Місяць: Червень 2026

Фактично щодня для потреб ЗСУ відправлялося майже 1,5 тис. м³ деревини, або близько 37 залізничних вагонів. Це найбільший показник з моменту створення підприємства.

Ситуація на фронті залишається складною, а потреба в матеріалах для будівництва оборонних споруд не зменшується. Саме тому підприємство намагається максимально оперативно реагувати на запити військових частин.

Забезпечення відбувається за організованою системою взаємодії між військовими та ДП «Ліси України». Військові частини визначають потреби та формують відповідні запити, а підприємство опрацьовує всі заявки й розподіляє їх між своїми філіями.

У травні найбільше лісопродукції для потреб оборони відправили ресурсні Поліська, Столична, Карпатська та Північна філії. Водночас суттєво наростила обсяги відвантаження Слобожанська філія. Її перевагою є близькість до прифронтових регіонів, що дозволяє швидше доставляти деревину військовим.

Деревина надходить на всі напрямки фронту, де вона залишається критично важливою для облаштування ліній оборони, укріплень та інших захисних споруд. Основу поставок становить лісопродукція з хвойних порід різних діаметрів.

Важливо, що вся деревина передається військовим безоплатно. ДП «Ліси України» власним коштом забезпечує її заготівлю, доставку до залізничних станцій, завантаження у вагони, а також сплачує всі необхідні податки та збори.

Загалом підприємство вже відвантажило для потреб Сил оборони понад пів мільйона м³ деревини.

Зростання зумовлене насамперед збільшенням дивідендів, сплачених підприємством державі (частини чистого прибутку).

За січень–травень 2025 року сума сплачених дивідендів становила 1,3 млрд грн, а за перші п’ять місяців 2026 року — 3,5 млрд грн.

Сплата ПДВ цього року зросла з 1,5 млрд до 2,1 млрд грн.

Надходження до місцевих бюджетів зросли до 1,2 млрд грн. Цьому сприяло підвищення заробітних плат працівників виробничої ланки, що забезпечило збільшення надходжень від ПДФО.

Загалом за перші п’ять місяців 2026 року до державного та місцевих бюджетів ДП «Ліси України» спрямувало майже на 4 млрд грн більше, ніж за аналогічний період минулого року.

За підсумками 2025 року наше підприємство увійшло до трійки лідерів серед державних компаній за сумою сплачених дивідендів. Цього року ситуація на ринку є складнішою, але щодо наповнення бюджету ми налаштовані перевершити минулорічний результат. Наразі кожна друга гривня від реалізації лісопродукції спрямовується ДП «Ліси України» до бюджетів усіх рівнів у вигляді податків і зборів.

Через систему Prozorro на початку цього року відбулися дві відкритих закупівлі на 231 автомобіль. З них 70 це авто з відкритим кузовом (пікапи). Ще 161 одиниця – автомобілі з підвищеною прохідністю.  Автомобілі закупили з економією майже 10% від роздрібної вартості. 

У рамках укладених договорів, постачання транспорту вже розпочалося. Авто отримають практично всі філії підприємства. Найбільше техніки надійде до Столичного (40), Центрального (38), Північного (34), Карпатського (34) та Подільського (23) лісових офісів. Саме ці філії мають найбільшу площу лісів, значну протяжність маршрутів патрулювання та високі ризики виникнення пожеж у літній період.

Нові автомобілі отримають прифронтові та деокуповані лісництва, де через бойові дії було втрачено або пошкоджено значну кількість техніки. Східна філія отримає 9 автомобілів, ще 12 – Слобожанська.

Потреба в оновленні автопарку сьогодні залишається високою!

Із початку повномасштабного вторгнення лісівники передали на потреби фронту понад 1 000 одиниць техніки, зокрема сотні легкових автомобілів та пікапів. Лише за перші п’ять місяців цього року для військових підприємство вже передало 17 одиниць справного транспорту.

Через постійну передачу техніки для потреб оборони та тривалу експлуатацію транспорту навантаження на автопарк суттєво зросло. Сьогодні близько половини автомобілів підприємства (1,5 тис. од.) експлуатується понад десять років. Вони часто потребують ремонту, а частина авто вже перебуває у несправному стані.

Більшість нових повнопривідних пікапів значно посилять роботу лісової охорони у боротьбі з лісовими пожежами. На них встановлюватимуть лісопожежні модулі або інше пожежне обладнання, адже пікапи  високопрохідні і зможуть дістатись туди, куди не доїде габаритний транспорт.

