Місяць: Червень 2026
Повномасштабна війна завдала українським лісам безпрецедентних втрат. Проте навіть у цих надзвичайно складних умовах Україна має шанс не лише відновити природні екосистеми, а й закласти фундамент для сучасної кліматичної політики та сталого розвитку. Одним із ключових напрямів такого підходу може стати використання концепції лісів кліматичного резерву та збереження самозалісених територій.
Внаслідок російської агресії значна частина українського лісового фонду залишається недоступною для повноцінного господарювання. Із 10,4 млн га лісового фонду України майже 800 тис. га перебувають під тимчасовою окупацією, понад 500 тис. га залишаються замінованими, ще близько 100 тис. га розташовані у зоні активних бойових дій.
Фактично мова йде майже про п’яту частину лісових ресурсів країни, використання яких наразі є неможливим або суттєво обмеженим. Однак навіть за таких умов ці ліси не припиняють виконувати свою головну місію – підтримувати екологічну рівновагу.
Потенціальні можливості
Заміновані території, попри неможливість їхнього використання, продовжують накопичувати вуглець, регулювати водний баланс, формувати локальний клімат, захищати ґрунти від ерозії та підтримувати біорізноманіття.
Саме тому такі масиви можна розглядати як ліси кліматичного резерву – особливу категорію територій, які здатні відігравати важливу роль у міжнародній кліматичній політиці.
Оскільки процес їхнього розмінування триватиме десятки років, ці ліси фактично залишатимуться недоторканими протягом тривалого часу, а отже й надалі ефективно поглинатимуть атмосферний вуглекислий газ. Це створює підґрунтя для інтеграції України до міжнародних механізмів «зеленого» фінансування та розвитку системи карбонового кредитування.
Окремим перспективним напрямом є використання потенціалу карбонового ринку. Оскільки заміновані ліси продовжують акумулювати вуглець, вони можуть стати основою для формування карбонових проєктів та випуску відповідних сертифікатів.
Кошти, отримані від їх реалізації, можуть бути спрямовані на майбутнє розмінування, відновлення пошкоджених екосистем та розвиток лісового господарства. Таким чином природоохоронна функція лісу фактично працюватиме на забезпечення власного відновлення.
Самозалісені землі: прихований ресурс України
Не менш важливим резервом для зміцнення кліматичної стійкості є самозалісені території. За результатами аналізу супутникових знімків в Україні налічується майже 1,9 млн гектарів земель, які юридично залишаються сільськогосподарськими, однак природним шляхом вже перетворилися на повноцінні лісові екосистеми.
Такі ліси виникли без участі людини та виконують усі необхідні екологічні функції. Їхнє офіційне визнання дозволить забезпечити належний захист, зберегти біорізноманіття та збільшити загальну площу лісів країни.
Завдяки співпраці із громадами понад 60 тис. га самозалісених територій вже отримали офіційний статус лісів. Водночас потенціал добровільної передачі таких земель постійним лісокористувачам поступово вичерпується. Саме тому наступним етапом має стати створення системи фінансового стимулювання місцевих громад.
Наразі Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства опрацьовує компенсаційний механізм, який дозволить громадам отримувати фінансову підтримку після передачі самозалісених земель лісокористувачам.
Передбачається, що громада отримуватиме компенсацію у розмірі 64% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, а лісокористувач сплачуватиме цю суму рівними частинами протягом чотирьох-восьми років.
Такий підхід створює баланс між інтересами держави, місцевого самоврядування та лісової галузі, одночасно забезпечуючи збереження природних екосистем.
Зелене відновлення як стратегія майбутнього
Сьогодні Україна має унікальну можливість інтегрувати питання охорони довкілля до загальної стратегії післявоєнної відбудови. Ліси кліматичного резерву та самозалісені території здатні стати не лише інструментом боротьби зі зміною клімату, а й важливим джерелом міжнародних інвестицій та сталого економічного розвитку.
Перетворення природних ресурсів на основу для залучення «зеленого» фінансування, впровадження карбонових механізмів та розширення площі офіційно визнаних лісів дозволить Україні не лише долати наслідки війни, а й сформувати сучасну модель управління природними ресурсами, орієнтовану на довгострокову екологічну та економічну стійкість.
