Місяць: Липень 2026
Тривала літня спека створює додаткові виклики не лише для лісів, а й для пожежних водойм. Через активний розвиток водоростей вони потребують регулярного догляду, адже саме ці водойми забезпечують пожежну техніку запасами води під час гасіння загорянь. Тому протягом усього пожежонебезпечного сезону лісівники підтримують їх у належному стані.
Наразі у лісовому фонді ДП «Ліси України» налічується майже 2,9 тис. придатних до використання пожежних водойм, з яких понад 1,3 тис. – штучні. До системи протипожежного водозабезпечення також входять ставки та канали.
У спекотний період вода швидко прогрівається, що сприяє інтенсивному розмноженню водоростей і заростанню водойм. Це погіршує якість води, засмічує водозабірне обладнання та може ускладнити роботу пожежної техніки під час ліквідації загорянь.
Щоб запобігти цьому, лісівники регулярно очищують пожежні водойми від надлишкової рослинності. Спосіб очищення залежить від площі, глибини та ступеня заростання водойми.
Найчастіше використовують борону, яку трактор протягує по дну водойми. Зубці захоплюють водорості та іншу рослинність, після чого їх витягують на берег.
На невеликих або важкодоступних водоймах застосовують троси чи пожежні всмоктувальні рукави, якими підтягують рослинність для подальшого прибирання.
За потреби до робіт залучають екскаватори з довгою стрілою, які видаляють замулення та очищують берегову лінію від заростей.
Паралельно лісівники розчищають під’їзди до водойм і місця забору води, прибирають повалені дерева, чагарники та інші перешкоди, які можуть завадити роботі пожежної техніки.
Також в спеку відбувається обов’язковий контроль рівня води, стану берегів і справності під’їзної інфраструктури.
Завдяки такому комплексу заходів пожежні водойми залишаються готовими до використання впродовж усього пожежонебезпечного періоду.
Німеччина: у Баварських державних лісах провели перше проріджування молодих насаджень для підвищення їхньої стійкості
У лісах федеральної землі Баварія триває догляд за молодими насадженнями, які були відновлені після масштабних вітровалів 1990-х років. Фахівці філії «Лісове господарство Зонтгофен» підприємства «Баварські державні ліси» (Bayerische Staatsforsten) завершили перше проріджування у Вірлінгерському лісі поблизу Бухенберга.
Під час першого проріджування лісівники вилучають окремі дерева, щоб дерева майбутнього отримували більше світла, простору та поживних речовин. Це сприяє формуванню стійкіших насаджень, здатних краще протистояти буревіям і тривалим періодам посухи, а також допомагає створювати кліматично стійкі змішані ліси.
«Важливою складовою цього заходу є цілеспрямована підтримка змішаних деревних порід», — пояснює лісничий Флоріан Целлер, який опікується державним лісом у Вірлінгерському лісі. «Так ми вже сьогодні закладаємо основу для породного складу лісу майбутнього».
Окрему увагу під час проведення робіт приділили збереженню лісових ґрунтів. Для цього використовували компактний харвестер і легкий форвардер, оснащені гусеничними ходовими системами. Завдяки більшій площі контакту з поверхнею така техніка зменшує тиск на ґрунт і допомагає уникнути його ущільнення.
«Саме у Вірлінгерському лісі це має вирішальне значення», — наголошує Янн Еттінг, керівник Лісового підприємства Зонтгофен. «Через численні болотні ділянки та вологі місцезростання ми тут надаємо великого значення роботі, що щадить ґрунт».
У підприємстві зазначають, що поєднання сучасної техніки та наближеного до природи ведення лісового господарства дає змогу ефективно проводити лісогосподарські заходи, водночас мінімізуючи вплив на довкілля. Такий підхід забезпечує сталий догляд за Вірлінгерським лісом і готує його до викликів, пов’язаних зі зміною клімату.
У Чехії воду з річки Морави подають до лісу, щоб допомогти насадженням пережити посуху
Чеські лісівники спільно з природоохоронцями та енергетиками реалізують незвичний проєкт із підтримки лісових екосистем у період спеки. У національній природній пам’ятці «Годонінська Дубрава» поблизу міста Годонін до лісу подають воду з річки Морави, щоб пом’якшити наслідки посухи.
