Новий цифровий інструмент дає змогу зробити навчання більш гнучким, доступним і зручним. Слухачі освітніх курсів можуть працювати з матеріалами онлайн, проходити оцінювання та отримувати результати без зайвих затримок.
Для організаторів навчання це також означає менше ручної роботи, прозоріші процеси та можливість швидше запускати нові освітні проєкти.
Навчання в Moodle відбувається за простим алгоритмом. Після формування групи слухачів адміністратор реєструє учасників у системі та зараховує їх на відповідний курс.
Далі слухачі отримують доступ до всіх необхідних навчальних матеріалів, презентацій, нормативних документів, відеолекцій, розкладу занять та актуальних повідомлень. Усі необхідні ресурси зібрані в одному місці.
У день проведення іспиту стає доступним підсумкове оцінювання. Moodle автоматично обробляє результати тестування відповідно до визначених критеріїв, забезпечуючи прозорий підхід до перевірки знань.
Після успішного завершення програми слухач може самостійно сформувати та завантажити сертифікат у системі.
Перші результати роботи цифрової платформи вже підтверджують ефективність такого формату навчання. Наразі 105 слухачів успішно склали підсумкові іспити та сформували сертифікати за двома доступними навчальними програмами:
– «Концептуальні підходи наближеного до природи лісівництва в Карпатському регіоні»;
– «Підвищення кваліфікації для групи «Старші майстри, майстри на лісозаготівельних роботах».
Надалі каталог освітніх програм розширюватиметься.
Одна машина належить підприємству, інша — підряднику.
Харвестер підприємства працює на ділянках рубок формування та оздоровлення лісів. Він може зрізати дерева з діаметром стовбура до 34 см і за одну зміну заготовляє до 50 м³ деревини.
Харвестер, послуги якого надає підрядник, задіяний на рубках головного користування. Він здатний зрізати дерева з діаметром стовбура до 70 см.
Ці машини не лише звалюють дерева, а й зрізають гілки та сучки, розкряжовують стовбури на сортименти та сортують їх.
«Харвестери задіяні щодня, — каже Сергій Кутасевич, керівник Ізяславського надлісництва Подільської філії. — Обслуговування цієї техніки недешеве, але інвестиції себе виправдовують. Саме тому вкладати в лісозаготівельну техніку почали й підрядники підприємства».
Один харвестер замінює три лісозаготівельні бригади, тобто дев’ятьох працівників. Водночас машиною керує лише одна людина — оператор лісозаготівельної техніки.
У парі з харвестером працює багатофункціональний форвардер підприємства, який завантажує та вивозить деревину з лісосіки на склад. За пів року у двох надлісництвах форвардерами вивезено майже 10 тис. м³ деревини.
Багатофункціональні машини дають змогу безпечно розбирати ділянки після вітровалів із великою кількістю повалених дерев. Залучення сучасної техніки значною мірою зменшує ризик травматизму та допомагає ефективно вирішувати проблему дефіциту кадрів.
Ми шукаємо партнерів, які готові разом із нами розвивати культуру безбар’єрності в Україні – створювати простір, де кожна людина, незалежно від фізичних можливостей чи життєвих обставин, відчуває себе потрібною, почутою та важливою частиною суспільства.
«Вікно у ліс» – це соціальний проєкт Відділу комунікацій ДП «Ліси України», який ми реалізуємо на рекреаційних пунктах «Лісовичок» по всій країні. Його мета – зробити ліс відкритим і доступним для кожного, створити простір для спілкування, психологічного відновлення та нових позитивних емоцій. Ми реалізуємо цей проєкт у рамках Національної стратегії безбарʼєрності, ініційованої Оленою Зеленською.
З травня ДП «Ліси України» активно проводить заходи для ветеранів, військових, які проходять реабілітацію, дітей з інвалідністю та їхніх родин. Разом ми довели: природа може бути місцем сили, підтримки та щирих зустрічей.
Третій етап проєкту – «Вікно у ліс: дари природи» – присвячений тому, щоб подарувати нашим гостям особливий досвід знайомства з лісом через його щедрі дари.
