Місяць: Березень 2026

У сьогоднішній рубриці “Наші в ЗСУ” розповідаємо про воїна-лісівника, який нині відповідає за забезпечення свого підрозділу у нашій підшефній 71-й окремій аеромобільній бригаді. Це щоденна і непроста робота: викликів більшає, потреби ростуть, а часу на зволікання немає.

 

Життя Ігоря Дудки давно пов’язане з армією. Ще у 1994 році він проходив строкову службу –  у Горлівці на Донеччині та Рубіжному на Луганщині, де вперше відчув військову дисципліну й відповідальність. Тоді він і уявити не міг, що майже через два десятиліття знову повернеться до війська –  вже в умовах повномасштабної війни.

 

Повернувшись до мирного життя, він присвятив себе лісовому господарству. 

 

Розпочинав у Маневицькому лісництві. Працював на трелюванні деревини, а згодом, перед мобілізацією, тривалий час був лісорубом у Ковельському надлісництві філії “Поліський лісовий офіс”. 

 

День повномасштабного вторгнення йому, як і багатьом колегам, закарбувався в пам’яті надовго. Ігор разом з односельчанами пішов до ТЦК, де вже утворились великі черги з охочих стати на захист. 

 

“Мене відправили на навчання і згодом я опинився в Кременчуці де формувалась 71 окрема аеромобільна бригада, тоді ще єгерська. Разом зі мною було 22 земляки, серед яких і лісівники. Кожного відбирали за своїми вміннями. Я став сержантом матеріального забезпечення у ремонтній роті”, – розповідає Ігор Дудка.

 

Першим місцем служби був Покровський напрямок. Завдання було чітке – забезпечити побратимів усім необхідним. Але реальність виявилася значно складнішою.

 

 “Першу пошкоджену техніку хлопці ремонтували прямо у дворах. Замаскували її як могли. Їм не вистачало інструментів . Я звертався до знайомих із села за допомогою. Харчами та продуктами забезпечувала частина”. 

 

Згодом бійці бригади виконували задачі на Куп’янському напрямку. Роботи значно додалось. Ворог почав масово застосовувати FPV дрони. Тож крім, звичного ремонту доводилось обладнувати броньовану техніку протидронними решітками та сітками. 

 

Після переміщення на Сумщину ремонтна рота розташовувалась в приміщенні колишнього колгоспу. Приміщення без опалення, тож побратимів треба було забезпечити теплом.

 

“Я знаю, що ДП “Ліси України” та Спілка воїнів-лісівників України постійно підтримують підшефну бригаду. Ми поспілкувались з Володимиром Ковальчуком і мене обрали представником Спілки у бригаді. І це дійсно дуже зручно. Я не тільки передав потреби мого підрозділу, але ми змогли покращити координацію між керівництвом бригади, мобілізованими працівниками, Спілкою та підприємством. Це дозволило миттєво отримувати ту допомогу, яка необхідна прямо тут і зараз”, – говорить Ігор Дудка. 

 

Загалом така співпраця дозволила допомогти підшефній бригаді за останній рік на декілька мільйонів гривень – це десятки розвідувальних і ударних дронів з комплектуючими, РЕБи, зарядні станції. Окремо філії підприємства передавали автомобілі, які зараз є великим розхідником на фронті.

 

Ігоря також підтримують і колеги з Ковельського надлісництва. Передають необхідне обладнання для ремонту техніки. 

 

Не менша підтримка очікує на воїна-лісівника і після демобілізації. В ДП “Ліси України” діє ефективна програма соціальної підтримки, яка передбачена колективним договором. 

 

А поки Ігор робить свою справу – тихо і без зайвих слів. Забезпечує, організовує, допомагає. Робить усе, щоб його побратими мали необхідне і могли виконувати свої завдання. Ми продовжимо максимально цьому сприяти!

Як перетворити маленьку насінину на величний ліс? Про це дізналися учні Білоцерківського ліцею під час подорожі до Псільського лісництва на Полтавщині.

 

Разом із лісничим Владиславом Ковердою діти пройшли шлях від розсадника із крихітними соснами до ділянок із декоративними рослинами. Головний секрет лісівників простий, але важливий: знання, терпіння та щоденна турбота.

