Філія: Північний лісовий офіс
07.04.1984 – 16.06.2026
вальник лісу 6 розряду Прудищанського лісництва Шосткинського надлісництва філії «Північний лісовий офіс» ДП «Ліси України»
Народився 7 квітня 1984 року у Свесі Ямпільського району Сумської області. Саме тут минули його дитинство та юність. Навчався у Свеській спеціалізованій школі №1, а згодом здобув професію у ДПТНЗ «Свеський професійний аграрний ліцей». У мирному житті працював у Свеському держлісгоспі нині Шосткинське надлісництво філії «Північний лісовий офіс» ДП «Ліси України».
З початком повномасштабного вторгнення Василь без вагань став на захист рідної землі. Він проходив службу в лавах Державної прикордонної служби України, охороняючи державний кордон у межах Есманської громади. Останнім часом виконував бойові завдання в районі Бачівська, залишаючись вірним військовій присязі та своєму обов’язку перед Батьківщиною.
Василь Хлібород загинув 16 червня 2026 року в районі населеного пункту Бачівську Шосткинського району Сумської області.
30.12.1976 – 24.10.2025
стропальник 3 розряду Кам’янського нижнього складу Шосткинського надлісництва філії «Північний лісовий офіс» ДП «Ліси України»
Народився в місті Середино-Буда Сумської області. Працював у лісовій галузі з 2002 року. Прийнятий стропальником Кам’янського нижнього складу філії «Свеське лісове господарство». За час роботи став справжнім професіоналом своєї справи.
У квітні 2024 року він був мобілізований до лав Збройних сил України, де з гідністю служив інспектором прикордонної служби, старшим солдатом, кулеметником.
Загинув, інспектор прикордонної служби, старший солдат, кулеметник Володимир Фомченков 24 жовтня 2025 року під час виконання бойових завдань в районі населеного пункту Чуйківка Сумської області.
За особисту мужність і відвагу, самовіддані дії, виявлені у захисті державних інтересів України, молодший сержант Фомченков Володимир Володимирович нагороджений медаллю «За військову службу Україні» (посмертно).
19.04.1985 – 14.10.2023
верстатник деревообробних верстатів цеху переробки деревини Тростянецького надлісництва філії «Північний лісовий офіс» ДП «Ліси України»
Народився в місті Тростянець Сумської області.
Понад 19 років свого життя Сергій присвятив лісу, був гарним другом і прекрасною людиною.
У липні 2023 року мобілізувався до лав Збройних Сил України. Військову службу проходив на посаді стрільцем-снайпером 2 відділення 2 десантно-штурмового взводу десантно-штурмового батальйону.
14 жовтня 2023 року поблизу міста Мар’їнка Покровського району Донецької області Сергій Трусов загинув під час виконання бойового завдання.
Без чоловіка залишилася дружина Ганна, без батька — двоє діток, син Ростислав і маленька донечка Ярослава.
27.07.1983 – 01.12.2023
майстер лісу Любецького лісництва філії «Чернігівське лісове господарство» ДП «Ліси України»
Народився в селищі Любеч Ріпкинського району Чернігівської області. Розпочав свою трудову діяльність в ДП «Чернігівський лісгосп»
2011 році лісорубом 3 розряду в Любецькому лісництві. З 2012 року працював на посаді майстра лісу філії «Чернігівське лісове господарство» ДП «Ліси України».
У 2014-2015 роках брав участь в антитерористичній операції на сході України.
У 2022 році після початку повномаштабного вторгнення взяв до рук зброю, щоб захищати кордони країни у найгарячіших точках східного фронту України. Військову службу проходив у 105 прикордонному загоні.
Загинув 01 грудня 2023 року унаслідок заходу диверсійно-розвідувальної групи у прикордонні Чернігівській області.
11.05.1973 – 31.08.2024
Майстер на лісозаготівельних роботах Задеснянського лісництва філії «Новгород-Сіверське лісове господарство» ДП «Ліси України».
Народився 11 травня 1973 року в селі Шаболтасівка Сосницького району Чернігівської області. Свою професійну діяльність у лісовій галузі розпочав у 1995 році майстром лісу в Новгород-Сіверському лісгоспі. З 2000 по 2021 рік обіймав посаду помічника лісничого, а у 2022 році був призначений на посаду майстра на лісозаготівельних роботах Задеснянського лісництва Новгород-Сіверської філії ДП «Ліси України». 20 лютого 2023 року Микола Іванович став на захист країни. 31 серпня 2024 року під час виконання бойового завдання лісівник трагічно загинув. Нагороджений відзнакою Президента України «За оборону України» (2022), медаллю «За військову службу Україні» (посмертно 2025). У захисника залишилася дружина Наталія та двоє синів — Вадим і Микола.
13.08.1995 – 22.09.2022
лісоруб (на лісосіках) 3 розряду Боровенківського лісництва філії «Лебединське лісове господарство» ДП «Ліси України»
Народився в селі Дніпровське Солрнянського району Дніпропетровської області.
