Місяць: Червень 2026
Сьогодні ділимося ще однією історією про мужність та відвагу наших працівників, які з першого дня повномасштабного вторгнення міцно тримають оборону країни та дають нам віру у завтрашній день.
Один з них – наш колега, Олександр Скляренко. Чоловік близько тридцяти років пропрацював у лісовому господарстві. Був майстром лісу, старшим майстром, лісником у колишньому Кременчуцькому лісгоспі, нині – Миргородському надлісництві Слобожанської філії.
З початком повномасштабного вторгнення, у лютому 2022 року, не вагаючись, пішов захищати країну. Щобільше, в Олександра вся родина військових. Дружина Валентина – медик і син Олег – начальник інженерної служби у військовій частині. Обоє нині захищають Україну на Одещині.
Олександр – головний сержант танкової роти, зараз тримає оборону на Харківщині. Довгий час воював на Донеччині. Був у найгарячіших місцях під Авдіївкою та Бахмутом. За відважність та виконання бойових завдань отримав Орден «За мужність» III ступеня. Раніше були нагороди та нагрудні знаки, але орден отримав вперше, розповів чоловік.
“Ми були під Куп’янськом на виконанні бойових завдань, але вже в складі піхотних підрозділів, оскільки танки зараз стали надто вразливі. Там так було “трохи гаряче”, – поділився спогадами чоловік.
Під час виконання бойових завдань воїн-лісівник отримав двічі поранення, кожного разу після реабілітації повертався на позиції. Останній раз з побратимами тримав оборону 77 днів.
Після завершення війни, Олександр Скляренко хоче повернутися працювати в лісництво. Тут його чекають та зберігають за ним робоче місце. Чоловік мріє про скорішу перемогу та мирне спокійне життя.
Пишаємося нашим захисником! Щиро вітаємо з заслуженою нагородою та зичимо міцного здоров’я та миру!
Цього року підприємство планує капітально відремонтувати, реконструювати та збудувати понад 60 лісових доріг загальною протяжністю близько 200 км. Роботи стартували ще на початку квітня, щойно погодні умови дозволили підрядним організаціям вивести техніку на об’єкти.
Станом на зараз ДП “Ліси України” здало в експлуатацію 5 об’єктів загальною протяжністю 16 кілометрів на Чернігівщині, Житомирщині та Волині.
Лісові дороги виконують дві основні функції. Насамперед вони забезпечують оперативний доступ пожежної техніки до лісових масивів. Окрім цього, вони спрощують логістику та зменшують витрати на вивезення лісопродукції.
Саме тому вздовж нових лісових доріг влаштовуються проміжні склади для зберігання, сортування та подальшого відвантаження деревини.
Нижче – приклади того, як це реалізується на практиці:
Охорона лісів від пожеж
Оновлена дорога в Мекшунівському лісництві Чернігівського надлісництва суттєво посилила протипожежний захист лісів. Поруч розташована природна водойма, до якої пожежна техніка тепер може швидко дістатися з лісопожежної станції для забору води. У планах також облаштування пірсу, що дозволить спростити забір води.
Для Чернігівщини це особливо важливо, адже в регіоні переважають хвойні ліси, які через високий вміст смол і легкозаймисту підстилку є більш вразливими до пожеж, ніж листяні насадження.
Зниження собівартості кубометра лісу
У Лугинському лісництві Коростенського надлісництва завершили будівництво нової лісової дороги протяжністю 3 км. Нова дорога скоротила маршрут для вивезення деревини до проміжного складу на 10 км, що дозволило покращити логістику та зменшити транспортні витрати. Очікується, що це сприятиме зниженню собівартості одного кубометра деревини приблизно на 20%.
Розвиток місцевої дорожньої інфраструктури
Нова лісова дорога протяжністю 1,6 км у Любомльському надлісництві дозволила перенаправити рух лісовозного транспорту з доріг загального користування на спеціально облаштований лісовий маршрут. Це зменшує навантаження на місцеву дорожню мережу.
На фінальному етапі будівництва ще 7 лісових доріг загальною протяжністю 21 км у Поліській, Подільській та Карпатській філіях. Плануємо завершити роботи до кінця липня.
Карпатська філія ДП «Ліси України» долучається до заходів із відновлення природної популяції струмкової форелі — цінного виду риби, що є важливим елементом екосистем гірських водотоків Карпат та індикатором чистоти водного середовища.
