Місяць: Липень 2026
У Латвії розпочався сезон агротехнічного догляду за молодими лісами
Акціонерне товариство «Латвійські державні ліси» у 2026 році планує провести агротехнічний догляд за молодими лісовими культурами на площі 36 тис. гектарів. Роботи спрямовані на забезпечення належних умов для росту саджанців у період активної літньої вегетації.
Улітку молоді дерева активно конкурують із трав’янистою та чагарниковою рослинністю за світло, вологу й поживні речовини. Тому під час агротехнічного догляду траву та кущі скошують, щоб забезпечити саджанцям кращі умови для розвитку.
Цьогоріч сезон агротехнічного догляду розпочався пізніше, ніж торік. Причиною стала весняна посуха, через яку трав’яниста й чагарникова рослинність розвивалася повільніше.
Як пояснюють у LVM, потреба в агротехнічному догляді залежить від способу підготовки ґрунту перед висаджуванням лісових культур. На ділянках із мікропідвищеннями такі роботи проводять рідше, однак вони є складнішими через нерівний рельєф. Натомість на площах, підготовлених важкими дисковими плугами, догляд потрібен частіше, але його виконання є простішим.
У компанії наголошують, що своєчасне проведення агротехнічного догляду є важливою складовою успішного лісовідновлення. Несвоєчасне виконання робіт уповільнює розвиток молодих насаджень і в майбутньому збільшує витрати на їх вирощування.
Обсяги агротехнічного догляду в різних регіонах Латвії залежать від масштабів лісовідновлення. Найбільше таких робіт заплановано в Південнокурземському регіоні, де також здійснюють найбільші обсяги створення нових лісів. Максимальна виробнича потужність LVM дозволяє виконувати агротехнічний догляд на площі до 8 тис. гектарів щомісяця.
У федеральних лісах Австрії відновлено три болотні екосистеми
У регіоні Зальцкаммергут завершили природоохоронний проєкт, реалізований Віденським університетом спільно з Австрійськими федеральними лісами (Österreichische Bundesforste, ÖBf). У межах цієї ініціативи проведено роботи на болотах Großes Langmoos і Moosklausalm поблизу Бад-Ішля, а також Torfmoos у Гозау.
Метою заходів є відновлення природної здатності боліт утримувати воду та підтримувати місцеві екосистеми. Результати проєкту й відновлені ділянки представили 1 червня в Бад-Гойзерні.
«Щоб утримати воду в болотах, загалом було споруджено 420 погонних метрів шпунтових стінок. Крім того, головну канаву в Großes Langmoos засипали 25 тоннами деревних пелет», — пояснює Ксавер Віммер, представник регіонального напряму управління природними територіями ÖBf. Надалі Австрійські федеральні ліси здійснюватимуть гідрологічний моніторинг цих ділянок, щоб у довгостроковій перспективі документувати динаміку рівнів води та успішність заходів із відновлення.
Дослідження засвідчує потребу в діях
Те, як болота Австрії та їхнє біорізноманіття реагують на зміни довкілля, з 2022 року досліджували в межах проєкту Віденського університету, що фінансувався Фондом біорізноманіття 2021 Федерального міністерства сільського та лісового господарства, клімату й охорони довкілля, регіонів і водного господарства, а також NextGenerationEU.
Для цього було закартовано близько 200 боліт і порівняно їх із обстеженнями 1988 року.
Результат: сьогодні болота Австрії в середньому сухіші, сильніше затінені та багатші на поживні речовини, ніж приблизно 35 років тому. Через це види рослин, характерні для боліт, зазнають дедалі більшого тиску. Тому дослідники бачать подальшу потребу в заходах із охорони та відновлення боліт.