Саме тому збереження та розвиток лісових екосистем сьогодні стає не лише питанням охорони природи, а й важливою складовою національної безпеки, кліматичної політики та майбутньої післявоєнної відбудови держави.
Продовжуємо розповідати про те, як повномасштабне вторгнення змінило роботу лісового господарства.
Наступна історія – про Чернігівщину.
Сьогодні понад 67 тисяч гектарів лісів області залишаються недоступними через безпекову ситуацію. Із майже 420 тисяч гектарів лісового фонду це близько шостої частини території. Ця цифра постійно змінюється залежно від ситуації на прикордонні.
Попри обмеження, ДП “Ліси України” вдається утримувати обсяги заготівлі деревини. У 2024 році на Чернігівщині заготовили 863,6 тис. кубометрів деревини, у 2025 році – 888,2 тис. кубометрів.
Втім, у прикордонних надлісництвах війна дедалі більше впливає на роботу. Найбільше наслідки відчуває Новгород-Сіверське надлісництво.
До повномасштабного вторгнення сюди приїжджали покупці деревини з усієї області. Сьогодні ситуація змінилася. Через постійні обстріли та ризики для логістики підприємства не готові забирати ресурс поблизу кордону, де будь-якої миті можливі нові атаки.
Як наслідок, скоротився попит на ділову деревину. Натомість стабільно високим залишається попит на дрова. Для багатьох жителів прикордоння вони залишаються основним джерелом тепла та можливістю забезпечити побут під час перебоїв з електропостачанням.
За п’ять місяців 2026 року На Чернігівщині заготовили понад 119 тис. кубометрів дров’яної деревини проти 113 тис. кубометрів за аналогічний період минулого року.
Частину продукції передають на потреби Збройних сил України. Від початку року військовим уже відвантажили майже 12 тис. кубометрів деревини.
Дев’ятнадцять ударів по деревообробному підприємству
Від російських атак потерпають не лише лісівники, а й деревообробні підприємства області.
Один із найбільших споживачів лісопродукції Чернігівщини – компанія «Slav Forest» – до атаки щомісяця закуповувала близько 15 тис. кубометрів деревини.
Після удару 19 російських дронів виробничі потужності підприємства зазнали серйозних пошкоджень. Попри це компанія продовжує працювати та поступово відновлює виробництво.
Щоб підтримати бізнес, який залишається на прикордонні, ДП «Ліси України» запровадило спеціальні умови для підприємців із прикордонних громад. Зокрема, для них діє відтермінування оплати за деревину до 20 днів.
Лісництва більше немає. Колектив залишився.
У червні 2025 року внаслідок обстрілу було знищено адміністративну будівлю Орликівського лісництва.
Сьогодні недоступними залишаються близько 40% його території.
«Контори немає. Вона була знищена під час обстрілу. Доступу до неї та прилеглих кварталів ми не маємо. У самій Орликівці сьогодні фактично не залишилося мешканців. Частина будинків знищена внаслідок обстрілів, а ситуація продовжує ускладнюватися. Якщо раніше головною загрозою були артилерійські обстріли, то сьогодні над дорогами постійно полюють FPV-дрони. Майже щодня пошкоджуються цивільні автомобілі та будинки», – розповідає помічниця лісничого Орликівського лісництва Оксана Бардакова.
Попри втрату приміщення колектив вдалося повністю зберегти. Працівники роз’їхалися по сусідніх населених пунктах. Частина працює із Семенівки, частина – з інших сіл прикордоння.
Працівники намагаються не збиратися в одному місці. Більшість робочих питань вирішують дистанційно. Для зв’язку використовують Starlink, наданий ДП «Ліси України», який возять із собою та підключають просто від автомобіля.
Інвестиції у захист лісів
Саме прикордонні ліси сьогодні перебувають під найбільшою загрозою пожеж.
Навесні цього року в Корюківському надлісництві сталася найбільша лісова пожежа в Україні. Вогонь охопив 5800 гектарів лісу.
Для боротьби з такими загоряннями ДП «Ліси України» продовжує інвестувати у технічне оснащення підрозділів навіть в умовах війни.
Цього року в Корюківському надлісництві встановили нову пожежну вежу спостереження.
Також область отримала нові пожежні автомобілі, пожежні модулі та ранцеві оприскувачі.
