Категорія: Без категорії
В європейських лісових компаніях використовують цифрові прилади, які точно фіксують координати ділянок, де запланована заготівля. Головна відмінність від аналогових приладів – швидке і точне визначення межі робіт (до кількох сантиметрів) для бригад з відведення і таксації лісосік.
Зокрема, GNSS приймач отримує сигнали від кількох супутників. На основі цих сигналів він розраховує координати точки, у якій знаходиться приймач. Чим більше супутників “бачить” приймач і чим якісніший сигнал, тим вища точність.
Наразі у надлісництвах ДП “Ліси України” є близько 90 GNSS приймачів, що не в повній мірі забезпечує робочі бригади, які здійснюють відведення лісосік.
Ще у частині надлісництв, при відведенні ділянок у рубку, використовуються застарілі прилади – бусолі, де всі дані працівником записуються вручну на папері, що в свою чергу створює додаткові ризики при вимірюванні ділянки.
Тож минулого тижня ДП “Ліси України” оголосило два тендери на закупівлю 134 GNSS-приймачів. Це перша централізована закупівля таких пристроїв.
93 GNSS-приймачі будуть адаптовані під отримання сигналу в складних природних умовах. Вони працюють на платформі Trimble, що забезпечує точність до 2 см і не потребує використання наземних базових станцій для корекції даних. Такі приймачі закуповуються для філій Карпатський, Північний, Подільський, Поліський та Центральний лісові офіси.
41 GNSS-приймач закуповується для Південного, Слобожанського, Східного та Столичного лісового офісів. Вони будуть використовувати мережу наземних базових станцій, які корегують дані отримані з супутників.
Які ще переваги забезпечують GNSS-приймачі?
✔Автоматичний облік. Усі дані одразу з’являються у цифровому вигляді. Їх одразу можна завантажити.
✔Зручна візуалізація. Ділянку можна одразу побачити на екрані. Є підтримка онлайн карт. Оператор має можливість задати межі зйомок.
✔Унеможливлення людських похибок. Більшість вимірювань і фіксацій координат відбувається автоматично, а не вручну.
Всі дані синхронізуватимуться з внутрішніми обліковими системами. Нове обладнання забезпечить більшу прозорість процесів, покращить контроль та забезпечить економію часу працівникам.
У Вельбівському лісництві Філія “Слобожанський лісовий офіс” висадили ліс на честь загиблих працівників – Олександра Линника та Сергія Галушки, які з перших днів повномасштабної війни стали на захист країни від російських окупантів.
Понад 100 працівників з лісництв Полтавщини та Харківщини захищають державу від російської агресії. На жаль, 5 воїнів-лісівників віддали свої життя, обороняючи Незалежність України.
Олександр Линник до війни працював верстатником. Загинув 29 липня 2023 року під час виконання бойового завдання в результаті ворожого обстрілу на Запорізькому напрямку. Героя-лісівника посмертно відзначено державною нагородою України – орденом “За мужність” III ступеня.
Сергій Галушко у Гадяцькому лісовому господарстві працював у цеху переробки. Військовий служив на різних напрямках фронту, зокрема в Пісках на Донеччині. Загинув 5 січня 2024 року під час виїзду на позицію у Куп’янському районі.
ДП “Ліси України” пам’ятає кожного та дбає про родини наших героїв. На честь полеглих лісівників сьогодні заклали “Ліс пам’яті”.
На площі 1 га висадили сіянці сосни звичайної, дуба звичайного, берези та символічно калини. До заходу долучилися рідні загиблих, демобілізовані працівники надлісництва, колеги-лісівники, вихованці Лютенського учнівського лісництва, представники обласного осередку Спілки воїнів-лісівників України та місцевої громади.
“Мій чоловік усе життя пропрацював у лісництві. Потім пішов на війну, де і загинув. Він був хорошим чоловіком, сімʼянином. Для мене дуже важливо, що про нього не забувають. Я сьогодні саджаю цей ліс з нашим сином Іваном, вважаю, що памʼять про батька буде жити разом з нами й цими деревами”, – каже дружина полеглого воїна-лісівника Віта Галушко.