 

Учні Білоцерківського ліцею вже не перший рік співпрацюють з лісництвом. Раніше долучалися до висаджування лісу, а нині – прийшли почерпнути інформацію як вирощують сіянці для майбутніх лісових насаджень.

 

Дітям  показали, як вирощують і доглядають за сіянцями сосни звичайної. 

 

Продемонстрували різноманіття декоративних рослин в розсаднику. Також поділилися деякими секретами приживлюваності рослин. 

 

“Мені дуже сподобалася екскурсія. Люблю бувати в лісі та пізнавати різні цікавинки про нього. Це був ніби урок біології, але на свіжому повітрі, де можна побачити й навіть доторкнутися до різних рослин,” – поділилася враженнями Софія Селіна учениця 9 класу.

 

Попереду — найцікавіше. Натхненні побаченим, школярі готуються до справжньої висадки дерев. Тому далі буде. 

 

У філії “Слобожанський лісовий офіс” постійно підтримують зв’язок з підростаючим поколінням. Цікаві пізнавальні уроки, екскурсії, змістовні заходи на рекреаційних пунктах та практичні заняття в лісі – те, чим діляться працівники компанії з молоддю. Лісівники переконанні: діти – це наше майбутнє, і ми маємо навчати їх піклуватися про ліси України.

 

Розповідаємо про це у нашій щотижневій рубриці «Міжнародний дайджест лісових новин». 

 

Місяць проводиться щороку з 15 березня по 15 квітня згідно з Лісовим кодексом і, як правило, збігається з роботами, що виконуються під час весняної кампанії з лісовідновлення.

 

Кампанія стартувала із заходу в лісництві Букшань, в якому взяв участь керівник Національної лісової адміністрації «Ромсільва» (Romsilva) Жан Вішан.

 

Як і в Україні, румунських лісівників підтримують волонтери та учні місцевих шкіл. На площі понад 2 гектари, на місці лісу, що постраждав від висихання, висадили понад 10 тис. саджанців дуба та ясеня.

 

Під час цьогорічної весняної кампанії Romsilva відновить понад 7 тис. га лісового фонду державної власності: 4, 5 тис. га — шляхом природного відновлення та 2.6 тис. га — шляхом висадки лісових культур. Для всіх робіт із заліснення, доповнення та відновлення буде використано 22 мільйони саджанців.

 

 

Наші «Лісовички» – це спеціально облаштовані зони відпочинку в лісах, які мають інфраструктуру для безпечного і комфортного відпочинку людей. 

 

Вони обладнані місцями для розведення багаття, дитячими й спортивними майданчиками з необхідним інвентарем, вбиральнями та паркомісцями.

 

Ми поступово розширюємо їхню мережу. Починаючи з 2023 року ДП “Ліси України” облаштувало близько 150 нових рекреаційних пунктів та покращує 1000 існуючих.

 

“Лісовички” концентрують відвідувачів у спеціально визначених і контрольованих місцях, зменшуючи кількість стихійних багать у лісі. Це дозволяє суттєво знизити ризик виникнення пожеж, адже більшість загорянь спричинена людською недбалістю.

 

Тож перед початком сезону завдання лісівників – підготувати їх до великого напливу відпочиваючих. Догляд за рекреаційними пунктами відбувається досить комплексно.

 

Проводимо впорядкування після зимового періоду. Насамперед ремонтуємо усе, що могло пошкодитися – альтанки, лавки, столи, навіси та інші тимчасові споруди, щоб ними було безпечно користуватися. Обов’язково прибираємо територію: вивозимо сміття, очищаємо місця відпочинку від гілок, листя та іншого непотребу, який накопичився. Лісівники зрізають сухі, пошкоджені або нахилені дерева й великі гілки, які можуть впасти та становити небезпеку для людей.

 

Створюємо мінералізовані смуги навколо “Лісовичків”. Вони працюють як бар’єр: не дають вогню або тліючому сміттю з місця відпочинку поширитися в ліс. 

 

Оновлюємо інформаційні стенди. Це таблички з правилами поведінки, попередженнями чи схемами. Якщо вони вигоріли, зламалися або застаріли, їх замінюють або приводять до ладу. 