У межах екологічної ініціативи до річок Брустурянка, Мокрянка та їхніх приток випущено понад 20 тисяч мальків струмкової форелі.
Для формування сприятливих умов існування та відтворення виду працівники Карпатської філії здійснюють комплекс природоохоронних заходів: облаштовують невеликі штучні перепади на малих річках, проводять роботи з укріплення берегів та надають фахову консультативну й практичну підтримку щодо зариблення водойм на території лісництв.
Ефективність відновлення популяції струмкової форелі значною мірою залежить від стану природного середовища — якості води, стану русел, берегових екосистем та загального екологічного балансу водотоків.
Струмкова форель мешкає у прохолодних чистих водоймах зі швидкою течією та кам’янистим дном. У період нересту її вилов заборонений, що є важливим механізмом збереження та відновлення природних популяцій.
Щорічні заходи із зариблення сприяють збереженню біорізноманіття Карпатського регіону, підтримці екологічної рівноваги гірських річок та формуванню відповідального ставлення до природних ресурсів.
Вселення риби здійснюється за кошти групи енергетичних компаній, які експлуатують малі гідроелектростанції та реалізують природоохоронні заходи, спрямовані на збереження екосистем, що можуть зазнавати впливу внаслідок будівництва та експлуатації гідротехнічних споруд.
Підтримка України з боку європейських держав продовжує набувати нових практичних форм. Черговим свідченням солідарності європейських партнерів стало ухвалення Стокгольмської декларації міністрів під час Десятої Міністерської конференції FOREST EUROPE у Швеції.
У документі вперше на такому рівні закріплено конкретні зобов’язання щодо підтримки українського лісового сектору в умовах російської агресії та в період майбутньої відбудови країни.
Що передбачає європейська допомога
Міністерська конференція FOREST EUROPE є однією з найважливіших міжнародних платформ для обговорення питань лісової політики на європейському континенті. Участь у ній беруть міністри, керівники профільних агентств та представники державних установ, відповідальних за розвиток лісового сектору.
Процес FOREST EUROPE об’єднує 44 європейські країни та Європейський Союз. Це означає, що рішення та домовленості, ухвалені в його межах, мають значний вплив на формування європейської політики у сфері сталого управління лісами.
Для України така підтримка є особливо цінною. Фактично йдеться про широку коаліцію держав, які не лише висловлюють солідарність, а й готові брати участь у конкретних проєктах допомоги та відновлення. Наявність щонайменше 44 країн-партнерів відкриває додаткові можливості для залучення інвестицій, міжнародної експертизи та технічної підтримки.
Стокгольмська декларація міністрів є головним підсумковим документом Міністерської конференції FOREST EUROPE. Вона визначає спільні політичні пріоритети та стратегічні напрями співпраці у сфері лісового господарства для всіх країн-учасниць процесу. Саме тому включення до неї окремого пункту щодо України має не лише символічне, а й практичне значення.
Важливо, що положення про підтримку України були внесені до декларації за ініціативою української сторони. Запропоновану редакцію схвалили держави-учасниці процесу FOREST EUROPE, що стало результатом активної роботи представників українського лісового сектору та конструктивного діалогу з європейськими партнерами.
У документі країни-підписанти підтвердили готовність докладати зусиль для забезпечення сталого управління лісами України. Йдеться про підтримку під час російської військової агресії та у період післявоєнного відновлення.
Особлива увага приділяється відбудові лісового сектору, який зазнав значних втрат через бойові дії, пожежі, мінування територій та руйнування інфраструктури.
Європейські партнери також підтвердили готовність розвивати довгострокову двосторонню та багатосторонню співпрацю з Україною. Такий підхід передбачає координацію зусиль держав, міжнародних організацій та профільних установ для реалізації спільних проєктів, обміну досвідом і залучення необхідних ресурсів.
Відбудова лісового сектору як частина відновлення України
Ліси відіграють надзвичайно важливу роль у забезпеченні екологічної безпеки держави, збереженні біорізноманіття, боротьбі зі зміною клімату та підтримці економічного розвитку регіонів.
Водночас внаслідок повномасштабної війни значна частина українських лісів опинилася в зоні бойових дій або під тимчасовою окупацією. Частина лісових масивів постраждала від обстрілів та пожеж, а великі площі потребують обстеження та розмінування. У таких умовах міжнародна підтримка набуває особливого значення.
