Категорія: Без категорії
Минулого року ДП «Ліси України» реалізувало лісоматеріалів на 29,9 млрд грн.
Рейтинг найбільших покупців продукції підприємства очолюють компанії «Цунамі», «СВІСС КРОНО», «Українські лісопильні» та «Одек» Україна».
«Цунамі» – єдина компанія, яка витратила на придбання лісоматеріалів понад 1 млрд грн. Три інших топ-деревообробника придбали деревини на понад 900 млн грн.
Шість учасників ринку зробили покупок понад 500 млн грн: ТОВ «Бренвель», ПП «Тайфун-плюс», ТОВ «УХЛК», ФОП Крупський Роман Андріянович, ТОВ «Кроноспан Рівне», ТОВ «Кроноспан УА».
«Цунамі», «Тайфун-плюс» та ФОП Крупський спеціалізується на дубі. «Українські лісопильні», «Бренвель», «УХЛК» – найбільші гравці в сегменті ділової сосни. «Одек» Україна» – лідер в сегменті вільха/береза, які використовуються для виробництва фанери. «СВІСС КРОНО», «Кроноспан Рівне», «Кроноспан УА» купують переважно дров’яну деревину, спеціалізуючись на виробництві плитної продукції, наприклад, ДСП.
Більше детальну інформацію можна знайти тут.
Звертаємо увагу!
Інформація, хто з учасників ринку за яку ціну та який обсяг лісопродукції придбав у ДП «Ліси України», наразі є повністю доступною. Наше підприємство відкрило дані щодо виконання всіх(!) квартальних та піврічних договорів за минулий рік.
Учасники ринку, експерти, профільні асоціації відтепер мають інструмент для моніторингу та контролю розподілу державного ресурсу.
Оприлюднення бази даних свідчить, що система реалізації лісопродукції ДП «Ліси України» є повністю прозорою та конкурентною.
Увесь обсяг продукції знаходить покупця на публічних торгах. Всі учасники ринку в одних умовах. Жодних преференцій або прихованих угод!
Цьогоріч пріоритетом роботи галузі стануть відповіді на виклики, пов’язані з повномасштабною війною та євроінтеграційним треком України. Загалом можна виділити топ-5 напрямків.
Збільшення заготівлі деревини. Через повномасштабну війну територія лісів, де можна вести господарську діяльність, скоротилася на понад 20%. Відповідно зменшився доступний обсяг ресурсу, необхідного для потреб оборони, а також для роботи деревообробних підприємств Тож одне з головних завдань лісового сектору, на якому наголошує уряд, – збільшити заготівлю деревини.
Працюємо над цим з перших днів січня попри складні погодні умови, але з чітким дотриманням законодавства та з урахуванням балансу між екологічними зобов’язаннями та запитом деревообробників.
Перехід на наближене до природи лісівництво. З 2027 року діятиме заборона на суцільні рубки головного користування у гірських лісах Карпатського регіону, тож галузь активно до цього готується.
Торік ДП «Ліси України» затвердило Стратегію переходу на наближене до природи лісівництво, а 256 працівників підприємства отримали практичні навички у межах ініційованого Держлісагентством масштабного навчання. Цьогоріч підготовка продовжується. Зокрема розглядається можливість залучення приватних організацій із кваліфікованими фахівцями до проведення лісопроєктних робіт, які наразі виконує ВО «Укрдержліспроект».
Євроінтеграція. Галузь готується до впровадження вимог європейського регламенту EUDR, який почне діяти з 2027 року. Він вимагатиме від експортерів документальне підтвердження, що експортована продукція не призвела до знелісення.
Наразі триває експериментальний проєкт з впровадження норм EUDR, важливою частиною якого є обов’язок всіх лісокористувачів вносити до електронного лісорубного квитка геокоординати ділянки заготівлі. У ДП «Ліси України» показник внесення геокоординат вже наближається до 100%.
Цифровізація. Цей рік стане тестовим для нового електронного кабінету експортера та наступної версії системи електронного обліку деревини (ЕОД). Кабінет експортера дозволить швидко та прозоро оформлювати необхідні для експорту продукції документи з огляду на вимоги ЄС. А система ЕОД 2.0 забезпечить повну простежуваність руху деревини, зокрема й після біржових торгів. Це суттєво посилить контроль на ринку деревини.