 

Робимо наші “Лісовички” безбар’єрними та інклюзивними. При ремонті існуючих та облаштуванні нових рекреаційних пунктів враховуємо потреби маломобільних груп населення. Встановлюємо зручні пандуси, широкі підходи, тверде покриття доріжок, адаптовані місця для відпочинку та пікніків.

 

Захищаємо від вандалізму. При облаштуванні конструкції на рекреаційних пунктах надійно закріплюються  до бетонної основи за допомогою металевих елементів.

 

Таким чином, ми створюємо простір, де природа стає ближчою, а відпочинок – безпечним, доступним і свідомим.

Зростання цін на пальне має глобальні причини і пов’язане з війною на Близькому Сході та її наслідками для світових енергетичних ринків. Держава реагує на ці виклики, щоб захистити добробут громадян. 

 

Уряд ухвалив рішення про новий інструмент підтримки громадян — кешбек на пальне,  короткострокову програму на період різкого стрибка цін. Вона працюватиме в межах програми «Національний кешбек». У рамках програми тимчасової компенсації українці можуть отримати часткове відшкодування вартості пального, придбаного на АЗС-учасниках програми. Отримати кешбек можна буде починаючи з  20 березня. 

 

Завдання Уряду — забезпечити стабільні поставки пального і пом’якшити вплив зростання цін для найбільш вразливі категорії громадян.

 

Логіка прийняття рішення

 

Це програма, яка дає мільйонам людей можливість компенсувати частину витрат на пальне та підтримує внутрішню економіку.

 

Уряд проаналізував всі можливі опції підтримки тих громадян, які отримали найбільше фінансове навантаження внаслідок стрімкого підвищення цін на пальне, і обрав інструментарій, який є найбільш адресним, цифровим, і найменше викривлює конкуренцію.

 

Ця програма – компенсаційна, знижує тиск від підвищення цін на пальне саме для тих, хто найбільше від цього страждає зараз. Ця програма адресна: Вона таргетує тих, хто реально споживає пальне (працюючі люди, малі підприємці, аграрії).

 

Така компенсація важлива, адже далеко не в усіх громадян є можливість замінити поїздки на авто на поїздки громадським транспортом.

 

Ця програма є короткостроковою на період різкого стрибка цін (до 1 травня 2026 року). Кошти повертаються в українську економіку, оскільки кошти, які будуть надані громадянам в рамках цієї програми, можна буде витратити лише на товари і послуги українського виробництва.

 

Суть програми кешбеку на пальне 

 

Українці зможуть отримувати часткову компенсацію (кешбек) за купівлю пального на автозаправних станціях, які долучилися до програми.

 

Кожен українець під час купівлі пального на АЗС зможе отримати кешбек від держави: 15% на дизельне пальне, 10% — на бензин та 5% — на автогаз. Такий рівень кешбеку приблизно відповідає поточному зростанню ціни пального і дозволить частково компенсувати додаткові витрати громадян. 

 

За поточних цін це дозволить зменшити фактичну вартість пального приблизно на:

приблизно 11 грн за літр дизелю;

близько 7 грн за літр бензину;

близько 2 грн за літр автогазу.

 

Максимальна сума кешбеку за пальне становитиме до 1000 грн на людину на місяць. Загальний максимальний кешбек у програмі залишається без змін — до 3000 грн на місяць.

 

Програма діятиме тимчасово – до 1 травня 2026 року. 

 

Механіка програми

 

Для споживачів

 

Для користувачів програми «Національний кешбек» жодних додаткових дій робити не потрібно, для них кешбек на пальне нараховуватиметься автоматично. Для нових охочих приєднатися до кешбеку на пальне – алгоритм такий же, як для приєднання до «Національного кешбеку»:

 

1.Подати заявку через сайт або мобільний застосунок одного з банків-учасників програми.

 

2.Визначити картки для оплати покупок і надати дозвіл на передачу інформації про транзакції.

 

3.Відкрити картку Національний кешбек.

 

4.Обрати її для виплат у застосунку Дія.

 

Кешбек нараховується після покупки пального на АЗС, які беруть участь у програмі, за умови безготівкової оплати карткою, підключеною до програми «Національний кешбек».

