Автор: News
На базі філії “Слобожанський лісовий офіс” відбувся практичний урок для вихованців учнівського лісництва «Лісоwood» Великобудищанської загальноосвітньої школи І-III ступенів. Діти вчилися створювати ліс майбутнього за сучасними технологіями.
На території Розсошенського лісництва школярі долучилися до відповідальної практичної роботи — закладання жолудів у спеціальні касети. Це перший і надважливий етап вирощування сіянців дуба звичайного із закритою кореневою системою (ЗКС). Така методика дозволяє рослинам краще приживатися та швидше рости після висадки у відкритий ґрунт.
Робота з учнівським лісництвом має систематичний характер. Ще восени учні зібрали два мішки добірних жолудів, а нині отримали чудову нагоду власноруч продовжити справу, розпочату кілька місяців тому.
Для школярів поїздка до лісництва стала справжньою пригодою, що дозволила зазирнути за лаштунки професії. Тут діти не лише відчули себе справжніми лісівниками, а й побували на екскурсії у декоративному розсаднику та відвідали рекреаційний пункт.
«Я в учнівському лісництві вже три роки. Дуже подобається дізнаватися більше про ліс та роботу лісівників. Це справді захоплює, особливо коли можна побувати на такій екскурсії та спробувати щось зробити самому. Сьогодні було надзвичайно цікаво та пізнавально», — поділився враженнями 14-річний учень 9 класу Андрій Горшковоз.
Школярі активно співпрацюють із професійними лісівниками: вони неодноразово брали участь у висадці лісу та щовесни долучаються до охорони первоцвітів, беруть участь у науковій роботі.
ДП «Ліси України» спільно з Товариством лісівників України підтримує розвиток учнівських лісництв. Такі ініціативи — це не лише про екологічну освіту, а й про формування відповідального покоління та важливий крок у професійній орієнтації молоді.
У сьогоднішній рубриці “Наші в ЗСУ” розкажемо про воїна-лісівника, який змінив мирну роботу серед лісу на фронтові дороги, але не втратив віри в людей і силу підтримки з тилу.
Ігор Вандик – професійний лісівник. Закінчивши Харківський національний аграрний університет відразу прийшов на роботу у ліс. Пройшов шлях від майстра на лісозаготівлях до провідного інженера лісового господарства у Сумському надлісництві філія “Північний лісовий офіс”.
А з початку повномасштабного вторгнення, як і більшість його колег та знайомих, обрав військову службу. Ігор без вагань доєднався до Краснопільської місцевої роти охорони, у той час, коли ворожі колони вже рухалися вулицями населених пунктів.
Згодом вступив до лав 58-ї окремої мотопіхотної бригади, де служив водієм у стрілецькому батальйоні. Уже в перший рік служби Ігор пройшов через Куп’янський і Бахмутський напрямки.
Головною проблемою таких батальйонів на той час була гостра нестача техніки. Фактично не вистачало засобів, щоб повноцінно стримувати ворожі атаки, тому дістатися до позицій було непросто. Останні кілометри бійцям часто доводилося долати пішки, особливо на відкритій місцевості або серед щільної міської забудови.
«У місті ворог може бути за кожним вікном, за кожними дверима, під кожним підвалом. Тут немає чіткої лінії фронту – вона проходить крізь під’їзди, дахи й навіть дитячі майданчики. До того ж постійно працює ворожа авіація».
Дещо легше, за словами Ігоря, ставало на лісистих ділянках .Там можна було надійно замаскуватись і тримати оборону
Втім, у таких умовах, зізнається він, надзвичайно важливо відчувати підтримку тилу. Тому Ігор звертався не тільки до волонтерів, а і до колег та підприємства, які допомогли налагодити зв’язок зі Спілка воїнів-лісівників України. Її представники передавали необхідне обладнання для авто, детектор дронів українського виробництва. Це допомогло безпечніше пересуватися на передовій.
