Автор: News

На території Новосанжарського лісництва філії “Слобожанський лісовий офіс” відбувся захід із відновлення лісу, що постраждав від масштабної стихії. У висадці дерев спільно з працівниками ДП «Ліси України» взяли участь начальник Полтавської ОВА Віталій Дяківнич, перший заступник голови Полтавської облради Олександр Лемешко, команда ГУ ДСНС у Полтавській області, місцева громада та вихованці учнівського лісництва.

 

У межах заходу учасники оглянули нову спецтехніку, придбану ДП «Ліси України» для посилення протипожежного захисту: новий пожежний автомобіль, всюдихідний пікап із протипожежним модулем та трактор із плугом для створення захисних бар’єрів.

 

Очільник ДП «Ліси України» Юрій Болоховець відзначив працівників лісового господарства та вогнеборців, які першими стали на захист лісу:

 

Віктора Кольбу, тракториста Новосанжарського лісництва;

Андрія Бутка, водія Малоперещепинського лісництва;

Сергія Моргуна, полковника служби цивільного захисту, начальника оперативно-координаційного центру ГУ ДСНС.

 

У вересні 2024 року Полтавщина зіштовхнулася з наймасштабнішою лісовою пожежею за останні роки. Стихія набула статусу надзвичайної ситуації. Вогнем було пошкоджено 2670 гектарів лісових насаджень у Малоперещепинському та Новосанжарському лісництвах. До ліквідації було залучено понад 430 осіб та 85 одиниць техніки.

 

“Боролися з вогнем більше 12 діб. Площа розповсюджувалася і ускладнювалася у зв’язку з погодними умовами, великим вітром, тому поширення йшло верховою пожежею. Завдяки злагодженій роботі наших рятувальників і лісівників вдалося наймасштабнішу пожежу загасити” — зазначив Сергій Славко, заступник начальника ГУ ДСНС у Полтавській області.

 

Масштабне відновлення лісів розпочнеться восени 2026 року після завершення процедури оцінки впливу на довкілля. Нині ж ДП «Ліси України» проводить локальні відновлення на ділянках до 1 гектара.

 

На ділянці замість монокультур учасники заходу висадили мішаний ліс: сіянці сосни звичайної із закритою кореневою системою та дуба звичайного. У майбутньому це дасть змогу виростити стійкий до пожеж та шкідників ліс.

 

“Вважаю, що спільними зусиллями з вересня-жовтня ми почнемо відновлювати ці великі площі. Будемо працювати в унісон. І як місцева влада, і як орган виконавчої влади, ДСНС, Ліси України для того, щоб відновлювати наші ліси, і в подальшому відновлювати нашу екологію”, — наголосив очільник Полтавської ОВА Віталій Дяківнич.

 

Загалом повне відновлення всіх згорілих територій планується завершити протягом найближчих років.

 

Вчора, під час повітряної тривоги, у лісових масивах Черкаського надлісництва Філія “Центральний лісовий офіс”, виникло дві лісові пожежі, обидві – у хвойних насадженнях.

 

Вільхівське лісництво 

 

Низову пожежу ліквідовано на площі 0,5 га. Гасили спільно з підрозділами ГУ ДСНС України у Черкаській області. Діяли оперативно і злагоджено, завдяки чому вдалось повністю ліквідувати вогонь протягом трьох годин.

 

Тясминське лісництво

 

Пожежу зафіксували о 15:50, вже о 16:30 її локалізували, а о 17:25 – ліквідували. Орієнтовна площа займання – 0,1 га. 

 

В обох випадках вдалося швидко зупинити поширення вогню та не допустити значних втрат лісу.

 

Крім цього, щоб не допустити перекидання вогню на лісовий фонд, лісівники Вільхівського лісництва допомогли ліквідувати пожежу на ділянці, що межує з насадженнями лісництва. Через наслідки обстрілів горів очерет на площі близько 0,5 га.