Мисливство. Цьогоріч має бути затверджена єдина методика обліку чисельності мисливських тварин, яка вже розроблена. Вона дозволить планувати роботу з охорони, використання і відтворення мисливських тварин, а також розробляти проєкти лімітів та норм використання мисливських тварин, вести моніторинг тваринного світу і зберігати біорізноманіття.
«2026 рік має стати роком практичного тестування нових інструментів і завершення ключових реформ. Галузь входить у цей період із чітким розумінням цілей і сподіванням, що спільними зусиллями всі поставлені завдання будуть виконані», – наголосив голова Держлісагентства Віктор Смаль.
PEFC – це міжнародно визнана система сертифікації, яка підтверджує відповідальне та стале ведення лісового господарства, має найбільшу площу сертифікованих лісів та є постачальником майже 2/3 сертифікованої деревини. PEFC – партнер ЄС щодо відповідності вимогам EUDR та офіційно визнана Європейською комісією сумісною із Регламентом стійкої біомаси RED II.
У ДП “Ліси України” PEFC сертифікацію мають 6 надлісництв загальною площею понад 361 тис. га – Львівське, Дрогобицьке, Хмельницьке, Ярмолинецьке, Жмеринське та Макарівське. Загалом в Україні 16 сертифікованих ланцюгів постачання – від заготівлі в лісі до конкретного споживача.
Чим вона відрізняється від FSC? PEFC працює за принципом «знизу вгору»: кожна країна розробляє власний стандарт з урахуванням національного законодавства й місцевих умов, після чого його затверджує PEFC International. FSC, навпаки, використовує більш уніфікований, глобальний підхід – національні стандарти прив’язані до міжнародних принципів FSC.
Але обидві системи мають спільну місію — просування екологічно належного, соціально відповідального і економічно життєздатного управління лісами.
Національні системи PEFC переглядають свої стандарти щонайменше раз на п’ять років. І у червні минулого року стартував процес оновлення стандарту лісоуправління для України, який передбачає кілька важливих змін.
З оновленнями стандарту PEFC «Стале лісоуправління. Вимоги» представників сертифікованих надлісництв, а також підрозділів, які бажають отримати сертифікацію, ознайомила Алла Оборська, виконавча директорка Асоціації «Національна Система Лісової Добровільної Сертифікації».
Під час інтерактивного семінару «Лісова сертифікація PEFC: перспективи для України» учасники заходу отримали відповіді на актуальні питання та обговорили практичні кейси зі своєї роботи.
Що важливо знати?
Запроваджено окремі правила для плантаційних лісів на землях лісового фонду. Стандарт чітко визначає: створювати такі ліси не можна за рахунок природних лісів або екологічно цінних територій. Також встановлено вимоги до правильного відновлення лісів і ведення робіт так, щоб не завдавати шкоди природним екосистемам.
Лісові ділянки, забруднені вибухонебезпечними предметами, тимчасово виключаються зі сфери дії PEFC-сертифікації.
Окремий блок змін стосується приведення стандарту у відповідність до Регламенту ЄС щодо боротьби зі знелісненням (EUDR). Це дозволяє деревині з PEFC-сертифікованих лісів відповідати європейським вимогам.
Оновлення стандарту стало результатом роботи Робочої групи з розробки та перегляду стандарту лісоуправління, у складі якої та як консультантка якої брали участь і представники ДП «Ліси України» Володимир Сафронов і Галина Домашовець.
За підсумками роботи було ухвалено рішення про направлення першої редакції оновленого проєкту стандарту на публічне обговорення.
Підрозділи бригади тримають оборону на Покровському напрямку. Зимова погода ускладнює ворогу спроби ворожих штурмів, але постійні атаки російських FPV тривають безупинно. Зона ураження може сягати до 25 км у глибину.
У такому радіусі будь-який рух становить серйозну небезпеку. Автотранспорт у цих умовах часто стає розхідним матеріалом – машини швидко виводяться з ладу або втрачаються.
На звернення від командування бригади Поліська, Столична, Центральна, Північна та Подільська філії допомогли з транспортом. Це 5 пікапів у відмінному стані – Jac, Volkswagen Amarok, Toyota Hi-Lux та L-200.