Нині Ігор продовжує службу у складі 66-ї окремої механізованої бригади, де обіймає посаду штаб-сержанта групи логістики. Попри всі випробування, поруч із ним завжди залишаються рідні та колеги – телефонують, підтримують, додають сил.
Ігор зізнається: понад чотири роки війни – це важко. Та він не втрачає віри, що мир і перемога обов’язково настануть. Його найбільша мрія – повернутися до мирного життя, бути поруч із родиною і знову працювати в лісі, серед природи.
Цієї весни лісівники ДП «Ліси України» створять на Сумщині ще 3,9 гектара нового лісу. Та за цією цифрою — значно більше, ніж просто чергова висадка.
Це фінал великої історії, яка триває з 2007 року.
Саме тоді Глинська громада (на той час — Глинська сільська рада) почала передавати Глинському лісництву землі, від яких відмовилися аграрії. Виснажені, деградовані, переважно піщані ґрунти — вони вважалися непридатними для сільського господарства.
Колись тут працювала система дренажних каналів і зрошення. З часом вона занепала: інфраструктуру демонтували, а земля залишилася — виснажена, заросла бур’янами та травою.
Там, де інші бачили безперспективну територію, лісівники побачили шанс.
Упродовж майже двох десятиліть у користування лісництва передали 78,1 гектара таких земель. Крок за кроком їх відновлювали: висаджували ліс, підбирали породи, пристосовувалися до складних умов. Основу насаджень сформували хвойні породи/
Сьогодні більша частина цієї території вже вкрита лісом.
І цієї весни роботу буде завершено — висадять останні 3,9 гектара. Тут створять насадження з хвойних порід і дуба.
«Поки що ділянка ще тримає воду після зими, але ми щодня стежимо за умовами. Як тільки погода дозволить — одразу розпочнемо роботи», — розповідає лісничий Володимир Чернець.
Ця історія — про відповідальність і віру в результат. Про те, що навіть землю, від якої відмовилися, можна повернути до життя. І про те, що для лісівників не існує «непотрібних» гектарів — є лише ті, які ще чекають свого лісу.
Телевізійні системи спостереження – це фактично “очі” лісу: встановлена на щоглу камера з поворотним механізмом (огляд 360 градусів) дозволяє контролювати місцевість в радіусі від 35 кілометрів і більше. Дальність огляду залежить від висоти щогли і рельєфу місцевості.
Їхнє завдання – працювати на випередження: фіксувати загрозу поширення вогню в лісі ще на початковій стадії і давати можливість оперативно реагувати.
Наразі в ДП «Ліси України» функціонує 415 телевізійних систем спостереження, із яких 379 встановлені на пожежно-спостережних щоглах (вежах) у лісовому фонді, а решта – на щоглах мобільних операторів.
У цьому році заплановано облаштувати ще 29 нових щогл із телевізійними системами спостереження. Насамперед орієнтуємось на території із підвищеними ризиками.
Південь
Вперше щогли з телевізійними системами спостереження з’являться на Одещині (Дачнівське та Ширяївське лісництва), а також планується розширення мережі на Миколаївщині (Новоодеське, Прибузьке та Миколаївське лісництва).
Тривалий час лісові господарства регіонів не могли дозволити собі їхнє облаштування, бо були дотаційними. Це створювало серйозну проблему. Пожежі часто виникали не безпосередньо в лісі, а в прилеглих очеретах чи відкритих територіях і вже звідти перекидались на лісові масиви. Без телевізійних систем відеоспостереження виявити такі загоряння на ранній стадії було практично неможливо – вогонь фіксували вже тоді, коли він набирав силу.
Прифронтові лісництва
Будівництво щогл з ТСС заплановане у прифронтовому Ізюмському надлісництві, а також у прикордонних Гутянському та Зміївському надлісництвах на Харківщині.