Нові бюджетні кросовери у лісових господарствах потрібні для патрулювання лісів, боротьби з незаконними рубками, обстеження насаджень, виробничої діяльності та контролю за лісокультурними роботами. Щодня майстрам лісу доводиться долати сотні кілометрів лісових доріг, бездоріжжя та важкодоступних ділянок. Тому надійний і прохідний транспорт є критично важливим для роботи майстрів лісу, лісової охорони та інженерів.

Пікапи будуть поставлені протягом червня, а автомобілі з підвищеною прохідністю надходитимуть у філії до кінця року.

Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України сформує нову комісію з обстеження лісових ділянок у Пашківецькому лісництві Свалявського надлісництва за участю всіх зацікавлених сторін. Важливо дійти об’єктивних висновків щодо можливості прокладання електролінії відповідно до чинного проєкту!

Рішення щодо формування комісії для повторного обстеження ухвалено за результатами наради з представниками екологічної спільноти за участю голови Комісії з перетворення ДП «Ліси України» Ігоря Зубовича, заступника міністра Олександра Краснолуцького та радниці міністра економіки України з питань довкілля Ірини Черниш.

Під час наради також визначено інші ключові проблемні питання збереження та відновлення лісів Карпат.

Своєю чергою ДП «Ліси України» вирішило призупинити рубки до з’ясування обставин щодо наявності популяцій червонокнижних видів у межах будівництва лінії електропередач.

Наразі підприємство спільно з Мінекономіки працює над формуванням нової комісії з обстеження, до складу якої мають увійти:

– організації, що займаються науковою та науково-технічною діяльністю: Інститут ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН України, Інститут зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України, УкрНДІЛГА, УкрНДІгірліс, Національний лісотехнічний університет України, Інститут екології Карпат НАН України, Національний університет «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка;

– органи місцевого самоврядування Закарпатської області: Ясінянська селищна громада, Горінчівська сільська громада, Тур’є-Реметівська сільська рада, Перечинська міська громада, Колочавська сільська громада, Усть-Чорнянська селищна громада, Дубівська селищна громада, Великобичківська селищна громада;

– Департамент екології та природних ресурсів Закарпатської ОВА;

– громадські природоохоронні організації.

Про дату і час проведення нового обстеження буде повідомлено додатково. Ми налаштовані на об’єктивне встановлення фактів, неупереджений аналіз ситуації та конструктивний діалог з усіма зацікавленими сторонами!

ІСТОРІЯ ПИТАННЯ

Минулого року ПрАТ «ЗАКАРПАТТЯОБЛЕНЕРГО» звернулося до ДП «Ліси України», повідомивши про проєкт нового будівництва лінійної частини приєднання електроустановок через земельні ділянки Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України». Простими словами, йшлося про прокладання ліній електропередачі (ЛЕП).

Як зазначалося у зверненні ПрАТ «ЗАКАРПАТТЯОБЛЕНЕРГО», відповідно до статті 16 Закону України «Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об’єктів» підприємства, які будують або експлуатують об’єкти енергетики та передачі електричної енергії, мають право використовувати земельні ділянки на підставі договору про встановлення земельного сервітуту з власником чи користувачем земельної ділянки або за рішенням суду — на праві постійних чи строкових земельних сервітутів.

Законодавство України зобов’язує лісогосподарські підприємства та органи місцевого самоврядування розглядати звернення енергетичних компаній щодо надання земельних ділянок для розвитку енергетичної інфраструктури та забезпечення їхнього охоронного статусу (ЗУ «Про енергетичну ефективність», ЗУ «Про землі енергетики», а також Стратегія енергетичної безпеки України).

Відповідно до чинного законодавства, на підставі звернень ПрАТ «ЗАКАРПАТТЯОБЛЕНЕРГО» була сформована комісія для обстеження лісових ділянок. Інформацію про проведення комісійного обстеження завчасно оприлюднили на сайті ДП «Ліси України».

До складу комісії увійшли представники ПрАТ «ЗАКАРПАТТЯОБЛЕНЕРГО», Західного МУЛМГ Держлісагентства, державної лісовпорядної організації, установ природно-заповідного фонду, а також, за згодою, представники органів місцевого самоврядування та громадськості, які зверталися щодо включення їх до складу комісії.

Представники комісії обстежили лісові ділянки в Пашківецькому лісництві Свалявського надлісництва, на які попередньо були укладені договори про встановлення земельних сервітутів.

ПрАТ «ЗАКАРПАТТЯОБЛЕНЕРГО» відшкодувало збитки філії «Карпатський лісовий офіс» за лісові ділянки, щодо яких укладено договори про встановлення земельних сервітутів, на загальну суму понад 23 млн грн.