Проєкт реалізують державне підприємство «Ліси Чеської Республіки» (Lesy ČR) у співпраці з Агентством охорони природи та ландшафту Чеської Республіки та енергетичною компанією ČEZ. Для цього використовують трубопровід електростанції «Годонін», який раніше слугував для транспортування суміші леткої золи та води до золовідвалу.
З 22 червня вода надходить у сухе русло водотоку Studená chodba, звідки поступово поширюється лісовими ділянками. Завдяки піщаним ґрунтам на водонепроникній глинистій основі волога добре накопичується та забезпечує водою лісові насадження й інші компоненти природної екосистеми.
У такий спосіб фахівці допомагають лісу краще пережити нинішній спекотний і посушливий період. Загалом планується подати до лісу близько 50 тис. м³ води. Очікується, що перекачування триватиме до вечора четверга, а витрати на проведення робіт покриє Агентство охорони природи та ландшафту Чеської Республіки.
У Фінляндії Metsä Group впроваджуватиме ШІ нового покоління в лісовій промисловості
Metsä Group і Qutwo, фінська компанія у сфері штучного інтелекту та квантових технологій, розпочинають співпрацю, спрямовану на поглиблення використання штучного інтелекту в Metsä та впровадження ШІ нового покоління в основні процеси лісової промисловості. ШІ нового покоління означає рішення, здатні враховувати ширше коло змінних і водночас оптимізувати складні системи.
«Metsä вже давно використовує ШІ на своїх виробничих підприємствах і в операціях із постачання деревини. Наше партнерство з Qutwo виводить це на новий рівень. Разом ми можемо працювати з дедалі складнішими викликами та розробляти нові інтелектуальні рішення для підтримки нашого бізнесу», — говорить Анні Расінен, директорка з бізнес-ШІ в Metsä.
Qutwo надасть Metsä свою платформу штучного інтелекту та квантових технологій Qutwo OS. Мета — збільшити цінність, одержувану з деревної сировини, і посилити міжнародну конкурентоспроможність Metsä.
«Конкурентоспроможність європейської промисловості залежатиме від того, наскільки швидко вона розвиватиме ШІ нового покоління. Відданість Metsä Group довгостроковому розвитку разом із Qutwo створює спроможності, які жодна зі сторін не могла б побудувати самостійно. Це дає змогу європейським компаніям бути на передовій технологій, а не йти за іншими», — говорить Петер Сарлін, засновник і голова Qutwo.
Перші ініціативи зосереджені на підвищенні продуктивності переробних ліній на заводах і оптимізації закупівлі деревини. У закупівлі деревини ШІ дасть змогу краще використовувати багато чинників одночасно, допомагаючи ефективніше спрямовувати використання деревини від лісу до заводу та збільшувати загальну цінність.
«Наша мета — суттєво збільшити цінність, одержувану з деревини, і зменшити змінні витрати між лісом і заводом. Разом із Qutwo ми просуваємо абсолютно нові типи розробок зі значним потенціалом», — говорить Юха Юмппанен, виконавчий віцепрезидент із постачання деревини та лісових послуг у Metsä.
Metsä вже використовує ШІ, зокрема, для прогнозування пошкоджень лісу, ціноутворення в торгівлі деревиною та лісівничих послугах, а також для оцінювання лісового біорізноманіття.
На заводах співпраця зосереджена передусім на підвищенні продуктивності переробних ліній санітарно-гігієнічного паперу. Перероблення — це етап виробничого процесу, на якому базовий папір із папероробної машини переробляється у готову санітарно-гігієнічну продукцію. ШІ дає змогу оптимізувати виробничий процес, підвищувати ефективність, збільшувати виробничу потужність і зміцнювати конкурентоспроможність Metsä на ринку.
Qutwo швидко стала одним із найцікавіших гравців Європи у сфері ШІ та квантових обчислень. Співпраця з Metsä демонструє, як ШІ нового покоління може розв’язувати складні промислові виклики та допомагати формувати сталу конкурентну перевагу для європейської промисловості на глобальних ринках.