Тут ризик виникнення пожеж значно вищий через постійні обстріли, падіння уламків та значні території, які забруднені вибухонебезпечними предметами. Доступ до таких територій часто обмежений або небезпечний, що ускладнює патрулювання і вчасне виявлення загорянь. Саме тому камери на щоглах стануть інструментом постійного контролю: вони дозволять дистанційно відстежувати ситуацію, оперативно фіксувати пожежі та швидко координувати дії підрозділів.
Регіони з домінуючими хвойними насадженнями
Десятки щогл з ТТС заплановано облаштувати на Полтавщині, Кіровоградщині та Чернігівщині – областях, де найбільш поширені соснові насадження. Вони особливо вразливі до пожеж. Тому вчасне закриття всіх “білих” плям для раннього виявлення загорянь тут особливо критичне.
День постачальника підприємство проводить вперше. Участь у заході взяли народні депутати, представники Федерації роботодавців України (ФРУ), Київської школи економіки (КШЕ), представники правоохоронних органів, громадських організацій, журналісти-розслідувачі, численні виробники та імпортери спеціалізованої техніки, обладнання, інструменту, постачальники паливо-мастильних матеріалів, тощо.
Як зазначив керівник ДП «Ліси України» Юрій Болоховець, до реформи капітальні інвестиції державних лісових господарств складали 200 млн грн, натомість цього року у підприємства інвестиційний план складає 4,2 млрд грн, в якому 2,2 млрд грн – це продукція, яка виробляється в Україні.
Завдяки централізації управління, ефективності та прозорості «Ліси України» наповнює бюджет країни, забезпечує ЗСУ та спрямовує мільярдні інвестиції у розвиток.
«Умовою рекордних інвестицій є прозорі, відкриті та прогнозовані закупівлі. Ми презентуємо ринку наш інвестиційний план, щоб залучити максимальне коло виробників та постачальників, збільшити рівень довіри, почути позицію бізнесу щодо проблематики закупівель», – наголосив Юрій Болоховець.
Директор Департаменту закупівель ДП «Ліси України» Михайло Стаєцький повідомив, що за останній рік підприємство значно покращило якість процесу закупівель. Кількість тендерів із порушенням зменшилася з 7% до 1%, а кількість тендерів з подальшим оскарженням – з 8% до 2%, що відповідає показникам лідерів ринку.
«Ми стандартизували умови, адаптували технічні вимоги під реалії та можливості ринку, збільшивши рівень конкуренції. Мінімізували участь у закупівлях посередників, зробили ставку на українських виробників та офіційних імпортерів, якщо товар в Україні не виробляється. Працюємо над тим, щоб бізнесу була зрозуміла логіка наших рішень, щоб бізнес мав можливість якнайкраще підготуватися до торгів. Саме на це спрямована перша публічна велика зустріч з постачальниками», – заявив Михайло Стаєцький.
Інвестиційна політика державного лісового господарства більше не базується на фрагментарних рішеннях, розповів директор Департаменту розвитку ДП «Ліси України» Олександр Шуст.
«Наш підхід – комплексний. Ми формуємо цілісний операційний контур підприємства. Ключові напрями розвитку – це механізація лісозаготівлі, транспорт і логістика, дорожньо-будівельна інфраструктура, цифровізація та єдина система управління підприємством», – зазначив Олександр Шуст (детальніше про інвестиційний план підприємства та найважливіші закупівлі ДП «Ліси України» на наступні роки розповімо у наступних публікаціях).
Суттєві покращення роботи системи закупівель ДП «Ліси України» відзначили і присутні на заході представники бізнесу. Серед переваг роботи з підприємством виступаючі назвали: «постійний діалог з ринком, що дає можливість правильно підготуватися до торгів», «якісну підготовку технічних вимог завдяки тому, що категорійний менеджер-закупівельник взаємодіє з технічними спеціалістами», «чесну конкуренцію та відсутність прихованих умов і “шлагбаумів”», «адекватні терміни оплати продукції, яких підприємство дотримується», «пришвидшення процесу закупівлі».