“Я сам воював. Нині всіляко допомагаємо військовим, тому, як ніхто, розумію, наскільки важлива увага до захисників. “Ліси памʼяті” – це символ незламності, віри в майбутнє, шана і повага тим, хто віддав своє життя за світле майбутнє України. Цей ліс стане доброю згадкою усім наступним поколінням, що українці – нескорена нація”, – розповів очільник обласного осередку Спілки воїнів-лісівників на Полтавщині Іван Юдов.
Створення “Лісів пам’яті” по всій країні – це вічна честь і шана полеглим воїнам-лісівникам. Пам’ять, яка проросте в майбутньому міцним корінням могутнього лісу. Такі заходи об’єднують, мотивують та підтримують родини полеглих Героїв.
За ініціативи Департаменту лісового господарства ДП «Ліси України» на базі Тетерівського надлісництва філії «Столичний лісовий офіс» ДП «Ліси України» відбулась науково-практична нарада «Впровадження природоорієнтованих підходів у лісокористуванні» в роботі якої прийняли участь начальник відділу лісового господарства Департаменту лісового господарства ДП «Ліси України» Петро Лось, головний лісничий філії «Столичний лісовий офіс» ДП «Ліси України» Вадим Грінчий, начальник Тетерівського надлісництва філії «Столичний лісовий офіс» ДП «Ліси України» Сергій Федоренко, доцент кафедри лісівництва НУБіП України, кандидат сільськогосподарських наук Олександр Сошенський, провідний фахівець відділу міжнародних проектів НУБіП України Брайан Рот, провідний інженер лісового господарства відділу лісового господарства Департаменту лісового господарства ДП «Ліси України» Олександр Тищенко, провідний інженер лісового господарства з відведення і таксації лісосік сектору таксації відділу лісового господарства філії «Столичний лісовий офіс» ДП «Ліси України» Олександр Ліщук, викладач філії «Лісовий навчальний центр» ДП «Ліси України» Микола Савущик, провідний інженер лісового господарства ВП НУБіП України «Боярська лісова дослідна станція» Богдан Паляничук.
Програму і регламент роботи наради озвучив начальник відділу лісового господарства Департаменту лісового господарства ДП «Ліси України» Петро Лось. У своїй доповіді він зазначив, що ДП «Ліси України» ініціює та підтримує наукові дослідження, що охоплюють питання відновлення лісів, збереження біорізноманіття, адаптації лісових екосистем до змін клімату та впровадження інноваційних технологій у лісовому господарстві. Ключовим напрямом діяльності залишається впровадження принципів наближеного до природи лісівництва. Одним із головних завдань відділу у цьому напрямку є сприяння впровадженню результатів наукових досліджень у практику для вирішення актуальних проблем сталого ведення лісового господарства на засадах наближеного до природи лісівництва, що, зокрема, забезпечить високий потенціал адаптації до змін навколишнього середовища, збереження біорозмаїття, покращення екосистемних функцій.
Проведення цієї наради у Тетерівському надлісництві обрано не випадково, оскільки надлісництво вже має багаторічний досвід у проведенні рубок на засадах наближеного до природи лісівництва, про який детально розповів учасникам наради начальник Тетерівського надлісництва філії «Столичний лісовий офіс» ДП «Ліси України» Сергій Федоренко.
Під час проведення науково-практичної наради були оглянуті ділянки для проведення дослідних рубок переформування в штучних соснових насадженнях та ділянок для проведення кінцевого прийому поступових рубок головного користування у Мигальському та Кодрянському лісництві Тетерівського надлісництва.
Доцент кафедри лісівництва НУБіП України, кандидат сільськогосподарських наук Олександр Сошенський звернув увагу, що застосування у чистих штучних насадженнях сосни звичайної рубок переформування, забезпечить вирощування природного, різновікового, мішаного лісостану з багатоярусною вертикально і горизонтально зімкнутою структурою, а також дозволить сформувати високопродуктивний, біотично стійкий деревостан, збереже існуюче та доповнить ніші біорізноманіття і буде основою виконання лісом середовищетвірних, рекреаційно-оздоровчих, захисних та інших екосистемних функцій.