 

У пожежонебезпечний період будь-яке загоряння становить підвищену загрозу для лісу. Ситуація ускладнюється воєнними діями, тому лісівники працюють у посиленому режимі та постійно моніторять ситуацію під час повітряних тривог, щоб оперативно реагувати на можливі займання.

 

Під час гасіння таких пожеж першочерговим залишається збереження життя і безпека працівників.

 

Процес висівання відбувався протягом березня. Сіянці хвойних порід кілька тижнів перебувають у тепличних комплексах, що знаходяться в наших лісорозсадниках. У цей період створюються оптимальні умови для проростання, адаптації та формування міцної кореневої системи

 

На наступному тижні їх почнуть переміщувати з теплиць на поля дорощування. 

 

Загалом у цьому році заплановано виростити 13 млн сіянців із ЗКС основних лісотвірних порід: сосни звичайної, сосни Палласа, дуба звичайного, а також ялиці білої, ялини європейської, модрини європейської, клена-явора, бука лісового. 

 

Найбільші обсяги заплановані у Львівському, Сумському, Хмельницькому та Чернігівському лісорозсадниках. 

 

Як тривала підготовка?

 

Перед тим, як почалось висівання був проведений великий етап робіт – від заготівлі шишок і жолудів до їх переробки в лісонасіннєвих центрах. 

 

Шишки хвойних дерев, зокрема сосни та ялини, лісівники заготовляють переважно на початку зими. Водночас жолуді дуба збирають раніше – на початку осені. Букові горішки достигають у вересні–жовтні. А насіння клена-явора достигає зазвичай у серпні–вересні.

 

Одразу після збору сировина доставляється до лісорозсадників. Хвойні породи проходять обробку в шишкосушарках.  Жолуді, навпаки, не потребують сушіння, але проходять очищення та сортування. Усі види насіння додатково калібрують, щоб забезпечити однорідність майбутніх сіянців.

 

До початку висіву насіння зберігається у холодильних камерах, де створюються стабільні та контрольовані умови протягом усієї зими. Це дозволяє максимально довго зберігати його життєздатність і посівні якості. 

 

Які особливості вирощування?

 

Навесні насіння проходить через висівну лінію і потрапляє в касети із субстратом, насиченим поживними речовинами.

 

Спочатку висівають насіння хвойних порід, оскільки касети з сіянцями утримують у тепличних комплексах протягом 3-4 тижнів. Роботи будуть проведені у кілька прийомів протягом весни. 

 

Натомість насіння листяних порід буде висіяне протягом квітня безпосередньо на поля дорощування, адже воно швидше адаптується до відкритого ґрунту і не потребує тривалого «тепличного старту». 

 

Коли сянці потраплять на лісові ділянки?

 

Частина вирощених цієї весни сіянців буде використана під час осінньої лісокультурної кампанії. Інші – весною наступного року.

 

За рахунок чого плануємо збільшити частку сіянців із ЗКС?

 

З наступного року кількість вирощених сіянців із ЗКС плануємо збільшити до 19 млн, а у 2028 – не менше 25,4 млн. 

 

Це можливо за рахунок розширення площ для висіву. Для цього в різних лісорозсадниках заплановане будівництво 20 полів дорощування та 8 теплиць. Нові теплиці дозволять висіяти більше насіння хвойних порід за один прийом, а завдяки додатковим полям дорощування ми зможемо розширити породний склад вирощених сіянців із ЗКС.

 

FSC Україна провели масштабний форум «Цінності FSC сертифікації: збалансовані рішення для відповідального лісогосподарювання та довіри суспільства».

 

Захід зібрав понад 100 учасників – утримувачів сертифікатів, представників деревообробного бізнесу, громадських організацій, органів влади та органів із сертифікації.

 

На форумі учасники підбили підсумки п’ятирічного періоду впровадження FSC стандарту для України. Представники FSC Україна зауважили, що поліпшення внутрішніх систем управління FSC-сертифікованих лісогосподарських підприємств, посилення вимог з охорони праці та зміна підходів до збереження біорізноманіття в лісі можуть бутим основою системних змін у галузі на її стратегічному, тактичному та оперативному рівнях з урахуванням пріоритетів відповідального господарювання.