Попереду найскладніший період пожежонебезпечного сезону. Спека та російські обстріли продовжують створювати ризик нових масштабних загорянь.
Саме тому посилення системи охорони лісів залишається одним із пріоритетів для ДП «Ліси України».
У межах XXVII Міжнародної виставки «Деревообробка 2026» у Львові відбулася відкрита зустріч «Підтримка діалогу для забезпечення сталого розвитку лісового сектору України», організована FSC® Україна. Одним із ключових питань стало перетворення ДП «Ліси України» на акціонерне товариство та його вплив на лісовий сектор.
Особливу увагу учасники приділили питанню збереження FSC-сертифікатів під час цього процесу.
Сьогодні у користуванні ДП «Ліси України» перебуває 6,9 млн гектарів земель лісового фонду, з яких 4,6 млн га сертифіковано за системою FSC.
Наявність сертифікації є однією з ключових умов, що дає змогу деревообробним підприємствам експортувати продукцію на європейські ринки, де простежуваність і відповідальне походження деревини є обов’язковими вимогами.
Голова комісії з перетворення ДП «Ліси України» Ігор Зубович, який відвідав захід FSC, підкреслив, що в межах корпоратизації відбудеться зміна організаційно-правової форми підприємства — з державного підприємства на акціонерне товариство, 100% акцій якого належатимуть державі.
Водночас сама сутність діяльності підприємства, його функції, відповідальність і підходи до ведення лісового господарства залишаться незмінними.
Корпоратизація не передбачає змін у системі управління сертифікованими лісами, а надлісництва й надалі залишатимуться утримувачами FSC-сертифікатів, забезпечуючи безперервне виконання всіх вимог міжнародного стандарту.
Підприємство забезпечує відкритість процесу перетворення та завчасно інформує про його етапи офіс FSC Україна й інші органи системи добровільної лісової сертифікації.
Співпраця ДП «Ліси України» та FSC Україна залишається конструктивною і спрямованою на розвиток системи лісової сертифікації.
«Відкритість ДП „Ліси України“ у питаннях корпоратизації свідчить про готовність відповідати на виклики цього перетворення, вибудовуючи прозорі партнерські відносини з ринком і тим самим зміцнюючи ланцюги постачання. Зі свого боку, ми сприятимемо цьому, привносячи конструктивність у діалог і прогнозованість розвитку FSC-сертифікації», — зазначив директор FSC Україна Павло Кравець.
Відповідно до Державної стратегії управління лісами України, підприємство планує збільшити площу сертифікованих лісів до кінця 2027 року.
Для цього ДП «Ліси України» працює над підвищенням безпеки лісогосподарських робіт на потенційно небезпечних територіях. Підприємство також веде діалог із суспільством та екологічною спільнотою задля забезпечення прозорості й узгодженості рішень у галузі.
Окремим напрямом взаємодії з FSC є адаптація до вимог EUDR — регламенту ЄС, спрямованого на запобігання потраплянню на ринок продукції, пов’язаної зі знелісненням. Документ також посилює вимоги до простежуваності та легальності деревини, тож збереження сертифікації безпосередньо сприяє готовності українських експортерів до нових правил ринку.
У місцевих ЗМІ розповіли про створення меморіального лісу поблизу Національного парку Велебіт та відзначили масштаб, міжнародний та загалом суспільний вплив ініціативи відділу комунікацій ДП «Ліси України».
Проєкт «Ліси пам’яті» в Україні реалізується вже кілька років. Цієї весни він вийшов на міжнародний рівень. Після першого меморіального лісу в Латвії ініціативу підтримали й у Хорватії.
У своїх публікаціях хорватські журналісти підкреслюють, що ініціатива формує ширший європейський контекст вшанування та поступово перетворюється на важливий інструмент збереження пам’яті й миру у світі.
Окрему увагу медіа приділяють вибору локації — району Башке-Оштаріє поблизу Велебіту, який має особливе значення для історії хорватського лісівництва. Адже саме тут понад двісті років тому формувалися перші організовані лісові структури країни.
Керівник лісового підрозділу в Госпічі Іван Томленович додає:
«Для нас це не просто висадка дерев. Це пам’ять про людей, які працювали в лісі, охороняли його і загинули через війну. Йдеться і про наших, хорватських, і про українських колег».
