Статус: Загиблі
06.10.1988 – 14.02.2023
Майстер лісу Білозерського лісництва ДП «Слов’янське лісове господарство»
Руслан Олександрович народився 6 жовтня 1988 року в місті Слов’янськ. Згодом його родина переїхала до селища Маяки (Донецька область), де Руслан і закінчив школу. Вищу освіту здобув у Слов’янському аграрному технікумі за фахом техніка-механіка транспортних засобів.
Старший солдат, водій 1-го гранатометного відділення вогневої підтримки аеромобільно-десантної роти 122-го окремого аеромобільного батальйону 81-ї окремой аеромобільної бригади (ДШВ). Пройшов строкову службу в Бахмуті (2010–2011 роки). Деякий час працював охоронцем на Слов’янській ТЕС. З 2021 року працював у Слов’янському лісгоспі на посаді майстра лісу Білозерського лісництва.
У березні 2022 року пішов на фронт добровольцем. Брав участь у запеклих боях за Рубіжне, Сєвєродонецьк, Лисичанськ, Ізюм та Лиман. Воював як піхотинець, згодом став водієм бронеавтомобіля «Козак».
8 лютого 2023 року під час бойового завдання біля смт Білогорівка на Луганщині отримав важке поранення в голову. 14 лютого 2023 року серце 34-річного Героя зупинилося у лікарні міста Дніпра. Похований у м. Слов’янську.
28.06.1990 – 01.07.2024
майстер лісу Микільського лісництва філії «Дніпровське лісове господарство» ДП «Ліси України»
Дмитро Анатолійович народився 28 червня 1990 року в місті Дніпро Дніпропетровської області.
Тривалий час працював у лісовому господарстві. Обіймав посаду майстра лісу Микільського лісництва філії «Дніпровське лісове господарство» державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України». Безпосередньо забезпечував охорону, захист та відновлення лісових масивів зокрема, Микільського лісництва на території Дніпропетровщини.
З початком повномасштабного вторгнення Дмитро Анатолійович став на захист Батьківщини. Виконуючи бойові завдання з утримання позицій та відсічі ворогу, Дмитро Леміш опинився в одному з найгарячіших ліній фронту — у районі селища Кліщіївка (Бахмутська міська громада, Бахмутський район, Донецька область).
За офіційними даними Міністерства внутрішніх справ України та профільних платформ пам’яті, військовослужбовець зафіксований у базах даних у зв’язку з бойовими діями на Донеччині. 01.07.2024 під час важких боїв життя воїна обірвалося.
20.04.1973 – 24.02.2024
Лісник Царичанського лісництва філії «Петриківське лісове господарство» ДП «Ліси України»
Олександр Миколайович Пальоха народився 20 квітня 1973 року на Дніпропетровщині. Мужній захисник України, старший сержант Збройних Сил України та відданий лісівник із Дніпропетровщини, який віддав 28 років свого життя збереженню українського лісу.
Своє справжнє покликання Віктор знайшов у лісовій галузі. Він працював лісником Царичанського лісництва філії «Петриківське лісове господарство» державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України».
У квітні 2022 року, на початку повномасштабного російського вторгнення, був призваний на військову службу. За спогадами дружини, Олександр пішов захищати Батьківщину без жодних вагань, адже мав тверду патріотичну позицію та попередній армійський досвід.
Олександр Миколайович мав звання старшого сержанта та служив на посаді старшого сержанта з матеріального забезпечення стрілецької роти у військовій частині А7087. Командування високо цінувало воїна за відповідальність та успішне виконання бойових завдань.
Олександр Пальоха загинув 24 лютого 2024 року під час запеклого бою з окупантами. Поблизу населеного пункту Новоселівка Перша Покровського району Донецької області. Герою назавжди залишився 51 рік.
28.03.1991 – 14.08.2024
Інженер охорони і захисту лісу ДП «Лиманське лісове господарство».