Важливість боліт підкреслює і Норберт Тотшніг, федеральний міністр сільського та лісового господарства, клімату й охорони довкілля, регіонів і водного господарства:
«Болота є світовими чемпіонами зі зберігання CO₂ та осередками біорізноманіття. Тому Міністерство довкілля на кількох рівнях посилює збереження й відновлення боліт в Австрії. Це вдається передусім завдяки LIFE-проєкту AMooRe та численним проєктам відновлення, що реалізуються за підтримки Фонду біорізноманіття. У межах проєкту Віденського університету також було відновлено три болота Австрійських федеральних лісів. Уже досягнуто багатьох успіхів, але потрібне послідовне продовження наших зусиль, щоб ці унікальні оселища збереглися».
ÖBf роблять ставку на активну охорону боліт
Австрійські федеральні ліси мають понад 2 000 гектарів болотних ділянок і вже десятиліттями працюють над їхньою охороною. Досі реалізовано понад 50 проєктів із охорони боліт. Приблизно 25 років ÖBf також співпрацюють у цій сфері з Віденським університетом. Ця співпраця поєднує наукові дослідження, картування на ділянках ÖBf і практичну природоохоронну роботу на місцевості.
«Як найбільший управитель природних територій країни, ми прагнемо поєднувати використання й охорону. Відновлення трьох боліт показує, як ми можемо активно зберігати цінні оселища та довгостроково забезпечувати їхні природні функції», — говорить Мартін Штюрмер, керівник Лісового підприємства ÖBf Inneres Salzkammergut.
Інформаційні стенди та подкаст про болота
У межах заходу були представлені відновлені болотні ділянки; також відбулася спільна екскурсія на болото Großes Langmoos із керівником проєкту ÖBf Ксавером Віммером. На місці встановили спеціально підготовлені інформаційні стенди про болота загалом і про відповідні верхові болота зокрема. Також онлайн доступні випуски подкасту «Moorvielfalt», опубліковані в межах проєкту.
У межах Фонду біорізноманіття було підтримано численні проєкти з відновлення боліт. Інвестиції в охорону боліт в Австрії також здійснюються в межах LIFE-проєкту AMooRe, у якому, крім Віденського університету та Кільського університету імені Крістіана Альбрехта, беруть участь усі дев’ять федеральних земель, а також Міністерство сільського та лісового господарства, клімату й охорони довкілля, регіонів і водного господарства.
Естонські лісівники розпочали демонтаж греблі для відновлення річки Йихне
Державний центр управління лісами Естонії розпочав реалізацію проєкту з демонтажу греблі Koorküla та відновлення природного режиму течії річки Йихне. Роботи спрямовані на покращення екологічного стану річки, відновлення міграції риб і повернення природних процесів у водній екосистемі.
Першим етапом проєкту стало поступове зниження рівня води у водоймі, утвореній греблею, а також підготовка до пересаджування рослинного виду II категорії охорони, що росте на цій території. За дозволом Департаменту довкілля Естонії зниження рівня води розпочали 1 квітня. Воду спускають поступово — не більш як на 30 сантиметрів на добу, а під час сильних опадів роботи тимчасово призупиняють. Водойму не осушуватимуть повністю, щоб запобігти поширенню донних відкладів і забезпечити належні умови для пересаджування охоронюваних рослин.
У RMK наголошують, що демонтаж гребель є одним із найефективніших способів відновлення природного стану річок.
Керівник напряму водної екології RMK Сандер Сандберг зазначив: «Греблі часто впливають на річкові екосистеми сильніше, ніж здається на перший погляд: вони перешкоджають руху риб, спричиняють нагрівання води та накопичення донних відкладів. Демонтаж греблі Koorküla допоможе відновити природне функціонування річки Õhne та поліпшить екологічний стан річки загалом», — сказав Сандберг.
За його словами, головним принципом реалізації проєкту є мінімальний вплив на природне середовище. «Наша мета — не лише демонтувати греблю, а й відновити екологічну цілісність річки. Усі дії мають виконуватися у спосіб, що матиме якомога менший вплив на річку», — додав він.