Ключі від автівок голова Спілки воїнів-лісівників Володимир Ковальчук передав представнику у бригаді, воїну-лісівнику Василю Надразі. Транспорт відправиться у бойові підрозділи, зокрема в батальйон безпілотних систем. Авто військові додатково обладнають системами РЕБ.
Підшефну бригаду підтримуємо постійно. Адже саме тут служить найбільша кількість мобілізованих працівників підприємства – понад 30 людей.
За минулий рік разом зі Спілкою воїнів-лісівників України передали їм десятки розвідувальних дронів та батарей до них, 3D-принтери, сотні кілометрів оптоволокна для FPV, комплектуючими до авто та багато іншої допомоги.
У Києві сотні житлових будинків залишаються без опалення. Більшість із них — на житловому масиві Троєщина.
Для обігріву мешканців ДСНС України облаштували величезні намети. В середньому один такий пункт може приймати 2-3 тисячі людей на добу. Тепло в намети подається обігрівачами на дизельному паливі.
Біля наметів встановлені польові кухні, де готуються гарячі обіди.
Запитали керівництво району, чи потрібна допомога з дровами, адже кухні працюють на дровах. Виявилося, що допомога дійсно потрібна — і терміново! Лісівники одразу прийшли на допомогу. Дрова оперативно доставлені. Кухні працюють.
Дякуємо керівнику філії “Столичний лісовий офіс” ДП «Ліси України» Сергію Зайцю!
ДП «Ліси України» на постійному контакті з ДСНС. На наступному тижні у столиці до -20 градусів морозу. В таких умовах забезпечити опалення для всіх постраждали будинків дуже і дуже складно. Ситуація критична. Тому координуємо зусилля та допомагаємо чим можемо.
Рекреаційні пункти працюють упродовж року й навіть узимку тепло приймають гостей.
Цього разу у рекреаційному просторі, що у Воротнівському лісництві Ківерцівського надлісництва філії “Поліський лісовий офіс”, побували учасники ветеранського форуму «Діалог заради дії» з Дніпропетровської та Одеської областей. Зустріч відбулася у співпраці з Департаментом з питань ветеранської політики Луцької міської ради.
Під час зустрічі говорили про доступність, відновлення після війни та реальні потреби. Про те, яким має бути лісовий простір, щоб ним могли користуватися всі.
Керівник департаменту Олег Кобилинський наголосив: лісова рекреація Волині є особливою цінністю. Важливо, що над інклюзією та екореабілітацією працює саме державне підприємство — не формально, а на практиці. Для військових і ветеранів такі простори мають велике значення. Сам Олег Кобилинський — також ветеран війни і є і ініціатором та головним організатором масштабних заходів, спрямованих на розвиток ветеранського бізнесу, забезпечення максимальної доступності та безбар’єрності на всіх рівнях.
На Волині ліс — це не просто відпочинок. Це ресурс для відновлення. І саме тому ДП «Ліси України» системно впроваджує принципи безбар’єрності в межах ініціативи першої леді України Олени Зеленської.
У Воротнівському рекреаційному центрі вже облаштовано адаптовані маршрути, працює аудіогід, створено карту шрифтом Брайля, знижено підйоми та адаптовано приміщення.
Робота триває й на інших локаціях.
Рекреаційний комплекс «Лісовичок» у Колках частково адаптований і готується до повної безбар’єрності.
На рекреаційному комплексі у Згоранах, окрім елементів безбар’єрності, створено якісний кемпінговий простір на березі озера.
Для одеситів море — це і гордість, і туризм, і точка відновлення, наголошували гості з Одеси. Для Полісся таку ж роль відіграють ліси. Учасники заходу поділилися досвідом і розповіли, що в Одесі вже діє перший та єдиний в Україні інклюзивний пляж. Побачити подібні простори в лісі на Волині для них стало приємним відкриттям.
У сьогоднішній рубриці “Наші в ЗСУ” розповідаємо про воїна-лісівника, який знав роботу у лісі до найменших дрібниць, а тепер розуміється у тонкощах ведення сучасної війни. Керує важкою броньованою технікою, знає як обійти ворожі дрони, і вийти практично з будь-якої пастки, яку приготував ворог.
