Категорія: Без категорії

На початку березня встановилася чудова травнева погода: тепло, сонячно, сухо. Але природа ще не прокинулася, рослинність суха, тож наслідком весняного тепла є надзвичайно високий рівень пожежної небезпеки.

Випал сухої стерни селянами або пікніки за містом призводять до неконтрольованого поширення вогню з перекиданням на лісові масиви.

?Найбільш небезпечна ситуація на Волині та Рівненщині, де працівники ДП «Ліси України» приймають участь у ліквідації чергової пожежі в екосистемах. 

Зокрема, горів самосійний ліс, який місцева громада відмовилася передавати ДП «Ліси України❗️

Не менш напружена ситуація в інших регіонах.

У більшості випадків причиною лиха стає людській фактор. У деяких випадках, на жаль, йдеться про навмисні підпали.

ДП «Ліси України» збільшує кількість патрулів лісової охорони, які працюють спільно з поліцією та ДСНС. Активно взаємодіємо з місцевою владою, громадами, військовими частинами.

Нагадуємо, спалювання трави передбачає адміністративну, а подекуди і кримінальну відповідальність!

? За спалювання сухої трави і листя передбачений штраф від 3 060 до 6 120 грн. Водночас для посадовців такий штраф набагато вищий – від 15 300 до 21 420 грн.

? Якщо паління відбувалося на території природно-заповідного фонду, то штраф за це становить 6120 до 12 240 грн (для посадовців – від 2 1420 до 30 600 грн).

? За знищення чи пошкодження лісових масивів, зелених посадок навколо населених пунктів, вздовж залізниці загрожують найбільші штрафи – 90 000-150 000 грн.

? Якщо під час пожежі внаслідок спалювання трави чи листя загинули люди, за це загрожує від двох до п’яти років ув’язнення.

? Зауважимо, що під час дії воєнного стану в Україні спалювання сухостою може бути прирівняне до диверсій. У березні 2023 року внесені зміни до Кримінального кодексу, якими посилена відповідальність за злочини проти основ нацбезпеки в умовах воєнного стану. У статтю 113 “Диверсія” до переліку злочинів додали навмисні підпали, зокрема сухої рослинності.

Як відбувається процес переходу до природного лісівництва? Дискутували про це під час обговорення звіту Голови Державного агентства лісових ресурсів України Віктора Смаля. 

“У найближчі роки в Карпатському регіоні лісівники повністю відмовляться від суцільних рубок і перейдуть виключно на вибіркові та поступові методи заготівлі деревини. Завдяки активній позиції Держлісагентства нормативна база для переходу майже сформована.

Починається складна спільна робота з Держлісагентством та науковцями щодо навчання працівників, створення інфраструктури та матеріально-технічної бази.

Перехід потребуватиме значних інвестицій, але результат того вартий. Заготівля деревини більше не призводитиме до зменшення площі, вкритої лісом. 

Зберігатиметься біорізноманіття наших лісів, зростатиме їхня стійкість до змін клімату та інших негативних явищ.

Перехід до природного лісівництва – це також позитивний сигнал для деревообробного бізнесу. Як свідчить досвід сусідніх європейських країн, щорічний приріст деревини при вибіркових методах заготівлі збільшується щонайменше вдвічі”, – говорить Юрій Болоховець.

Підприємство почало працювати над впровадженням міжнародного стандарту ISO 45001, який передбачає побудову нової системи управління охороною здоров’я і безпекою праці на підприємстві. Він складається з вимог та принципів Міжнародної організації праці. З 2018 року активно застосовується різними світовими виробниками, міжнародними корпораціями. Головна мета – зведення до мінімуму професійних травм та захворювань. 

У чому ключова відмінність❓

На даному етапі класична система базується на проведенні інструктажу, норм якого в подальшому повинні дотримуватись працівники. Тепер буде фактично безперервна багатоетапна робота, отримання зворотного зв’язку від працівників. Це постійне навчання і моделювання ситуації, що допоможе вдосконалити виконання вимог безпеки праці.  