Мер Карлобага Борис Смойвер наголошує:
«На початку великої війни люди з України приїжджали сюди, рятуючись від обстрілів. Частина вже повернулася додому, але багато українських родин залишаються тут. Для нас важливо підтримувати їх і бути поруч».
Представники громади Карлобага також долучилися до ініціативи та навіть посилили меморіальні заходи лісівників. В центрі міста спільно з українцями, які проживають в Хорватії, висадили липу – як символ шани, підтримки та поваги до українського народу.
Минула зима в умовах постійних блекаутів та обстрілів чітко показала: важливою альтернативою для кожного стають не лише безперебійні зарядні станції, а й дрова, без яких громадам складно обійтися.
Саме про такі історії підтримки громад, шкіл, лікарень та інших соціальних установ розповідає проєкт відділу комунікацій ДП «Ліси України» «Даруємо тепло».
ДП “Ліси України” ефективно впоралося із постачанням дров для населення та закладів соціальної сфери, і вже зараз готується до наступного холодного сезону. Компанія стає не просто надійним постачальником, а підприємством, яке дарує тепло в прямому та соціальному сенсі.
Про тісну взаємодію лісівників та установ соціальної сфери розповіли Великобудищанській громаді на Полтавщині. Вже не перший рік місцева сільська рада закуповує паливні дрова у Гадяцького надлісництва Слобожанської філії. Громаду приваблює відкрита співпраця та вчасне постачання сировини, завдяки чому в закладах завжди тепло. Тут дровами опалюють ряд приміщень: дитячий садок, школу, будинок культури та інші будівлі.
“Сьогодні енергетична безпека є головним завданням для кожного з нас. Ми навчилися розрахувати на власні сили, шукати альтернативні рішення та будувати надійні партнерства. Саме тому співпраця з ДП «Ліси України» є критично важливим для життєдіяльності громади. Закуповуємо продукцію через систему Prozzoro. Це партнерство дає нам упевненість у тому, що наші заклади соціальної сфери будуть забезпечені теплом,” — розповіла секретар Великобудищанської сільської ради Лариса Даниленко.
Цьогорічні запаси для освітніх установ розпочали заготовляти ще навесні. Наразі придбали вже близько 1,5 тис. м³ твердого палива. Роблять це заздалегідь, щоб мати час порубати й підсушити деревину та зустріти зиму у повній готовності.
Зокрема, сім років поспіль лісівники привозять дрова до Веприцького опорного ліцею. Залежно від погоди, за сезон тут спалюють близько 450–500 м³ сировини. Будівля школи велика й немає газового постачання, тож без дров навчальний заклад просто не зможе функціонувати взимку.
“У школі середня температура 18-20 градусів взимку. Діти не мерзнуть, бо постійно заклад опалюється. У котельні працюють робітники, які контролюють систему опалення та вчасно підкидають дрова. Уже зараз маємо запаси на новий сезон. Співпрацюємо з ДП “Ліси України”, бо довіряємо. Це добропорядні постачальники тепла,” — зазначила директорка Веприцького опорного ліцею Ірина Іщенко.
У ліцеї навчається двісті дітей. Завдяки надійному теплопостачанню, школярі завжди перебувають у комфортних умовах під час занять.
ДП “Ліси України” нині активно забезпечує паливом школи, дитячі садочки, лікарні та інші об’єкти соціальної інфраструктури по всій Україні. Підприємство має як широке коло постійних клієнтів, які звертаються до лісівників роками, так і знаходить нових замовників через публічні торги.
Компанія не лише забезпечує дровами установами, а й дарує громадам тепло, спокій та впевненість у тому, що взимку вони будуть зігріті.
Це один з ключових етапів, від якого залежить, чи приживеться молодий ліс і яким він буде через десятки років. До кінця червня маємо виконати план 2 кварталу на 100%.
Більшість робіт виконуємо механізованим способом. Все більше допомагає сучасна техніка, яку підприємство закупило за останній рік.
Серед неї – італійський трактор Landini та мульчер, який працює в Коростишівському надлісництві на Житомирщині.
