Статус: Загиблі
23.12.1986 – 23.09.2022
Майстер лісу Лохвицького лісництва Полтавського надлісництва філії «Слобожанський лісовий офіс» ДП «Ліси України»
Народився м. Ромни Сумської області. Трудові діяльність в ДП “Полтавське лісове господарство” розпочав в 2021 році майстром лісу Лохвицького лісництва.
У 2015 році по мобілізації був призваний для участі в АТО. Після проходження навчання, був направлений для проходження служби у місті Слов’янськ Донецької області. Вдруге, лютому 2022 році, був мобілізований у складі механізованої батальйону в/ч А0409 на посаді механіка – водія.
Загинув 23 вересня 2022 року, виконуючи бойове завдання на Донецькому напрямку.
08.02.1979 – 09.03.2022
Старший майстер лісу Артемівського лісництва Ізюмського надлісництва філії «Слобожанський лісовий офіс» ДП «Ліси України»
Народився в с. Капитолівці Ізюмського району Харківської області. Трудову діяльність в ДП «Ізюмське лісове господарства» розпочав у 2002 році на початку водієм пожежного автомобіля, потім лісником, а отримавши фахову освіту, він пройшов шлях від майстра до старшого майстра лісу.
У березні 2014 року мобілізувався до лав ЗСУ, на кордоні України в Ліганській області, потім в передмісті м. Щастя Луганської області. У березні 2015 року був демобілізований. Вдруге, лютому 2022 році, був мобілізований до в/ч А0501 на посауі військовий сапер.
Загинув 09 березня 2022 року під час чергового авіаційного нальоту на Ізюмському напрямку.
07.02.1978 – 02.08.2023
стропальник деревини Нижнього складу філії «Соснівське лісове господарство» ДП «Ліси України»
Народився в селі Глибочок. Навчався у Соснівській школі, професію здобував у Соснівському СПТУ №8. З 2002 року працював у ДП «Соснівське лісове господарство». Виховував двох доньок.
В листопаді 2022 року був призваний до лав Збройних Сил України. У квітні 2023 року отримав перше поранення. А в серпні 2023 року механік-водій взводу механізованої роти.
Загинув 02 серпня під час виконання бойового завдання в Донецькій області.
Відповідно до рішення Соснівської селищної ради від 25.08.2023 №678, Івану Ілюкову присвоєно звання «Почесний громадянин Соснівської селищної територіальної громади» (посмертно).
21.09.1979 – 23.04.2024
Бджоляр Придонецького лісництва Ізюмського надлісництва філії «Слобожанський лісовий офіс» ДП «Ліси України»
Народився в місті Білицьке на Донеччині у родині шахтарів. Трудову діяльність в ДП «Ізюмське лісове господарства» розпочав у 2002 році верстатником у деревообробному цеху.
У січні 2015 році був мобілізований до лав ЗСУ, на особливий період. Службу проходив поблизу міста Горлівка Донецької області. Вдруге, у вересні 2023 році, Анатолій прийняв рішення мобілізуватись до лав ЗСУ. І знову Донеччина. Бої за Авдіївку. Покровський напрямок. Виконуючи бойове завдання, під час боїв біля села Бердичі Покровського району Донецької області солдат Анатолій САРАТОВ зник без вісті 23 квітня 2024 року.
Родина отримала цю сумну звістку та ще більше двох років чекала на повернення батька. У червні 2026 року після дослідження ДНК повернутих останків загиблих воїнів, прийшло сумне підтвердження, Анатолій загинув.
23.05.1982 – 15.11.2024
верстатник деревообробних верстатів лісопромислового комплексу Філія “Клесівське лісове господарство”
Народився у 1982 році в селі Карпилівка Рівненської області. З дитинства був добрим і тихим хлопцем, завжди готовим допомогти. А ще – дуже відповідальним. Мама Героя – Галина Миколаївна, каже, що Іван був слухняним і працьовитим: «Він завжди хотів допомогти усім, коли був маленьким. Таким залишався і в дорослому житті». Працював верстатником деревообробних верстатів лісопромислового комплексу Філії “Клесівське лісове господарство” до тих пір поки не мобілізували 27 лютого 2024 року.