Ветерани та діти з інвалідністю зможуть не лише відпочити серед лісу, а й скуштувати екологічну продукцію, яку лісівники збирають у лісі та власноруч готують: свіжий лісовий мед, ягоди, грибну юшку, натуральні джеми із сирниками та інші смаколики.
Для реалізації нового етапу ми запрошуємо до партнерства:
– громадські організації, які працюють із ветеранами, людьми з інвалідністю та дітьми;
– соціально відповідальний бізнес;
– фермерські господарства;
– благодійні фонди;
– психологів, реабілітологів, тренерів та фахівців з інклюзії;
– інформаційних партнерів, які допоможуть розповісти про важливість безбар’єрності та підтримки.
Разом ми можемо зробити більше – створити простір, де кожна людина відчує увагу, прийняття та просту радість бути серед лісу.
З приводу партнерства звертайтеся до керівниці проєкту «Вікно у ліс» Ксенії Григорʼєвої: kseniia.hryhorieva@e-forest.gov.ua
Попереду багато теплих зустрічей, щирих емоцій та історій, які ми створюватимемо разом.
Представники ДП «Ліси України» взяли участь у міжнародному практичному тренінгу з боротьби з лісовими пожежами «Forest Camp – Wildland Firefighters Training», який відбувся у місті Ґоломбкі (Польща).
Цьогоріч навчання об’єднало близько 120 учасників із 19 країн світу: пожежників, лісівників, науковців та експертів із запобігання природним пожежам. Триденний тренінг організували Асоціація незалежних експертів з пожежогасіння (SNEP), European Forest Institute (EFI) та Pau Costa Foundation. Участь української делегації відбулася за сприяння організації Forest Release, Регіонального Східноєвропейського центру моніторингу пожеж.
Учасники заходу об’єдналися у міжнародні команди, відпрацьовували спільні дії під час гасіння лісових пожеж у важкодоступній місцевості та ознайомлювалися із сучасними методами реагування.
Профілактичний відпал: контрольований вогонь як інструмент запобігання пожежам
Під час навчань учасники ознайомилися з принципами профілактичного відпалу, який польські лісівники застосовують для зменшення запасів горючих матеріалів на межі лісових ділянок і земель сільськогосподарського призначення, а також на торфовищах.
Також розглянули зустрічний відпал як тактичний прийом під час гасіння пожеж, коли контрольований вогонь запускають назустріч фронту полум’я. Це допомагає зупинити його поширення.
У Польщі такі роботи проводять лише після оцінки погодних умов і стану горючих матеріалів. Для цього використовують дані лісових метеостанцій. Відпал виконують за допомогою спеціальних пристроїв, а територію попередньо обмежують мінералізованими смугами.
Прокладання 400-метрових рукавних ліній: подача води у складній місцевості
Слухачі відпрацювали прокладання 400-метрової рукавної лінії для подачі води до місць, куди не може дістатися пожежна техніка. Така система складається з 20 пожежних рукавів, з’єднаних між собою.
Під час роботи на пересіченій місцевості необхідно враховувати перепади висот, тиск у системі, продуктивність мотопомп та можливі втрати води. Такі вправи допомагають відпрацювати командну взаємодію, яка є критично важливою під час реальних пожеж.
Безпілотники для аеророзвідки
Учасники тренінгу ознайомилися з використанням безпілотників для моніторингу лісових пожеж. У Польщі цей напрям ще розвивається, але дрони вже застосовують для виявлення температурних аномалій.
За допомогою тепловізійних камер безпілотники можуть знаходити осередки тління або приховані джерела вогню. Оператор задає сектор перевірки, а дрон автоматично обстежує територію. У разі виявлення підвищеної температури інформація передається оператору, який надає координати пожежним підрозділам.
Таким чином лісівники можуть швидше оцінювати ситуацію, безпечніше працювати на великих територіях і вчасно виявляти приховані осередки вогню.