 

Водночас, головним завданням розвитку сертифікації залишається пошук балансу між часто протилежними інтересами: економічними, екологічними та соціальними. Серед ключових викликів – збереження довіри до системи сертифікації, прозорість ланцюгів постачання та адаптація стандартів до умов сьогодення (зміни клімату, війни й післявоєнного відновлення тощо).

 

«Цей форум – перша нагода за багато років підвести реальну риску, маючи конкретний результат. Ми робимо це в екстраординарних умовах війни, реформ і щоденних викликів, пов’язаних із безпекою людей і розвитком країни. FSC – це унікальна платформа, де ми можемо разом знаходити рішення, які забезпечують консенсус і, найголовніше, розвиток на майбутнє», – наголосив національний представник FSC в Україні Павло Кравець.

 

Представники ДП «Ліси України» під час форуму розповіли про власні практичні підходи до ключових викликів.

 

Зокрема, підприємство впровадило процедуру залучення зацікавлених сторін відповідно до вимог міжнародних стандартів, яка забезпечує систематичне консультування та інформування осіб і організацій, на яких впливає лісогосподарська діяльність. Відповідно до стандарту, місцеві громади, громадські організації та органи державної влади мають можливість брати участь у діалозі щодо лісогосподарювання у культурно прийнятний для них спосіб. ДП «Ліси України» прагне, щоб такий діалог був не формальним, а справді змістовним – адаптованим до потреб кожної групи зацікавлених сторін і спрямованим на пошук збалансованих рішень в інтересах як лісової галузі, так і суспільства загалом.

 

Також минулого року ДП «Ліси України» успішно поновило FSC-сертифікати після реорганізації оргструктури підприємства. Наразі оновлено сертифікати на понад 97% раніше сертифікованих площ. Це дозволило зберегти доступ покупцям сертифікованої лісопродукції підприємства на міжнародні ринки.

 

«FSC-сертифікація у цьому контексті – це не лише підтвердження відповідності міжнародним стандартам, а й інструмент формування культури відповідального лісогосподарювання, що стимулює постійне вдосконалення та забезпечує невиснажливе лісокористування, зберігаючи українські ліси для наступних поколінь», – зазначила завідувачка Сектору лісової сертифікації Департаменту лісового господарства ДП «Ліси України» Галина Домашовець.

 

Розповідаємо про це в рамках нашої рубрики «Міжнародний дайджест лісових новин». 

 

Національна адміністрація лісів — Ромсилва (Regia Națională a Pădurilor – Romsilva) висадить приблизно 25 мільйонів лісових сіянців у межах двох кампаній із заліснення — весняної та осінньої, що проводитимуться цього року.

 

Програма відновлення лісів державної форми власності, які перебувають в управлінні Ромсилви (Romsilva), передбачає відновлення 9 500 гектарів лісового фонду протягом року. Із цієї площі 5 920 гектарів буде відновлено природним шляхом, а 3 580 гектарів — шляхом штучного відновлення, тобто за допомогою робіт із заліснення.

 

Крім того, у межах програми відновлення державних лісів буде виконано роботи з поточного доповнення насаджень на площі 2 619 гектарів, а також роботи з відновлення насаджень, пошкоджених стихійними лихами, на 1 550 гектарах лісового фонду.

 

Для виконання робіт із заліснення, відновлення та доповнення Ромсилва (Romsilva) використає приблизно 25 мільйонів лісових сіянців, більшість із яких вирощено у власних лісових розсадниках.

 

Обсяг коштів, виділених на роботи з відновлення лісів — заліснення, доповнення, відновлення, підготовку території та ґрунту, догляд за насадженнями і природним поновленням, а також на сприяння природному поновленню, — становить 337 мільйонів леїв; ці кошти надходять із фонду збереження та відновлення лісів.