Також, начальник відділу лісового господарства Департаменту лісового господарства ДП «Ліси України» Петро Лось поділився досвідом ведення лісового господарства лісогосподарських підприємств Литви (Valstybinių miškų urėdija) та Латвії (Latvijas valsts meži), які відвідав у жовтні цього року в рамках робочого візиту. Зокрема, зазначив, що вони здійснюють свою діяльність на засадах наближеного до природи лісівництва. Суть цього підходу полягає у формуванні різновікових мішаних насаджень без проведення суцільних рубок, збереженні біорізноманіття та сприянні природному відновленню лісів. Під час проведення рубок лісівники приділяють увагу не лише заготівлі деревини, а й збереженню природних екосистемних функцій лісу. У виробничій діяльності застосовуються природозберігаючі технології, зокрема використання харвестерів, форвардерів та системи трелювальних волоків, що дозволяє мінімізувати вплив на ґрунт і підріст, забезпечуючи сталість лісових екосистем. Крім того, він зазначив, що вже з 2027 року в Карпатському регіоні буде заборонено проведення суцільних рубок головного користування, зміни у підходах до лісівництва шляхом екологізації лісокористування, що передбачає відмову від суцільнолісосічних рубок головного користування та перехід до вибіркової та поступової системи рубок, базованої на принципах наближеного до природи лісівництва. До цих змін працівники лісового господарства мають бути готові.
Під час підведення підсумків науково-практичної наради науковці та практики лісогосподарювання наголосили, що впровадження природоорієнтованих підходів у лісокористуванні є одним з важливих завдань сьогодення.
За інформацією відділу лісового господарства Департаменту лісового господарства ДП «Ліси України»
Відтепер Рахівське надлісництво філії “Карпатський лісовий офіс” має право реалізовувати деревину, заготовлену відповідно до принципів сталого лісоуправління!
На початку 2025 року на підприємстві відбувся процес реорганізації оргструктури, при якій основні управлінські функції були передані в укрупнену філію – надлісництво. Ці зміни потребували пересертифікацію з філії на налісництво.
Процес розпочався одразу після фактичного перетворення філій на надлісництво. Аудит надлісництв на відповідність принципів сталого лісоуправління проводили незалежні аудиторські компанії – ІП «СЖС Україна», ТОВ «Легалліс» та Preferred by Nature F.M.B.A.
Ті підрозділи, які увібрали в себе сертифіковані лісові господарства пройшли пересертифікацію у дуже стислі терміни – зазвичай аудит тривав кілька днів. А от коли до складу надлісництва, крім сертифікованого господарства, увійшло несертифіковане, процедура займала трохи більше часу.
Оцінювання відбувалось з урахуванням національних стандартів, законодавства та міжнародних угод. Важливою складовою залишається відкритість процесу – залучення зацікавлених сторін, інформування громадськості та прозоре ухвалення рішень.
Наразі в ДП “Ліси України” відновлено сертифікати FSC на 98,9% раніше сертифікованої площі лісового фонду.
Утримання сертифікатів FSC та розширення сертифікованої площі – це один із пріоритетних напрямів роботи нашого підприємства. Наявність сертифікату засвідчує, що лісова продукція надходить з лісів, ведення господарства в яких здійснюється на принципах невиснажливого, постійного і неперервного лісокористування.
Сертифікат FSC – це перепустка на міжнародні екологічно чутливі ринки. Він підвищує довіру до українських підприємств і дає можливість вітчизняним деревообробникам успішно конкурувати на міжнародних ринках.
У міжнародній базі сертифікатів FSC деревообробники можуть відслідкувати, які надлісництва ДП “Ліси України” мають сертифікати та реалізують сертифіковану продукцію. Інформація про сертифіковані надлісництва також є на сайті підприємства.