Участь представників ДП «Ліси України» у «Forest Camp» стала важливим кроком у впровадженні передових європейських практик у систему підготовки працівників лісової галузі України.
Понад 600 вакансій по всій країні пропонує ДП “Ліси України” випускникам за спеціальностями “лісове господарство” та “інженерія”. Інформаційна кампанія одразу привернула увагу молодих фахівців: лише за тиждень після публікації новини про це ми отримали десятки резюме від кандидатів з усієї країни.
Найбільший інтерес до працевлаштування спостерігається у Столичній філії. Далі за кількістю охочих працювати – Карпатська та Поліська філії. До п’ятірки найпопулярніших також увійшли Південна та Центральна філії.
Подати резюме молоді фахівці можуть і зараз, пропозицій на підприємстві багато. Якщо ви нещодавно отримали диплом за спеціальностями лісове господарство та інженерія, надсилайте коротке резюме із зазначенням контактного телефону, здобутої освіти та бажаного регіону працевлаштування на електронну адресу hr@e-forest.gov.ua.
Після опрацювання резюме фахівці HR-служби передадуть його до відповідного регіону, де з кандидатом зв’яжуться для обговорення умов та подальшого працевлаштування.
Які переваги працювати в ДП “Ліси України”?
1.Найбільше лісогосподарське підприємство України, де працюють справжні професіонали
Робота в підприємстві – це можливість долучитися до команди, яка забезпечує стале управління лісовими ресурсами, реалізує масштабні проєкти й бере участь у розвитку лісової галузі на національному рівні. Тут працюють висококваліфіковані спеціалісти з багаторічним практичним досвідом. Молоді працівники мають можливість переймати знання від досвідчених колег, отримувати професійне наставництво та розвиватися у команді експертів.
2.Конкурентна та стабільно зростаюча заробітна плата
Лише за останній рік середня заробітна плата виробничої ланки зросла щонайменше на 15%. Цей показник продовжує зростати, адже підприємство прагне забезпечити конкурентні умови оплати праці для залучення та утримання кваліфікованих кадрів. Зокрема, у Столичній філії ДП «Ліси України» середній рівень оплати праці виробничої ланки за перше півріччя 2026 року зріс на 47% порівняно з минулорічним показником.
3.Єдині соціальні гарантії для всіх працівників
На підприємстві діє єдиний Колективний договір, який забезпечує однакові соціальні гарантії для всіх працівників незалежно від регіону роботи. Це гарантує прозорі умови праці, соціальний захист, додаткові виплати, матеріальну допомогу та інші соціальні пільги, передбачені колективним договором.
4.Кар’єрне зростання та кадровий резерв
У ДП «Ліси України» створено систему кадрового резерву, яка дозволяє працівникам планувати свій професійний розвиток та будувати кар’єру всередині підприємства. Вакантні керівні посади насамперед пропонуються працівникам, які вже працюють у системі, демонструють високі результати та мають необхідні компетенції.
5.Безперервний професійний розвиток
Підприємство інвестує у розвиток персоналу, організовуючи внутрішні навчальні програми, тренінги, семінари, вебінари та обмін досвідом між підрозділами. Працівники мають можливість постійно підвищувати кваліфікацію, опановувати сучасні підходи до роботи та вдосконалювати професійні компетенції без відриву від виробництва.
Робота в ДП «Ліси України» – це офіційне працевлаштування, своєчасна виплата заробітної плати, соціальний захист та можливість довгострокового професійного розвитку в одному з найбільших державних підприємств України!
Техніка є багатофункціональною та може використовуватися з додатковим навісним обладнанням — культиваторами, плугами, фрезами й причепами, що дає змогу ефективно виконувати широкий спектр завдань.
Нову техніку застосовуватимуть:
для проведення лісокультурних робіт — підготовки ґрунту, висаджування лісових культур та догляду за ними;
під час заготівлі деревини — для трелювання, транспортування до проміжних складів, а також виконання вантажно-розвантажувальних робіт;
для облаштування мінералізованих смуг і протипожежних розривів, а також підвезення води під час гасіння лісових пожеж.