Чому підтримка переробки є стратегічно важливою
Розвиток переробної промисловості є одним із ключових чинників економічного зростання, особливо в умовах війни та післявоєнного відновлення. Деревообробна та меблева галузі формують додану вартість всередині країни, забезпечують зайнятість і зміцнюють експортний потенціал України. Підтримка цих секторів дозволяє перейти від сировинної моделі до економіки глибокої переробки.
Роль держави та ключових інституцій
Формування ефективної політики підтримки галузі відбувається у тісній взаємодії держави та бізнесу. Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України забезпечує розробку та впровадження програм фінансової підтримки, адаптацію інструментів до потреб підприємств і координацію міжвідомчої роботи.
Державне агентство лісових ресурсів України відіграє важливу роль у формуванні прозорих і передбачуваних умов доступу до сировини, що є критично важливим для стабільної роботи деревообробних підприємств.
Своєю чергою, ДП «Ліси України» як найбільший державний оператор на ринку деревини забезпечує практичну реалізацію політики у сфері управління лісовими ресурсами, впровадження ринкових механізмів продажу деревини та підвищення ефективності галузі. Спільна робота цих інституцій дозволяє формувати комплексний підхід до розвитку переробки.
Основні інструменти державної підтримки
Сьогодні державна політика фокусується на пошуку оптимальних напрямів і механізмів державної підтримки підприємств деревообробної та меблевої галузей. Розглядається три можливі напрями.
Перший – пільгове кредитування в межах програми «Доступні кредити 5-7-9%», що дозволяє бізнесу залучати фінансування на розвиток із мінімальним фінансовим навантаженням. Другий – гранти на модернізацію виробництв, спрямовані на оновлення обладнання та підвищення ефективності підприємств. Третій – гранти на міжнародну сертифікацію (FSC, ISO, CE), які відкривають доступ до зовнішніх ринків і підвищують конкурентоспроможність української продукції.
Енергонезалежність як новий пріоритет
В умовах енергетичних ризиків особливого значення набуває підтримка енергонезалежності підприємств. Бізнес потребує інструментів для інвестування в сонячні електростанції, системи накопичення енергії, генератори, безперебійні системи живлення та інтелектуальні системи енергоменеджменту. Такі рішення дозволяють уникати простоїв, знижувати витрати та забезпечувати стабільність виробничих процесів.
Окремим напрямом є створення спеціальних програм або підкатегорій грантів, орієнтованих саме на енергетичну стійкість. Це особливо актуально для малого та середнього бізнесу, який не має ресурсів для повного переходу на відновлювані джерела енергії, але може суттєво зменшити ризики завдяки точковим інвестиціям.
Очікуваний економічний ефект
Реалізація комплексної підтримки переробної галузі має потенціал забезпечити системний економічний ефект. Йдеться про щорічну підтримку кредитного портфеля на рівні 4–5 млрд грн та модернізацію до 120 підприємств на рік. Водночас очікується суттєве скорочення розриву продуктивності праці з європейськими країнами.
Крім того, розвиток галузі сприятиме створенню до 2 500 нових робочих місць щороку та забезпечить додаткові податкові надходження до бюджету в обсязі до 2,5 млрд грн протягом п’яти років.
Вектор на конкурентоспроможність і експорт
Підтримка деревообробної та меблевої галузей формує основу для переходу до більш технологічної та конкурентної економіки. Інвестиції в модернізацію, сертифікацію та енергонезалежність дозволяють українським підприємствам виходити на нові ринки, збільшувати обсяги експорту та закріплювати позиції у глобальних ланцюгах доданої вартості.
У підсумку, державна підтримка переробної промисловості є не лише інструментом стабілізації, а й фундаментом довгострокового економічного розвитку України.