? Перед прийомом на роботу інженер з охорони праці буде моделювати всі можливі випадки травмування з працівником і разом коригувати поводження під час робіт підвищеної небезпеки.

? Під час навчань та тренінгів з безпеки праці відбуватиметься колективне обговорення та планування безпечної роботи. Спільно будуть обговорюватись помилки та нові підходи. Будуть відпрацьовані практичні навички.

?Вже безпосередньо керівник робіт перед початком робочого процесу коригуватиме дотримання правил безпеки свого працівника на місці.

?Наразі вже розроблені проєкти процедур із управління професійними ризиками на підприємстві. Створена робоча група, яка проводить внутрішній аудит, щодо аналізу інцидентів на виробництві та усуває всі невідповідності. До кінця року робоча група розробить на виконання всіх вимог стандарту необхідні документи.

✔️Далі аудиторська компанія, яка отримала атестат акредитації органу із сертифікації, в разі успішної перевірки видасть сертифікат. Він засвідчить про дотримання всіх вимог стандарту. Це дасть ряд переваг:

1️⃣ Істотно знизить ризики травмування;

2️⃣ Підвищить в цілому дотримання норм безпеки праці в процесі виробництва;

3️⃣ Буде відповідати міжнародним нормам безпеки на виробництві.

Із впровадженням міжнародного стандарту ISO 45001 ДП “Ліси України” зможе вийти на якісно новий міжнародний рівень надання послуг.

Нещодавно НАЗК оприлюднило дослідження, де серед основних ризиків лісової галузі вказуються санітарні рубки. Ще декілька років тому процедуру призначення санітарних рубок і насправді було складно назвати прозорою. Працівники лісгоспу самі приймали рішення про їх проведення, дозволи (лісорубні квитки) оформлювались у паперовому вигляді.

Але сьогодні все змінилось, процедура стало прозорою та диджиталізованою. Санітарні рубки як і на рубки головного користування вимагають електронного лісорубного квитка. Крім того, постанова Кабміну № 1239 від 25 жовтня вимагає від лісокористувачів утворювати спеціальні комісії, до складу таких комісій включаються представники власника лісів та/або постійного лісокористувача, територіального органу Держлісагентства, державної лісовпорядної організації, державних спеціалізованих лісозахисних підприємств, за згодою представники органу місцевого самоврядування, на території якого зростають насадження, та громадськості. Без них не отримати дозволу на проведення будь-яких рубок, що не передбачені матеріалами лісовпорядкуванням (освітлення, прочищення, проріджування, прохідні та санітарні рубки). В комісії обов’язково мають бути включені лісопатологи державних спеціалізованих лісозахисних підприємств. 

Ми поспілкувались з представниками ДСЛП “Київлісозахист”, щоб з’ясувати наскільки нова вимога збільшила прозорість та коректність відводу ділянок у санітарну рубку.

Як ви оцінюєте новацію з комісіями❓

Зміни внесені постановою Кабміну № 1239 від 25 жовтня 2024 року до Правил поліпшення якісного складу лісів, проведення інших рубок та робіт, пов’язаних і не пов’язаних із веденням лісового господарства, однозначно збільшили прозорість процесу. Скорочується простір для зловживань з боку лісівників. Крім того, це можливість більш оперативно проводити заходи з поліпшення якості лісів та їх оздоровлення не чекаючи проведення чергового безперевного лісовопрядкування.

Але ще до формування комісії ДП «Ліси України» замовляє у вас обстеження проблемних ділянок❓

Так, це так звані спеціальні обстеження. Наприклад, лісівники не знають або не можуть визначити від чого всихає насадження. Викликають наших спеціалістів. Після лісопатологічного обстеження ми даємо рекомендації – визначаємо вид заходу  з поліпшення санітарного стану лісів, який саме вид санітарної рубки необхідно провести.