У Данії відбулася конференція EUSTAFOR 2026 з питань державного лісового господарства
Щорічна конференція державних лісів EUSTAFOR 2026 у Данії поєднала польові виїзди, професійні дискусії та обмін досвідом між державними лісогосподарськими організаціями Європи. Програма була зосереджена на практичних питаннях сучасного лісоуправління: охороні біорізноманіття, лісівництві, наближеному до природи, створенні нових лісів, ролі державних лісів у збереженні вуглецю, виробництві біомаси, рекреації та захисті водних ресурсів.
Слово hygge у данському контексті означає атмосферу затишку, гостинності й невимушеного спілкування. Саме таку атмосферу організатори поєднали з насиченою фаховою програмою конференції.
Конференція розпочалася 10 червня з офіційного відкриття після засідання Виконавчого комітету EUSTAFOR. Інавгураційна вечеря відбулася в історичному маєтку Норре-Восборг (Nørre Vosborg Manor), де учасники мали змогу ознайомитися з історією данського лісового господарства та елементами місцевої культури.
Ліс Stråsø: біорізноманіття і природні національні парки
Перший польовий день, 11 червня, розпочався з відвідання лісу Стросе (Stråsø Forest). Основну увагу було приділено природним національним паркам і лісам, вилученим із господарського використання для розвитку біорізноманіття. Учасники обговорювали, як природоохоронні цілі реалізуються на практиці та як поєднувати охорону природи з багатофункціональним веденням лісового господарства.
За останні 10 років природоохоронна політика Данії дала змогу збільшити площу лісів, відведених для біорізноманіття, з 6 000 га до 70 000 га. Крім того, передбачено створення 20 нових природних національних парків із відкритим підходом до управління.
Ліс Стросе (Stråsø Forest) нині перебуває на перехідному етапі. Зокрема, проводиться видалення чужорідних видів і формування структурної різноманітності, щоб створити кращі умови для природних процесів у майбутньому.
Ліс Klosterheden: наближене до природи лісове господарство
Після відвідання західного узбережжя Данії учасники продовжили польову програму в лісі Клостергеден (Klosterheden Forest), де були представлені практики наближеного до природи лісового господарства.
Західне узбережжя Данії належить до найбільш ерозійно вразливих узбереж Європи. У середньому море щороку “з’їдає” близько 2 метрів берегової лінії, а на особливо вразливих ділянках без захисту — до 8 метрів на рік.
У лісі Клостергеден (Klosterheden Forest) учасникам показали практичні лісогосподарські операції, зокрема використання подрібнювача деревини, форвардера та ґрунтового бура, змонтованого на екскаваторі, для підготовки місць під садіння. Також було продемонстровано заготівлю сухих дерев, які збирають і подрібнюють на тріску безпосередньо в лісі.
Близько 50% загального щорічного обсягу заготівлі, що становить 550 000 м³, використовується як біомаса у вигляді деревної тріски. Водночас виробництво тріски не є самоціллю: воно економічно уможливлює своєчасне проведення перших проріджувань.
З 2005 року всі державні ліси Данії почали перехід до наближеного до природи лісового господарства. Із 110 000 га лісів, якими управляє Данське агентство природи (Danish Nature Agency / Naturstyrelsen), 48 000 га ведуться за принципами такого підходу, зокрема й ліс Клостергеден (Klosterheden Forest).
На окремих ділянках уже росте нове покоління місцевих деревних порід, висаджене у 2025 році, яке формує мішані насадження.
Повернення бобрів у природне середовище та відновлення водно-болотних оселищ
Окремий блок польової програми був присвячений охороні природи та поверненню бобрів у природне середовище — реінтродукції виду, що розглядається як один із інструментів збагачення біорізноманіття. Боброві загати сприяють утворенню природних водно-болотних ділянок, допомагають утримувати воду в ландшафті та створюють нові оселища для багатьох видів.