Відновлення лісового господарства потребуватиме не лише фінансових ресурсів, а й сучасних технологій, наукових підходів, міжнародного досвіду та координації між багатьма країнами. Саме тому закріплення відповідних зобов’язань у Стокгольмській декларації створює основу для системної співпраці на роки вперед.
Експерти наголошують, що відновлення лісового сектору є важливим компонентом загальної відбудови України. Йдеться не лише про відновлення пошкоджених територій, а й про створення більш стійкої та сучасної системи управління лісами, яка відповідатиме європейським стандартам та принципам сталого розвитку.
Ініціатива Forest Friends for Ukraine
Одним із важливих результатів конференції стала підтримка ідеї щодо створення спеціальної робочої групи Forest Friends for Ukraine під керівництвом України. Передбачається, що робоча група стане механізмом для розробки, узгодження та координації заходів підтримки українського лісового сектору.
До її завдань може входити формування спільних програм відновлення, залучення міжнародної технічної допомоги, координація донорських ініціатив, обмін професійним досвідом та напрацювання рішень для подолання наслідків війни у лісовому господарстві.
Також планується залучення до роботи групи міжнародних партнерів і спостерігачів, що дозволить розширити коло учасників та забезпечити максимальну ефективність співпраці.
Сигнал про незмінну підтримку України
Ухвалення Стокгольмської декларації вкотре демонструє, що європейська спільнота продовжує підтримувати Україну та готова допомагати їй не лише у подоланні наслідків війни, а й у реалізації довгострокових програм розвитку.
Особливо важливо, що відповідні зобов’язання зафіксовані у міжнародному документі, який визначатиме подальшу співпрацю держав-учасниць FOREST EUROPE. Це свідчить про розуміння європейськими країнами необхідності комплексної підтримки України та її природоохоронного сектору.
Завдяки спільним зусиллям України та її міжнародних партнерів створюються передумови для відновлення лісів, розвитку сучасного лісового господарства та зміцнення екологічної безпеки держави. А підтримка з боку десятків європейських країн підтверджує, що Україна залишається важливим партнером європейської спільноти на шляху до відбудови, сталого розвитку та інтеграції до європейського простору.
На першому етапі ми «відкривали ліс» для людей з фізичними обмеженнями, на другому — спільно з партнерами проводимо заходи для дітей. Навчаємо малечу любити й знати ліс, змалку виховуємо в них культуру безпечного відпочинку на природі.
Минулими вихідними в рекреаційному пункті Заліщицького лісництва, що біля села Добрівляни на Тернопільщині, працівники ДП «Ліси України» влаштували справжній літній табір для учнів Заліщицької школи № 2. Цей «Лісовичок» філія «Подільський лісовий офіс» створила два роки тому. Місце біля Дністра приваблює як місцевих мешканців, так і туристів.
Програму розробили спільно з місцевими педагогами та Управлінням освіти Заліщицької міської ради. Дітям запропонували спортивні естафети, арттерапію, де школярі створювали картини за допомогою повітряних кульок, та урок музики.
У фіналі на учасників очікував конкурс на знання лісу. Переможці отримали від лісівників сучасну енциклопедію про довкілля. Завершився захід смачною піцою.
«Дякуємо ДП «Ліси України» за запрошення. Ми, педагоги, разом із дітьми отримали величезний заряд позитиву. «Лісовичок» — це чудове місце, вражає його сучасна естетика та водночас продуманість», — зазначила директорка школи Іванна Павловська.
Протягом останніх трьох років Філія “Подільський лісовий офіс” облаштувала 26 рекреаційних пунктів (у Чернівецькій області — 14, у Тернопільській та Хмельницькій — по 6). На рекреаційних пунктах нового зразка, як правило, є 3–4 альтанки, зони для приготування їжі, занять спортом та розваг (гойдалки, турніки тощо).
Загалом у філії працює 173 рекреаційні пункти, кожен з яких доглядають, ремонтують та прибирають.
Цього року на Тернопільщині філія відкриє ще два сучасних «Лісовички». Рекреаційний пункт у Копичинецькому лісництві Чортківського надлісництва запрацює восени. Він розташований біля населеного пункту на автошляху, що пролягає через лісовий масив. Територія пункту охоплює галявину, де з’явиться справжнє футбольне поле.