Нові трактори потужніші, економніші та значно комфортніші для водіїв. Вони споживають менше палива та не потребують постійних ремонтів, як застаріла техніка.
Вольєрне господарство нашого підприємства – це понад 3,2 тис. га вольєрів, де утримується майже тисяча мисливських тварин. Найбільші популяції складають олень благородний, олень плямистий, лань європейська та муфлон. У наших вольєрах можна також побачити козуль, диких кабанів, фазанів та диких качок.
Лише на Житомирщині функціонує 11 вольєрів загальною площею понад 180 гектарів. Один з таких об’єктів діє у Явненському лісництві, де утримуються плямисті олені.
Вольєри облаштовані на великих лісових територіях з природними луками та водоймами, що виконує ряд важливих функцій для збереження біорізноманіття.
Захист від загроз: ізольована територія повністю нівелює ризики від браконьєрства та захищає вразливий молодняк від природних хижаків.Цілорічний ветеринарний контроль: єгерська служба постійно стежить за станом тварин, що дозволяє вчасно виявляти хвороби, проводити вакцинацію та контролювати генетичне здоров’я стада.
Харчова стабільність: фахівці облаштовують місця для підгодівлі та регулярно поповнюють годівниці. У зимовий період, коли природного корму стає менше, тварин забезпечують сіном, зерном, коренеплодами та кормовими вінниками.
Мінеральна підтримка: по всій території вольєрів облаштовані солонці, де тварини споживають мінерали, необхідні для здорового розвитку, міцного імунітету та росту рогів.
Завдяки цим перевагам створюються всі належні умови, щоб тварини почувалися комфортно та давали здорове потомство. Результат такої роботи добре помітний: щороку у вольєрах народжується молодняк, який з часом поповнює популяції вже у природному середовищі.
Вольєрне господарство – це не про утримання тварин за парканом. Це про їхнє ефективне відтворення, збереження видів та відповідальне ставлення до дикої природи, яка потребує нашої підтримки сьогодні.
У Томилівському лісництві Білоцерківського надлісництва Столичної філії ДП “Ліси України” екологами виявлено рослини, занесені до Червоної книги України: півники безлисті, коручку чемерникоподібну, лілію лісову та підсніжник звичайний.
Дослідження на території лісництва розпочалися на початку 2025 року. Цього року природоохоронці спільно з працівниками Томилівського лісництва продовжили обстеження території та виявили місця зростання ще трьох червонокнижних видів.
Такі рослини підтримують життя комах-запилювачів та є частиною природної екосистеми лісу. Всі вони зростають в межах одного біотопу, який розташований на кількох лісових виділах.
Наразі Українська природоохоронна група та лісівники ініціювали створення охоронної зони орієнтовною площею 23 га.
Фахівці готують наукове обґрунтування та необхідні документи.
Охоронна зона не означає переведення території до природно-заповідного фонду та вилучення ділянки з господарського користування.
Натомість охоронний статус дозволяє встановити запобіжники, які допоможуть зберегти червонокнижні рослини.
У даному випадку охоронна зона створюється в межах захисного лісу – ділянок, які виконують важливі екологічні функції: захищають ґрунти від ерозії, водні об’єкти та прилеглу інфраструктуру. Тут уже діють певні обмеження на господарську діяльність, зокрема заборонені суцільні рубки.
«Після створення охоронної зони зміниться лише підхід до проведення окремих робіт: вибіркові санітарні рубки проводитимуться у другій половині року, коли ці рослини вже не квітнуть. На показники виробничої діяльності лісництва це не вплине», – розповідає інженер лісового господарства Столичної філії Валерій Закружний.
На території Рахівського надлісництва відбулися навчання для операторів гусеничних екскаваторів JCB JS200LC. Участь у заняттях взяли 11 працівників філії «Карпатський лісовий офіс» та 2 – Подільської філії ДП «Ліси України».