У травні цього року представники екологічної спільноти повідомили, що на ділянках, відведених під будівництво ліній електропередач у Карпатському регіоні, виявлено червонокнижні види рослин і тварин.

Відповідно до звернень Українського герпетологічного товариства та ГО «Українська природоохоронна група», з метою перевірки можливої наявності місць перебування саламандри плямистої на ділянках, відведених під будівництво ЛЕП (квартал 7(46) Пашківецького лісництва), було проведено комісійне обстеження.

До складу комісії, сформованої філією “Карпатський лісовий офіс”, увійшли науковці, представники лісової галузі, екологічних служб і природоохоронних установ.

За результатами обстеження дорослих особин саламандри плямистої на ділянках, відведених під ЛЕП, комісією не виявлено. На маршруті зафіксовано близько п’яти тимчасових можливих водотоків, які станом на день обстеження були повністю пересохлими. Заболочених місць або інших оселищ, придатних для земноводних безпосередньо в межах траси ЛЕП, також не виявлено.

Комісія зазначила, що ймовірні біотопи, придатні для проживання саламандри плямистої, розташовані орієнтовно за 100–150 метрів нижче від нижньої межі траси ЛЕП. Представники Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка надали рекомендації щодо мінімізації можливого впливу робіт у разі виявлення виду. Зокрема, йдеться про недопущення захаращення водотоків, збереження мертвої деревини, мінімізацію впливу на лісову підстилку, обмеження руху техніки у вечірній та ранковий час, а також проведення відповідного інструктажу для працівників.

Втім представники екологічної спільноти опублікували нові відеоматеріали щодо наявності на ділянках червонокнижних видів тварин.

У лісництвах філії в розпалі сезон догляду за молодими лісовими культурами. Наразі лісівники вже обробили близько 250 гектарів насаджень. На Полтавщині – близько 170 га та 80 га на Харківщині. Найбільше доглядів виконали у Гадяцькому надлісництві – понад 102 га та в Жовтневому – близько 50 га.

Цьогорічні погодні умови, достатня кількість опадів навесні сприяли швидкому росту рослинності. Тому лісівники вчасно та активно проводять догляди, особливу увагу приділяючи молодим насадженням перших років створення.

Найбільше навантаження припадає саме на весняно-літній період, хоча загалом догляди тривають протягом усього вегетаційного сезону — з травня по жовтень. Головна мета цих заходів — знищити бур’яни, покращити водний та температурний режими ґрунту і забезпечити молодим деревам простір для розвитку.

Фахівці філії зазначають, що догляд за різними породами дерев має свої нюанси. До прикладу:

Хвойні культури зазвичай ростуть на піщаних ґрунтах, де бур’янів значно менше. Тому тут достатньо провести 2–3 догляди за сезон.

Листяні породи, зокрема дуб, висаджують на родючих ґрунтах, де трава й чагарники ростуть миттєво. Такі ділянки потребують у 2–3 рази більше уваги — 4–5 обробок на рік, а інколи й ретельної ручної роботи.

Звісно, графік робіт лісівники коригують індивідуально, зважаючи на погоду та стан конкретної ділянки.

Нині всі роботи доглядів виконують механізованим способом. Для цього використовують сучасну техніку та інвентар, які підприємство закупило для виконання таких робіт – трактори, дискові борони, мульчери та інше приладдя. Це робить процес швидшим та ефективнішим.

Саме зараз у наших розсадниках починається один із найцікавіших етапів – із насіння, яке ще нещодавно було висіяне в ґрунт, з’являються перші зелені паростки майбутніх лісів.

Щороку лісівники вирощують власний садивний матеріал. Це дозволяє отримувати сіянці, адаптовані до місцевих природних умов, які краще приживаються та швидше ростуть після висаджування.

Цієї весни у Центральній філії насіння лісоутворюючих порід висіяли на площі понад 9,5 га. Разом з осінніми посівами маємо 16,8 га площ з майбутнім садивним матеріалом. Зокрема, найбільше на Черкащині – 8,8 га, на Вінниччині – 5,9 га, Кіровоградщині – 2,1 га.

У розсадниках вирощуємо сосну звичайну, дуб звичайний, а також інші хвойні, листяні та чагарникові породи. Перед висіванням усе насіння проходить попередню підготовку та обробку – це підвищує схожість і допомагає захистити молоді рослини на початкових етапах росту.

Попереду багато роботи – полив, прополювання, захист від шкідників і хвороб. Проте саме зараз закладається основа майбутніх лісів, які через десятки років виконуватимуть свої екологічні та захисні функції.