Цей приклад став частиною ширшої дискусії про те, як природні процеси можуть підтримувати цілі державного лісоуправління — від відновлення біорізноманіття до адаптації лісових ландшафтів до зміни клімату.
Ліс Anebjerg: створення нових лісів і залучення громад
12 червня учасники відвідали ліс Анеб’єрг (Anebjerg Forest), де основну увагу було зосереджено на створенні нових лісів і залученні зацікавлених сторін. Ця тема є важливою для багатьох європейських країн, які прагнуть збільшити лісистість і водночас забезпечити підтримку місцевих громад.
У ХІХ столітті, після тривалого знеліснення для сільського господарства та заготівлі паливної деревини, ліси вкривали лише близько 2–4% території Данії. Нині лісистість країни становить близько 15%, або 630 000 га суші. Довгострокова мета — збільшити цей показник приблизно до 20–25% території країни до кінця століття.
Ліс Анеб’єрг (Anebjerg Forest) розташований поруч із містом і спроєктований як простір, що поєднує рекреаційні функції, наближене до природи лісове господарство та захист підземних вод після інтенсивного сільськогосподарського використання території. Він також має стати місцем для відпочинку, маунтинбайкінгу та ознайомлення громадськості з лісовим господарством.
Практичний обмін між державними лісогосподарськими організаціями
Конференція завершилася прощальним прийомом у Вестермелле (Vestermølle), де учасники мали змогу підсумувати отримані висновки та продовжити професійні контакти перед наступною зустріччю EUSTAFOR у Словенії.
Програма конференції показала широкий спектр викликів і рішень, із якими сьогодні працюють державні лісогосподарські організації Європи: від охорони біорізноманіття й наближеного до природи лісового господарства до створення нових лісів, залучення громад, захисту водних ресурсів і використання деревної біомаси.
Водночас конференція підтвердила важливість практичного обміну в мережі EUSTAFOR, де стратегічні цілі поєднуються з реальним управлінням лісами на місцях.
До наради, присвяченої підготовці Білої книги* розвитку галузі, долучилися: голова Комітету ВРУ з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк, голова Комітету ВРУ з питань екологічної політики та природокористування Олег Бондаренко, голова Комітету ВРУ з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Андрій Герус, народні депутати Олександр Ковальчук, Богдан Кицак, Олександр Матусевич, заступник міністра економіки Тарас Висоцький, в.о. голови Держлісагентства Володимир Бучко, керівник ДП «Ліси України» Ігор Зубович, представники Офісу Президента, WWF-Україна, бізнес-асоціацій та експерти.
Лісопромисловий комплекс — це не лише надходження до бюджету та значна частина ВВП. Соціальний, екологічний і навіть енергетичний аспекти відіграють не менш важливу роль. Але темпи розвитку галузі, як вважають ініціатори створення Білої книги, є недостатніми. Європейським країнам вдається і значно більше заготовляти, і виробляти продукцію з більшою доданою вартістю. Україні ж перешкоджають зарегульованість, бюрократичні бар’єри та протиріччя, які стримують збільшення ресурсної бази.
Для розкриття потенціалу лісового господарства, переробної та меблевої промисловості потрібна стратегія, що базуватиметься на балансі інтересів. Така стратегія має бути підтримана всіма стейкхолдерами – державою, бізнесом, громадами, екологами та науковцями.
Саме тому до підготовки технічного завдання зі створення Білої книги її ініціатори планують залучити представників усіх зацікавлених сторін. Майданчиком для проведення експертних зустрічей та нарад обрано ДП «Ліси України».
«Перша зустріч пройшла дуже конструктивно, адже у нас єдина ціль – посилення України, розвиток економіки, забезпечення соціальної сфери, захист довкілля та підтримка євроінтеграційного курсу. Дякую ініціаторам проєкту, які запропонували ДП «Ліси України» як майданчик для напрацювання єдиного бачення розвитку галузі. Політика підприємства сьогодні полягає у відкритості та готовності до діалогу. Ми — державна компанія, яка ставить на перше місце інтереси держави та суспільства», — наголосив Ігор Зубович.