 

За останні шість років Національна адміністрація лісів — Ромсилва (Regia Națională a Pădurilor – Romsilva) відновила 83 584 гектари лісового фонду державної форми власності, з яких 26 736 гектарів — шляхом робіт із заліснення, а 56 848 гектарів — шляхом природного відновлення; при цьому було висаджено понад 155 мільйонів лісових сіянців.

Увесь І квартал підприємство працювало у надзвичайно складних умовах – у січні та лютому крижані дощі, снігопади, тривалі морози, відключення електрики, у березні – розмиті паводками дороги та стрімке подорожчання палива.

 

Але запит промисловців підприємство задовільнило: порівняно з минулим роком заготівля зросла на понад 500 тис.  м³ до майже 3 млн м³. 

 

Частина бізнесу, яка постійно казала про дефіцит, виявилась не готовою виконати свою частину зобов’язань. Збільшився відсоток відмов покупців від законтрактованих ще минулого року обсягів. Причини як об’єктивні – проблеми з логістикою та електроенергією, так і суб’єктивні – очікування корекції цін у ІІ кварталі.

 

Але це не завадило підприємству збільшити фінансовий показник на понад 2,5 млрд грн (у І кварталі 2025 року реалізація продукції склала 5,8 млрд, прогноз на І квартал 2026 року – 8,3 млрд грн).

 

Завдяки зростанню заготівлі обсяг лісопродукції на складах ДП «Ліси України» порівняно з початком минулого року зріс на понад 300 тис. м³, тож у  вітчизняної промисловості є всі можливості планувати збільшення виробництва.

 

Рекордне збільшення пропозиції сприяло стабілізації цін на лісоматеріали.

 

На основних торгах ІІ кварталу, які щойно завершились, середня ціна знеособленого кубу деревини порівно із стартовою зросла на 29%, але по відношення до поточної (сформованою на торгах І кварталу) зменшилась з 5,2 тис. грн/м³ грн до 4,9 тис. грн/м³.

Ключовий фактор корекції – ділова деревина. Наприклад, кругла сосна в середньому «опустилась» з 5,7 тис. грн/м³ до 4,7 тис. грн/м³.

 

Хоча законтрактовано майже 100% лісоматеріалів, але фактично на ринку утворився профіцит ділової деревини. Ціни після тривалого періоду зростання скорегувались і стабілізувались.

 

Вдалось зупинити і стрімке зростання цін на дрова промислового використання (ПВ), адже ДП «Ліси України» додатково виставило на аукціони ІІ кварталу 120 тис. м³ дров’яної деревини. За підсумками торгів середня ціна зафіксована на рівні 2,5 тис. грн/м³.

 

Потреба у збільшенні обсягів дров’яної деревини залишається, саме тому у ІІ кварталі ДП «Ліси України», сформувавши значні запаси круглої деревини, більше уваги приділятиме рубкам омолодження та догляду лісів, які забезпечують більшу частку дров.

 

Пожежна водойма – це спеціально облаштований природний або штучний резервуар, призначений для забезпечення водою у разі виникнення лісових пожеж. У критичний момент вони мають допомогти врятувати лісівникам величезні території.

 

У лісовому фонді підприємства в минулому році обліковувалося 3,5 тис. пожежних водойм. З них 1,5 тис – це природні водойми, такі як річки та озера. Ще близько 2 тис. – штучно створені лісівниками водойми, а також ставки та канали. 

 

На початок року кількість природних пожежних водойм дещо знизилась – дала про себе знати зміна клімату та зниження рівня підземних вод. 

 

Протягом березня, коли сходить останній лід із водойм, представники державної лісової охорони розпочинають їхню підготовку до пожежонебезпечного сезону. 

 

Перш за все, лісівники її оглядають і складають план робіт. Визначають, де треба очистити дно, де відремонтувати пірс, а де – посипати під’їзд щебнем. Розраховується необхідна кількість техніки для виконання робіт.