 

Нараховані кошти відображаються в застосунку Дія. Виплата кешбеку здійснюється до кінця наступного місяця після покупки.

 

Для мереж АЗС

 

Участь у програмі для мереж автозаправних станцій є добровільною. До програми можуть долучитися всі АЗС, які здійснюють безготівкові розрахунки, працюють відповідно до чинного законодавства України. 

 

Для мереж АЗС, які вже інтегровані в інфраструктуру програми «Національний кешбек», додаткові технічні доопрацювання не потрібні.

 

У програмі братимуть участь мережі АЗС, які зареєстровані в “Національному кешбеку”. Це Укрнафта, OKKO, WOG, Amik Energy, BVS, KLO, Motto, Chipo, VostokGas, Autotrans, Mango, Parallel, Rodnik, БРСМ-Нафта. Також вже невдовзі доєднаються і UPG, Socar, Martin та Marshal, а згодом, можливо, і інші автозаправні станції, бо ми прагнемо, аби доступ до підтримки був у людей в найвіддаленіших громадах.

 

Станом на сьогодні у програмі  «Національний кешбек» зареєстровано 9,4 млн українців, з них понад 4 млн – активно користуються нею щомісяця. У програмі беруть участь 20 банків. 

 

На що можна витратити кешбек: 

– оплату комунальних послуг

– поштові послуги

– придбання продуктів харчування українського виробництва

– купівлю українських лікарських засобів та медичних виробів

– книги

– благодійність — донати на підтримку ЗСУ.

Більше про програму на сайті Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України та сторінці Зроблено в Україні. Продукти українського виробництва за кошти кешбеку можна придбати в понад 20 торгових мережах, а також на онлайн-майданчиках. Перелік крамниць доступний за посиланням. 

З початку року ДП «Ліси України» відвантажило для війська майже 30 тис. м³ деревини. 

 

У середньому в день ми безоплатно відправляємо на фронт 17 вагонів з лісопродукцією. 

 

Загальна вартість переданої деревини – 123 млн грн. 

 

За останній тиждень ми наростили обсяг відвантажень до 700 кубів за добу. 

 

Найбільше відправляємо з ресурсних регіонів – Столичного, Карпатського та Поліського лісового офісів. Значні об’єми цього року також відвантажує Слобожанський лісовий офіс. 

 

Деревина спрямовується у прифронтові області – Сумську, Харківську, Донецьку та Запорізьку, де вона критично необхідна для облаштування ліній оборони.

 

Переважно відправляються хвойні породи. Найбільший попит на тонкомірні лісоматеріали. 

 

Всю деревину передаємо безоплатно. ДП «Ліси України» покриває витрати на заготівлю, транспортування до залізничних станцій, завантаження у вагони, а також сплачує всі податки та збори у бюджет. 

 

Від моменту створення підприємства для потреб ЗСУ вже відвантажено майже 500  тис. м³ деревини.

Навесні 2025 року фахівці філії “Південний лісовий офіс” розпочали амбітний експеримент: висіяти сосну кримську одразу у відкритий ґрунт, минаючи етап вирощування в розсадниках. Результати підтверджують — ризик був виправданий.

 

Станом на сьогодні на дослідній ділянці зафіксовано 63% приживлюваності однорічних сіянців. При стандартному показнику приживлюваності 70%, це непоганий результат. 

 

Попри складні кліматичні умови регіону, метод продемонстрував високу життєздатність культур. 

 

Завдяки відсутності фази пересадки, коренева система рослин формується природним шляхом, що підвищує їхню посухостійкість. 

 

Використання ручних сіялок дозволило точно розмістити насіння в ґрунті, забезпечивши молодим деревам надійний старт. 

 

Попереду — рік активного догляду за культурами та спостереження за їхнім розвитком.

 

Окрім біологічних переваг, метод має високий економічний потенціал, дозволяючи скоротити видатки на лісовідновлення у 3 рази. 

 

У перспективі південні лісгоспи планують поєднувати класичну посадку сіянців із прямим висівом. 

 

Такий гібридний підхід допоможе не лише зекономити ресурси, а й підвищити ефективність створення нових лісів у складних кліматичних умовах.

