чому в лісі важливо бути уважними й не нехтувати правилами безпеки.

Гірські рятувальники пояснили, як діяти, якщо людина втратила орієнтир у лісі чи горах, зазнала поранення або опинилася у складній ситуації. Вони розповіли, що варто мати із собою під час походу, як правильно повідомляти про небезпеку, чому важливо залишатися на зв’язку з дорослими та як не панікувати у разі надзвичайної ситуації. 

Також рятувальники поділилися реальними історіями порятунку людей у горах.

За словами лісівників, у літній період зростає кількість випадків, коли діти губляться в лісі або потрапляють у небезпечні ситуації під час відпочинку на природі. Тому ДП «Ліси України» прагне не лише створювати комфортні рекреаційні простори, а й формувати культуру безпечного перебування в лісі.

У межах проєкту «Вікно у ліс» рекреаційні пункти стають місцями не тільки для відпочинку, а й для навчання. Тут діти можуть ближче пізнати природу, зрозуміти її цінність, навчитися відповідально поводитися в лісі та дбати про власну безпеку.

Один із таких рекреаційних пунктів – «Лісовичок» – розташований на веломаршруті «Усть-Чорна – Ясіня».

Тут облаштовано альтанки, місця для відпочинку, екостежку, паркування для велосипедів, а також спеціальну зону для кемпінгу з необхідними зручностями. Протягом маршруту створено й інші місця для мандрівників – з альтанками та зонами для безпечного розведення вогнища.

У Карпатській філії переконані: сучасний рекреаційний простір у лісі має бути не лише місцем для пікніків, а територією турботи, розвитку і безпечного дозвілля для кожного.