 

Основна частина роботи –  прибирання мулу та рослинності. Навесні, після танення снігу, у водойми потрапляє додатковий пісок, листя та гілки, що вимиваються з берегів. За допомогою спецтехніки лісівники зрізають очерет і надмірну водну рослинність, щоб вони не заважали забору води. Екскаватор з ковшем очищає дно від мулу, піску та гілок, вирівнює його.

 

Після цього ремонтуються пірси. Спочатку лісівники перевіряють конструкцію. Якщо виявляють пошкоджені або гнилі дошки, їх замінюють на нові, міцні та стійкі до вологи. Металеві елементи пірсу (болти, кріплення, опори) оглядають на наявність іржі, при необхідності замінюють або підфарбовують спеціальними антикорозійними засобами.

Розмиті ділянки під’їзних шляхів підсипають щебнем, ущільнюють ґрунт, щоб пожежна техніка могла безпечно дістатися до води.

 

Особлива увага приділяється запасу води: глибина і об’єм мають бути достатніми, щоб у найспекотніший період літа можна було забрати не менше 100 кубометрів. Весною водойми поповнюються за рахунок танення снігу та дощів. Втім, погодні умови не завжди сприяють цьому. У разі низького рівня води її перекачують з інших водойм, річок або встановлюють водонакопичувальні резервуари. 

 

Біля водойм обов’язково має бути інформаційна табличка «Пожежна водойма» з вказанням її об’єму. Якщо вона пошкодилась, лісівники її відновлюють.  Конструкції роблять такими аби вони витримали дощ, сонце, вітер, не вигорали і не деформувались.

 

Після всіх робіт пожежна  водойма стає повністю готовою до використання. Протягом року лісівники перевіряють її стан щоквартально, щоб вчасно виявляти потенційні проблеми та підтримувати готовність водойми до швидкого використання під час лісових пожеж.

 

Крім того, технічний стан пожежних водойм щорічно на початку пожежонебезпечного періоду перевіряється представниками пожежно-рятувальних підрозділів ДСНС.

 

З лісовою галуззю пов’язано багато упереджень та стереотипів, які не мають нічого спільного із реальністю. Детально розберемо найпоширеніші з них

 

Міф №1. В Україні занадто великі обсяги лісозаготівлі

 

Насправді: загальна річна заготівля деревини в Україні складає 15 млн кубометрів. Водночас приріст деревини в лісах за цей же період складає 35 млн кубометрів.

 

Тобто заготівля в Україні складає трохи більше ніж 40% від приросту. Це надзвичайно ощадливий підхід до використання лісових ресурсів. В європейських країнах цей показник перевищує 80-90%. Наприклад, Німеччина використовує 95 млн кубометрів з 98-ми, а Польща – 38 млн кубометрів із 40-ка.

 

Міф №2. Лісівники проводять рубки там, де їм заманеться

 

Насправді: всю лісогосподарську діяльність ведуть за довгостроковими планами, які враховують природоохоронні зони, санітарний стан лісу, вік деревостану.

 

Річ у тім, що життєвий цикл лісів триває 80-120 років. Весь цей час ліс ретельно доглядають: захищають від шкідників, хвороб, охороняють від пожеж, піклуються про молоді культури, формують високопродуктивний деревостан. Логічним результатом цієї роботи є «збір урожаю» – заготівля стиглих дерев та висадка нових. Теж саме роблять фермери в аграрному секторі, але там цикл є набагато швидшим.

 

Тож лісівники чітко знають, коли і де проводити заготівлю деревини та висаджувати нові культури. Рубки проводять виключно в межах розрахункової лісосіки та на ділянках, де це передбачено матеріалами лісовпорядкування.

 

Міф №3. Людині не варто втручатися в процес формування лісів, природа сама впорається

 

Насправді: природний приріст деревини у лісах є набагато менший, аніж за умови сучасних методів господарювання, особливо у штучно створених лісах. Навіть здорові дерева в некерованому лісі дадуть набагато менше деревини.