Олексій Павлович народився 28 березня 1991 року в селі Новоселівка Донецької області. Закінчив Новоселівську школу у 2008 році. А в 2018 здобув ступінь магістра екології у Луганському національному аграрному університеті та магістра лісового господарства у Державному біотехнологічному університеті у 2021 році. Працював у ДП «Лиманський лісгосп» з 2011 року майстром лісу, а з 2020 року — інженером з охорони та захисту лісу. Колеги пам’ятають його як працьовиту, порядну та світлу людину.
Після початку повномасштабного вторгнення вивіз родину до Кам’янця-Подільського та добровільно став на захист України. Служив сапером (молодший сержант) у в/ч А0480, воював на Бахмутському, Запорізькому та Сумському напрямках. Загинув 14 серпня 2024 року біля села Писарівка у віці 33 років та похований у Кам’янці-Подільському.
Нагороджений відзнакою «За оборону України», відзнакою Міністра оборони та нагрудним знаком пошани. Залишилися батьки, дружина та двоє дітей. Детальнішу інформацію можна знайти в джерелах.
28.07.1973 – 27.02.2025
Майстер лісу Марганецького лісництва філії «Східний лісовий офіс» ДП «Ліси України»
Віталій Васильович народився 28 липня 1973 році у місті Марганець Нікопольського району Дніпропетровської області. У цивільному житті він обрав благородну професію лісівника.
Працював майстром лісу Марганецького лісництва філії «Східний лісовий офіс» державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України». Колеги пам’ятають його як працьовитого, надійного та закоханого у свою справу спеціаліста, який дбав про збереження зелених багатств рідного краю.
Після початку повномасштабного російського вторгнення Віталій Попов змінив цивільну форму лісівника на військовий однострій і став до лав Сил оборони України. Службу проходив у званні солдата.
Пліч-о-пліч із побратимами він стійко тримав оборону, виявляючи мужність, патріотизм та безкомпромісну відданість українському народові.
Віталій Васильович Попов — мужній захисник України, солдат Збройних Сил України та відданий лісівник з Дніпропетровщині.
Життя відважного воїна обірвалося 27 лютого 2025 року внаслідок ворожих обстрілів. Трагедія сталася у селі Підгаврилівка Дніпропетровської області. На момент загибелі Герою був 51 рік.
11.06.1985 – 25.10.2022
Лісник Бородаївського лісництва ДП «Петриківське лісове господарство»
Віктор Вікторович Топчій народився у 1985 році на Дніпропетровщині. Його життя з ранніх років було тісно пов’язане з природою, любов’ю до рідного краю та прагненням берегти його багатства.
Він працював лісником Бородаївського лісництва державного підприємства «Петриківське лісове господарство».
З початком повномасштабного вторгнення Віктор Вікторович не зміг залишатися осторонь. Змінивши цивільну форму лісівника на військовий піксель, він став на захист Батьківщини в лавах десантних військ. Разом зі своїми побратимами брав активну участь у ключових наступальних та оборонних операціях, а саме у контрнаступі на Харківському напрямку, зокрема у звільненні міст Балаклія та Ізюм, у боях на Донецькому напрямку під час деокупації Лимана та Краматорська.
25 жовтня 2022 року під час виконання надскладного бойового завдання молодший сержант Віктор Топчій загинув. Трагедія сталася в ході запеклих боїв поблизу населеного пункту Терни Краматорського району Донецької області. Віктор отримав поранення, несумісні з життям, до останнього подиху залишаючись вірним військовій присязі та українському народові.