Валентин Калиновський – лісівник із великим життєвим і професійним досвідом. Понад двадцять років його шлях пролягав серед лісових кварталів і стежок. Своє життя він присвятив справі, яку не обирають випадково, – роботі в лісі. Працював майстром лісу у Білокоровицькому надлісництві Сновидовицькому лісництві ДП «Ліси України».
Вдома у Валентина велика родина – дружина, двоє синів і донька. Саме заради них, заради їхнього майбутнього, він у перші дні повномасштабного вторгнення без жодних вагань змінив робочий одяг лісівника на військову форму і приєднався до Збройних сил України. Свою справу в лісі він залишив на старшого сина, який пішов батьковими стежками, продовживши родинну справу.
«Поки я був на полігоні на Рівненщині, саме формувалася легендарна Третя штурмова бригада, – згадує Валентин. – Я пройшов відбір і потрапив у танковий батальйон механіком-водієм. А саме керувати броньованою технікою в бою і стежити, щоб вона завжди була справною».
Одними з найважчих і найзапекліших боїв, у яких йому довелося брати участь, став Бахмутський напрямок.
«Морози були сильні – техніка замерзала, руки німіли, але ми робили неможливе. Шукали слабкі місця ворога, відтискали його, постійно змінювали позиції. Проти нас стояли “вагнерівці” і били з усього, що мали. Тоді ще не було масового використання дронів, і це давало змогу маневрувати», – розповідає Валентин.
Після Бахмута була Авдіївка. Наприкінці 2023 року ворог пішов у масований наступ. Кілька місяців Валентин разом із побратимами стримував сили противника, які сягали до п’ятнадцяти тисяч російських військових. Наші хлопці знищували ворожі підрозділи, тримали оборону й допомагали з евакуацією пораненим українським бійцям.
З 2024 року і донині Валентин боронить Харківщину.
«У ворога з’явилися дрони на оптоволокні, значно побільшало FPV і це серйозно ускладнило роботу. Тепер усе швидко: виїхали, зробили постріл і назад в укриття. Беремо з собою рушниці й дорогою відстрілюємо дрони. По-іншому ніяк», – каже він.
Щоб ворог не перехоплював зв’язок, Валентин власноруч встановив у кабіні танка термінал Starlink. Аби той працював безперебійно, Спілка воїнів-лісівників України передала зарядну станцію.
«Підтримка від підприємства і колег постійна. Сина завжди питають, чи мені щось потрібно. Дзвонять і мені. У нас вдома пічне опалення – дрова надали, лісничий особисто привіз. Діти в 20 градусні морози не мерзнуть», – ділиться Валентин.
Після демобілізації Валентин мріє повернутися до роботи в лісі – пройти знайомими стежками, відчути спокій серед дерев і відновлюватися після війни, а найголовніше побачити усмішку молодшої доньки, яка вже так скучила за татом.
Розмінування таких територій за аналогією із сільськогосподарськими угіддями є неможливим. Ручне розмінування триватиме десятиріччя та потребуватиме десятків мільярдів гривень.
Член Наглядової ради ДП «Ліси України», голова Комітету з питань аудиту, Янне Харьюнпаа пропонує інноваційний підхід до вирішення цієї проблеми.
Йдеться про використання харвестерів із дистанційним керуванням для проведення лісогосподарських робіт на пошкоджених і небезпечних ділянках, із підготовкою територій до подальшого машинного розмінування та відновлення лісових насаджень. У результаті – формування здорових і безпечних лісів.
Застосування такого підходу дозволяє впродовж кількох років розмінувати значні площі. В іншому разі заміновані ліси залишатимуться постійною загрозою для місцевого населення та джерелом виникнення масштабних лісових пожеж.
У ДП «Ліси України» відбулася нарада за участі представників ДСНС України та Державне агентство лісових ресурсів України, під час якої обговорювалася дорожня карта реалізації пілотного проєкту.
Ключовими питаннями стали формування нормативної бази, яка б дозволяла здійснювати лісогосподарську діяльність на замінованих територіях із застосуванням спеціалізованої техніки, а також залучення грантового фінансування та адаптація заготівельних машин.