 

Без рубок догляду та санітарних рубок ліс швидко заповнюється хворими, гнилими, засохлими деревами. А це збільшує ризик зараження здорових дерев та виникнення лісових пожеж.

 

Крім того, перестиглі дерева не тільки не абсорбують діоксид вуглецю, а навпаки – віддають його. Фактично застарілий ліс можна порівняти з ТЕЦ, яка спалює вугілля.

 

На противагу цьому контрольовані рубки омолоджують лісові масиви, зменшують поширення шкідників і хвороб, формують деревостани різного складу і форми.

 

Міф №4. Ділянки зі зрубами не відновлюють, вони занедбані

 

Насправді: зруби, які утворилися внаслідок господарської діяльності, заліснюють протягом двох років, як цього вимагає законодавство.

 

Перші кілька років дерева ростуть повільно, і їх важко помітити на ділянці. Тому складається враження, що вона закинута, але це не так. Щорічно лісівники висаджують нові ліси на всіх зрубах та забезпечують лісорозведення на нових територіях.

 

Міф №5. Лісівництво в Україні не відповідає європейським принципам

 

Насправді: Євросоюз визнає досягнення України у дотриманні принципів сталого та відповідального використання лісів. У 2025 році ми отримали статус країни з низьким ризиком знелісення та статус країни з низьким рівнем ризиків як країни-експортера деревини відповідно до європейського регламенту EUDR. Це найвища оцінка з усіх можливих.

 

Європейські експерти високо оцінюють трансформацію лісової галузі, про це йшлося в Брюсселі під час скринінгу українського законодавства та досягнень галузі за розділом 27 Угоди про асоціацію з ЄС. Зокрема, Єврокомісія відзначила успіхи цифровізації галузі: в Україні діють е-лісорубний квиток, на підставі якого заготовляють всю деревину, е-сертифікат походження деревини, який регулює експортні операції та е-ТТН з фото партії деревини – всю продукцію транспортують на її підставі. Також діє Електронна система обліку деревини, а торгівля перенесена на ліцензовані товарні біржі.

 

Крім того, близько 70% лісів, у яких веде господарську діяльність ДП «Ліси Україна», мають FSC сертифікат. Це означає, що управління в лісах відповідає трьом основним критеріям: воно екологічно належне, соціально відповідальне та надає достатню економічну вигоду без незворотних втрат лісових ресурсів.

 

Міф №6. Ніхто не контролює санітарні рубки

 

Насправді: інструменти контролю є, вони чітко визначені та працюють.

 

Санітарні рубки проводять на підставі Санітарних правил в лісах України (постанова КМУ № 555 від 27.07.1995).

 

До санітарних відносяться вибіркові та суцільні рубки, які здійснюють для поліпшення санітарного стану лісів з метою оздоровлення насаджень. Їх проводять у максимально стислі строки за умови недопущення негативного впливу на навколишнє природне середовище.

 

Призначення суцільних санітарних рубок відповідно до Санітарних правил в лісах України здійснюється спеціальними комісіями

 

До складу таких комісій обов’язково входять:

 

– представники власника лісів та постійного лісокористувача;

 

– співробітники територіального органу Держлісагентства;

 

– фахівці державних спеціалізованих лісозахисних підприємств;

 

– представники органу місцевого самоврядування, на території якого зростають насадження, що потребують суцільної санітарної рубки.

 

ДП «Ліси України» на своєму веб-сайті оприлюднює графіки відведення насаджень у рубки. Представники громадськості мають змогу за бажанням долучитися до процесу відведення насаджень у рубку.

 

Тож сьогодні кожен охочий може особисто взяти участь у контролі за проведенням санітарних рубок. Головне – мати бажання.

 

Міф №7. Прибрати з лісу деревину, пошкоджену стихійними лихами або пожежами, можна без проходження процедури ОВД

 

Насправді: для того, щоб прибрати пошкоджену стихійним лихом деревину, треба провести суцільну санітарну рубку, а розпочати її без проходження процедури ОВД неможливо.