Проєкт реалізовуватиметься у два етапи. Перший передбачає спуск води та пересаджування охоронюваних рослин. Виконавцем цих робіт за результатами закупівлі стала компанія Praktov OÜ. Другий етап, який RMK реалізує спільно з Транспортним департаментом Естонії, включає формування природного русла річки, відновлення берегів і реконструкцію мосту Koorküla. Наразі процедура закупівлі за цим етапом ще триває.
Необхідність демонтажу греблі пояснюють тим, що вона перешкоджає природній міграції риб та інших водних організмів, порушує безперервність річки, спричиняє нагрівання води, дефіцит кисню та накопичення донних відкладів. Річка Õhne є важливою нерестовою річкою для лососевих, однак через греблю риби не можуть підніматися вгору за течією.
Якщо закупівельні процедури та будівельні роботи відбуватимуться за графіком, демонтаж греблі, відновлення природного русла річки та реконструкцію мосту планують завершити до кінця 2026 року. Роботи фінансуються за підтримки проєкту Фонду згуртування Європейського Союзу «Оздоровлення водних об’єктів, що не перебувають у доброму стані».
Данія: на місці сільськогосподарських полів створять 665 гектарів нового державного лісу
У Данії стартував масштабний проєкт зі створення нового державного лісу на острові Фюн. На площі 665 гектарів, де нині розташовані сільськогосподарські угіддя, планують сформувати ліс без господарського втручання. Він має захистити джерела питної води, сприяти відновленню біорізноманіття та створити нові рекреаційні території для місцевих жителів.
Проєкт реалізують між містами Оттеруп і Сьоннерсе на острові Фюн. Територія, яка сьогодні використовується як сільськогосподарські угіддя, упродовж найближчих десятиліть має перетворитися на державний ліс, що розвиватиметься без господарського втручання. Символічний старт проєкту відбувся 22 червня: міністр природи та добробуту тварин Данії Крістіан Раб’єрг Мадсен висадив перший дуб майбутнього лісу.
«Я радий, що ми можемо зробити перший крок до появи нової зеленої ділянки на карті Данії разом із дітьми з Оттерупа, які зростатимуть одночасно з тим, як зростатиме цей ліс. Є багато причин, чому збільшення площі лісів у Данії — добра ідея. Ліс корисний для відпочинку на природі та природних вражень, ліс важливий для роботи з охорони природи й біорізноманіття, а також для важливого завдання — забезпечення питної води майбутнього. І з майбутнім лісовим масивом біля Оттерупа ми робимо великий крок до створення великих суцільних лісових територій і досягнення наших цілей, щоб захищати запаси питної води, мати більше природи та створювати привабливі природні території для відпочинку», — розповідає Крістіан Раб’єрг Мадсен.
Новий ліс створюють насамперед для захисту джерел питної води та зон водозабору Otterup Vandværk і Lundeværket, що належить компанії VandCenter Syd. Водночас проєкт сприятиме поглинанню вуглецю, збереженню біорізноманіття та створенню нових оселищ для рослин і тварин.
Фюн є одним із регіонів Данії з найменшою площею державних лісів. Саме тому реалізація цього проєкту стане важливим кроком для збільшення лісистості острова та розвитку рекреаційної інфраструктури.
«З майбутнім лісом ми посилюємо захист нашої питної води, збільшуємо біорізноманіття та надаємо громадянам доступ до великої нової природної й рекреаційної території. Це довгостроковий проєкт, який приноситиме користь Північному Фюну протягом багатьох поколінь і показує, чого ми можемо досягти, коли водоканали, комуна й держава працюють разом», — говорить Мортен Андерсен, голова комітету з техніки та довкілля комуни Північний Фюн.
Представники підприємств водопостачання наголошують, що створення лісу є довгостроковою інвестицією у захист підземних вод і стабільне забезпечення населення якісною питною водою.