Починаючи з наступного року суцільні рубки головного користування в гірських лісах Карпат будуть під забороною. Натомість курс – на наближене до природи лісівництво, яке передбачає перехід від традиційних суцільнолісосічних рубок до вибіркових і поступових та формування різновікової структури насаджень.

 

Це означає, що під час заготівлі деревини вилучатимуть окремі дерева або невеликі групи дерев із урахуванням їхнього віку, стану та ролі в лісі. Такий підхід дозволяє лісу відновлюватися природним шляхом, підтримувати біорізноманіття та залишатися стійким до зовнішніх впливів.

 

Тож 2026 рік перехідний для традиційної моделі лісового господарювання в гірських лісах Карпат.

 

Перші важливі кроки в цьому напрямку ДП «Ліси України» вже зробило. Зокрема, проведено інвентаризацію пробних площ, що дозволила науковцям оцінити стан лісових екосистем і зібрати дані про основні лісотвірні види та лісорослинні зони.

 

Для підготовки персоналу закладаються навчальні мартелоскоп-ділянки, де проходять тренінги лісничі та їхні помічники. Ці заходи допомагають відпрацювати нові підходи на практиці і підготувати фахівців до роботи за сучасними стандартами лісівництва.

 

Попереду масштабна й відповідальна робота – актуалізація даних в матеріалах лісовпорядкування. 

 

«Ціль на 26-й рік – 1 млн га для ВО “Укрдержліспроект”. Близько 70% із цього мільйона припадає саме на Карпатський регіон», – наголосив Голова Державне агентство лісових ресурсів України Віктор Смаль під час виступу на публічному звіті. 

 

З наступного тижня такі роботи стартують у гірських лісах Чернівецького, Путильського та Берегометського надлісництв. Останнє базове лісовпорядкування тут проводилось у 2020 році. Однак, попередні матеріали, як правило, створювалися під інші підходи господарювання – із фокусом на суцільні рубки та більш спрощену структуру насаджень.

 

Натомість наближене до природи лісівництво вимагає значно детальніших даних про структуру лісу, наявність підросту, біорізноманіття, стійкість деревостанів та їхню здатність до природного відновлення. Саме ці параметри визначають, які дерева і в якій кількості можна вилучати без шкоди для екосистеми.

 

Таксатори ВО “Укрдержліспроект” зафіксують зміни, що відбулися після останнього повторного базового лісовпорядкування та перевірять, які заплановані роботи вже виконані. 

 

Під час виїзду безпосередньо в ліс фахівці оглянуть ділянки, де ще не проводились господарські заходи і визначать, які роботи необхідно запроектувати. Особлива увага приділятиметься вибірковим рубкам, зокрема стиглих та перестійних насадженнях. 

 

Також проектуватимуться заходи, щодо сприяння природному поновленню. Мішані ліси більш стійкі до шкідників, хвороб та негативного впливу стихійних явищ.

 

ДП «Ліси України» інвестує власні кошти в ці роботи, щоб у майбутньому отримати здорові, стійкі та самовідновлювані ліси.

З початку березня в більшості регіонів України тримається суха, сонячна та по-квітневому тепла погода. Але разом із теплом з’являються й сезонні ризики: сніг уже зійшов, а торішня рослинність швидко висихає.

 

На жаль, зараз власники паїв починають спалювати суху траву. А суха рослинність легко займається, і вітер може за лічені хвилини поширити полум’я з полів на великі території, зокрема в ліси. Саме це стало основною причиною перших у цьому році лісових пожеж.

 

Зокрема, за останній тиждень в межах лісового фонду ДП “Ліси України” зафіксовано 8 невеликих лісових пожеж площею 8,9 га. Більшість випадків – на Закарпатті, Львівщині та Волині. Всі пожежі оперативно ліквідували.

 

В інших випадках лісівникам вдалося вчасно зупинити вогонь і не допустити його поширення в ліс. Наприклад, на Житомирщині поблизу Степанівського лісництва загорілася стерня на полі. Існував ризик, що полум’я може перекинутися в ліс. Щоб цього не сталося, лісівники швидко загасили вогонь ранцевими обприскувачами, а на межі з лісом створили мінералізовану смугу, яка стримує поширення вогню. Схожа ситуація трапилася і поблизу Христофорівського лісництва на Миколаївщині.