 

Це питання регламентується постановою КМУ № 1010 від 13 грудня 2017 р. У ній чітко наведені критерії визначення планованої діяльності, яка не підлягає оцінці впливу на довкілля – повний їх перелік є тут surl.li/qplpdv. Але суцільних санітарних рубок у цьому списку немає, тож ніяких виключень для здійснення  оцінки впливу на довкілля на проведення суцільних санітарних рубок немає, навіть якщо йдеться про подолання наслідків стихійного лиха.

 

ОВД триває до шести, а інколи до дев’яти місяців. За цей час деревина втрачає свою якість та вже не становить інтересу для деревообробників, тож продати її неможливо, а це недоотримані надходження до бюджетів всіх рівнів.

 

Міф № 8. В Україні низький рівень заповідання в лісах

 

Насправді: рівень заповідання у лісах Держлісагентства становить 17%. Загалом 50% всіх лісів України мають певні обмеження лісогосподарської діяльності, направлені на збереження екосистем та захист рідкісних видів.

 

Для порівняння: в країнах ЄС заповідність складає близько 5%, а більшість лісів є мультифункціональними, тобто поєднують природоохоронні та експлуатаційні функції.

 

Звісно Держлісагентство розглядає питання розширення природно-заповідних територій, але з врахуванням як екологічних, так і економічних та соціальних факторів.

 

Треба враховувати, що через повномасштабну війну в Україні суттєво скоротилися площі лісу, де можна вести господарську діяльність: близько 1 млн га тимчасово окуповані, ще 0,5 млн га потребують розмінування, 0,1 млн га перебувають в зоні активних бойових дій. Разом з тим фронту та деревообробній промисловості потрібна деревина, і лісовий сектор має її забезпечити та збільшити заготівлю – це одне з основних завдань уряду на цей рік.

 

Міф №9. Українські ліси менш захищені від пожеж, та більше від них потерпають, ніж у країнах ЄС

 

Насправді: попри те, що через високу температуру повітря, відсутність опадів та поривчастий вітер в окремих регіонах у 2025 році спостерігався підвищений рівень пожежної небезпеки, показники є набагато меншими, ніж у 2024-му.

 

Загалом минулого року зафіксовано 122 лісові пожежі на площі 5,5 тис. га, а в 2024 році було 1994 пожежі на площі майже 24 тис. га. У 2020 році ліс вигорів на площі понад 74,6 тис. га.

 

Водночас якщо ж порівнювати з країнами ЄС, то згідно зі статистикою Європейської служби інформації про лісові пожежі (EFFIS), 2025 рік став найгіршим за всю історію спостережень з 2006 року: у Євросоюзі ліс вигорів на площі понад 1 млн га. Тож твердження, що українські ліси захищені гірше, як мінімум некоректне.

 

Міф №10. Раніше рубали менше лісу

 

Насправді: якщо проаналізувати показник лісистості України в динаміці, то побачимо, що у 1950 році він становив 10%. Станом на 2026 рік маємо фактичну лісистість у 19% – це офіційні ліси та самозалісені території. Тобто цей показник не зменшився, а зріс майже вдвічі. Цього неможливо було б досягти, якби вирубувалося більше лісів, ніж колись.

 

Також слід враховувати ще один чинник: за всі роки Незалежності, тобто майже 35 років, лісівники жодного разу не перевищували дозволені обсяги заготівлі деревини. Навпаки використовувалося лише 60-70% дозволених обсягів.

 

І наостанок ще один факт: країни, які знаходилися у стані повномасштабної війни, як зараз Україна, ніколи не дотримувалися розрахункової лісосіки й максимально нарощували лісозаготівлю, фактично знищуючі свої ліси. Натомість сьогодні ми в умовах повномасштабної війни впроваджуємо європейські методи господарювання, дотримуємося розрахункової лісосіки та природоохоронних зобов’язань і створюємо нові нацпарки

Розповідаємо про це в рамках нашої щотижневої рубрики «Міжнародний дайджест лісових новин».