У Фастівському лісництві створили «Ліс памʼяті» на знак пошани до лісівників Київщини, які віддали життя за нашу країну. Ділянку присвятили Леоніду Никоненку – майстру лісу Білоцерківського надлісництва філії “Столичний лісовий офіс”, який загинув у вересні 2024 року під час мінометного обстрілу на Харківщині.
Разом з його рідними, демобілізованими лісівниками, колегами та учнями шкільного лісництва висадили дуби і сосни на площі 2,8 гектари.
Леонід Никоненко багато років працював у лісництві. Відповідав за догляд за лісом, відновлення насаджень і охорону території. Колеги кажуть, що він був спокійний, надійний і завжди тримав слово.
«Леонід навчив нас не боятися труднощів і не жаліти себе. Коли садили дерева, здавалося, що він стоїть поруч, мовчки посміхається. Ми всі тут його відчували. Він дуже любив ліс, він міг годинами ходити й розповідати, де що росте. Тепер цей ліс нагадуватиме нам про нього щодня», – розповідає один з його колег.
Свою першу війну лісівник пройшов ще в Афганістані. У горах він навчився тримати себе у найскладніших ситуаціях і не залишати побратимів у біді. Ті, хто знав його, кажуть – характер у нього був твердий, але серце добре.
В травні 2024 року був мобілізований до українського війська. Служив сержантом і водієм у складі Головного центру підготовки особового складу Державної прикордонної служби України. 27 вересня 2024 року він загинув під час мінометного обстрілу в селі Приліпка Харківської області.
Памʼять про Леоніда Никоненка бережуть дружина Ольга, син Денис, донька Юлія, онучки Аріна й Дарина, а також брати Олександр і Валерій.
Цього року ДП “Ліси України” приєднало три прифронтових лісгоспи на Харківщині, два на Донеччині та два на Херсонщині. В Ізюмському надлісництві понад 144 тис. гектарів (або 90% від усієї площі) є замінованими та недоступними. У Донецькому надлісництві 50,8 тис. га потенційно забруднені вибухонебезпечними предметами – це практично вся територія Лиманського та Слов’янського лісгоспів.
На таких територіях організувати роботу рейдових груп складно та небезпечно. Відповідно, цим користуються “чорні” лісоруби.
З червня представники Департаменту внутрішньої та економічної безпеки ДП “Ліси України” спільно з правоохоронцями чергували в Ізюмському надлісництві на блокпостах і перевіряли машини з деревиною.
Одночасно тривала робота з виявлення нелегальної заготівлі деревини безпосередньо у лісництвах Ізюмського та Донецького надлісництв. Встановлювались факти незаконних рубок, які відбулись до переходу у склад ДП “Ліси України”. Департамент внутрішньої та економічної безпеки здійснив перевірку зрубаних та знищених дерев у тих місцях, де це дозволила зробити безпекова ситуація.
Зокрема в Ізюмському надлісництві виявлено 112 фактів незаконних рубок на 4,4 тис кубометрів деревини. Сума завданих збитків понад 106 млн грн.
В Донецькому надлісництві встановлено три факти незаконних рубок на 148 кубометрів. Збитки понад 24 млн гривень.
Матеріали передані в правоохоронні органи!
Бригада виконує бойові завдання ще з 2014 року. Військові вели бої на україно-російському кордоні, під Донецьком та Луганськом. З 2022-го обороняли Київщину, брали участь у Харківській та Херсонській контрнаступальних операціях. Тоді за успішні бої бригаду відзначив особисто Президент.
На озброєнні у бригади найкращі зразки далекобійної західної артилерії з калібром 155 мм та дальністю стрільби до 60 км – це шведські Archer та німецькі Panzerhaubitze 2000. А також САУ “Піон” з гарматою у 203 мм.
САУ доставляє великий вибуховий заряд і може знищувати укріплені, броньовані й великих розмірів цілі, що часто недоступні для невеликих ударних БПЛА.
З такою артилерією працюють досвідчені та висококласні фахівці. Вони знають як побудована самохідна артилерійська установка, вміють швидко обслуговувати та розуміють принципи її роботи.