«Створюючи ліс, ми робимо важливий і довгостроковий крок для захисту наших підземних вод. Це інвестиція в майбутнє, завдяки якій ми забезпечуємо чисту й якісну питну воду для тисяч громадян в Оттерупі — не лише сьогодні, а й для майбутніх поколінь. Ліс діє як природний захист наших водних ресурсів і підкреслює, що ми беремо відповідальність як за довкілля, так і за нашу спільну безпеку водопостачання», — говорить Нільс Ерік Нільсен, голова правління Otterup Vandværk.
«Водозабірна ділянка є важливою для VandCenter Syd, оскільки в цьому районі ми можемо отримувати до 10% питної води для наших 180 000 споживачів. Наша мета — виробляти питну воду на основі чистих підземних вод, і саме тому так важливо захищати їх, зокрема шляхом створення лісів», — говорить Андреас Бассетт, заступник директора VandCenter Syd.
Після укладення угоди Данське агентство природи розпочне переговори із землевласниками щодо викупу земель. Після придбання необхідних ділянок проведуть дослідження, громадські обговорення та всі передбачені законодавством процедури. Початок створення нового лісу очікується у 2028–2030 роках. Надалі Данське агентство природи відповідатиме за управління територією, приділяючи основну увагу збереженню біорізноманіття, захисту підземних вод і розвитку рекреаційних можливостей.
На цьому наголосив керівник ДП «Ліси України» Ігор Зубович під час круглого столу «Проблемні питання збільшення заготівлі деревини та проведення біржових торгів у 2026 році», організованого Федерацією роботодавців України спільно з Волинською ОВА та Українською асоціацією меблевиків.
За словами Ігоря Зубовича, з 2025 року спільно з бізнесом напрацьовано низку кроків щодо дерегуляції нормативної бази, що дало можливість підприємству переглянути планові обсяги виробництва.
Зокрема, на 2026 рік ДП «Ліси України» задекларувало збільшення заготівлі на 1 млн м³. Взяте зобов’язання підприємство виконує. За підсумками І півріччя заготовлено майже 6 млн м³ лісопродукції, що на 740 тис. м³ більше, ніж торік.
У результаті ДП «Ліси України» забезпечило країну паливними дровами під час надзвичайно складного опалювального сезону. У більшості сегментів ринку деревини збалансовані попит і пропозиція, поступово зменшується дебіторська заборгованість покупців за відвантажену продукцію.
Втім, не всі учасники ринку виконують зобов’язання за біржовими угодами в повному обсязі.
Саме тому, зазначив Ігор Зубович, лісівники і деревообробники мають працювати як єдиний механізм, забезпечуючи інтереси лісопромислового комплексу та країни в цілому.
Під час круглого столу економічна платформа Wood Industry презентувала дослідження, яке підтвердило, що, на відміну від комунальних та аграрних лісгоспів, ДП «Ліси України» вдалося зламати негативний тренд та наростити заготівлю у І півріччі до найбільшого з початку війни рівня.
Проте бізнес звертає увагу, що найбільший відсоток приросту припадає на непромислову паливну деревину, яка постачається домогосподарствам, соціальним об’єктам та ЗСУ.
Як пояснив директор Департаменту ресурсів ДП «Ліси України» Олександр Жук, у І кварталі цього року через складні погодні умови, проблеми в енергетиці та просідання зовнішніх ринків бізнес практично припинив викуповувати та забирати зі складів основну продукцію підприємства — круглі хвойні лісоматеріали.
Тож «Ліси України» для недопущення накопичення залишків сконцентрувалися на заготівлі більш затребуваної продукції — лісоматеріалів листяних порід, а також на проведенні рубок формування, в структурі заготівлі яких переважає дров’яна деревина.
