В Україні тисячі шкіл, лікарень та інших соціальних об’єктів опалюються дровами. На відміну від населення, соціальна сфера купує паливо через тендерні процедури в Prozorro.

Цього року філії ДП «Ліси України» взяли участь у 1120 таких закупівлях. У 842 випадках підприємство визнано переможцем.

Із 364 тис. м³ продукції станом на середину вересня споживачам уже відвантажено понад 300 тис. м³ — це втричі більше, ніж було реалізовано за такий самий період минулого року.

Зростання обсягів пов’язане не лише зі збільшенням попиту. Підприємство активно співпрацює з органами місцевого самоврядування: філії ДП «Ліси України» в регіонах інформують замовників про ціни (чинний прейскурант), наявність ресурсу та можливість організувати доставку. Це дозволяє сформувати конкурентні умови торгів.

Крім того, стикнувшись минулого року з випадками невиконання договорів приватними постачальниками без власного ресурсу, дедалі більше замовників зацікавлені у співпраці саме з державним виробником.

Проте в деяких випадках замовники все ще висувають вимоги, які унеможливлюють участь «Лісів України» в тендері. Це, зокрема, низька очікувана вартість, технічні характеристики, які не відповідають стандартній продукції підприємства, надто стислі терміни поставки або додаткові послуги, які місцеві філії підприємства не надають (доставка з розвантаженням, складуванням).

Якщо замовник зацікавлений залучити до тендеру саме державного виробника, рекомендуємо:

– під час планування закупівель надсилати до філій ДП «Ліси України» запити на комерційну пропозицію для визначення актуальних цін;

– привести у відповідність до чинних ТУ на дров’яну деревину технічні вимоги до предмета закупівлі (діаметр — від 2 см, довжина — до 1,95 м, без обмежень щодо вологості);

– розглянути можливість самовивозу продукції зі складів ДП «Ліси України».

День працівника лісу – це свято людей, які щодня вирощують і відновлюють ліси, гасять пожежі, працюють у небезпечних регіонах, забезпечують країну необхідними ресурсами та зберігають і примножують її природне багатство.

Але сьогодні багато наших колег на фронті. Зі зброєю в руках вони захищають Україну, її свободу та наше майбутнє.

До Дня працівника лісу ДП «Ліси України» преміює мобілізованих працівників, які залишаються частиною великої команди лісівників, у розмірі 20 000 гривень.

Ми вдячні кожному і кожній, хто сьогодні захищає нашу державу, за мужність, силу та можливість усім нам жити і працювати у своїй країні.

Ми пишаємося нашими колегами та щиро чекаємо їхнього повернення додому – і до нашої команди.

До професійного свята підприємство також передбачило додаткову матеріальну підтримку для тих, кого війна торкнулася найболючіше.

Зокрема, через первинні профспілкові організації буде надано матеріальну допомогу:

30 000 гривень – сім’ям працівників, які загинули в російсько-українській війні з 2014 року, а також працівників, які загинули на виробництві внаслідок бойових дій;

20 000 гривень – колишнім працівникам підприємства, які демобілізувалися, – учасникам бойових дій та особам з інвалідністю внаслідок війни, які через стан здоров’я не змогли продовжити роботу на підприємстві.

Війна змінила життя кожного з нас. Але для ДП «Ліси України» важливо, щоб люди, які працювали і працюють у нашій команді, та їхні родини не залишалися наодинці з труднощами.

Підтримка наших захисників, ветеранів і родин загиблих колег – це наша вдячність, пам’ять і відповідальність перед людьми, які віддали найдорожче за Україну.

Минулого місяця на базі Вигодського надлісництва на Івано-Франківщині відбулись всеукраїнські змагання вальників лісу, у яких взяли участь 18 представників нашого підприємства із семи філій. У гірських лісах Карпат вальники змагалися у п’яти дисциплінах. Зокрема, демонстрували майстерність у звалюванні дерев, заміні ланцюга бензопили, розкряжуванні стовбура та обрізанні гілок. Судді оцінювали швидкість і точність, техніку виконання та дотримання правил безпеки. У кожній дисципліні учасникам нараховували бали, а за порушення – штрафні.