Він не ухилявся і не вагався ні хвилини. На фронті став іще ближчим до людей, із якими ділив окопи, тривоги й короткі миті спокою. «Спочатку було страшно, – згадував він у розмовах із рідними. – Але потім це стало буднями. Страшною, але реальністю».
Загинув поблизу м. Торецьк на Донеччині, під час обстрілу українських позицій.
Він залишив по собі теплі спогади й величезну тугу. «Був дуже простим і добрим, завжди готовим підтримати. Таким його запам’ятають усі», – розповідають колеги.
17.09.1982 – 01.08.2026
Майстер Дубенського нижнього складу Дубенського надлісництва філії «Поліський лісовий офіс» ДП «Ліси України»
Народився в селі Здомишель Ратнівського району Волинської області. Трудову діяльність в ДП «Дубенське лісове господарство» розпочав в 2023 році майстром Дубенського нижнього складу.
У вересні 2024 року був мобілізований. Військову службу проходив у лавах Збройних Сил України у складі 1-ї окремої танкової Сіверської бригади (в/ч А1815).
Помер 01 серпня 2026 року у лікарні м. Чернігів.
28.04.1987 — 29.07.2023
Лісоруб 4 розряду Вельбівського лісництва Гадяцького надлісництва філії «Слобожанський лісовий офіс» ДП «Ліси України»
Народився у м. Гадяч, Полтавської області. Трудову діяльність розпочав з 2007 року на посаді стропальника Нижнього складу, потім продовжував трудитися лісорубом Вельбівського лісництва.
У лютому 2022 року був мобілізований до 62 окремого стрілецького батальйону, в подальшому – 118 механізованої бригади.
Загинув 29 липня 2023 року під час виконання бойового завдання на Запорізькому напрямку.
19.06.1991 – 02.12.2023
верстатник деревообробних верстатів філії «Маневицьке лісове господарство» ДП «Ліси України»
Народився в селі Велика Яблунька Маневицького району Волинської області. Трудову діяльність в ДП «Маневицьке лісове господарство» розпочав в 2014 році верстатником деревообробних верстатів цеху деревообробки.
Мобілізований в листопаді 2022 року. Військову службу проходив в 21-ій бригаді на посаді помічника гранатометника.
Загинув 02 грудня 2023 року під час артелерійського обстрілу поблизу села Веселе Донецької області.
26.12.2001 – 14.01.2024
Лісничий Звірівського лісництва філії «Ківерцівське лісове господарство» ДП «Ліси України»
Народився та жив у Луцьку. Працював лісничим Звірівського лісництва філії «Ківерцівське лісове господарство» ДП «Ліси України». У свої 22 роки Роман уже став високопрофесійним фахівцем, відповідальним, сміливим і відданим своїй справі.
Свій останній день народження, 26 грудня, Роман відсвяткував разом із побратимами. Мріяв створити власну сім’ю, виховувати дітей у любові до України, до рідної землі та лісу, який так щиро любив.
Роман Данилюк захищав Україну у складі Збройних Сил України. Мужній воїн, сміливий і відповідальний, виконував бойові завдання, захищаючи незалежність та територіальну цілісність нашої держави.
Загинув 14 січня 2024 року поблизу населеного пункту Діброва Луганської області внаслідок обстрілу позицій українських захисників під час виконання бойового завдання.
05.02.1985 — 09.01.2024
Підсобний робітник 4 розряду Вельбівського лісництва Гадяцького надлісництва філії «Слобожанський лісовий офіс» ДП «Ліси України»
Народився с. Веприк, Гадяцького району, Полтавської області. Трудову діяльність розпочав у 2003 році на посаді рамника Вельбівського цеху переробки деревини, потім продовжив працювати в цьому лісництві підсобним робітником.
У липні 2022 року мобілізувався до лав ЗСУ, мав військове звання солдат на посаді старшого водія-гранатометника 2 мінометного взводу 2 мінометної батареї 2 механізованого батальйону військової частини А4053.
Загинув 09 січня 2024 року під час виконання бойового завдання на Харківському напрямку.