Таким чином вдалося забезпечити високі темпи заготівлі, не створюючи надмірних залишків продукції. Вже у ІІ кварталі частка паливних дров у загальному обсязі реалізації значно зменшилась. У задекларованому на 2026 рік додатковому 1 млн м³ деревини 70% становить ділова деревина та деревина для промислового виробництва.
У презентованому на заході дослідженні компанії «Кроноспан УА» також стверджується, що ринок стабілізувався, став більш прогнозованим, а торги відбуваються без різких стрибків і значного зростання фінальних цін аукціонів.
Попри це, бізнес вважає, що обсяги заготівлі необхідно продовжувати збільшувати.
На думку учасників заходу, наступного року «Лісам України» під силу зберегти поточну динаміку зростання заготівлі. Нарощенню виробництва сприятимуть уже ухвалені Урядом нормативні зміни.
Народні депутати та бізнес-асоціації також готові долучатися до напрацювання наступних регуляторних кроків, які забезпечать промисловість додатковим ресурсом.
Кілька останніх тижнів у регіонах України трималася спека та найвищий клас пожежної небезпеки. Незважаючи на це, у червні та на початку липня лісовій охороні вдалося не допустити загорянь у лісових масивах Буковини, Тернопільщини та Хмельниччини.
Ще до початку пожежонебезпечного періоду було проведено капітальний ремонт телевізійних систем спостереження: замінено камери на потужніші, встановлено резервне живлення, а в пунктах моніторингу оновлено екрани. З початку небезпечного сезону в лісництвах перекрили понад 300 лісових доріг і влаштували більше 1 тис. км мінералізованих смуг.
На пожежних станціях запроваджено цілодобове чергування персоналу. Лісівники разом із співробітниками ДСНС та Нацполіції майже цілодобово патрулювали лісові масиви.
На Житомирщині мешкає декілька тисяч родин переселенців із Херсонщини. Це люди, яким через війну довелося покинути домівки та заново починати будувати життя на новому місці.
Спільно з Координаційним центром «Вільні разом» вирішили підтримати родини переселенців. У межах соціального проєкту «Вікно у ліс» організували для херсонців відпочинок у лісі на одному з найбільших рекреаційних пунктів ДП «Ліси України», відкритому у квітні 2025 року вздовж траси М-06 Київ–Чоп поруч із Коростишевим.
Родини брали участь у веселих естафетах, спортивних змаганнях, командних випробуваннях і незвичних конкурсах, де потрібно було не лише бути швидкими, а й вміти підтримувати одне одного.
Для діток лісівники провели урок із безпеки. Нагадали прості правила поведінки в лісі під час пожежонебезпечного періоду, пояснили, чому не можна наближатися до підозрілих предметів чи відпочивати біля необлаштованих водойм.
«Дякуємо вашому підприємству за можливість долучитися до проєкту «Вікно у ліс». Для спільноти херсонців дуже важливо відчувати підтримку та ще більше знайомитися з людьми, які сьогодні поруч із нами. Найцінніше – бачити щасливих дітей, які можуть гратися, сміятися й проводити час разом із родинами. Не менш важливо й те, що такі зустрічі проходять у безпечному місці. Сьогодні батьки постійно хвилюються через небезпечні знахідки, водойми чи незнайомі локації, тому такі облаштовані рекреаційні пункти дають змогу дітям відпочивати без зайвих ризиків. Наш центр щодня допомагає переселенцям, тому ми щиро вдячні лісівникам за цю ініціативу, турботу та можливість подарувати родинам справжній день відпочинку», – поділилася координаторка центру Алєся Алексєєва.
Ми дуже раді, що день на природі подарував дітям нові спогади, щирі емоції та відчуття безтурботного літа.
Проєкт «Вікно у ліс» триває, і попереду ще чимало цікавих заходів. ДП «Ліси України» й надалі запрошуватиме дітей та дорослих на рекреаційні пункти підприємства, де під час пожежонебезпечного періоду можна з комфортом відпочити в лісі.