Також у планах — облаштувати «Лісовичок» у Кременецькому надлісництві неподалік Тернополя. Його завдання — перехоплювати потік відпочивальників з обласного центру.
«За рік рекреаційні зони філії відвідує майже 200 тисяч людей. Щоб відпочивальники не розводили багаття у лісі, ми пропонуємо для приготування їжі використовувати мангали на території рекреаційного пункту. Минулого року в лісових масивах ДП «Ліси України» у Тернопільській та Чернівецькій областях не було зафіксовано жодної пожежі, і рекреаційні пункти в цьому зіграли важливу роль. Наша рекреаційна мережа — це одночасно і безпека нашого лісу, і безпека людей. Відвідування пунктів безкоштовне. Ми дуже раді, що наші пункти все частіше стають місцем не лише для відпочинку, але й для культурних та освітніх заходів. Філія завжди відкрита для співпраці з місцевими громадами у цьому напрямі», — зазначив директор Подільського лісового офісу Василь Гончар.
З травня 2027 року у гірських надлісництвах Карпатської та Подільської філій суцільні рубки головного користування будуть заборонені. Натомість лісівники працюватимуть за принципами наближеного до природи лісівництва – з вибірковими рубками, природним поновленням лісу та мінімальним втручанням у екосистему.
Наразі триває актуалізація матеріалів лісовпорядкування для 1,5 млн га лісів Львівщини, Закарпаття, Прикарпаття та Буковини, адже чинні матеріали були сформовані ще під іншу систему ведення господарства — із домінуванням суцільних рубок.
Лісовпорядні роботи виконують фахівці ВО «Укрдержліспроект». Вони комплексно переосмислюють підходи до планування господарства в гірських лісах, приділяючи особливу увагу таким критичним компонентам:
Природне поновлення: Оцінка здатності лісу відтворюватися самостійно без штучного садіння.
Групово-вибіркове господарство: Проєктування рубок формування та оздоровлення лісів таким чином, щоб забирати лише окремі дерева або невеликі групи, залишаючи лісовий покрив постійним.
Мертва деревина: Фіксація та залишення певної кількості сухостою та валежнику. Це не «захаращеність», а основа біорізноманіття, дім для сотень видів комах, мохів та грибів, а також природний утримувач вологи.
У роботі фахівці «Укрдержліспроекту» застосовують дані дистанційного зондування Землі та ГІС-технології для точного картографування, проводять детальний облік підросту й підліску та оцінюють структуру насаджень, щоб максимально точно визначити потенціал майбутнього лісу.
У підсумку ці роботи мають сформувати нову основу для управління гірськими лісами – більш природну, стійку й наближену до того, як ліс відновлюється без втручання людини.
На Київщині триває моніторинг оселищ червонокнижних видів птахів спільно з WWF-Україна та науковцями Київського зоопарку. Дослідження відновились ще на початку весни з поверненням птахів із зимівлі.
За цей час фахівці перевірили, чи повернулися птахи до своїх гнізд, а також шукали нові місця гніздування.
Наразі у Тетерівському надлісництві діє 12 охоронних зон для червонокнижних птахів – чорного лелеки, змієїда, підорлика малого та журавля сірого. На всі гнізда птахи цієї весни повернулись.
Днями до лісу повторно виїхав науковий співробітник відділу «Птахи» Київського зоопарку Олександр Панчук аби перевірити, чи з’явилося у птахів потомство.
«За день встигли перевірити декілька гнізд і маємо радісну новину. На гніздуваннях лелеки чорного вже з’явились на світ нові пташенята. Вони вилупились орієнтовно в кінці травня. Скільки їх поки підрахувати важко, бо птах надійно охороняє потомство», – говорить науковець.
Не менш важливим результатом цьогорічного моніторингу стало підтвердження гніздування ще одного червонокнижного птаха орлана-білохвоста на новій ділянці лісу!
«Весною ми зафіксували нове гніздо орлана-білохвоста. Аби занести його в охоронну зону птах має там оселитись і виростити нове потомство. Гніздування підтвердилось, пташенята зростають. Вони вже доволі великі, адже з’являються на світ раніше за всіх – у квітні. Спільно з WWF-Україна готуємо обґрунтування на створення охоронної зони», – розповідає Олександр Панчук.