Навчання провели представники компанії CML (Констракшн Машинері) JCB. Вони ознайомили учасників із технічними характеристиками машини, особливостями керування, правилами експлуатації, технічного та сервісного обслуговування, а також вимогами безпеки праці.
Під час практичної частини оператори відпрацювали навички керування технікою та її використання у гірських умовах. Проходження такого навчання є однією з обов’язкових умов отримання допуску до самостійної роботи на екскаваторах.
У Карпатській філії нові гусеничні екскаватори використовуватимуть для будівництва й ремонту лісових автомобільних доріг, облаштування трелювальних волоків у гірській місцевості та розчищення шляхів. Техніку також залучатимуть до оперативного усунення наслідків паводків і зсувів.
За словами лісівників, належна професійна підготовка працівників є запорукою безпечного, ефективного та надійного використання сучасної техніки.
Зауважимо, що оновлення машинного парку відбувається у межах інвестиційного плану ДП «Ліси України». Упродовж 2026 року Карпатська філія має отримати 11 нових екскаваторів. Перші три машини вже надійшли до надлісництв.
За три з половиною роки на війні загинуло 210 мобілізованих працівників нашого підприємства, ще 133 вважаються зниклими безвісти.
На жаль, майже щотижня ці жахливі цифри зростають. На даний час без батька залишилися 182 дитини.
Для родин загиблих та зниклих безвісти працівників у ДП «Ліси України» діє система соціальних гарантій, передбачених Колективним договором підприємства.
Зокрема, на кожну дитину щомісяця здійснюються виплати у розмірі мінімальної заробітної плати до досягнення повноліття. Підтримка може продовжуватися до завершення здобуття першої вищої освіти, якщо дитина навчається за спеціальністю «Лісове господарство». У такому разі передбачена можливість оплати навчання.
Для дітей з інвалідністю I–II груп виплати здійснюються до досягнення ними 30-річного віку.
Щоб дізнатися, як система соціальної підтримки працює на практиці, ми поспілкувалися з родинами загиблих воїнів-лісівників.
Людмила Баля втратила чоловіка понад рік тому. До мобілізації він працював майстром лісу у Чалівському лісництві на Полтавщині. Після його загибелі без батька залишилися двоє синів.
«На двох дітей отримую дві мінімальні заробітні плати. Старшому Антону незабаром виповниться 17 років, молодшому Богдану — 15, він вступає до коледжу. Зараз я не працюю, тому ці кошти дуже допомагають. Діти мають можливість відкладати гроші, самостійно купують одяг та інші необхідні речі, якими раніше забезпечував батько», — говорить Людмила Баля.
Чоловік Надії Харчишиної загинув два роки тому під час масованого ворожого обстрілу на Бахмутському напрямку. До повномасштабної війни Борис Харчишин майже 20 років працював у Баранівському надлісництві на Житомирщині. Без батька залишилися двоє синів — восьмирічний Назар і дванадцятирічний Тарас.
«У мене також мінімальна зарплата, тому ця допомога дуже важлива. Самій утримувати двох дітей було б складно. Кошти витрачаємо на харчування та лікування. У старшого Тараса є ортопедичне лікування, нещодавно зверталися і до ортодонта. Такі витрати важко покрити лише із зарплати, коли потрібно ще оплачувати комунальні послуги», — каже Надія.
Ірина Коротун втратила чоловіка Леоніда у 2022 році. Він працював електромонтером у Білокоровицькому надлісництві на Житомирщині та загинув під Бахмутом. Нині Ірина отримує виплати на молодшу доньку — 12-річну ученицю ліцею в Олевську.
«Ця допомога йде на найнеобхідніше — харчування, одяг, речі для доньки. Я зараз не працюю постійно, перебуваю на обліку в центрі зайнятості, маю лише сезонні підробітки. Тому самій утримувати дитину було б складніше».
Підтримка родин загиблих та зниклих безвісті воїнів-лісівників не обмежується лише виплатами.
На постійному контакті з родинами філії нашого підприємства. Велика лісівнича родина завжди готова відгукнутись та прийти їм на допомогу.