*Біла книга (white paper) — це офіційний або аналітичний звіт, який детально розкриває суть певної проблеми та пропонує конкретні шляхи її вирішення. Вона містить експертні дослідження, статистику і часто є своєрідним путівником для ухвалення рішень.
У травні та червні реалізація перевищила 1 та 1,1 млн м3 на місяць і продовжує зростати!
З початку року підприємство стрімко наростило заготівлю (про що ми вже розповідали у попередній публікації). Реалізація у І півріччі також зростала, але дещо меншими темпами. Порівняно з І півріччям 2025-го споживачам відвантажено +300 тис. м3 лісопродукції.
Бізнес не надто активно вибирав продукцію у І кварталі – вплинули відключення електроенергії та проблеми з логістикою через тривалі морози. Але у ІІ кварталі ситуацію вдалося вирівняти. У червні досягнутий максимум реалізації з початку року – 1,14 млн м3. Якщо споживачі не збавлятимуть темпи, запланований на цей рік обсяг заготівлі і відповідно реалізації буде виконано.
Протягом І півріччя відбувалося поступове корегування цін від максимумів кінця 2025 року. Корекція торкнулася ділової деревини всіх порід (детальніше на графіку), крім дров. Реалізаційна ціна дров’яної деревини промислового використання залишилась на рівні 2,5–2,4 тис. грн/м3.
Середній показник виконання контрактів за півроку – 88%. З урахуванням відмов покупців або втрати права придбання – 97%: іншими словами, у 75% випадків невиконання контрактів це відповідальність покупця.
У прифронтових регіонах (Сумщина, Чернігівщина, Харківщина) деревообробники не вибрали близько третини законтрактованих об’ємів. Причина здебільше об’єктивна – безпекова ситуація. Ворог цілеспрямовано знищує прифронтову інфраструктуру та промисловість.
Втім, не обійшлося і без випадків, коли деякі учасники ринку зривали контракти, розраховуючи на зниження цін у наступному періоді. Особливо це стосується форвардних піврічних контрактів з фіксованою ціною.
На зростаючому ціновому тренді минулого року виконання по форвардам складало 100%, на зниженні цього року – лише 70%, що говорить про необхідність вдосконалення умов таких контрактів.
Низька активність у І кварталі і невиконання контрактів призвели до зростання залишків продукції на складах. Підприємству довелося проводити гнучку політику – не затребувану деревину (в основному це ділова деревина сосни) виставляти на так звані «голландські» аукціони на пониження ціни. У І кварталі через «голландці» реалізовано майже 100 тис. м3 із середнім зниженням цін по діловій деревині сосни до 23%. У ІІ кварталі – 284 тис. м3 із середнім зниженням цін по діловій деревині сосни до 18%.
У результаті за ІІ квартал вдалося на 140 тис. м3 зменшити залишки продукції на складах, з яких лісоматеріалів круглих хвойних порід – 127 тис. м3. Таким чином, залишки ділової деревини сосни на складах скоротилися на 30%.
Варто визнати і деякі недопрацювання філій підприємства. Зокрема, у Карпатському регіоні кілька надлісництв не забезпечили ритмічну заготівлю та відвантаження через бюрократичні затримки із матеріалами лісовпорядкування і, відповідно, відсутністю лісорубних квитків. Зараз активно працюємо задля недопущення таких прикрих випадків у подальшому.
Що далі?
Незважаючи на складну ситуацію у прифронтових регіонах, обсяги відвантаження зростають, що свідчить про досягнення ситуативного балансу між попитом і пропозицією. Тож підприємство послідовно працює над збільшенням пропозиції, плануючи цього року запропонувати ринку +1 млн м3 лісопродукції.
Усі сталися в Димерському надлісництві ДП «Ліси України». Роботи тривають з 10 години ранку.
Дві пожежі вже вдалося локалізувати. Ще на двох ділянках триває локалізація та гасіння. Головне зараз – не дати вогню перекинутися на нові ділянки лісу. Загальна площа наразі складає 1,1 га.