Охоронна зона навколо гнізда орлана-білохвоста передбачає обмеження лісогосподарської діяльності в радіусі 500 метрів в період гніздування, та 100 постійно.
Хоча офіційно вона ще не створена, лісівники Тетерівського надлісництва вже утримуються від робіт, які можуть турбувати птахів у період вирощування потомства.
Після підготовки наукового обґрунтування лісівники завершать оформлення необхідних документів і передадуть їх до Київської ОВА, яка має ухвалити рішення щодо створення нової охоронної зони.
Попереду ще один важливий етап моніторингу. За три тижні науковці та природоохоронці планують провести кільцювання пташенят. Орнітологи встановлять на лапки молодих птахів спеціальні кільця з унікальними номерами. У майбутньому це допоможе відстежити маршрути їхніх міграцій та дізнатися, де вони зимують.
Моніторинг оселищ червонокнижних птахів у Тетерівському надлісництві відбувається кожного року у період активного розмноження птахів. Головна мета – збереження аборигенних видів птахів, чисельність яких скорочується, зокрема через вплив господарської діяльності людини. Це яскравий приклад того, як лісівники та екологічна спільнота можуть ефективно співпрацювати й говорити однією мовою заради збереження природи.
Фінляндія планує взяти під охорону 45 тисяч гектарів старовікових і природних лісів
Правління Metsähallitus подало до Міністерства сільського і лісового господарства пропозицію щодо охорони лісів у межах зобов’язання Фінляндії зберегти решту старовікових і природних лісів. Загальна площа лісів, розташованих на південь від Саамського регіону та виведених із комерційного використання, відповідає площі 45 000 футбольних полів. Пропозиція дає Фінляндії змогу зробити конкретні кроки до досягнення цілей ЄС у сфері біорізноманіття.
Metsähallitus пропонує взяти під охорону відповідно до Закону про охорону природи понад 26 000 гектарів лісів, які за результатами інвентаризації відповідають урядовим критеріям старовікових і природних лісів. Пропозиція передбачає створення загалом 530 нових природоохоронних територій або розширення вже наявних.
Крім того, ділянки загальною площею 11 000 гектарів, які відповідають критеріям, але мають невелику площу (менше ніж 10 гектарів), буде передано до ландшафтно-екологічної мережі Metsähallitus, і їх негайно виведуть із лісогосподарських робіт. Мережа охоплює цінні природні та інші особливі об’єкти, зокрема ліси вздовж струмків і малих водотоків, джерела та сонячні оселища на схилах ескерів. Під час інвентаризацій також було виявлено 7 600 гектарів нових природних об’єктів відповідно до Екологічного посібника Лісового господарства Metsähallitus (Metsähallitus Forestry Ltd), які також буде передано до ландшафтно-екологічної мережі.
За результатами інвентаризацій загалом 45 000 гектарів державних лісів буде визначено для охорони й виведено з комерційного використання. Очікується, що ця площа зростатиме, оскільки цього року інвентаризації триватимуть у Саамському регіоні.
«Це масштабний природоохоронний захід. Пропозиція суттєво посилює зусилля зі збереження лісового біорізноманіття у Фінляндії та дає нам змогу зробити конкретні кроки до цілей ЄС у сфері біорізноманіття», — говорить генеральний директор Metsähallitus Юха Ніємеля.
За словами генерального директора Ніємелі, інвентаризація старовікових лісів у природному стані, проведена на основі Урядової програми, була для Metsähallitus масштабним і складним завданням.
У дослідженні територій, запропонованих для охорони, взяли участь понад 100 фахівців.
Пропозиція щодо охорони ґрунтується на масштабних інвентаризаціях, проведених у 2024–2025 роках на державних землях на південь від Саамського регіону. Загалом польові інвентаризації охопили понад 170 000 гектарів по всій Фінляндії.
Протягом дворічного періоду для допомоги постійним працівникам Metsähallitus в інвентаризаціях було найнято загалом 90 осіб. Наразі витрати на інвентаризацію становили близько 3,35 млн євро; їх покрили за рахунок власних доходів від лісозаготівлі, отриманих Лісовим господарством Metsähallitus (Metsähallitus Forestry Ltd).