Далі лісокористувач проводить відводи. Якщо це суцільно-санітарні рубки, то господарство обов’язково залучає лісопатолога, який закладає пробні площі.

Після завершення відводу лісокористувач скликає комісію. Процедура однакова як для ДП «Ліси України», так і для комунальних, військових, або приватних лісокористувачів.

Як швидко збирається комісія❓

Сьогодні нам надійшла заявка, завтра група спільно з іншими членами комісії виїжджає на обстеження. Ми зацікавлені в оперативності. Особливо коли є сприятливі погодні умови, є вільні фахівці.За цей рік по ДП “Ліси України” ми повністю закрили 14 заявок і видали відповідні акти лісопатологінчого обстеження. 6 заявок зараз опрацьовуємо. Ще 10 виїздів плануємо найближчими днями. Ми працюємо в межах 6 областей. Люди зараз у відрядженнях, всі активно працюють.

Хто входить в комісію❓

Комісія – це спеціаліст-таксатор ВО «Укрдержліспроект», наші спеціалісти лісопатологи, представники територіального органу Держлісагентства, представники лісокористувачів (лісничий, помічник лісничого, представник з охорони і захисту лісу), а у випадку погодження суцільно-санітарних рубок і представники органів місцевого самоврядування та громадськості.

Комісія перевіряє також правильність відводу❓

Так, якщо говоримо за суцільно-санітарні рубки, ми приїжджаємо на ділянки, які вже відведені. Це робить лісокористувач. Ми лише підтверджуємо, правильно чи не правильно виконаний відвід. Комісія проводить вибіркову таксацію. Визначають запас  деревини, яка потребує видалення. Всі наші спеціалісти забезпечені висотоміром і повнотоміром. Використовуємо мірні вилки та мірні стрічки.

Обов’язково вказуємо конкретну причину тип всихання (верхівковий, окоренковий, стовбуровий, одночасний, локальний) тих чи інших дерев. Заселення стовбуровими шкідниками визначають на палетках певного розміру (найчастіше 25×25 см) щільності поселень на певній ділянці стовбура (із грубою, перехідною чи тонкою корою), щільності шлюбних камер, маточних і личинкових ходів. За зовнішніми ознаками визначаються переважаючі шкідники та хвороби, якими вражене те чи інше насадження в цілому в межах виділу.

В подальшому складаємо акт лісопатологічного обстеження. Представники всіх (!) структур розписуються в актах обстеження. Після підписання акту робота вважається завершеною і відповідно документ надається лісокористувачу.

За яких умов комісія не погоджує проведення санітарних рубок або рубок догляду❓

Якщо лісокористувач недобросовісно віднісся і відвів здорові дерева, то ми відмовляємо в складанні акту поки лісокористувач не виправить помилку. Потім виїжджаємо повторно переконатись, що ситуація виправлена.

А як громадськість може проконтролювати ці процеси❓

Усі ці документи, про які ми говоримо, вони викладаються на сайті міжрегіонального управління ДАРЛУ. Будь хто може подивитися у якому надлісництві будуть здійснюватись такі заходи. Ми не проти того, щоб до роботи комісії долучались громадські активісти, екологи. Ми заключили ряд меморандумів щодо співпраці з громадськими організаціями і залучаємо їх до такої роботи.

Як і ДП «Ліси України» ви підпорядковані Держлісагентству, ви не вбачаєте в цьому конфлікт інтересів❓

Конфлікту інтересів бути не може, бо наша робота регулюється Санітарними правилами в лісах України та іншої нормативною базою, яку затверджує Кабмін. Якщо ми підпорядковувались іншому відомству, або навіть були приватною структурою, це б нічого принципово не змінило.