Майстер лісу з Сумщини 30-річний Євген Красніков набрав 1468 балів і переміг в особистому заліку змагань.

Красніков бере участь у професійних змаганнях уже одинадцять років. Він входить до складу збірної України та тричі представляв країну на чемпіонатах світу – у Норвегії, Естонії та Австрії. 

Ми поспілкувались з чемпіоном, спробувавши дізнатись секрет його майстерності:

– Євгене, з чого почалась ваша кар’єра у спорті?

–  У 2015 році я закінчив навчання, прийшов на роботу у лісгосп і мені запропонували спробувати підготуватися до змагань лісорубів. Я погодився, спробував – і захопився. Відтоді займаюся цим уже одинадцять років. Для мене це давно не робота, а справжнє захоплення. Змагання дають можливість поїхати в інше місто чи країну, побачити щось нове, поспілкуватися з колегами та перевірити себе поряд із найсильнішими фахівцями у цій справі. Це завжди новий досвід. Бачиш, як працюють інші, порівнюєш техніку і розумієш, над чим тобі самому ще потрібно працювати. І є куди рости!

– Але ви ж не працюєте вальником? 

– Так, я майстер лісу, у мене інші завдання. Перед турніром у Вигоді мав лише кілька тижнів інтенсивної підготовки. Відпрацьовував обрізання гілок, заміну ланцюга та точність різу. Цього, звісно, недостатньо. Хотілося б тренуватися протягом усього року – хоча б кілька днів щомісяця. На змаганнях кожен рух має бути доведений до автоматизму. Тут рахунок іде не лише на секунди, а й на міліметри. Поспішиш, припустишся помилки чи порушиш правила – отримаєш штрафні бали. Коли виступаєш регулярно, ти постійно у формі. Раніше бувало до п’яти стартів на рік: обласні та всеукраїнські змагання, Кубок Дніпра, Кубок STIHL, чемпіонат світу. А після тривалої перерви приїжджаєш, виходиш до людей – і руки тремтять. Із цим теж потрібно вміти впоратися. Через повномасштабну війну турнірів стало менше, як і можливостей для системної підготовки. 

– Ви представляли Україну в Норвегії, Естонії та Австрії. Який чемпіонат запам’ятався найбільше?

– Норвегія у 2018 році. Там усе було професійно й водночас компактно організовано: стадіон, стенди, навіси. Кожна деталь була продумана і для спортсменів, і для глядачів.

Такі чемпіонати показують рівень, до якого потрібно прагнути. Бачиш найкращих спортсменів світу, стежиш за їхньою технікою і ще раз розумієш, наскільки важливо постійно тренуватися. У 2019 році я познайомився з німецьким чемпіоном Марко Трабертом. Це дуже сильний спортсмен, який стабільно тримає високу планку. Призер багатьох чемпіонатів. Для мене це орієнтир.

– Чемпіонат світу в Японії – ваша наступна ціль?

– Так. Нині я входжу до складу збірної України і хочу знову виступити на чемпіонаті світу. Цього року збірна України відмовилася від участі у 36-му чемпіонаті світу у Словенії через допуск офіційного представника Білорусі – країни, режим якої підтримує російську агресію проти України. Наступний чемпіонат світу запланований на 2028 рік. Змагання відбудуться у Токіо. Дуже хотілося б туди поїхати й гідно представити Україну. Тому дуже добре, що ДП «Ліси України» проводить такі змагання. Саме такі змагання допомагають нам тримати себе у формі та знаходити перспективних молодих спортсменів, якім потрібно виступати, набиратися досвіду й поступово виходити на міжнародний рівень.

Упродовж минулого тижня в Україні переважала тепла та переважно суха погода. Лише ближче до вихідних дощі зменшили рівень пожежної небезпеки на заході, півночі та частково в центрі країни.

За цей час у лісовому фонді ДП «Ліси України» виникло 46 лісових пожеж на площі 25,7 га. Майже 72% займань були спричинені військовими діями.

Через падіння уламків ворожих БПЛА виникли десятки лісових пожеж у різних регіонах.