«Інвентаризація була надзвичайно масштабним завданням. Протягом двох польових сезонів понад 90 працівників, найнятих для інвентаризації, вимірювали, зокрема, вік лісу та обсяг мертвої деревини, а також оцінювали історію господарського використання лісу. Під час інвентаризацій також широко використовували просторові дані та дані дистанційного зондування. Ця робота створює міцну основу для рішень щодо охорони», — говорить виконавча директорка Лісового господарства Metsähallitus (Metsähallitus Forestry Ltd) Каролііна Ніємі.
Польові обстеження триватимуть протягом цього року в Саамському регіоні, а пропозиції щодо охорони лісів, які відповідають критеріям у цих районах, буде підготовлено після завершення інвентаризації. Ця робота надалі поглибить розуміння найцінніших ділянок у державних лісах і пов’язаних із ними потреб в охороні.
Нове національне лазерне сканування лісів Швеції завершено: воно показує, де дерева росли найкраще
Де ліс росте особливо інтенсивно? Тепер результати нового авіаційного лазерного сканування та Базові лісові дані (Skogliga grunddata) щодо лісів Швеції доступні для лісовласників і лісового сектору. Вперше з’являються унікальні можливості відстежувати розвиток лісу в часі, що дає лісовласникам нові інструменти для планування та догляду за своїм лісом.
Друге національне сканування шведських лісів тепер завершено. Завдяки двом загальнонаціональним скануванням лісових земель зміни в лісі можна вимірювати комплексно та з високою точністю.
«Вперше ми отримуємо надійні, загальнонаціональні показники того, як швидко насправді росте ліс, а також бачимо, де він не росте. Це має вирішальне значення для економіки лісу: правильний захід у правильний час може підвищити як приріст вартості, так і рентабельність», — говорить Лізелотт Нільссон, керівниця проєкту у відділі геоданих Шведського лісового агентства.
Сприяє важливим знанням про ліс
Завдяки повторюваним даним щодо однієї й тієї самої ділянки з’являються можливості вимірювати приріст і створювати як нові, так і кращі моделі для отримання нових знань.
Пізніше цього року будуть оприлюднені карти, зокрема щодо віку лісу та продуктивної здатності лісових земель — індексу місцезростання, — які раніше неможливо було створити з достатньою точністю. Це забезпечить підтримку, зокрема, для оптимізації садіння та заходів догляду, посилення довгострокового приросту вартості лісу й визначення земель із нижчою продуктивністю.
«Завдяки якісним даним і кращим знанням ми можемо поєднувати високу продуктивність, сильну лісову економіку та більшу увагу до довкілля. Це має ключове значення для того, щоб ліс і надалі залишався рушієм шведської біоекономіки», — говорить Лізелотт Нільссон.
Регулярне сканування дає основу для різних заходів
Лазерне сканування відбувається безперервно, і за нинішнього фінансування потрібно близько семи років, щоб охопити всі лісові землі Швеції. Регулярне лазерне сканування лісів у Швеції закладає важливі елементи для отримання цілісної картини того, як змінюється стан лісу в країні з часом.
«Цінність лісу ґрунтується на знанні того, як він росте й змінюється. Завдяки повторюваним вимірюванням ми отримуємо цілком нову основу для розроблення матеріалів, які підтримують і прибутковість, і сталість у лісовому секторі», — говорить Йорген Валлерман зі Шведського університету сільськогосподарських наук.
Торік також було розпочато третє сканування в частинах Сконе та узбережжя Норрботтену. Цього року лазерне сканування проводять у частинах Блекінге, Галланду, Крунубергу, Седерманланду, Вермланду, Вестерноррланду, а також продовжують сканування узбережжя Норрботтену та Вестерботтену. І що більше територій сканують, то більше Базових лісових даних і відповідей про ліс буде надано.
Національне лазерне сканування є також важливим суспільним ресурсом загалом. Суцільні й актуальні дані, які збираються, можуть використовуватися не лише в лісовому господарстві, а й в інших галузях землекористування, просторовому плануванні, забезпеченні готовності до надзвичайних ситуацій і роботі у сфері безпеки.