Лісівники разом з екологами зробили важливий крок – заклали нову лісову ділянку. До спільної справи долучилися фахівці Департаменту екології та природних ресурсів Одеської ОДА.
На схилі, який засадили новим лісом у Великомихайлівському лісництві поблизу Трудомирівки, постійно змивається ґрунт опадами та талою водою, йде поступове руйнування.
Акація, яку висадили, з часом створить міцну кореневу мережу, що стримуватиме зсуви, збереже ґрунт та зупинить руйнацію.
Філія “Південний лісовий офіс” у тісній співпраці з обласними департаментами екології ретельно обирає ділянки для заліснення. Адже важливо не просто садити ліс, а робити це відповідально, зберігаючи унікальний степ і водночас відновлюючи природний баланс.
Крок за кроком — відновлюємо, зберігаємо, захищаємо!
Навчання стартує вже у квітні й триватиме протягом року. Заняття проводитимуть фахівці філії «Лісовий навчальний центр» на базі Лугинського та Північно-Східного регіональних навчальних відділень.
Програма підготовки складається з двох напрямів. Загалом 1156 працівників державної лісової охорони пройдуть курс «Лісовий пожежний», ще 598 – підвищать кваліфікацію за програмою «Керівник гасіння лісових пожеж».
Курс «Лісовий пожежний» – основа професії!
Його проходять учасники, які тільки влаштувались працювати на лісові пожежні станції або представники державної лісової охорони, які проходили курс більше трьох років тому.
Заняття, тривалістю 3 дні, поділені на теоретичну і практичну частини.
На теоретичній частині слухачі дізнаються як організована охорона лісів, хто за що відповідає, як взаємодіють різні служби. Важливо, що акцент робиться не лише на правилах, а й на розумінні природи пожеж.
Значна увага приділяється безпеці. Майбутній лісовий пожежний вивчає правила роботи в небезпечних умовах, користування засобами індивідуального захисту, принципи оцінки ризиків і дій у критичних ситуаціях. В українських реаліях особливо важливим є блок про роботу на територіях, забруднених вибухонебезпечними предметами. Це знання, які можуть врятувати життя.
Далі теоретичні навички відпрацьовуються у польових умовах. Учасники працюють із реальним обладнанням: ручними інструментами, пожежними рукавами, автоцистернами, мотопомпами. Вони вчаться прокладати рукавні лінії, організовувати водозабір, створювати мінералізовані смуги та взаємодіяти в команді.
По завершенню навчання слухачі складають теоретичний іспит та проходять практичне оцінювання, після чого отримують посвідчення про проходження курсу. Навчений фахівець уже готовий працювати на пожежі.
Курс «Керівник гасіння лісових пожеж» – управління процесом!
Щоб не просто працювати на пожежі, а керувати всім процесом – цього вже замало. Тут починається зовсім інший рівень відповідальності.
Потрапити на курс «Керівник гасіння лісових пожеж» можна лише маючи чинне посвідчення лісового пожежного. Тобто це наступний крок для тих, хто вже має досвід і базові навички.
Якщо лісовий пожежний відповідає за свою ділянку роботи, то керівник відповідає за всю пожежу: людей, техніку, результат і безпеку.
Великий акцент цього курсу робиться на стратегії й тактиці: не просто гасити, а планувати дії – де зупиняти пожежу, які сили залучати і як розподілити ресурси.
Окремо відпрацьовуються управлінські навички і взаємодія служб: організація роботи підрозділів, координація з ДСНС та іншими структурами, забезпечення зв’язку і безпеки.
Ключова частина курсу – робота оперативного штабу, де моделюється реальна надзвичайна ситуація: від збору інформації до прийняття рішень і контролю їх виконання.
У підсумку ці два курси створюють цілісну систему підготовки. Перший дає навички і розуміння роботи “в полі”. Другий вчить керувати цією роботою. Разом вони формують фахівця, який не лише вміє боротися з вогнем, а й здатен організувати цю боротьбу так, щоб вона була максимально ефективною і безпечною.