Найбільше таких займань виникло на Чернігівщині — 17 пожеж на площі 10,8 га. Дронові атаки також стали причиною займань на Сумщині (1,91 га), Київщині (0,12 га), Житомирщині (0,12 га), Дніпропетровщині (0,5 га), Запоріжжі (0,7 га), Херсонщині (3,7 га), Миколаївщині (0,1 га) та Одещині (2 га).

У Мошнівському лісництві на Черкащині лісову пожежу площею 2,5 га спричинив ракетний удар.

Ще 4 невеликі лісові пожежі виникли через необережне поводження місцевих мешканців з вогнем на Чернігівщині, Черкащині та Хмельниччині.

Також незначні займання сталися на Львівщині, Харківщині та Івано-Франківщині — їхні причини встановлюються.

На Івано-Франківщині особливо складним виявилося гасіння пожежі у Вигодському надлісництві: вогонь охопив 0,4 га важкодоступної гірської місцевості на висоті 1200 метрів. Лісівники чотири дні пішки носили воду в ранцевих обприскувачах від найближчої лісової дороги, розташованої за 4 км.

У всіх інших випадках лісова охорона локалізовувала пожежі в середньому за 30–40 хвилин. Завдяки оперативному реагуванню середня площа однієї пожежі склала 0,5 га.

У найближчі три доби синоптики прогнозують надзвичайний рівень пожежної небезпеки переважно у південних областях. Просимо мешканців цих регіонів тимчасово утриматися від відвідування лісів.

Фахівці ДП «Ліси України» продовжують переймати кращі практики наближеного до природи лісівництва у європейських колег. Цього тижня в саксонському лісництві Айбеншток у Німеччині представники Карпатської філії вивчали, як переформовувати ялинові насадження в мішані й різновікові, вирощувати та заготовляти цінну деревину, мінімізуючи вплив на довкілля.

Високоякісна деревина в мішаних і різновікових лісах

У Саксонії своєчасний догляд за перспективними деревами, які в майбутньому забезпечать високоякісну деревину, поєднують із поступовим переформуванням деревостану. Природне поновлення лісу доповнюють посівом ялиці білої та садінням сіянців під наметом лісу. Так змінюють породний склад і вікову структуру насаджень, зберігаючи постійний лісовий покрив. Для карпатських листяних лісів, зокрема в передгір’ї, корисними можуть бути також німецькі методи природного поновлення дуба.

Розвинута мережа лісових доріг

Німецький досвід показує важливість узгодженого планування доріг, трелювальних волоків та лісогосподарських робіт. Продумана мережа доріг скорочує відстані трелювання та зосереджує рух техніки на визначених шляхах, зменшуючи пошкодження ґрунту, підросту й дерев. Тому будівництво та утримання лісових доріг у Карпатах мають спиратися на довгострокові плани й враховувати стійкість схилів, належне водовідведення та захист від ерозії. Водночас техніку й поєднання машинної та ручної праці потрібно добирати відповідно до рельєфу, стану ґрунту й насаджень.

Збереження водних ресурсів

Практиці відновлення боліт, утримання вологи та охорони джерел питної води німецькими лісівниками надається надзвичайне значення. Лісове господарство у Саксоніі нерозривно поєднано із захистом водозборів. Для Карпат цей досвід особливо важливий в умовах зміни клімату, посух і маловоддя. Тому збереження води має бути складовою всіх основних робіт – від планування рубок і прокладання доріг до відновлення насаджень.

Обмін досвідом із європейськими колегами допомагає ДП «Ліси України» готуватися до переходу на наближене до природи лісівництво. Із травня 2027 року в гірських лісах Карпат баступає в силу заборонена суцільні рубки головного користування, тож підприємство заздалегідь вдосконалює планування, навчає працівників, добирає відповідну техніку та розвиває інфраструктуру.

Хто знає, скільки тварин живе в лісі? Де вони тримаються? Коли виходять на відкриті ділянки? І як зрозуміти, що вночі лісом хтось пересувався? 

Це лише частина питань, на які щодня шукає відповіді мисливствознавець.