Італійський мульчер допомагає швидко очистити площі від пнів та заростей. Він подрібнює їх прямо під час руху. Таке обладнання потребує великої потужності, тому старі трактори з таким навантаженням просто не впоралися б. Новий Landini має достатньо сил, щоб працювати разом з мульчером. Ось чому потрібна нова техніка. Те, на що раніше працівникам потрібно було витратити до тижня важкої роботи, машина може виконати менше ніж за один день.
Під час доглядів прибираємо траву, бур’яни та чагарники, які заважають лісовим культурам правильно розвиватися. Перші 2-3 роки для молодого лісу найважливіші – без догляду може загинути до 45% сіянців на ділянці.
Через сильні дощі техніка не всюди може працювати в лісі. А через вологу трава, бур’яни та чагарники ростуть набагато швидше. Вони забирають у молодих дерев світло та поживні речовини, тому потрібно вчасно провести догляди.
Найбільше площ уже обробили в Овруцькому, Радомишльському та Білокоровицькому надлісництвах.
Усі роботи проходять під постійним контролем наших лісівників. Адже догляд за молодим лісом – це інвестиція у майбутні ліси.
Продовжуємо розповідати про роботу лісництв у прифронтових регіонах. Сьогодні — про Дніпропетровщину.
До складу ДП «Ліси України» в області входить 31 лісництво. Після початку повномасштабного вторгнення частина лісових масивів опинилася в зоні бойових дій або поблизу неї, що суттєво ускладнило ведення лісового господарства. Доступ до окремих територій був втрачений через бойові дії та мінну небезпеку.
Аби убезпечити життя працівників господарську діяльність довелося повністю призупинити у Межівському, Покровському, Великомихайлівському та Петропавлівському лісництвах. Частково функціонують Павлоградське та Великоолександрівське лісництва. Значно обмежено роботу Нікопольського та Марганецького лісництв.
Таким чином, сьогодні лісівники не можуть здійснювати господарську діяльність на 15% територій, які перебували в їхньому користуванні. Якщо до війни площа лісів на Дніпропетровщині, на яких велося господарювання, становила 92,2 тис. га, то нині — 78,7 тис. га.
У перші два роки повномасштабної війни заготівля скоротилася втричі
Недоступність частини лісів була далеко не єдиною проблемою, спричиненою війною. У перший рік війни зменшилася кількість лісозаготівельних бригад, адже значна кількість працівників покинула регіон, евакуюючи свої сім’ї у безпечніші місця. Ще 48 лісівників зі Східної філії ДП «Ліси України» були мобілізовані до лав ЗСУ.
У сукупності ці фактори суттєво вплинули на обсяги заготівлі деревини. Якщо у 2021 році було заготовлено 68 тис. м³ деревини, то у 2022 році — 33 тис. м³, а у 2023 році — 21,5 тис. м³.
З 2023 року ДП «Ліси України» розпочало системну підтримку лісових господарств прифронтового регіону
Попри всі труднощі, лісове господарство області продовжує розвиватися. Підприємство послідовно посилює матеріально-технічне забезпечення лісництв Дніпропетровщини.
Філія «Східний лісовий офіс» отримала десяток нових трелювальних гідрозахватів, що дозволило пришвидшити трелювання деревини та в окремих лісництвах надавати послуги з вивезення лісопродукції.
Вперше майстри лісу отримали новий транспорт для патрулювання та виробничих потреб, повністю компенсується вартість паливно-мастильних матеріалів.
Крім того, здійснюється доплата у розмірі 20% посадового окладу лісівникам, які працюють на територіях, віднесених до зон бойових дій.
Для лісництв області підприємство закупило лісопожежні модулі, нові пожежні автомобілі та інше протипожежне обладнання для оперативного реагування на надзвичайні ситуації. Це дозволяє зберігати значні площі лісів.
У Нікопольському та Марганецькому лісництвах вперше з лютого 2022 року, заплановано проведення санітарно-оздоровчих заходів. Це дозволить вийти на більші обсяги заготівлі деревини та покращити стан лісових насаджень. Роботи виконуватимуться виключно на ділянках, що перебувають поза зоною досяжності російських FPV-дронів.
У 2026 році на Дніпропетровщині рекордний план заготівлі деревини з початку повномасштабного вторгнення!
Як результат, на цей рік філією “Східний лісовий офіс” запланована заготівля 39,2 тис. м³!