Роботу суттєво ускладнює погода. Сильний вітер постійно змінює напрямок полум’я, а суха лісова підстилка, висушена аномальною спекою, допомагає вогню швидко поширюватися.
Попри складні умови, вогнеборці працюють на межі своїх можливостей. Загалом на місцях загорянь працює понад 55 лісівників. Залучені чотири пожежні автомобілі, трактори та пожежні модулі.
Одне з найважливіших завдань зараз – забезпечити безперервний підвіз води, щоб пожежні могли не зупиняти гасіння ні на хвилину.
Водночас небезпека ще не минула. Залишки бойових частин можуть повторно детонувати навіть через кілька годин після падіння. Через це існує ризик нових осередків займання, а кожен виїзд потребує максимальної обережності.
Тому лісівники працюють разом з підрозділами ДСНС. Спільними силами вони не лише гасять пожежі, а й роблять усе можливе, щоб не допустити поширення вогню та нових спалахів.
Ситуація залишається складною, але боротьба за кожен гектар лісу триває!
Україна продовжує комплексне реформування лісової галузі, поєднуючи ефективне використання природних ресурсів із їх збереженням та відновленням. Уряд одночасно вдосконалює законодавчу базу, оновлює правила ведення лісового господарства, адаптує галузь до європейських вимог і створює умови для розвитку деревообробної промисловості.
Такий підхід має забезпечити не лише стале управління лісами, а й збільшити економічний ефект від їх використання, підтримати оборонні потреби країни, залучити інвестиції у переробку та підготувати сектор до інтеграції у європейський ринок.
Баланс між економічним розвитком і збереженням лісів
Одним із ключових напрямів роботи є вдосконалення нормативної бази щодо використання земель лісового фонду. Держава працює над створенням чітких та прозорих правил, які дозволять поєднати розвиток економіки, зокрема у сфері надрокористування, із захистом лісових екосистем.
Під час фахових консультацій за участю державних органів, експертів, природоохоронних організацій та представників лісової галузі обговорюються механізми, які мають забезпечити збереження цінних лісових масивів, удосконалити процедури погодження використання земель та врегулювати питання проведення рубок відповідно до сучасних екологічних вимог.
Окрему увагу приділено оновленню Правил рубок головного користування, які мають врахувати як потреби лісового господарства, так і міжнародні підходи до охорони довкілля.
Нові правила дозволять ефективніше використовувати лісові ресурси
Важливим кроком стало оновлення порядку заготівлі деревини на період воєнного стану.
Запроваджені зміни дозволяють ефективніше використовувати деревину, отриману під час санітарних рубок, не зменшуючи можливостей забезпечення економіки, громад та сектору безпеки необхідною сировиною. При цьому законодавство зберігає запобіжники: у разі суттєвого скорочення фонду рубок головного користування передбачено перегляд лімітів, а після проведення рубок є обов’язковим відновлення лісів.
Також документ суттєво модернізує систему ведення лісового господарства. Зокрема, деталізовано правила проведення санітарних заходів, визначено сучасні критерії відбору дерев під час рубок, удосконалено механізми лісовідновлення, запроваджено нові види рубок та цифрові інструменти для оформлення дозвільних документів.
У результаті очікується підвищення ресурсного потенціалу українських лісів, скорочення надмірного регулювання, збільшення надходжень до бюджетів та стабільне забезпечення держави деревиною.
Деревообробка має перейти до моделі виробництва з високою доданою вартістю
Паралельно держава працює над розвитком деревообробної промисловості, яка сьогодні стикається з новими викликами через війну. Висока вартість електроенергії, дефіцит кадрів та необхідність виконання нових європейських вимог щодо простежуваності походження деревини потребують модернізації підприємств.
Саме тому Мінекономіки готує програму підтримки енергоефективності виробництв, яка стимулюватиме підприємства інвестувати в сучасне обладнання, автоматизацію виробничих процесів та цифровізацію. Це дозволить скоротити виробничі витрати, підвищити продуктивність та зміцнити конкурентоспроможність української продукції на міжнародних ринках.