На Сумщині та Чернігівщині ворожі FPV-дрони неодноразово атакували службові автомобілі та техніку. Через постійну загрозу частина споживачів відмовляється направляти в регіон лісовози, тому продукція залишається на складах. Через близькість до кордону повітряні тривоги можуть тривати не кілька годин, а понад добу.
Для зменшення ризиків під час відвантаження та інших виробничих процесів Північна філія підприємства почала використовувати детектори дронів.
Це українська система радіоелектронної розвідки, яка сканує радіоефір та виявляє FPV-дрони. Залежно від умов прилад здатний попередити про загрозу на відстані до 4 кілометрів.
Тепер під час відвантаження деревини один із працівників постійно відстежує сигнали детектора. Щойно прилад фіксує появу дрона, техніка розосереджується, а всі працівники залишають виробничий майданчик.
Наразі такі детектори вже застосовують у Сумському, Шосткинському, Тростянецькому, Новгород-Сіверському та Корюківському надлісництвах. Найближчим часом Північна філія планує забезпечити цими системами й інші підрозділи.
Війна завдала багатомільярдних збитків лісовому господарству півночі країни. На Сумщині майже 75 тисяч гектарів лісового фонду потенційно забруднені вибухонебезпечними предметами, а на Чернігівщині понад 67 тисяч гектарів лісу залишаються недоступними через безпекову ситуацію. За таких умов підприємство докладає максимум зусиль для продовження повноцінної роботи на територіях, до яких зберігається доступ.
В Путильському надлісництві оголошено сім квазіпралісових і пралісових пам’яток природи місцевого значення. Йдеться про понад 50 га природних лісів та майже 200 га квазіпралісів, які в минулому зазнали мінімального антропогенного впливу (природна структура та видовий склад збереглися).
Квазіпралісові й пралісові ділянки у гірському Путильському надлісництві розташовані у важкодоступній місцевості та утворені старовіковими ялицями, а фауна і флора представлені як звичайними, так і рідкісними червонокнижними видами. Лісівники забезпечували охорону цих цінних лісів ще з 2019 року. Спільно з Управлінням екології та природних ресурсів Чернівецької ОВА і науковцями було проведено дослідження та підготовлено висновки, які стали підставою для віднесення ділянок до природно-заповідного фонду.
Посилення охоронного статусу та встановлення чітких меж надійніше убезпечить ділянки від впливу господарської діяльності та інших форм втручання.
Також було збільшено площу ще одного об’єкта ПЗФ місцевого значення — заповідного урочища «Буковий праліс» у Сокирянському надлісництві. Це теж цінний лісовий масив із суворим режимом охорони.
Наразі в Чернівецькій області загальна площа пам’яток природи місцевого значення (пралісів та квазіпралісів) становить понад 1004 га.
«Такі лісові масиви — пралісові ділянки — є важливим науково-пізнавальним об’єктом, що дає розуміння, як може формуватися ліс без втручання людини, — каже директор філії «Подільський лісовий офіс» Василь Гончар. — А ми й надалі забезпечуватимемо належне збереження не лише самих пралісів, а й їхніх охоронних зон».
За І півріччя підприємство поставило українським домогосподарствам, об’єктам соцсфери та військовим частинам рекордний обсяг дров для опалення — майже 1,46 млн м³, що вдвічі (!) більше, ніж торік.
Зазвичай найбільше дров купують в осінній період, але цього року «високий сезон» розпочався ще навесні.
Цього року підприємство активніше бере участь у публічних закупівлях дров, які проводили об’єкти соцсфери. Обсяги постачань до медичних та навчальних закладів, а також комунальних установ зросли майже вчетверо. На якісно новий рівень вийшла співпраця з військовими частинами: з початку року підрозділам Міністерства оборони за результатами відкритих торгів поставлено понад 50 тис. м³ дров.
Задовольнити попит вдалося завдяки збільшенню заготівлі паливних дров: за І півріччя її обсяги зросли до 1,58 млн м³.