З початку року вже реалізовано 15,3 тис. м³ лісопродукції, як хвойних, так і листяних порід. З них для потреб населення та соціальної сфери – 12,7 тис. м³. Решта для деревообробних підприємств та ЗСУ.
Порівняно з аналогічним періодом минулого року обсяги реалізації зросли на 128%.
Шалений попит спостерігався у січні та лютому, коли кожна машина з дровами означала для людей у приватних будинках з пічним опаленням можливість пережити морози.
Зараз попит знизився, але заклади соцсфери вже почали готуватися до наступного опалювального сезону завчасно. Дров вистачає – на складах наразі доступно 4,2 тис. м³. На залишках є і ділова деревина 0,9 тис. м³.
Ціни для населення та соцфери залишаються на рівні минулого року та тримаються в межах від 819 грн до 1,7 тис. грн за м³.
Лісівники з Дніпропетровщини також забезпечують потреби населення сусідніх Донецької та Запорізької областей
Рік тому до Східної філії приєднали держлісгоспи Донеччини, які на той момент ще не перебували під російською окупацією. Відтоді доступ до понад 90% цих територій уже втрачено.
Зараз лісівники планують провести вибіркові санітарні рубки у Маяцькому та Краснопільському лісництвах на площі 100 га та заготовити близько 2 тис. м³ деревини для потреб місцевого населення і військових. Роботи виконуватимуть у захисних касках і бронежилетах, а під час повітряних тривог заготівлю припинятимуть.
У Запорізькій області заготівля деревини за останній рік припинилася повністю. Водночас потреби місцевого населення забезпечують за рахунок ресурсу з найближчих лісництв Дніпропетровщини.
Цього року підприємство планує капітально відремонтувати, реконструювати та збудувати понад 60 лісових доріг загальною протяжністю близько 200 км. Роботи стартували ще на початку квітня, щойно погодні умови дозволили підрядним організаціям вивести техніку на об’єкти.
Станом на зараз ДП “Ліси України” здало в експлуатацію 5 об’єктів загальною протяжністю 16 кілометрів на Чернігівщині, Житомирщині та Волині.
У Горбачівському лісництві ДП «Ліси України» завершили капітальний ремонт лісової дороги протяжністю 2,8 км.
Будівництво дороги розпочали ще до реформи лісової галузі, за часів Остерського лісгоспу. Тоді через нестачу фінансування проєкт так і не вдалося завершити.
Після створення єдиної компанії ДП «Ліси України» з’явилася можливість повернутися до реалізації таких інфраструктурних проєктів і довести їх до завершення.
Дорога забезпечить оперативний доступ лісової охорони до лісових масивів для патрулювання та охорони лісів, а також полегшить під’їзд покупців до проміжного складу. Користуватимуться нею і мешканці навколишніх населених пунктів.
Розвиток лісової інфраструктури в регіоні триває. У Чернігівському надлісництві наразі тривають роботи ще на 9,4 км лісових доріг: 6,8 км ремонтують у Мекшунівському лісництві, ще 2,6 км реконструюють у Коляжинському лісництві.
Кабінет Міністрів України погодив створення національного природного парку “Чорний Ліс” на території Кіровоградської області. Це буде перший нацпарк на Кіровоградщині. Над ним працювали довгий час, та питання зрушилось після ґрунтовної зустрічі і обговорення усіх сторін, яка відбулася у серпні минулого року в області.
До складу парку увійдуть понад 12,8 тис. га земель лісогосподарського призначення, які зараз перебувають у користуванні Чорноліського і Оникіївського надлісництв Центральної філії ДП “Ліси України”. Ці ділянки у подальшому будуть вилучені з постійного користування підприємства.
Рішення про створення національного парку стало результатом тривалої роботи науковців, природоохоронців, органів державної влади та лісівників. У процесі вдалося напрацювати рішення, яке забезпечить збереження унікальних лісових екосистем і водночас враховує потреби регіону.
Чорний ліс – важлива територія. Саме тут розташовані Чорноліський та Чутівський лісові масиви – унікальні широколистяні ліси на південній межі поширення лісів у Східній Європі, які є осередком збереження багатьох рідкісних видів флори та фауни. Частина з цих масивів уже давно мали заповідний статус, а тепер усі ліси будуть обʼєднані однією охоронною територією.