Водночас триває підготовка законодавчих змін для імплементації вимог Регламенту ЄС щодо боротьби зі знелісненням (EUDR). Україна створює цифрові механізми підтвердження легальності походження деревини, що стане необхідною умовою для безперешкодного експорту продукції до Європейського Союзу.
Відкрита конкуренція та прогнозований ринок деревини
Одним із пріоритетів державної політики є також формування прозорого ринку деревини.
Передбачається завершення переходу до відкритих аукціонів із продажу деревини та впровадження зрозумілих економічних принципів формування стартових цін. Це дозволить деревообробним підприємствам прогнозувати закупівлі сировини, планувати виробництво та реалізовувати довгострокові інвестиційні проєкти.
Крім того, завершується підготовка Стратегії розвитку деревообробної галузі, яка визначить довгострокові напрями розвитку сектору та його інтеграції до європейського економічного простору.
Роль держави та ДП «Ліси України»
Комплексне оновлення галузі базується на чіткому розподілі функцій між державою та оператором лісового господарства.
Держава формує сучасну нормативну базу, забезпечує баланс між економічними інтересами та екологічною безпекою, впроваджує цифрові інструменти управління, гармонізує українське законодавство з європейськими вимогами та створює умови для розвитку деревообробної промисловості.
Водночас ДП «Ліси України» є ключовим виконавцем цих змін на практиці. Підприємство забезпечує раціональне ведення лісового господарства, відновлення лісів після рубок, постачання деревини для потреб держави та економіки, бере участь у вдосконаленні нормативної бази й впровадженні сучасних підходів до управління лісовими ресурсами.
Очікуваний результат
Послідовна реалізація цих рішень дозволить Україні сформувати сучасну модель управління лісовою галуззю, яка поєднає ефективне використання природних ресурсів, обов’язкове відновлення лісів, прозорий ринок деревини та розвиток глибокої деревообробки.
У перспективі це означатиме збільшення бюджетних надходжень, створення нових інвестиційних можливостей, зростання експорту продукції з високою доданою вартістю, підвищення конкурентоспроможності українських підприємств та повну адаптацію лісового сектору до стандартів Європейського Союзу.
У межах проєкту Відділу комунікацій «Даруємо тепло» розповідаємо про заклади, які лісівники забезпечують паливною деревиною. Цього разу – про Коростенську центральну районну лікарню, яка входить до найбільших і пріоритетних медичних закладів в області.
Лікарня надає допомогу для жителів 13 громад області, де проживає понад 250 тисяч людей. Одночасно можуть проходити лікування до 200 пацієнтів, а за рік медичну допомогу отримують понад 10 тисяч людей. Зокрема за минулий рік отримали якісне лікування понад 2 тисячі військовослужбовців та учасників бойових дій. Саме тому підготовка до зими для лікарні починається задовго до перших холодів. Адже тепло в палатах і відділеннях – це не про комфорт. Це про безперервну роботу лікарів та безпеку пацієнтів у будь-яких умовах.
Цього року лікарня вже уклала договори на постачання 2350 кубометрів. Перші 300 кубометрів Коростенське надлісництво ДП «Ліси України» вже доставило. Повністю виконати зобов’язання плануємо до осені, хоча поставки передбачені до кінця року.
«Коростенщина дуже сильно відчуває наслідки війни. Зокрема потерпає від дронових атак, які за останні два роки суттєво торкнулися громади. Ворог намагається бити по енергетичній інфраструктурі, тому потреба в дровах залишається завжди. Минулорічна зима показала, що резерв має бути обов’язково. Дуже вдячні «Лісам України» за співпрацю. Для нас важливо, що дрова мають хорошу якість і продаються за дуже гарною та невисокою ціною. Плюс поставки завжди відбуваються вчасно. Як зазначено в документах – так усе і виконується. Лісівники своє слово тримають. Сьогодні далеко не кожен постачальник може гарантувати таку якість, відповідальність і дисципліну. Ми знаємо, що якщо домовилися з лісівниками, то все буде зроблено без затримок», – з вдячністю розповідає керівник лікарні Алла Железнякова.