Чи відповідатимуть члени комісії, якщо санітарна рубка буде проведена з порушенням❓

Якщо бригада заготівельників зрубає не ті дерева, які відведені, це відповідальність заготівельника. І результати комісійних обстежень як раз допоможуть безпеці ДП «Ліси України», або Екологічній інспекції це виявити. Можуть і члени комісії чогось не побачити? Можуть, бо це люди. Але ж вони всі представляють різні структури і ставлять під актом власні підписи, несуть персональні відповідальність. Тому свідомо закривати очі на порушення ніхто не буде.

Один із результатів  – збільшення розрахункової лісосіки на 130 тис. м³. Надлісництва області щороку зможуть нарощувати обсяги заготівлі деревини саме в таких межах. 

Це можливість для деревообробників для нарощування виробництва! 

Найбільший приріст лісосіки відзначено в Любомльському (+38,3 тис. м³), Маневицькому (+28,1 тис. м³) та Ратнівському (+24,5 тис. м³) надлісництвах.

Зростання розрахункової лісосіки – наслідок якісного ведення лісового господарства. Свідчення того, що догляди за лісами ведуться професійно, їхній стан регулярно аналізується, а заготівля деревини планується збалансовано.

У лісництвах ДП “Ліси України” на Чернігівщині поступово впроваджується сучасна модель лісозаготівлі, яку використовують Фінляндія, Швеція, Німеччина та сусідня Польща. Йдеться про механізовану лісозаготівлю із залученням харвестера і форвардера.

Цього року компанія вже уклала договори з трьома підрядниками. Пояснюємо, чому це вигідно як для підприємства, так і для бізнесу.

Переваги механізованої лісозаготівлі для ДП “Ліси України”:

✔️Вигідна та стабільна ціна: ДП “Ліси України” закуповує послуги з лісозаготівлі через прозорі тендери, обираючи найбільш вигідну пропозицію. Укладання договорів дозволяє зафіксувати вартість лісозаготівлі на пів року, що дає можливість прогнозувати витрати та ефективно планувати роботу.

✔️Висока продуктивність: механізація значно прискорює процес заготівлі. Наприклад, лісозаготівельна бригада з трьох осіб за 21 робочий день заготовляє до 600 кубометрів деревини. Комплекс харвестер + форвардер виконує цей обсяг за 2 дні.

✔️Оплата за фактично заготовлену деревину: Компанія сплачує не за відпрацьований час, а за фактичний обсяг заготовленої деревини, що зводить до нуля витрати на простої.

✔️Раціональне використання власної техніки: харвестери можуть вивозити деревину на проміжні склади, або ж підрядники залучають додаткову техніку для вивозки від інших ФОП. Це дозволяє лісництвам не зношувати власну техніку, яка використовується для догляду за культурами та захисту лісових насаджень.

✔️Незалежність від нестачі робочої сили: повномасштабна війна спричинила дефіцит робочої сили, адже багато чоловіків стали на захист країни. Механізована техніка дозволяє лісництвам виконувати плани та заготовляти необхідний обсяг деревини, підтримуючи стабільність податкових надходжень до державного бюджету.

Що отримує бізнес?

?Можливість розвиватися і заробляти. Співпраця з ДП “Ліси України” стимулює бізнес до розвитку та модернізації. Зазвичай підрядники закуповують техніку за кордоном, що була у користуванні, і яка, за умови належного догляду, може ефективно працювати багато років, приносячи підрядникам значний дохід.

?ДП “Ліси України” зацікавлене у довгостроковій співпраці з підрядниками та створює умови для того, щоб бізнес інвестував у лісозаготівлю, а лісове господарство працювало ефективно та прозоро.

Процес рухається швидко. За минулий тиждень ще 16 надлісництв успішно пройшли сертифікаційну оцінку та мають право реалізовувати лісопродукцію із заявкою FSC! У найбільш ресурсних філіях процес майже завершений. Це Поліський і Подільський лісові офіси. Активно рухається процес і в інших регіонах. 