Окрім відкритого ґрунту та коробів, у філії вирощують і садивний матеріал із закритою кореневою системою. Цьогоріч для цього закладено понад 400 тисяч посівних лунок. Та основну потребу філії у сіянцях із ЗКС закриває сучасний лісонасіннєвий центр, що працює на Кіровоградщині. 

Вже наступного року ці сіянці будуть висаджені на лісокультурні площі, щоб продовжити життя українських лісів.

На Львівщині лісівники Карпатської філії ДП «Ліси України» під час лісокультурної кампанії розповідають школярам, як народжується ліс – від маленької насінини до могутнього дерева.

У Карпатському регіоні вже кілька років системно працюють над вирощуванням якісного садивного матеріалу для створення стійких і високопродуктивних насаджень. Для цього у філії використовують 333 лісові розсадники, 21 теплицю та 171 короб, де за комплексною системою вирощують посадковий матеріал основних лісотвірних порід.

Під час пізнавальних занять діти дізнаються, як збирають і готують насіння, як із нього проростають майбутні дерева та яку роль у цьому процесі відіграють лісові розсадники. Саме тут починається шлях молодих сіянців, за якими щодня доглядають фахівці.

Окремо школярам розповідають і показують сіянці із закритою кореневою системою. Їх вирощують у спеціальних контейнерах із поживним субстратом, завдяки чому коріння краще формується і не травмується під час висаджування. Такі рослини мають вищу приживлюваність, а отже – дають змогу якісніше відновлювати ліси та створювати стійкі молоді насадження.

Такі заняття допомагають дітям наочно побачити, як вирощують садивний матеріал, чому важливо берегти кожну рослину і скільки праці потрібно, щоб із маленького паростка згодом виріс справжній ліс.

Це не лише цікаві уроки просто неба. Це можливість краще зрозуміти природу, побачити працю лісівників зсередини та відчути особисту відповідальність за майбутнє довкілля.

За чотири роки роботи у Сумському лісництві ДП «Ліси України» помічник лісничого Денис Лего добре знає, що таке лісова пожежа на прикордонні. Більшість загорянь, які йому доводилося ліквідовувати, виникали після ворожих обстрілів.

Свою першу пожежу Денис гасив улітку 2024 року, коли працював майстром лісу. Тоді після падіння ракети на поле поблизу дитячого табору вогонь швидко перекинувся на ліс. Ситуацію ускладнював торф’яник під полем, який продовжував тліти та розносити займання.

Майже цілий день працівники лісництва разом із рятувальниками ДСНС та військовими боролися з вогнем. Полум’я стримували мінералізованими смугами, обкопували небезпечні ділянки та працювали ранцевими оприскувачами.

«Це була моя перша пожежа. Страшно не було, але перед виїздом попросив додатковий інструктаж. Інженер з охорони та захисту лісу все детально пояснив. Тоді ми ще користувалися старими ранцями – вони часто забивалися, вода погано проходила, доводилося навіть прочищати отвори скріпкою. Пізніше отримали нові ранцеві оприскувачі від ДП «Ліси України», і працювати стало значно легше», – згадує Денис.

Упродовж 2024 року через обстріли виникло ще кілька масштабних пожеж. Однією з найважчих стала ліквідація займання після падіння збитого ворожого безпілотника поблизу мосту. Гасіння тривало майже десять годин. Через стрімке поширення вогню одних лише ранцевих оприскувачів було недостатньо, тому лісівники вручну та за допомогою техніки створювали протипожежні розриви, прокладали плугом мінералізовані смуги та обкопували осередки займання.

За самовіддану роботу під час ліквідації пожеж у 2024 році частину колективу лісництва відзначили нагородами ДП «Ліси України». Серед нагороджених був і Денис.

2025 рік став для Сумського лісництва винятковим – пожеж не зафіксували. Проте розслаблятися ніхто не збирається. Уже цього року працівники уважно стежать за ситуацією: оперативно перевіряють будь-які повідомлення про дим, а за лісовими масивами спостерігають, зокрема, за допомогою системи відеомоніторингу.

Окрім практичного досвіду, Денис пройшов спеціалізоване навчання ДП «Ліси України» на Житомирщині та отримав кваліфікацію керівника лісової пожежі. За необхідності він може організувати роботу з гасіння та координувати дії особового складу до прибуття старшого керівника.