Для медиків запас дров сьогодні – це не лише питання опалення, а й додаткова впевненість. У разі перебоїв з електроенергією лікарня повинна продовжувати працювати без зупинок, а пацієнти – перебувати в теплих палатах.
ДП «Ліси України» продовжує готуватися до нового опалювального сезону та завчасно забезпечувати дровами соціально важливі заклади.
Наразі триває гасіння двох найбільших осередків займання – на Чернігівщині та Харківщині.
З минулого тижня в Україні зберігається надзвичайний рівень пожежної небезпеки.
Державна лісова охорона спільно з представниками Нацполіції у посиленому режимі патрулює лісові масиви по всій країні, щоб запобігти виникненню нових пожеж та оперативно виявляти порушення правил пожежної безпеки в лісах України.
На Полтавщині під час патрулювання виявили порушників правил пожежної безпеки — на п’ятьох осіб склали адміністративні протоколи.
На Волині та Рівненщині всі вихідні безперервно працювали понад 500 працівників лісової охорони та весь інженерний склад.
На Київщині та Житомирщині рейдові групи особливо посилили патрулювання біля в’їздів до лісових масивів. Територію перевіряють щодня, адже в таку спеку навіть одна людська необережність може коштувати сотень гектарів лісу.
Патрулювання допомагає запобігати пожежам, спричиненими людською необережністю. Водночас найбільше осередків займання нині виникає через російську агресію. Наразі триває ліквідація двох таких пожеж.
Чернігівщина. У Славутицькому лісництві Чернігівського надлісництва через падіння уламків ворожого дрона загорілися 75-річні соснові насадження на острові між Дніпром і Вербкою. Дістатися до осередку займання можна лише водою, тож працівників державної лісової охорони та рятувальників переправили на острів катером ДСНС. Пожежу гасили вручну за допомогою ранцевих вогнегасників, лопат і хлопавок. Наразі займання локалізовано на площі 30 га, триває повна ліквідація.
Харківщина. В Артемівському лісництві Ізюмського надлісництва виникла низова лісова пожежа. Осередок займання розташований за 24 км від лінії зіткнення. До гасіння залучили 16 працівників ДП «Ліси України», чотири пожежні автомобілі, пожежний модуль, трактор та автомобіль лісової охорони. Пожежу локалізували на площі 8,5 га.
Закликаємо громадян утриматися від відвідування лісів, поки зберігається надзвичайний рівень пожежної небезпеки. Якщо плануєте відпочинок на природі, обирайте рекреаційні пункти «Лісовичок» — це понад 1100 спеціально облаштованих локацій по всій країні для безпечного та комфортного відпочинку без загрози для лісу.
Порівняно з минулим роком заготівля зросла на понад 740 тис. куб. м. Піврічний план виробництва перевиконано. Лише у червні заготовлено майже 1,1 млн куб. м деревини.
Як це вдалося?
– Збільшення кількості власних заготівельних бригад підприємства. Майже до 3 тисяч осіб збільшено чисельність штатних вальників, лісорубів та трактористів. Це мінімізувало ризики просідання заготівлі внаслідок невиконання робіт підрядниками.
– Якісна підготовка техніки та ефективна організація робіт у зимовий період (за підсумками І кварталу: +560 тис. куб. м).
– Збільшення частки рубок догляду, які необхідні для формування якісного деревостану, але вважаються складнішими та витратнішими порівняно з рубками головного користування.
– Зростання довіри до підприємства з боку підрядників, що зумовило збільшення приватних інвестицій у механізацію заготівлі. Цього року підрядники задіяли на лісозаготівельних роботах майже 20 багатоопераційних лісозаготівельних машин.
– Формування цивілізованого ринку заготівельних послуг завдяки переведенню їх закупівель на Prozorro. У підсумку це забезпечило вищий відсоток виконання договорів підрядниками, які змогли дати результат в умовах дефіциту кадрів та стрімкого зростання цін на пальне.
Поточна динаміка заготівлі цілком дозволяє підприємству до кінця року вийти на запланований показник +1 млн куб. м продукції. За умови, звісно, збереження попиту на сировину з боку основних споживачів — деревообробного бізнесу.