Аудит одного надлісництва триває декілька днів, адже цей процес потребує надзвичайно детальної оцінки кожного окремого структурного підрозділу. 

Надлісництва, до яких приєдналися несертифіковані ділянки з колишніх філій, а також ті, які були віднесені до помаранчевої зони ДСНС (забруднені вибухонебезпечними предметами внаслідок ворожих атак), потребують проведення повної сертифікаційної оцінки.

Перевірку проводять три незалежних аудиторських органи із сертифікації. Аудитори зосереджуються на тих критеріях та індикаторах, на які вплинув процес реорганізації ДП «Ліси України». 

У міжнародній базі сертифікатів FSC деревообробники можуть відслідкувати, які надлісництва ДП «Ліси України» вже відновили сертифікати та реалізують сертифіковану лісопродукцію. 

Тож, сертифікована деревина деревообробникам продовжує постачатися. Контракти виконуємо вчасно!

Торги деревиною з поставкою у другому кварталі 2025 року розпочалися два тижні тому. З ресурсних областей майже повністю їх провели господарства Волинської та Рівненської областей, спільно реалізував лісопродукції майже на 2 млрд грн. 

Ще приблизно на понад півмільярда гривень встигли наторгувати Вінницька та Черкаські області. Господарства «Лісів України» інших ресурсних областей ще продовжують проводити торги. 

Загалом реалізовано 723 тис. м3 продукції на 3 млрд грн. 

Відсоток реалізації, порівняно з таким ж торгами минулого року, виріс чи не у два рази! Одразу забирається практично вся кругла деревина – законтрактовано 96% виставленого ресурсу.

Середнє зростання ціни на круглу деревину – 20%. Тож сума укладених контрактів на 300 млн грн перевищує вартість всього виставленого на торги ресурсу, якщо рахувати його по стартовій ціні.  

Найбільш ажіотажний попит виник в сегменті вільхи-берези. Деревообробники не лише викупили 100% виставленого об’єму, але й  підвищили ціну на понад 70%!

Специфіка сегменту у тому, що вільха-береза викуповується в основному декількома виробниками фанерної продукції. Об’єм деревини щоквартально лісівники забезпечують стабільний, він обумовлений розрахунковою лісосікою. Але конкурентна боротьба інколи призводить до стрімких цінових коливань. Два роки тому з сегментом вільхи-берези вже відбувалося щось схоже, тож дивуватись не має чому.    

Дехто очікував, що після стрімкого зростання на торгах першого кварталу ціни на сосну зупиняться, але невелике зростання (+13%) все ж такі відбулося. 98% з виставленого об’єму сосни законтрактовано. 

Трохи меншим попитом користувалися дрова промислового використання (реалізація 82%, середнє зростання ціни на 9%).

А ось на дрова паливні попит виявився вкрай низьким – обсяг реалізації невеликий. Країна успішно проходить опалювальний сезон, а запасатися дровами на наступну зиму ще ніхто не поспішає.

Причини різкого зростання попиту при стабільних обсягах пропозиції від лісівників пояснив виконавчий директор Асоціації деревообробних підприємств України Андрій Циганок:

? «По-перше, наприкінці минулого року багато підприємств очікували можливих проблем із енергопостачанням, що могло призвести до зупинок виробництва. Через це компанії не поспішали формувати значні запаси сировини, побоюючись її простою. Однак ситуація розвинулася за іншим сценарієм – енергосистема витримала, а економічна активність почала відновлюватися. По-друге, помітно змінилися тренди на європейському ринку. Після нестабільності, викликаної економічною кризою, попит на українську деревину за кордоном знову почав зростати, що стимулює активні закупівлі серед вітчизняних деревообробників. По-третє, не слід виключати й валютний фактор. Частина учасників ринку прогнозує зростання курсу валют у другому кварталі, тому намагається заздалегідь конвертувати кошти у матеріальні активи, зокрема у лісопродукцію. Це підсилює попит та створює додатковий тиск на ринок».