Наразі артилеристи бригади виконують бойові завдання практично по всій лінії фронту. Враховуючи інтенсивні бої, САУ потрібно берегти. Навіть за 20 км від фронту артилерія постійно перебуває в укриттях. Виїхали, зробили постріли і швидко повернулись назад.
Аби надійно заховати техніку військові будують спеціальні укриття, які виступають у ров – капоніри. Їх риють за допомогою екскаваторів. Тож кожній артилерійській батареї потрібен щонайменше один екскаватор. У них потреба постійна, адже ворожі БПЛА постійно полюють та виводять з ладу не тільки військову, але й будівельну техніку.
З проханням допомогти у техніці бригада зверталась до керівництва нашого підприємства. Минулого тижня кілька екскаваторів та ключі від кросовера Nissan X-Trail вручив особисто керівник ДП “Ліси України” Юрій Болоховець.
Ця техніка була у користуванні підприємства. Вона справна та у відмінному стані. Ми розуміємо, що вона наразі дуже необхідна для потреб ЗСУ. Передали ту кількість, від якої можемо відмовитись. Якщо закуповувати через оголошення тендеру на Prozorro – це потребуватиме часу, а в нинішніх умовах на фронті зволікати не можна.
Техніку, яка потрібна на фронті у більш далекоглядній перспективі, ми закуповуємо. Нещодавно ми допомогли 43-ї артилерійській бригаді п’ятьма тралами для перевезення САУ на суму понад 29 млн грн. Закупка проводилась на тендері, в якому приймали участь 4 учасники. Економія склала понад 3 млн грн. Трали – українського виробництва, адаптовані під перевезення західних зразків САУ.
Під час передачі екскаваторів, військові випробували роботу тралів перед відправкою на передову. На один із них заїхала САУ «Піон» вагою майже 50 тонн та шириною 3,4 метри. Випробування пройшло успішно. Тепер САУ зможуть перевозити з однієї ділянки фронту на іншу за день.
На вихідних жителі Романівської громади помітили тварин просто посеред села – вони спокійно ходили вулицями й не боялися людей. Про випадок одразу повідомили працівників Державної екологічної інспекції Поліського округу, які сповістили лісівників підприємства. Разом ми обстежили територію, але на момент прибуття тварини вже встигли піти далі.
Під час пошуків лісівники філії “Столичний лісовий офіс” помітили, що бізони зовсім не бояться ні людей, ні худоби. Ймовірно, раніше вони жили поруч з людьми, тому в дикій природі почувалися розгублено і беззахисно.
Згодом бізонів знову побачили біля одного з сіл. Щоб убезпечити тварин, їх тимчасово перевели на місцеву ферму. Після огляду вирішили відвезти пару до одного з найбільших вольєрів філії – у Явненському лісництві, де для цього створені безпечні умови.
Перегін здійснили пішки. 27 кілометрів – саме стільки довелося пройти фахівцям разом з бізонами, аби ті дісталися нового дому.
Дорогою тварини поводились спокійно й не створювали загрози. Коли дісталися вольєра, бізони самі зайшли на територію. Їх зустріли сіном, зерном і чистою водою – усе було готове для прийому нових мешканців.
Зараз тварини почуваються добре. Незабаром їх перевезуть до іншого ареалу, де зможуть жити у природних умовах серед свого стада.
“Тимчасова заборона експорту необробленої деревини – це необхідний крок, щоб подбати про людей взимку, зберегти роботу наших підприємств”, – зазначила прем’єр-міністр Юлія Свириденко. Голова Уряду підкреслила, що від наявності деревини залежить життя в сільських громадах, де дрова є ключовим ресурсом для опалення взимку.
Постанова Кабміну №1399 від 31 жовтня передбачає ліцензування експорту — нульову квоту до кінця року. Зокрема, йдеться про фактичну заборону експорту паливної деревини у вигляді колод, полін, сучків, хмизу, гілок або в аналогічних формах, тріски або стружки.
Рішення щодо паливної деревини вступає в силу через 21 день з дня набрання Постановою №1399 чинності.