Для ДП “Ліси України” розвиток природно-заповідного фонду залишається одним із важливих напрямків роботи. Підприємство системно підтримує створення нових природоохоронних територій там, де це обґрунтовано науковцями та відповідає державній політиці збереження біорізноманіття.
«Латвійські державні ліси» застосовують високонапірну технологію для очищення водопропускних споруд
Акціонерне товариство «Латвійські державні ліси» (LVM) впроваджує сучасний підхід до догляду за лісовою інфраструктурою, використовуючи реактивні насадки з подачею води під високим тиском для очищення водопропускних споруд. Це дозволяє підтримувати належний стан лісових доріг, підвищувати ефективність меліоративних систем і сприяти стабільному розвитку лісового господарства.
Цієї весни в лісовому районі Кліве LVM провела очищення водопропускної споруди, використовуючи реактивні насадки з подачею води під високим тиском — ефективну технологію, що є щадною для самої споруди.
Під час обстеження лісових доріг у лісовому районі Кліве фахівці LVM встановили, що водопропускна споруда під дорожнім полотном лісової дороги Sūnu taka засмітилася, а в канаві перед нею підвищився рівень води. Це створювало загрозу як підмивання водопропускної споруди, так і підтоплення прилеглого лісу та дорожнього полотна.
Щоб забезпечити вільний пропуск води й запобігти можливому довгостроковому пошкодженню дорожньої інфраструктури, було виконано роботи з очищення дорожньої водопропускної споруди із застосуванням спеціалізованого обладнання — реактивних насадок з подачею води під високим тиском.
Пояснює Улдіс Гріва, фахівець із будівництва та утримання структурного підрозділу «Надра та інфраструктура LVM» (LVM Zemes dzīles un infrastruktūra): «Реактивні насадки, працюючи струменем води під високим тиском, ефективно відшаровують і вимивають відклади, водночас не пошкоджуючи конструкцію водопропускної споруди. У процесі очищення водопропускну споруду було звільнено від накопичених наносів, піску, гілок, листя та інших забруднень, які з часом зменшують її пропускну здатність. Після завершення робіт підвищений рівень води перед водопропускною спорудою знизився.
Виконані роботи з очищення водопропускної споруди суттєво поліпшують роботу як придорожніх канав, так і, в цьому випадку, меліоративної системи. Вони зменшують ризик підтоплення лісових земель під час сильних дощів або танення снігу, а також сприяють збільшенню приросту запасу деревини, оскільки забезпечуються рівномірні гідрологічні умови. Регулярне обслуговування водопропускних споруд також є важливою передумовою збереження якості доріг і забезпечення безпеки руху».
Роботи виконувалися з дотриманням усіх вимог безпеки та охорони довкілля. На інших ділянках доріг, де спостерігається засмічення водопропускних споруд, також будуть проведені подібні профілактичні заходи з утримання.
В управлінні LVM перебуває понад 40 000 водопропускних споруд різного діаметра. Це важливі споруди на об’єктах лісової інфраструктури, адже вони виконують функцію невеликих мостів і забезпечують рівномірний рух води в канавах та річках.
Водопропускні споруди здебільшого розташовані під лісовими дорогами, загальна протяжність яких на всій території, що перебуває в управлінні LVM, сягає 12 444 км. Якби всі водопропускні споруди, якими управляє LVM, розмістити одну за одною, вони утворили б приблизно 400-кілометрову лінію — від Лієпаї до Даугавпілса.
Данія створює перший державний ліс без господарського втручання в межах «Зеленої тристоронньої угоди»
Державне агентство природи Данії розпочинає створення першого в країні державного лісу, який розвиватиметься виключно природним шляхом, без господарського втручання. Відкриття першого етапу проєкту заплановане на 1 червня 2026 року.
Новий ліс закладають на території колишніх сільськогосподарських земель поблизу міста Горсенс. Ініціатива реалізується в межах державної «Зеленої тристоронньої угоди» та передбачає формування великого природного масиву з пріоритетом відновлення екосистем.
Ліс для природи, клімату та людей
Ліс сприятиме розвитку біорізноманіття, поглинанню вуглецю та покращенню якості водних ресурсів. Окрему увагу приділяють захисту питної води в регіоні.