Більше про національне лазерне сканування та Базові лісові дані
Базові лісові дані (Skogliga grunddata) — це узагальнена назва для карт, які описують ліс і землю, наприклад запас деревини та висоту дерев. Карти створені цифровими методами, без оцінювання безпосередньо в лісі. Дані розраховані шляхом спільної обробки інформації з національного лазерного сканування та пробних площ із виміряними характеристиками дерев, отриманими в межах Національної інвентаризації лісів при Шведському університеті сільськогосподарських наук. Карти надають суцільні, об’єктивні та порівнювані дані про стан лісів по всій країні.
Дані створюються в межах спільного урядового доручення щодо оновлення, розвитку та надання Базових лісових даних, яке отримали Шведське лісове агентство , Картографічна служба Швеції і Шведський університет сільськогосподарських наук.
Лазерне сканування проводиться постійно, і для охоплення лісових земель Швеції потрібно близько семи років. Його співфінансують сім лісових компаній та організацій, які таким чином сприяють тому, щоб дані щодо Швеції отримували дещо частіше.
Якість Базових лісових даних є високою, передусім для лісів із переважанням хвойних порід. Базові лісові дані значною мірою сприяли цифровізації лісового господарства у Швеції.
Лісовласники можуть, зокрема, переглядати карти та робити розрахунки запасу деревини для власної ділянки в сервісі Шведського лісового агентства «Мої сторінки». Частина інформації також доступна і відкрита для всіх через картографічні сервіси Шведського лісового агентства. Землевласники також можуть отримати доступ через власні сервіси членських організацій і лісових компаній.
Європейські ліси під цифровим наглядом: нова платформа прогнозує пожежі та пошкодження
Поєднуючи польову експертизу із супутниковими даними та передовими інструментами штучного інтелекту, фінансований ЄС проєкт SWIFTT допомагає управлінцям територіями та науковцям співпрацювати задля здоровіших і сталіших лісів.
Ліси Європи є середовищем існування для численних видів амфібій, птахів і ссавців, зокрема й людини, а здорові лісові екосистеми допомагають регулювати водні потоки, запобігати ерозії та накопичувати вуглець. Однак зростання кількості пожеж, спалахів шкідників і кліматичного тиску створює значні ризики для здорового стану та сталості лісів.
«Ці ризики посилюються зміною клімату», — говорить координаторка проєкту SWIFTT Аріан Каплун, керівниця напряму природоорієнтованих рішень в AXA Climate. «Комахи розмножуються частіше, з’являється більше сухого горючого матеріалу для лісових пожеж, а частота й інтенсивність штормів зростає».
Регулярна й точна інформація про ліси
Збирання регулярної та точної інформації про стан лісів є життєво важливим першим кроком для захисту цих ресурсів. Програма ЄС зі спостереження Землі Copernicus може відігравати тут ключову роль, надаючи інформацію, яку можна використовувати для оцінювання змін біомаси і навіть вмісту хлорофілу в листі.
Проєкт SWIFTT мав на меті розробити платформу моніторингу лісів на основі штучного інтелекту, щоб краще використовувати супутникові дані, а також машинне навчання для виявлення, аналізу та прогнозування основних загроз для лісів у Європі.
«Робота з лісівниками, експертами з ризиків та інженерами зі штучного інтелекту стала надзвичайною можливістю створити сучасну платформу, прив’язану до реальних умов роботи», — додає Квентін д’Юар, генеральний директор бельгійської компанії Timbtrack, партнера проєкту.
Для цього дослідники з академічного середовища та приватного сектору працювали разом над створенням і вдосконаленням моделей штучного інтелекту, посилюючи здатність платформи SWIFTT виявляти загрози. Зрештою лісівники SWIFTT відповідали за збирання наборів лісових даних у Бельгії, Франції, Німеччині та Латвії, а також за тестування рішення SWIFTT безпосередньо на місцях.
«Польові дані були потрібні для калібрування наших моделей штучного інтелекту», — пояснює Анналіза Аппіче, професорка Університету Барі в Італії, партнера проєкту. «Партнери збирали точні набори даних із часовими мітками та геоприв’язкою щодо пошкоджень лісів короїдом, вітром і пожежами, а також визначали ділянки зі здоровими, неушкодженими деревами. Це допомогло навчити моделі системи SWIFTT розрізняти пошкоджені й непошкоджені ліси».