Збільшення коштів від реалізації деревини напряму пов’язано з наповненням державного та місцевих бюджетів, програмами лісовідновлення, охорони і захисту лісів. Водночас ДП «Ліси України» зацікавлено не лише у зростанні надходжень, а й у забезпечені стабільної роботі та розвитку галузі деревообробки. Тривалий час ринок перебував у стагнації, відновлення попиту почалося лише в кінці минулого року, що спонукає компанію працювати над збільшенням пропозиції деревини на ринку. Це дуже не просто з огляду на екологічні обмеження, неможливість проводити лісогосподарську діяльність на замінованих територіях, у прифронтових зонах, колосальний кадровий дефіцит у заготівельників. Але  «Ліси України» мобілізує всі ресурси, щоб задовільнити споживачів.

Історія львів’янина Маркіяна Витвицького є прикладом того, як, здобувши освіту та досвід роботи на Заході, українці використовують його для розвитку власної країни. Пан Маркіян багато років працює та живе в Канаді, є віце-президентом з інновацій та технологій Канадсько-української торгової палати, а нещодавно був обраний одним із трьох незалежних членів Наглядової ради ДП «Ліси України».

Пресслужба компанії поспілкувалася з паном Маркіяном та дізналася більше про його роботу у лісовій сфері та бачення першочергових задач Наглядової ради.

Пане Маркіяне, ви народилися в Україні, але багато років працюєте в Канаді, з чим був пов’язаний переїзд❓

? Я народився у Львові, а переїхав до Канади в 2009 році. Моя дружина українка, але практично все життя прожила в Канаді. Але основною причиною переїзду було бажання навчатися та отримати освіту міжнародного рівня. У Канаді я закінчив магістратуру з унікального на той час профілю – цифрові трансформації в охороні здоров`я. Після того я багато років займався консалтингом, серед клієнтів нашої компанії були як приватні лікарні, так і великі державні медичні заклади. 

Згодом ми почали працювати з великими системними клієнтами – міністерствами.

У чому полягала суть ваших послуг❓

? Суть роботи полягала в оптимізації процесів за рахунок діджитал рішень. Це був пошук варіантів переходу з паперових операцій на цифрові, а також оптимізація бізнес-процесів, скорочення видатків та збільшення рентабельності. 

Із часом я закінчив Executive MBA (міжнародна програма навчання для керівників компаній) у напрямі цифрових трансформацій. Розпочав співпрацю з Міністерством природних ресурсів і лісництва Канади у якості керівника операційного офісу. Моя робота полягала в модернізації багатьох аспектів, починаючи від нормативної бази, яка розроблялася ще в 70-80-х роках минулого століття. Ми також провели реформування структури – централізували роботу 36 підпорядкованих нам регіональних агенцій з охорони навколишнього середовища. 

Яка саме була мета реформування❓

? Одна з проблем полягала у тому, що лісові території рекреаційного призначення були неприбутковими. Перед нами стояла задача без зміни призначення лісів розробити програму їх монетизації. Із часом ми досягли рівня рентабельності у 20%, що для державних підприємств є унікальним явищем. 

Тобто ви фактично провели лісову реформу в Канаді❓

? Ми зробили це в масштабах провінції Онтаріо, але там мешкає 15 млн людей, тому це досить великий проєкт. 

Як вдалося вийти на такий високий рівень прибутковості❓

? Ми переглянули повністю всі сервіси, які надавалися, і спробували їх оптимізувати та централізувати. Ми переглянули усю структуру ціноутворення, усю операційну структуру, через яку надаються ті чи інші сервіси. З 20 напрямків залишили 5, від інших відмовилися. Ми також модернізували нормативну базу, що дозволило реалізувати ряд проєктів приватного публічного партнерства. Нам вдалося залучити приватні інвестиції. Дозвільна система була спрощена і повністю цифровізована. Один з прикладів – це великі кар’єри. Ми змінили систему регуляції, дозволили їх використовувати для таких проєктів як, наприклад, різноманітні спа-відпочинки. На місці одного з покинутих кар’єрів з’явилось справжнє місто розваг та послуг із рекреаційним спрямуванням. Держава почала отримувати дохід із рекреаційних об’єктів без зміни їхнього цільового призначення. 