Рекордні фінансові показники, допомога ЗСУ, соціальна відповідальність та продовження реформ – ці та інші здобутки працівників лісового сектору обговорили під час щорічного публічного звіту голови Держлісагентства за 2025 рік.
Фінансові результати
Найкращим підтвердженням правильного курсу реформ лісової галузі став загальний економічний підсумок діяльності підприємств, а він є рекордним за весь час Незалежності України.
30,4 млрд грн (+6,7 млрд грн до показника 2024 року) склав загальний обсяг реалізованої продукції;
6,9 млрд грн (+4,4 млрд грн) – це чистий прибуток галузі;
22,8% (+12,3%) становить рентабельність підприємств лісового сектору, яка у дореформеному 2020 році складала лише 1%.
30 350 грн (+5 994 грн) – така середня зарплата по галузі.
Загалом у 2025 році лісовий сектор сплатив 16 млрд 126 млн грн (+6,8 млрд грн) податків і зборів до бюджетів всіх рівнів.
Допомога ЗСУ
468,5 млн гривень (+77,4 млн грн до 2024 року) склала минулого року вартість лісопродукції, яку безоплатно передали на потреби фронту. Загалом з початку широкомасштабної війни військовим відправили близько 17 тис. вагонів деревини – понад 678 тис. м³.
Але йдеться не лише про матеріальну допомогу. З перших днів повномасштабного вторгнення лісова галузь допомагає фронту найдорожчим, що має – людьми. Сьогодні лісівники поруч із людьми інших професій щодня боронять Україну. Наразі близько 2,4 тис. працівників лісового сектору воюють, на жаль, 208 з них загинуло, 193 – зникли безвісти, 330 отримали поранення.
Соціальна відповідальність
Лісівники допомогли країні пройти найважчий опалювальний сезон в історії Незалежної України. В умовах систематичного знищення енергетичної інфраструктури з боку російських військ лісовий сектор забезпечив тепло для населення та соціальної сфери.
Минулого року галузь реалізувала 2,7 млн м³ дров по середній ціні 1200 грн/ м³. Це понад 60 тис. вагонів деревини – якби всю цю кількість вагонів об’єднати в один потяг, його довжина перевищила б 900 км.
У найлютіші морози країна вистояла, і у цьому великий внесок працівників лісової галузі.
Збереження та охорона лісів
Площа відтворених минулого року лісових масивів перевищила заплановані показники та склала 25,9 тис. га – 106,2 % до плану року. Крім того, у 2025 році лісівники закінчили висадку 1 млрд дерев у межах першого етапу програми Президента «Зелена країна».
Особливу увагу приділили охороні лісів від пожеж. Завдяки оновленню матеріально-технічної бази, розвитку протипожежної інфраструктури та впровадженню сучасних методів моніторингу і контролю за лісовими пожежами вдалося суттєво скоротити їхню площу, а також кількість.
Зокрема минулого року зафіксовано 1 238 лісових пожеж (-754 до показника 2024 року). Їхня загальна площа склала 5 565 га (-18398 га), а площа однієї пожежі скоротилася до 4,5 га (у 2024 році – 7,5 га).
Мисливство
У 2025 році ОВА значно активніше ухвалювали рішення про регулювання чисельності хижих м’ясоїдних тварин. Завдяки цьому вдалося запобігти стрімкому поширенню небезпечних хвороб та сповільнити темпи розповсюдження шакала.
Крім того, розроблена та затверджена Стратегія розвитку галузі мисливського господарства України на період до 2035 року, а також очікують на затвердження урядом єдині Правила державного обліку мисливських тварин і обсягів їх добування.
Цифровізація та євроінтеграція
Минулого року лісовий сектор зробив справжній прорив на шляху до вдосконалення цифрових сервісів. Фахівці розробили та впровадили Електронний кабінет експортера, він надає можливість українським експортерам швидко та зручно отримати всю інформацію про деревину та її походження. А саме такі вимоги містить європейський регламент EUDR, який почне діяти у 2027-му.