У ДП «Ліси України» працюють фахівці різних професій. Є серед них і рідкісні та дефіцитні спеціалісти, без яких неможливо забезпечити повноцінний догляд за лісовими екосистемами.

Адже лісове господарство – це не лише вирощування, заготівля та реалізація деревини. Ліс – це ще й тварини, птахи, рослини та складні взаємозв’язки між ними.

Саме за лісовою фауною стежить мисливствознавець. Він веде облік диких тварин, контролює стан їхніх популяцій, стежить за мисливськими угіддями, дбає про належні умови для тварин і протидіє браконьєрству. І це точно не кабінетна робота.

Щоб побачити те, що не завжди можна розгледіти неозброєним оком, мисливствознавець використовує різні прилади. Як він «бачить» ліс і які прилади допомагають йому щодня – розповідає провідний мисливствознавець Північної філії ДП «Ліси України» Павло Лашин.

Фотопастка

Маленький пристрій, який може цілодобово «стежити» за лісом без присутності людини. Фотопастки встановлюють на деревах, зокрема біля підгодівельних майданчиків. Щойно в зоні дії з’являється тварина – камера автоматично робить фото або відео. А сучасні моделі можуть передавати інформацію безпосередньо на телефон фахівця. Так можна дізнатися, які тварини живуть на певній території, скільки їх, коли вони активні та як поводяться.

А ще фотопастки допомагають фіксувати правопорушення, зокрема незаконне полювання.

Тепловізор

Особливо важливий у темну пору доби. Він «бачить» не світло, а тепло, яке випромінюють об’єкти. Тому тварину можна помітити навіть тоді, коли візуально її майже неможливо розгледіти.

Тепловізор використовують для спостереження та обліку диких тварин, а також під час нічних рейдів – зокрема для виявлення людей, які можуть перебувати в лісі з порушенням правил полювання.

Бінокль

Здавалося б, звичайний і добре знайомий прилад. Але для мисливствознавця він досі незамінний.

Бінокль дозволяє спостерігати за тваринами та птахами на значній відстані, не наближаючись і не турбуючи їх. За його допомогою можна визначити вид і стать тварини, а в окремих випадках – оцінити її вік або стан.

Наприклад, у оленів за характером рогів можна визначити стать тварини та спостерігати за її розвитком.

Тож робота мисливствознавця – це знання про лісову фауну + польовий досвід + сучасні технології.

Іноді, щоб зрозуміти, що відбувається в лісі, достатньо подивитися на екран фотопастки. А іноді – побачити тепловий силует у темряві чи уважно роздивитися тварину в бінокль.

Бо ліс – це жива екосистема, за якою потрібно спостерігати, доглядати та захищати.

На Львівщині, у Бродівському надлісництві, лісівники Карпатської філії ДП «Ліси України» проводять рубки догляду. Їхнє завдання – допомогти перспективним деревам рости й формувати здорове, стійке насадження.

Під час роботи лісівники визначають, які дерева залишити, а які заважають їхньому розвитку. Вилучають дерева, подальше збереження яких у складі насаджень недоцільне, пошкоджені й хворі, а також ті, що затіняють або пригнічують ріст перспективних. Так регулюють густоту та породний склад майбутнього лісу.

Після такого догляду дерева отримують більше світла, вологи й простору. Їхні крони та кореневі системи краще розвиваються, а самі насадження стають стійкішими до несприятливих умов.

Цю роботу проводять у різні періоди віку деревостану: у молодняках – освітлення й прочищення, згодом – проріджування та прохідні рубки. Кожен етап допомагає сформувати насадження, здатне краще витримувати посуху, протистояти шкідникам і хворобам.

За вісім місяців 2026 року на Львівщині рубки догляду провели на понад 2,7 тис. га. Загалом у лісах Карпатської філії – на понад 9 тис. га із запланованих на рік 12,8 тис. га.

За словами лісівників, під час освітлень і прочищень отримують незначні обсяги дров. 

Ці роботи належать до найменш рентабельних, але значних за обсягами у лісовому господарстві. Відтак їхній головний результат – здорові та стійкі ліси Карпатського регіону.