 

Лісовий масив у Стаффордширі (Staffordshire) сприятиме відновленню природи, боротьбі з кліматичною кризою та забезпечить місцевим громадам доступ до зелених зон

 

Лісове господарство Англії (Forestry England) створює знаковий лісовий масив площею 303 гектари у Стаффордширі (Staffordshire) — найбільший із тих, що воно висадило за більш ніж 20 років. Новий ліс, поблизу села Абботс-Бромлі (Abbots Bromley), матиме назву Баготс-Парк-Вуд (Bagots Park Wood) і є найновішою ділянкою, придбаною Лісовим господарством Англії (Forestry England) для розширення національних лісів, що перебувають під його управлінням.

 

Баготс-Парк-Вуд (Bagots Park Wood) проєктується з нуля таким чином, щоб сприяти відновленню природи та з’єднатися з уже наявними сусідніми лісовими масивами. 

 

Після створення він поєднає важливі середовища існування, у яких уже мешкають такі добре відомі види дикої природи, як усі три аборигенні види тритонів, кажани, борсуки, широкий спектр лісових птахів, а також такі рослини, як плямиста болотна орхідея (spotted marsh orchid).

 

На основі масштабних обстежень ділянки та найновіших кліматичних наукових даних Лісове господарство Англії (Forestry England) висадить суміш ретельно дібраних деревних порід і передбачить по всій території відкриті простори. Такий підхід дасть змогу створити мозаїку оселищ, здатних адаптуватися й успішно функціонувати в умовах швидко мінливого клімату. У міру росту цей лісовий масив також акумулюватиме вуглець, підтримуватиме дику природу і з часом сприятиме сталому постачанню деревини як складова зеленої економіки Сполученого Королівства.

 

Після створення нового лісового масиву Лісове господарство Англії відкриє для місцевих жителів загалом понад 600 гектарів лісових територій для відвідування. Це включатиме Баготс-Парк-Вуд, а також понад 300 гектарів додаткової території в сусідньому Баготському лісі, який уже перебуває в управлінні Лісового господарства Англії, але раніше не був відкритий для громадськості. Завдяки доступу до обох ділянок місцеві жителі зможуть відвідувати новий і стиглий ліс поруч.

 

Центральний директор Лісового господарства Англії Педді Гарроп сказав:

 

«Створення лісового масиву такого масштабу — для нас рідкісний і захопливий момент. Із часу до 2005 року ми не мали можливості реалізувати проєкт такого масштабу, і цей проєкт є значною інвестицією в майбутнє природних ландшафтів Стаффордширу.

 

Кожне місце, де ми висаджуємо дерева, є унікальним. Ми ретельно вивчаємо ґрунт, історичні особливості ландшафту та інші важливі чинники, перш ніж спроєктувати цей особливий лісовий масив. Свого часу ми представимо місцевим жителям та іншим зацікавленим сторонам наші проєктні рішення й вислухаємо їхню думку. Місцеві жителі зможуть проводити час у цьому новому лісі, який стане довговічним природним надбанням для майбутніх поколінь».

 

Наразі Лісове господарство Англії (Forestry England) розпочинає детальне планування і тісно співпрацюватиме з місцевими громадами та організаціями в міру формування пропозицій. Попередні проєктні рішення буде оприлюднено пізніше цього року в межах громадського обговорення, щоб допомогти жителям вплинути на те, яким чином розвиватиметься цей важливий новий лісовий масив.

 

Проєкт фінансується через урядовий Фонд природи для клімату (Nature for Climate Fund) і є частиною ширшої програми Лісового господарства Англії (Forestry England) зі створення нових, кліматично стійких лісів по всій країні. 

 

Із 2021 року вони висадили понад 2 мільйони дерев у межах 17 нових лісових масивів загальною площею понад 1 140 гектарів. Кожен лісовий масив проєктується так, щоб витримувати загрози, пов’язані зі зміною клімату, шкідниками, хворобами та втратою біорізноманіття, і успішно розвиватися в майбутньому.