Супутниковий моніторинг і аналітика на основі штучного інтелекту
Ключовим результатом проєкту є платформа SWIFTT — комплексна веб- і мобільна платформа, що поєднує супутниковий моніторинг високої роздільної здатності з аналітикою на основі штучного інтелекту. Нині платформа надає широкий спектр практичної інформації, зокрема щомісячні оцінки пошкоджень, спричинених короїдом ялини та пожежами, а також оцінки пошкоджень від вітру.
Інші сервіси охоплюють виявлення активних пожеж, визначення лісових ділянок із ризиком пожежі на наступні три місяці та індикатори стану лісів. Лісівники отримують сповіщення з аналізом загрози, що дає їм змогу визначати пріоритетність реагування. Мобільний застосунок дає лісівникам можливість збирати польові дані, які платформа використовуватиме для підвищення своєї точності.
«Централізуючи ці функції в єдиній платформі, SWIFTT дає змогу власникам лісів, управлінцям і заінтересованим сторонам галузі перейти від реакційного до проактивного ухвалення рішень», — зазначає д’Юар. «Це допоможе зменшити втрати й оптимізувати стратегії управління лісами».
Збереження біорізноманіття завдяки здоровішим лісам
Після завершення проєкту платформу SWIFTT комерціалізуватиме Timbtrack, надалі розвиваючи можливості програмного забезпечення та розширюючи охоплення платформи в Європі й за її межами.
«Таким чином SWIFTT не лише дасть управлінцям лісів змогу адаптуватися до зміни клімату та її фінансових наслідків, а й допоможе Європі краще протидіяти зміні клімату та зберігати наше біорізноманіття завдяки здоровішим лісам», — говорить Каплун.
У південних лісових господарствах відновлення лісів, знищених під час війни, — це особливо складна та відповідальна робота.
Висадка сіянців — це лише перший крок. Справжня боротьба за збереження молодих насаджень починається після цього.
В умовах спекотного та посушливого клімату перші 3–5 років життя дерев є найважчими. Без догляду значна частина саджанців загине, не витримавши конкуренції з дикорослими рослинами за вологу, світло та поживні речовини.
Саме тому лісівникам доводиться видаляти бур’яни та розпушувати ґрунт. У міжряддях це відбувається механізовано, а безпосередньо в рядах між саджанцями догляд здійснюється вручну.
У 2022 році одна з ділянок лісового масиву у Прибузькому лісництві на Миколаївщині повністю вигоріла внаслідок влучання керованої авіабомби (КАБ). Від соснових насаджень залишилося лише згарище. Лісівники розчистили територію та навесні 2023 року висадили новий ліс. Завдяки постійній турботі, попри посуху та спеку, на ділянці зеленіють і набирають силу молоді сосни.
Догляд за лісовими культурами триває доти, доки крони дерев не зімкнуться.
На 2026 рік філія запланували провести роботи з догляду за лісовими культурами на площі 10200 га.
Філія “Карпатський лісовий офіс” завершила весняну лісокультурну кампанію 2026 року, яка тривала з березня. Упродовж сезону лісівники філії висадили понад 6,8 млн сіянців та створили лісові культури на площі 1034,7 га.
исаджували характерні для Карпатського регіону породи дерев: сосну, дуб, ялину, бук та ялицю. Зокрема:
Львівщина: проведено лісовідновлення на площі 1032 га та висаджено майже 3,9 млн сіянців майбутніх дерев.
Закарпаття: проведено лісовідновлення на площі понад 500 га. Загалом висаджено 1,6 млн сіянців.
Івано-Франківщина: відновлено ліси на площі понад 776 га та висаджено 1,4 млн сіянців.
Важливим етапом весняної лісокультурної кампанії стало доповнення раніше створених лісових культур. Такі роботи необхідні для підтримки молодих насаджень, заміни рослин, які не прижилися або були пошкоджені дикими тваринами, а також для формування рівномірного, здорового й стійкого майбутнього лісу.
Загалом у філії доповнення проведено на площі понад 661 га, що становить 116% від весняного плану. Упродовж 2026 року лісівники Карпатської філії планують відтворити ліси на площі понад 3000 га.
Кожен висаджений сіянець – частина великої щоденної роботи з відновлення лісів Карпат. Адже ліс не з’являється за один сезон, він потребує якісної підготовки, постійного догляду, десятиліть росту та професійної праці лісівників.
Це системна робота, яку ми виконуємо відповідально – для збереження, відновлення та примноження українських лісів.