Водночас територію відкриють для мешканців, облаштувавши стежки та зони відпочинку поблизу міста.
У Державному агентстві природи Данії зазначають, що проєкт має демонстраційний характер і дозволить краще зрозуміти підходи до створення лісів без втручання людини.
«Приємно бачити, що ідеї, закладені в Зеленій тристоронній угоді, тепер стають реальністю у вигляді великого суцільного лісового масиву… Сподіваємося, він допоможе нам краще це зрозуміти», — зазначив заступник директора Державного агентства природи Данії Мадс Єнсен.
Спільний проєкт і участь громади
Ліс створюється у співпраці державних і місцевих структур. У перспективі його площа становитиме близько 400 гектарів: перші 160 гектарів уже підготовлені, ще частину планують засадити наступного року.
Місцева громада та бізнес також долучаються до проєкту, підтримуючи його розвиток та передаючи саджанці для висадження.
«Це чудово, що ми отримуємо нову природну територію так близько до міста… Це означає, що багато жителів зможуть користуватися лісом у повсякденному житті», — зазначив мер міста Горсенс Петер Сьоренсен.
«Ми бачимо, що багато хто хоче долучитися до зеленої трансформації… і ставати активною частиною розвитку лісу», — сказав генеральний директор організації, що координує озеленення проєкту Кім Нільсен.
Інвестиція в майбутнє водних ресурсів
Окрему увагу приділено захисту підземних вод, адже територія майбутнього лісу розташована у важливій водоохоронній зоні.
«Цей проєкт є важливим для нас, тому що він і створює більше природи, і допомагає берегти нашу питну воду. Для нас це довгострокова інвестиція в чисту питну воду для багатьох жителів регіону», — зазначив Андреас Боесен, представник водопостачальної компанії.
Очікується, що наступний етап створення лісу буде реалізовано у 2028 році.
Як пережити посуху та жуків: у Німеччині вивели формулу лісів майбутнього
Поки клімат підкидає лісникам нові виклики у вигляді аномальної спеки та навал шкідників, німецькі науковці та лісівники знайшли порятунок у звичайному насінні. На початку червня фахівці з усієї країни з’їхалися до лісового центру в Еррелі, щоб домовитися, як за допомогою новітніх технологій виростити міцні дерева, здатні витримати будь-які примхи погоди.
Нещодавно у німецькому місті Еррел відбулася велика дводенна зустріч, яка зібрала експертів із дев’яти регіонів Німеччини. Головна тема — як збирати, переробляти та готувати насіння дерев так, щоб воно дало сильне і здорове потомство.
Чому звичайне насіння більше не підходить?
Через зміну клімату ліси дедалі частіше потерпають від сильних буревіїв, тривалої посухи та шкідників (наприклад, жуків-короїдів). Старі ліси, де часто росли дерева лише одного виду, швидко гинуть.
Щоб врятувати природу, лісники переходять на новий підхід: висаджують змішані ліси з різних видів дерев, які краще пристосовані до місцевих умов. А для цього потрібне насіння найвищої якості.
«Вимоги до насіння постійно зростають через примхи клімату. Тому лісівникам і вченим так важливо працювати разом і шукати нові рішення», — пояснив керівник насіннєвого центру Андреас Пройс.
Новітні технології та «дитячі садочки» для дерев
Щоб отримати ідеальний посівний матеріал, лісові підприємства повністю оновлюють свою техніку та покращують процеси. Центр в Еррелі, який вважається одним із найсучасніших у Європі, навіть будує додатковий великий цех, адже попит на якісне насіння через масову загибель дерев сильно зріс.
Більшу частину насіння відправляють у спеціальні розсадники. Там молоді дерева вирощують від 1 до 4 років, перш ніж висадити в ліс. Особливу увагу зараз приділяють саджанцям у спеціальних контейнерах — для них насіння має бути ідеально чистим і мати дуже високу схожість.
Перевірка на практиці
Зустріч завершилася екскурсією до місцевого лісу. Там учасникам наочно продемонстрували різні види молодих дерев у контейнерах та показали найкращі способи їх висаджування у ґрунт.
Завдяки такій співпраці німецькі фахівці планують забезпечити країну різноманітним і генетично стійким насінням, яке допоможе зберегти ліси для наступних поколінь.