Зазначимо, що ДП «Ліси України» не здійснює експорт дров’яної деревини. Загалом за статисткою експорт складає менше 5 % від обсягів ринку дров, дефіциту ресурсу не спостерігається – дрова для населення та соцсфери у наявності. Тим не менше, рішення Уряду гарантує, що у випадку збільшення попиту – всі ресурси лісового господарства країни будуть сконцентровані виключно на забезпечені внутрішнього споживача.
На відміну від дров, заборона експорту необробленої деревини (крім сосни) вступає в силу на наступний день після публікації Постанови №1399.
Нагадаємо, що саме 1 листопада завершується термін десятирічного мораторію на експорт ділової деревини (крім сосни), запровадженого парламентом у 2015 році.
Водночас, як зазначають в Уряді, внаслідок війни частина українських лісів тимчасово окупована чи пошкоджена бойовими діями, країна зазнала величезних екологічних втрат. Крім того, деревина потрібна для забезпечення війська та для стабільної роботи українських переробних підприємств, які потребують додаткової сировини для збільшення виробництва.
Таким чином, попри завершення мораторію, за українськими переробниками залишається виняткове право на отримання ресурсу.
У ЗСУ наразі служить понад 2220 працівників ДП “Ліси України”. Це мужні люди, які змінили лісівничу форму на військову. Більшість мобілізувались добровільно, ще у перші дні повномасштабного вторгнення ворога. З кожним підтримуємо зв’язок.
В рамках нової рубрики, ми будемо ділитись історіями їхньої служби, військовими досягненнями та розкажемо більше про нашу підтримку фронту.
Один із таких мобілізованих – Руслан Сачук. До великої війни працював у Володарському лісництві, Білоцерківського надлісництва на посаді майстра лісу. Доєднався до ЗСУ добровільно ще 24 лютого 2022 року. За плечима мав досвід строкової служби.
Вже тривалий час воїн-лісівник служить у 72-їй окремій механізованій бригаді на посаді оператора БПЛА. За кілька років служби побував на всіх ключових напрямках фронту. Зокрема, на Херсонщині та Донеччині.
Його обов’язки – це проведення повітряної розвідки, коригування вогню артилерії, а також здійснення ударів по позиціям противника за допомогою дронів-камікадзе. Руслан розповідає, що часто бувають в таких умовах, коли ситуація на фронті істотно загострюється і щоб запобігти наслідків потрібна велика підтримка з тилу.
“Наші дрони глушать ворожі РЕБ і вони втрачаються. Або ж потрібно звести нову позицію, а для цього треба ручні інструменти, а не великі крани, щоб ворог не помітив. З перших днів у цьому мені дуже допомагали колеги – лісничий Володарського лісництва, керівник Білоцерківського надлісництва, представники філії “Столичний лісовий офіс”. Постійно допомагають зарядними станціями, інструментами для зведення укріплень, дронами. Завжди дзвонять, питають, що додатково необхідно. А найприємніше, це коли приїжджають до мене особисто”.
Минулого тижня до Руслана знову завітали колеги з філії та Спілка воїнів-лісівників України. Зараз він знаходиться на Харківщині. Працюють одразу на кількох напрямках, бо ситуація вкрай складна. Ворог постійно нарощує інтенсивність атак, а потреби збільшуються з кожним днем.
“Нещодавно я звернувся до керівництва ДП “Ліси України”. Просив дрони та генератори. Не минуло й кілька днів, як все, що просив, мені Спілка привезла сюди. Зустрівся з колегами, які теж привезли допомогу. Поспілкувалися, розповіли про те, чим живе лісництво. Склали цілий список з нових потреб мого підрозділу. Знаючи скільки допомагають лісівники, до мене також звертаються і побратими”
Поки Руслан планів на далеке майбутнє не будує, але точно мріє повернутись назад у своє лісництво. Працювати, а не ховатись від ворога. А ще хоче мати власну родину. Війна змінила багато планів, які воїн-лісівник не встиг реалізувати.
Ми залюбки чекаємо на його повернення, як і багатьох інших тисячі наших мобілізованих працівників. І будемо їх підтримувати до самої демобілізації аби вони повернулись цілими та здоровими!