З лютого 2016 до 2019 боронив українські землі на сході країни. Після початку повномасштабного вторгнення знову добровільно встав на захист України.
Був командиром танку танкового взводу окремої мотопіхотної бригади імені Гетьмана Івана Виговського.
Життя лісівника обірвалося 22 вересня 2022 року під час порятунку побратимів в населеному пункті Попасна Донецької області.
31.05.1990 – 22.06.2025
верстатник деревообробних верстатів 3 розряду Борзнянського лісопромислового комплексу Ніжинського надлісництва філії «Північний лісовий офіс» ДП «Ліси України»
Народився у селі Кинашівка Борзнянського району Чернігівської області.
Понад десятиліття він був частиною нашої команди лісівників.
Вперше став на захист України 15 травня 2014 року. Служив сапером інженерно-саперного взводу 41 окремого мотопіхотного батальйону.
У перший день повномаштабного вторгнення знову добровільно повернувся до лав Збройних Сил України. Був командиром другого стрілецького відділення першого взводу стрілецької роти. Служив на найгарячіших напрямках. До останнього подиху був на передовій.
22 червня 2025 року Валерій Віталійович загинув під час артилерійського обстрілу в районі селі Діброва на Луганщині.
Нагороджений медаллю «За оборону Чернігова» посмертно, та орденом «За мужність» посмертно.
Без чоловіка залишилася дружина Оксана та двоє маленьких синів.
15.11.1973 – 19.12.2024
вальник лісу 6 розряду Кам’янського лісництва філії «Свеське лісове господарство» ДП «Ліси України»
Народився в селі Стара Гута Середино-Будського району Сумської області. Трудова діяльність Миколи була пов’язана з лісовим господарством. В ДП «Середино-Будське лісове господарство» прийшов вальником лісу в Кам’янське лісництво. Колеги згадують його як сумлінного, відповідального працівника — небагатослівного, скромного, але надійного. Він добре знав свою справу.
У квітні 2024 року Подоляко Микола Миколайович долучився до лав Збройних Сил України. Воював на Донецькому напрямку. Брав участь у боях поблизу Часів Яр, певний час виконував завдання на Чернігівщині. Згодом підрозділ, у якому служив Микола, був прикомандирований до 95-тої окремої десантно-штурмової бригади та направлений у Курську область. Понад рік він вважався безвісти зниклим. Вже 24 грудня родина отримала офіційне повідомлення: 19 грудня підрозділ молодшого сержанта Миколи Подоляко вступив у бій з наступаючим ворогом, а сам він вважається зниклим безвісти.
Понад рік рідні жили надією. Вірили, що він живий, що перебуває в полоні й повернеться додому. Та 9 січня надійшла звістка: ДНК одного із загиблих воїнів співпало з ДНК родичів.
Односельці, рідні та колеги згадують Миколу як добру, чуйну людину, яка ніколи не прагнула вирізнятися, але завжди брала на себе відповідальність.
8 лютого 2026 року Героя поховали на Алеї Слави в місті Шостка.
02.03.1975 – 28.04.2024
водій навантажувача цеху переробки деревини філії «Свеське лісове господарство» ДП «Ліси України»
Народився в селищі Свеса Шосткинського району Сумської області. Трудову діяльність розпочав в ДП «Свеське лісове господарство»
2013 року верстатником деревообробних верстатів. Сергій присвятив лісовій галузі 12 років свого життя.
У червні 2023 року долучився до лав Збройних Сил України. Захищав країну в найгарячіших точках Сходу.
Загинув 28 квітня 2024 року виконуючи бойове завдання в районі населеного пункту Невське Луганської області.
Особливець Сергій Вікторович був нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
22.11.1990 – 01.08.2023
лісоруб Прудищанського лісництва філії «Свеське лісове господарство» ДП «Ліси України»
Народився в селі Романчукове Буринського району Сумської області. Навчався у Конотопському індустріально-педагогічному фаховому коледжі СумДУ за спеціальністю «Механізація сільськогосподарського господарства, технік – механік. Працював у лісовій галузі з січня 2014 року. З липня 2021 року по липень 2023 року – у філії «Свеське лісове господарство».
Його бойовий шлях розпочався з 4 грудня 2022 року коли був зарахований курсантом до частини А3321 на навчання. З 11 січня 2023 року зарахований до військової частини А 1815, де отримав звання старшого солдата 1-ї Сіверської танкової бригади, 3 – батальйону, 7-ї роти, водій-механік. Надалі став старшим механіком-водієм танкового взводу танкового батальйону.
Загинув, старший солдат Обревко Микола Сергійович, 1 серпня 2023 року, мужньо боронячи рідну землю, виконуючи військовий обов′язок в бою за Україну в районі смт Велика Новосілка Волноваського району Донецької області.