За словами Янне Харьюнпаа, проєкт має високі шанси на підтримку з боку міжнародних донорів. Світові виробники готові долучитися до адаптації техніки, а щодо нормативної бази вже є підтримка з боку профільного міністерства.
Важливо, що цей підхід виходить далеко за межі класичного розмінування. Це комплексне рішення, яке поєднує безпеку, збереження державних коштів, зниження довгострокових ризиків та створення економічної доданої вартості через безпечне використання лісових ресурсів і відновлення лісів. Таким чином Україна має шанс реалізувати унікальний проєкт, аналогів якому ще не знала світова практика.
Зима цього року знову випробовує на міцність. Морози, обстріли, перебої зі світлом і теплом – у таких умовах особливо важливо бути поруч із тими, хто потребує підтримки найбільше.
Саме тому ДП «Ліси України» продовжує допомагати людям.
Працівники Чорноліського надлісництва філії “Центральний лісовий офіс” відвезли машину твердолистяних дров багатодітній сімʼї Шмуратових з с. Петрове. У родині зростає 10 дітей, троє з них – усиновлені малюки 2,3,4 років. Найстарший син захищає Україну у війську.
Для цієї родини дрова – це не просто паливо. Це тепло в домі, можливість пережити морози, спокій за дітей і впевненість, що вони не залишилися наодинці зі складними обставинами.
У будинку пічне опалення. Цієї кількості дров родині точно вистачить до кінця опалювального сезону.
Лісівники добре знають: тепло – це не лише про дрова. Це про турботу, яку відчувають люди. ДП «Ліси України» й надалі допомагатиме тим, хто цього потребує, бо у складні часи важливо залишатися людьми.
Вони працюють у тандемі, утворюючи єдиний високоефективний лісозаготівельний комплекс. Харвестер зрізає дерева, очищає їх від сучків і розкряжовує на сортименти, а форвардер збирає готові колоди, навантажує їх і транспортує до проміжних складів або лісових доріг.
Водночас на українському ринку така спеціалізована техніка представлена вкрай обмежено. Саме тому підприємство вивчає світовий досвід механізованої лісозаготівлі, знайомиться з провідними міжнародними виробниками та направляє пропозиції безпосередньо постачальникам.
Лідерами цього сегмента залишаються американські, японські, а також європейські бренди, які мають значний досвід і напрацьовані технології у сфері лісозаготівлі.
Вартість однієї нової лісозаготівельної машини в середньому становить близько 600 тисяч євро і залежить від моделі, комплектації та виробника.
На що орієнтуємось при виборі харвестера?
Лісозаготівельну техніку підбираємо під конкретні види робіт. Кожен клас техніки має свою нішу – в залежності від діаметру дерев, що підлягають рубці.
Малі харвестери підходять для рубок догляду, а також вибіркових, санітарних рубок. Вони найчастіше колісні – їм важлива мобільність і мінімальний тиск на ґрунт.
Більші харвестери – універсальні. Вони, в основному, застосовуються при суцільних рубках, а також при вибіркових рубках в стиглих насадженнях. Вибір між колісними харвестерами і гусеничними залежить від рельєфу та виду ґрунтів, на яких машина буде застосовуватись.
Подібним чином обираються і форвардери, які мають різну вантажопідйомність.
Які переваги дає використання сучасних багатоопераційних лісозаготівельних машин?
Прозорість заготівлі. Харвестер оснащений системами навігації та контролю, які забезпечують точне розкряжування деревини під задані розміри, а також обліковують заготовлену деревину.
Висока продуктивність. Під час рубок догляду один харвестер заготовляє 60–70 м³ деревини на день, що у 3–4 рази більше, ніж робота бригади з трьох працівників.
Безпека робіт. Рівень травматизму значно знижується, адже оператор працює у захищеній кабіні, а не поруч із падаючими стовбурами.
Зменшення логістичних витрат. Енергоефективні двигуни харвестера знижують споживання пального. Форвардер поєднує трелювання та вивезення, що економить кошти при плануванні робіт.
Мінімізація впливу на довкілля. Робота харвестерів і форвардерів менше пошкоджує грунт при роботі на лісосіці.