Щороку лісівники Миколаївщини, Одещини та Херсонщини заготовляють 60–80 тонн шишок сосни кримської, з яких отримують близько 500–800 кг насіння. Цього достатньо для вирощування до двох мільйонів сіянців на рік, створення нових соснових плантацій і закладання декоративних шкілок.

Перший на Півдні шишкосушарний комплекс підприємство встановило у 2024 році. За два роки експлуатації обладнання продемонструвало високу ефективність. Однак потужностей одного комплексу недостатньо, щоб повністю задовольнити потреби південних господарств у якісному насінні.

Частину сировини доводилося транспортувати для переробки до іншого регіону. Зокрема, у 2025 році до Львівського лісорозсадника було відправлено 56 тонн шишок, а у 2026 році — 16 тонн. Це додаткові витрати на транспортування, залежність від логістики та ризики, пов’язані з переміщенням значних обсягів сировини.

Саме тому цього року встановлюємо другий сучасний шишкосушарний комплекс.

Обладнання дозволяє виконувати основні етапи переробки безпосередньо в регіоні. Спочатку зібрану сировину очищують від лісового сміття. Потім шишки завантажують у спеціальні сушильні шафи, де під дією оптимальної температури вони розкриваються. 

Наступний етап — вилучення насіння за допомогою спеціального барабана-центрифуги. Після цього насіння проходить додаткове очищення: спеціальне обладнання відокремлює крильця та легкі домішки. У результаті отримуємо якісний насіннєвий матеріал, готовий до подальшого використання.

Продуктивність одного комплексу становить до 280 кг сировини на добу. За рік він може переробляти до 40 тонн шишок.

Запуск нового обладнання дозволить повністю замкнути цикл заготівлі та переробки лісонасіннєвої сировини безпосередньо на Півдні.

Південний регіон отримає власну потужну виробничу базу для підготовки насіннєвого матеріалу, що є важливою складовою відновлення лісів.

Основну частину сіянців становить сосна звичайна – 3,6 млн штук. Серед інших порід – дуб звичайний, ялина європейська,модрина європейська, ялиця біла, бук лісовий та клен-явір. Усі сіянці із ЗКС вирощували з урахуванням потреб різних регіонів.

Орієнтовно найбільші обсяги сіянців наші лісонасіннєві центри планують відправити до лісництв Київської, Житомирської, Полтавської, Дніпропетровської, Хмельницької, Чернівецької та Тернопільської областей.

Більшість сіянців пройшли повний цикл вирощування, який розпочався у березні.

1.Підготовка насіння

Лісонасіннєву сировину переробили у шишкосушарках. Отримане насіння очистили та відкалібрували, після чого воно пройшло через висівні лінії й потрапило до касет із субстратом, насиченим поживними речовинами.

2.Вирощування у теплицях

Касети з насінням розмістили у теплицях, де вони перебували протягом трьох-чотирьох тижнів. Тут підтримували необхідну температуру, а автоматизована система зрошення забезпечувала сіянці вологою, необхідною для розвитку.

3.Дорощування на відкритих майданчиках

Після проростання у теплицях сіянці перенесли на поля дорощування. Аномальна спека влітку та потреба у достатній кількості вологи вимагали посиленого догляду. Фахівці притіняли поля дорощування спеціальними сітками, збільшували інтенсивність поливу та посилили контроль за роботою автоматизованих систем.

Березневі посіви вже досягли стандартних показників і мають висоту понад 20 см. Червневі посіви ще продовжують формувати верхівкову бруньку. Висота цих сіянців становить близько 10 см.

З 1 жовтня розпочнеться транспортування сіянців до лісництв. Перед відвантаженням сіянці підрахують, спакують у пучки з використанням поліетиленової плівки для утримання вологи та у ящики.

Ще 8,7 млн сіянців залишиться на полях дорощування до весни. З приходом холодної погоди працівники лісонасіннєвих центрів обернуть по периметру ізоляційним матеріалом виставлені піддони з касетами. Це допоможе стабілізувати температуру в прикореневій зоні і легше перенести морозний період.