Ще один важливий напрям оптимізації процесів – централізація закупівель. Кожна з наших регіональних 36 агенцій займалася закупівлями самостійно. Ми провели аналіз та зрозуміли, що певні позиції потрібно об’єднати. Наприклад, закупівля всіх ІТ-сервісів тепер відбувається централізовано, як і закупівля всіх юридичних сервісів. Врешті решт, за 5 років нам вдалося зекономити сотні мільйонів доларів. Віддалені підрозділи змогли отримати сервіси, до яких вони ніколи не мали доступу, бо це було або занадто дорого, або не було спеціалістів, або не було розуміння, як це робити. 

Не можу не згадати й оптимізацію внутрішніх процесів за рахунок запровадження таких систем автоматизованого управління та обміну даними, як ERP.

Ви також займалися так званими карбоновими сертифікатами, які у майбутньому можуть стати дуже вагомою частиною доходів лісових господарств❓

? Так, маючи в управлінні величезні площі лісу, ми мали можливість продавати певну частину carbon credits компаніям, які мають високий рівень викидів вуглецю та зобов’язані докуповувати кредити. Це дуже важливий досвід, який буде корисним для країн ЄС та України.

Маючи престижний диплом МВА ви продовжили навчання у Directors College, чому це було для вас важливим❓

? Канада славиться своєю корпоративною культурою, потужними школами і науковим базами по управлінню не тільки державними, а й приватними підприємствами. Система навчання в The Directors College насправді є інакшою, ніж я бачив будь-де, та базувалась на практичній роботі – як працювати з людьми, з емоціями, відчувати команду, досягати спільного знаменника. МBA – допомагає навчитись управляти компанією зсередини, The Directors College допомагає дивитись на бізнес-процеси зверху. 

Реформи в Україні – це опір, а як щодо Канади❓

? Ми також стикалися з величезним опором, особливо на регіональному рівні. Це типово і нормально. Кожен звик працювати по-своєму. Зміни лякають, бо часто є не до кінця зрозумілими. Відповідно, перше завдання для будь якого лідера, який реалізує реформу – якісно її комунікувати. Власне побудова правильної комунікації з поясненням, із роз’ясненням, що кожен отримає на індивідуальному рівні, на рівні команди, і потім на рівні організації – це дуже важливо. Здебільшого на початку реформи ми розраховуємо на 10-15% людей, які одразу підхоплять твою ідею та стануть її носіями. Потім по-трохи збільшується відсоток. Ми завжди робили аналіз, розуміли, хто є нашими «адептами» на місці, на кого ми можемо робити ставку. Проблема будь-якої реформи, які погіршують її сприйняття, – це сюрпризи або, так би мовити, «підводні камені», які виникають у процесі. Як на мене, важливо не залишати людей наодинці з такими проблемами, давати правильні інтерпретації будь-яким ситуаціям. 

Ви працюєте віце-президентом з інновацій та технологій Канадсько-української торгової палати❓

? Canada-Ukraine Chamber of Commerce – це, власне, мій зв’язок з Україною і можливість допомагати моїй країні. Особливо активно я почав займатися цим проєктом після повномасштабного вторгнення. Ми сприяємо виходу канадських інвесторів на український ринок і навпаки. Є багато успішних проєктів. Я щасливий, що таким чином можу посилити й підтримати свою рідну країну в цей непростий час.