04.05.1982 – 07.02.2025
майстер лісу Ізмаїльського лісництва Ізмаїльського надлісництва філії «Південний лісовий офіс» ДП «Ліси України»
Народився в с. Матроска, Ізмаїльського району Одеської області. Трудова діяльність розпочалася з 2008 року на посаді лісника Ізмаїльського лісництва ДП «Ізмаїльське лісове господарство», в 2023 році переведений на посаду майстра лісу Ізмаїльського лісництва філії «Ізмаїльське лісове господарство» ДП «Ліси України», а з 2024 року працював на посаді майстра лісу Ізмаїльського лісництва Ізмаїльського надлісництва філії «Південний лісовий офіс» ДП «Ліси України». Завжди демонстрував високий рівень професіоналізму, принциповість у захисті лісового фонду та сумлінність. Людина з великим серцем, вірний друг і зразковий співробітник, який залишив по собі добру пам’ять.
У 2023 році став на захист країни. Служив інспектором прикордонної служби. У 2024 році отримав поранення, але після реабілітації повернувся до служби.
Загинув 7 лютого 2025 року, захищаючи Батьківщину під час бойових дій у районі населеного пункту Свердліково Курської області.
08.06.1973 – 18.09.2024
тракторист-машиніст сільськогосподарського (лісогосподарського) виробництва 3 розряду Великоолександрівського лісництва Херсонського надлісництва філії «Південний лісовий офіс» ДП «Ліси України»
Народився в селі Велика Олександрівка Херонської області. Розпочав свою трудову діяльність з 2024 року на посаді тракториста Великоолександрівського лісництва ДП «Великокопанівське лісомисливське господарство» та в 2025 році був переведений на посаду тракториста-машиніста сільськогосподарського (лісогосподарського) виробництва 3 розряду Великоолександрівського лісництва Херсонського надлісництва філії «Південний лісовий офіс». Його знали як майстра своєї справи, працьовиту, безвідмовну та невтомну людину, чиї руки щодня допомагали плекати ліс. Мав повагу серед колег за простоту, доброту та оптимізм.
Мобілізований 21 червня 2024 року до лав Збройних Сил України. Служив в Окремій механізованій бригаді 154 на посаді водія-електрика.
Загинув 18 вересня 2024 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Українська Покровського району Донецької області.
29.04.1984 – 11.11.2025
майстер лісу Прибузького лісництва Вознесенського надлісництва філії «Південний лісовий офіс» ДП «Ліси України»
Народився в м. Вознесенськ, Вознесенського району Миколаївської області.
З 2023 року обіймав посаду майстра лісу Прибузького лісництва філії «Вознесенське лісове господарство» ДП Ліси України», а з 2024 року переведений на посаду майстра лісу Прибузького лісництва Вознесенського надлісництва філії «Південний лісовий офіс» ДП «Ліси України». Був старанним, дисциплінованим працівником, який щиро вболівав за результати своєї праці. У житті відзначався скромністю, щирістю та доброзичливим ставленням до оточуючих.
Мобілізований 10 липня 2024 року до Лав Збройних Сил України.
Передчасно пішов із життя 11 листопада 2025 року через серцеву недостатність.
08.02.1981 – 02.09.2025
майстер лісу Саратського лісництва Ізмаїльського надлісництва філії «Південний лісовий офіс» ДП «Ліси України»
Розпочав трудову діяльність в лісовій галузі з 2022 року майстром лісу Саратського лісництва ДП «Ізмаїльське лісове господарство», в 2023 році переведений на посаду майстра лісу Саратського лісництва філії «Ізмаїльське лісове господарство» ДП «Ліси України». З 01.07.2024 року майстер лісу Саратського лісництва Ізмаїльського надлісництва філії «Південний лісовий офіс» ДП «Ліси України». Відповідально ставився до своїх обов’язків, дбав про збереження та відновлення природних багатств свого краю. Колеги згадують його як чесного, сумлінного працівника та надійного товариша, на якого завжди можна було покластися.
Був мобілізований до лав Збройних сил України 20 липня 2022 року.
Життя захисника обірвалося 2 вересня 2025 року у місті Павлоград Дніпропетровської області (обставини загибелі наразі залишаються невідомими).