Також продовжилося вдосконалення системи Електронного обліку деревини, яка є запорукою прозорості та посилення контролю у лісовій галузі, та розвиток Єдиної цифрової платформи даних про ліси України – Геоінформаційної системи управління лісовими ресурсами.
Ці зміни є основою євроінтеграційної діяльності, а наші успіхи на цьому треку отримали визнання від ЄС: Україна отримала від ЄС статус країни з низьким рівнем ризику за регламентом EUDR. Фактично це визнання ефективності реформ та цифровізації лісового сектору на найвищому рівні.
Всі ці результати стали можливими завдяки якісній системній роботі усієї великої лісівничої родини – понад 24 тис. працівників лісового сектору.
«Ці дані не лише про цифри. Це про довіру – як всередині країни, так і з боку міжнародних партнерів. Про соціальну відповідальність, турботу та надійність. А також про спільний внесок в нашу Перемогу. Вдячний кожному, хто забезпечив цей результат», – сказав голова Держлісагентства Віктор Смаль.
Облаштування мінералізованих смуг – один із ключових профілактичних заходів у захисті лісів від пожеж.
Мінералізовані смуги – це штучно створені протипожежні бар’єри (очищені від рослинності смуги ґрунту), що зупиняють поширення низових пожеж, перешкоджаючи перекиданню вогню на лісові масиви.
Спершу лісівники визначають ділянки, де смуги будуть найефективнішими. Як правило, мінсмуги прокладають вздовж лісових насаджень, стежок, залізничних магістралей, автотрас та навколо рекреаційних зон. Найбільш вразливими до пожеж є хвойні, особливо молоді насадження, тож в таких місцях мінсмуги створюють у першу чергу.
Роботи над їх облаштуванням відбуваються двічі на рік. Спочатку ранньою весною, одразу після сходження снігу, коли ґрунт уже відтанув, але рослинність ще не почала активно рости. Вдруге – на початку осені.
Втім, частина робіт виконується позапланово – упродовж усього пожежонебезпечного періоду. Це відбувається, зокрема, у випадках, коли на ділянках, що межують із лісовим фондом підприємства, займається суха рослинність або коли пожежа вже виникає безпосередньо в лісі. Задача державної лісової охорони, якнайшвидше огородити ділянку з вогнем і не допустити поширення вогню.
При роботах з облаштування обов’язково враховують рельєф місцевості, напрямок вітру та наявність природних бар’єрів. Ширина смуги зазвичай становить від трьох до п’яти метрів, але може збільшуватися залежно від типу лісу та рівня ризику.
На обраній ділянці лісівники проводять ретельне очищення. Видаляють всю рослинність, сухостій, опале листя, траву та хмиз, адже навіть невеликі залишки легкозаймистих матеріалів здатні швидко поширити загоряння.
Більшість робіт відбувається механізованим способом.
За допомогою тракторів із навісним обладнанням (найчастіше це дискові плуги) знімають верхній шар ґрунту й очищають його від рослинності. Для додаткового обробітку використовують культиватори. Вони розпушують ґрунт, подрібнюють залишки коріння та рослинності й вирівнюють поверхню.
Однак навіть після створення смуги робота на цьому не закінчується. Протягом усього пожежонебезпечного сезону лісівники регулярно доглядають за існуючими мінсмугами, а таких на території лісового фонду підприємства – 140 тис. км. Лісівники видаляють нові паростки трави, сухостій та сміття, щоб смуга залишалася прохідною та надійно виконувала свою захисну функцію.
Такий великий обсяг робіт потребує використання значної кількості техніки. Цього року плануємо закупити понад 100 культиваторів на заміну застарілим моделям, додаткові дискові борони та 42 спеціальні лісові плуги.