 

Щоб запобігти виникненню лісових пожеж, державна лісова охорона посилила патрулювання, особливо поблизу ділянок, які межують із сільськогосподарськими угіддями. Якщо під час патрулювання вони виявляють підпал на території держлісфонду, складають протоколи про адміністративні правопорушення та оперативно гасять вогонь. 

 

За межами закріпленого лісового фонду ДП “Ліси України” державна  лісова охорона немає повноважень складати протоколи. Тому, коли підпал фіксується у сусідніх земельних ділянках, що межують з нашим лісовим фондом, наші співробітники викликають ДСНС або Національну поліцію України. Або ж проводять спільні рейди. Впродовж тижня за результатами таких рейдів було складено 21 протокол на порушників правил пожежної безпеки. 

 

Попереджаємо, спалювання трави передбачає адміністративну, а подекуди і кримінальну відповідальність!

 

За спалювання сухої трави і листя передбачений штраф від 3 060 до 6 120 грн. 

 

Якщо пожежа відбувалася на території природно-заповідного фонду, то штраф за це становить 6120 до 12 240 грн (для посадовців – від 2 1420 до 30 600 грн).

 

За знищення чи пошкодження лісових масивів, зелених посадок навколо населених пунктів, вздовж залізниці загрожують найбільші штрафи – 90 000-150 000 грн.

 

Якщо під час пожежі внаслідок спалювання трави чи листя загинули люди, за це загрожує від двох до п’яти років ув’язнення.

 

Сьогодні на підприємстві вже працює 569 ветеранів російсько-української війни.

 

Більшість із них повертаються до цивільного життя після важких поранень або через ускладнення хронічних захворювань, отриманих під час служби. Попри це, понад 90% демобілізованих воїнів-лісівників знову стають до роботи.

 

Важливу роль в цьому відіграє ефективна програма соціальної підтримки ДП “Ліси України”. Ми допомагаємо військовим адаптуватися після служби, відновлюватися та знову стати повноцінною частиною лісівничої спільноти.

 

Одразу після повернення на роботу ветеранам виплачується матеріальна допомога в розмірі мінімальної заробітної плати. 

 

За всіма ветеранами зберігаються робочі місця. Якщо підрозділ ліквідований – пропонуємо іншу посаду. Наприклад, верстатник деревообробних верстатів Олексій Асмаковський переведений на посаду підсобного робіника Новгород-Сіверського надлісництва. 

 

Якщо ветеран має важкі поранення і вже не може виконувати фізичну роботу, то пропонуємо інші вакансії. Зокрема, шукаємо нову посаду для тракториста Свидівського лісництва Черкаського надлісництва Філія “Центральний лісовий офіс” Івана Лукашика, який зараз перебуває на реабілітації. Серед варіантів – посада пожежного спостерігача. 

 

У разі потреби тривалого лікування підприємство надає фінансову допомогу: до 50 тис. грн на медикаменти та до 100 тис. грн на хірургічне лікування (за наявності підтвердних документів).

 

Всі демобілізовані працівники з посвідченням учасника бойових дій отримують доплату 20% до посадового окладу. Також раз на рік, за потреби, може надаватися фінансова допомога до 15 тис. грн.

 

Щорічно ветеранам, які опалюють житло пічним опаленням, надається компенсація на придбання дров у розмірі 8 000 гривень. У лютому після демобілізації її отримали водій автотранспортних засобів Оникіївської транспортної дільниці Михайло Трушевський, майстер лісу Вільховатського лісництва Павло Ільчик, начальник Бершадського лісопромислового комплексу Сергій Білий, старший майстер лісу Гощанського лісництва Андрій Сидорчук, електрик Камінь-Каширського лісопромислового комплексу Сергій Мальчук, тракторист 4 розряду Володимирецького лісництва Микола Муравинець.

 

Підприємство відшкодовує витрати на оздоровлення демобілізованих працівників та може профінансувати здобуття освіти у профільних навчальних закладах лісогосподарського спрямування відповідно до норм колективного договору.

 

Ми – одна лісівнича родина, яка пам’ятає і підтримує кожного, хто став на захист України.