Наразі на складах підприємства є приблизно 230 тис. м³, чого цілком достатньо для забезпечення ритмічного відвантаження продукції.
Проте є регіони, де ситуація з дровами традиційно складна. Наприклад, як завжди гостро стоїть питання у негазифікованих районах Карпат та Буковини, які межують із територіями природно-заповідного фонду з обмеженим режимом ведення лісогосподарської діяльності.
На Київщині, Кіровоградщині та в деяких інших регіонах, де попит перевищує можливості заготівлі, підприємство ухвалює рішення щодо передислокації ресурсів із суміжних лісових господарств.
Дрова для домогосподарств, соціальних об’єктів та військових частин, як і раніше, підприємство реалізує практично за собівартістю (витрати на заготівлю, вивезення з лісосіки + податки).
Середня ціна твердолистяних дров у лісництвах підприємства — 1,39 тис. грн/м³, м’яколистяних — 950 грн/м³, хвойних — 1,12 тис. грн/м³. Поточні ціни біржових угод на дрова промислового використання в середньому у два рази вищі.
Наразі підприємство утримує ціни на фіксованому рівні. Обсяги заготівлі покривають потреби, тому причин для ажіотажу немає.
Проте ми радимо всім робити запаси палива завчасно, ще влітку. Адже теплотворність дров (кількість тепла, що виділяється при згорянні) критично залежить від їхньої вологості. Найвищу енергоефективність мають саме добре висушені дрова.
У надлісництвах Полтавщини та Харківщини, де ведеться мисливське господарство, триває підготовка кормової бази до зими. Єгері активно збирають гіллячкові віники та косять сіно. Наразі вже створено запас із 5 тонн сіна та 9 тисяч штук віничків.
Віники є важливою основою раціону для багатьох копитних. Найчастіше заготовляють дубові гілочки, які особливо полюбляють козулі, олені та кабани. Крім того, лісівники сушать віники з кропиви — такі ласощі взимку рятують зайців.
Паралельно триває сінокіс. У частині господарств уже зібрали першу партію, в інших — просушують траву з луків, щоб згодом закласти на зберігання у сухі склади.
Наступний етап розпочнеться наприкінці літа — тоді єгері проводитимуть збір коренеплодів та зернових.
Загалом для підгодівлі звірів у господарствах Полтавщини та Харківщини необхідно близько 12 тонн сіна, 16 тисяч штук віничків, а також 24 тонни зерна пшениці та кукурудзи на сезон. Важливим елементом раціону є й сіль: солонці допомагають тваринам підтримувати мінеральний баланс, її вже придбали приблизно 300 кг.
Мисливствознавці зазначають: таких обсягів харчів цілком достатньо, аби підтримати лісових мешканців у морози та хуртовини, коли самостійно знайти їжу під товстим шаром снігу їм стає досить складно.
Порівняно з минулим роком обсяги безоплатних (!) поставок для Сил оборони зросли майже в 5 разів шляхом вилучення. Найбільший обсяг відвантажено в ІІ кварталі – понад 90 тис. м³. В середньому щодня підприємство направляє на фронт 20 вагонів лісопродукції.
Як і у випадку з реалізацією, ДП «Ліси України» сплачує за деревину для війська всі податки та збори до державного та місцевих бюджетів, а також покриває витрати на заготівлю, вивезення, доставку до залізничної станції та завантаження у вагони.
Продукція спрямовується у прифронтові області – Сумську, Харківську, Чернігівську, Дніпропетровську, Донецьку та Запорізьку, де вона критично необхідна для облаштування ліній оборони та інших захисних споруд.
До кінця року від військових погоджено заявок на 280 тис. м³ деревини, тобто в ІІ півріччі обсяг поставок не зменшуватиметься.