«Упевнений, що пожежний сезон 2026 року буде непростим. Для Сумського надлісництва через постійні обстріли це справжній іспит на готовність. Але ми маємо досвід, навчених людей і необхідне обладнання. Тому готові швидко реагувати на будь-які виклики», – говорить Денис Лего.

Сьогодні для працівників прикордонних лісництв боротьба з пожежами – це вже не просто частина професії, а щоденна готовність захищати ліс від наслідків війни. Денис Лего переконаний: саме злагоджена робота команди, досвід і сучасне оснащення допомагають зберігати ліси навіть у найскладніших умовах.

Сьогодні ДП “Ліси України” разом зі Спілка воїнів-лісівників України закрили низку оперативних запитів одразу для кількох підрозділів. Допомогу отримали бригади, у яких служать мобілізовані працівники підприємства: 116 окрема механізована бригада, 100-та окрема механізована бригада, Перший окремий штурмовий полк «Вовки Да Вінчі», 71 окрема аеромобільна бригада та 40 окрема бригада берегової оборони.

Допомога була сформована з урахуванням специфіки кожного напрямку та запитів військових.

Так, батальйон безпілотних систем 116-ї ОМБр, який тримає оборону на Куп’янському напрямку, отримав 10 дронів літакового типу українського виробництва “Різун” із пусковою катапультою. Комплекс дозволяє уражати склади, техніку та живу силу противника на відстані до 80 км і порушувати його логістику.

100-та ОМБр, що утримує Костянтинівський напрямок, отримала 20 комплектів Mini Starlink для екіпажів ударних БПЛА. Стабільний супутниковий зв’язок дає змогу операторам точніше працювати по цілях і ефективніше застосовувати безпілотні системи.

Для Першого окремого штурмового полку, який воює на Гуляйпільському напрямку, передали генератори, зарядні станції, планшети, а також комплекти Starlink і Mini Starlink. Це забезпечує безперебійну роботу мінометних розрахунків і підрозділів БПЛА, які ведуть розвідку, коригують вогонь і підтримують піхоту.

71-а аеромобільна бригада, що обороняє Сумщину, отримала 50 квадрокоптерів Mavic і десятки FPV-дронів. У зв’язці ці системи дозволяють виявляти противника та оперативно уражати визначені цілі.

40-та бригада берегової оборони, яка нещодавно зайшла на Покровський напрямок, отримала генератори, монітори та планшети для роботи з наземними роботизованими комплексами, якими військові доставляють забезпечення на позиції під постійним вогневим контролем противника.

Загалом від початку повномасштабного вторгнення внесок лісівників у підтримку армії сягнув 1,8 млрд грн. Підприємство передало понад тисячу одиниць автотранспорту та спецтехніки й системно підтримує понад 50 бригад, у яких служать працівники галузі, а також низку підшефних підрозділів.

На таку суму загалом цього року отримали підтримку пенсіонери Поліської філії.

І ця робота продовжується. Колишні працівники підприємства, які мають понад 15 років стажу та опалюють будинки дровами, щороку отримують матеріальну допомогу на придбання палива від підприємства. Цього року сума одноразової виплати становить 8 тисяч гривень.

У 2026 році таку підтримку вже надали на понад 15 мільйонів гривень. Минулого року – на майже 17 млн грн. 

Серед тих, хто отримав допомогу, – Володимир Поторась. Майже чотири десятиліття він пропрацював у Градівському лісництві Ківерцівського надлісництва, де пройшов шлях від майстра лісу до лісничого. За роки роботи брав участь у відновленні сотень гектарів лісу, а перші дерева висаджував ще школярем.

Сьогодні чоловік із гордістю спостерігає, як ростуть ліси, посаджені його руками. А ще – пишається своїми синами. Один із них продовжив лісівничу справу, а нині служить у Збройних силах України. Андрій одразу обрав військовий шлях.

«Для людей на пенсії така підтримка дуже важлива. Це не лише допомога на дрова, а й відчуття, що про тебе пам’ятають після багатьох років праці», – говорить Володимир. 

У ДП «Ліси України» наголошують: підтримка пенсіонерів – це знак поваги до людей, які все життя доглядали, берегли та відновлювали українські ліси.

Нагадаємо, в колдоговорі підприємства зазначається, що «компенсація поширюються на пенсіонерів, які звільнились з роботи в зв’язку з виходом на пенсію, працюючи на підприємствах, правонаступником яких є ДП «Ліси України» (пенсіонером підприємства також вважається працівник, який був звільнений за скороченням за два роки до настання пенсійного віку і до настання пенсійного віку перебував на обліку в центрі зайнятості) та безпосередньо на ДП “Ліси України”».