Корупція одна тем, які в Україні традиційно у фокусі уваги. Чи є корупція у таких розвинутих країнах як Канада❓

? Те, що корупції не існує у розвинених країнах – це не правда. Людський фактор є скрізь. Питання у масштабах. У Канаді закон надає керівнику право проводити закупівлю до певної суми без тендеру. Але такі випадки інколи трапляються, ми це бачили з нашого аналізу, і ці факти викликали питання. У нас не було повноважень ловити когось за руку – розслідуванням причин займаються здебільше аудитори, які контролюють використання коштів. Наша задача полягала у тому, щоб взагалі унеможливити таку практику, повністю діджиталізувати фінансові процеси в компанії. 

Як ви оцінюєте лісову реформу, яка відбулася в Україні❓

Я вважаю, це лише початок. Це дуже добре, що ви провели структурні зміни і навчились самозабезпечувати себе, що ви вмієте розвиватись за рахунок власних ресурсів, не є залежними від державного бюджету. У вас є амбітна стратегія розвитку, але ми маємо розуміти, що її реалізація залежить від інвестицій. І я дуже радий, що зможу допомогти у реалізації нових бізнес ідей. Потрібно ретельно продумати, як залучати приватний капітал та міжнародних інвесторів, щоб ефективніше використовувати ваш потенціал із більшою доданою вартістю. Однак першочерговим завданням на найближчі півроку є налагодження внутрішніх процесів і розуміння того, як наші пропозиції та рішення можуть допомогти у виконанні завдань підприємства. На мій погляд, «Ліси України» мають стати чемпіоном у сфері корпоративного управління в державному секторі. Діджиталізація є другим за пріоритетністю завданням. Я на власному досвіді бачив, як цифрові технології сприяють вирішенню багатьох складних питань. Впевнений, що завдяки технологіям ми маємо можливість оптимізувати процеси, зробити їх більш доступними та прозорими, а також сприяти їхньому виведенню з тіні.

Лісову інвестиційну програму регіону обговорювали під час робочої поїздки з членом Наглядової ради ДП «Ліси України» Янне Харьюнпяя, начальником Чернігівська ОДА Вячеславом Чаусом та головою Державне агентство лісових ресурсів України Victor Smal.

✔️ Один із ключових напрямів інвестицій – будівництво нових та реконструкція існуючих лісових доріг. У Північному офісі порахували, що кожен новий кілометр лісової дороги щорічно економить підприємству приблизно 350 тис. грн завдяки скороченню витрат на логістику.

Нові дороги – можливість повноцінного освоєння ресурсу: цього року наші чернігівські господарства планують збільшити заготівлю до 30%. 

✔️ Другий важливий напрям – нова техніка для протипожежного захисту, лісозаготівлі, патрулювання та захисту лісів (мобільні протипожежні модулі, лісовози, трактори, тощо).

✔️ Третій напрям – лісовідновлення. На Чернігівщині відкриваємо перший в регіоні насіннєво-селекційний центр, де щорічно вирощуватимуть до 10 млн сіянців із закритою кореневою системою.

✔️ Четвертий напрям – рекреація. В планах будівництво 4 нових рекреаційних пунктів, які довели високу ефективність у зменшенні кількості лісових пожеж, спричинених людським фактором. 

“Два років поспіль ДП «Ліси України» демонструє рекордно високий прибуток, що дає можливість інвестувати у розвиток власні фінансові ресурси. Проте темпи розвитку можна пришвидшити, якщо залучити зовнішні інвестиції. У цьому питанні розраховуємо на сприяння та підтримку Янне Харьюнпяя”, – каже Юрій Болоховець.

? Під час поїздки зустрілися з нашими ветеранами, більшість з яких три року тому добровільно доєдналися до лав ЗСУ. 

“Планування інвестицій неможливе без програми залучення нових кадрів. У підприємства сьогодні тисячі вільних вакансій, і ми щиро вдячні членам Спілки воїнів-лісівників України, які долучають до роботи демобілізованих працівників”, – наголосив Юрій Болоховець.