Окремий напрям – забезпечення військових частин дров’яною деревиною для опалення. ДП «Ліси України» бере участь у тендерних закупівлях квартирно-експлуатаційних органів Міністерства оборони.
З початку 2026 року філії підприємства уклали з ними договори на постачання близько 72 тис. м³ дров’яної деревини. Наразі вже відвантажено понад 57 тис. м³ продукції.
Усі потреби Сил оборони підприємство виконує в повному обсязі та у пріоритетному порядку
У Верховній Раді зареєстрований законопроєкт №15352 «Про обіг товарів, пов’язаних зі знелісенням та/або деградацією лісів». Він має стратегічне значення для лісової галузі, деревообробної промисловості та українського експорту, оскільки спрямований на гармонізацію національного законодавства з Регламентом ЄС EUDR.
Фактично йдеться про запуск в Україні системи, яка має забезпечити прозорість походження сировини та підтвердження, що продукція, яка потрапляє на європейський ринок, не пов’язана зі знелісенням чи деградацією лісів.
Регламент EUDR встановлює нові обов’язкові вимоги до операторів і трейдерів. Головна мета цих вимог – скорочення глобального знелісення, зменшення викидів парникових газів і втрати біорізноманіття через обмеження доступу на ринок ЄС продукції, пов’язаної з деградацією лісів.
У разі невідповідності новим вимогам ЄС продукція може бути класифікованою як така, що не має підтвердженого походження, та втратити доступ до європейського ринку. Це особливо критично для лісової та деревообробної галузей, які значною мірою орієнтовані на експорт.
Відповідно законопроєкт №15352 закладає основу для вільного експорту української продукції з деревини на ринок ЄС, а також для виконання міжнародних зобов’язань України у сфері європейської інтеграції та наближення національного законодавства до норм Європейського Союзу.
Документ формує правові та організаційні механізми, що забезпечать:
– запобігання знелісненню та деградації лісів;
– контроль обігу продукції, пов’язаної з такими процесами;
– простежуваність походження сировини;
– сумісність української системи регулювання з вимогами ЄС;
виконання умов європейської інтеграції та програми Ukraine Facility.
Що передбачає законопроєкт
1.Національна система простежуваності. Передбачається створення системи, яка дозволить відстежувати повний ланцюг походження продукції, пов’язаної зі знелісенням.
Ключовим елементом стане підтвердження походження сировини за допомогою:
– геолокаційних даних земельних ділянок;
– інформації про місце заготівлі;
– цифрових записів у державних системах.
2.Обов’язкова належна перевірка. Оператори, трейдери та експортери будуть зобов’язані збирати та зберігати інформацію про походження продукції, перевіряти її відповідність вимогам законодавства та подавати підтверджувальні дані при експорті.
3.Цифрова інфраструктура контролю. Передбачається створення електронного механізму перевірки походження продукції на базі державних інформаційних систем.
Це дозволить автоматизувати процедури перевірки, забезпечити цифрову простежуваність ланцюгів постачання та синхронізувати українську систему з європейськими базами даних.
4.Розширення електронного обліку деревини. Йдеться про удосконалення електронного обліку, сертифікати походження деревини та виробів із неї, а також посилення державного контролю за обігом деревини.
5.Зміни до Лісового кодексу України. Вони спрямовані на розвиток наближеного до природи лісівництва, підвищення якості лісовпорядкування та ефективніше управління лісовими ресурсами. Крім того, передбачаються отримання актуальної та достовірної інформації про лісовий фонд та удосконалення системи заготівлі деревини.
Ухвалення та подальша реалізація цього законопроєкту дозволить:
– створити в Україні повноцінну систему запобігання знелісенню;
– забезпечити цифрову простежуваність лісової продукції;
– привести українські стандарти у відповідність до ЄС;
– зберегти та розширити доступ української продукції до ринку ЄС;
– підвищити довіру міжнародних партнерів до українського лісового сектору;
– зміцнити позиції України як надійного торговельного партнера.